www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічне дослідження неусвідомлюваних аспектів ціннісно-смислової сфери особистості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічне дослідження неусвідомлюваних аспектів ціннісно-смислової сфери особистості

Н.В. Прохорова

ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕУСВІДОМЛЮВАНИХ АСПЕКТІВ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ

   Ключові слова: ціннісно-смислова сфера, неусвідомлювані цінності, рівні функціонування цінностей.
   Обґрунтування системи методичних прийомів. Спираючись на методологічне положення, що цінності, які є одиницею аналізу ціннісно-смислової сфери особистості, являють собою мотиваційне утворення, функцією якої є оцінка успішності задоволення потреб особистості і регуляція її активності залежно від цієї оцінки, ми дотримуємося думки, що необхідно розрізняти три рівні функціонування цінностей:
   1. когнітивний - власне, той свідомий рівень ціннісно-смислової сфери, який є детально розробленим в парадигмі діяльнісного підходу вітчизняної психології;
   2. емоційний - розроблявся там же в теорії Б.І. Додонова, який розглядав емоцію як вищу цінність, а прагнення до її переживання як системоутворючий чинник у формуванні характеру особистості та її основних переваг - власне даний рівень ми можемо назвати проміжним між свідомим і несвідомим, і, нарешті -
   3. поведінковий рівень ціннісно-смислової сфери, що вивчається переважно в парадигмі глибинної психології, де неусвідомлювані цінності мотивують поведінкові акти особистості таким чином, що максимально задовольняє її драйви і ваблення, що може порушувати ефективність діяльності особистості і приводити до психологічних порушень невротичної природи.
   Планування і хід експерименту. Виходячи з вищевказаного, для реалізації емпіричного дослідження неусвідомлюваних аспектів ціннісно-смислової сфери особистості, нам необхідна батарея психодіагностичних методик, що дозволяє комплексно вивчити представленість у особистості когнітивного, емоційного і поведінкового рівня функціонування цінностей, а також їх взаємозв'язок.
   У реалізації задач дослідження ми використовували методи теоретико-методологічного, філософського, психолого-феноменологічного аналізу, особові запитальники, методи математичної статистики.
   Загальна вибірка експерименту склала 100 чоловік у віці від 19 до 25 років, стать не враховувалася, професійна приналежність -студенти вищих учбових закладів.
   Для дослідження свідомого рівня представленості цінностей, тобто когнітивного аспекту ціннісно-смислової сфери, використовується методика на виявлення інструментальних і термінальних цінностей за М. Рокичем (“Життєві цінності”) за допомогою свідомої переваги цінностей особистістю в процедурі ранжування.
   Для дослідження проміжного між свідомим і несвідомим рівнями представленості цінностей, тобто емоційного аспекту ціннісно-смислової сфери, застосовується методика Б.І. Додонова “Емоційна спрямованість”, що визначає тип характеру особистості тих емоцій, які особистість прагне переживати найчастіше як цінність.
   Для дослідження несвідомого рівня представленості цінностей, тобто поведінкового аспекту ціннісно-смислової сфери, використовується методика А.В. Маричевої “Визначення типів психологічних механізмів самоконституювання суб'єкта”, визначаюча по феноменології поведінки особистості несвідомі аспекти її суб'єктності.
   Для експлікації неусвідомлюваних аспектів ціннісно-смислової сфери застосовується авторська методика “Несвідомі цінності” (БСЦ). Первинний варіант методики є тестом незакінчених речень із 30 тверджень, кожне з яких припускає відповідь досліджуваного у вигляді артикуляції характерної для нього цінності та її протилежності.
   Відповіді досліджуваних обробляються за допомогою статистичного підрахунку слів-значень, яким привласнюється кількісне значення залежно від їх частотності, яка зустрічається у відповідях, що повторюються, і що дозволяє обробити одержані за допомогою методики відповіді засобами математичної статистики.
   У цілях валідизації методики необхідно було видозмінити форму методики так, щоб не втратити її внутрішній зміст - тобто виявлені неусвідомлювані цінності і її проективність, яка дозволяла їх виявити. Тому важливо було привести методику до такої форми, щоб з одного боку зберігалася її проективність, а, з іншою, можна б було в числовій формі зафіксувати ступінь наявності у суб'єкта тієї або іншої цінності для знаходження кореляції з шкалами відомих в психодіагностиці методик, спрямованих на виявлення ціннісних установок, орієнтацій, значень і інших мотивуючих суб'єкта психічних утворень.
   Таким чином, несвідомі цінності описують вектор ставлення суб'єкта:
   - до самого себе - нарцисичні цінності;
   - до залежності від іншого - депресивні цінності (перші і другі описують стан речей, характерний оральному рівню несвідомого функціонування суб'єкта за З.Фрейдом);
   - культурний контроль в житті суб'єкта - обсесивно-компульсивні цінності (що відповідає анальному рівню несвідомого функціонування суб'єкта за З.Фрейдом) і
   - цінності, пов'язані з владою і контролем над іншими, а також визнаннями і досягненнями - фалічні цінності (що відповідає проблемам, заснованим на специфіці розв'язання комплексу Едипа у суб'єкта - тобто фалічному рівню несвідомого функціонування суб'єкта за 3. Фрейдом).
   Ми підібрали для кожної цінності протилежний смисловий конструкт, сформувавши 30 тверджень, розмістивши їх способом, подібним структурі семантичного диференціала, діставши тим самим можливість вимірювати ступінь представленості кожної цінності в балах від 1 до 5-ти.Для збереження проективності методики ми запропонували досліджуваним відповісти на три незакінчені речення, використовуючи конструкта, що відображають 30 несвідомих цінностей, таким чином, кожна цінність може бути оцінена від 3-х до 15-ти балів.
   Незакінчені речення:
   1. Ніхто не здогадується, що насправді для мене найціннішим є...
   2. Мені б хотілося, щоб всі люди цінували...
   3. Дурна і зла людина ніколи не оцінить гідно...
   Далі, розподіливши 30 ціннісних конструктів за чотирма виявленими нами шкалами і прорахувавши процентне співвідношення конструктів, що входять в ці шкали, ми одержали ключ для підрахунку процентної вираженості кожної їх 4-х несвідомих цінностей.
   Формулювання завдань методики проводилося відповідно наступних правил:
   - усунення можливості проникнення досліджуваних в суть того, що вивчається за допомогою завдань, що надаються;
   - формулювання недвозначних зрозумілих тверджень;
   - віддзеркалення в завданнях конкретних аспектів області ціннісно-смислової сфери особистості, що вивчається;
   - наявність тільки одного твердження в кожному завданні і його конкретизація за допомогою протилежного йому твердження;
   - відсутність в завданнях термінів, що відображають частоту дій;
   - відсутність в завданнях термінів, що виражають відчуття (наскільки це було можливе);
   - забезпечення за допомогою інструкції дачі випробовуваними спонтанних відповідей.
   Ключ до підрахунку процентної вираженості несвідомих цінностей за чотирма шкалами:
   1. нарцисичні - №17,19,25,30 підрахунок: сума балів * 1,6 = х %
   2. депресивні - № 1,14,18,21,22,23,27, підрахунок: сума балів * 0,95 = х %
   3. обсесивні - № 2,3,4,8,13,28 підрахунок: сума балів * 1,1 = х %
   4. фалічні - № 5,6,7,9,10,11, 12,15,16,20,24,26,29, підрахунок: сума балів * 0,5 = х %
   Конвергентна і дискримінантна еалідність методики “БСЦ” визначалася на основі кореляцій з показниками, одержаними за допомогою модифікованого (шкального) варіанту методики “БСЦ” і показниками наступних тестів: Мотивації Досягнення (А. Мехрабіан), Мотивації Схвалення (Д. Краун, Д. Марлоу), Спрямованості особистості (Б. Басса), Ціннісних орієнтацій (М. Рокич), Емоційна спрямованість (Б.І. Додонов). Вибір даних тестів визначався їх спеціалізацією, що полягає в діагностиці мотиваційно-ціннісної сфери особистості. При перевірці валідності методики ми використовували непараметричний критерій рангової кореляції R-Спірмена при (р < 0, 05) (N = 100).

Таблиця

   Нами було виявлено, що існують чіткі кореляційні залежності між конструктами і шкалами методики “БСЦ” і шкалами методики Б.І. Додонова, що говорить про те, що: по-перше - шкали методики “БСЦ” вимірюють наявність цінностей, не завжди доступних свідомій рефлексії суб'єкта; по-друге - існує взаємозв'язок між типом емоційної спрямованостів переживаннях суб'єкта і певними неусвідомлюваними конструктами його ціннісно-смислової сфери. Так ми можемо сказати, що:
   1) нарцисичні (інфантильно-оральні) несвідомі цінності характерні для досліджуваних із гедоністичною і комунікативною емоційною спрямованістю в переживаннях, і досліджуваним з “анти”альтруїстичними емоційними ціннісними орієнтаціями, що є достатньо несуперечливим і логічним;
   2) депресивні (орально-залежні) несвідомі цінності характерні для досліджуваних всіх груп, але найбільша кореляційна залежність виявляється у випробовуваних з альтруїстичною, комунікативною і гедоністичною спрямованістю (типи перераховані за ступенем убування), а глоричні і праксичні типи досліджуваних характеризуються найменше вираженим ступенем наявності кореляційної залежності, що говорить про наявність цінності, що полягає в соціальній приналежності у всіх досліджуваних, але у альтруїстичних і комунікативних ця цінність виявляється яскравіше і сильніше.
   3) обсесивно-компульсивні (анально-контролюючі) несвідомі цінності, характерні для досліджуваних переважно праксичного типу, для якого визначаючим є алгоритм діяльності, що приносить задоволення, і менш виражені для досліджуваних альтруїстичного (що пов'язано з необхідністю дотримуватися соціальних норм і правил стосовно інших людей) і глоричного (що пов'язано з необхідністю засвоєння соціальних правил поведінки для досягнення соціального схвалення або захоплення з боку інших людей) типів.
   4) фалічні (потентно-владні фалічні) несвідомі цінності характерні для випробовуваних з глоричним типом емоційної ціннісної спрямованості, що відповідає уявленням як теорії Б.І. Додонова, так і класичним психоаналітичним уявленням про несвідомі основи специфіки характеру особистості. Також, даний вид несвідомих цінностей менш вираженою мірою характерний для досліджуваних з комунікативним і праксичним типами емоційної ціннісної спрямованості в переживаннях, що, швидше за все, пов'язано з прагненням одержати підтвердження свого статусу і ступеня популярності в очах інших людей або у сфері професійного визнання.
   У результаті аналізу між шкалами методик Мотивація досягнення, Мотивація схвалення, Спрямованість особистості й конструктами і шкалами методики “БСЦ” був експліцируваний чіткий кореляційний зв'язок:
   1) між шкалами нарцисичних, обсесивних і фалічних несвідомих цінностей методики “БСЦ” і шкалою мотивації досягнення - прямі кореляційні залежності, причому найсильніша залежність з шкалою фалічних несвідомих цінностей;
   2) між шкалами нарцисичних, депресивних і обсесивно-компульсивних несвідомих цінностей методики “БСЦ” і шкалою мотивації схвалення - прямі кореляційні залежності, причому найсильніша залежність з шкалою депресивних несвідомих цінностей;
   3) між шкалами нарцисичних і фалічних несвідомих цінностей методики “БСЦ” і шкалою орієнтації на власне Я методики спрямованості особистості Б. Баса - прямі кореляційні залежності, причому найсильніша залежність з шкалою нарцисичних несвідомих цінностей;
   4) між шкалами депресивних і обсесивно-компульсивних несвідомих цінностей методики “БСЦ” і шкалою орієнтації на власне Я методики спрямованості особистості Б. Баса - обернені кореляційні залежності, причому найсильніша негативна кореляційна залежність із шкалою депресивних несвідомих цінностей;
   5) між всіма чотирма шкалами несвідомих цінностей методики “БСЦ” і шкалою орієнтації на спілкування методики спрямованості особистості Б. Баса - прямі кореляційні залежності, причому найсильніша залежність із шкалою депресивних несвідомих цінностей;
   6) між шкалами обсесивно-компульсивних і фалічних несвідомих цінностей методики “БСЦ” і шкалою орієнтації на справу методики спрямованості особистості Б. Баса - прямі кореляційні залежності, причому найсильніша залежність із шкалою обсесивно-компульсивних несвідомих цінностей, і з шкалою нарцисичних несвідомих цінностей - негативна кореляційна залежність.
   Таким чином, ми можемо заключити, що методика “БСЦ” діагностує мотиваційну спрямованість особистості залежно від тих несвідомих ціннісних конструктів, якими керується особистість, не завжди віддаючи собі в цьому свідомий звіт.
   Найвиразніші кореляційні залежності були виявлені між шкалами методики “БСЦ” і такими цінностями методики М. Рокича (перелік цінностей представлений у міру убування ступеня кореляційного зв'язку) як:
   1. Нарцисичні несвідомі цінності - (здоров'я (R=0,94), матеріально забезпечене життя (R= 0,94), акуратність (R=0,93), вихованість (R=0,92), активне діяльне життя (повнота і емоційна насиченість життя) (R= 0,72).
   2. Депресивні несвідомі цінності - акуратність (R=0,98), здоров'я (R=0,95), вихованість (R=0,83), любов (духовна і фізична близькість з улюбленою людиною) (R=0,74).
   3. Обсесивно-компульсивні несвідомі цінності - здоров'я (R=0,95), відповідальність (R=0,94), життєва мудрість (R=0,88), упевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів\ (R=0,82).
   4. Фалічні несвідомі цінності - щасливе сімейне життя (R=0,92), вихованість (R=0,83), утворена (R=0,75), матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів) (R=0,73).
   Ми спеціально виділили за допомогою підкреслення ті свідомі цінності, які дійсно є характерними для досліджуваних із відповідними несвідомими ціннісними конструктами. Більш того, проаналізувавши вибір досліджуваними цінностей за методикою М. Рокича, ми приходимо до висновку про те, що перші три-чотири відрефлексовані свідомі цінності вибираються досліджуваними відповідно до соціальної бажаності, що в черговий раз показує валідність розробленої нами методики на виявлення несвідомих цінностей і необхідність її упровадження в роботу практикуючих психологів.
   Далі, ми підрахували загальну кількість виявлених кореляційних залежностей між шкалами методики “БСЦ” і шкалами методики М. Рокича, що характеризують ціннісну спрямованість особистості, і знайшли, що шкала нарцисичних несвідомих цінностей корелює з 18-тьма шкалами методики М. Рокича, шкала депресивних несвідомих цінностей корелює з 12-тьма шкалами методики М. Рокича, шкала обсесивно-компульсивних несвідомих цінностей корелює з 24-ма шкалами методики М. Рокича, а шкала фалічних несвідомих цінностей корелює з 19-тьма шкалами методики М. Рокича, причому кореляції існують зі всіма 36 шкалами обумовленої методики, що свідчить про більшу діагностичну здатність методики “БСЦ”.
   Узагальнюючи вищесказане, ми можемо стверджувати, що авторська методика “БСЦ” володіє вираженим психодіагностичним потенціалом в дослідженні неусвідомлюваних невідрефлексованих ціннісних конструктів особистості, детермінуючих її мотиваційно-ціннісну сферу.
   Психодіагносгичне дослідження ціннісно-смислової сфери особистості має наступний алгоритм. Досліджувана вибірка ділиться на підгрупи за наслідками відповідей, одержаних за допомогою методики Б.І. Додонова. Так ми одержуємо підгрупи, що характеризуються тенденцією переживати певні емоційні стани як однієї з провідних цінностей, що впливає на весь спектр ціннісних утворень мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Далі, до даних кожної з цих підгруп ми застосовуємо методику “Життєві цінності” М. Рокича - для виявлення когнітивного (свідомого) компоненту і методику “Визначення типів психологічних механізмів самоко-нституювання суб'єкта” А.В. Маричевої - для виявлення феноменологічного поведінкового (неусвідомлюваного) компоненту ціннісно-смислової сфери досліджуваних. У результаті одержані результати співставляються з результатами авторської методики “БСЦ”, що дозволяє виявити неусвідомлювані ціннісні смислові конструкти досліджуваних. Також, для кожної підгрупи проводиться факторний аналіз одержаних результатів, що дозволяє побачити загальну картину поєднання когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів ціннісно-смислової сфери, які характеризують раціональні пріоритети, провідні емоційні стани і поведінкові прагнення особистості, з характерним для неї типом емоційної спрямованості.
   Слід зазначити, що неусвідомлювані цінності, виявлені методикою “БСЦ”, більшою мірою відповідають описаним Б.І. Додоновим типам особистості з певними ціннісними емоційними орієнтаціями, ніж когнітивним свідомим конструктам методики М. Рокича, притому, що вони не суперечать останнім. Це говорить про те, що досліджувані, описуючи свідомо свої ціннісні переваги, абсолютно несвідомо підбирають для цього слова, що відображають їх неусвідомлювані ціннісні переваги, а методика Б.І. Додонова, діагностуючи емоційну сферу особистості, більшою мірою здатна вловити специфіку цих переваг в прагненні суб'єкта переживати той або інший емоційний стан як самостійну цінність.

ЛІТЕРАТУРА

1. ДодоновБИ Эмоция как ценность. -М.: Педагогика, 1978.-272 с.
2. Калина Н.Ф. О самоактуализации личности (вместо послесловия) // Маслоу А.Г. Психология бытия. - М.: М.: “Рефл-бук”; К.: “Ваклер”, 1997. - 304 с.
3. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности //Вестник Моск. университета. — Сер. 14. — Психология. — 1997. — №1.- С. 20-27.
4. Прохорова Н.В. Теоретико-методологічне обґрунтування вивчення неусвідомлюваних аспектів ціннісно-смислової сфери особистості, - Проблеми загальної та педагогічної психології: 36. наук, праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VIII, вип.2. - К., 2006 - 392 с
5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. - Самара: БАХРАТ, 1998. -672 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com