www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічна сутність мисленнєвих стратегій при розв’язанні лікарями творчих стоматологічних задач
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічна сутність мисленнєвих стратегій при розв’язанні лікарями творчих стоматологічних задач

О. Панчак

ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ МИСЛЕННЄВИХ СТРАТЕГІЙ ПРИ РОЗВ'ЯЗАННІ ЛІКАРЯМИ ТВОРЧИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ

   У даній статті аналізується психологічна сутність мисленнєвих стратегій. Виділено наступні мисленнєві стратегії: аналогізування, комбінування, протиставлення, стратегія випадкових підстановок, якими послуговуються лі карі-стоматологи в процесі розв'язання творчих стоматологічних задач. Описано зміст процесу розуміння стоматологічної задачі при різних мисленнєвих тенденціях.
   Ключові слова: творчість, творче стоматологічне мислення, творча стоматологічна задача, мисленнєва діяльність, аналогізування, комбінування, протиставлення, стратегія випадкових підстановок.
   Постановка проблеми. Завдання, що постають сьогодні перед нашим суспільством, пов'язані з пошуком резервів підвищення ефективності діяльності людини, що значною мірою криється у розкритті її творчого потенціалу. Творчих рішень вимагає будь-яка сфера діяльності людини. Зокрема, професійна. Саме тому, готуючи в стінах вузу майбутнього спеціаліста, слід максимально орієнтувати його на творче ставлення до майбутньої професійної діяльності. Як відомо, творчість - процес утворення чогось нового, раніше для даного суб'єкта невідомого. Здатність побачити проблему там, де все здається простим і зрозумілим, — це також ознаки творчості. Педагогів медичних навчальних закладів в першу чергу повинні цікавити питання, пов'язані з формуванням творчого підходу студентів до вирішення майбутніх фахових завдань. Адже давно і справедливо підмічено, що клінічна діяльність - це різновидність мистецтва, тобто сплав знань і досвіду, мислення й інтуїції [3]. Це залишається актуальним і сьогодні. Однак практика показує інше. Поки що в навчальному процесі медичних ВНЗ все ще переважає тенденція до сліпого нарощування знань та заучування. Тому важливо віднаходити такі методи навчання майбутнього лікаря, який був би підготовлений до вирішення будь-яких, часто несподіваних, незнайомих лікарських проблем.Виходячи з цього, на перший план висувається проблема з'ясування психологічної сутності мисленнєвих процесів лікаря, що опинився перед вирішенням нестандартного лікарського завдання. В цьому спектрі знаходиться проблема розуміння. Як відомо, останнім часом науковців все більше цікавить психологічна сутність розуміння. Серед таких роботи С.Л. Рубінштейна, Г.С. Костюка, А.В. Антонова, Л.П. Доблаєва, В.В. Знакова, Ю.К. Корнілова, О.М. Соколова, А.О. Смирнова, Н.В. Чепелевої, В.О. Моляко, А.Б. Коваленко, Л.А. Мойсеєнко та ін., однак відкритих питань стосовно цього феномену ще залишається багато. Це стосується зокрема сутності та відмінностей процесу розуміння при різних видах діяльності.
   Ми досліджували процес розуміння у діяльності лікарів.
   Мета даної статті - проаналізувати процес розуміння лікарями творчих стоматологічних задач при використанні різних мисленєєвих стратегій.
   Аналіз наукових досліджень і публікацій. Інтерес науковців до розуміння в діяльності різних фахівців виник уже давно і не слабшає до сьогодні. У сучасних філософських та психологічних концепціях розуміння розглядається як обов'язкова умова діяльності людини.
   У психології зустрічається використання поняття “розуміння” у контексті аналізу всіх психологічних аспектів взаємодії людини з предметним світом - пам'ять, сприймання, мова тощо (в широкому значенні). Тобто розуміння виступає як необхідний атрибут будь-якого рівня пізнання, спілкування чи всіх психологічних процесів. Крім того, поняття “розуміння” застосовують як компонент лише мислення (у вузькому значенні), що є узагальненим відображенням суттєвих властивостей і зв'язків між предметами і явищами [4].
   Розуміння являє собою і процес, і результат мислення. Як процес мислення воно бере активну участь у розв'язанні задач, забезпечує успішність цього розв'язання. Найбільш повну характеристику розуміння при розв'язанні творчих задач дає В.О. Моляко. Психологічну сутність процесу розуміння дослідник вбачає у зіставленні нової інформації про досліджуваний об'єкт із наявними у суб'єкта еталонами [5].
   Розуміння характеризується як складний мисленнєвий процес. Тому його доцільно розглядати як розв'язання окремої пізнавальної задачі. Як влучно зазначає Г.С. Костюк “Зрозуміти новий об'єкт - це розв'язати якусь, бодай маленьку пізнавальну задачу” [2, с 255]. Задача - могутній засіб розвитку творчих здібностей студентів, а досвід розв'яання задач - це шлях до формування і розвитку творчого мислення (на противагу запам'ятовуванню без належного розуміння). Творчою буде та задача, процес розв'язання якої не вкладається в готові схеми чи методи розв'язання. Тобто минулий досвід того, хто її розв'язує не містить готових методів, дій, які можна було б застосувати у випадку розв'язання нестандартної задачі. Така задача буде джерелом розумової активності для розв'язуючого, бо вимоги задачі та наявний досвід, вступаючи у протиріччя, створюють рушійну силу, що викликає активну мисленнєву діяльність, спрямовану на пошуки методів розв'язання задачі.
   У психологічній літературі термін “задача” вживається в різноманітних значеннях. Найчастіше, особливо у зарубіжній психології, задача розглядається як деякий зовнішній чинник, що зумовлює активність суб'єкта. В процесі розробки теорії діяльності (Г.О. Баллом, М.Я. Басовим, С.Л. Рубінштейном, О.М. Леонтьєвим, Г.С. Костюком та ін.) був запропонований інший підхід до розуміння задачі, який дозволяє враховувати не тільки зовнішні, але й внутрішні джерела активності (задача як мета). Тобто в задачах, що розв'язує суб'єкт, виявляються і вимоги, поставлені перед ним ззовні, і його особистісні мисленнєві тенденції [1].
   У психології “творча задача” переважно ототожнюється з проблемною ситуацією і обумовлюється характером перебігу її розв'язання. Тому серед ознак творчої задачі можна виділити: 1) наявність новизни задачі для конкретного суб'єкта; 2) наявність моменту “блокування” процесу розв'язання після тривалого нерезультативного пошуку, що веде до неправильних відповідей; 3) зміну домінуючих рівнів у процесі розв'язання аж до переходу неусвідомлюваних рівнів у ранг домінуючих; 4) можливість розв'язувати кількома способами. Так, одна і та сама задача може бути творчою для одного суб'єкта і нетворчою для іншого [4].
   Творча задача, як модель творчої діяльності, має бути багатосмисловою і містити приховану проблемність. У деяких випадках можливі декілька варіантів розв'язання: шаблонний, стереотипний, за допомогою відповідного алгоритму, а також нешаблонний, творчий, який є наслідком розуміння суб'єктом прихованої проблемності задачі. Зазвичай перший варіант є надто об'ємним і складним, тоді як другтй - простий.
   У сучасних психологічних дослідженнях процес розв'язання творчих задач є головним предметом дослідження творчої діяльності. Розв'язання творчої задачі складає для суб'єкта певну трудність, вимагає пошуку активних засобів розв'язання (нових способів чи методів). У випадку, коли суб'єкт не має таких готових засобів, він змушений у процесі розв'язання самостійно проектувати шлях і спосіб розв'язання. Саме цей момент дозволяє розглядати процес розв'язання творчої задачі як адекватну модель творчої діяльності [1].
   Ми ж будемо розуміти під творчою стоматологічною задачею невідомі для стоматолога завдання чи вимоги, що передбачають активізацію його особистісних мисленнєвих тенденцій для знаходження нового способу розв'язання.
   Для характеристики особливостей процесу розв'язання творчої задачі використовують поняття "стратегія”. У психологію поняття “стратегія розв'язання” було введене Дж. Брунером та його школою. Воно було запропоноване з метою уточнення форм організації мисленнєвої діяльності людини у процесі розв'язання суб'єктом задач творчого типу. Різні дослідники у поняття “стратегія” вкладають найрізноманітніший, іноді навіть суперечливий зміст: модель розв'язання, послідовність процесу розв'язання, схема розв'язання, спосіб розв'язання, метод розв'язання, план розв'язання, засіб розв'язання і т. д. Спільним для таких підходів є акцент на евристичності поняття “стратегія”.
   Достатньо ґрунтовно такі дослідження мисленнєвих стратегій проводились в процесі розв'язання конструкторсько-технічних задач В.О. Моляко, математичних та технічних задач Л.А. Мойсеєнко, соціальних задач А.Б. Коваленко. У даній роботі ми віддаємо перевагу підходу, що запропонований В.О. Моляко. З його точки зору, стратегія не містить ні плану, ні способу, ні методу розв'язання, а являє собою суб'єктивну розумову тенденцію, що спрямовує інтелектуальні дії суб'єкта при розв'язуванні нових задач. Тобто стратегія визначає не програму мисленнєвих дій, а їх якість, і є відносно стійкою, але гнучкою системою суб'єктивно привабливих дій. При цьому в межах однієї стратегії суб'єкт може мати різні плани, способи розв'язання конкретної задачі. Мисленнєва стратегія суб'єкта, що розв'язує творчу задачу проявляється вже на початкових етапах розв'язання у вигляді переважаючої мисленнєвої тенденції і завершується суб'єктивним переконанням у правильності знайденого розв'язку. У своєму дослідженні процесу розв'язання конструкторсько-технічних задач В.О. Моляко виділяє 5 стратегій: стратегія пошуку аналогів, стратегія комбінаторних дій, реконструююча стратегія, універсальна стратегія, стратегія випадкових підстановок [5].
   Під стратегією розв'язання стоматологічних задач ми будемо розуміти певну відносно гнучку систему особистісно і задачно визначених дій, в якій переважає тенденція до одних суб'єктивних дій, яким віддається перевага порівняно з іншими. Головним критерієм виділення стратегій є зміст тих чи інших механізмів мислиннєвої діяльності, окремих операцій, які забезпечують їх функціонування. Тому основне завдання нашого дослідження полягає у виокремленні та вивченні мисленнєвих стратегій в процесі розуміння творчих стоматологічних задач лікарями-інтернами та лікарями з досвідом практичної роботи.
   Методи. Вивчаючи стратегії пошукових дій лікарів-інтернів та практичних лікарів, ми розпочали їх аналіз із виявлення мисленнєвих стратегій при дослідженні процесу розуміння творчих стоматологічних задач. В експерименті взяли участь 20 лікарів-інтернів та 20 практичних лікарів які проходили передатестаційний цикл в Івано-Франківському національному медичному університеті.
   Для даного експерименту була розроблена система експериментальних задач, спрямованих на вивчення процесу розуміння в творчому стоматологічному мисленні. Ми, за допомогою кваліфікованого стоматолога, розробили експериментальну систему задач. Було підібрано 6 серій стоматологічних задач, які були новими за змістом або формою подання досліджуваним, тобто вони були творчими стоматологічними задачами. А саме:
   І серія: тестові задачі; II серія: задачі, які мають декілька варіантів розв'язку; III серія: задачі, в яких відсутня вимога; IV серія: задачі, в яких відсутня частина умови (з неповною умовою); V серія: задачі, які не мають розв'язку; VI серія: задачі з надлишком інформації.
   В кожній експериментальній ситуації діяльність досліджуваних зводилась до розв'язання творчої стоматологічної задачі в умовах, що пов'язані із змістом і формою подання задачі. Це сприяло активізації різних прийомів пошукової діяльності.
   Експериментальна ситуація проходила наступним чином: робота проводилась індивідуально, спочатку досліджуваний заповнював анкету (розроблену нами для отримання більш ширшої інформації про особистісні дані досліджуваного), далі кожен з учасників отримував і розв'язував по 6 задач (по одній із кожної серії) у передбачуваному експериментом режимі в присутності експериментатора. Виконання завдань не обмежувалось часом, досліджувані могли в будь-який момент відмовитись від виконання завдань.
   Результати експериментального дослідження. Слідом за дослідженями низки науковців наш експеримент показав, що у творчому медичному, а саме стоматологічному мисленні, також функціонують виділені В.О. Моляко мисленнєві стратегії: аналогізування, комбінування, протиставлення, стратегія випадкових підстановок. В процесі розв'язання нестандартних стоматологічних задач лікарями можна виділити відповідні мисленнєві стратегії, частота прояву яких ілюструється таблиця №1.

Таблиця 1

   У стоматологічній діяльності лікаря операція порівняння є домінуючою. Саме вона й породжує дії за аналогією, всупереч аналогії, чи поєднує їх. Це можна пояснити існуванням у стоматології (як і у медицині в цілому) алгоритмів розв'язання багатьох завдань, існуванням багатьох правил, що регламентують пошукову діяльність. їх лікар набуває в процесі навчання (така методика навчання). Тому при розв'язанні стоматологічних задач часто спостерігаються дії за аналогією. Проте при розв'язанні нестандартних стоматологічних задач тенденція до аналогізування визначається пошуком аналогічного до існуючого еталона зв'язку між структурними елементами задачі, пошуком відповідних симптомів, а не сліпе використання відомого способу дій. Для прикладу наведемо витяг з протоколу розв'язання досліджуваною І. наступної задачі: Хворий А., 19 років, скаржиться на значне руйнування коронки 12 зуба. Об'єктивно: патологічна рухомість III ступеня. Яка тактика лікаря:
   1) Видалити 12 зуб;
   2) виготовити штифтовий зуб;
   3) виготовити куксову вкладку;
   4) провести реконструкцію коронки 12 зуба;
   5) виготовити естетичну коронку.
   П: (Читає задачу) Видалити 12 зуб. Тому що є патологічна рухомість III ступеня, а як ми знаємо, це незворотній процес. Якщо ми виготовимо будь-яку із запропонованих конструкцій, термін її придатності буде нетривалим (є аналог роботи в даній ситуації).
   Як ми бачимо розуміння задачі наступило в результаті наявності шаблону конкретних дій в даній ситуації.
   Розуміння діагнозу може настати за допомогою комбінування: після аналізу, співставлення і перекомбінування складових частин, конструюється цілісне бачення її змісту. Ця мисленнєва тенденція визначається перебудовою структури задачі і на цій основі виявленням нових зв'язків між елементами, можливостей залучення нових теоретичних фактів, нових властивостей утворених зв'язків. Типовим прикладом такої мисленнєвої стратегії може бути протокол розв'язання задачі досліджуваною А.: Хвора Т., 32років, скаржиться на кровоточивість ясен під час вживання їжі і чищення зубів. На 27 зубі металева штампована коронка. Перкусія слабо позитивна. Яка тактика лікаря у даному разі?
   П: (Читає задачу) Необхідно перевірити стан гігієни порожнини рота, чи він задовільний. При необхідності зняти зубні відкладення, накласти ліки на ясна та навчити гігієни порожнини рота.
   Е: У вас не викликає ніяких підозр те, що на 27 зубі металева штампована коронка?
   П: (Читає задачу ще раз) Ну якщо добре подумати, то можливо вона і є травмуючим чинником, але в задачі не сказано чи присутня кровоточивість лише в області 27 зуба, чи у всій ротовій порожнині (комбінує). Якщо б це був реальний пацієнт, ми мали б можливість бачити ситуацію в цілому. Якщо кровоточивість лише в області 27 зуба, то потрібно зняти коронку, оскільки вона є подразником. Якщо кровоточивість у всій ротовій порожнині, то ми будемо займатись терапевтичним лікуванням.
   В даній ситуації ми чітко спостерігаємо ситуацію розв'язку задачі на основі перебудови її структури, і саме завдяки виявленню нових зв'язків між елементами відбувається комбінування та нове бачення проблеми.
   Іноді для досягнення результатів досліджувані діяли всупереч аналогії. На перший план висуваються інші властивості структурних елементів, інші симптоми, на основі яких наступає розуміння задачі. Прикладом даної мисленнєвої тенденції може бути протокол розв'язання задачі піддослідною Г.: Хворий К, 32 p., звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на біль та відчуття розпирання у зубі на нижній щелепі справа, що посилюється від вживання гарячої їжі. Вказані симптоми тривожать протягом 2 місяців. Відзначає наявність нетривалого приступоподібного самовільного болю. Для якого захворювання характерні вказані скарги?
   1) Загострення хронічного фіброзного пульпіту;
   2) Гострий гнійний пульпіт;
   3) Хронічний гангренозний пульпіт;
   4) Гострий гнійний періодонтит;
   5) Гострий дифузний пульпіт.
   П: (Читає умову задачі) Дана клінічна картина точно виключає періодонтит (через відсутність пульпи і нетривалий біль). Тоді симптоми вказують на хронічний фіброзний пульпіт, так як триває вже на протязі двох місяців і відзначається приступами самовільного нетривалого болю. А тривалий час свідчить про саме хронічний перебіг захворювання.
   Таким чином, ми бачимо як відбувається розв'язання задачі всупереч аналогії, коли на перше місце висуваються інші властивості структурних елементів на основі яких і наступає розуміння задачі.
   Час від часу спостерігаються мисленнєві маніпуляції без будь-якої закономірності, шляхом вгадування, що є прикладом стратегії випадкових перестановок. Як приклад є протокол розв'язання задачі досліджуваним В.: На прийомі у лікаря стоматолога-ортопеда під час препарування зуба у пацієнта почався напад епілепсії. Яку помилку допустив лікар:
   1) не провів знеболювання;
   2) не вияснив анамнез життя;
   3) не застосував премедикацію;
   4) порушив правила препарування;
   5) не вияснив анамнез захворювання.
   П: (Читає задачу) Тут можуть бути всі відповіді вірні?
   Е: Ні, лише одна.
   П: Тоді не вияснив анамнез життя.
   Е: Чому саме така відповідь?
   П: Бо я так хочу. В даному випадку ми переконалися, що розв'язання задачі може здійснюватися без будь-якої логічності чи послідовності.
   Крім того, коли мисленнєва діяльність досліджуваних спирається на певну тенденцію при розв'язуванні стоматологічних задач, то в 47,91% випадків задачі розв'язані вірно, коли не вдалось виявити певного типу мисленнєвих тенденцій - лише у 0,45% лікарів спостерігаються вірні розв'язки. Знайдений розв'язок є індикатором стану розуміння проблеми.
   Характер дій у лікарів, мисленнєві тенденції яких не вдалось виявити є різним. В деяких випадках спостерігаються хаотичні дії типу “я вгадав”, “бо я так хочу”, “я не розумію цю задачу, але нехай буде так”, у яких зовсім відсутня будь-яка логічна послідовність. Відповідно розуміння не настає і зазвичай такі задачі розв'язані не вірно.
   Висновки. Процес розуміння творчих стоматологічних задач відбувається завдяки певним мисленнєвим тенденціям, які спрямовують інтелектуальні дії лікарів при розв'язанні нових задач. На основі нашого експериментального дослідження ми можемо констатувати наявність різних мисленнєвих стратегій і у стоматології: аналогізування, комбінування, протиставлення, іноді спостерігаються мисленнєві маніпуляції “навмання” — стратегія випадкових підстановок. Від використання тієї чи іншої мисленнєвої стратегії залежить процес розуміння творчої стоматологічної задачі, а індикатором стану розуміння буде знайдений розв'язок задачі (вірний чи невірний).

ЛІТЕРАТУРА

1. Коваленко А.Б. Психологія розуміння. - К., 1999. - 184 с
2. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. В.О. - К.: Рад. школа. 1989. - 20 с
3. ЛяшукП.М., Пішак В.П. Клініка - вища школа лікарської майстерності // Бук. мед. вісник. - 2007. - Т. 11, № 1. - С. 151-153.
4. Мойсеєнко Л.А. Психологія творчого математичного мислення. - Івано-Франківськ: Факел, 2003. - 481 с
5. Моляко В.О. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Рад. шк., 1983. - 101 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com