www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Механізми впливу засобів арттерапії на розвиток ціннісних орієнтацій старшокласників
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Механізми впливу засобів арттерапії на розвиток ціннісних орієнтацій старшокласників

Чернобровкін В.М.,
Марусенко О.А.,
Ковальова А.В.

МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ АРТТЕРАПІЇ НА РОЗВИТОК ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

   Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з актуальними науковими та практичними завданнями.
   Актуальність проблеми розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників в сучасних умовах пов'язана з корінною соціальною перебудовою в українському суспільстві.
   Кардинальні зміни соціокультурної структури, кризові явища в економічній, політичній і духовно-етичній сферах сучасного суспільства ініціювали зміни в свідомості, світогляді, ціннісних орієнтаціях і поведінці людей [7, 15, 16, 39, 40]. І це, в першу чергу торкнулося саме тієї вікової категорії, де процеси засвоєння цінностей, визначення ціннісних пріоритетів, світогляду, світосприймання відбуваються особливо активно і в якій достатньо великий ризик розвитку соціальної дезадаптації особистості - ранньому юнацькому віці [18]. Не менш актуальною є проблематика розробки засобів розвитку ціннісних орієнтацій молоді, серед яких можна назвати й засоби арттерапевтичного впливу.
   Аналіз останніх публікацій, у яких почато розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. З погляду сучасної психологічної науки ціннісні орієнтації є досить складним соціально-психологічним феноменом, що характеризує спрямованість і зміст активності особистості, додає сенс і напрям особистісним позиціям, поведінці, вчинкам [14].
   Цінності, будучи інтеріоризованими особистістю, визначають спрямованість особистості, її потреби і мотиви. Взаємозв'язок і співвідношення між цими найважливішими компонентами розглядається в роботах таких дослідників, як К. Абульханова-Славська, А. Бодальов, А. Волочков, Е. Єрмоленко, Д. Леонт єв, А. Петровський, С. Рубінштейн, В. Франкл, В. Чудновський, І. Шахова, А. Ярошевський [1; 8; 10; 19; 34; 35]. Аналіз робіт цих авторів дозволяє побачити цінності як вузловий пункт, що визначає смислову насиченість мотіваційно-потребової сфери особистості, її спрямованість і поведінкові реакції.
   У індивідуальному виборі пропонованих суспільством цінностей важлива усвідомлена робота суб'єкта, оскільки, лише прожиті, “вистраждані” цінності стають особистісними, стимулюючи смислоутворювальну активність і формуючи ціннісну спрямованість суб'єкта. Світ цінностей - це, перш за все, світ культури, моральної свідомості людини, сфера її духовної діяльності [8]. Особливе місце в загальній структурі цінностей займають цінності духовні, такі, що знаходяться сьогодні в центрі уваги багатьох дослідників, що пов'язане з осмисленням феномена духовності як невід'ємної, родової сутності людини, який має пряме відношення до проблематики суб'єкта в психології [4, 25, 26, 27, 32, 36, 37].
   У розгляді ціннісних орієнтацій особистості ми розділяємо позиції, яких дотримуються Н. Кирилова, а також В. Мерлін в своїй концепції інтегральної індивідуальності, що дозволяє говорити про системотвочу функцію ціннісних орієнтацій і про їх роль опосередкованої ланки, що здійснює різноманітні взаємозв'язки в структурі інтегральної індивідуальності [21]. Розвиток системи ціннісних орієнтацій як інтегрального показника соціальної зрілості особистості і одного з основних регуляторів її етичного вибору, що визначає поведінкову лінію, є украй важливим саме в ранньому юнацькому віці, який можна назвати сензитивним відносно ціннісного самовизначення особистості.
   Методи арттерапії, яка поряд з іншими підходами може бути використана у якості засобу, що розвиває ціннісні орієнтації особистості, а також механізми, що лежать в основі її позитивних ефектів, досить ґрунтовно аналізуються в працях А. Осипової (загальні питання психокорекції і їх практичне застосування), О. Копитіна (питання системної арттерапії), Р. Беляускайте (малюнкові проби в діагностиці розвитку особистості дитини), Г. Бурковського (елементи образотворчого мистецтва в психотерапії), М. Бурно (питання творчого самовираження в терапії), І. Вольперта, Н. Говорова (методи театралізування в психотерапії), В. Завьялова, А. Менегеті (музикотерапія: вивчення питання з онтопсихологічних позицій), О. Петрової (казкотерапія) і інших авторів. Представляють інтерес в даному контексті праці К. Юнга, С. Грофа, Р. Ассаджолі, що дають трактування аналізованих явищ з погляду трансцеденції особистості [2, 3, 5, 6, 9, 13, 17, 20, 28, 38].
   З'ясувати глибинні механізми дії арттерапії, на наш погляд, неможливо без аналізу самого феномену творчості. В загальному сенсі творчість розглядається як діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей і яка породжує дещо нове, таке, чого не було раніше [12, с 7]. В.О. Моляко підкреслює, що у психологічному визначенні творчості мусить бути відображений момент суб'єктивної значущості, тобто творчість - це діяльність, яка сприяє створенню, відкриттю чогось раніше невідомого саме для даного суб'єкту [23].
   Представляє інтерес методологічний підхід до проблематики творчості, що пропонується у дослідженнях Я.О. Пономарьова: творчість у широкому сенсі розглядається як механізм розвитку, як взаємодія, що веде до розвитку, а творчість людини - як одна з конкретних форм прояву цього механізму. В основу цього підходу покладений принцип трансформації етапів розвитку явища в структурні рівні його організації та функціональні ступені подальших розвиваючих взаємодій. При аналізі феномена творчості, зокрема, у контексті використання арттерапевтичних методів, нами враховані основні положення стратегіально-діяльнісного підходу, розробленого В.О. Моляко. Згідно цього підходу, стратегії є особистісними утвореннями, своєрідними „лоцманами" свідомості, які задають напрямки діяльності і великою мірою обумовлюють творчу діяльність, планування творчої поведінки [22]. Вкрай важливим для нашого дослідження є те, що стратегії, як вказує О.Л. Музика, вплетені у систему особистісних цінностей; об'єднуючи моральнісні і діяльнісні конструкти особистості, вони спрямовують активність людини [24].
   Ретельний теоретико-методологічний аналіз арттерапії дозволяє нам припустити, що цей метод містить в собі потенціал актуалізації стратегій творчої діяльності. Один із найважливіших коректувальних і розвиваючих механізмів терапії мистецтвом пов'язаний з феноменом катарсису - специфічною реакцією очищення психічних структур в результаті зіткнення з прекрасним [11; 24; 28]. Феномен катарсису є до цих пір ще мало вивченим ефектом дії мистецтва на людину. Само поняття катарсису сходить до Аристотеля і античної етики; основним його змістом служить процес емоційного очищення під впливом мистецтва [11, 33, 39].
   У низці підходів, що дозволяють разом з іншими теоретичними положеннями, обґрунтувати позитивний вплив мистецтва, і зокрема, методу арттерапії, на розвиток ціннісних орієнтацій особистості, особливо в ранньому юнацькому віці, представляє інтерес також психоестетична парадигма (І. Тулупов, М. Шевандрін), згідно якої вводиться концепція „людини естетичної", вважається, що існують семантична і естетична підструктури психіки та постулюється принцип додатковості, згідно якому розвиток однієї з підструктур стимулює розвиток іншої [31].
   Визначення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячена стаття. Існують різні психолого-педагогічні підходи до розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників. Проте, ця проблема, не дивлячись на достатнє її опрацьовування в психологічних дослідженнях, не вичерпана і вимагає додаткового розгляду, особливо в контексті застосування деяких специфічних методик (зокрема, арттерапевтичних) з обґрунтуванням їх методологічного й інструментального аспектів.
   Формулювання цілей статті. Зважаючи на вищевикладене, ми встановили за мету:
   - експериментально вивчити вплив арттерапевтичних засобів на стан ціннісного континууму старшокласників та проаналізувати основні механізми цього впливу.
   У зв'язку з цим пильна увага була приділена стратегіально-діяльнісному підходу В.О. Моляко, ідеям гуманістичної і екзистенціальної психології, що ставить в центр своїх інтересів проблеми особистості, її розвитку, самовизначення і самоактуализації, креативності і свободи вибору, а також положення онтопсихології, що постулювала наявність сутнісного ядра особистості. Нами врахований також цілісно-особистісний підхід, представлений в дослідженнях Н. Непомнящої, що має багато точок перетину з вищезгаданими напрямами. Нашу увагу привернув той момент, що в даному підході акцентуються моменти творчості і гри як найважливіших шляхів актуалізації сутнісних властивостей особистості, що є вельми важливим в усвідомленні ціннісного вимірювання арттерапії.
   Завданнями нашого дослідження було: вивчення стану ціннісної сфери старшокласників та виявлення її проблемних зон; розробка технології розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників з використанням арттерапевтичних засобів; аналіз механізмів впливу запропонованої технології на ціннісну сферу особистості.
   Викладення основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих результатів.
   Науково-дослідна робота проводилася на базі однієї із загальноосвітніх шкіл м. Луганська. У дослідженні взяли участь 55 старшокласників, серед яких було 39 дівчаток і 16 хлопчиків (71 % і 29 % - відповідно) у віці 15-17 років.
   Експериментальна робота передбачала первинне дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників (констатуючий експеримент), розробку і проведення тренінгу розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників з використанням методів арттерапії (формуючий експеримент) а також контрольний експеримент.У дослідженні ціннісних орієнтацій старшокласників ми використовували: систематичне спостереження, бесіду і комплекс психодіагностичних методів: дослідження ціннісних орієнтацій за Рокичем; методику “Незавершені речення” за Д. Саксом і Леві, а також - методику діагностики рівня суб'єктивного контролю (РСК) Дж. Роттера - адаптований варіант Бажіна Є., Голинкіної С, Еткінда А. Крім того, нами була розроблена авторська анкета з дослідження ціннісних пріоритетів старшокласників. Всі данні були оброблені за допомогою методів статистичного аналізу.Аналіз отриманих результатів дозволив нам виявити первинний стан ціннісного континууму старшокласників, та деякі проблемні зони останнього.
    У структурі ціннісних орієнтацій старшокласників, за методикою Рокича, переважали такі цінності, як “здоров'я” (0,849 ум. од.), “любов” (0,782 ум. од.), “наявність хороших і вірних друзів” (0,678 ум. од.), тоді як цінності “творчість” (0,402 ум. од.), “краса природи і мистецтва” (0,37 ум. од.), “щастя інших” (0,238 ум. од.) виявлялися на непрестижних позиціях. До проблемних зон системи ціннісних орієнтацій, які визначалися за допомогою методики „Незавершені речення" за Д. Саксом і Леві, з подальшим контент-аналізом, були віднесені: “ставлення до батька” (- 0,45 балів), “ставлення до сім'ї” (1,84 балу) і “ставлення до себе” (2,06 балів).
   Вивчення РСК констатувало його екстернальний рівень (3,5 стен). Вивчення кореляційних зв'язків дозволило встановити, що між окремими елементами структури ціннісних орієнтацій старшокласників існують багатополярні зв'язки, що характеризує її як складну, взаємозалежну систему.
   Аналіз відповідей на питання анкети виявив, що більшість респондентів віддають перевагу духовним цінностям (62%), вкладаючи в це поняття більш світський, ніж релігійний сенс (духовність, як внутрішній світ людини, 54%), керуються в своїх вчинках моральними і етичними принципами (62 %), замислюються над сенсом життя (75%) прагнуть до пошуку істини, досконалості і краси (63%). Серед якостей, властивих культурній людині, і якостей, які цінуються в людях над усе, старшокласники самостійно сформулювали 27 якостей-цінностей, які були згруповані нами по чотирьох семантичних групах: якості міжособистісного спілкування (комунікабельність, увага, довіра, шана, щирість, розуміння, чесність, відданість, вихованість, доброта, відчуття гумору); соціальна валідність особистості (упевненість, акуратність, відповідальність, інтелігентність, стриманість, манера поведінки, розум, ерудиція, сміливість, цілеспрямованість); духовні якості і смисложиттєві цінності (мудрість, творчість, натхнення, безкорисливість, розуміння краси). На перше місце в обох випадках вийшли якості міжособистісного спілкування, на друге - якості соціальної валідності особистості і на третє - духовні і смисложиттєві аспекти.
   Було також з'ясовано, що для 68% учнів значущою цінністю є прагнення до пізнання, для 19% - ні; а 13% старшокласників відповідали амбивалентно.На питання анкети про надання безкорисливій допомоги іншим людям 59% респондентів відповіли ствердно, 22% - негативно і 19% старшокласників, судячи по їх відповідях, надають таку допомогу іноді.
   Ми встановили також, що у 65% випадків дівчата та юнаки цікавляться інформаційними технологіями, а саме - відвідують комп'ютерні клуби, грають в комп'ютерні ігри тощо, причому у 16% випадків цей інтерес є тим єдиним, що цікавить респондентів (переважно-хлопців).
   При аналізі відповідей на питання про літературні переваги старшокласників, було з'ясовано, що 16% респондентів зовсім не цікавляться літературою. Щодо тих старшокласників, які читають, було виділено десять вказаних респондентами літературних жанрів. Перше місце у ряді переваг зайняли детектив і фантастика (по 11 виборів, відповідно, ранг - 1,5). Пізнавальна і науково-філософська література опинилась на З ранговому місці. Рівний ранг - 5 (по 4 виборів) отримали такі жанри, як романи, комедії і “жахи”. Містика зайняла 7 рангове місце. Останній ранг (9) розділили поезія, мистецтво, пригоди і класика.
   Таким чином, аналіз відповідей на питання анкети виявив, що більшість респондентів віддають перевагу етичним і духовним цінностям, в той час, як кількість осіб, для яких ціннісно-моральний вимір не є визначальним, була значно меншою. Що стосується літературних переваг юнаків, класична література й такі жанри, як поезія та мистецтво, на жаль, зайняли в структурі їх читацького попиту останні місця. Однак те, що пізнавальна та науково-філософська література посідає третє рангове місце (хоча і поступаючись популярністю детективам і фантастиці), на наш погляд є досить позитивним фактом. Враховуючи стан ціннісної системи старшокласників та виявлені проблемні зони, нами був розроблений тренінг з використанням широкого кола арттерапевтичних методик: елементів художньої експресії, театралізації, музичної терапії, розвиваючої рефлексивної взаємодії, різноманітних літературно-музичних композицій. Будова тренінгу передбачала поєднання окремих його елементів в певну систему, яка, на нашу думку, була здатна стимулювати розвиток окремих компонентів системи цінностей старшокласників, що входили до виявлених в результаті констатуючого експерименту проблемних зон їх ціннісного континууму, актуалізувати творчі стратегії особистості. Підводячи підсумок проведеному експерименту, можна говорити про наступне: запропонований тренінг розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників засобами арттерапії зробив певний позитивний вплив на стан і динаміку ціннісних орієнтацій старшокласників. За допомогою стандартних методик ми констатували значущу позитивну динаміку деяких параметрів, проте, велика частина змін залишалася на рівні тенденції.
   Так, у ряді термінальних цінностей достовірно підвищилася питома вага поняття “Щастя інших” (від 0,261 до 0,398 ум. од.; р = 0,02), а серед цінностей інструментальних значущо змінилися у бік зростання два параметри - “вихованість” (від 0,661 до 0,809 ум. од.; р = 0,04) і “відповідальність” (від 0,522 до 0,679 ум. од.; р = 0,02). Аналіз семантичних показників методики “Незавершені речення” Сакса і Леві свідчив про достовірне поліпшення під впливом тренінгу ставлення старшокласників до батька (від 0,45 до 1,63 балів, р = 0,005) і ставлення респондентів до друзів - від 2,813 до 3,75 балів (р = 0,005); тобто, запропонована технологія коректувала сферу сімейних цінностей, а також підвищувала значущість відносин старшокласників з іншими людьми.
   Було відмічено певний вплив тренінгу на рівень суб'єктивного контролю особистості і достовірну зміну його показників убік інтернальності: від 3,5 до 5,1 ст. (і = 3,99; р <0,05); хоча в цілому рівень суб'єктивного контролю залишився тим самим (екстернальним).
   Ми також спостерігали деякі зміни у відповідях респондентів на запитання анкети в результаті проведеного тренінгу, що наведено на рис. 1:

Рис. 1

   Як можна бачити, після тренінгових занять в свідомості респондентів зросла значущість таких категорій, як „Духовні цінності" (на 6%); „Морально-етичне підґрунтя вчинків" - на 9%; „Прагнення особистості до істини, досконалості, краси" - на 15%; „Пізнання, вдосконалення" - на 9%; „Безкорислива допомога іншим людям" - на 7%.
   Внаслідок проведення тренінгу нами також спостерігалася певна динаміка літературних переваг старшокласників. Хоча такі жанри, як “Фантастика” і “Детектив” продовжували утримувати лідируючі позиції, у учнів з'явилася нове захоплення -“Психологія”, яке зайняло 4,5 рангове місце, розділивши його з “Романами”. “Поезія і мистецтво” та “Класика” зайняли 6,5 рангове місце. Зазначимо, що до проведення тренінгу “Класика” знаходилася на останньому ранговому місці. Після тренінгу розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників з використанням методів арттерапії на останніх місцях виявилися такі “жанри”, як “Містика” і “Жахи”, отримавши по одному вибору замість 4 і 2 (відповідно), до тренінгу.
   Таким чином, зміни структури відповідей на вищенаведені питання свідчать про те, що старшокласники проявили тенденцію до зміни первинних ціннісних позицій у бік збільшення питомої ваги класичної та пізнавальної літератури.
   Являє інтерес динаміка цінностей, які були сформульовані самими старшокласниками при відповіді на питання “Які цінності значущі для Вас в житті?”. Разом з шістнадцятьма цінностями, виділеними самими учнями при первинному дослідженні, після формуючого експерименту з'явилося ще вісім додаткових. Це: “Чесність”, “Щирість”, “Духовність”, “Прощення”, “Краса”, “Благородство”, “Сенс життя” і “Щедрість”, що в повному сенсі можуть бути віднесені до цінностей духовного виміру особистості. Причому, такі цінності, як “Чесність”, “Щирість”, “Духовність” отримали більш, ніж по одному вибору (6, 4, 3 виборів відповідно). Кількість виборів по одним і тим самим цінностям в більшості випадків різнилася несуттєво, за виключенням того, що для такої цінності, як „Любов" кількість виборів зросла від 8 до 13 (доречи, ця цінність, як можна побачити із таблиці, посіла перше місце у списку за кількістю виборів після тренінгу); значущість матеріальних цінностей знизилася від 14 до 4 виборів.
   Отже, можна стверджувати, що розроблена нами технологія розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників з використанням засобів арттерапевтичного впливу виявила свою ефективність у контексті розвитку цінностей гуманістичного, морально-етичного та духовного характеру, підвищення значущості альтруїстичних тенденцій, сімейних цінностей та цінностей міжособистісного спілкування. Крім означеного вище, аналізуючи механізми коригувального та розвиваючого впливу запропонованої технології на стан ціннісного континууму старшокласників, ми припускаємо сумісну дію декількох компонентів. По-перше, це катарсичні механізми. З урахуванням естетико-семантичної складової окремих тренінгових занять, спрямованих на розуміння, прощення, на сприйняття та засвоєння загальнолюдських, гуманістичних цінностей, цінностей культури, людяності, у самому широкому розумінні ми можемо говорити про духовний катарсис, в процесі якого, за В. Сергєєвою, відбувається піднесення суб'єкта до найважливіших ідеалів і цінностей, які трансформують духовний стан людини і стають її невід'ємною складовою, внутрішнім стрижнем, формуючи ціннісну спрямованість особистості.
   По-друге, це - активація семантичної підструктури психіки шляхом стимулювання її естетичної підструктури згідно принципу додатковості, що має пояснення в руслі психоестетичної парадигми (І. Тулупов, М. Шевандрін). Згідно з нею, у зміст психіки, окрім семантичної складової, входять феномени естетичної природи - своєрідні “структури виразу”. Вони виявляються як композити різних модальностей і репрезентацій, як сукупність образних складових, породжених сприйняттям і уявою.Ці композити представлені в сенсорно-перцептивній сфері, сфері уявлень, сфері несвідомого і трансперсонального психічного; вони детермінують прояви емоційної сфери індивіда, його переживання, поведінку і дії. Сукупність композитів виразу входить необхідною частиною в систему сенсорно-перцептивної організації психіки так само, як і система семантичних структур. Дві вказані підсистеми, зв'язані між собою відносинами багаторівневої відповідності і додатковості організують афективний і інтелектуальний досвід [31].
   Таким чином, принцип додатковості, що розкривається у щільній взаємодії семантичної і естетичної підструктур психіки, дозволяє зробити припущення про те, що організація естетичного простору, використання широкого спектру арттерапевтичних методик, які апелюють в першу чергу, до естетичної підструктури, сприяє актуалізації семантичної підструктури психіки та створює сприятливі умови для свідомого засвоєння цінностей і розвитку ціннісних орієнтацій особистості, що особливо актуально для раннього юнацького віку, сенситивного відносно засвоєння цінностей і визначення ціннісних пріоритетів особистості. Саме це ми спостерігали впродовж проведення тренінгу.
   По-третє, сам процес інтеріоризації цінностей стає можливим завдяки існуванню сутнісних суб'єктних властивостей особистості, на які вказує Н. Непомняща [26]. Вони здатні проявлятися в таких видах діяльності особистості, як творчість і гра, що і було основною формою втілення запропонованої нами технології. Отже, творчий компонент тренінгу у вигляді арттерапевтичних вправ, художньої експресії, музичного впливу, театралізації, створення літературно-музичних композицій, став тим каталізатором, який активував розвиток ціннісної сфери особистості, починаючи з імпліцитного рівня суб'єктності і до усвідомлення та прийняття окремих цінностей на рівні особистісно значущих сенсів.
   Висновки основного матеріалу дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямі
   1. Вивчення ціннісної сфери старшокласників довело, що в структурі ціннісних орієнтацій, за даними первинного психодіагностичного дослідження, переважали такі цінності, як “здоров'я” (0,849 ум. од.), “любов” (0,782 ум. од.), “наявність хороших і вірних друзів” (0,678 ум. од.), тоді як цінності “творчість” (0,402 ум. од.), “краса природи і мистецтва” (0,37 ум. од.), “щастя інших” (0,238 ум. од.) виявлялися на непрестижних позиціях.
   Були також визначені проблемні зони системи ціннісних орієнтацій, до яких були віднесені “ставлення до батька” (- 0,45 балів), “ставлення до сім'ї” (1,84 балу) і “ ставлення до себе” (2,06 балів). За даними анкети, що розроблена нами, більшість учнів віддає перевагу прагненню до духовно-етичних і гуманістичних орієнтирів.
   2. З урахуванням проблемних зон системи ціннісних орієнтацій старшокласників, нами розроблена технологія розвитку ціннісних орієнтацій з використанням арттерапевтичних засобів, яка довела свою ефективність у контексті зростання значущості і розвитку у старшокласників цінностей гуманістичного, морально-етичного та духовного характеру, підвищення значущості альтруїстичних тенденцій, сімейних цінностей та цінностей міжособистісного спілкування.
   3. Аналізуючи механізми коригувального та розвиваючого впливу запропонованої технології на стан ціннісного континууму старшокласників, ми припускаємо ще сумісну дію декількох компонентів, а саме: катарсичних механізмів, сумісної активації естетичної та семантичної підструктур психіки за принципом додатковості, який стверджується у психоестетичній парадигмі, а також актуалізації завдяки творчому процесу сутнісних якостей особистості, які репрезентуються в її ціннісному континуумі, починаючи з імпліцитного рівня суб'єктності і до усвідомлення та прийняття окремих цінностей на рівні особистісно значущих сенсів.

Література

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991.-299 с.
2. Ассаджоли Р. Психосинтез: теория и практика. - М., 1994. -230 с.
3. Беляуекайте Р.Ф. Рисуночные пробы как средство диагностики развития личности ребенка // Диагностическая и коррек-циионная работа школьного психолога. - М., 1988. - 80 с.
4. Библер B.C. Нравственность. Культура. Современность. -М.: Знание, 1990.-64 с.
5. БурноМ.Е. Терапия творческим самовыражением. - М., 1989.- 115 с.
6. Бурковский Г.В., Хайкин Р.Б. Исследование изобразительного творчества в психотерапевтической группе психически больных // Исследование механизмов и эффективность психотерапии при нервно-психических заболеваниях. - Л., 1982. - 130 с.
7. Братусь Б.С. Проблемы нравственного сознания в культуре уходящего века // Вопросы психологии. - 1993. - № 1. - С. 6-13.
8. Волочков А.А., Ермоленко Е.Г. Ценностная направленность личности как выражение смыслообразующей активности // Психологический журнал. - 2004. - Т. 25. -№ 2. - С. 17-33.
9. Вольперт И.Е., Говоров Н.С. К вопросу о методах театрализации в психотерапии // Психотерапия при нервных и психических заболеваниях. - Л., 1973. - 125 с.
10. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. - М.: Педагогика. - 1983. - 368 с.
11. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Педагогика, 1987.-344 с.
12. Галигузова Л.Н. Творческие проявления в игре детей раннего возраста // Вопросы психологи. - №2. - с. 17-26.
13. Завьялов В.Ю. Музыкальная релаксационная терапия: Практическое руководство. Новосибирск, 1995. - 175 с.
14. Кирилова Н.А. Ценностные ориентации в структуре интегральной индивидуальности старших школьников // Вопросы психологии. - 2000. - № 4. - С. 29-37.
15. Климова С.Г. Изменения ценностных оснований идеен-тификации (80-90 годы) // Социологические исследования. -1995. -№ 1.-С. 59-72.
16. Колісник О. Картина світу, конфлікти і смисл життя особистості // Соціальна психологія. - 2005. - № 1. - С. 42-49.
17. Копытин А.И. Системная арт-терапия. - СПб.: Питер, 2001. - 224 с.
18. Красновский В.М. Соціальна ситуація розвитку старшокласника: звернення до інтерпретації її особливостей та шляхів гуманізації // Практична психологія та соціальна робота. -2005.-№6. -С. 3-9.
19. Леонтьев Д.А. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании: виды, детерминанты и изменения во времени // Психологическое обозрение. - 1998. - № 1. - С. 13-25.
20. Менегетти А. Музыка души. Введение в онтопси-хологическую музыкотерапию. - СПб., 1992. - 215 с.
21. Мерлин B.C. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М., 1986. - 164 с.
22. Моляко В.А. Проблемы психологи творчества и разработка похода к изучению одаренности // Вопросы психологи. - 1994. -№5.-С. 86-95.
23. Моляко В.О. Методологічні та теоретичні проблеми дослідження психології творчої діяльності / Стратегії творчої діяльності: школа В.О. Моляко. - К.: „Освіта України", 2008. - С. 7-51.
24. Музика О.Л. Стратегіально-ціннісна організація свідомості творчо-обдарованої особистості /Стратегії творчої діяльності: школа В.О. Моляко. - К.: „Освіта України", 2008. - С 458-500.
25. Мурашов В.И. Духовность - принципы новой эпохи. // Школа духовности. -2001 - № 1- С. 25-36.
26. Непомнящая Н.И. Целостно-личностный подход к изучению человека // Вопросы психологии. - 2005. - № 1. - С. 116-125.
27. Орлов А.Б. Онтопсихология: основные идеи, цели, понятия и методы // Вопросы психологии. - 1994. - № 3. - С. 150-155.
28. Осипова А.А. Общая психокоррекция. - М., 2002. - 512 с.
29. Пономарев Я.А. Психология творчества. - М.: Наука, 1976. - 306 с.
30. Сергеева В.Г. Про роль духовного катарсису у формуванні загальнолюдських цінностей // Педагогіка і психологія.-2002- № 4.-С.13-19.
31. Тулупов И.И., Шевандрин Н. И. Психоэстетика как метод исследования сферы выражения личности // Вопросы психологии. - 2000. - № 6. - С.49-56.
32. Тюріна Т.Г. Формування духовних ціннісних орієнтацій -нагальна потреба нашої доби // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2006. Вип.21. Ч. 1. - С. 104- 12.
33. Флоренская Т.А. Проблема психологии катарсиса как преобразования личности // Психологические механизмы регуляции социального поведения. - М.: Наука, 1979. - С. 151-175.
34. Чудновский В.Э. Проблема становления смысложиз-ненных ориентации личности // Психологический журнал. - 2004. -Т. 25.-№6.-С. 5-11.
35. Шахова И. Проблема направленности в психологии // Прикладная психология и психоанализ. -2006. - №1. - С. 4-19.
36. Шевченко Г.П. Духовність і цінності життя. / Духовність особистості: методологія, теорія, практика. Збірник наукових праць. - 2004. - Вип. 5. - С.3-15.
37. Шеховская Н.Л. К.Д. Ушинский и Н.А.Бердяев: духовность как нравственная основа личности // Педагогика. -2002.-№ 5 -С. 77-82.
38. Юнг К. Психология бессознательного. - М., 1996. - 260 с.
39. Яркина Т.Ф. Проблемы духовного мира человека на пороге ноосферной эпохи // Педагогіка. - 1996- №2 - С.40-47.
40. Ярцев Д.В. Особенности социализации современного подростка // Вопросы психологии. - 1999. - № 6. - С.54-58.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com