www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особистісні прояви екологічної свідомості студентів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особистісні прояви екологічної свідомості студентів

Т.М. Кулик

ОСОБИСТІСНІ ПРОЯВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ

   У статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми екологічної свідомості. Звернуто увагу на специфіку екологічної свідомості у контексті цілісної особистості.
   Ключові слова: екологічна свідомість, особистість, особистісні стани і властивості.
   Постановка проблеми. Процес входження України до Європейської співдружності передбачає реформи в державній екологічній політиці, корінні зміни в екологічному вихованні підростаючого покоління, адже сформована екологічна свідомість громадян говорить про високий рівень розвитку держави.
   На нашу думку, одним із важливих завдань освіти має бути формування екологічної свідомості екоцентричного типу, тому що свідомість визначає поведінку людини, її діяльність, екологічну культуру, що в свою чергу приведе до належного рівня розвитку нашої країни.
   Лише після екологічних реформ державні та господарські інститути не зможуть орієнтувати на "умовно їстівні продукти" та "тимчасові норми" на радіацію, встановлені не з медичних та санітарних гігієнічних міркувань, а з відверто економічних. Лише за умов суспільної екологічної грамотності громадськість зможе реалізувати можливості демократичного суспільства й ефективно боротися з причинами, а не з наслідками екологічного неблагополуччя. Екологічна свідомість, крім всього іншого, формує активну громадянську позицію. Людина не може бути байдужою до оточення (як природного так і соціального), в якому вона живе [3].
   Екологізація свідомості неможлива без знань про особливості формування компонентів екологічної свідомості, без знань про взаємозв'язки між психологічними особливостями особистості та екосвідомістю. Ці знання дадуть нам можливість впливати на всі її підструктури з метою формування екологічної свідомості та зміни її як цілісного утворення. Дослідження її структури допоможе знайти ефективні шляхи екологічної освіти і виховання, більш дієво впливати на індивідуальну свідомість, постійно збільшувати її рівень, який повинен відповідати сучасному стану взаємодії суспільства та природи. Саме тому виникла необхідність детально зупинитися на структурі та психологічних особливостях екологічної свідомості.
   Актуальність і значимість проблеми екологічної свідомості не потребують аргументації, адже цю проблему почали включати в число глобальних проблем сучасності. Мета цієї статті полягає у розгляді екологічної свідомості у контексті особистісних станів і властивостей.
   Виходячи із мети дослідження, було сформульовано такі завдання:
   • теоретичний аналіз проблеми структури, психологічних особливостей екологічної свідомості;
   • підбір комплексу методик для визначення психологічних особливостей особистості і екологічної свідомості;
   • експериментальне вивчення взаємозв'язку між особистісними характеристиками і екологічною свідомістю.
   Для реалізації цих завдань у дослідженні застосовувались такі методи, як теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, тестування, аналіз статистичних даних для визначення математичної залежності між досліджуваними компонентами.
   Теоретичний огляд проблеми.
   Екологічна свідомість - це складне структурне утворення, у якого є багато різних форм і рівнів свого існування та функціонування. Саме через це при аналізі структури екологічної свідомості виникає необхідність її багаторазового розчленування з використанням найрізноманітніших критеріїв поділу.
   У сучасній літературі немає єдиної думки щодо внутрішньої структури досліджуваного явища. Дослідники екологічної свідомості по-різному визначають її структуру. Так, A.M. Льовочкіна розрізняє три компоненти в структурі екологічної свідомості:
   1. когнітивний компонент - психічне відображення природного, соціального, штучного та внутрішнього середовища;
   2. емотивний компонент - ставлення до цього середовища;
   3. конативний (поведінковий компонент - саморефлексія та саморегуляція в навколишньому середовищі (стратегії й технології взаємодії) [4].
   За гносеологічним критерієм О. І. Салтовський в екологічній свідомості виділяє буденний і спеціалізований (теоретичний) рівні свідомості. Розглянемо їх докладніше:
   1) буденна екологічна свідомість, в якій відображається щоденне життя людини, її безпосередня взаємодія з оточуючим природним середовищем. Знання про особливості взаємовідносин суспільства з природою знаходяться в не систематизованій формі і вплетені в безпосередню практичну діяльність, в безпосереднє буття людей. Вони можуть бути логічно неузгодженими, суперечливими;
   2) спеціалізована (теоретична) екологічна свідомість, що більшою частиною включається до наукового екологічного знання, в якому відбувається рефлексія масової свідомості. Знання про взаємозв'язок суспільства та природа на цьому рівні знаходяться в спеціалізованій, теоретичній формі. Вони завжди повинні бути систематизованими, не суперечливими, логічно узгодженими. Цей рівень свідомості базується на досягненнях соціальної екології як науки. На ньому відображення відбувається через пізнання сутності, закономірностей та тенденцій розвитку взаємовідносин в системі "суспільство - природа" [7].
   В.О. Скребець, крім зазначених форм цього феномена, виділяє ще й групову форму, що являє собою цілісну складову діалектичної суми індивідуальних уявлень певної соціальної групи [6].
   С.Д. Дерябо та В.А. Ясвін виділяють такі компоненти досліджуваного явища:
   • система екологічних уявлень (як індивідуальних, так і групових) про взаємозв'язки в системі "Людина - Природа" і в самій природі;
   • суб'єктивне (індивідуальне) ставлення до природи;
   • стратегії та технології взаємодії з оточуючим світом;
   • життєві цінності етичного плану, які спонукають до формування цінностей еколоорієнтованих [2].
   На думку М.Г. Складановської, під терміном "екологічна свідомість" слід розуміти не просто відношення до природи і сукупність уявлень про взаємозв'язки в середині системи "людина - природа", а більш високий рівень розвитку людської свідомості і самосвідомості, її світоглядний аспект, який значною мірою відповідає поняттю "екологічний" і характеризується усвідомленням життя як великої цінності для будь-якої істоти, "благоговінням перед життям". Він наповнює глибокою суттю кожен вчинок людини, виявляє його моральний аспект, співнаправленість із вектором еволюції. В фокусі екосвідомості знаходиться творча сила людської думки [3].
   М.Г. Складановська вважає, що структуру екологічної свідомості можна визначити таким чином:
   1) знання про навколишній світ, закони еволюції, розвитку, про можливості людини, її роль і місце у Всесвіті, про зв'язки, як всередині екосистеми, так і в зв'язках всередині світобудови;
   2) яскраво виражена здатність свідомості людини прогнозувати можливі наслідки своїх дій, причому на віддалену перспективу;
   3) розвинута уява і творче мислення, можливість створювати моделі ймовірних змін у природі, суспільстві, в людині, обумовлених цілеспрямованими діями людини і людського суспільства;
   4) усвідомлення необхідності системного підходу як в моделюванні вказаних процесів, так і в їх здійсненні, гармонічного поєднання людини, її діяльності зі світом основної природи, біосфери і ноосфери;
   5) чітко виражена рефлексивна здатність людини, тобто здатність і готовність свідомості людини до пізнання себе, оцінювання своїх дій, думок, почуттів;
   6) моральний аспект: усвідомлення відповідальності людини за все, що відбувається на Землі за її участі, при мовчазній згоді, підтримці або недостатній протидії;
   7) комунікативний аспект: здатність і бажання передати іншим в процесі спілкування навчання, виховання те, що усвідомлює дана людина. На перетині рефлексивної здатності екологічної свідомості з її моральним і комунікативним аспектами знаходиться проблема самовиховання і виховання у підростаючого покоління тих рис характеру, властивостей особистості, які стають каталізаторами формування екологічної свідомості і її розвитку [3].
   Отже, підсумовуючи аналіз досліджень структури екологічної свідомості, потрібно відзначити певну різноплановість у поглядах щодо її компонентів та відсутність єдиних концептуальних рамок для її тлумачення.
   Емпіричне вивчення проблеми.
   Мета нашого дослідження - дослідити особливості екологічної свідомості у контексті цілісної особистості студентів. У досліджені брали участь 230 студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Вибірку склали студенти факультету психології, хімії і студенти Інституту фізичної культури та здоров'я. Збір емпіричного матеріалу здійснювався за допомогою п'яти методик.
   За основу ми взяли методики вивчення відношення до природи Дерябо С.Д. і Ясвіна В.А. Методика № 1 "Альтернатива" направлена на діагностику типу мотивації взаємодії з природними об'єктами. Вона складається з таких шкал:
   • естетична - природа як об'єкт краси;
   • когнітивна - природа як об'єкт вивчення;
   • прагматична - природа як об'єкт використання;
   • практична - природа як об'єкт охорони [1].
   Методика № 2 "Натурафіл" призначена для діагностики рівня розвитку інтенсивності суб'єктивного відношення до природи, під інтенсивністю розуміється в яких саме сферах і якою мірою проявляються відношення. Методика включає чотири основних шкали, які відповідають чотирьом типам відношення до природи: перцептивно-афективному, когнітивному, практичному і поступливому, а також додаткову шкалу натуралістичної ерудиції. Давайте розглянемо їх детальніше:
   1. Перцептивно-афективна шкала (ПА) спрямована на діагностику рівня: 1) естетичного освоєння об'єктів природи, 2) чуйності до їх проявів, 3) їх етичного засвоєння.
   2. Когнітивна шкала (К) направлена на діагностику рівня змін у мотивації і спрямованості пізнавальної активності, яка пов'язана з природою і виявляється в готовності (нижчий рівень) і прагненні (вищий) отримувати, шукати і переробляти інформацію про об'єкти природи, в особливій "інформаційній сенситивності" до них і так далі.
   3. Практична шкала (Пр) направлена на діагностику рівня готовності і прагнення до непрагматичної (тобто такої, що не ставить за мету отримати від природи "корисний продукт") практичної взаємодії з об'єктами природи, освоєнню необхідних для цього технологій (умінь і навиків) і так далі.
   4. Поступлива шкала (Пс) направлена на діагностику рівня активності особи, направленої на зміну її оточення відповідно до свого суб'єктивного відношення до природи.
   Додаткова шкала натуралістичної ерудиції (НЕ) направлена на діагностику сукупності відомостей, що є у особи, про об'єкти природи [1].
   Сформованість перцептивно-афективного компонента може бути охарактеризована як середній (верхній рівень норми) розвитку інтенсивності суб'єктивного відношення до природи, що говорить про високий рівень екологічної свідомості, когнітивного - також як середній (низький рівень), а от розвиток практичного і поступливого компонентів може бути оцінений як низький рівень [1].
   Методика № 3 "Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса". Визначає рівень мотивації до успіху [5].
   Методика № 4 "Діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі". Методика призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе, а також для визначення взаємостосунків у малих групах. За допомогою цієї методики виявляється переважаючий тип відносин до людей. Опитувальник містить 128 оцінювальних суджень, з яких в кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, впорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що судження, направлені на визначення якого-небудь типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через однакову кількість суджень [5].
   Методика включає в себе такі шкали:
   I. Авторитарний
   II. Егоїстичний
   III. Агресивний
   IV. Підозрюючий
   V. Підпорядковуваний
   VI. Залежний
   VII. Доброзичливий
   Методика № 5 "Багатофакторний особистісний опитувальник FPI". Опитувальник призначений для діагностики станів і властивостей особистості, які мають першочергове значення для процесу соціальної адаптації і регуляції поведінки. Опитувальник FPI містить 12 шкал. Загальна кількість запитань в опитувальнику -114. Шкали опитувальника І - IX є основними, або базовими, а X -XII - похідними, інтегруючими [1]:
   Шкала І (невротичність).
   Шкала II (спонтанна агресивність).
   Шкала III (депресивність).
   Шкала IV (дратівливість).
   Шкала V (товариськість).
   Шкала VI (врівноваженість).
   Шкала VII (реактивна агресивність).
   Шкала VIII (сором'язливість).
   Шкала IX (відвертість).
   Шкала X (екстраверсія - інтроверсія).
   Шкала XI (емоційна лабільність).
   Шкала XII (маскуліність - фемінізм).
   Інтерпретація результатів дослідження.
   Зробивши якісну та кількісну обробку результатів тестування студентів, було встановлено, що існує взаємозв'язок між особливостями особистості і екологічною свідомістю.
   Аналіз результатів показав, що існує як позитивний, так і негативний кореляційний взаємозв'язок між:
   • когнітивним типом мотивації взаємодії з природними об'єктами (що свідчить про високий рівень екологічної свідомості) з таким компонентом методики "Діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі", як "залежний" (г = 0,158, р < 0,05). Це свідчить про те, що особистість із високою пізнавальною активністю, яка прагне шукати, отримувати та переробляти інформацію властиві такі психологічні особливості, як м'якість, довірливість, конформність, інколи навіть невпевненість в собі, тривожність, тому і залежність від думки інших;
   • прагматичний тип мотивації (що свідчить про низький рівень екологічної свідомості) має позитивний кореляційний зв'язок із компонентом "егоїстичний" (г = 0,181, р < 0,05). Це вказує на те, що людині, яка ставить перед собою ціль отримати від природи "корисний продукт", належать егоїстичні риси, самозакоханість, хвалькуватість, самовдоволеність, зарозумілість, орієнтація на себе, схильність до суперництва;
   • також, ми помітили, що прагматична взаємодія з об'єктами природи не передбачає пізнавальної активності, пошуку якоїсь нової інформації оскільки кореляційний зв'язок негативний (г = -0,159, р< 0,05);
   • негативний кореляційний зв'язок (г = - 0,141, р < 0,05) помічений між практичним типом мотивації взаємодії з природними об'єктами і перцептивно - афективною шкалою методики "Натурафіл", яка визначає в яких сферах проявляються відношення з природою. Практична взаємодія з об'єктами природи не передбачає естетичного освоєння, етичного сприйняття;
   • з компонентом "залежний" перцептивно - афективна шкала (що свідчить про високий рівень екологічної свідомості) має позитивний взаємозв'язок (г = 0,143, р < 0,05). Естетичне освоєння природи, етичне сприйняття характерне людям довірливим, конформним, інколи навіть невпевненим у собі, тому і залежним від думки інших;
   • також перцептивно - афективна шкала має позитивний кореляційний зв'язок із компонентом "доброзичливість" (г = 0,152, р < 0,05). Це вказує на те, що доброзичливі і люб'язні люди, які прагнуть задовольнити вимоги оточуючих, намагаються "бути хорошими" для інших, прагнуть до цілей мікрогруп естетично освоюють об'єкти природи, етично сприймають оточення;
   • перцептивно-афективна шкала корелює з компонентом "відвертість" (г = 0,147, р < 0,05). Це свідчить про те, що етичне сприйняття оточення характерне також людям які прагнуть до відвертої взаємодії з навколишніми людьми при високому рівні самокритичності;
   • перцептивно-афективна шкала корелює з "Методикою діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса" (г = 0,162, р < 0,05). Взявши це до уваги, можна зробити висновки, що не зважаючи на те, що студенти мають високий рівень мотивації до успіху, вони не забувають про естетичне освоєння об'єктів природи, чуйності до їх проявів, їх етичного засвоєння;
   • когнітивна шкала позитивно корелює з компонентом "підпорядкований" (г = 0,142, р < 0,05). Це свідчить про те, що людям із естетичним освоєнням природи, етичним сприйняттям властива покірність, схильність поступатися, схильність підкорятися сильнішому, скромність, поступливість, емоційна стриманість, здатність підкорятися, здатність слухняно і чесно виконувати свої обов'язки;
   • когнітивна шкала позитивно корелює з компонентом "доброзичливий" (г = 0,161, р < 0,05), що свідчить про те, що естетичне освоєння природи, етичне сприйняття характерне людям, які схильні до співпраці, кооперації, гнучкі і компромісні при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагнуть бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформні, слідують правилам і принципам "хорошого тону" у відносинах із людьми, прагнуть допомагати, товариські, проявляють теплоту і дружелюбність у відносинах;
   • також попередня шкала корелює з компонентом "сором'язливий" (г = 0,152, р < 0,05). Отже, крім усіх вищезгаданих ознак додаються схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, що протікають за пасивно-оборонним типом. Інколи наявна тривожність, скутість,
   • невпевненість, наслідком чого є труднощі в соціальних контактах.
   • позитивна кореляція (г = 0,151, р < 0,05) помічена між поступливою шкалою методики "Натурафіл" (що свідчить про низький рівень екологічної свідомості) і "авторитарним" компонентом. Це свідчить про те, що існує взаємозв'язок між активністю особистості, направленої на зміну її оточення і диктаторським, владним, деспотичним характером, типом сильної особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на свою думку, любить давати поради, вимагає до себе пошани;
   • шкала натуралістичної ерудиції має позитивну кореляцію з компонентом "врівноваженість" (г = 0,151, р < 0,05). Це означає, що накопичений досвід і знання про об'єкти природи зумовлюють хорошу захищеність до дії стрес-факторів звичайних життєвих ситуацій, що базується на впевненості в собі та оптимістичності;
   • також шкала натуралістичної ерудиції має негативний кореляційний зв'язок (г = - 0,148, р < 0,01) із компонентом "дратівливість", а це означає, що людина яка схильна до нестійких емоційних станів зі схильністю до ефектного реагування мало цікавиться про навколишнє середовище.
   Підводячи підсумки аналізу результатів дослідження, можна сказати, що існує як позитивний, так і негативний взаємозв'язок між психологічними особливостями особистості та екологічною свідомістю. Особистості зі сформованою екологічною свідомістю (високі результати за такими шкалами, як перцептивно-афективна, когнітивна шкала, естетична, натуралістичної ерудиції) притаманні такі психологічні особливості, як доброзичливість, відвертість, висока мотивація до успіху, підпорядковувальнісь, сором'язливість, врівноваженість.
   Це все вказує на те, що екологічна свідомість облагороджує людину, робить її більш чутливою до оточуючого середовища. А от низький рівень досліджуваного феномена характеризується егоїстичністю та авторитарністю.
   Отже, зважаючи на усе вищезгадане, можна зробити такі висновки, що необхідність психологічного дослідження проблеми екологічної свідомості зумовлена потребою формування екологічно орієнтованої особистості. Психологічні аспекти формування екологічної свідомості стосуються її структури, яка нас кірзно пронизує цілісну особистість студента.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дерябо С.Д. Экологическая психология: диагностика экологического сознания. - М., 1999. - 310 с.
2. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. - Ростов - на -Дону: Издательство “Феникс”, 1996. - 480 с.
3. Людина і світ. Вступ до екологічної психології: Навч. посіб. -Д., 2006. - 144 с.
4. Льовочкіна A.M. Основи екологічної психології. - К.: МАУП, 2004.- 136 с.
5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара, 2002. - 672 с.
6. Скребець В.О. Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи. Монографія. - К., 2004. - 440 с.
7. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 382 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com