www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Проблема соціалізації обдарованих студентів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Проблема соціалізації обдарованих студентів

O.A. Муравйова

ПРОБЛЕМА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ СТУДЕНТІВ

   В статті описуються особливості соціалізації обдарованої молоді. Представлена модель створення інформаційно збагаченого освітнього середовища в умовах навчання в університеті.
   Ключові слова: соціалізація, обдарованість, соціальна компетенція, освітнє середовище.
   Соціально визнана обдарованість проявляється, перш за все, завдяки своїм індивідуальним якостям, індивідуальній підготовленості до саморозвитку, самореалізації. В той же час, обдарованість залежить від стану соціального середовища. Соціальне середовище - це школа, сім'я, оточення дитини. Це -система духовних форм забезпечення життя людини, яка охоплює всі сторони його життя:
   - біологічну (робить вплив на формування обдарованої особистості, її розвиток, професійне зростання, самовизначення);
   - виробничу (створення матеріальних засобів для забезпечення життєдіяльності);
   - духовну (мова і мовна діяльність, світогляд, естетична і етична діяльність);
   - соціальну (комунікація, соціальні відносини, соціалізація в суспільстві).
   Під соціалізацією особи розуміється процес засвоєння і активного відтворення людиною досвіду соціального розвитку і поведінки, який накопичується людиною протягом життя і передається за допомогою виховання і навчання, володіння навиками практичної і теоретичної діяльності, які необхідні для його успішного функціонування в певному суспільстві, розвитку, як гармонійної особи.
   Традиційним механізмом соціалізації є засвоєння людиною певних норм, еталонів поведінки, поглядів, характерних для його найближчого оточення (сім'я, сусіди, приятелі, товариші по службі). Це засвоєння відбувається, як правило, на рівні підсвідомості.
   Інституційний механізм соціалізації діє в процесі взаємодії людини з інститутами суспільства, різними організаціями: виробничими, суспільними, освітніми, клубними, культурними та іншими структурами. Серйозний вплив на розвиток особи роблять засоби масової інформації.
   Міжособистісний механізм соціалізації функціонує в процесі взаємодії людини з суб'єктивно значущими для неї особами і є психологічним механізмом міжособистісного сприймання завдяки емпатії та ідентифікаціям. До числа таких людей входять вчителі, найважливіша, подекуди, фігура, особливо для школярів молодшого віку, і тих, хто не отримує належної уваги в родині. До цієї категорії також відносяться батьки, бабусі, дідусі, сестри, брати, які роблять вплив на ту чи іншу особу. Життя показує, що в питаннях соціалізації, особистий приклад людини є найдієвішим.
   В процесі соціалізації особистості виділяють три провідні функції:
   1. засвоєння індивідом соціального досвіду;
   2. активне відтворення індивідом системи соціальних зв'язків, за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище;
   3. соціальна творчість, як необхідна умова соціальних змін.
   Поряд, в психологічній практиці, особливий інтерес представляє соціалізація обдарованої молоді, яка має високі інтелектуальні або креативні здібності. Для розроблення психологічних тренінгових технологій щодо розвитку психологічних конструктів молоді, яка випереджає інших у своїх досягненнях важливо ознайомитися з психологічними концепціями визначення обдарованості. Так, дослідники проблеми розвитку обдарованої особистості представляють інтегровану характеристику цього феномену через: домінування інтересів та мотивів, емоційну заглибленість у діяльність, прагнення до успіху, загальну та естетичну задоволеність від процесу діяльності, розуміння сутності проблеми, завдання, ситуації; несвідоме інтуїтивне рішення проблеми, стратегічність в інтелектуальній поведінці, варіативність рішень, оцінок, прогнозів; мистецтво знаходити, вибирати. Сучасні дослідження зарубіжних психологів призвели до виникнення комплексних теорій обдарованості. На думку вченого [3], в структурі обдарованості є 3 взаємопов'язані характеристики:
   - інтелектуальні здібності вище середнього рівня, в тому числі, загальні здібності (вербальні, просторові, цифрові, абстрактно-логічні); спеціальні здібності (можливості засвоєння знань і навичок у конкретних предметних галузях);
   - креативність (гнучкість і оригінальність мислення, чутливість до всього нового, готовність до ризику);
   - висока мотиваційна включеність у завдання (значний рівень інтересу, ентузіазму, наполегливість і терпіння, під час вирішення тих чи інших проблем, витривалість в роботі).
   Так звану “трьохкільцеву модель” Дж. Рензуллі, доповнив трикутником голландський вчений Ф. Монкс [2]. Вершина трикутника означає один з факторів мікросередовища: сім'я, школа, ровесники.
   Відповідно, для розвитку обдарованої особистості, необхідно створити збагачене соціальне середовище, яке дасть можливість в повній мірі актуалізувати потенційні можливості неординарної особистості.
   Дослідники [1] виділяють ряд факторів збагаченого інформаційного середовища, які сприяють розвитку креативності в структурі обдарованої особистості: нерегламентована поведінка; предметна інформаційна збагаченість; наявність креативных зразків поведінки.
   В свою чергу, предметно-інформаційна збагаченість характеризується:
   а) фізичною та соціальною доступністю інформації;
   б) складністю та різноманітністю;
   в) наявністю зворотнього зв'язку [2].
   З іншої сторони, досліджуючи особливий розвиток інтелекту в юнацькому віці, український дослідник М. Смульсон описує параметри для створення інтелектуально-насиченого тренінгового середовища: проблемність і невизначеність; надпредметність; метакогнітивний характер; процесуальність; інтелектуальна потенціальність; інтегративно-діяльнісний характер; безоціночність і толерантність; доцентрованість; груповий характер середовища; взаємодія плинного та кристалізованого інтелектів [3].
   Виходячи з вищевикладених методологічних положень, нами розроблено гіпотетичну модель створення інформаційно збагаченого освітнього середовища для соціалізації обдарованої студентської молоді юридичного профілю (мал. 1).

Рис 1. Модель створення інформаційно забезпеченого освітнього середовища для обдарованої студентської молоді

Рис 1. Модель створення інформаційно забезпеченого освітнього середовища для обдарованої студентської молоді

   Запропонована модель складається з п'яти самостійних блоків, метою яких є інформаційне, методичне збагачення, психологічний та соціальний розвиток обдарованої особистості в цілому.
   Перейдемо до більш детального викладення основних положень запропонованої моделі.
   Блок 1. Збагачення предметної та соціальної інформації в обраній сфері.
   Для здійснення інформаційної збагачення обдарованої студентської молоді, слід виділити ряд функцій, які будуть покладені в основу роботи на цьому етапі дослідження.
   І. Функція моделювання:
   Порівняно з традиційним способом викладання, необхідно організовувати учбовий процес для майбутніх юристів в поєднанні книги з комп'ютером, що дає можливість набуття майбутнього професійного досвіду в динамічній формі.
   Для забезпечення збагаченого інформаційного середовища викладач повинен використовувати різні рівні методичної творчості під час викладання правознавства:
   1-ий рівень - генерування нових методичних ідей;
   2-ий рівень - деталізація та наповнення інтерактивним змістом відомі методичні ідеї.
   Відповідно, важливими завданнями для моделювання нових систем навчання є винайдення структури нового комплексу задач з правознавства, створення завдань для подібної структури. За такої системи, потрібне нове наочне-образне викладання теоретичного матеріалу.
   Для збагачення інформаційного середовища учбова дисципліна, яку вивчає майбутній юрист, повинна містити такі елементи:
   1. Змістовне наповнення. Теоретичний матеріал повинен містити сучасні досягнення в сфері правознавства, інтегрувати зведення з різних тем та галузей. Матеріал потрібно своєрідно структурувати та подавати у вигляді комп'ютерних презентацій, де в схемах, моделях та таблицях відображається суть вивченого матеріалу.
   2. Поєднання різних засобів. Креативність в навчанні студентів значно поліпшиться, якщо теоретичний виклад супроводжується візуальною інформацією (блоки проблем, використання чіткої словесної інформації, кольорові та графічні інтерпретації, спеціально оформлені основні положення, виклад матеріалу на наочно-образному та символічному матеріалі. Такий широкий метод викладу навчального матеріалу узгоджується з концепцією структури інтелекту Дж. Гільфорда, де вказується що особистість може переробляти інформацію чотирма видами змісту (символами, образами, ідеями, рухами).
   3. Чітке розмежування головного від другорядного. Тут корисно використати метод відомого математика В. Шаталова, який пропонує виділити так звані “опори” - головні фундаментальні положення дисципліни. Інші - похідні положення, можна легко відтворити, коли засвоєні основні. Такий підхід забезпечить динамічність засвоєння нових юридичних дисциплін і дасть можливість легко відновити попередньо вивчені позиції.
  Для інформаційного збагачення освітнього середовища спеціалісти рекомендують використовувати в учбовому процесі таку модель як інформаційний зошит, що може бути теоретичною частиною однієї з юридичних дисциплін.
   Інформаційний зошит - це серія візуальних блоків (сторінок, листів), вибудуваних в певній послідовності і по змісту тісно пов'язаних між собою. Зошит розбиває процес оволодіння темою на окремі кроки, виділяючи також поворот думки. Причому, для кожного з них, може бути знайдений свій спосіб візуально-схематичного відображення як цього змісту, так і його зв'язку з попереднім матеріалом.
   Сторінки (листи) інформаційного зошита є найменшим кроком у викладенні теорії. Викладач має можливість збагатити її зміст додатковим матеріалом.
   Повідомлення, яке викладене на сторінці, повинно бути невеликим, що дозволить студенту зіставити поняття, терміни та вивести теоретичні положення, засвоїти всі необхідні переходи в практичному застосуванні вивченої проблеми.
   В процесі підготовки запитів, можна використовувати інформаційні схеми - це спеціальні таблиці, які дозволять узагальнити необхідні знання. Схема складається з блоків, кожен з яких присвячений окремому фрагменту дисципліни і може бути поданий декількома способами знакової інформації (малюнки, тексти, символи, графіки і т.п.), що дозволяє швидко орієнтуватися в змісті матеріалу.
   Для відстеження результативності створеної моделі інформаційно збагаченого середовища можна використати ряд параметрів:
   1. Загальний розвиток особистості студента який включає в себе такі аспекти: логіка та креативність мислення, юридична лексику, пам'ять, вміння раціонально організувати учбову діяльність.
   2. Об'єм наукових знань у сфері правознавства, який включає широту та якість знань за змістовними лініями навчання.
   3. Продуктивна діяльність, яка включає прикладну спрямованість мислення майбутнього спеціаліста (організація роботи, моделювання, дослідження результату, самоконтроль) та розвиток творчих здібностей (самостійність, допитливість, здібності до узагальнення, здібності орієнтуватися в новій ситуації).
   II. Функція передачі методичного досвіду.
   Цей спосіб передачі методичного досвіду вимагає спеціальної структуризації методичного матеріалу на заняттях з права у вигляді операційного середовища, або набору операцій, який характеризує взаємодію вчителя, учня та вивченого предмету. Тоді відтворення методичного досвіду буде полягати в наповненні юридичної дисципліни конкретним змістом (широке використання правових проблемних ситуацій та способи їх розв'язання). Відповідно процес сприймання цього досвіду стає активним і викладач, і студент, оскільки вони вимушені працювати в іншому інформаційному просторі. Тоді результат передачі досвіду буде набагато адекватнішим і викладач, і студенти змушені працювати в новому операційному середовищі.
   III. Функція наповнення освітнього середовища новим змістом. Концепція інформаційного середовища дає можливість розробляти нові напрямки удосконалення учбового процесу майбутніх юристів. Процес конструювання середовища повинен здійснюватися високопрофесійними спеціалістами у сфері права, викладачами з багатим досвідом роботи у вищій школі.
   IV. Функція забезпечення пізнавальної свободи та розвитку особистості майбутнього юриста. Для забезпечення цієї функції важливе значення набуває розвиток особистого потенціалу майбутнього фахівця.
   Різні автори пропонують різні показники особового потенціалу: особова автономія і незалежність, внутрішня свобода; свідомість життя; життєстійкість в складних обставинах; готовність до внутрішніх змін; здатність сприймати нову невизначену інформацію; постійна готовність до дії; особливості планування діяльності; тимчасова перспектива особи. Неважко відмітити, що всі ці показники не суперечливі, а доповнюють одне одного. Аналіз видатних досягнень або особливих результатів засвідчив, що найстійкішими, такими, що зберігають здібність до ефективних рішень і дій, виявлялись не найбільш фізично міцні, а ті, внутрішній стрижень яких не зраджував своїм основоположним внутрішнім принципам, не втрачав людської гідності. Особисте зростання залежить, перш за все, від зусиль самої людини, але тільки їх не досить. Повноцінне особистісне зростання можливе лише в тому випадку, якщо студент опирається на доброзичливу участь тих, хто оточує, якщо він добивається визнання і пошани його внутрішнього світу іншими людьми, принаймні, такими, які відіграють важливу роль в його житті. Це легко зрозуміти, оскільки особовий потенціал тісно пов'язаний з Я-концепцією, яка формується в спільній діяльності з іншими людьми.
   В цьому контексті студентів слід залучати до участі в тренінгах особистісного розвитку та креативності, які дадуть нові можливості для різностороннього вдосконалення свого майбутнього професіоналізму, навчать бути відкритим до нового інтелектуального досвіду в сфері правознавства.
   В цьому контексті, майбутньому фахівцю важко оволодіти самоорганізацією, яка передбачає певну рефлексію, коли навчання студента розглядається як оволодіння власною діяльністю для вивчення змісту учбової дисципліни.
   V. Функція соціалізації практичного мислення студентами.
   Інформаційно збагачене середовище дозволяє розв'язати проблеми соціальної адаптації майбутнього юриста. В даному аспекті, важливого значення набуває врахування індивідуальних особливостей студентів. З практики викладання у вищій школі відомо, що темп оволодіння практичними навиками з правознавства є різний за своїм рівнем (високий, середній, низький). Тому, збагачене середовище повинно містити спеціальні компенсаторні операції та забезпечити практичне засвоєння навчального матеріалу на основі використання нових інтерактивних методик (типу “Написати закон, який охоронятиме від забруднення твоє місто”, “Скласти план надання правової допомоги безпритульним”, “Підготуй правовий акт щодо працевлаштування випускників вузів”).
   Кожна частина середовища повинна відображати одну з сторін учбового матеріалу. Розробляючи декілька напрямів в інформаційно освітньому середовищі, можна легко будувати різні поєднання та модифікації учбової дисципліни, що забезпечить модульність подачі знань.
   Можливість зміни наповнення дисципліни самим викладачем надасть середовищу необхідну адаптивність.
   Універсальність поняття інформаційного середовища дозволить орієнтуватися на весь спектр параметрів результативності учбового процесу майбутніх юристів.
   Блок 2. Передбачає організацію спеціальних тренінгових занять зі студентами по розвитку навичок соціальної компетенції. Важливим етапом в тренінгу соціальної компетенції є розвиток соціальної перцепції. Проблеми соціальної перцепції особистості спричиняються або асоціюються з рядом характеристик того, хто сприймає (вік, стать, соціальний та економічний статус, освіта, наявність негативних емоційних станів). Тому, в процесі тренінгу розвитку соціально-перцептивних вмінь в обдарованих студентів потрібно сформувати навички спілкування та диференційному підходу в ході комунікативної взаємодії, сприймати інших більш приязно, адекватно, сміливо застосовувати міміку та жести відповідно до конкретної ситуації, вміло налагоджувати контакти з однодумцями.
   Для тренування навичок соціальної перцепції учасників тренінгу рекомендується виконувати певні дії типу:
   1. Адекватно оцінювати правила, ролі, цілі очікування, при розгляді ситуативних труднощів, конфліктів, двозначності.
   2. Здійснювати пошук альтернативних засобів, як подолання труднощів в процесі спілкування у складних ситуаціях.
   3. Узгоджувати свої дії з співрозмовником, знаходити контакти з особами, які мають спільні інтереси та захоплення [1].
   В результаті тренінгу навичок соціальної перцепції, досліджувані повинні навчитись оцінювати ефективність використання нових моделей поведінки в процесі спілкування.
   Блок 3. Організація майстер-класів по запозиченню інтелектуального та креативного досвіду у провідних вчених. Як показала практика, особливу користь отримують студенти при безпосередньому спілкуванні з провідними спеціалістами та вченими у сфері правознавства. На таких заняттях є можливість ознайомитися з практичним та науковим досвідом видатних слідчих, прокурорів, адвокатів, правоохоронців, здійснити порівняння рис та якостей притаманних таким людям, зрозуміти стан захоплення та внутрішньої мотивації до юридичної діяльності таких неординарних осіб.
   Блок 4. Формування вмінь щодо налагодження наукових контактів з провідними університетами та інститутами. В цьому контексті психолог допомагає розширити коло професійних знайомств та формує вміння здійснювати самостійний пошук провідних вітчизняних та міжнародних інформаційних центрів у сфері права . Важливо ознайомити обдарованих студентів з різноманітними умовами конкурсів та номінацій, навчити готувати проекти для участі в отриманні різних грантів та стипендій.
   Блок 5. Використання можливостей розвитку інтересів, захоплень та хобі для інтелектуального збагачення обдарованої молоді. Важливого значення при актуалізації потенційної обдарованості юристів має мотиваційне залучення в діяльність, яке тісно пов'язане з емоційним позитивним піднесенням особистості. Такий стан особистість може культивувати за допомогою занять за інтересами, в процесі розвитку захоплень іншою діяльністю, яка без сумніву збагачує обдаровану особистість, надає наснаги та сили для максимального включення в майбутню професійну діяльність.
   ВИСНОВКИ
   1. Соціалізація особистості це процес засвоєння індивідом соціального досвіду та відтворення соціальних зв'язків за рахунок активного включення в діяльність та соціальне середовище.
   2. Особливого значення набуває процес соціалізації для обдарованої студентської молоді, яка за наявності розвинених навичок соціальної компетенції може успішно актуалізувати свої потенційні можливості.
   3. Для успішної соціалізації обдарованої молоді доцільно створювати таке насичене інформаційно та соціальне збагачене середовище, яке сприятиме більш стрімкому інтелектуальному та професійному росту. Запропонована модель створення такого середовища складається з п'яти самостійних блоків, метою яких є інформаційне, методичне збагачення, психологічний та соціальний розвиток обдарованої особистості в цілому.
   4. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у розроблення діагностичного інструментарію для комплексної діагностичної оцінки навичок соціальної компетенції обдарованої студентської молоді.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гольдштейн А., ХомікВ. Тренінг умінь спілкування. Як допомогти проблемним підліткам. - К.: Либідь, 2003. - 520 с
2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Издательство “ Питер”, 1999.-368 с.
3. Смульсон МЛ. Психологія розвитку інтелекту. - К., 2001. - 276 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com