www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Маніпуляційний вплив засобів масової інформації на формування свідомості та вибору людини
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Маніпуляційний вплив засобів масової інформації на формування свідомості та вибору людини

К.В. Радченко

МАНІПУЛЯЦІЙНИЙ ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ СВІДОМОСТІ ТА ВИБОРУ ЛЮДИНИ

   У статті висвітлено проблему маніпуляції свідомості, зокрема у сфері засобів масової інформації. Проаналізовано механізми маніпуляційних впливів та сліпа довіра населення повідомленням, що подаються засобами масової інформації.
   Ключові слова: засоби масової інформації, маніпуляція, маніпулятор, актуалізатор, свідомість, масове суспільство, стереотипи, влада, сугестивний вплив, натовп, народ, слова-“амеби”, текст, звуки, запахи, “феномен Піаже”.
   Організм людини - дуже складний механізм. Психологічна система людського організму також має непросту будову. Уява - важлива частина людської психіки. Людина живе, так би мовити, у двох світах: у світі реальному та у світі вигаданому. Вигаданий світ визначає тип поведінки людини, але він дуже слабкий і може варіюватися під впливом зовнішнього світу [6, с 7]. Саме ці варіації лежать в основі процесу маніпуляції свідомістю.Відповідно до “Словника іншомовних слів” слово “маніпуляція” (фр. manipulation, лат. manipulatio) має декілька значень: 1) рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання; 2) будь-яка складна дія; 3) переносно - шахрайська витівка. “Великий тлумачний словник сучасної української мови” дає подібні визначення маніпуляції: 1) виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, уміння тощо; 2) переносно - те саме, що махінація; шахрайство. Звідси й утворилося сучасне переносне значення слова маніпуляція - кмітливе, вправне використання людей як об'єктів і речей. Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як акт впливу на людей або керування ними зі спритністю, особливо зі зневажливим підтекстом, як приховане керування або обробка. Виданий у 1969 році в Нью-Йорку “Сучасний словник соціології” визначає маніпуляцію як вид застосування влади, при якому той, хто володіє нею, впливає на поведінку інших, не розкриваючи характеру поведінки, якої від них очікує.
   Щодо дефініції виразу психологічна маніпуляція, то це - вид психологічного впливу, що використовується для однобічного виграшу шляхом прихованого спонукання партнера по спілкуванню до здійснення певних дій; передбачає певний рівень спритності і майстерності при його проведенні [10, с 292].Саме прихованим, замаскованим характером впливу психологічна маніпуляція відрізняється від інших видів психологічного втручання, зокрема примушування і зневажання. Маскування істинних цілей є першою ознакою маніпуляцій [4, с 38].
   Як правило, приховуванню піддаються не тільки мета, інтереси чи наміри маніпулятора, але й сам факт переслідування ним інших, крім задуманих, цілей. Психологічна маніпуляція виникає тоді, коли маніпулятор придумує за адресата мету, ідеї, які той має дотримуватися, і намагається їх укорінити в його психіку.
   Із вище поданих визначень маніпуляції цілком зрозуміло, що маніпулятор - це особа, що виконує різні маніпуляції.
   Досить часто в науковій і публіцистичній літературі замість слова маніпуляція вживається як синонім слово маніпулювання. Проте психологічні й педагогічні словники пов'язують це слово лише з вищими тваринами, в яких маніпулювання здійснюється здебільшого за допомогою ротового апарата і передніх кінцівок (обстеження предметів, харчування, захист, конструктивні дії тощо). У ході еволюції маніпулювання відіграло вирішальну роль у розвитку пізнавальних здібностей тварин і лягло в основу формування їх інтелекту. Зокрема, у викопних приматів - предків людини - маніпулювання стало основою зародження трудової діяльності. Проте, на нашу думку, слово маніпулювання може використовуватися і в тих випадках, коли йдеться про дії маніпулятора щодо інших людей.
   Оскільки ключовим словом у нашій роботі є також слово свідомість, необхідно дати і йому визначення. Існує декілька варіантів дефініції слова свідомість:
   1) процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини;
   2) сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум; 3) здатність осмислено сприймати навколишнє [2, с 1107]; 4) вищий рівень психічного відображення та саморегуляції, властивий лише для людини як суспільно-історичній істоті [10, с 538].
   Специфічними видами свідомості є мислення, розум, і здоровий глузд. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, самосвідомість, інтуїція. Оскільки людина є суспільною істотою, то людська свідомість має суспільний характер. Активність свідомості виявляється не безпосередньо, а опосередковано, тобто змінює природу не свідомість сама по собі, а людина, якій властива свідомість. Свідомість людини знаходить свій вияв у знаннях, переживаннях, а найповніше в її вчинках, діяльності [7, с 166].
   Отже, маніпулювання (або маніпуляція) свідомістю - це своєрідне панування над духовним станом людей, керування ними шляхом нав'язування ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єктові впливу. Цей вплив спрямовано на психічні структури людини, здійснюється приховано і має на меті запрограмувати поведінку людей, змінити їхні думки, переконання, цілі в потрібному руслі. Фактично це саме стверджує і С.Г. Кара-Мурза, в якого маніпуляція свідомістю - це вид духовного і психологічного впливу. Мішенню дій маніпулятора є дух, психічні структури людської особистості [6, с 14].
   Дослідники виділяють два види маніпуляції свідомістю: оперативну (або ситуаційну) і стратегічну. Оперативна маніпуляція полягає в тому, що, використовуючи вже наявні у свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати будь-яку соціальну інформацію так, як йому це вигідно, спрямовуючи їхні соціально значущі дії в потрібне для себе русло. Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що протягом багатьох років у свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, звички, які й самі по собі сприяють підтримці стабільності вигідного маніпуляторові політичного й економічного ладу і можуть бути використані в оперативній маніпуляції, у разі виникнення такої потреби [6, с 58].
   Одними з перших праць, безпосередньо присвячених маніпуляції свідомістю, були книги соціолога із ФРН Герберта Франке “Маніпульована людина” (1964) і психолога із США Еверетта Шострома “Людина-маніпулятор” (1967). До солідних публікацій останніх років, присвячених цій проблемі, слід віднести такі книги російських авторів, як С.Г. Кара-Мурза [6], С.О. Зелінський [5].
   З давніх-давен людину цікавив вплив на свідомість тварин і людей. Учений Хосе Дельгадо в Університеті Атланти провів досліди, які полягали в тому, що мавпі вживили електроди в мозок. Імпульси, що надходили до мозку мавпи, викликали в неї бажані дослідником емоції та почуття.
   Ще одним прикладом втручання у свідомість може слугувати лоботомія, що тривалий час використовувалася лікарями США. її суть полягає в хірургічному видалені деяких центрів у лобовій ділянці головного мозку, після чого неспокійна людина втрачає бунтівний дух і стає всім задоволена.
   Як бачимо, бажання втручатися у свідомість людини проявляється в різних формах, які іноді просто жахають жорстокістю. Існують маніпуляції не настільки очевидні, проте це не робить їх менш ефективними. Тривалий час людина може навіть не здогадуватися, що нею маніпулюють, вона лише відчуває душевний дискомфорт.
   Американський психолог Еверетт Шостром поділяє людей на маніпуляторів і актуалізаторів. На його думку, сучасне суспільство спонукає людину стати маніпулятором. Маніпулятори живуть у світі брехні, фальші, вони виражають лише свідомо відібрані почуття, вони бачать лише те, що хочуть бачити і чують лише те, що хочуть чути. Маніпулятор постійно контролює себе і ситуацію, приховуючи від противника свої дійсні цілі. Людина-маніпулятор не знає, що таке довіра до людей, вона бачить єдину альтернативу взаємовідносин із людьми: або контролюєш ти, або контролюють тебе. Маніпулятором Еверетт Шостром називає людину, яка експлуатує, використовує чи управляє собою й іншими, як речами, в цілком збитковій манері [4].
   Дейл Карнегі у своїй відомій книзі „Як знаходити друзів та впливати на людей" також широко використовує принципи маніпуляції свідомістю.
   Інший автор Г. Франке у роботі „Людина, якою маніпулюють" вказує на особливість маніпуляції як психічного впливу: “Він не лише спонукає людину, яка перебуває під таким впливом робити те, що хочуть інші, він заставляє її хотіти це зробити”.
   Український психолог О.Ф. Бондаренко вбачає суть маніпулятивної діяльності в підміні істинних цілей, намірів того, хто маніпулює фальшивими. Але людині при цьому здається, що вона бачить справжні події і відчуває справжні почуття [ 1, с 33-38].
   Сильний вплив на психіку здійснюється спеціальними прийомами навіювання і психічного тиску. Вони спрямовані на емоційно-вольову сферу і викликають, залежно від зміни стану особистості, ефект натхнення чи відчуття пригнічення. Відзначимо, що навіювання є не аргументованим чи слабо аргументованим впливом. Передбачається, що людина, яка сприймає інформацію у формі навіювання, нездатна на її критичну оцінку. Проте міра неаргументованості, яка допускає некритичне сприйняття інформації, досить різна. Вона залежить від навіюваності індивіда, і її непросто оцінити.
   Маніпуляція свідомістю може застосовуватися як у побутовій сфері, так і на державному рівні. Проте де б вона не використовувалася, всюди головною причиною є бажання маніпулятора змінити точку зору об'єкта, на який спрямована маніпуляція, і досягти своєї мети - отримати власну вигоду.
   На побутовому рівні маніпуляція свідомістю може бути спричинена вічним внутрішнім конфліктом людини між її прагненням бути незалежною, з одного боку, і бажанням знайти опору в своєму оточенні - з іншого. Стереотип “подобатися всім” примушує особу перетворюватися на маніпулятора. Вона намагається здаватися більш довершеною, ніж є насправді, приховує свої істинні почуття, щоб перетворити оточуючих на свої речі й управляти ними, як ляльками [4, с 25].
   У політичній сфері маніпуляцію свідомістю використовують для прихилення великої кількості населення на свій бік задля здобуття влади політичними силами і забезпечення подальшої змоги керування свідомістю народу.
   В основі маркетингу лежить маніпуляція свідомістю споживача з метою розвитку ринку збуту і процвітання виробників.
   Існує думка, заснована на теорії Б.Г. Поршнева, що на початку історії людства головною функцією слова був сугестивний вплив - навіювання, підпорядкування не через свідомість, а через почуття.
   Усім людям у скрутну хвилину необхідно почути слова “все буде добре”, “не хвилюйся” не тому, що вони несуть у собі певну інформацію, а внаслідок їхнього впливу на психічний стан, що приводить до заспокоєння. Маги, шамани, гіпнотизери використовують особливий клас слів - заклинання, їх сила не в інформаційному змісті, а в навіюванні.
   Особливу роль з усіх частин мови відіграють дієслова. Вони древніші, ніж іменники. З їх допомогою можна спонукати людину до дії або заборонити її. Дієслова мають декілька форм і вживаються не лише у спонукальній формі (встань!). Це забезпечує можливість скеровувати дії людини не лише в теперішньому часі, айв майбутньому (встанеш!). Окрім цього різні граматичні форми забезпечують різноманітність емоційних забарвлень (встань! встати!).
   На сьогодні слово майже втратило свій сакральний зміст. Слова позбавили святості й цінності (замінивши цінність ціною). Саме це зробило можливою свободу слова, яка, в свою чергу, знімає відповідальність за сказане/написане.
   Бульварні видання перетворюють народ у натовп. Народне слово, що несе в собі історичну пам'ять, замінюється “правильною” мовою, якої навчають платні професіонали - засоби масової інформації. Якщо перед Другою світовою війною, за результатами проведеного дослідження лінгвістами в Торонто, людина в перші 20 років свого життя кожне 10-те слово чула з “центральних” джерел, а 9 із 10 - від того, кого можна пощупати, понюхати, то на сьогодні 9 слів із 10 вона дізнається із “центральних” джерел.
   У чому ж проблема? Отримання повідомлення із джерел засобів масової інформації - це односторонній процес. Людина не може вступити в діалог із диктором, не має можливості заперечити йому, вона пасивно сприймає інформацію, надану за допомогою “правильної” мови. Мова живого спілкування -мова діалогу і здорового глузду, що народжується з особистого спілкування людей.
   “Правильна” мова наповнена словами-“амебами” - словами, які настільки не позв'язані з буденною реальністю, що їх можна вставити в будь-який вираз (наприклад слово “прогрес”). Це прозорі слова, які не мають коренів і не пов'язані з речами (світом). Головна ознака таких слів - їх псевдонауковість. Слова-“амеби” виявляють магічний вплив на свідомість внаслідок їх науковості та звучання. Людині здається, що красивим терміном не можна назвати якусь гидоту. Людина сприймає інформацію, підкріплену такими словами, як таку, що не підлягає сумніву.
   Слова-“амеби” витісняють живу мову. Коли людина починає спілкуватися за допомогою таких слів, вона втрачає ту історичну опору, яку забезпечує жива мова і стає сприйнятливою до маніпуляцій.
   Іншим засобом маніпуляції свідомістю є числа. Коли людина отримує інформацію, підкріплену числами, вона вірить їй, якою б абсурдною вона не була, і згодом дуже важко витіснити її якимись логічними доводами, оскільки число має здатність застрявати у свідомості назавжди. Сам вигляд числа дає підставу вважати інформацію достовірною. Цей прийом широко застосовується в рекламних технологіях (Safeguard знищує 99 % мікробів).
   Незважаючи на те що число - точний знак, воно має здатність створювати образи в уяві людини і в реальності часто виступає метафорою (а то й гіперболою).
   Маніпуляція з числами обеззброює людину, позбавляє її почуття міри. Наприкінці 80-х років XX століття у Франції з'являється поняття “феномен Піаже” - уміння порівнювати величину предметів за якоюсь однією зовнішньою ознакою, не роблячи структурного аналізу об'єктів порівняння.Особливе місце посідає маніпуляція з образами. Природа маніпуляції полягає в подвійному впливі. Маніпулятор закодовує істинну інформацію під “гарною картинкою”, яка має вплинути на свідомість жертви і створити образи, вигідні маніпулятору. “Текст - це втілене право виробника диктувати ту чи іншу точку зору на зображення” [6, с 126].
   Величезний вплив на свідомість споживача завдає поєднання тексту й ілюстрації. Відомо, що додавання до тексту хоча б невеликої кількості художніх зображувальних знаків зменшує поріг зусиль, необхідних для сприйняття тексту. Цілі покоління американців виховуються на коміксах. Це призводить до зниження активності мислення, що в результаті допомагає маніпуляторові керувати аудиторією. Принцип поєднання тексту та ілюстрації часто використовують у зовнішній рекламі.
   Звуки і запахи також відіграють неабияку роль у маніпуляціях свідомістю. Дуже важливою є тональність та інтонація наведеної інформації. У свій час у Радянському Союзі була сформована чудова школа дикторів. З початком 90-х років XX століття спостерігається спрямованість на Західну школу, в якій проявляється різноманітність та експресивність подання інформації. Іноді доходить до абсурду, коли чуємо трагічне повідомлення, передане інтонацією, що не відповідає змісту.
   Тиша також має велике значення. Фрідріх Ніцше навіть ставив питання про техніку мовчання. Щоб із легкістю управляти масами, необхідно позбавити її тиші. Дійсно, у наш час міський житель не має можливості отримати абсолютної тиші, адже саме вона допомагає повністю проаналізувати події. Еліта ж, навпаки, влаштовує своє життя подалі від міського шуму.
   Заходячи до магазину в різний час, можна почути різні музичні супроводи. Завдяки технологіям маркетингу в час, коли небагато покупців, звучить повільна музика, що спонукає покупця спокійно пройтися рядами, роздивитися чи приміряти товар. У години пік чи в сезони розпродажу жваві, динамічні музичні ритми спонукають швидко, не обдумуючи, робити покупки.
   Нещодавні дослідження американських учених довели, що світу запахів відводиться перше місце за важливістю несвідомого впливу. Парфуми, виготовлені за принципом феромонів комах підсвідомо впливають на поведінку людей. Відомо, що у США дизайнери вже давно створюють запахи аеропортів, ресторанів, готелів. Засоби масової інформації використовують метафори запаху задля маніпуляції свідомістю населення. Такі вирази, як “запахло смаженим”, “запах крові” викликають яскраві асоціації та підсвідомо спонукають до певних висновків, необхідних маніпуляторам [6, с 137].
   На сьогодні в суспільстві склалася ситуація, в якій особиста свобода людини часто опиняється під загрозою насилля і маніпулювання. Цю ситуацію зумовлює досить низький рівень самосвідомості населення, що дозволяє легко маніпулювати поведінкою, життєвими цінностями й установками людини.
   Маніпулятори застосовують різноманітні методи, що забезпечують легке управління людьми. Задля досягнення мети маніпуляційного втручання, вони звертаються не до розуму, а до почуттів об'єкта маніпуляції. За допомогою розумової сфери людина може захиститися від маніпуляції, проте якщо вплив здійснюється на підсвідому сферу, раціональні докази стають безсилі.
   Маніпуляторам вигідне утворення масового суспільства. Стаючи складовою частиною натовпу, людина втрачає особисту точку зору і робиться легкокерованою і легконавіюваною. Вона, не роздумуючи, приймає позиції та переконання інших членів натовпу, які є наслідком продуманої роботи маніпулятора.
   Засоби масової інформації тримають глядача/слухача/читача у постійному напруженні. Це призводить до неспадаючого рівня стресу серед населення, а стрес є благодатним Грунтом для керування свідомістю.
   У зоні особливого ризику опинилася молодь, в якої система ціннісних орієнтацій і поглядів перебуває у процесі розвитку й становлення, тобто особливо вразлива й чутлива до впливу ззовні. Цю слабкість спеціалісти-маніпулятори використовують у власних цілях. Як бачимо, головним об'єктом маніпуляції в рекламі є саме молодіжна аудиторія.
   Досліджуючи зміст рекламних текстів, можна виділити деякі методи впливу на споживачів. Серед них, зокрема, такі:
   - використання незаперечних людських цінностей;
   - опора на актуальні потреби;
   - створення насиченого емоційного фону;
   - формування переконань;
   - прямі накази;
   - поєднання декількох методів.
   Отримані результати дослідження підтверджують висунуту нами гіпотезу і дозволяють визначити окремі показники, що впливають на формування і закріплення тенденції до адиктивної поведінки.
   Рекламні ролики пивної продукції переважно спрямовані на суб'єкт споживання, тобто реклама спонукає і спрямовує бажану поведінку потенційного покупця за допомогою психологічного впливу.
   Найбільш агресивною є реклама, спрямована на молодіжну групу, де, поруч із вище зазначеними традиційними і психологічними мотивами, відзначено вплив на мотив підкорення референтній групі, посилений багаторазовими повторами роликів.
   Висновки та рекомендації. Сучасна українська телевізійна реклама -аргумент могутнього впливу на потенційного покупця. Вона зумовлює формування й закріплення стереотипів адиктивної поведінки, посилюючи неусвідомлені аспекти вибору.
   Одним із способів, завдяки якому людина може захистити себе від насильства, є глибока й чітка усвідомленість і розуміння тих життєвих цілей і позицій, які вона займає в цьому світі, тобто краще розуміння індивідом себе.
   Для забезпечення здоров'я нації на сьогодні необхідні заходи на державному рівні, спрямовані на зниження поширення аморальності, сексуальної розпусти, на протидію пропаганді насилля і жорстокості.
   Люди не лише мають право, але й повинні знати про можливі зміни, викликані інформаційним впливом на їхній емоційний стан, мислення і свідомість, і самі приймати рішення, що стосуються звернення до того чи іншого типу інформації та продукції масової комунікації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондаренко А., Петкова Т. Беседы с психологом. - К.: Свет, 2003.
2. Великий тлумачний словник української мови.-К., 2003.
3. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. -К., 1989.
4. Шостром Э. Человек-манипулятор. - М.: Апрель-Пресс, 2004.
5. Зелинский С.А. Манипуляции массами и психоанализ. Манипуляции массовыми психическими процессами посредством психоаналитических методик. - СПб: Скифия, 2008.
6. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. - К., 2003.
7. ЛюбивыйЯ.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. -К., 1933.
8. Ортега-и-Гассет X. Восстание масс. - М., 1991.
9. Психологічний словник. - К.: Вища школа, 1982.
10. Рацапевич Е.С. Педагогика: Большая современная энциклопедия. - Минск, 2005.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com