www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічний аналіз позитивного, негативного і невизначеного типу образу бога в релігійних жінок
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічний аналіз позитивного, негативного і невизначеного типу образу бога в релігійних жінок

Єсип М.З.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЗИТИВНОГО, НЕГАТИВНОГО І НЕВИЗНАЧЕНОГО ТИПУ ОБРАЗУ БОГА В РЕЛІГІЙНИХ ЖІНОК

   Виокремлено три типи образу Бога: позитивний, негативний і невизначений. Особи, яким характерний позитивний та негативний типи образу Господа, уявляють Всевишнього однозначно, наділяючи Його, у першому випадку, рисами доброзичливості, справедливості, в другому, - деспотичності та жорстокості. На відміну від них, невизначений тип образу Господа поєднує в собі різноманітні риси (доброзичливість, справедливість, брутальність, немилосердність), жодна з яких не домінує в уяві жінок.
   Ключові слова: образ Бога, позитивний, негативний, невизначений типи, релігійні жінки.
   Постановка проблеми. Людина, пізнаючи Господа через релігійний досвід, наділяє Його певними рисами. Сукупність таких рис утворює образ Бога. У психологічних дослідженнях, які присвячені даному питанню, звертається увага на образ Господа, який в уяві людини має чітко окреслені риси: або позитивні (наприклад, добрий, лагідний, турботливий тощо), або негативні (наприклад, суворий, злий, такий, що карає, тощо) [1,2, З, 4]. Якщо у нашому уявленні про Бога домінують несуперечливі позитивні риси, йдеться, на наш погляд, про позитивний тип образу Бога, а якщо негативні - про негативний тип.
   У дослідженнях, присвячених даній проблемі, практично не аналізуються випадки, коли домінуючі риси образу Бога практично відсутні або мало виражені, тобто невизначений тип образу Бога. Вивчення психологічних особливостей жінок з різним типом образу Бога, особливо з невизначеним, вважаємо актуальною проблемою у зв'язку з тим, що серед релігійних осіб, як показали наші спостереження, часто зустрічаються такі, які, незважаючи на різноманітність релігійних практик і власного життєвого досвіду, ще недостатньо усвідомили своїх уявлень про Господа.
   Метою нашої роботи є проаналізувати позитивний, негативний і невизначений типи образу Бога в релігійних жінок.
   Аналіз останніх публікацій. Аналіз літературних джерел показав, що в психології, в основному, вивчається образ Господа, який наділений конкретними рисами, а саме сповнений доброти, який карає, який є величний, а також який віддалений від людини. Найґрунтовніше ці різновиди образу Бога аналізуються в працях таких вчених, як Б. Спілка, П. Арматас, Дж. Нусбаум, Р. Ґорзух, К. Шефер, Д. Хутсебаут, Д. Верхевен, М. Кункель, С. Кук, Д. Мешель, Д. Даутрі, А. Ґрінвей, Л. Майлн та В. Кларк [1, 2, 3, 4, 5, 6].
   Образ Господа, який сповнений доброти, зустрічається в дослідженнях Б. Спілки, П. Арматаса та Дж. Нусбаума [6]. Це “добрий Бог”, який є теплим, уважним, а також допомагає та дає розраду у важкі хвилини; “доброзичливий Бог”, якому притаманні справедливість, радість, спокій, доброта та верховність у всьому; та “Бог псалмів”, який виявляє любов до людей, вказує шлях, яким слід іти, і прощає за неправедні вчинки [6].
   Р. Ґорзух розглядає такі три образи Бога: “доброго Бога”, якому притаманні милосердність, ніжність та здатність прощати гріховні вчинки людей, “контактного Бога”, який виявляє уважність, справедливість та незмінність, а також “великодушного Бога”, який любить, прощає та знає все, що відбувається у світі [1]. У подальших дослідженнях Р. Ґорзуха та його колеги К. Шефера були запропоновані такі образи Господа: “Бог як доброзичливість”, який подібний до образу “доброго Бога”, і “контактний Бог”, відповідником якого є “Бог як турботливість”. Окремо був виділений “Бог як провідник”, який допомагає людині та надає їй підтримку [5].
   Д. Хутсебаут і Д. Верхевен припускають існування таких образів Господа: Бог як символ та особистий Бог. Перший символізує доброту та любов між людьми, який стимулює та спрямовує їх у відповідному напрямку, другий - є добрим другом людини та може підтримати її у важкі хвилини [3].
   Інші дослідження також дали змогу говорити про Бога, який в уяві людини сповнений доброти. Так, М. Кункель, С. Кук, Д. Мешель та Д. Даутрі аналізують образ великодушного Бога [4]. На думку дослідників, такий Бог прощає і виявляє до людей неймовірну доброту, за що не прагне отримати жодної винагороди від них.А. Ґрінвей, Л. Майлн та В. Кларк у своїх дослідженнях говорять про Бога, який турбується, а також який постійно присутній у житті людини. Богу, який турбується про людину, характерним є те, що Він прощає неправедні вчинки, виявляє уважність, любов та милосердя до грішників; Богу, який присутній у житті особи, приписують такі якості, як надання допомоги та підтримки людині у необхідні моменти, а також спрямування її поведінки і діяльності у відповідне русло [2].
   Проаналізуємо трактування образу Бога, який карає. Б. Спілка, П. Арматас та Дж. Нусбаум говорять про суворого Бога, який засуджує, карає та мстить людям за їхні неправедні вчинки [6]. Розгніваний Бог розглядається Р. Ґорзухом [1]. Дослідник вважає, що такий Бог мстить людині, виявляє суворість та негнучкість до діянь людини. Уточнивши назву, Р. Ґорзух і К. Шефер запропонували образ мстивого та жорстокого Бога, який засуджує людину за її неправедні вчинки [5].
   Образ Бога як судді з'являється в дослідженнях Д. Хутсебаут та Д. Верхевен [3]. Дослідники стверджують, що такий Бог карає людину за зло, але й винагороджує її за добрі вчинки. М. Кункель, С. Кук, Д. Мешель та Д. Даутрі звертають увагу на Бога, який мстить. Такий Бог, за результатами дослідників, є несправедливим. Він карає людей, не любить будь-який вияв зла з боку людини, а також може несправедливо забирати життя [4].
   А. Ґрінвей, Л. Майлн та В. Кларк розглядають образ негативного Бога. Дослідники припускають, що це є свідченням того, що Господь рідко виявляє любов до людини, не прощає її гріховних вчинків, а також не вказує їй шляху, яким необхідно іти [2].Наступний образ Бога - це образ Бога, який є величним. У дослідженнях Б. Спілки, П. Арматаса та Дж. Нусбаума можна знайти образ вічного Батька, який наділений безсмертністю, святістю та нескінченністю, а також образ верховного Повелителя, який є божественним, величним та прославленим [6]. Р. Ґорзух запропонував образ всюдисущого Господа, який наділений такими абсолютними якостями, як всемогутність, всеобізнаність та безмежність у своїх силах [1]. Розвиваючи свої погляди, Р. Ґорзух разом із К. Шефером об'єднали попередні образи Бога, виділивши образ “Омні Бога”, який є всесильний, всюдисущий та всезнаючий [5]. Подібні якості Бога знаходимо у наукових працях Д. Хутсебаута та Д. Верхевена, однак дослідники означили цей образ як “трансцендентний Бог” [3].
   Образ всемогутнього Бога розглядають у своїх дослідженнях М. Кункель, С. Кук, Д. Мешель та Д. Даутрі. Вчені висловлюють думку, що такому образу Господа притаманні досконалість, вічність, всесильність та могутність [4]. Бога, який є віддалений від людини, Б. Спілка, П. Арматас, Дж. Нусбаум, Р. Ґорзух та К. Шефер описують як такого, що сповнений таємничості [1, 5, 6]. Людині Його важко пізнати та описати словами.
   Як бачимо, дослідники, які займаються проблемою образу Господа, переважно говорять лише про набір рис, характерний Богові, наприклад, доброзичливість, турботливість, уважність, милосердність, суворість, віддаленість, всемогутність тощо. В уяві людей ці риси об'єднуються у різноманітні образи Бога.
   На основі теоретичного аналізу літературних джерел ми можемо говорити про існування позитивного і негативного типів образу Бога. Ми припускаємо, що існує ще один - невизначений тип образу Господа.
   Аналіз результатів емпіричного дослідження. Для того, щоби проаналізувати типи образу Господа в релігійних жінок, ми використали дві авторські методики: “Семантичний диференціал образу Бога” (СДОБ) і “Людина - Бог: типологія переживань” (ЛБТП).
   Авторська методика “Семантичний диференціал образу Бога” містить 92 якості Господа, які необхідно оцінити за 5-бальною шкалою, в залежності від того, чи дана якість, на думку респондента, характеризує Бога завжди, часто, час від часу, рідко або не характеризує ніколи. За допомогою семантичного диференціалу ми виділили сім різновидів образу Господа: Бог як добродій, деспот, абсолют, опікун, суддя, господар та трансцендентність.
   Для аналізу переживань, які викликає відповідний образ Бога ми застосували авторську методику “Людина - Бог: типологія переживань”. Методика охоплює 88 емоцій та почуттів людини стосовно Господа.
   Ці переживання необхідно оцінити за 5-бальною шкалою, в залежності від того, чи Господь їх викликає у людини завжди, часто, час від часу, рідко або ніколи не викликає. Завдяки цій методиці можна виявити сім типів переживань людини стосовно Бога: ворожість, страждання, збентеження, піднесеність, любов, провина та цікавість.
   У дослідженні взяли участь 94 жінки віком від 21 до 35 років християнського віровизнання. З них 55% сповідують греко-католицизм, 35% - православ'я, 4% - римо-католицизм, 3% -протестантизм. 3% досліджуваних жінок зазначили, що є християнами без жодного конкретного віровизнання. Майже однакова кількість становить незаміжніх (48%) та заміжніх (46%) жінок. 6% опитаних зазначили, що є розлученими. Переважна більшість (71%) жінок має повну вищу освіту, 29 % - неповну вищу або середню спеціальну.

Рис. 1. Графік кластерного аналізу за методом k-середніх для трьох груп досліджуваних

Рис. 1. Графік кластерного аналізу за методом k-середніх для трьох груп досліджуваних

   Для того, щоби виокремити групи жінок за типом їхнього образу Бога проведений кластерний аналіз на основі методики СДОБ. Ми використали метод k-середніх з виділенням трьох груп досліджуваних (рис. 1). Було застосовано також однофакторний дисперсійний аналіз при р<0,05 (тест Шефе) і кореляційний аналіз при р<0,05 (за Пірсоном).Результати математико-статистичного аналізу показали, що до кластеру 1 увійшли ті жінки, які не визначились зі своїм образом Бога (див. рис. 1). Цю групу досліджуваних ми віднесли до “Невизначеного типу образу Бога”. Особи, які належать до даного типу, демонструють вищі показники за такими шкалами методики ЛБТП, як “Ворожість” (М=5,45; F=8,12; р<0,001), “Страждання” (М=5,66; F=7,82; р<0,001), “Збентеження” (М=5,66; F=4,84; р<0,010) та “Провина” (М=5,50; F=5,28; р<0,007), порівняно із іншими групами опитаних (рис. 2).
   Для жінок, яким характерний невизначений тип образу Господа, виявлені такі кореляційні зв'язки: між шкалою “Бог як добродій” та шкалами “Інтерес” (г=0,33), “Ворожість” (г=-0,42); між шкалою “Бог як деспот” та шкалами “Ворожість” (г=0,42), “Збентеження” (г=0,39), “Піднесеність” (г=-0,32); між шкалою “Бог як абсолют” та шкалою “Ворожість” (г=-0,36); між шкалою “Бог як господар” та шкалою “Любов” (г=0,45); між шкалою “Бог як трансцендентність” та шкалою “Любов” (г=-0,40).

Рис. 2. Середні значення для жінок, яким характерний невизначений, позитивний та негативний тип образу Бога, за результатами методики «Людина - Бог: типологія переживань» (ЛБТП)

Рис. 2. Середні значення для жінок, яким характерний невизначений, позитивний та негативний тип образу Бога, за результатами методики “Людина - Бог: типологія переживань” (ЛБТП)

   Отримані результати свідчать про таке. Жінки з невизначеним типом образу Господа приписують Богу найрізноманітніші риси. На думку особи, Господь може втілювати в собі добро, справедливість, могутність, досконалість та співчутливість. При цьому Він постає в уяві людини немилосердним, брутальним, безжалісним, таким, що карає та засуджує за будь-які прогрішення людини. Це супроводжується тим, що жінки частіше, порівняно з іншими групами досліджених, переживають стосовно Бога образу, розчарування, зневіру, злість, незадоволення та обурення. У них можуть виникати почуття безвихідності, горя, душевного болю, відчаю, збентеження та напруження.
   Наділенню Господа конкретними рисами можуть сприяти різноманітні переживання жінок. Так, уявлення Бога добродієм пов'язане із зацікавленістю Його життям, переживанням Його присутності у повсякденній діяльності людини. На думку релігійних жінок, Господь, який сповнений доброзичливості, милосердя, турботливості, мудрості, могутності та божественності, рідко викликає у них лють, роздратування, спустошеність та зневіру. Якщо жінки переживають любов, радість, впевненість і мають ніжні почуття щодо Бога, вони частіше будуть визнавати Його роль у їхньому житті, уявляти Господа рішучим, незалежним від будь-чого, таким, що організовує цей світ та є Його господарем. У протилежному випадку, коли особа не переживає цих радісних почуттів щодо Бога, на передній план виходять такі риси Господа, як недосяжність, незрозумілість та неприступність.
   Приписування Богові жорстокості, несправедливості, агресивності та деспотичності часто супроводжується переживанням жінками люті, ненависті, презирства, розчарування, невпевненості та сумніву стосовно Господа. На їхню думку, Бог рідко викликає у них приплив сил, прихильність та захоплення Його величчю.
   Кластер 2 охоплює тих жінок, які у порівняні з іншими досліджуваними набрали вищі бали за шкалами методики СДОБ: “Бог як добродій” (М=5,91; F=22,26; р<0,000), “Бог як абсолют” (М=8,76; F=10,93; р<0,000), “Бог як опікун” (М=5,91; F=22,26; р<0,000), “Бог як господар” (М=6,85; F=9,49; р<0,000), а також нижчі за шкалами “Бог як деспот” (М=4,56; F=5,99; р<0,004). За результатами методики ЛБТП в цієї групи жінок виявлені вищі показники за шкалами “Піднесеність” (М=6,71; F=25,31; р<0,000), “Любов” (М=6,50; F=30,07; р<0,000), “Інтерес” (М=7,03; F=4,27; р<0,017), а нижчі - за шкалами “Ворожість” (М=5,00; F=8,12; р<0,001), “Страждання” (М=4,71; F=7,82; р<0,001) та “Збентеження” (М=4,88; F=4,84; р<0,010), порівняно із іншими кластерами (див. рис. 1, рис. 2). Групу жінок, які увійшли до кластеру 2, ми віднесли до “Позитивного типу образу Бога”.
   Жінки з позитивним типом образу Бога, порівняно з іншими, часто уявляють Його добрим, турботливим, доброзичливим, милосердним, люблячим та співчутливим. Вони приписують Йому такі якості, як досконалість, верховність, всюдисущість і могутність. Господь, вважається, є господарським, організованим і рішучим. Оскільки, на їхню думку, Бог завжди прощає гріхи, Його великодушність викликає захоплення, дарує почуття безпеки, комфорту та впевненості. Такий тип жінок почувають приплив сил, переживають радість та любов до Нього. Жінки, яким притаманний позитивний тип образу Бога, постійно цікавляться Його життям та діяннями, відчувають присутність Господа у всіх сферах їхньої діяльності.
   Жінки, які увійшли до кластеру 3, характеризуються вищими балами за шкалами “Бог як деспот” (М=5,27; F=5,99; р<0,004) та “Бог як трансцендентність” (М=6,14; F=8,57; р<0,000), а нижчими - за шкалами “Бог як добродій” (М=4,55; F=22,26; р<0,000), “Бог як абсолют” (М=6,05; F= 10,93; р<0,000), “Бог як опікун” (М=3,84; F=22,26; р<0,000) і “Бог як господар” (М=4,50; F=9,49; р<0,000). У той же час показники за шкалами методики ЛБТП “Піднесеність” (М=4,27; F=25,31; р<0,000), “Любов” (М=4,23; F=30,07; р<0,000), “Провина” (М=4,64; F=5,28; р<0,007) та “Інтерес” (М=5,86; F=4,27; р<0,017) виявились нижчими, порівняно із іншими кластерами (див. рис. 1,2). Тому жінок, які належать до цього кластеру, характеризує “Негативний тип образу Бога”.
   Жінки з негативним типом образу Господа вважають, що Богові в меншій мірі притаманні турботливість, доброзичливість, співчутливість, а також мудрість та могутність, порівняно з жінками, для яких характерний позитивний і невизначений типи образу Бога. Господь, на їхню думку, не посідає суттєве місце в їхньому житті і рідко викликає зацікавленість у собі. Вони припускають, що Бог є обмеженим у своїй силі, а його діяльність залежить від багатьох чинників, тому Він не може бути істинним господарем цього світу. Бог уявляється деспотичним, немилосердним, жорстоким, несправедливим та брутальним. Господь, на їхню думку, є віддалений та недоступний для них. Відтак Бог рідко може втішити, викликати почуття безпеки. Вони не переживають щодо Господа симпатії, захоплення Його величчю, ніжності та піднесеності. Такі жінки рідко почувають провину за свої гріховні вчинки.

Рис. 3. Відсоткове співвідношення груп жінок з різним типом образу Бога

Рис. 3. Відсоткове співвідношення груп жінок з різним типом образу Бога

   За результатами відсоткового співвідношення жінок, яким характерний різний тип образ Бога, виявлено таке (див. рис. 3). Більшість обстежених нами жінок (42 %) належать до невизначеного, третина (36 %) - до позитивного типу образу Господа. Майже кожній четвертій жінці (22 %) притаманний негативний тип образу Бога. Нагадаємо, що йдеться лише про жінок християнського віровизнання.

Таблиця 1
Класифікаційна матриця для груп досліджуваних, яким характерний невизначений, позитивний та негативний тип образу Бога

 

Відсоток коректності (%)

Невизн.тип ОБ

Позит.тип ОБ

Негат.тип ОБ

р=,40426

р=,36170

р=,23404

Невизначений тип образу Бога

94,73684

36

2

0

Позитивний тип образу Бога

94,11765

2

32

0

Негативний тип образу Бога

95,45454

1

0

21

Загальна кількість

94,68085

39

34

21

   Приналежність досліджуваних до групи, яким характерний невизначений (кластер 1), позитивний (кластер 2) та негативний (кластер 3) типи образу Бога було перевірено за допомогою дискримінантного аналізу. При цьому статистика Lambda=0,089 і F(38,146)=8,99 при р<0,000. Класифікаційна матриця має наступний вигляд (див. табл. 1).

Рис. 4. Розміщення результатів дослідження в просторі канонічних змінних для груп досліджуваних, яким характерні різні типи образу Бога

Рис. 4. Розміщення результатів дослідження в просторі канонічних змінних для груп досліджуваних, яким характерні різні типи образу Бога:

   Невизначений тип образу Бога Позитивний тип образу Бога Негативний тип образу Бога
   Як видно з табл. 1, з групи жінок, яким притаманний невизначений тип образу Бога, коректно прокласифіковано 95%, позитивний - 94 % і негативний - 95% досліджуваних. Підтвердженням цих даних є розміщення результатів дослідження в просторі канонічних змінних для цих груп досліджуваних (див. рис. 4). Зокрема встановлено, що кожна із груп чітко відмежовується одна від одної (не враховуючи 5-6% досліджуваних з кожної групи). При цьому групи, в яких виражений позитивний чи негативний тип образу Бога, розташовуються в іншій півплощині, порівняно з групою, якій характерний невизначений тип образу Господа. Це дає підставу говорити про статистичну достовірність існування трьох типів образу Бога: невизначеного, позитивного та негативного.
   Висновки. Поєднання особою певних рис Господа утворює в її уяві образ Всевишнього. Ми виявили три типи образу Бога в жінок християнського віровизнання: позитивний, негативний і невизначений. Кожна третя жінка має позитивний тип образу Господа, майже кожній четвертій притаманний негативний тип, а більшість жінок (42%) мають невизначений тип образу Бога.
   Жінкам з невизначеним типом образу Господа важко визначитись, як вони уявляють Бога: доброзичливим, справедливим, досконалим, брутальним чи немилосердним. У зв'язку з цим жінки схильні переживати щодо Всевишнього напруження, збентеження, провину, відчай та горе. Релігійні жінки з позитивним типом образу Господа наділяють Його такими несуперечливими рисами, як співчутливість, турботливість, верховність, могутність тощо. Такі жінки часто цікавляться релігійними питаннями, а також виявляють ніжні та дружні почуття стосовно Бога. Жінки з негативним типом образу Господа також приписують Всевишньому несуперечливі риси, вважаючи Його обмеженим у силі, деспотичним, жорстоким та брутальним. Вони рідко переживають стосовно Бога радісні почуття та не захоплюються Його величчю.

Література

1. Gorsuch R. The conceptualization of God as seen in adjective ratings // Journal for the Scientific Study of Religion. - 1968, Vol. 7. -P. 56-64.
2. Greenway P., Milne L.C., Clarke V. Personality variables, self-esteem and depression and an individual's perception of God // Mental Health, Religion and Culture. - 2003, Vol. 6, No. 1. - P. 45-58.
3. Hutsebaut D., VerhoevenD. Studying Dimensions of God Representation: Choosing Closedor Open-Ended Research Questions // The International Journal for the Psychology of Religion. - 1995, Vol. 5,No.l.-P.49-60.
4. Kunkel M.A., CookS., MeshelD.S., Daughtry D., Hau-enstein A. God images: A concept map // Journal for the Scientific Study of Religion. - 1999, Vol. 38. - P. 193-202.
5. Schaefer С, Gorsuch R. Dimensionality of religion: Belief and Motivation as predictors of behavior // Journal of Psychology and Christianity. - 1992, Vol. 11. -P. 244-254.
6. Spilka В., Armatas P., Nussbaum J. The concept of God: A factor analytic approach // Review of Religious Research. - 1964, Vol. 6.-P. 28-36.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com