www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Перспективи використання методу психологічного портретування в діяльності органів внутрішніх справ
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Перспективи використання методу психологічного портретування в діяльності органів внутрішніх справ

І.М. Слюсар

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

   Стаття присвячена проблемі психологічного забезпечення діяльності ОВС України, а саме питанню використання методу психологічного портретування в ході розкриття злочинів. В статті розкривається методологічна основа діяльності з психологічного портретування та практичне значення даного методу для оперативно-розшукової діяльності, окреслено новітні досягнення в процесі використання методу, обґрунтовано необхідність та сформовано етапи створення національної експертної автоматизованої інформаційно-пошукової системи.
   Ключові слова: психологічне портретування; автоматизована інформаційно-пошукова система; діяльність органів внутрішніх справ.
   Проблема психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності співробітників органів внутрішніх справ у нашій країні сформувалася в останні десятиліття. Починаючи з 90-х років усе активніше впроваджуються в вітчизняну практику розкриття злочинів методи прикладної психології.
   Якщо питання психологічного забезпечення окремих оперативних та слідчих дій (психологія огляду місця події, психологія допиту, психологія обшуку, психологія впізнання, психологія слідчого експерименту) розглянуті і детально відображені в багатьох вітчизняних [2; 5; 10; 20] та зарубіжних [8; 16; 18; 19] роботах, то останні дослідження в області використання поліграфа для розкриття злочинів і забезпечення внутрішньої безпеки ОВС, розробки психолого-криміналістичного портрета серійного сексуального злочинця, використання психологічних прийомів для активізації пам'яті потерпілих і свідків залишаються мало відомими для більшості співробітників оперативних і слідчих підрозділів органів внутрішніх справ.
   Зважаючи на встановлені обмеження щодо об'єму інформації, яка може бути викладена в одній статті, у цій роботі ми не будемо детально висвітлювати всі перераховані вище новітні та перспективні методи прикладної психології, а детально зупинимося на методі складання та використання психологічного портрета ймовірного злочинця. Метою цієї статті є узагальнення вітчизняного [1; 9; 14; 17 ] та зарубіжного [4; 7; 12; 13; 15] досвіду науково-дослідної та практичної діяльності в області використання методу психологічного портретування в діяльності органів внутрішніх справ.
   Зміни, що відбулися в характері злочинності, змусили співробітників правоохоронних органів розглядати злочин не лише з юридичних, але й з психологічних позицій, тобто з погляду функціонування динамічної системи взаємодії суб'єкта з навколишнім світом, у процесі якого формується певний психічний образ, установка, яка згодом реалізується суб'єктом у тій або іншій діяльності, у тому числі й протиправній.
   Положення про єдність і взаємообумовленість психіки і діяльності лягло в основу пояснювального принципу, що розглядає можливість використання в процесі розкриття злочинів двох підходів: 1) хід аналітичного міркування від діяльності (злочину) до психологічних особливостей особистості злочинця; 2) прямо протилежна дія - від психологічних особливостей особистості - до діяльності (злочину). У найбільш загальних випадках це дозволяє вирішити проблему ймовірної причетності до скоєння злочину конкретного підозрюваного, в інших -сконструювати психологічний портрет ймовірного злочинця, орієнтуючись на типові особливості злочину. Даний метод виявився ефективним стосовно серійних сексуальних злочинів (зґвалтувань і вбивств), в яких найвиразніше виявляються індивідуальні потреби, мотивації і установки, знаходять своє відображення уподобання суб'єкта в системі соціокультурних цінностей і норм.
   З психологічної точки зору, портрет ймовірного злочинця - це ретроспективно відновлювана сукупність психологічних якостей причетної до протиправного діяння особи, що виявилися в ході здійснення злочину і відобразилися в різного роду обставинах і слідах [11, с 155].
   Методичний підхід до створення портрета ймовірного злочинця, що розробляється фахівцями Америки і Західної Європи, ґрунтується на “статистичному” принципі, що полягає у виявленні коефіцієнтів кореляції між ознаками злочину і ознаками злочинця, встановленими після його затримання і засудження [7]. Це дозволяє розробляти різні окремі типи особистості злочинців, що включають ідентифікуючі поведінкові характеристики, на підставі яких накопичена комп'ютерна база відповідних даних дозволяє складати достатньо точний портрет злочинця без ґрунтовного смислового його аргументування.
   Методологічною основою діяльності російських фахівців з психологічного портретування є положення, відповідно до яких елементи криміналістичної характеристики злочину і його механізм розглядаються:
   1) як єдина система, системоутворюючим принципом якої виступає особа злочинця в її суб'єктивному відношенні до інших елементів;
   2) як результати поведінки особи, реалізованої в умовах вільного вибору, обумовленого системою як усвідомлюваних, так і неусвідомлюваних стимулів і спрямованого на досягнення суб'єктивно бажаної мети, тобто вибір злочинцем жертви, місця, часу, засобів, способу і інших елементів кримінального поведінкового акту не випадковий, а обумовлений індивідуальними особливостями винної особи [4, с 34-37; 15, с. 14].
   Тому, злочинна подія як психолого-криміналістична система включає суб'єктивне відношення злочинця до якісного змісту кожного з її об'єктивних елементів (час, місце, знаряддя, жертва й інші) та їх сукупності. Основна мета, яку повинен досягнути розробник портрета, це визначення психологічного (суб'єктивного) значення конкретних елементів криміналістичної характеристики злочину, що спирається на встановлення відносин між криміналістичними параметрами, які характеризують злочинну подію, і є значущими для розшуку психологічними особливостями особи злочинця.
   Встановлення суб'єктивної сторони за матеріальними слідами злочину здійснюється з урахуванням того, що дані про зовнішні (об'єктивні) і суб'єктивні елементи злочинної поведінки беруться з одного і того ж джерела: зі слідів злочину. Виявлення сукупності слідів злочину дозволяє відтворити зовнішню сторону дії, визначити динаміку здійснення злочину. На основі побудованої моделі злочинної дії робиться уявна реконструкція її суб'єктивних елементів. Встановлення суб'єктивної сторони за матеріальними слідами злочинної події відбувається, таким чином, шляхом реконструкції суб'єктивних характеристик кожної злочинної дії, а потім суб'єктивної сторони злочину в цілому. “Реконструкція суб'єктивних елементів злочину за матеріальними слідами - це специфічне використання загальнонаукових прийомів пізнання суб'єктивних елементів шляхом психологічного аналізу процесів і продуктів (результатів) практичної діяльності” [6].
   Принцип виявлення смислового змісту елементів криміналістичної характеристики злочину з метою визначення особистісних властивостей злочинця є основоположним для російської психологічної концепції портретування. Особливість “смислового” підходу полягає в тому, що при розробці портрета злочинця провідна роль відводиться аналітичній діяльності експерта-психолога. Підсумком роботи фахівців стало створення науково-обґрунтованого і практично апробованого методу складання психолого-криміналістичного портрета 1 ймовірного серійного сексуального злочинця [4; 12].
   Загальним об'єктом даного методу є кримінальна подія (криміналістичні характеристики злочинного діяння), безпосереднім об'єктом - поведінкові особливості злочинця в контексті кримінальної події. Предметом портретування є зміст суб'єктивної сторони злочинного діяння. Метою цього методу є формулювання пошукових ознак злочинця, які можуть використовуватися співробітниками кримінального розшуку для визначення кола підозрюваних у розкритті подібних злочинів, а так само для формування розшукових версій, оперативно-слідчих заходів.
   Реалізація даного методу проходить в декілька послідовних етапів, що включають три рівні аналізу кримінальної події [4, с 62-63]. На першому рівні (криміналістичному) відбувається виявлення і аналіз інформативних ознак кримінальної події - всього об'єму інформації про злочин і його обставини, на основі чого реконструюється зовнішня сторона злочинної діяльності. На другому рівні (поведінковому) в діях злочинця виділяється індивідуально-психологічний зміст на основі методики “оцінки індивідуальності дії”. На третьому рівні (діагностичному або інтерпретаційному) індивідуальні поведінкові ознаки злочинця пов'язуються з психологічними властивостями та іншими ознаками його особистості на основі пошуку можливої природи причин, що зумовили суб'єктивний зміст дій злочинця.
   Етапами розробки психологічного портрета є:
   1 - складання криміналістичної інформаційної моделі злочину, реконструкція криміналістичного механізму злочину (відтворення зовнішньої низки дій злочинця і ситуації злочину);
   2 - ситуаційне моделювання поведінки злочинця на основі встановлення “індивідуальних дій”;
   3 - інтерпретація поведінки злочинця на основі інтерпретації “індивідуальних дій”;
   4 - формулювання інформації про індивідуальні ознаки і особистісні особливості злочинця, підготовка підсумкової аналітичної довідки.
   На першому етапі збирається і аналізується інформація про особу злочинця і кримінальну подію, що міститься в різних джерелах (на місці події, в результатах криміналістичних експертиз, в криміналістичних обліках, в кримінальних справах про нерозкриті аналогічні злочини тощо).
   На основі зібраного фактичного матеріалу в максимально повному об'ємі виявляється зовнішня сторона події, що відбулася, і встановлюються об'єктивні особливості криміналістичного механізму злочину. Сам по собі перший етап аналізу надзвичайно важливий, оскільки на основі виявленої криміналістичної характеристики злочину відбувається вивчення психічних особливостей злочинця.
   На другому етапі відбувається аналіз злочинної діяльності на поведінковому рівні й відтворюється реальність кримінальної події. Тобто реконструюється психологічна структура злочинної діяльності, а саме “індивідуальні дії”, які визначаються як дії, детерміновані певними індивідуальними особливостями особи.
   На третьому етапі проводиться аналіз злочинної діяльності на діагностичному рівні, який пов'язує поведінкові ознаки злочинця (індивідуальне в діях) з психологічними властивостями та іншими ознаками особистості злочинця.
   Останнім, четвертим етапом складання психологічного портрета злочинця є формулювання в підсумковій довідці комплексу відомостей про індивідуальні ознаки і особливості особи злочинця.
   В цілому психологічний портрет ймовірного злочинця включає:
   1) особливості поведінки до вчинення злочину, злочинної поведінки, поведінку після затримання, зовнішній вигляд, рід занять, наявність сім'ї, судимість, вік, серійність (періодичність нападів), аналіз місця злочину, пересування (маршрути, місце проживання), вибір жертв, мотивація, спосіб і знаряддя вбивства;
   2) рекомендації щодо проведення оперативно-розшукових заходів і висунення розшукових версій при підозрі на серійні злочини, вчинені на сексуальному ґрунті: встановлення часу нападу, погоднихумов, місця події, маршруту руху жертви й злочинця, відомостей про жертву, про злочинця;
   3) інформацію про можливість чергового діяння з визначенням певних місць і часу.
   Таким чином, розробка та використання психологічного портрета ймовірного злочинця в оперативно-розшуковій діяльності покликана полегшувати проведення цілеспрямованого розшуку злочинця; допомагати звузити коло підозрюваних і фокусувати увагу на реальному підозрюваному; раціонально використовувати наявні сили і засоби в процесі розшуку злочинця; прогнозувати ймовірні час і місце скоєння нової кримінальної події.
   Аналіз злочинів нині нерозривно пов'язаний з використанням інформаційних технологій. Різні методи аналізу кримінальних злочинів можуть застосовуватися “вручну” без яких-небудь комп'ютерних систем, проте він потребує багато часу, обмежує кількість даних, які аналітик може обробляти.
   Тому на сучасному етапі розвитку науки й практики в області використання психологічного портрета ймовірного злочинця в ході розкриття злочинів усе більшого поширення набуває система комп'ютерного аналізу кримінальної події з побудовою моделі злочинця. Основою методу є інформаційна база і алгоритм побудови портрета. Інформаційна база містить дані про аналогічні злочини, що раніше мали місце, в ній фіксуються психологічні особливості злочинця, а також усебічно описані події злочину, особа потерпілого і всі просторово-часові та інші змістовні характеристики відносин між ними. Алгоритм побудови реалізує положення, що схожі ознаки кримінальної події можуть належати злочинцям із схожими характеристиками [12, с 8-10].
   Створення комп'ютерних систем, що дозволяють визначити особу злочинця за сукупністю обставин події, припускає наявність обширної, напрацьованої протягом багатьох років “бази даних” (БД), що містить стандартизовану і високо диференційовану інформацію як про злочинця, так і про злочин.
   Відносно серійних злочинів та злочинів, вчинених на сексуальному ґрунті, у США і Великобританії, наприклад, основними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами є VICAP і САТСНЕМ відповідно. VICAP є єдиною національною базою даних, яка об'єднує всю інформацію відносно серійних злочинців. Що ж до системи САТСНЕМ, то її ядром є програмне забезпечення, яке призначене для імітації “мозкових процесів”, що відбуваються в голові вбивці. Поліція заносить до банку даних інформацію про вбивства, включаючи докладний опис ушкоджень, нанесених жертвам, знаряддя або предмет, що використовував злочинець, час і місце здійснення злочину і т. д. (усього 200 параметрів). А програма намагається проаналізувати цю інформацію і порівняти її з тими моделями, які розробили поліцейські психологи і заклали як шаблони. Таким чином, система видає приблизний психологічний портрет злочинця.Розробка автоматизованих пошукових програм в Росії ведеться на базі ВИДІ МВС. У 1994 році були розроблені автоматизовані інформаційні-пошукові системи “Насилие”, “Досье”, “Монстр”, остання призначена для аналізу інформації про серійні вбивства і використання при побудові пошукових портретів імовірних злочинців. Взаємодією спеціалістів в області статистики і психології для визначення “портрета” насильника виділено основні риси, наявність чи відсутність яких дозволяє виділити ті чи інші ознаки та отримати певні характеристики людини. Створена у 1998 році АІПС “Серіал-2” дозволяє складати психологічний портрет серійного насильника. АІПС “Диалог” здійснює збір, обробку, інтерпретацію і видачу рекомендацій з розслідування серійних злочинів. Такий напрямок роботи представляється російським дослідникам перспективним, про що свідчить постійний науковий пошуку процесі вдосконалення існуючих та створення нових автоматизованих інформаційно-пошукових систем. Серед останніх досягнень російських колег є створення експертної автоматизованої інформаційно-пошукової системи (ЕАІПС), що включає в себе дві бази даних, перша з яких містить інформацію щодо всіх серійних злочинів, учинених на сексуальному ґрунті, а друга - щодо осіб, які вчинили ці злочини. Розробка такої експертної системи націлена на допомогу правоохоронцям у висуненні версій, складанні психологічного портрета, веденні всебічного обліку осіб, що скоюють тяжкі серійні злочини на сексуальному ґрунті, а також на навчання оперативних співробітників необхідним діям для розкриття конкретного злочину.
   Щодо України, то початок створення автоматизованої інформаційно-пошукової системи закладено в п.п.3.6, 3.7 Програми протидії злочинам проти життя та здоров'я особи на 2008-2012 роки, затвердженої рішенням Колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1.
   Узагальнення викладеного вище дозволяє зробити такі висновки:
   1. Створення національної АІПС щодо серійних сексуальних злочинів, в основі якої лежить метод психологічного портрета, сприятиме підвищенню ефективності проведення оперативно-розшукових заходів, більш швидкому розкриттю та профілактиці скоєння подібних злочинів.
   2. Процес створення АІПС повинен бути цілеспрямованим та системним, він потребує застосування наукового підходу та проведення прикладних досліджень, використання досвіду й знань фахівців в області інформатики, психології, психіатрії, кримінології та оперативно-розшукової діяльності.
   3. При розробці комп'ютерних баз даних доцільно перейняти досвід та скористатися останніми досягненнями російських колег в області створення експертної інформаційно-пошукової системи, в тому числі об'єднати бази даних про особу, винну в здійсненні серійних сексуальних злочинів (“Особа”), і по кожній події (епізоду) цієї серії (“Подія”) в єдину експертну інформаційно-пошукову систему.
   4. Створення національної ЕАІПС щодо насильницьких серійних злочинів, пов'язаних із зґвалтуваннями і вбивствами, вчиненими за сексуальними мотивами, слід проводити за наступним алгоритмом:
   - до бази даних (“Подія”) заносити криміналістичну інформацію про всі злочини, що мають ознаки серійності і вчинені на сексуальному ґрунті;
   - на етапі формування та наповнення бази даних (“Особа”) про осіб, які вчинили серійні сексуальні злочини: по-перше, при затриманні підозрюваного у вчиненні серійного сексуального злочину зібрати інформацію про затриманого за спеціально розробленою анкетою вивчення психологічно-криміналістичних ознак серійного сексуального злочинця; по-друге, в подальшому у випадку винесення судом обвинувального вироку відносно цієї особи, винної у вчиненні зґвалтування чи вбивства, вчиненого на сексуальному ґрунті, що мало серійний характер, заносити вказану інформацію в БД “Особа”; по-третє, до зазначеної БД заносити інформацію, отриману шляхом аналізу кримінальних справ злочинців уже засуджених за зґвалтування та вбивства, вчинені на сексуальному ґрунті; при цьому до БД заносити інформацію про злочинців, які вчинили як серійні злочини, так і про злочинців, які вчинили один злочин, але такий, що носить ознаки серійності (у випадку, коли ймовірний серійний злочинець був затриманий після вчинення першого злочину - перервана серія).

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров Д.О. Роль установки у вчиненні “безмотивних” насильницьких злочинів: Автореф.дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ МВС України. - К., 2001 .-21с.
2. АндросюкВ.Г. Психологія слідчої діяльності. - К.: Вентурі, 1994. -205 с.
3. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследования преступлений - М.: Юристь, 1996. -335 с.
4. Анфиногенов А.И. Психологическое портретирование неустановленного преступника. - М., 2002.
5. Ведь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. - К., “Каравела”, 2003.- 367 с.
6. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. - М.: Юрид. лит., 1988. - 152 с.
7. Бродченко О.И, Логунова О.А. Составление психологического портрета преступника по отдельным видам преступлений, направленных против личности (методические рекомендации). - М.: ВНИИ МВД России, 2006. - 56 с.
8. Глазырин Ф.В. Психология следственных действий. - Волгоград, 1983.
9. Діденко O.I. Теоретичні та методичні засади складання психологічного портрета особи, яка становить оперативно-службовий інтерес: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Київський національний ун-т внутрішніх справ МВС України. - К., 2007. - 16 с.
10. Коновалова В.Е. Допрос. Тактика и психология: Учеб. пособие для вузов. - Харьков: “Консум”, 1999. - 157 с.
11. Конышева Л.П. Психологическое портретирование - к вопросу о методологии. // Следственная практика: Сб. Вып 4. М., 2003. - С. 155.
12. Лаговский А.А., Бегунова Л.А., Басенко М.С. Построение розыскных версий по делам о серийных изнасилованиях и убийствах, совершенных по сексуальным мотивам / Под ред. А.И. Скрыпникова. - М.: ВНИИ МВД России, 1997. - 56 с.
13. Лаговский А.Ю., Скрыпников А.И., Тележникова В.Н., Бегунова Л.А. Составление психологического портрета преступника: Учебно-методическое пособие. - М.: ВНИИ МВД России, 2000. - 107 с.
14. Лановенко І.І. Концепція ранньої профілактики статевих злочинів: Автореф. дис... канд. юрид. наук:12.00.08 / Українська академія внутрішніх справ. - К., 1995. - 23 с
15. Самовичев Е.Г. Некоторые прикладные вопросы анализа серийных преступлений // Сб. науч. тр. ВНИИ МВД РФ. - М., 1993. - С. 14.
16. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. Учебник для вузов. - М.: Юристь, 1995. - 256 с.
17. Шаповалов О.В., Федоров К.Л., Мацевич С.С. Доповідна записка. Про результати вивчення питань щодо кримінологічних, криміналістичних та психологічних аспектів розкриття тяжких злочинів, що мають серійний характер і пов'язані із сексуальними мотивами. -Вих. № 41/866 від 26.06.2008.
18. Шиханцов Г.Г. Юридическая психология. Учебник для вузов. -М.: “Зерцало”, 1998.- 341 с.
19. Юридическая психология. - 4-е изд., доп. и перераб. - СПб.: Питер, 2002. - 640 с: ил.
20. Юридична психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. і фак. / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьев та ін.; За заг. ред. Я.Ю. Кондратьева. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. - 352 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com