www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Аналіз емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Аналіз емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку

Єроніна С.В.

АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НА ЕТАПІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

   У статті розглядається економічна соціалізація дітей в період старшого дошкільного віку. Основна увага приділена висвітленню результатів емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей проявів економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку.
   Ключові слова: економічна соціалізація, старший дошкільний вік, діти старшого дошкільного віку.
   Постановка проблеми. Суперечності складного періоду соціально-економічних змін останніх років, їх масштаби та глибина, вимагають від особистості виступати в якості суб'єкта економічних відносин, особистісні риси якого узгоджувалися б з основними принципами економічної системи сучасного суспільства. Проте, сучасні умови життя потребують засвоєння елементарних економічних понять і набуття "ринкових" навичок поведінки не тільки від дорослих, а й від дітей, а отже, актуальність даного дослідження визначається необхідністю вивчення соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації в старшому дошкільному віці.
   Мета даної статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку.
   Об'єкт дослідження - економічна соціалізація особистості.
   Предмет дослідження - соціально-психологічні особливості прояву економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку.
   Методика та організація дослідження. На початку експериментального дослідження нами були висунуті наступні гіпотези: 1) економічна соціалізація на етапі старшого дошкільного віку має свої особливості прояву, що зумовлено особливостями даного вікового періоду; 2) існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якої є відмінність умов життя, відображається на різноманітності виявів економічної соціалізації; 3) статева належність особистості спричиняє різноманітні вияви економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Тому дані дослідження були упорядковані за З напрямками - загальні дані сформованості компонентів економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку, дані сільських та міських респондентів, дані респондентів чоловічої і жіночої статей. Для статистичної перевірки достовірності відмінностей між респондентами нами був використаний U -критерій Манна-Уітні.
   Методичний інструментарій визначений на основі складових економічної соціалізації - когнітивної, конативної і афективної. А саме, когнітивний компонент економічної соціалізації в старшому дошкільному віці характеризувався за такими показниками, як розуміння основних економічних понять (інтерв'ю, спостереження) та наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя {бесіда); афективний компонент констатувався за показником наявність оцінних (позитивних/негативних) суджень про економічну реальність {спостереження, бесіда); конативний компонент представлений наступними показниками: реалізація різних видів і норм економічної поведінки: комунікативно-економічна активність, економічна ініціативність, раціональна ощадливість, економічна досвідченість {спостереження), наявність інтересу з економічної сфери життя {спостереження, бесіда), місце грошей в ціннісно-потребовій системі дитини {методика “Робінзонада” В.В. Абраменкової).
   Результати дослідження та їх обговорення. Згідно даних дослідження за показником “розуміння основних економічних понять” визначено, що для 89,2% дітей старшого дошкільного віку характерне правильне використання основних, доступних віку, економічних понять. Зокрема, більшості дітей старшого дошкільного віку доступні і зрозумілі відмінності в категорії “бідний-багатий” (59,4% та 66,4% відповідно), проте деякі респонденти поняття “бідний” ототожнювали з моральними категоріями: нещасний, ображений і ін., а поняття “багатий” - з поняттям "щасливий". Це пояснюється, на нашу думку тим, що старший дошкільний вік є періодом становлення моральних принципів і норм, саме тому дані поняття розуміються як моральні якості казкових персонажів.
   Більшість дітей старшого дошкільного віку розуміють зміст поняття “зарплата” (80,2%) та поняття “банк” (69,3%), хоча деякі діти банк ототожнюють з банкоматом. Дане явище можна пояснити, на нашу думку, частим вживанням в лексиконі батьків слова “банкомат”, однокореневою спорідненістю слів “банк” та “банкомат”, а також відсутністю у даних дітей безпосереднього досвіду відвідування банку.
   Разом з тим виявилося, що більшість дітей старшого дошкільного віку не правильно або взагалі не розуміють значення таких економічних понять, як “валюта”, “бізнесмен” (підприємець) та “ціна”. Дуже часто поняття “бізнесмен” асоціювалося з хоробрими, відважними казковими героями, наприклад Суперменом, Бетменом. Нерозуміння поняття “ціна” можна пояснити відсутністю безпосереднього досвіду самостійного здійснення покупок.
   Дівчатка старшого дошкільного віку краще розуміють зміст поняття “бідняки” і пояснюють його на основі виділення змістовних характеристик. Наприклад, “Бідні - це ті, у кого немає (мало) грошей”. В розумінні більшості хлопців “бідні люди” - це “ті, які ходять в брудних речах”, вони пояснюють дане поняття на основі виділення неістотних якостей або зовсім не можуть пояснити.
   Виявлена статистично достовірна відмінність (р<0,05 при U=0,048) в розумінні поняття “бізнесмен (підприємець)” в залежності від статі респондента. Більшість респондентів незалежно від статі не можуть пояснити дане поняття, проте 22,8% хлопців повністю або частково розуміють хто такий бізнесмен і які риси йому притаманні, серед дівчаток лише 9,1% виокремлюють певні риси, притаманні даній людині. Причиною даного явища може бути гендерний стереотип - підприємництво виступає як істинно чоловіча професія, а сам підприємець має володіти якостями притаманними більшості чоловікам. Під впливом виховання у хлопців формується чіткіше розуміння поняття “підприємець”, як істинно чоловічої професії. В свою чергу, у вихованні дівчинки не надається особливого значення орієнтації у “чоловічих” професіях. Також, напевно, даний факт можна пояснити початком формування маскулінних цінностей у хлопців, так як належність до професії підприємець чи бізнесмен достатньо часто в сучасному суспільстві сприймається як показник достатку, сили, влади і домінування, можливо хлопці сприймають заняття бізнесом як символ належності до чоловічої статі.
   Аналізуючи дані дослідження показника “наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя” констатовано, що 57,4% респондентів має достатній або вище достатнього рівень сформованості елементарних уявлень з економічної сфери життя, проте майже половина (40,6%) респондентів у віці старшого дошкільного віку мають низький рівень сформованості елементарних уявлень з економічної сфери життя, що може бути викликано відсутністю у даних дітей власного досвіду діяльності в різноманітних економічних ситуаціях.
   Згідно результатів дослідження більшість дітей (63,4%) вільно розуміються на процесі обміну предметами, на нашу думку це пояснюється тим, що даний процес є одним з перших економічних досвідів, який з'являється ще у ранньому дитинстві. Майже всі діти старшого дошкільного віку (97%) розуміють функціональне призначення магазину та 66,4 % усвідомлюють різницю між ринком і магазином, проте лише 15,9% можуть поетапно розкрити дії продавця щодо продажу товару. 84,2% дітей називають лише кінцеві дії продавця: дати товар - взяти гроші від покупця. На нашу думку це може бути викликано приділенням недостатньої уваги з боку вихователів ДНЗ в організації сюжетно-рольових ігор “Магазин”, “Супермаркет”, адже у більшості ігрових куточках відсутнє спеціальне обладнання для даних ігор, наприклад ваги і ін. Також дане явище можна пояснити наявністю в супермаркетах попередньо розфасованого товару.
   Переважна більшість дітей старшого дошкільного віку (83,2%) не розуміє категорії вартості та типів товарів за вартістю (дорогий, дешевий, дорожчий, дешевший), проте 64,4% можуть пояснити, чому один товар коштує дорожче іншого.
   60,4% респондентів називають основні функції банку (збереження і примноження грошей, здійснення різних платіжних операцій, і ін.), проте лише 37,6% можуть дати адекватне пояснення звідки в банку беруться гроші (з магазинів привозять, люди кладуть, здійснюють платежі і ін.). Серед 62,4% дітей старшого дошкільного віку переважають пояснення типу: “В банку є машинка, яка друкує гроші”.
   52,5% респондентів не розуміють функціонального призначення реклами. Так, на питання “Навіщо потрібна реклама?” найчастіше зустрічаються відповіді: "щоб відпочити між фільмами", "щоб подивитись що іде на іншому каналі", "щоб актори у фільмі відпочили" та ін.
   В умовах сучасної економічної кризи все частіше і гостріше постає проблема заощаджень і економії грошей. Дана проблема активно обговорюється в сім'ях, про що свідчать дані дослідження. Адже 76,3% дітей старшого дошкільного віку знають, чому потрібно економити гроші. Проте, лише 6,9% респондентів відзначають, що якщо економити воду, світло і інші ресурси - заощаджуються гроші, а значить сім'я і країна стає багатшою.
   40,6% респондентів не можуть дати відповідь на питання: “У кого з батьків зарплата більша і чому?”. Це може бути наслідком відстороненості дітей від обговорення даного питання в сім'ях, адже на думку деяких батьків (про що свідчить анкетування батьків) уявлення дітей старшого дошкільного віку з економічної сфери вважаються вже достатніми, якщо вони розуміють функціональне призначення магазину.
   Аналізуючи результати отримані за показником “Наявність оцінних (позитивних / негативних) суджень про економічну реальність”, з'ясовано, що у 95% дітей старшого дошкільного віку спостерігаються позитивні чи негативні судження про економічну реальність, з них 47,5% повністю аргументують свою думку з використанням економічних понять. Аналізуючи дані дослідження за фактором місця проживання респондентів, виявлена статистично достовірна відмінність (р<0,05 при U=0,007) між наявністю позитивних та негативних суджень про економічну реальність у сільських та міських дітей. Так, 74% сільських респондентів мають чітко сформовану думку стосовно економічного сьогодення і дають її обґрунтування, на відміну від міських респондентів, яких лише 39,7%. У більшості міських респондентів (55,2%) спостерігається лише існування певної думки без її обґрунтування.
   60,4% опитаних дітей розуміють, що батьки не завжди можуть купити їм все, що заманеться. Серед причин називаються: “спочатку потрібно задовольнити першочергові потреби (купити їжу, одяг, залишити на проїзд, сплатити комунальні послуги і ін.), а потім гроші вже закінчуються”; “те, що хочеться дорого коштує”; “у нас мало грошей”; “батьки не працюють або не завжди буває зарплата” і ін. 37,6% респондентів стверджують, що батьки завжди купують їм все, що хочеться, серед причин зазначаються: “батьки багато працюють і добре заробляють”; “вони купують все, що я прошу, щоб бути гарними батьками”.
   Існує статистично достовірна відмінність (р<0,01 при U=0,001) між сільськими і міськими респондентами в обґрунтуванні думки стосовно добробуту країни: переважна більшість міських респондентів (82,1%) не можуть обґрунтувати власну думку, а 7,7% міських респондентів взагалі не можуть дати відповідь, попри існування 100% власної думки стосовно даного питання у сільських респондентів, 43,5% з яких повністю її обґрунтовують.
   Згідно результатів дослідження у дітей старшого дошкільного віку переважає позитивне сприйняття економічної реальності, що підтверджує аналогічні результати отримані О.В. Козловою [3] в дослідженні особливостей економічної соціалізації дітей. А як зазначає А.В. Сазонова [4]: саме позитивне сприйняття економічної реальності є підґрунтям для подальшої економічної соціалізації, тому можна припустити, що на даному етапі розвитку більшість дітей мають схильність в майбутньому виступати в якості суб'єкта економічної діяльності.
   Аналізуючи результати дослідження за показником “реалізація різних видів і норм економічної поведінки”, можна стверджувати, що більшість респондентів (84,1%) демонструють достатній або більш ніж достатній рівень адекватної, економічної поведінки в різноманітних економічних ситуаціях. Найвищі показники зафіксовано за фактором, умовно інтерпретованим як “економічна досвідченість”. Згідно нього респонденти, віднесені до достатнього або вище достатнього рівня, швидко орієнтуються у виборі товару залежно від кількості “готівки” (41,6%); вільно орієнтуються в цінах (60,4%); розрізняють грошові одиниці (96,4%); враховують результати діяльності при оплаті праці (25,7%) та розрізняють, в якому саме магазині можна купити певний товар (88,1%).
   Другим за значимістю результатів є фактор, умовно інтерпретований як “раціональна ощадливість”. Згідно отриманих даних, більшість дітей старшого дошкільного віку продемонстрували раціональне використання матеріалів (82,2%); ощадливість по відношенню до речей, предметів і ін. (87,1%) та здійснювали раціональні покупки (51,5%).
   Третім за значимістю результатів є фактор “комунікативно-економічна активність”. Згідно нього, респонденти, віднесені до достатнього або вище достатнього рівня, використовують у власному мовленні економічні поняття (71,3%); швидко орієнтуються в ситуації обміну іграшками, речами, товарами (72,3%).
   Найнижчі показники спостерігаються за фактором “економічна ініціативність”. Так, у дітей старшого дошкільного віку, віднесених до достатнього або вище достатнього рівня спостерігаються прояви вміння прийняти правильне рішення в ситуації вибору економічної поведінки (61,4%); наявна здатність йти на обґрунтований ризик з метою одержання виграшу (42,6%); використання реклами товару (40,6%); відповідальність за свої дії та вчинки (66,3%); використання банку для збереження і збільшення грошової суми (19,8%) та активність в ситуаціях змагальності (45,5%).
   Міським дітям в більшій мірі ніж сільським притаманна економічна досвідченість (р<0,05 при U=0,019) - якість особистості, що відображає рівень вміння дитини застосовувати сформовані знання та вміння на практиці, у власній діяльності, вони мають кращі навички споживчої поведінки, а саме, краще орієнтуються у виборі товару залежно від кількості “готівки” (р<0,05 при U=0,029), та здійснюють більш обдумані, раціональні покупки (р<0,05 при U=0,022). Свідченням цього ж є те, що у більшості сільських дітей (52,2%) спостерігається не вміння прийняти правильне, економічно доцільне рішення в ситуації вибору, серед міських респондентів таких лише 34,6%. Причиною даного явища може бути часте відвідування міськими дошкільниками магазинів, ринків та здійснення покупок разом з батьками, про що свідчать результати анкетування батьків. Згідно них, більшість міських батьків (73,1%) стверджують, що вони часто беруть з собою дитину за покупками, а серед сільських батьків таких лише 43,5 %. Проте сільські діти є більш ощадливими по відношенню до речей, предметів тощо (р<0,05 при U=0,037).
   Проаналізувавши відповіді дітей на питання: “Ким за професією ти хочеш бути і чому?” ми дійшли висновку, що лише 10,9% від загальної вибірки респондентів бажають в майбутньому опанувати професією, мотивом вибору якої є грошове збагачення. З них 6,9% — пов язану з економічною сферою діяльності. Причиною низького рівня зацікавленості до професій в економічній сфері діяльності може бути необізнаність дітей з даними професіями.
   З боку сільських респондентів не зафіксовано жодного бажаючого опанувати економічною професією, а у міських респондентів цей показник сягає 13,3%. Дане явище може бути спричинене відсутністю знань у сільських респондентів стосовно економічних професій, та відсутністю більшості видів даних професій на селі.
   При вирішенні економічної ситуації: “Якщо ти знайдеш на вулиці гроші, що ти з ними робитимеш?'”, 88,1% респондентів стверджують, що заберуть їх. Це може свідчити про усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку особливої функції грошей як міри вартості, засобу збагачення, обігу та платежу. З них 59,4% - віддадуть гроші батькам (в даному випадку гроші в уявленні дошкільника виступають атрибутом дорослого життя), а 28,7% - покладуть у скарбничку. Згідно отриманих даних 81,2% респондентів мають вдома власну скарбничку і збирають гроші. 71,3% дошкільників збирають гроші для задоволення власних потреб, а 6,9% - заради накопичення. Мотив накопичення грошей може бути підґрунтям до самостійної економічної діяльності в майбутньому.
   Виявлена статистично достовірна відмінність між відповідями сільських і міських респондентів на питання: “Якщо на вулиці знайдеш гроші, що ти з ними робитимеш?” (р<0,05 при U=0,013). Не зафіксовано жодної відповіді серед сільських респондентів, яка б свідчила про наміри самостійного використання даних грошей (наприклад, щось куплю) або їх збереження та примноження (наприклад, для купівлі в майбутньому певної великої речі), проте дана думка зафіксована у 37,2% міських респондентів. Також більшості сільських дітей (65,2%) не подобається витрачати гроші, чого не скажеш про міських дітей: більшість з них (55,1%) обожнює купувати.
   Причиною небажання сільських дітей витрачати гроші може бути низьке матеріальне забезпечення сільських сімей та невміння здійснювати покупку самостійно.
   Згідно отриманих даних, 69,3% дітей старшого дошкільного віку обирають гроші, як засіб задоволення власних потреб, 31,7 % з них вважають, що без грошей неможливо прожити і ставлять їх на 1 місце у власній ієрархії потреб. Це може свідчити про достатньо високий рівень орієнтування дітей старшого дошкільного віку в стосунках економічного характеру. З’ясовано, що гроші у ціннісно-потребовій системі більшості міських дітей займають вищу позицію ніж у сільських. Міські діти, на відміну від сільських, постійно спостерігають ситуації грошового обігу і часто самі стають активними учасниками даних ситуацій: платять за проїзд у міському транспорті, разом з батьками здійснюють покупки та розраховуються за комунальні послуги і ін. В уявленнях хлопців гроші виступають більшою потребою ніж у дівчат, це може бути спричинено соціально-історичним стереотипом, адже функція матеріального забезпечення сім'ї здавна належала чоловікам.
   В результаті проведеного дослідження нами були отримані дані щодо загального рівня економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку (рис. 1.1.): низький рівень показали 15,8% дітей, достатній — 77,2%, вище достатнього — 6,9% дітей.

Рис. 1

   Якщо порівнювати загальний рівень економічної соціалізації міських і сільських дітей можна констатувати факт більшої соціалізованості міських дітей, адже серед таких респондентів низький рівень економічної соціалізації виявлено лише у 12,8 %, а серед сільських таких 26 %. Міські діти постійно підпадають під стихійні соціалізаційні впливи мегаполісів, що вимагає від них вміння розібратись в ситуації, знайти економічно доцільне її розв'язання та формує в них економіко-психологічні якості особистості, які дозволять в майбутньому виступати в якості суб'єкта економічної діяльності.
   Висновки. Отже, за результатами дослідження можна відзначити, що на етапі старшого дошкільного віку найменше сформованим є когнітивний компонент економічної соціалізації (33,7 % респондентів знаходяться на низькому рівні). Що свідчить про недостатню поняттєву поінформованість дитини, про нерозуміння або взагалі незнання основних економічних понять, мінімізацію елементарної економічної лексики в мовленні.
   Разом з тим, майже однаково сформованими на етапі старшого дошкільного віку виявилися афективний і конативний компоненти економічної соціалізації.
   Емпірично підтверджено положення про те, що у дітей старшого дошкільного віку переважає позитивне сприйняття економічної реальності, проте наявні вже і негативні висловлювання. Констатовано факт наявності інтересу до економічної сфери життя у дітей старшого дошкільного віку. Визначено, що більшість респондентів (84,1%) демонструють достатній або більш ніж достатній рівень адекватної, економічної поведінки в різноманітних економічних ситуаціях. Найвищі показники зафіксовано за фактором, умовно інтерпретованим як “економічна досвідченість”.
   Емпірично підтверджено, що існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якої є відмінність умов життя, відображається на різноманітності виявів економічної соціалізації, а також те, що статева належність особистості спричиняє різноманітні вияви економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Зокрема, отримані результати дослідження свідчать про:
   А) певні відмінності в розумінні окремих економічних понять та наявності елементарних економічних уявлень, а саме: відмінності за фактором місця проживання спостерігаються у: розумінні категорії “бідність”, усвідомленні функціонального призначення банку, розумінні у кого з батьків і чому зарплата більша; за фактором статі спостерігаються відмінності у: поясненні поняття “бідняки”, “бізнесмен”, розумінні призначення банку та у кого з батьків і чому зарплата більша;
   Б) існування статистично достовірної відмінності (р<0,05 при U=0,007) між наявністю позитивних та негативних суджень про економічну реальність та відмінності в обґрунтуванні думки стосовно добробуту країни (р<0,01 при U=0,001) у сільських та міських дітей. Зокрема, сільські діти краще за міських дають пояснення власним судженням про економічну реальність та в більшості можуть обґрунтувати власну думку стосовно добробуту країни.В) існування статистично достовірної відмінності (р<0,05 при U=0,032) між сільськими і міськими дошкільниками в проявах економічної поведінки. Зокрема, міським дітям в більшій мірі ніж сільським притаманна економічна досвідченість (р<0,05 при U=0,019), вони мають кращі навички споживчої поведінки, а саме, краще орієнтуються у виборі товару залежно від кількості “готівки” (р<0,05 при U=0,029) та здійснюють більш обдумані, раціональні покупки (р<0,05 при U=0,022). Проте сільські діти є більш ощадливими по відношенню до речей, предметів тощо. (р<0,05 при U=0,037). Дівчатам в більшості випадків притаманна краща орієнтація у виборі товару залежно від кількості “готівки” та зазвичай вони здійснюють обдумані, раціональні покупки. В свою чергу, хлопці активно приймають ситуацію конкуренції, проте частіше здійснюють необдумані, імпульсивні витрати.
   На основі виділення критеріїв економічної соціалізованості, визначено реальний стан економічної соціалізації дітей на етапі старшого дошкільного віку. Зокрема, з'ясовано, що низький рівень економічної соціалізованості спостерігається у 15,8% дітей, достатній — у 77,2%, вище достатнього — у 6,9% дітей старшого дошкільного віку. Констатовано факт більшої соціалізованості міських дітей.
   Отже, результати дослідження свідчать про необхідність цілеспрямованої роботи з дітьми старшого дошкільного віку, не лише щодо збагачення економічної лексики, але й щодо збагачення власного економічного досвіду, за допомогою умовно створюваних ситуацій економічного характеру, як основної умови формування соціальних властивостей майбутнього суб'єкта економічної діяльності.

Література

1. Єроніна С.В. Соціально-психологічний аспект дослідження економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку / Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 49. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - Вип. 49. - С 69-72.
2. Єроніна С.В. Особливості економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку / Проблеми загальної і педагогічної психології: зб. наук, праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К: Міленіум, 2008. — Т. X, част. 2. - С. 194-199.
3. Козлова Е.В. Психологические особенности социализации на разных этапах детства: дис....канд. психол. наук: 19.00.07. -М., 1998.-150 с.
4. Сазонова А.В. Формування первинного економічного досвіду старших дошкільників в ігровій діяльності: дис. канд. пед. наук: 13.00.08. - Луганськ, 2007. - 240 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com