www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Становлення професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Становлення професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови

Л.А. Коваленко

СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

   У статті розкриваються основні особливості формування професійної культури майбутніх вчителів засобом навчальної дисципліни "іноземна мова ".
   Ключові слова: професійна культура, іноземна мова, культурологічний підхід, основні функції.
   Процес інтенсивної інформатизації суспільства в умовах глобальної інтеграції України в європейський освітній простір ставить нові завдання перед професійною освітою, суттєво змінюючи форми і методи роботи у вищих навчальних закладах, що, в свою чергу, зумовлює значне підвищення вимог до рівня та якості підготовки майбутніх вчителів, особливо фахівців з іноземної мови. Оскільки іноземна мова є засобом міжнародного спілкування, сучасний вчитель має не тільки досконало володіти предметом та методикою його викладання, а й відповідати всім критеріям висококультурної та освіченої особистості. Тому виникає необхідність у педагогічній діяльності враховувати виконання таких завдань, як виховання у студентів зацікавленості й поваги до культур народів світу, розуміння загальнолюдського і специфічного в цих культурах, виховання поваги до важливих історичних подій та фактів, розуміння їх характеру й наслідків для долі різних народів, визнання рівноправними навіть протилежних поглядів на світові явища й події, розвиток навичок системного підходу до вивчення світових процесів.
   Метою статті є обгрунтування шляхів і засобів становлення професійної культури майбутніх вчителів, використовуючи можливості предмету "іноземна мова".
   Отже, зважаючи на актуальність даної проблеми, завданнями нашої статті є:
   1. проаналізувати питання необхідності ґрунтовної культурологічної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови;
   2. розкрити сутність терміну "професійна культура" у контексті загальнокультурного розвитку особистості;
   3. проаналізувати функціональні компоненти, що утворюють цілісну динамічну систему професійної культури вчителя іноземної мови.
   Перед сучасним педагогом постають чітко сформульовані завдання забезпечення всебічного розвитку, гармонійного та цілісного виховання особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури. Під час розв'язання цих завдань особлива роль відводиться школі, де закладається фундамент підготовки до життя, забезпечується інтелектуальне, духовне й фізичне становлення особистості, формується цілісне світосприймання та світовідчуття. Розвиток здібностей учнів здійснюється, насамперед, за допомогою розвитку творчого потенціалу самого вчителя, через удосконалення досвіду його творчої діяльності. Саме тому ключем до розв'язання завдань становлення цілісної, гармонійної особистості є відповідна професійна підготовка викладачів, істотне підвищення культури педагога в період його професійного розвитку.
   Переорієнтація виховної роботи на загальнолюдські ідеали в останні роки стали домінуючим завданням. Основну увагу приділяють накопиченню та збагаченню емоційно-чуттєвого, сенсорного досвіду дитини, використовуючи при цьому яскраво виражені за експресією твори різних видів мистецтва. Важливим є й те, що складний процес естетичного виховання має здійснюватись не тільки на уроках образотворчого мистецтва, музики та хореографії. Тому сучасному вчителеві мають бути притаманними усі основні якості естетично розвиненої людини. Разом із тим вчитель повинен вміти використовувати свій естетичний арсенал з метою всебічного формування своїх вихованців. А це, безумовно, потребує додаткових спеціальних знань, вмінь та навичок.
   Знання, вміння та навички вчителя виступають своєрідним елементом культури. Одна з найважливіших функцій педагога - бути живим носієм певних видів культуротворчої діяльності. У цьому й полягає питання актуальності ґрунтовної культурологічної підготовки, що допомагає вчителеві подолати вузький професіоналізм, прилучатися до творчості, забезпечити розвиток емоційної культури та культури спілкування як основних структурних компонентів професійної культури. Удосконалення підготовки педагогічних кадрів вимагає не тільки систематичного поліпшення змісту й методики їхнього навчання, але й становлення та розвитку загальної культури особистості, що забезпечує повноцінну професійну діяльність майбутнього педагога в умовах сучасного суспільства, яке постійно розвивається та оновлюється. Це провокує корінні зміни у системі становлення та розвитку професійної діяльності, її цілях, можливостях і перспективах, гостро порушили питання пріоритетів у процесі навчання та виховання.
   Сутність цих змін, в свою чергу, пов'язана зі створенням у країні цілісної системи безперервного навчання, побудованої на принципах демократизації, гуманізації та розвитку. Успішне функціонування такої системи базується на підготовці професійно компетентних кадрів, здатних здійснити перехід від загального підходу до індивідуально-творчого виховання кожної особистості. Необхідною передумовою успішного розв'язання цих проблем є істотне підвищення культури педагога в період його професійної підготовки. Адже культура особистості відображає рівень культури суспільства. Саме тому очевидною у сучасній системі підготовки кадрів є відмова від формального та спрощеного уявлення про культурологічний підхід, який базується лише на введенні у навчальні плани дисциплін соціокультурного змісту.
   За дотриманням культурологічного підходу основним завданням педагогічної освіти вважають оволодіння вчителем загальною та професійно-педагогічною культурою, активне використання та оперування педагогічними теоріями та технологіями. Оволодіваючи загальною та професійно-педагогічною культурою, викладач реалізує на практиці культуротворчі функції освіти. Перш за все, культурологічний підхід має розглядатись у контексті філософського розуміння культури. Педагогічні факти та явища, за такого підходу, аналізуються з урахуванням соціальних та культурних процесів минулого, сьогодення та майбутнього. Культурологічний підхід у дослідженнях проблем педагогічної освіти - це сукупність теоретико-методологічних положень, організаційно-педагогічних засобів та індивідуально-психологічних чинників, спрямованих на створення позитивних умов для засвоєння та трансляції педагогічних цінностей і технологій, які забезпечують творчу самореалізацію особистості вчителя у його професійній діяльності. Враховуючи вимоги культурологічного підходу щодо професійної підготовки майбутніх вчителів, слід пам'ятати, що основним системотворчим фактором становлення педагога є формування професійно-педагогічної культури. Тому в основу змісту педагогічної освіти має бути покладена концепція формування професійно-педагогічної культури. Це обумовлено сучасними умовами, в яких конкурентоспроможним ресурсом діяльності вчителя є не тільки засвоєння знань та технологій навчання і виховання, а й загальна професійно-педагогічна культура, що забезпечує особистісний розвиток, вихід за межі нормативної діяльності, здатність створювати та передавати цінності. Результатом процесу формування професійно-педагогічної культури має бути не тільки оволодіння культурно-педагогічним надбанням, а й включення викладача у процес інноваційної педагогічної діяльності як суб'єкта культури.
   Важливість культурологічного підходу у підготовці майбутніх вчителів іноземної мови обумовлена факторами, що безумовно впливають на розвиток і становлення вітчизняної освіти. Такими факторами постають:
   1. Інтеграція України в освітній та науковий простір. Мета створення єдиної Європейської школи - зберігаючи досягнення і національні традиції всіх освітніх систем, забезпечити умови для мобільності кожної особистості на європейському ринку праці та освітніх послуг, взаємне визнання дипломів про освіту, прийняття єдиної градації ступенів і кваліфікацій кредитно-модульної системи. Іншими словами, - входження у європейський світ зі збереженням своїх кращих національних культурних надбань.
   2. Глобалізація суспільного життя. Розвиваються міжнародні зв'язки в усіх галузях діяльності. Це вимагає не просто знання іноземних мов, а й розуміння культур різних народів, їх національних традицій, особливостей полікультурного світу та вміння жити в ньому. Це значно підвищує конкурентоспроможність спеціаліста, його адаптованість до сучасного світу.
   3. Зміни, що відбуваються в економічному, соціальному, політичному і духовному житті суспільства, що загострили потребу у кадрах, здатних свідомо визначати спосіб свого життя, нести відповідальність за результати своїх дій, чітко визначатись у напрямках розвитку та реалізації своїх можливостей.
   4. Стрімкий розвиток інформаційних та телекомунікаційних технологій, що значною мірою впливає як на сам навчальний процес, так і на вимоги щодо його результатів.
   Розуміння сучасної освіти як культурного феномену, який відповідає тенденціям та динаміці сучасної культури, актуалізує культурологічну інтерпретацію проблем, пов'язаних з професійним становленням педагога, особливо вчителя іноземної мови, який виконує функцію носія не тільки вітчизняної, а й зарубіжної культури.
   Соціокультурна реальність, відкриваючи перед учителем широкі можливості для вибору концепцій, варіантів, підходів, творчого пошуку, підвищує вимоги до кваліфікації педагога. За визначенням В.І. Загвязинського, компетентність та мистецтво педагога сьогодні базується на можливості організовувати вплив середовища, всіх факторів культури, які відповідно до принципів гуманізму створили б позитивні умови для повноцінної реалізації гарантованого Конституцією права на освіту для кожної дитини, підлітка, відкрили перед кожною людиною можливість входження в культуру, прилучення до мистецтва. У зв'язку з цим вища педагогічна освіта являє собою процес, який створює умови для самовизначення майбутнього учителя у професійній сфері та становлення його загальної та професійної культури.
   Для з'ясування сутності такого складного та багатогранного терміну як професійна культура, необхідно розглядати його в контексті культури в цілому. У наш час спостерігається підвищений інтерес до дослідження професійної культури як інтегральної характеристики вчителя. Висхідним моментом розуміння професійно-педагогічної культури є розгляд її як компонента інтегрованого цілого - загальнолюдської та національної культури. А дослідження феномену зв'язку між культурами надає можливість визначити специфіку процесу становлення професійної культури майбутніх вчителів при вивченні іноземної мови та виявити психологічні механізми, що забезпечують його ефективність.
   На основі аналізу наукової літератури встановлено, що феномен „культура" являє собою одне з найбільш складних, багатозначних філософських понять, що охоплює велику кількість явищ і відноситься до найскладнішої, з точки зору визначення, категорії гуманітарної науки. Відомі українські фахівці з проблем соціальної філософії В.П. Андрущенко, Л.В. Губерський та М.І. Михальченко зазначають, що сьогодні налічується близько 500 варіантів визначення терміну "культура". Суспільна практика, на їхню думку, "свідчить про органічну єдність матеріального та духовного, об'єктивного й суб'єктивного, необхідного та випадкового в культурі. Вилучення однієї з її складових збіднює культуру, спотворює уявлення про неї як цілісний феномен. Наукове розуміння даної категорії зумовлене інтерпретацією всіх творчих реалій, що виявляються у різноманітних сферах життєдіяльності суспільства, втілюються в характері, поведінці, способі життя особистості" [1, с 14-15]. Наведене положення повною мірою стосується й такої специфічної підсистеми цього феномену, якою виступає професійна культура, і тому має розглядатися як один з принципових моментів при визначенні її сутності, змісту та характеру. Саме з уявлення про її цілісність слід виходити й у випадку конкретизації понять професійної культури стосовно тієї чи іншої сфери людської діяльності. А інтерпретація усіх творчих реалій цієї сфери людської діяльності має стати методологічною основою педагогічної системи формування та розвитку професійної культури майбутніх фахівців.
   Оцінюючи загальну культуру особистості, суспільство, як правило, враховує творчі особливості кожного індивіда, що виявляються в його загальній та професійній діяльності, ерудицію людини, розуміння нею витворів мистецтва, позитивні якості характеру, моральну відповідальність, художній смак, володіння іноземними мовами тощо. При цьому, рівень знань рідної мови та мовленнєва поведінка є важливим показником зовнішньої та внутрішньої культури, а лексичний запас слів, за визначенням психологів, характеризує рівень розвитку інтелекту. Більшість вчителів визнають необхідність врахування цих факторів як для подальшого розвитку власної культури, так і для оцінки культурного рівня колег-викладачів. Стає очевидним, що якості кожної культурної людини професійно значимі для педагога-спеціаліста, від якого залежить рівень культури учнів, яких він навчає. Окрім цього, існують особливі аспекти внутрішньої і зовнішньої культури, що безпосередньо стосуються педагогічної діяльності. До них відносять ерудицію в області педагогічної теорії та суміжних із нею наук, культуру керування навчальним та виховним процесом, культуру професійного мовлення, педагогічний такт та ін.
   Формування професійно-педагогічної культури - це лонгітюдний процес, який проходить декілька етапів і триває протягом всього періоду професійно-педагогічної діяльності, розвиваючись під впливом різноманітних соціокультурних та індивідуально-психологічних факторів.
   Педагог, зазнаючи постійного впливу оточуючого макро- та мікрокультурного середовища, засвоює окремі його елементи і стає носієм декількох макро- і мікрокультур: культури своєї країни, окремої етнічної культури, професійної культури та ін.
   Кожен компонент професійної культури має як загальні риси, властиві всім представникам педагогічної діяльності, так і специфічні - для педагогів різних країн, національностей, професійних груп, у тому числі груп учителів різних предметів. Професійна культура учителя іноземної мови вирізняється особливими компонентами, пов'язаними з його професійною діяльністю. Він повинен бути спеціалістом не лише у галузі методики викладання іноземної мови, а й досліджувати та вивчати культуру однієї чи декількох зарубіжних країн, народи яких розмовляють мовою викладання. Протягом всього навчального процесу, викладач іноземної мови повинен виконувати функцію носія вітчизняної та зарубіжної культур, показувати різноманітні аспекти культур інших країн, сприяти їх розумінню та осмисленню, долучати учнів до процесів пізнання традицій та звичаїв.
   Особливості становлення професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів іноземної мови тісно пов'язані з визнанням цього феномену як системного утворення, що, у свою чергу, актуалізує важливість дослідження його функціонування, тобто діяльності як основної характеристики системи.
   Функції професійно-педагогічної культури учителя іноземної мови розглядають, враховуючи специфіку його діяльності.
   Беручи до уваги різноманітність форм мовлення та спілкування, особливості творчої самореалізації, пов'язаної з вивченням іноземної мови, систему ціннісних орієнтацій у дослідженні зарубіжної культури, виділяють такі функції професійно-педагогічної культури - гносеологічну, гуманістичну, комунікативну, інформаційну, навчальну та виховну. Кожна функція відображає різноманітні способи розв'язання професійних задач. Визнання різноманітності функціональних компонентів професійної культури вчителя іноземної мови підкреслює багатоскладовість змісту педагогічної діяльності та форм її реалізації.
   Гносеологічна функція професійно-педагогічної культури забезпечує цілісність уявлення щодо педагогічної діяльності, реальних шляхах її пізнання та засвоєння. Активно розширюючи та оновлюючи свої знання, учитель повинен враховувати історико-педагогічний, психолого-педагогічний, етнопедагогічний досвід, виступати дослідником, організатором, а головне -психологом. Адже гносеологічна функція спрямована не тільки на вивчення і аналіз педагогічних явищ, але й на пізнання учителем самого себе, своїх індивідуально-психологічних особливостей, рівня професіоналізму, що є важливим фактором освітньої діяльності, враховуючи її специфіку при вивченні іноземної мови.
   Гуманістична функція актуалізує зміст загальнолюдських цінностей під час навчального процесу, створює умови для розвитку здібностей і нахилів людини, формування таких моральних якостей, як відданість істині, інтелігентність, самостійність у судженнях, відповідальність та ініціатива, наполегливість у досягненні цілей тощо.
   Комунікативна функція займає особливе місце серед інших функціональних компонентів педагогічної культури викладача іноземної мови. Навчальний процес передбачає встановлення різноманітних комунікативних зв'язків між його суб'єктами. Окрім того, вчитель іноземної мови повинен володіти комунікативними навиками встановлення мовленнєвих взаємостосунків, створювати специфічну мовленнєву атмосферу.
   Необхідно не тільки самому володіти умінням говорити виразно, емоційно, вдало використовуючи міміку, пантоміму, жести, а й навчати цьому учнів. Особливо важливі уміння пов'язані з експресивністю мовлення. Для вчителя іноземної мови володіння інтонацією, регістрами голосу має особливе методичне й навчальне значення. Учитель повинен володіти також культурою іноземної мови, тобто володіти нормами мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету.
   Інформаційна функція тісно пов'язана зі всіма функціональними компонентами професійної культури. Цей зв'язок обумовлюється необхідністю інформаційного забезпечення всіх її складників. Активне збільшення інформаційного потоку, інтеграція наукових знань вимагають від учителя певних умінь стосовно знаходження та використання інформації, тобто інформаційної культури. Ефективність професійної діяльності вчителя іноземної мови великою мірою залежить від обсягу накопиченої ним інформації, оперативності її використання та сприяння її засвоєнню школярами.
   Навчальна функція професійної культури реалізується у діяльності вчителя, спрямованій на засвоєння учнями певної системи знань, умінь та навичок, необхідних для оволодіння іноземною мовою. Успішна реалізація навчальної функції обумовлена низкою факторів, серед яких важливе місце посідає наявність відповідної матеріально-технічної бази навчання, що стає особливо актуальним, враховуючи зростаючі можливості освіти, пов'язані з розвитком інформаційних технологій. Здатність вчителя, належним чином використовуючи всі доступні засоби, розв'язувати поставлені задачі в навчальному процесі, складає основу професійної культури педагога.
   Виховна функція професійної культури відображає сферу виховної діяльності учителя іноземної мови, який покликаний здійснювати цілеспрямовану діяльність, що Грунтується на вихованні у школяра поваги до іноземної мови та культури, розкриваючи складну систему культурних цінностей. Переосмислення педагогічної освіти з культурологічної точки зору висвітлює спектр нових проблем, пов'язаних з професійно-особистісним становленням майбутнього учителя іноземної мови як суб'єкта загальної та професійної культури: самовизначення у полікультурному, професійному середовищі, орієнтація на розвиток ціннісно-смислового ставлення до професії, творчий розвиток майбутнього педагога.
   На основі такого підходу до педагогічної освіти актуалізується ціннісний, виховний потенціал всіх педагогічних дисциплін в їх спрямованості на становлення вчителя як суб'єкта загальної та професійної культури. Іноземна мова як дисципліна гуманітарного циклу являє собою змістовий резерв у підготовці вчителя, що володіє високим рівнем професійної культури. Професійна культура майбутнього вчителя іноземних мов - це складне, інтегральне утворення у цілісній професійній структурі його особистості, уособлення різних видів особистісної культури, сукупність професійно важливих якостей та характеристик, світоглядних цінностей, умова ефективної професійної діяльності, досягнення професійної зрілості тощо.
   Виділені функціональні компоненти, тісно взаємодіючи між собою, утворюють цілісну динамічну систему професійної культури вчителя іноземної мови, що забезпечує умови для ефективної професійної діяльності та досягнення соціально-професійної зрілості.
   Критерієм культури особистості, на думку А. Деркача, є оптимальність і конструктивність її власного самовираження, самореалізації, а також актуалізація того способу професійної діяльності, за допомогою якого людина здійснює цю діяльність. Тому педагогічна практика, взаємодія з учнями, в якій розкриваються досягнення та результати діяльності і педагога, і школярів, є одним з основних критеріїв сформованості професійно-педагогічної культури.
   Спираючись на аналіз наукової літератури, ми виділили найбільш значущі критерії сформованості професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови. До них належать: сформованість професійної активності, професійного мислення, професійної позиції, професійного самовизначення, цінностей та мотивів професійної діяльності, міцність і ґрунтовність професійних знань, вмінь і навичок, розвиненість професійної майстерності та комунікативної культури педагога.
   Важливий аспект професійної культури вчителя іноземної мови утворює система специфічних норм, правил, цінностей та ідеалів, які транслюють в освітньому просторі кращі представники даної професійної групи. Особливе місце у цій системі займають якості, що розкривають особистісний потенціал учителя іноземної мови, його професійні надбання. У зв'язку з цим виникає потреба у врахуванні якостей та властивостей особистості учителя, аналізу його професійних характеристик.
   Виділення і класифікація особистісних якостей учителя іноземної мови відбувається на основі двостороннього зв'язку особистості та професійної діяльності. Адже, професійно-педагогічна діяльність має свої особливості, що набувають форму вимог до особистості вчителя. Разом з тим учитель мобілізує свою активність, перебудовує та удосконалює власну діяльність, виступаючи її суб'єктом, адаптує свої індивідуальні особливості до задач професійної діяльності.
   Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої вивченню особистісних якостей учителя іноземної мови, показав, що увага науковців в основному акцентується лише на одній окремій стороні взаємозв'язку професіонала та його діяльності: на створенні системи якостей особистості, виходячи з об'єктивних вимог професійної діяльності.
   У контексті формування професійно-педагогічної культури важливим є звернення уваги на ті якості учителя іноземної мови, які характеризують його особистість як суб'єкта власної педагогічної діяльності, враховуючи її специфіку, пов'язану з оволодінням іноземною мовою. Це пов'язано з тим, що суб'єкт діяльності самостійно визначає міру своєї активності відповідно до масштабів задач, які він розв'язує.
   У такому випадку учитель отримує задоволення не тільки від результатів власної діяльності, а й від самого процесу її реалізації та побудови. На цій основі особливо важливими вважаються такі якості особистості учителя, пов'язані із самовираженням, творчістю, умінням використовувати власні здібності.
   Система об'єктивно-існуючих цінностей (цілей, засобів, якостей та знань) породжує у свідомості учителя особистісну систему ціннісних орієнтацій. Важливим є те, щоб ця система існувала не тільки у свідомості та думках, а й відображалась в реальних професійно-зорієнтованих діях та вчинках.

Література

1. Губерський Л.В., Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз. -К., 2002. - 580 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com