www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Організація психологічної підготовки працівників міліції до охорони громадського порядку під час проведення масових спортивних заходів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Організація психологічної підготовки працівників міліції до охорони громадського порядку під час проведення масових спортивних заходів

B.C. Лапчук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ

   У статті викладені результати наукового дослідження організаційних засад системи психологічної підготовки працівників міліції при охороні громадського порядку під час проведення масових спортивних заходів. Визначені зміст, головна мета, завдання та організаційні види психологічної підготовки. Наголошується на ролі формування навичок дотримання заходів особистої безпеки в системі професійної підготовки.
   Ключові слова: психологічне забезпечення, психологічна підготовка, громадська безпека.
   При проведенні масових видовищних спортивних заходів часто виникають непередбачені надзвичайні ситуації, що потребують силового втручання з боку правоохоронних органів. За родом специфіки своєї професійної діяльності працівники міліції громадської безпеки часто перебувають в екстремальних ситуаціях, спілкуються з людьми аморальної поведінки, правопорушниками та злочинцями. Усі ці та інші чинники впливають на нервово-психічну систему працівників, їхнє особисте життя, риси характеру, поведінку вдома й на роботі.
   Таким чином, особистість працівника міліції громадської безпеки під впливом умов службової діяльності піддається суттєвим змінам, що часто призводить до зниження професіоналізму, а іноді до професійної деформації. Як правило, ці процеси супроводжуються роздратованістю, байдужістю і черствістю працівників міліції, до проблем громадян тощо.
   Це здебільшого обумовлюється тим, що працівники міліції громадської безпеки не володіють основами початкових психологічних знань, не вміють правильно виходити зі стресових і депресивних станів, правильно поводити себе в конфліктних ситуаціях, переборювати почуття страху, внутрішній розлад. Тому так важливо ознайомити працівників ОВС з основами психологічних знань та навчити застосовувати їх у різноманітних життєвих ситуаціях та професійній діяльності.
   Упродовж 2007-2009 років нами у межах науково-дослідної роботи здійснювалося дослідження організаційних засад системи психологічної підготовки працівників ОВС України. За результатами цих досліджень ми дійшли висновку, що чинна система професійно-психологічної підготовки потребує суттєвого вдосконалення у відповідності до нових умов функціонування системи МВС України.
   Зокрема, у відповідності до наказу МВС України від 25.11.2003 №1444 „Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу ОВС України" професійна підготовка рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України визначається як організований, безперервний і цілеспрямований процес по оволодінню знаннями, спеціальними уміннями і навичками, необхідними для успішного виконання оперативно-службових завдань [1]. Як видно у цьому наказі йдеться лише про процес навчання, що передбачає процес оволодіння знаннями та уміннями. При цьому, взагалі не враховуються основи сучасної андрагогіки що визначають процеси формування нових соціальних установок.
   Система професійної підготовки в ОВС України включає такі основні організаційні види навчання, що забезпечують його безперервність: початкова підготовка, підвищення кваліфікації, перепідготовка, стажування, службова підготовка, навчання в аспірантурі, ад'юнктурі та докторантурі, самостійна підготовка.
   Службова підготовка у свою чергу включає в себе функціональну підготовку, тактику дій особового складу в типових і екстремальних ситуаціях, вогневу підготовку, фізичну підготовку, психологічну підготовку, загально-профільну (медична підготовка, засоби зв'язку і спеціальної техніки, цивільна оборона) підготовку.
   У відповідності до чинних нормативно-правової бази психологічна підготовка - це комплекс заходів психологічного характеру, спрямованих на формування, підтримку та розвиток у працівників професійно важливих психологічних та морально-ділових якостей, внутрішнього самоконтролю в конфліктних ситуаціях, комунікативної культури, психологічної готовності до професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, позитивної мотивації до вибору безпечних технологій виконання службових завдань.
   Заняття з психологічної підготовки проводяться психологами. Питання психологічної підготовки відпрацьовуються також на практичних заняттях з функціональної, вогневої, фізичної, тактичної та інших видів підготовки особового складу.
   Результати проведених нами соціально-психологічних опитувань працівників міліції громадської безпеки показали, що основною метою психологічної підготовки є:
   1) засвоєння працівниками основних положень психологічних знань, навичок та вмінь застосування досвіду і досягнень сучасної професійної (юридичної, кримінальної, інженерної й ін.) психології;
   2) досягнення відповідного рівня підготовленості працівника міліції до успішного подолання психологічних труднощів оперативно-службової діяльності і правильному врахуванню її психологічних аспектів, які підвищують її інтенсивність і ефективність.
   Враховуючи стресогенний характер професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки, психологічна підготовка до забезпечення заходів охорони громадського порядку повинна мати низку специфічних завдань, зокрема:
   - сформувати новий, відповідний вимогам сучасності, всебічно розвинений, позитивно спрямований на успішну професійну діяльність тип особистості працівника міліції;
   - навчити працівників переборювати почуття страху; орієнтуватись в будь-яких обставинах; виходити з тривалих стресових станів, витримувати фізичні навантаження; користуватись прийомами релаксації; швидко приймати правильні рішення;
   - навчити працівників емоційно-вольовій регуляції; позитивно мислити; розумітися у психічних станах;
   - надати допомогу працівникам у пізнанні своїх індивідуально-психологічних особливостей;
   - надати початкові знання з конфліктології; навчити максимально використовувати свої психічні можливості в екстремальних умовах тощо.
   На нашу думку, для досягнення головної мети психологічної підготовки працівника міліції громадської безпеки необхідно виявлення і розвинення в нього таких професійно-важливих якостей:
   - спроможність психологічного впливу на людей;
   - високий рівень психологічної стійкості;
   - особистісно-вольові якості;
   - психічна та фізична витривалість, збереження високого морального духу і бойової активності;
   - комунікативні вміння і якості;
   - професійного мислення (логічність, швидкість, глибина, критичність, кмітливість, гнучкість разом з творчою уявою);
   - добре розвинута слухова і зорова пам'ять (особливо на обличчя);
   - інтуїція, передбачення (антиципація), вміння орієнтуватися, швидка реакція;
   - професійна спостережливість;
   - професійна спрямованість особистості;
   - морально-ділові якості (принциповість, тактовність, справедливість, вимогливість до себе і оточуючих, готовність до самопожертви, висока правосвідомість, дисциплінованість, ретельність тощо).
   Окрім цього, для підвищення професійної надійності працівників ОВС, при організації професійно-психологічної підготовки слід враховувати:
   - взаємні інтереси і симпатії працівників,
   - здатність до взаємної колективної праці,
   - ступінь групової чутливості (розуміння один другого з півслова),
   - досвід спільної участі в аналогічних операціях,
   - психологічну згуртованість і психологічну сумісність.
   Професійно-психологічна підготовка повинна передбачати підняття на більш високий рівень функціонування психіки і свідомості, підвищення ефективності психічної діяльності в цілому і всіх основних психічних процесів.
   У процесі психологічної підготовки працівник міліції повинен набути навики, які дозволять йому стати більш уважним, спостережливим помічати багато такого, чого раніше не помічав взагалі, підвищити швидкість сприймання і його точність. Розширюються і формуються можливості пам'яті, вона включається в систему інших, більш складних міліцейських навиків.
   Засвоєння нових знань, опанування навиків міліцейської роботи сприяють розвитку мислення. Підвищується кмітливість, розвивається специфічна "міліцейська хитрість", тактичне мислення, так як працівник міліції повинен враховувати в своїх рішеннях велику кількість діючих факторів, як явних так і скритих, швидко і рішуче приймаючи рішення. Крім пізнавальної сфери навики, що формуються повинні стосуватися росту емоційно-вольової стійкості, духовного збагачення, готовності до виконання службових задач в будь-яких умовах і обстановці [4].
   Як показали наші власні дослідження, елементи психологічної підготовки присутні і в інших напрямках оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ.
   Так, пунктом наказом МВС України від 06.11.2003 №1317 „Про затвердження інструкції про порядок добору та зарахування працівників ОВС України до резерву кадрів на висунення для переміщення на вищі посади та організації роботи з ними" передбачено проведено занять і складання заліків з основ управління та психології [2].
   У відповідності до наказу МВС України від 25.11.2003 №1458 „Про організаційно-нормативне забезпечення виховної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України" Положенням про наставництво в органах внутрішніх справ України передбачено проведення окремих занять з психологічної підготовки з молодими працівниками, їх наставниками і керівниками [3].
   Окреме місце в системі професійної підготовки має посісти налагоджена система формування навичок дотримання заходів особистої безпеки.
   Забезпечення особистої безпеки працівників міліції громадської безпеки здійснюється комплексом заходів, спрямованих на зниження рівня професійного ризику до реально можливого мінімуму, який дозволяє, за умов ефективного вирішення оперативно-службових задач, гарантувати особовому складу збереження життя та здоров'я, нормального психічного стану та працездатності [5].
   Особиста безпека визначається специфікою умов, змісту і форм професійної діяльності; ступенем професійної захищеності працівника, в тому числі -наявністю спеціальних заходів матеріально-технічного та управлінського характеру, цілеспрямованої роботи зі працівниками в цьому напрямку; ступінь загальної професійної підготовленості працівника та сформованості в нього спеціальних знань і навичок щодо забезпечення особистої безпеки при вирішенні типових професійних задач, або в ситуаціях, пов'язаних з ризиком для здоров'я та життя.
   Головними напрямками забезпечення особистої безпеки працівників міліції громадської безпеки у дискурсі формування психологічної готовності є наступні [4]:
   - спеціально орієнтований відбір кандидатів на службу, що передбачає поглиблену діагностику можливих реагувань в екстремальних умовах діяльності;
   - проведення постійного спостереження за поведінкою працівників та аналіз критичних інцидентів;
   - проведення тренінгів з формування професійно-психологічних установок на безпечне вирішення оперативно-службових завдань;
   - навчання психолого-тактичним прийомам забезпечення особистої безпеки в типових ситуаціях оперативно-службової діяльності та формування індивідуальних алгоритмів безпечної поведінки.
   Ґрунтуючись на результатах опитувань досвідчених працівників міліції громадської безпеки, ми дійшли висновку, що під час професійно-психологічної підготовки потрібно спрямовувати зусилля на вивчення та роз'яснення наступних питань:
   - тактика й методи забезпечення особистої безпеки в ситуаціях затримання підозрюваних, шантажу та провокації;
   - прийоми безконфліктного вирішення психологічно складних ситуацій;
   - прийоми протидії маніпулятивному та сугестивному впливу;
   - прийоми нейтралізації післястресових симптомів;
   - правила та рекомендації щодо забезпечення особистої безпеки в позаслужбовий час, безпеки сім'ї.
   Але, в остаточному підсумку, всі заходи будуть мало ефективними без свідомої позиції та активної діяльності самого працівника із забезпечення особистої безпеки, перш за все, осмислення особистого професійного досвіду та досвіду більш досвідчених колег.
   Крім того, необхідно постійно вивчати та удосконалювати стратегію, тактику, методи та прийоми забезпечення особистої безпеки та безпеки своїх колег, особливо, якщо мова йде про виконання оперативно-службових задач в екстремальних умовах. І, що саме головне, необхідно не тільки засвоєння таких знань, але й створення системи формування готовності до їх постійної реалізації в ході вирішення оперативно-службових задач.
   У системі службової підготовки проведення таких занять доцільно доручити одному чи кільком досвідченим практичним працівникам, які разом з практичним психологом ОВС конкретизують запропоновану тематику та організують проведення занять у формі тренінгів, навчальної гри, спеціальних тренінгів та вдосконалення професійних вмінь та навичок. В окремих випадках доцільно, з урахуванням специфіки професійної діяльності окремих категорій працівників ОВС проведення практичних занять чи тренувань на смузі морально-психологічних перешкод, в тирі чи на полігоні.
   Зміст конкретних методик підготовки працівників до засвоєння основ психології особистої безпеки може бути різноманітним та значно відмінним, в залежності від напрямку професійної діяльності працівника, але, в будь-якому випадку, ці методики повинні передбачати наявність інформаційного матеріалу щодо причин та умов травматизму чи загибелі працівників, рекомендацій та порад щодо безпечної поведінки в різноманітних умовах вирішення професійних завдань та забезпечення особистої безпеки, що розробляються фахівцями МВС України.
   Аналіз трагічних випадків з правоохоронцями, що був проведений провідними психологами США, Росії, України, в яких вони були смертельно травмовані (убиті), зробив можливим виділити основні психологічні чинники, що цьому сприяли [4, 5]:
   - правоохоронець втратив пильність;
   - був фізично і тактично непідготовленим, погано володів зброєю;
   - не зумів вчасно розпізнати небезпеку;
   - мав нестачу професійних знань;
   - знаходився в стані апатії, благодушності (добросердності);
   - своєчасно не попросив підтримки, переоцінив свої можливості;
   - не контролював себе, інших людей, ситуацію;
   - проводив недбало обшук чи взагалі його не проводив;
   - не надів наручники на підозрюваного;
   - не спостерігав за руками, окремими рухами, мімікою обличчя, зміною настрою підозрюваного;
   - надто швидко заспокоївся та відчув безпеку;
   - не вірив, що він може стати об'єктом насильницьких дій з боку тих, з ким мав справу в небезпечній ситуації;
   - ігнорував очевидні ознаки небезпеки;
   - не підготував до застосування зброю;
   - не знайшов потрібну тактику дій, займав погану позицію;
   - не був психологічно готовий до дій в екстремальній ситуації;
   - вважав, що форма (посвідчення) працівника органу внутрішніх справ в даній ситуації захистить його від фізичного насильства;
   - не врахував психологічного стану затримуваного або підозрюваного;
   - розраховував, що буде "як завжди";
   - знаходився в полоні ілюзії безпеки (службовий кабінет, чергова частина та ін.);
   - не проаналізував інформацію керівника про можливий характер агресивних дій з боку затримуваного, підозрюваного;
   - не врахував злочинну спрямованість дій підозрюваного;
   - не передбачав наявність зброї у підозрюваного;
   - "застиг", не рухався;
   - був сонним або заснув;
   - знаходився в несприятливому психічному стані (хворобливому, перевтомленому, конфлікті з керівництвом або в родині, похмільний синдром та ін.).
   Базуючись на отриманих емпіричних даних, враховуючи сучасні наукові тенденції, нами сьогодні розробляється та поступово впроваджується новітня система психологічної підготовки працівників ОВС, заснована на провідних засадах гуманістичної психології, вікової психології та андрагогіки. Результати подальших досліджень нами доповідатимуться у наступних публікаціях.

Література

1. Наказ МВС України від 25.11.2003 №1444 „Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу ОВС України".
2. Наказ МВС України від 06.11.2003 №1317 „Про затвердження інструкції про порядок добору та зарахування працівників ОВС України до резерву кадрів на висунення для переміщення на вищі посади та організації роботи з ними".
3. Наказ МВС України від 25.11.2003 №1458 „Про організаційно-нормативне забезпечення виховної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України".
4. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Кондратьев Я.Ю. та ін. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції (У двох частинах). Психологічне супроводження оперативно-службової діяльності працівників органів внутрішніх справ в екстремальних умовах. Частина II: Навчально-методичний посібник. - К.: НАВСУ, 2003.
5. Юхновець Г.О., АндросюкВ.Г., Казміренко Л.І. та ін. Під ред. АнуфрієваМ.І, Кондратьева Я.Ю. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків: Науково-практичні рекомендації. -К.: НАВСУ, 1999.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com