www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Профілактика суїцидальної поведінки в учнівському колективі
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Профілактика суїцидальної поведінки в учнівському колективі

Н.Л. Зарва

ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УЧНІВСЬКОМУ КОЛЕКТИВІ

   Ключові слова: суїцид, скринінговє обстеження, профілактика, підліток.
   Сьогодні Україна увійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення). При цьому даний показник збільшився з 19,0 випадків на 100 тис. населення в 1996 р. до 29,6 в 1998 р. (серед дитячих суїцидів відповідно з 5 до 7 випадків)[4].
   Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27,2 % дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % - вважають, що нікому немає до них справ, 25,5 % - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9 % - не стримуються в ситуації конфлікту [5].
   Самогубство (суїцид) - це крайній вид аутоагресії, навмисне позбавлення життя.
   Перше літературне джерело, де згадано про суїцид, давньоєгипетський твір, написаний ще в XXI ст. до н.е., “Полеміка людини з душею”. Весь твір пронизаний замкненістю і самотністю, людина почувається одинокою у світі, де все для неї чуже і вороже. Смерть здається єдиним виходом із полону страждань. Самогубство засуджували давньогрецькі мислителі Сократ, Платон, Аристотель. Першим в історії церкви самогубство засудив Августин Блаженний. Він вважав це явище порушенням основної заповіді “Не вбий”.Французький соціолог Еміль Дюркгейм (1858-1917) у XIX ст. вирішив з'ясувати, які причини самогубства. Він стверджував, що, досліджуючи проблеми самогубства, передусім слід враховувати зовнішні обставини, умови суспільства, за яких живе людина. Праця Дюркгейма “Суїцид” стала початком нової течії в соціології - суїцидології.
   Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє визначити фактори ризику [2]: переосмислення національної та власної системи цінностей, девальвація цієї системи; відхилення в розвитку психіки (розлади поведінки, асоціальна особистість, психічні розлади, викликані лікарськими препаратами); заниження самооцінки, неможливість самореалізації; руйнування необхідного кола спілкування, так званого референтного мікросередовища; попередня спроба самогубства; глибокі почуття депресії, безнадійності, безпомічності; втома від життя; відчуття одинокості, непотрібності (часто помилкові); вживання наркотиків, алкоголю; правопорушення; стресові життєві ситуації (серйозні непорозуміння з батьками, друзями тощо); доступ до вогнепальної зброї, токсичних речовин, отрутохімікатів та ін.; фізичні страждання; перенасичення ЗМІ картинами жорстокості, що має великий негативний психологічний вплив на підлітків.
   Характерним для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднані з вищевказаними рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки суїциду дитини або підлітка [4].
   У результаті дії цих стресових ситуацій може виникнути психічний розлад [2] - депресія, при цьому в підлітків спостерігаються такі емоційні порушення: соматичні скарги; втрата апетиту або навпаки -надмірний вияв його; раптові приступи гніву, часто спричинені дрібницями; абсолютна байдужість до свого зовнішнього вигляду; постійне відчуття покинутості, самотності, непотрібності, відчуженості, некорисності, провини чи суму; вияв нудьги у звичному оточенні, погіршення якості навчання чи результатів роботи, яка раніше приносила задоволення; уникнення будь-яких контактів, зокрема з батьками, родичами, друзями. Одними з основних причин суїцидальної поведінки в підлітків є також їхня нездатність до продуктивного виходу з ситуації; несформованість та неефективність способів психологічного захисту, який дозволив би їм впоратися з емоційними навантаженнями; наявність психотравмуючих ситуацій та невміння знайти конструктивне вирішення для їх розв'язання. Відомо, що підлітковий вік є важливим етапом життя людини, оскільки саме в цей період зароджуються основні риси зрілої особистості, формуються основні риси, механізм регулювання поведінки, розвиваються психічні функції, однак підлітку не вистачає індивідуального соціального досвіду - це породжує внутрішні психологічні проблеми й міжособистісні конфлікти, що є одними з причин суїциду.
   Програми апрофілактичної роботи з попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків [5] передбачає:
   1. Виявлення дітей, які мають труднощі у навчанні, проблеми в поведінці й ознаки емоційних розладів:
   - бесіди з вчителями;
   - спостереження в класах
   - тестування, опитування школярів.
   2. Переадресування до спеціалістів:
   - дитячого психоневролога;
   - психотерапевта;
   - в соціальні служби.
   3. Робота з сім'єю, рекомендації щодо перебудови сімейних стосунків, стилю виховання.
   4. Рекомендації вчителям про вибір індивідуального педагогічного стилю спілкування з певною дитиною.
   5. Психологічна просвіта учителів та батьків:
   - психолого-педагогічні семінари: “Емоційні розлади у дітей”, “Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку молоді”, “Шляхи допомоги при потенційному суїциді”;
   - виступи на батьківських зборах, де пропонуються рекомендації для поліпшення емоційного клімату в сім'ї.
   6. Робота з педагогічним колективом:
   - психолого-педагогічний консиліум чи спеціальна педрада, присвячена профілактиці суїцидів. Під час підготовки до педради проводиться вивчення психологічного клімату в учнівському колективі, сім'ї;
   - індивідуальні бесіди та консультації з педагогами за результатами анкетувань, спостережень, рекомендації з вибору адекватних методів стосовно класу в цілому і окремих учнів.
   Допомога при потенційному суїциді [4, 5] Попередження суїциду полягає не тільки в піклуванні й участі друзів, а й у здатності розпізнати ознаки можливої небезпеки:
   - суїцидальні погрози, які передують спробі самогубства;
   - депресію, значні зміни поведінки чи особистості людини. Прийміть суїциданта як особистість.
   Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що вона не здатна і не наважиться на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте у відповідності зі своїми власними почуттями і переконаннями.
   Налагодьте турботливі стосунки.
   Не існує вичерпної відповіді на запитання: “Як можна попередити самогубство” Але психологи можуть зробити величезний крок уперед, прийнявши людину, яка переживає відчай. Дуже багато залежить від якості стосунків. Для того, хто відчуває, що він нікому не потрібний, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом. Приймаючи таку людину, ви зможете проникнути в її ізольовану душу.
   Не сперечайтеся.
   Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо чуєте розмову про самогубство, спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не лише програти суперечку, а й втратити людину.
   Оцініть міру ризику самогубства.
   Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різні - починаючи від скороминучих, нечітких роздумів про таку можливість і закінчуючи чітко розробленим планом самогубства певним способом: отруєння, стрибок з висоти, використання вогнепальної зброї чи мотузки. Незаперечливий фактор: чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.
   Не залишайте людину одну у випадку ситуації високого суїцидного ризику.
   Залишайтеся з нею якомога довше чи попросіть когось побути поруч, доки не пройде криза. Можна зателефонувати на станцію швидкої допомоги або звернутися до спеціаліста.
   Важливість збереження турботи і підтримки.
   Якщо критична ситуація і пройшла, то спеціалісти чи сім'я не повинні дозволити собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. За покращення часто приймають підвищення психічної активності хворого. Буває так, що напередодні самогубства депресивні люди кидаються у вир діяльності. Вони покаянно просять вибачення у тих, кого образили. Оточуючі відчувають полегкість і послабляють пильність. Але така поведінка може свідчити про рішення розрахуватися з усіма боргами і зобов'язаннями, після чого можна покінчити з собою. І дійсно, половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців після початку психологічної кризи.
   Ніколи не потрібно обіцяти повної конфіденційності. Надання допомоги не значить дотримуватись повного мовчання. Як правило, подаючи сигнали можливого самогубства, людина, яка у відчаї, просить про допомогу. І без сумніву, ситуація не вирішиться до того часу, доки суїцидальна людина не адаптується в соціумі.
   Програма профілактики суїцидальної поведінки [2] включає ряд етапів.
   1 етап. Скринінгове обстеження: виявлення підлітків з високим ризиком суїцидальної поведінки за допомогою “Опитувальника суїцидальної поведінки”.
   В результаті тестування отримуємо 4 показники: рівень суїцидальності, наявність в оточенні осіб із суїцидальною поведінкою, ставлення до життя та до смерті, та загальний бал, отриманий за всіма запитаннями методики. За показниками шкали суїцидальності досліджувані поділяються на 2 групи:
   1 Група - підлітки, які набрали від 1 до 5 балів за шкалою суїцидальності, що свідчить про наявність у них епізодичних проявів суїцидальної поведінки в її легкій формі (антивітальні думки, суїцидальні фантазії, уявлення);
   2 Група - досліджувані, які набрали більше 5 балів за шкалою суїцидальності. В залежності від кількості балів та етапу розгортання суїцидальної поведінки, на якому знаходиться підліток, можна стверджувати наявність ризику скоєння самогубства.
   2 етап. Проведення індивідуального інтерв'ю.
   Для більш точної діагностики ризику суїцидальної поведінки ми запрошуємо підлітків як з першої, так і з другої групи на індивідуальну бесіду. Метою індивідуального інтерв'ю є встановлення часу, причини виникнення суїцидальних ідеацій та їх наявність на момент обстеження. Окрім вказаної мети, при проведенні інтерв'ю ми вважаємо за необхідне зібрати короткий анамнез життя та основні біографічні дані досліджуваного. Тому структура інтерв'ю буде наступною:
   1. Прізвище, ім'я, по батькові, стать, вік, клас, школа, склад сім'ї.
   2. Стосунки з однокласниками, вчителями в школі, родичами, друзями. Доцільно з'ясувати найбільш стресогенні фактори в цьому середовищі.
   3. Здоров'я: захворювання самого підлітка, можливі наявні хвороби у членів сім'ї: Тут треба звернути увагу на проблеми зі сном, апетитом, загальний тонус, колір обличчя, фон настрою на момент інтерв'ю, темп мовлення, логічність та швидкість мислення і т. ін.
   4. Соціальний розвиток: дитячі спогади, актуальна життєва ситуація, спілкування, хобі.
   5. Стосунки з протилежною статтю, сексуальний досвід.
   Після з'ясування основних біографічних та анамнестичних даних можна звернутися до безпосередньої мети інтерв'ю - суїцидальної поведінки. Вже той факт, що підліток при відповіді на “Опитувальник...” визнав наявність у нього суїцидальних ідеацій, полегшує наступний крок, і можна при постановці запитань орієнтуватись на його відповіді. Також, можна ставити конкретні запитання, стосовно часу та причин їх виникнення.
   Окрім цього, треба з'ясувати, що саме думає підліток стосовно власних суїцидальних тенденцій.
   Тут може бути два випадки:
   1. “Це було давно, я тоді була нерозумною маленькою дівчинкою, зараз я подорослішала і розумію всю безглуздість своїх вчинків чи фантазій”;
   2. “Так, у мене були суїцидальні думки, і я вважаю, що в подібній ситуації вони можуть з'явитися знову”.
   Другий варіант відповіді вимагає тривалої роботи зі ставленням підлітка до власної суїцидальної поведінки. Найчастіше, ці підлітки потрапляють до групи ризику В або С (розподіл на групи описується далі).
   Чинник наявності в оточенні суїцидентів, за результатами нашого дослідження, виявився одним за найважливіших у формуванні суїцидальної поведінки підлітків.Тому встановити, хто саме в оточенні скоїв суїцидальну спробу чи суїцид, з яких причин, і головне, як до цього ставиться підліток, чи розглядає він самогубство як прийнятний для себе спосіб вирішення проблем, - все це ми повинні з'ясувати в процесі інтерв'ю.
   3 етап. Розподіл досліджуваних на групи в залежності від наявності суїцидальних ідеацій та рекомендацій з приводу надання психологічної допомоги.
   1. Оптимальним буде випадок, коли у підлітка зараз немає суїцидальних тенденцій і він критично ставиться до їх виникнення в минулому (Назвемо для зручності, цю групу А). Тоді нашим завданням буде наголосити на правильності цієї позиції, підкреслити негативні наслідки спроби самогубства, як для підлітка, так і для оточуючих, і зауважити, що в будь-якому разі самогубство - це не вихід, і мабуть гіршого варіанту вирішення проблем придумати неможливо. Потім треба підкреслити роль та завдання психолога у наданні допомоги саме в подібних кризових ситуаціях і заручитись обіцянкою підлітка, що у випадку виникнення проблем він обов'язково звернеться за допомогою, перш, ніж розглядатиме ймовірність самогубства.
   2. Наступна група (назвемо її групою В) - це підлітки, у яких зараз немає суїцидальних ідеацій, але вони з'являлися в минулому неодноразово, причому не лише на рівні уявлень чи фантазій, а й продумування місця, часу, методу та планування самогубства. Ставлення може бути як критичним, так і схвальним, в будь-якому випадку ця група розглядається як група ризику скоєння самогубства. З цією групою можна працювати на двох рівнях:
   а. психологічний тренінг, спрямований на формування впевненості в собі, позитивного ставлення до життя , покращення комунікативних вмінь та підвищення самооцінки;
   б. індивідуальна психокорекційна робота з елементами когнітивної, біхевіоральної та екзистенційної психотерапії.
   3. Група С — підлітки з наявністю суїцидальних спроб, самопошкоджень в анамнезі та актуальних суїцидальних тенденцій на момент інтерв'ю. Ця група є найнебезпечнішою, з точки зору скоєння самогубства, і потребує негайного втручання психолога.
   4 етап. Психокорекційна робота з підлітками за наявності суїцидальних ідеацій. Психокорекційна робота повинна включати елементи кризової психотерапії, а також подальшу індивідуальну психокорекційну роботу з елементами когнітивної, екзистенційної та біхевіоральної психотерапії.
   Кризова психотерапія: основними етапами кризової психотерапії є кризова підтримка та кризове втручання. На першому етапі основною метою роботи є зняття негативних афективних переживань, відреагування почуттів. Підлітку дається можливість виразити будь-яку емоцію, ставлення до оточення, ситуації чи власного стану. Особливо важливою стає перша бесіда з клієнтом, під час якої психолог забезпечує емпатійне вислуховування, безоціночне сприйняття підлітка. Після того, як клієнт виговориться, зменшиться емоційна напруга, переходимо до інтелектуального оволодіння ситуацією. Метою стає виявлення дійсних чинників психотравмуючої ситуації, впливу на її розвиток дій клієнта та його оточення, оцінювання дій та почуттів.
   На етапі кризового втручання психолог намагається подолати винятковість ситуації, зняти її гостроту шляхом встановлення послідовності дій, вербалізації переживань і пошуком джерела емоцій, які привели до суїцидальної поведінки. Застосовується терапія успіхами та досягненнями - техніка, при якій психолог акцентує увагу на успіхах підлітка, сильних сторонах його особистості, труднощах, які він подолав.
   Наступним прийомом є планування дій, необхідних для подолання кризової ситуації. Підлітку пропонується розглянули кілька варіантів вирішення ситуації (бажано, щоб він приймав активну участь у продукуванні альтернатив та виборі найкращої з них). Основні прийоми: інтерпретація (психолог висловлює гіпотези, щодо можливих варіантів розвитку ситуації та її вирішення), планування (підліток спонукається до вербального оформлення планів вирішення ситуації та конкретних дій), впровадження планів в реальне життя, активна психологічна підтримка, логічна аргументація (роз'яснення можливих наслідків вчинків, що допомагає клієнту зрозуміти ймовірні наслідки його дій незалежно від того, негативні вони чи позитивні; функція: примусити клієнта усвідомити вплив його дій та полегшувати прийняття рішень на майбутнє).
   Ряд дієвих практичних рекомендацій запобігання суїциду розроблено зарубіжними вченими. Методики та різноманітні вправи для позбавлення від депресії пропонує німецький учений Р. Меркле. Розкривши значення психоенергетики в практичному лікуванні хворих, що перебувають на межі суїциду, психотерапевт П. Шелленбаум (Швейцарія) розробив практичні поради для подолання негативних емоцій. Перелік наукових напрацювань з цієї проблеми можна було б продовжувати. Стрижневим у них є пояснення, що самогубство - це сила від слабкості, ілюзорна втеча від життя, невиправна помилка. Тому для подолання причин явища слід виховувати сильні, мужні, вольові характери [4].
   Отже, основними методами профілактики самогубств серед підлітків є контроль психологічного стану осіб, використання модифікованих варіантів психодрам, індивідуальної психологічної роботи, роботи з сім'єю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вашека Т. В. Практичні рекомендації для проведення психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних ідеацій// Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №7. - С. 68-72.
2. Вашека Т. В. Рання діагностика та профілактика суїцидальної поведінки в підлітковому віці// Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №6. - С. 64-66.
3. Завадська Н. В. Проблема самогубства у підлітковому середовищі// Соціальний працівник. - 2007. - № 2. - С. 10-12.
4. Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків // Все для вчителя. - 2003. - № 30. - С. 53-64.
5. Сабат Н. Профілактика суїцидальної поведінки серед підлітків / / Соціальний педагог. - 2007. - № 11. - С 35-37.
6. Сокириська Л. Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків // Соціальний педагог. - 2007. - № 1. - С. 30-34.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com