www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психодіагностика як ефективний засіб визначення професійно-психологічної придатності кандидатів у процесі професійного відбору персоналу в державній прикордонній службі України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психодіагностика як ефективний засіб визначення професійно-психологічної придатності кандидатів у процесі професійного відбору персоналу в державній прикордонній службі України

С.М. Заболотний

ПСИХОДІАГНОСТИКА ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРИДАТНОСТІ КАНДИДАТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ПЕРСОНАЛУ В ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

   Стаття присвячена аналізу можливостей психологічного інструментарію, застосування якого в системі „ вхідного" професійно-психологічного відбору в Державній прикордонній службі України сприятиме підвищенню ефективності визначення рівня психологічної придатності майбутніх прикордонників та перспектив її розвитку в ході професіоналізації персоналу.
   Ключові слова: психодіагностика; професійно-психологічний відбір; психодіагностична робота; професійна придатність; професіоналізації персоналу; військово-правоохоронна сфера.
   Постановка проблеми у загальному вигляді. В сучасних умовах розвитку суспільства та ствердження основ незалежності України важливе значення отримують задачі із забезпечення надійної охорони кордонів української держави. Важливим завданням в цьому напрямку є проблема комплектації Державної прикордонної служби України персоналом, який в умовах підвищених фізичних та психоемоційних навантажень повинен відповідати належним критеріям психологічної професійної придатності до служби та високої функціональної працездатності.
   Як відзначають багато дослідників, виконання функціональних обов'язків у військово-правоохоронній сфері супроводжується наростанням впливів на особистість військовослужбовця різноманітних деструктивних та інших ускладнюючих факторів, що знижують, а подеколи і взагалі унеможливлюють якісне виконання службових завдань [3; 6; 8]. Одним із ефективних шляхів діяльності щодо вирішення задачі з комплектації особового складу силових структур, зокрема прикордонного відомства, особами, найбільш придатними до військово-професійної діяльності, є проблематика професійного відбору кандидатів для цієї сфери. Нагальність проблеми підвищення ефективності службової діяльності персоналу Державної прикордонної служби України на основі забезпечення високого рівня його психологічної придатності на етапі ще до початку професійних взаємодій людини із фаховим середовищем, визначає наукове завдання щодо необхідності вирішення такої проблеми в напрямку вдосконалення комплексу професійного відбору кандидатів до служби у прикордонному відомстві України.
   Така спрямованість завдань в межах системи професійного (професійно-психологічного) відбору осіб, виконання службових завдань для яких пов'язане з особливими умовами військово-правоохоронної діяльності, окреслює важливу функцію психодіагностики як ефективного методично-критеріального засобу для визначення належного до фахових вимог рівня професійно-психологічної придатності кандидатів до служби в Державній прикордонній службі України.
   Розв'язання даного наукового завдання дає можливість сприяти вирішенню пов'язаного з ним практичного завдання з модифікації існуючого в органах ДПС України порядку та організації проведення професійно-психологічного відбору кандидатів до військової служби.
   Мета статті. За логікою попередньо зформульованного завдання пов'язана мета даної статті, що полягає в аналізі можливостей психодіагностичного інструментарію, застосування якого в системі „вхідного" професійно-психологічного відбору в ДПС України сприятиме підвищенню ефективності визначення рівня психологічної придатності майбутніх прикордонників та перспектив її розвитку в ході професіоналізації персоналу.
   Виклад основного матеріалу дослідження. В основі покращення якості визначення та прогнозування рівня професійно-психологічної придатності до служби розглядається діагностика та аналіз вираженості психологічних характеристик і професійно важливих якостей кандидатів до служби на базі комплексного психологічного профілю особистості.
   Аналіз відомчих керівних документів Адміністрації ДПС України щодо існуючого порядку організації та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів до проходження військової служби за контрактом у Державній прикордонній службі [4] вказує на те, що базовою психодіагностичного методикою професійно-психологічного відбору є „Багаторівневий особистісний опитувальник „Адаптивність" (МЛО-АМ)". Для осіб, що виявили бажання проходити службу на посадах солдат (матросів), сержантів і старшин, він застосовується у комплексі з методикою „Портретні вибори Сонді". Для визначення рівня професійно-психологічної придатності при відборі кандидатів на навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) опитувальник „Адаптивність" (МЛО-AM)" застосовується на основному етапі проведення професійно-психологічного відбору в якості психодіагностичної методики для осіб, що на попередньому етапі отримали позитивний висновок щодо придатності до служби за результатамипсиходіагностичних досліджень на основі комплексу методик „Розумові здібності" та „Айзенка PEN" [4].
   Результати фахових досліджень вказують на те, що вченими при аналізі результатів професійного відбору у військово-правоохоронної сфери фіксується високий рівень особистісних нервово-психічних аномалій та розладів серед кандидатів до служби, а при поглибленому психодіагностичному вивченні особового складу військовослужбовців та курсантів ВВНЗ різних силових структур відзначається підвищення динаміки їх розвитку. Збільшення серед різних категорій військовослужбовців кількості психологічних та психічних порушень, розладів і захворювань відбувається під впливом значних службових навантажень в особливих умовах фахової діяльності [3; 5; 6].
   Дослідження психологів прикордонного відомства України також вказують на подібну динаміку показників у психологічній роботі з особовим складом. Незважаючи на позитивні висновки щодо визначення рівня професійно-психологічної придатності в ході „вхідного" професійного відбору осіб при комплектації персоналу ДПС України, зростає кількість офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців за контрактом у ДПС, що потребують цілеспрямованої професійної психологічної допомоги. Динаміка кількісного збільшення таких осіб в органах ДПС України за 2005 - 2007 роки складає майже 22,5%.
   Наявність такої динаміки зростання різного роду психологічних порушень та розладів серед військовослужбовців ДПС України (при тому, що в середньому 18,7% осіб від загальної кількості кандидатів були за результатами психодіагностичних досліджень попередньо відсіяні як „професійно непридатні") свідчить про потребу покращання якості проведення „вхідного" професійно-психологічного відбору персоналу прикордонного відомства.
   З метою підвищення ефективності психодіагностики в ході професійно-психологічного відбору кандидатів до складу персоналу ДПС України вважаємо, що з метою більш ґрунтовного визначення рівня психологічної придатності кандидатів до служби та прогнозування перспектив її розвитку більш доцільним є застосування в якості базового психодіагностичного інструментарію методики СМІЛ [10].
   Методика СМІЛ є модифікованою та адаптованою версією тесту ММРІ для сучасної популяції населення як України, так і Росії. СМІЛ показала свою високу надійність і валідність застосування на будьяких об'ємах виборок при виконанні багатопланових завдань по психодіагностичному дослідженню представників різних контингентів суспільства з метою виявлення та прогностичного врахування їх особистісно -психологічних характеристик.
   Обгрунтуванням звернення до СМІЛ як до ефективного засобу психодіагностики особистості кандидата до служби в підрозділах ДПС України в процесі проведення „вхідного" професійно-психологічного відбору є той факт, дана методика успішно використовується з метою кадрового відбору в широкому спектрі сфер, у т.ч. і в тих, діяльність в яких пов'язана з особливими умовами, обумовленими значними фізичними та психоемо-ційними навантаженнями. Як відзначають багато дослідників проблем професійної придатності методика СМІЛ (ММРІ) застосовується для визначення рівня психологічної придатності при професійному (професійно-психологічному) відборі кандидатів до служби в армії, авіації, військово-морських силах, правоохоронних структурах (МВД, прокуратура тощо), для відбору операторів складних технічних систем цивільного та військового призначення, в космічній галузі, а також для відбору майбутніх курсантів ВВНЗ різної військово-правоохоронної спеціалізації [1; 2; 7; 8; 9].
   Інтерпретація результатів психодіагностичного дослідження за методикою СМІЛ полягає в аналізі комплексного психологічного профілю особистості на основі показників 10-ти основних шкал та базується на теорії провідних тенденцій особистості та типології індивідуально-особистісних якостей, що лежить в її основі. Така база дає можливість якісно вирішувати задачі з проблематики професійно-психологічної придатності особистості при проведенні професійного відбору осіб. Особистість - це динамічна система, але зміни можливі лише в межах індивідуально окресленого діапазону мінливості, саме це і є основною причиною необхідності професійного відбору з метою визначення психологічної придатності особистості до діяльності запевним фахом.
   Дослідження [9; 10] з багатостороннього психологічного вивчення особистості дозволяють зробити висновок про те, що стиль діяльності, в якому реалізується найбільша професійна придатність людини як фахівця, зумовлюється провідними тенденціями особистості. Так наприклад, спонтанностенічні особистості більше прагнуть до рухливої активності, тому більшість з них обирають професії, пов'язані з підвищеними фізичними навантаженнями, в т.ч. спортивну діяльність, військову службу тощо.
   Все в сукупності - психоемоційні особливості, тип мислення, мотивація та стиль міжособистісної поведінки складають ту основу, на якій в процесі взаємодії з оточенням і формується особистість та особливості її придатності до діяльності. Провідна індивідуально-особистісна тенденція поступово, відповідно розвитку самого індивіда, переростає у його особистісні властивості, відображення яких через особистісні професійно важливі якості визначає ступінь психологічної придатності до діяльності у певній фаховій сфері.
   Таким чином, як відзначає Л.М. Собчик, в основі умовної особистісної піраміди лежать провідні тенденції особистості. Оскільки провідна тенденція є первинною по відношенню до інших психологічних властивостей, це і є той фундамент, на якому будуються більш високі рівні особистості й значною мірою визначають соціальну активність людини, напрямок її свідомого вибору та сферу найбільшої фахової спрямованості та психологічної придатності до певного виду професійної діяльності [9; 10].
   Отже, психодіагностичне вивчення кандидата до служби в ДПС України на основі теорії провідних тенденцій особистості та типології індивідуально-особистісних якостей за допомогою методики СМІЛ дозволяє визначити не тільки типологічну основу характеру і схильностей особи, але й кількісно оцінити ступінь вираженості цих властивостей в напрямку прогностичності її професійно-психологічної придатності.
   „Методику СМІЛ по її значущості та ефективності по праву можна назвати „важкою артилерією" психодіагностики" [10, с.°3]. За допомогою цієї методики психолог отримує багатосторонній психологічний портрет особистості, що включає широкий спектр якісних і кількісних характеристик стійких професійно важливих якостей, а також таких структурних компонентів особистості як: мотиваційна спрямованість, самооцінка, провідні потреби, статеворольовий статус, захисні механізми, стиль міжособистісної поведінки, риси характеру, тип реагування на стрес, наявність психічних відхилень, стиль когнітивної діяльності, провідні тенденції, сексуальна орієнтація, вираженість лідерських якостей, прихильність до алкоголізму (наркотизації), фон настрою, схильність до суїциду, ступінь адаптованості індивіда та можливий тип дезадаптації [8; 9; 10].
   Як відзначає В.А.°Пухов, застосування методики СМІЛ з метою професійного психологічного відбору військових спеціалістів дає можливість проаналізувати психологічну структуру особистості та оцінити її нервово-психічну стійкість. її застосування дозволяє виявити такі розлади або особливості психічної діяльності, які зазвичай притаманні неврозам, психопатіям, акцентуаціям характеру, початковим стадіям психічних захворювань. З допомогою методики СМІЛ можна виявити переважаючий психопатологічний синдром, а також ступінь загального відхилення психічної діяльності людини від норми [8, с.°339].
   Побудова та аналіз комплексного психологічно-цілісного профілю особистості за методикою СМІЛ (профіль СМІЛ) проводиться з урахуванням взаємозв'язку значень 10-ти основних (клінічних) шкал, при цьому визначається провідна тенденція за найбільш вираженим піком на одній основній шкалі. При цьому кожна основна шкала виявляє вираженість певних особистісних особливостей та якостей, а також провідні індивідуально-психологічні тенденції досліджуваної особи.
   Для контролю правдивості відповідей досліджуваного за методикою СМІЛ також визначаються значення 3-х оціночних шкал (шкали достовірності).
   Методика СМІЛ, крім шкал достовірності та 10-ти основних (клінічних) шкал, надає можливість застосовувати, при потребі додаткового уточнення результатів досліджень за основними шкалами, також і додаткові шкали (наприклад, в адаптації Л.М.Собчик їх більше 200). Такі додаткові шкали відображають певну специфічну психологічну особливість досліджуваної людини[1; 2; 8; 10].
   Середній рівень величини основних шкал відповідає значенню в 50 Т-балів. Профіль, в якому кілька шкал наближаються за значеннями до рівня 70 Т-балів, або перевищують його, розглядається як високий. Це свідчить про вираженість ознак нервово-психічної нестійкості досліджуваної особи та можливих негативних перспектив її розвитку з точки зору визначення професійно-психологічної придатності. У випадку значного підйому значень по одній або двох шкалах СМІЛ (70 Т-балів і більше), при помірних значеннях за іншими шкалами, такі ізольовані підйоми визначаються як „піки". У такому випадку по шкалі, що має пік у профілі СМІЛ, може бути встановлений характер переважаючої психопатологічної тенденції для даного досліджуваного - невротизації, акцентуації або психопатизації особистості з відповідним висновком щодо професійно-психологічної придатності. Наявність виражених психопатологічних тенденцій за відповідними шкалами розглядається як ознака професійної непридатності [8; 10].
   Ще більш несприятливими в професійному плані вважаємо такі типи особистості, які поєднують у собі сполучення кількох ознак професійної психологічної непридатності, наприклад: в межах однієї особистості поєднуються ознаки ригідності і лабільності або тривожності та агресивності. Таке протиріччя свідчить про глибокий внутрішній конфлікт особистості і є передумовою багатьох психосоматичних розладів.
   Наявність піків по кожній з 10-ти основних шкал СМІЛ визначає прояви певного психологічного типу особистості. Стисло охарактеризуємо їх з точки зору психологічної придатності до ефективного виконання службових обов'язків військовослужбовців ДПС України.
   Перший тип особистості - з провідним піком за шкалою 1 -іпохондрії або "надконтролю", виявляє мотиваційну спрямованість особистості на відповідність нормативним критеріям у соціальному оточенні. Основна проблема особистостей цього типу - стримування активної самореалізації, гіперсоціальна спрямованість інтересів. Стиль мислення - інертний, шаблонно-стереотипний. В міжособистісних відносинах їм притаманна висока моральна вимогливість як до себе, так і до інших, в емоційному плані характерна стриманість, обережність в емоційних проявах. Такий тип особистості при достатньому рівні соціальної адаптації найбільш успішним є в тих напрямках фахової діяльності, де професійно-значущими є такі риси як високий рівень виконавства, вміння підпорядковувати свої дії ретельним інструкціям та правилам, стриманість. Вираженість рис вище 70 Т-балів свідчить про значний перекіс у структурі особистості - акцентуацію та порушення в адаптації.
   Другий тип особистості - особи з провідним піком профілю за шкалою 2 - шкалі песимістичності або депресії. Характерні особливості цього типу: залежність, невпевненість, високий рівень усвідомлення проблем через призму незадоволення та песимістичної оцінки перспектив. Провідна мотиваційна спрямованість цього типу - уникнення поразки. Превалює пасивна життєва позиція. В стилі мислення відзначається аналітичність, але характерна інертність при прийнятті рішень зменшує можливість швидкого реагування в умовах ускладненої динамічної діяльності. Особистості з превалюючими значеннями показників за шкалою 2 потребують постійної психологічної допомоги і підтримки, вони надмірно чутливі до невдач. Підвищення значень профілю до 70-75 Т-балів виявляє акцентуантів по гіпотимному типу, депресивну реакцію на психотравмуючу ситуацію, продукування ідей безперспективності діяльності. Суттєве підвищеня значень за шкалою 2 визначає прихильність до стилю діяльності, не пов'язаного з необхідністю мобільності в прийнятті рішень, енергійністю і активністю в реалізації своїх функціональних обов'язків. Доступ до зброї осіб із підвищеними ознаками депресивної акцентуйованості може в умовах ускладнених навантажень та психотравми спровокувати на фоні переживання невдач розвиток суїцидальних думок, що є прогностично небезпечним і визначає їх професійно-психологічну непридатність до широкого кола військово-професійних обов'язків.
   Третій тип особистості - особи з провідним піком профілю за шкалою 3 - емоційної лабільності. Характерні риси: певна демонстративність, можлива артистичність, здатність вживатися в різні соціальні ролі, тропізм до професій, в яких насичується потреба в спілкуванні. При більш виражених значеннях профілю за шкалою З виявляється акцентуація по істероїдному типу з можливими характерними рисами: дратівливість, егоцентризм, незрілість, інфантилізм, гіперболізація, які є неприпустимими для особистості військовослужбовця. Захисні механізми проявляються у витісненні негативної інформації, яка являє собою конфліктогенний фактор для особистості, або у трансформації психологічної тривоги у функціональні порушення.
   Несприятливим в плані професійної придатності можна вважати профіль із значними піками по 3 та 4 шкалах, тому що риси імпульсивності, неконтрольованості поведінки, непродуманості рішень значно підсилюються рисами демонстративності та істероїдності зі схильністю до самозбудження, що особливо небезпечно в конфліктних ситуаціях при поводженні зі зброєю.
   Риси емоційної стабільності з одного боку являють собою професійно-бажані риси військовослужбовця, але у той же час занадто їх значне зменшення (менше 35 Т-балів) окреслюють проблему відсутності гнучкості у взаємодії з соціумом, дистанціюванням від безпосереднього соціального оточення, що може супроводжуватись наростанням напруженості, непорозумінь і конфліктних ситуацій. Такі прояви відсутності міжособистісної взаємодії призводять також до суттєвого погіршення психологічного мікроклімату в військових групах та колективах, знижують їх моральну згуртованість, що повинно визначити напрям психопрофілактичної роботи з такими особами в підрозділі.
   Четвертий тип особистості - особи з провідною рисою особистості імпульсивністю (психопатії) - у профілі особистості домінування значень шкали 4. При нормативних значеннях це особистість активна, з високим рівнем домагань; з мотиваційною направленістю на досягнення, впевненістю та швидкістю в прийнятті рішень, спонтанна, інтуїтивна. При інших об'єктивних показниках це свідчить про зрілість особистості і високий інтелектуальний рівень, помірена домінантність значень шкали визначає відсутність авторитарності.
   Захисний механізм по типу витиснення, але з відреагуванням на поведінковому рівні. Підвищені показники шкали 4 (вище 70 Т-балів) реалізують гіпертимний варіант акцентуації з яскраво вираженою неконформністю як в особливостях мислення, так і в поведінці зі схильністю до імпульсивних поведінкових реакцій під впливом миттєвих непродуманих рішень, що є прогностично небезпечним. Високі значення (вище 75 Т-балів) можуть свідчити про психопатичні риси кола збудження, гіперстенічний варіант дезадаптації особистості. Особливо несприятливим є сполучення піків за 4, 6, 9-ю шкалами, 4, 6, 8-ю, а також 3,°4,°6,°8-ю та 3,°4,°6,°9-ю шкалами- це особистості запальні, нестримані, конфліктні, агресивні, часто асоціально направлені. Такий профіль особистості ми вважаємо психологічно непридатним в професійному плані для особистості військово-службовця.
   П'ятий тип особистості аналізується по провідних значеннях шкали 5 та має різну інтерпретацію для чоловіків і жінок, підвищені або занижені показники в структурі профілю вказують на відхилення від типової для даної статі рольової поведінки. Провідні значення цієї шкали в структурі профілю особистості для чоловіків інтерпретуються як емоційна чутливість, сентиментальність, відсутність агресивності. В міжособистісних відношеннях - схильність до безконфліктної взаємодії, стриманості. При знижених значеннях (менше 40 Т-балів) при стенічному типі реагування визначається директивний стиль поведінки, проявляється жорсткість характеру, рішучість. Підвищені значення (більше 75 Т-балів) виявляють акцентуантів-чоловіків з пасивністю життєвої позиції, яким характерна вразливість, надмірна чутливість та соціально-рольова ідентифікація за жіночим типом особистості.
   Для жінок високі показники відтворюють риси незалежності, намагання емансипації, самостійності в прийнятті рішень. Інтервал 50-60 Т-балів характеризує жінку достатньо активну, енергійну та самостійну, але ще не схильну до жорсткого типу реагування. Значення показників жіночого профілю за шкалою 5 нижче 50 Т-балів свідчать про жіночість, м'якість, сентиментальність, підвищену емоційну чутливість. Перевищення межі 60 Т-балів посилює риси жорсткості та відсутності гнучкості у поведінці та соціально-рольову ідентифікацію за чоловічим типом особистості. Це є показником того, що жінці притаманні риси лідерства і в умовах військово-професійної діяльності вона може перебирати на себе організаційно-керівні ролі командирів у військовому середовищі. Перевищення показників шкали у 70-75 Т-балів свідчать про акцентуйованість особистості жінки, її надмірну жорсткість і суворість, прояви цинічності, схильність до жорстоких рішень. Це прогностично небезпечно і зумовлює необхідність проведення поглибленої психодіагностики з метою дослідження вираженої психопатологічної тенденції.
   Шостий тип особистості - з провідним піком у профілі за шкалою 6, який не виходить за рамки нормативного, виявляє риси ригідності, наполегливості, сталості інтересів і уподобань, цілеспрямованості, недостатньої гнучкості, схильності до стереотипів і труднощів переключення, але здатності витримувати великі навантаження. При вираженості показників в межах середніх значень, осіб даного типу можна розглядати як психологічно придатних до фаху військовослужбовця при наявності решти професійно важливих рис та якостей.
   Захисні механізми проявляються по типу раціоналізації або по назовні-звинувачувальному типу. В міжособистісних стосунках превалює тип суперництва, захопленість домінуючою ідеєю, помірна домінантність. Підвищені значення шкали 6 свідчить про ворожість, підозрілість та образливість. Профіль з піком вище 70 Т-балів характерний для „застрягаючих" акцентуантів (за Леонгардом) і визначає знижену спроможність їх адекватного коригування не тільки власних установок та цінностей, але й швидкого реагування на зміни умов діяльності при виконанні мобільно-ускладнених завдань. Пік вище 75 Т-балів може свідчити про внутрішньоособистісний конфлікт та дезадаптивні стани.
   Сполучення піків профілю по 6°і°9-й; по 4,°6,°9-й; та по 4,°6,°8-й шкалах (при піках вище 75 Т-балів) відтворюють наявність психосоматичних розладів особистості або ворожо-агресивні тенденції. Низькі показники (нижчі за 45 Т-балів) можна розглядати як гіперкомпенсаторну установку в осіб агресивного типу, і такі особи також потребують посиленої уваги та поглибленої психодіагностики.
   Сьомий тип особистості - характеризується значною вираженістю провідної риси - тривожності (психастенічний тип). Такі профілі характеризують осіб гіпостенічного гальмівного кола: невпевнених в собі, пасивних, високочутливих, сензитивних.
   При підвищенні значень шкали 7 до 70 Т-балів це можуть бути конгруентні, відповідальні, скромні, уважні, рефлексивні особи, з добре розвинутим почуттям обов'язку, хоча дещо схильні до сумнівів. Домінуючий тип мотивації - захисний механізм по типу обмежувальної поведінки, самооцінка може бути занижена. Ізольований пік за шкалою 7 виявляє тривожність як константну властивість особистості. Кожна шкала профілю у сукупності з високою шкалою тривоги виявляє той або інакший механізм захисту, трансформації тривоги. Низький профіль за шкалою 7 (нижче 35 Т-балів) може вказувати на відсутність обережності, знижене почуття відповідальності, егоцентризм і в такому випадку потрібна більш докладна додаткова діагностика для визначення рівня психологічної придатності до військової професіоналізації кандидата.
   Восьмий тип особистості - з провідним піком за шкалою 8 і провідною рисою - індивідуалістичністю (шизоїдністю), виявляє відокремлено-спостережливу особистісну позицію, аналітичність, де схильність до роздумів превалює над діями. При достатньому рівні інтелекту це творчі, оригінальні особистості, спокійні та вдумливі. За обставин протидії оточення або неприйняття особистості оточенням, індивідуалістичність посилюється (з орієнтацією на свої внутрішні критерії та ієрархію цінностей, якщо вони навіть не співпадають із загальноприйнятими), адаптація ускладнюється, і як наслідок, виникає дезадаптація. Вона проявляється піком вище 70 Т-балів і може проявлятися акцентуантом у непередбачуваних реакціях відходу від реальності, суб'єктивізмом власних установок, поглядів та суджень, дезадаптивною асоціальністю, зниженою емоційною чутливістю та егоцентризмом. До дезадаптації таких особистостей може привести жорстка регламентація діяльності, педантичні вимоги, а також відсутність суб'єктивної свободи вибору рішень, тому сувора підпорядкованість та статутна організація дій в структурі ДПС України визначає професійно-психологічну непридатність таких осіб до служби в її підрозділах.
   Дев'ятий тип особистості- з провідним піком за шкалою 9 (гіпоманії) в межах значень норми відображає активність, позитивну спрямованість самооцінки та впевненості у собі, високу мотивацію досягнень. Підвищення профілю вище 70 Т-балів свідчить про завищення самооцінки, легкість у прийнятті рішень, безтурботність та зниження критичності.
   Для дорослої людини це може свідчити про емоційну незрілість та низьку відповідальнсть. В ситуації стресу особи, які відрізняються провідним піком за шкалою 9, можуть проявляти нецілеспрямовану активність, а при дезадаптації посилюються гіперстенічні риси і поведінка стає асоціальною. З точки зору визначення психологічної придатності особи до військово-правоохоронної діяльності, високі значення профілю СМІЛ за даною шкалою означають вираженість в акцентуанта недостатньої спроможності прослідковувати наслідки власних вчинків, а в умовах ускладненого динамічного напруження - високу помилковість спонтанних дій при слабкій критичності їх оцінювання. Для відповідальної службово-функціональної діяльності такі особистісні якості кандидатів до служби є прогностично небезпечними, що визначає їх психологічну професійну непридатність.
   Десятий тип особистості - характеризується підвищенням значень за шкалою 0 (соціальної інтроверсії), що виявляє риси заглибленості в свої внутрішні переживання, орієнтацію на свої особисті критерії. При високих значеннях (60 Т-балів і вище) спостерігається зниження рівня входження в соціальне середовище, виявляється замкнутість, закритість, наростають прояви інертності при виборі рішення. Також з'являються ознаки значної внутрішньої дисгармонії акцентуанта, що старанно приховується. При пережитих розчаруваннях, труднощах в міжособових стосунках або при наявності конфлікту збільшуються ознаки самозаглиблення з асоціальними наслідками, що прогностично небезпечно в складних динамічних умовах службової діяльності та у військових колективах [9; 10].
   Таким чином, вивчення показників клінічних шкал комплексного психологічного профілю СМІЛ дає можливість психологу, з урахуванням співвідношення результатів досліджуваного за різними шкалами, провести якісний психодіагностичний аналіз отриманих результатів на базі провідних тенденцій особистості та типології її індивідуально-особистісних якостей.
   Визначення існуючого стану та прогностичних перспектив розвитку професійно-психологічної придатності особи до служби в Державній прикордонній службі України на основі розглянутих 10-ти основних психологічних типів особистості за допомогою методики СМІЛ, на нашу думку, дає можливість більш якісно провести диференціацію рівня професійно-психологічної придатності кандидата до служби порівняно з методикою „Багаторівневий особистісний опитувальник „Адаптивність" (МЛО-АМ)".
   Аналіз структури професійно-психологічного відбору кандидатів до проходження військової служби за контрактом у Державній прикордонній службі [4] визначає дослідження особи кандидата за 4-ма шкалами даної методики - адаптивні здібності, нервово-психічна стійкість, комунікативні особливості та моральна нормативність, що визначає градацію за ознак придатності до служби за 4-ма параметрами.
   Висновки. Вважаємо, що дослідження психологічної придатності кандидата до служби в ДПС України методикою СМІЛ на основі 10-ти основних (клінічних) шкал та комплексу додаткових шкал істотно збільшує (порівняно з методикою „Адаптивність" (МЛО-AM)") кількість параметрів градації професійно-психологічної придатності майбутнього прикордонника, зменшуючи чарунку „решітки" професійного відбору. При цьому підвищується вірогідність та ефективність виявлення як існуючого стану, так і прогностично небезпечних прихованих проявів психологічних та психічних порушень, розладів і захворювань, що мають велику вірогідність до прояву під впливом особливих умов службової діяльності прикордонної служби.
   Така модифікація існуючої системи професійно-психологічного відбору персоналу ДПС України можлива на основі принципу динамічності критеріїв професійної придатності за рахунок методологічного розширення меж критеріїв професійної непридатності [2].
   Таким чином, межа між рівнями професійно-психологічної придатності „професійна непридатність" та „умовна придатність" (порівняно з методикою „Адаптивність" (МЛО-AM)") буде зміненою в сторону її підвищення, що й повинно збільшити ефективність „вхідного" професійного відбору кандидатівдо служби в ДПС України на основі підвищення критеріальної чутливості та прогностичної валідності процедури психодіагностики в процесі професійно-психологічного відбору.
   Перспективним напрямком роботи, що визначає спрямованість подальших досліджень, є практична перевірка ефективності критеріально-методичних змін психодіагностичних досліджень у порядку проведення та організації професійно-психологічного відбору кандидатів для комплектації персоналу ДПС України.

Література

1. Березин Ф. Б. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретации, некоторые области применения).- М.: Фолиум, 1994. - 175с.
2. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности. - М., 2001. -511с.
3. Дорошенко М. М. Індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами: дис. ... канд. психол. наук: 20.02.02. -К., 2000. - 193 с
4. Інструкція (від 15.05.2009) „Про порядок організації та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби за контрактом у Державній прикордонній службі України" (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.05.2009 №354).
5. КрайнюкВ. М. Психологічні особливості проявів тривожності й агресивності у юнаків призовного віку: дис. ... канд. психол. наук. - К., 1999. -212 с.
6. Методологічні та теоретичні проблеми психології: навч. посібник. - К., 2008.-336 с.
7. Москаленко А. П. Психологическое обеспечение профессионального отбора в вузы системы МВД Украины: дис. ... канд. психол. наук. - X., 2002. -204 с.
8. Основы профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. - М.: МО СССР, 1981.-428 с.
9. Собчик Л. Н. Введение в психологию индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. - М., 1998. - 512 с.
10. Собчик Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ. - СПб.: Речь, 2000. - 219 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com