www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вплив глибинних пресупозицій особистості на ефективність взаємодії в подружній парі
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив глибинних пресупозицій особистості на ефективність взаємодії в подружній парі

Пашко Т.А.,
Анпілова Д.В.

ВПЛИВ ГЛИБИННИХ ПРЕСУПОЗИЦІЙ ОСОБИСТОСТІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ В ПОДРУЖНІЙ ПАРІ

   В статті розглянуто езаємозе 'язок особистісних диспозицій та типів драйверної поведінки з рівенем узгодженості сімейних цінностей у подружжях з різним сімейним стажем. Розкриті вікові особливості прояву драйверної поведінки у чоловіків та жінок. Виявлені гендерні відмінності ставлення до різних сфер сімейного життя. Виокремлені найбільш проблемні області взаємодії подружжя нарізних етапах шлюбних стосунків.
   Ключові слова: диспозиції особистості, драйверна поведінка, життєвий сценарій, подружнє життя.
   Актуальність. Проблема ефективної взаємодії в подружніх парах в даний час є пріоритетним напрямом практично всіх досліджень, присвячених сучасній сім'ї. У вітчизняній психології особливості взаємин подружжя розглядаються більшою мірою в контексті виконаннями ними виховної функції.
   Разом з тим, до цих пір мало дослідженим і недостатньо освітленими є питання особливостей вибору шлюбного партнера, психологічної адаптації молодого подружжя до сумісного життя, свободи і особистісної автономії в сімейній парі, а також ряд інших проблем, пов'язаних з індивідуальними особливостями особистості, що роблять значний вплив на формування стабільних і сприятливих відносин у шлюбі.
   Саме тому розуміння психологічних особливостей, властивих представникам різної статі, може бути корисним в побудові нормальних сімейних стосунків, особливо під час адаптації молодого подружжя, яке зазвичай проходить через етап непорозумінь та конфліктів з обраною половиною [1, с.4].
   Більшість авторів [2, с 186], які вивчають психологію сімейних відносин зазначають, що однією з найбільш суперечливих сфер взаємодії подружжя є сфера надання емоційної підтримки, турботи та вміння поділяти емоційні переживання один одного.
   В якості методологічної основи даного дослідження нами було взято положення Р. Сентерса про те, що людина здійснює вибір шлюбного партнера на підставі схожості або взаємодоповнюваності його найбільш актуальних потреб [7, с.135].
   В основу дослідження також були покладені ідеї трансакційної теорії Е. Берна про формування життєвого сценарія людини, однією зі складових якого є батьківські контррозпорядження. Отримуючи певні невербальні і вербальні послання від батьків дитина за допомогою драйверів (контррозпоряджень) зв'язує свої природні потреби і батьківські вимоги. Саме драйверна поведінка допомагає дитині підтримувати свою “окейність” і якось виживати. Відповідно здійснюючи вибір шлюбного партнера людина несвідомо виключає тих людей, які не дадуть їй можливість підтримувати свою умовну “окейність” і навпаки, виділяє саме тих, які підкріплюватимуть його сценарні заборони і контррозпорядження.
   У сценарній теорії одним з базових положень є ідея про наявність певних типів життєвої адаптації дитини, які частково перекликаються з диспозиціями Генрі Келлермана. Згіднотипології Поля Верна існують такі види життєвих адаптацій як: шизоїдний, нав'язливий, істероїдний, пасивно-агресивний. Кожному з даних типів адаптації відповідає своє контррозпорядження. Провідним драйвером шизоїдів є - “Будь сильним”, нав'язливих - “Будь досконалим”, істериків - “ Радуй інших” і “Поспішай”, а пасивно-агресивних - “Старайся” [6, с 146-147].
   Метою даного дослідження стало вивчення взаємозв'язків між диспозиціями особистості, типами драйверної поведінки і рівнем узгодженості сімейних цінностей подружжя як критерія ефективної взаємодії в сім'ї.
   Результати дослідження. У дослідженні взяли участь 34 подружні пари, стаж сімейного життя респондентів склав від 1 року до 40 років. Ми умовно розділили всю вибірку на 3 вікових групи: 10 сімей, стаж сумісного життя яких варіює від 19 до 40 років; 11 пар, “сімейний вік” яких складає від 11 до 16 років; 13 “молодих” пар, які проживають в браку від 1 року до 7 років.
   Для діагностики уявлень подружжя про значущість в сімейному житті сексуальних відносин, особистісної єдності чоловіка і дружини, батьківських обов'язків, професійних інтересів кожного з представників подружжя, господарчо-побутового обслуговування, моральної і емоційної підтримки, зовнішної привабливості партнерів ми використовували методику Волкової А.Н. “Рольові очікування і домагання в шлюбі” [3, с 110].
   З метою дослідження особливостей регулювання загальної спрямованості поведінки шлюбних партнерів - особистісних диспозицій -, ми використовували методику LSI Г. Келлермана -Р. Плутчика. В той же час диспозицію ми розглядаємо не як спадкову схильність індивіда до психічних захворювань, як запропоновано в структурній теорії особистості Генрі Келлермана, а з погляду диспозиційної теорії саморегуляції соціальної поведінки особистості, запропонованою В.А. Ддовим.“Диспозиція - це фіксована в соціальному досвіді схильність особистості сприймати і оцінювати умови діяльності, а також діяти в цих умовах певним чином” [5, с 113].
   Це визначення, на наш погляд, здатне найточніше відобразити суть досліджуваного нами явища, оскільки саме в диспозиціях особистості фіксуються звичні способи задоволення різних потреб і очікувань (в т.ч. пов'язаних з сімейним життям).
   Г. Келлерманом і Р. Плутчиком виділяється вісім типів диспозицій, для кожного з яких характерні свої особливості сприйняття і переживання навколишньої дійсності, а також найбільш типові поведінкові реакції.
   Так, наприклад, особистість з диспозицією манії насичена енергією, для неї характерні товариськість і гіпертрофована соціабельність; найчастіше проявляє радість; прагне викликати соціальне схвалення у всіх сферах діяльності, пригнічує “небажані” для суспільства імпульси. Істерична диспозиція характеризує особу що вселяється, некритичну, таку, що має емоційно незрілу життєву позицію, схильну до повного “розчинення” власного “Я” у виконуваній соціальній ролі. Основна емоція людей, що сприймають світ з агресивної диспозиції, - гнів (роздратування). Деструктивні поведінкові реакції можуть бути направлені як на об'єкти, так і на навколишніх людей. Для диспозиції психопатії характерна виражена потреба залишатися в непідконтрольному стані, діяти імпульсивно, стимулюватися чим-небудь надмірним із зовнішнього середовища (переїдання, нерозбірливість інтимних зв'язків), щоб нейтралізувати дію фрустраційних чинників, які повертають її до дитячої незахищеності, при цьому сама здатна неусвідомлено провокувати конфліктні ситуації. Особистість депресивного типу відрізняється переважанням негативного емоційного фону і загальної пригніченості поведінки, швидко стомлюється, вважає за краще уникати труднощів і конфліктів. Для параноїдальної диспозиції характерна відсутність навіюваності і висока критичність, схильність до сповільнених поведінкових реакцій, застряванням на етапі ухвалення рішень. У представників пасивної диспозиції на поведінковому рівні спостерігаються соціальні лінощі, труднощі в адаптації, уникнення відповідальності. Обсесивна диспозиція проявляється в скурпульозності педантизмі, труднощах, пов'язаних з проявом емоцій, великій увазі до формальностей, за якими ховається невпевненість в собі.
   Провідний тип поведінкового драйвера кожного з подружжя діагностувався нами методикою М. Кокс “Опитувальник по драйверах”.
   В результаті проведеного дослідження подружніх пар нами були отримані наступні дані.
   Зіставивши уявлення про родинні цінності у подружжя, складаючого зрілі подружні пари ми з'ясували, що найбільш проблемною сферою взаємин є область, що відображає установку подружжя на виконання емоційно-психотерапевтичних функцій. З 10 пар 80% мають проблеми з емоційною підтримкою і особливостями організації психотерапевтичної атмосфери в сім'ї. Необхідно відзначити, що в цих парах саме дружини потребують підвищення значущості психологічної разрядки, яку покликана давати сім'я. Набрані ними бали вказують на бажання виконувати роль емоційного лідера, сприяти поліпшенню і стабілізації настрою свого чоловіка, при цьому отримуючи такий же зворотний зв'язок. У чоловіків же домагання на виконання ролі родинного психотерапевта значно нижче. Що і є джерелом конфліктів в цих сім'ях.
   Ще однією проблемною зоною взаємин подружніх пар, що проживають в браку від 19 до 40 років, є господарчо-побутова сфера. Тут, як і при аналізі, попередньої шкали, можна сказати, що 60 % дружин невдоволені тим, як їх чоловіками здійснюється вирішення побутових питань. При цьому всі вони відзначили, що рівень їх власної участі у веденні домашнього господарства значно вищий.
   Важливим чинником, що дестабілізує стосунки подружжя даної вибірки також можна назвати інтимну сферу, - 50%, тобто половина, відзначили, що мають проблеми в контексті даних взаємин. Причому, всі незадоволені таким аспектом родинного життя - чоловіки. Оскільки саме дружини мають низький рівень домагань до сексуальної гармонії в шлюбі.
   Найменш проблемною сферою стосунків зрілого подружжя можна назвати ставлення до виконання батьківських обов'язків. Лише одна пара відзначила труднощі щодо пошуку спільної мови в питаннях виховання дітей.
   При дослідженні подружніх пар за допомогою “Опитувальника по драйверах”, розробленого М. Кокс, ми визначили, що провідним драйвером серед представників зрілої вибірки, є драйвер “Будь сильним” - він притаманний 6 чоловікам і 4 жінкам. На другому місці за перевагою знаходиться драйвер “Радуй інших” - 5 жінок і 3 чоловіки, схильні організовувати свою поведінку виходячи саме з цього контрнаказу. Цікаво, що драйвер “Будь досконалим” властивий лише жінкам з цієї вибірки, а драйвер “Старайся” ніхто з опитаних не визначив як ведучий або хоч би значущий (0%).
   Цікаві дані отримані нами також після аналізу відповідей подружніх пар на питання методики LSI Г. Келермана-Р. Плутчика, направленим на діагностику специфічних взаємозв'язків між різними рівнями особистості: емоційною напруженістю, психологічним захистом і диспозицією.
   Найбільш поширеною диспозицією серед опитаних дорослої вибірки обох статей виявилася депресивна диспозиція - 50%. Тобто люди основною емоцією яких є печаль, основним способом захисту - компенсація, спрямована на уникнення відчуття депресії, компенсація особливо ефективна для підтримки досить високої самооцінки, під впливом цього механізму відбувається вихід із стану пригніченості [4, с 5 8].
   На другому місці знаходяться ті опитувані, які сприймають довколишню дійсність з пасивної диспозиції. Для таких осіб характерна інертність, пасивність, уникнення, відхід в себе, безініціативність, схильність бути залежним від кого-небудь. Основна емоція - страх, основний механізм захисту - витіснення (там само).
   У даній віковій групі взагалі не діагностовані такі диспозиції особистості як істерія, параноя, агресія.
   Для вибірки подружніх пар, що проживають в браку від 11 до 16 років характерні наступні тенденції.
   Найбільш проблемними сферами взаємин виявилися: область, в якій спостерігається невідповідність установок подружжя на значущість зовнішнього вигляду один одного, його відповідності стандартам сучасної моди і область, що відображає ставлення до соціальної активності (в т.ч. професійної), - близько 80% незадоволених родинних пар. Необхідно відзначити, що при аналізі відповідей даних пар нами виявлений конфлікт між прагненням дружин до широкого суспільного визнання, глибинної професійної самореалізації і несхвального ставлення їх чоловіків до цього.
   Відносно сфери, що відображає установки на зовнішню привабливість партнера, можна сказати, що лише в одній з подружніх пар конфлікт полягає в тому, що дружина хоче мати зовнішньо привабливого чоловіка (10 балів) і власну привабливість оцінює як вкрай важливий чинник стабілізації родинних стосунків (16 балів) при цьому стикаючись з тим, що чоловік, навпаки, маючи досить високі вимоги до зовнішності дружини вельми поблажливо ставиться до власної подоби (6 балів). У всіх же інших парах чоловіки більше прагнуть мати красивих, модно одягнених дружин, які у свою чергу демонструють низький рівень оцінки значущості своєї зовнішності для зміцнення шлюбних уз.
   На другому місці в рейтингу чинників, сприяючих напруженості міжособових стосунків родинних пар, що мають стаж спільного життя від 11 до 16 років виступають господарчо-побутові питання (як і в “зрілій” вибірці) і виконання батьківсько-виховних функцій. При чому, нами зафіксована лише одна сім'я, в якій чоловік не задоволений своєю дружиною як матір'ю, у всіх інших випадках претензії до виконання батьківських обов'язків батька мають дружини.
   Сферою, в якій не спостерігається жодних конфліктів в даній вибірці, виявилася сфера сексуальних стосунків (0 %).
   Провідним драйвером даної вибірки є драйвер “Будь сильним” - 50% відзначили, що вважають украй важливими покладатися в житті лише на себе і бути незалежним від інших. З цих 50% 6 чоловіків і 5 жінок. У даній вибірці на другому місці стоїть драйвер “Радуй інших” (27 % опитаних), визнаючи таким чином, що потреби інших важливіше, ніж власні, а також те, що в першу чергу необхідно піклуватися не про себе, а про тих, що оточують, підлаштовуючись під їх настрій і інтереси.
   Найбільш помітною відмінністю, що виявилася в процесі зіставлення 2-х вибірок (19-40 років спільного життя і 11-16 років спільного життя) можна назвати наявність драйвера “Старайся”, -він виявився в 13% опитаних молодшої вибірки.
   У даній вибірці 40,9% респондентів мають депресивну диспозицію, що відображає схожість з попередньою вибіркою. Проте, забігаючи вперед, можна відзначити, що саме серед людей цього віку (порівняно із зрілими (1 людина) і молодими респондентами (0%), що взяли участь в нашому дослідженні) найбільший відсоток обсессивных осіб - 18%. Таким чином можна зробити висновок, що саме для цього віку найбільшою мірою характерне прагнення контролювати оточуюче середовище, дотримуватися у всьому середини, тривога втратити контроль. Психологічний захист здійснювати за допомогою інтелектуалізації, раціоналізації і сублімації, що відповідає поведінковим ознакам драйвера “Будь досконалим”.
   Лідируючу позицію в рейтингу проблемних сфер взаємин молодого подружжя (1-7 років в шлюбі) займає сфера, що відображає установки подружжя на зовнішню соціальну активність. Проте, тут ми можемо відзначити одну цікаву особливість. На відміну від представників вибірки респондентів, що прожили в браку 11-16 років, конфлікт в цих сім'ях полягає не лише в прагнення дружин до обігравання серйозних соціальних ролей (шкала “ролеві домагання”) проти волі їх чоловіка - 5 представниць жіночої статі. Але і в тому, що друга частина молодих дружин (4 жінки), входять до групи ризику за даною шкалою, хочуть, аби їх чоловік мав серйозніші професійні інтереси, кар'єрні досягнення і широке суспільне визнання.
   Друге місце за мірою напруженості розділили між собою області “Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером” і, як і в раніше проаналізованих вибірках, “господарчо-побутові функції подружжя”.
   Конфлікти, що мають місце при вирішенні побутових питань, виникають в молодих сім'ях з тієї ж причини, що і у вибірках “зрілого” подружжя і подружжя, що прожили в браку від 11 до 16 років. Тобто тут ми знову стикаємося з незадоволенням дружин тим, наскільки активно їх чоловіки беруть участь в організації побуту, а також з низькою оцінкою чоловічих господарсько - побутових навичок.
   Але відмінною рисою молодих родинних пар порівняно з двома раніше обстеженими подружніми вибірками, є те, що зону конфліктів склали очікування, пов'язані із спільністю інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, способів проведення вільного часу. Так, конфлікти між молодим подружжям, що набрало за цією шкалою високі і критичні показники, в 90 % трапляються тому, що молодий чоловік прагне до високої особистісної автономії (на що вказую набрані ними низькі оцінки), тоді як їх дружини (набираючи високі бали) чекають повної єдності поглядів, думок і позицій відносно всіх явищ довколишньої дійсності.
   Лише у одній сім'ї нами зафіксована протилежна ситуація: до високої міри особистісного злиття з дружиною прагне чоловік, тоді як його дружина бажає збереження своїх особистих границь.
   Роблячи висновок по методиці “Опитувальник по драйверах” М. Кокс, хочеться відзначити наступне. Головним чинником, що відрізняє молоді сім'ї від дорослих і зрілих сімей, є найбільший відсоток представників обох статей, які керуються в своєму житті принципом "Я отримаю визнання і задоволення, лише якщо старатимуся і старанно працюватиму", тобто мають драйвер “Старайся”, таких 84,6% - 7 жінок і 4 чоловіки. Реалізація даного типа поведінки драйвера призводить до того, що людина вкладає дуже багато енергії в те, аби діяти, але при цьому не отримує результату.
   Друге місце за перевагою займає драйвер “Будь досконалим/найкращим”. Конкретно такими хочуть бути 5 жінок і 2 чоловіки. Тобто перфекціонізм в сучасному суспільстві властивий більше молодим жінкам, ніж молодим чоловікам.
   Проводячи паралель між вибіркою молодих сімей і вибіркою дорослих подружніх пар (11-16 років) хочеться відзначити наступну схожість. І в першому і в другому випадку найменшим відсотком (23% і 27,2% відповідно) представлені респонденти, що мають драйвер “Квапся”.
   Аналізуючи диспозиції опитаних, таких, що склали вибірку сімей, що прожили в браку від 1 року до 7 років, можна відзначити, що сприйняття довколишньої дійсності здійснюється з точки зору депресивної диспозиції (як і в попередніх вибірках), більшістю опитаних нами чоловіків - 7 чоловік з 13. Серед жінок, що мають таку диспозицію 3 людини. У дружин, що мають родинний стаж від 1 до 7 років, в більшості випадків діагностується манія, агресія і психопатія.
   За допомогою кореляційного аналізу ми провели порівняння даних, отриманих в чоловічій і жіночій вибірках за методиками “Індекс життєвого стилю” Келлермана-Плутчика, “Опитувальник по драйверах” М. Кокс і РОД А.Н. Волкової і виявили деякі значимі зв'язки.
   Так, при аналізі даних чоловічої вибірки ми визначили, що драйвер “Будь сильним” корелює з істеричною диспозицією. Драйвер “Поспішай” і в жіночій і в чоловічій вибірках пов'язаний з параноїдальною диспозицією. А ось драйвер “Будь досконалим” в жіночій вибірці корелює з диспозицією психопатії, а в чоловічій - з обсессивной і агресивною диспозиціями. Цікаво також відзначити, що в чоловічій вибірці отриманий значимий кореляційний зв'язок між драйвером “Будь досконалим” і рівнем домагань у сфері соціальної активності, тобто чоловіки в більшій мірі прагнуть виконувати свої професійні і суспільні обов'язки бездоганно. Ще одним показовим аспектом на наш погляд, є те, що власні домагання по відношенню до соціальної активності чоловіка пов'язують з домаганнями в батьківсько-виховній сфері, таким чином можна передбачити, що виховання дітей у чоловіків асоціюється з громадським обов'язком. У жіночій вибірці такого кореляційного зв'язку не виявлено.
   Ще однією помітної особливістю жінок є те, що інтимно-сексуальна сфера у них безпосередньо пов'язана із зовнішньою привабливістю як власною, так і чоловіка, а також з успішністю чоловіка у сфері соціальної активності. У чоловіків кореляційний зв'язок між даними показниками відсутній. Проте, інтимне життя чоловіків, виходячи з отриманих нами даних за допомогою лінійної кореляції Пірсона, в першу чергу пов'язана з особовою ідентифікацією з дружиною. Варто відзначити, що у жінок теж отриманий такий показник, проте тут зв'язок слабший.
   Також хотілося б відзначити, що домагання жінок в господарчо-побутовій сфері мають прямий зв'язок з очікуваннями практично у всіх останніх сферах родинного життя: особистісною ідентифікацією з чоловіком, виконанням батьківсько-виховних функцій, емоційно-психотерапевтичною атмосферою в сім'ї, зовнішньою привабливістю. У чоловіків очікування, пов'язані з веденням домашнього господарства значно менше впливають на інші сфери родинного життя. Нагадаємо, що у всіх “віках” шлюбних стосунків саме дана сфера є каменем спотикання в спілкуванні між чоловіком і дружиною.
   Типово жіночим показником на наш погляд є те, що домагання до власної зовнішності корелюють з очікуваннями у сфері соціальної активності.

Література

1. Андреева Т.В. Психология современной семьи. Монография. - СПб., 2005.
2. Гозман Л.Я., Шлягина Е.И. Психологические проблемы семьи / Гозман Л.Я., Шлягина Е.И. // Вопросы психологии. -1985.-№ 2-с. 186.
3. Волкова A.H., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений / Волкова А.Н., Трапезникова Т.М.// Вопросы психологии - 1984. - № 2.
4. Клубова О.Б. Методи медичної психології в діагностиці психологічних захисних механизмов// Теорія і практика медичної психології і психотерапії. - СПб., 1994.
5. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. — Л.: Наука, 1979. - 113 с.
6. Стюарт И., Джойнс В. Основи ТА: Транзакційний аналіз / Стюарт И., Джойнс В.; пер. з англ. - К., 2002. - 146-147 с.
7. Centers R. Sexual attraction and love: An instrumental theory.Springfield., IL: Chas, С Thomas, 1975 - p. 135

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com