www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Про методику дослідження мовної взаємодії психолога з підлітком як способу актуалізації уявлень останніх про правові норми
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Про методику дослідження мовної взаємодії психолога з підлітком як способу актуалізації уявлень останніх про правові норми

Е.І. Драніщева

ПРО МЕТОДИКУ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПСИХОЛОГА З ПІДЛІТКОМ ЯК СПОСОБУ АКТУАЛІЗАЦІЇ УЯВЛЕНЬ ОСТАННІХ ПРО ПРАВОВІ НОРМИ

   Ключові слова: взаємодія, важкі підлітки, правові норми, важковиховуваний, ідентифікація значення слів, розуміння правових норм.
   Актуальність теми. Обов'язкове знання кожним громадянином країни основних законодавчих норм включає не тільки вимогу знайомства індивіда з цими нормами, але і адекватності суб'єктивного розуміння цих норм їх об'єктивному (тобто офіційно встановленому, загальноприйнятому) змісту. Справжнє дослідження має своєю метою виявити особливості і можливості мовного впливу психолога на формування правових норм понять підлітків.
   У численних роботах з питань правового виховання детально аналізуються сприйняття школярами норм права. При цьому йдеться, як правило, про знання або незнання якоїсь правової норми підлітком. При обговоренні і методичному відпрацюванні питання про процес знайомства підлітка або юнака з правовою нормою і тлумаченням цієї норми, в дослідженнях ніколи не підіймається питання про особливості мовного спілкування як важливого чинника, що впливає на якість розуміння підлітком цієї норми. Тим часом очевидно, що в переліку різних чинників, що можуть вплинути на формування певного рівня і змісту розуміння правової норми, велике значення має "передавальний механізм", за допомогою якого словесно формується і передається іншій людині поняття правової норми і коментарі до неї.
   Розкриття механізму розуміння підлітком значення, змісту, спрямованості правової норми залежить від якості "передаючого механізму", від того, як буде сформульовано (зокрема, з якою мірою доступності) правове поняття, з яким емоційним забарвленням йде діалог.
   Значення мови в правовому вихованні молоді необхідно розкривати і описувати, тому що це, поза сумнівом, серйозний резерв - дотепер недостатньо використовується - для правильної постановки правового виховання, для поліпшення його змісту і результативності.
   Стан проблеми в зарубіжній і вітчизняній науці
   Названа вище проблема в Україні та Росії не досліджувалася.
   Ідея і основний зміст дослідження
   Основна мета роботи: дослідження можливостей і методів актуалізації розуміння правових норм важковиховуваними підлітками. Аналіз мовної взаємодії психолога, важких підлітків, його типи (види).
   Предмет дослідження - особливості мовного спілкування як чинник, що впливає на якість розуміння підлітком правової норми.
   Об'єкт дослідження - робота психолога з правового виховання підлітка.
   Методи дослідження: анкетування, інтерв'ю, бесіда, вибіркове вивчення біографії підлітків.
   Теоретичні підходи до дослідження теми
   І. Розглянемо інформаційно-комунікативну функцію спілкування, яка за своїм змістом є передачею і прийомом інформації як певного повідомлення. Воно складається з двох складових: текст (зміст повідомлення) і ставлення до нього людини (комунікатора), що посилає це повідомлення. Зміна частини і характеру цих складових, тобто тексту і ставлення до нього комунікатора, може істотно вплинути на особливості сприйняття повідомлення, на ступінь його розуміння і прийняття, а також відобразитися на процесі взаємодії між людьми.
   Як відомо в моделі спілкування Г. Лассуедл [1; 198] виділяє як структурні одиниці такі ланки: а) комунікатор (той, хто передає повідомлення); б) зміст повідомлення (що передають); в) канал (як передають); г) реципієнт (кому передають). Ефективність передачі інформації можна визначити 1) за ступенем розуміння переданого повідомлення; 2) його прийняття (або неприйняття), з урахуванням новизни і актуальності інформації для реципієнта.
   У нашому дослідженні а) комунікатор - це психолог, що працює з підлітками в освітній, виховній або виховно-трудовій установі для неповнолітніх, б) зміст повідомлення - норми права, які аналізує, роз'яснює і детально коментує психолог, в) реципієнт -підліток (учень даного закладу).
   II. Регулятивно-комунікативна функція спілкування, спрямована на організацію взаємодії між людьми, а також на корекцію людиною своєї діяльності або стану. Тобто результатом цієї функції спілкування буде не як у вищезазначеній функції у реципієнта лише збільшити об'єм одержаної ним інформації, - а в деякій мірі відбудеться практична зміна стану або діяльності людини. Спілкування при цьому може бути спрямоване на досягнення спрацьованості, згуртованості, встановлення вольової єдності для людей, об'єднаних в малі контактні групи, і у великі спільноти (учбовий клас, бригада і т.ін.). Показником ефективності реалізації цієї функції спілкування є ступінь задоволеності загальною діяльністю і спілкуванням, з одного боку, та їх результатами - з іншого.
   Передбачається, що в майбутньому дослідженні завданням можна поставити саме зміни у реципієнта (в нашому випадку в учня) в його знаннях, свідомості, практичних планах і загальному орієнтуванні в навколишніх обставинах, а можливо навіть і в житті.
   Та ланка, яка в схемі функції спілкування називається "зміст повідомлення", в нашому дослідженні є надзвичайно значущою, суспільно і особистісно важливим явищем, це - пізнання, розуміння і засвоєння правових норм підлітком. Але, на відміну від перегляду, наприклад, телепередач, прослуховування радіопередач з юридичною тематикою, засвоєння в індивідуальній бесіді підлітка з психологом відбувається інакше і має більші нагоди впливу на останнього, і завданням дослідження є розгляд психологічних резервів спілкування психолога з підлітком, надання психологом цілеспрямованості цьому спілкуванню і наповнення його тим змістом, який визначить психолог (правове виховання, робота над правильним розумінням підлітком і засвоєнням ним правових норм).
   Отже, напрямом нашого дослідження є вивчення регулятивно-комунікативної функції спілкування психолога з підлітком.
   III. Ми вважаємо, що при вивченні мовної взаємодії психолога з підлітком може бути використана ще одна функція спілкування -афективно-комунікативна. Як відомо, афективно-комунікативна функція спілкування являє собою процес привнесення змін в стан людей; цей процес може мати місце і у разі спеціального (цілеспрямованого), і під час швидкоплинного впливу. У разі цілеспрямованого впливу свідомість і емоції змінюються під впливом зараження (процесі передачі емоційного стану від інших людей), впливу або переконання.
   Як відомо, потреба людини в зміні свого стану (психофізичного) виявляється у нього як бажання виговоритися, вилити душу. На перший погляд здається, що така "суха" і формальна тема як правові норми не сприяє розвитку і посиленню афективного аспекту бесіди. Але уміла організація і напрям бесіди психологом досягає того, що дякуючи саме правильно організованому спілкуванню у підлітка змінюється загальний настрій. Саме спілкування може знижувати ступінь психологічної напруги. В процесі спілкування, коли діють механізми соціальної перцепції, люди краще пізнають одна одну. Обмінюючись враженнями, вони кращі починають розуміти себе, бачити свої позитивні сторони і недоліки.
   Афективно-комунікативна функція спілкування включає, окрім мовного способу спілкування ще і жести, міміку, пантоміму і інше. Ці засоби посилюють ефективність спілкування. Вони допомагають зробити його м'якшим, неформальнішим. Це сприяє встановленню в процесі бесіди спокійнішого і рівнішого клімату і довірчі відносини.
   У зв'язку з цим представляється цікавим виявити і вивчити досвід використовування психологами позамовних засобів спілкування: жестів, міміки, пантоміми. Ми вважаємо, що насиченість спілкування позамовними засобами спілкування має особливе значення для тих важковиховуваних підлітків і юнаків, які відчувають недолік спілкування, особливо доброзичливого і емоційно насиченого.
   Досліджувані.
   Досліджуваними в даному дослідженні пропонуються психологи, які працюють на цій посаді в учбовій, виховній або виховно-трудовій установі для підлітків і юнаків.
   Ми припускаємо, що особистісно-зумовлені риси визначають багато що в роботі психолога з підлітком. Але окрім цього в його роботі, ймовірно, можуть виявлятися риси, навички, прийоми (що виявляються в розмові), які допомагають психологу робити його працю результативною і які є певною мірою, результатом досвіду роботи. Своєрідні знахідки і прийоми в роботі психолога можна визначити, порівнюючи роботу психологів із стажем і молодих психологів. Такий напрям в дослідженні передбачається.
   Параметри, показники, критерії оцінки досліджуваного явища.
   Базою для аналізу буде вибірка з мови психологів під час бесіди з підлітком-реципієнтом тих даних, які можна оцінювати як прийоми, спрямовані на краще засвоєння підлітком правових матеріалів, які є темою бесіди. Ці дані наголошуються дослідником і фіксуються. Критеріїв, після яких робитиметься ця перша вибірка, ні, вони ще не визначені. І сама ця вибірка буде матеріалом, при аналізі і в результаті якого критерії будуть виробляється.
   Є очевидним, що, наприклад, одним з параметрів вибору критеріїв буде оригінальність, образність, новизна, вирази або мова, де зустрічається своєрідна точність визначення ним порівняння. Перевіркою дієвості до певної міри могла б стати реакція реципієнта, коли яскравий або незвичайний прийом мови розкрили йому єство обговорюваного в розмові з психологом юридичного поняття або норми права. Але при обговоренні цього питання ми не можемо ставити на перший план і визнавати за критерій результативності бесіди тільки ефективні або незвичайні прийоми в розмові. Тоді відсуне на задній план і залишиться поза увагою і обліком відмінна правовиховна, правороз'яснювальна робота, проведена доступно, інтелігентно, спокійно, поважно стосовно підлітка - співбесідника. Очевидно, така спокійна бесіда без якихось спеціальних прийомів і вишукувань, цей стиль в своїх кращих проявах теж має право претендувати на те, що в ньому містяться передумови і засоби актуалізації психологом уявлень підлітків про правові норми.
   Виходячи з цього, стає ясно, що у пошуках показників ефективності спілкування ми не можемо уникнути вивчення думки реципієнтів. Думка реципієнтів не може стати стовідсотковим джерелом, тому що в чималій частині позитивних результатів цього пізнавального спілкування підлітки не усвідомлюють причини, які їм допомогли зрозуміти важкий матеріал.
   Щоб уточнити можливості отримання матеріалів, що цікавлять нас, від підлітків можна провести 5 індивідуальних зустрічей, де у вільній бесіді обговорити питання генезису розуміння їм правових норм. Для такої роботи доцільно брати не підлітків, а старшокласників, тому що підліткам, безумовно, важко оцінити якість, доступність і простоту мови психолога. Старшокласник, якщо його питати про те, яким він був, як і від кого дізнавався відомості про правові норми, як розумів ці норми, і, головне, який вплив зробив на нього психолог, зможе якісніше проаналізувати свої минулі спогади і відчуття і дати якісніший аналіз на рівні свого, більш старшо-юнацького віку. Досліднику потрібно буде вибирати тих старшокласників, які в підлітковому віці мали бесіди з психологом на правові теми.
   Передбачається, що одним з результатів першого етапу дослідження, який намічений і описаний в даній методиці, будуть показники актуалізації представлень підлітків про правові норми.
   Процедура дослідження.
   Інтерв'ю проводиться самим дослідником. Зразкова тривалість інтерв'ю - від 30 хвилин до 40. Передбачається, що у різних досліджуваних може бути дуже велика різниця в часі. Досвід показує, що зустрічаються досліджувані, які дуже погано рефлексують, хвилюються, прагнуть передбачити, як відобразиться це дослідження на їх кар'єрі. Очікується, що буде і інша протилежність - психологи, які дуже тонко відчувають встановлення відносин з підлітком і їх зміну і можуть дати докладний аналіз своїх дій і вражень. Інтерв'ю аналізуватимуться і на основі результатів аналізу складатимуться анкети.
   Кількість інтерв'ю з психологами - 10. Кількість заповнюваних анкет буде визначена після закінчення роботи з інтерв'ю і обробки його результатів.
   Попередня гіпотеза дослідження.
   У правовиховній роботі традиційно вважається основною задачею дохідливо і зрозуміло пояснити підліткам зміст правових норм (наприклад, в курсі правознавства), щоб вони були зрозумілі підліткам і юнацтву.
   1. Правовиховна робота є одним з важливих, а в даний час, ключових напрямів виховання у підлітків і юнацтва пошани до закону і правових норм.
   2. Зміни в правосвідомості підлітка залежать не тільки від змісту сприйманої мови (тексту) розмовляючого з ним психолога, а і від стилю і якості мови психолога.
   3. Дослідження успішних в своїй роботі психологів, успіх яких в більшій або меншій мірі обумовлений стилем і якістю їх мови, дозволить виявити індивідуальні стилі мови і спілкування, які дозволяють цим психологам: а) досягти більшого ступеня довірчості з боку підлітка-реципієнта, б) довір'я підлітка стосовно психолога поширюється і на обговорювані в їх розмові теми, зокрема правові теми, в) торкнутися глибших "струн їх душі", коли у підлітків виявляється і реалізується потреба висловитися психологу, розповісти про свої сумніви, криміногенних ситуаціях, порадитися щодо спірних відносин в соціальній групі.
   4. Створення "банку стилів", "банку мовних прийомів" допоможе а) самим психологам, приймаючою участю в дослідженні і з якими проводиться робота, краще усвідомити свої сильні сторони і, можливо, посприяє в цьому своєрідному вдосконаленні свого іміджу, що допомагає психологу виконувати складну роботу по дії на особу підлітка-реципієнта.
   5. Підсумки роботи по темі - створення переліку стилів і особливостей мови і спілкування, що допомагає досягти контакту в спілкуванні і розуміння співбесідником один одного - все це буде корисний для початківців (які навчаються, або ті, що недавно почали працювати) психологів. Ознайомлення і "примірка на себе" такого переліку прийомів дозволить молодому психологу виявити аналогічні особливості у себе, допоможе в створенні свого неповторного і допомагаючого в роботі іміджу.
   План індивідуальної бесіди з психологом.
   Шановний колега! До Вас прохання - розповісти про те, як Ви проводите з підлітками бесіди на правові теми: про необхідність дотримувати закон і його норми, про зміст і значення правових норм. Безумовно, не існує загальних, придатних на всі випадки життя варіантів бесіди з учнями. Дуже хотілося б, щоб Ви докладніші розповіли про Ваш стиль роботи, про те, як Ви будуєте спілкування з підлітком.
   Короткий зміст нашої бесіди: Хотілося б, щоб Ви проаналізували тут ті Ваші бесіди з підлітками, теми яких пов'язані із змістом і дотриманням норм права.
   1. Ваш стаж педагогічної роботи_______.
   Ваш вік______.
   2. Які, звичайно, побудова і хід Вашої бесіди з підлітком?
   - у Вас краще виходить запланована бесіда або
   - краще виходить інтуїтивна бесіда. Чому?
   3. Який початок розмови Ви вважаєте вдалішим?
   - у Вас існують певні правила (про те, як починати бесіду з підлітком), яких Ви дотримуєтеся або
   - певних правил бути не може; з кожною людиною, з представником різних категорій людей бесіда починається по різному.
   4. Яким чином Ви долаєте найскладніше в бесіді з підлітком? Адже в бесідах на правові і кримінальні теми цілком природним є прагнення підлітка давати "законопокірні" відповіді психологу, педагогу. Поділіться, будь ласка, Вашим досвідом бесід з підлітками на теми, пов'язані з правовими нормами.
   5. Якщо ми з Вами заговорили про МОВНУ ВЗАЄМОДІЮ ПСИХОЛОГА І ПІДЛІТКА, зокрема важковиховуваного підлітка, то, що Ви можете сказати про те, як вести розмову, ЯК ГОВОРИТИ так, щоб тема розмови про правові норми стала для підлітка актуальною, цікавою, значущою.
   5а. Розкажіть, будь ласка, про вдалі приклади з Вашої практики, про такі випадки, коли саме в процесі Вашої мовної взаємодії (однократного або впродовж декількох зустрічей) Ви відчували і розуміли, що в результаті спілкування з підлітком і Вашого впливу на нього в розмові,
   - у Вас з підлітком виник психологічний контакт (причина виникнення);
   - виникло довір'я підлітка до Вас (прокоментуйте момент і причини виникнення);
   - у підлітка виявилося або виникло бажання обговорювати з Вами актуальні теми, пов'язані із законом, правовими нормами, їх змістом і значенням, з порушенням правових норм і відповідальністю за це;
   - довір'я підлітка обговорити довір'я підлітка зправові норми готовністю розказувати про
   - себе і про своє особове
   - досвід (або досвід друзів)
   - взаємостосунки із законом
   - і висновках
   6. Поділіться, будь ласка, своїм власним професійним досвідом - як Ви долаєте цей своєрідний "захист" підлітком свого внутрішнього світу, свого "Я" (коли підліток короткий в своїх відповідях в бесіді з Вами, пасивний, хоча в звичних обставинах серед однолітків він достатньо активний і відкритий).
   7. Чи буває, що у Вашій практиці спілкування з підлітками (під час бесіди) ви використовуєте позамовні (безсловесні) засоби спілкування - жести, міміку, пантоміміку, виразний погляд і т.ін.?
   8. З яким ступенем усвідомленості Ви це робите?
   - свідомо, спеціально або
   - несвідомо, інтуїтивно, спонтанно?
   Які результати досягаються цими засобами в спілкуванні з підлітками?

ЛІТЕРАТУРА

1. Соціально-психологічні чинники розуміння та інтерпретації особистого досвіду: монографія. - К.: Педагогічна думка. - 2008. -256 с.
2. Пушкар В. Соціально-психологічне дослідження побутових уявлень про права людини. - Харків: Права людини, 2009. - 88 с
3. Мацумото Д. Психология и культура. - СПб, 2002.
4. Хорни К. Невротическая личность нашего времени - М., 1993.
5. Абульханова К.А. Психология и сознание личности. - М., 1999.
6. Андрієвська В.В. Усвідомлення та інтерпретація педагогом свого професійного досвіду // Проблеми психологічної герменевтики/ За ред. Н.В. Чепелєвої. - К.: Міленіум, 2004. - с 198-217.
7. Зарецька О.О. Ситуативні чинники інтерпретації особисті -сного досвіду // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 13 (16). - с 50-61.
8. Калмыкова Е.С. Об одном методе анализа индивидуального сознания // Психологический журнал. - 1991. - т. 15, № 3, - с. 28 -41.
9. Леонтьев Д.А. Понимание смысла и смысл понимания / Понимание: опыт мультидисциплинарного исследования. - Москва: Смысл, 2006. - с. 20 - 27.
10. Розин В. М. Личность и её изучение. - М., 2004. - 232 с.
11. Гюттенбюль А. Зловещее очарование насилия: Профилактика детской агрессивности и жестокости. - К.: "Когито-центр", 2006.- 176 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com