www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Дослідження проявів рефлексивності в осіб з різними статусами професійної ідентичності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Дослідження проявів рефлексивності в осіб з різними статусами професійної ідентичності

Н.Ю. Мельнік

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ РЕФЛЕКСИВНОСТІ В ОСІБ З РІЗНИМИ СТАТУСАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

   Дана стаття присвячена дослідженню впливу рефлексивності особистості на становлення професійної ідентичності. Автором проведено порівняльний аналіз проявів даної властивості особистості у студентів при різних статусах професійної ідентичності.
   Ключові слова: рефлексивність, професійна ідентичність, статуси професійної ідентичності.
   Постановка проблеми. Дослідження феномену рефлексивності особистості відбувається у міждисциплінарному науковому просторі, про що свідчить інтерес до цієї проблеми з боку філософії, психології, психотерапії, педагогіки.
   У філософії рефлексія є одночасно формою існування філософського знання, основним методом його отримання, а також засобом взаємодії з окремими галузями знань.
   У психологічній науці рефлексія розглядається: а) як феномен розумової діяльності людини; б) як компонент структури діяльності; в) як інструментальний засіб організації навчальної діяльності; г) як форма діяльності мислення; д) як специфічне утворення у структурі особистості, яке пов'язане зі здатністю індивіда виходити за межі проживання теперішнього моменту життя, як спосіб його осмислення і перетворення; є) як механізм становлення професійної ідентичності [1-5, 7].
   Слід зазначити, що в останніх згаданих роботах приділяється особлива увага двом видам рефлексії: а) рефлексії повсякденної діяльності, під якою ми розуміємо процес критичного осмислення і усвідомлення необхідності вносити корективи до ходу власної діяльності, уміння виділяти, аналізувати і співвідносити власні дії з ситуацією; б) рефлексії поведінки оточуючих людей та взаємодії з ними, за якою стоїть здатність зрозуміти, що думають інші та усвідомлення того, як індивід сприймається партнером по спілкуванню.
   Проте, незважаючи на актуальність проблеми і фундаментальне значення рефлексивності як фактора особистісного зростання, необхідно зазначити дефіцит досліджень, спеціально присвячених вивченню впливу цього фактора на професійний розвиток особистості. Наявні в сучасній педагогічній і психологічній літературі малочисельні роботи не дозволяють сформувати цілісного уявлення про вплив цієї властивості особистості на становлення професійної ідентичності, оскільки відображають лише деякі аспекти цього психологічного явища і часто містять суперечливу інформацію.
   Метою цієї статті є порівняльний аналіз індивідуальної міри рефлексивності при різних статусах професійної ідентичності у студентів гуманітарних спеціальностей.
   В якості випробовуваних в експерименті брали участь 184 студенти психолого-педагогічного (153 особи) і філологічного факультетів (31 особа). Середній вік респондентів склав 19,5 років.
   Для досягнення поставленої мети нами був визначений комплекс методик, за допомогою яких найдоцільніше було здійснити емпіричне дослідження. До цього комплексу увійшли опитувальник "Дослідження професійної ідентичності" (Л.Б. Шнейдер) [8] і тест "Індивідуальна міра рефлексивності" (А.В. Карпов, В.В. Пономарьова) [6]. При відборі діагностичного інструментарію ми враховували наступні вимоги до методик, які використовуються у дослідженнях:
   а) їх відповідність меті дослідження;
   б) достатня об'єктивність, репрезентативність, надійність і валідність тестів;
   в) чіткість і однозначність інструкцій до проведення дослідження.
   Наступним кроком було проведення власне психодіагностичного обстеження за допомогою вищеназваних методик.
   За результатами діагностики у зведеній вибірці були виділені такі групи.
   а) група випробовуваних (23 особи) зі статусом досягнутої ідентичності, при якій повністю усвідомлюється важливість професії для себе, відчувається цінність власної особистості, цінність свого "Я" для інших людей, що здатне викликати в інших пошану і розуміння, ставлять перед собою цілі, які планують досягти у процесі навчання, а надалі - в професійній діяльності;
   б) група випробовуваних (46 осіб) з псевдоідентичністю, які відрізняються упевненістю в тому, що вибрана ними спеціальність підходить їм в усіх сенсах; які Грунтуються на стереотипах, що склалися у них про цю професію, і тотально поглинені статусом, роллю при завищеному оцінюванні власних якостей і прагненні досягти мети будь-якими засобами;
   в) група випробовуваних (44 особи) з дифузією ідентичності, для яких характерно сумніватися у своєму виборі професії, у необхідності освіти для подальшої професійної діяльності, у цінності власної особистості для себе та інших;
   г) група випробовуваних (49 осіб) з мораторієм, для яких властиво гостро переживати свій професійний вибір, робити спроби вирішити проблему професійного самовизначення, випробовуючи різні варіанти;
   д) група випробовуваних (22 особи) з передчасною ідентичністю, яка виникає тоді, коли людина не робить незалежних життєвих виборів. Це варіант нав'язаної ідентичності.
   Далі у даній вибірці досліджувалася індивідуальна міра рефлексивності і вироблялося складання профілів рефлексивності при різних статусах ідентичності та їх порівняння, при цьому ми припускали, що представники різних статусів професійної ідентичності характеризуються специфічним поєднанням показників рефлексії діяльності і взаємодії, а також рівнем їх вираженості (див. рис. 1).

Рис. 1

   Примітка: РР- ретроспективна рефлексія, РАД-рефлексія актуальної діяльності, РМД-рефлексія майбутньої діяльності, РСВД-рефлексія спілкування і взаємодії. Ді-досягнута ідентичність, Пс-псевдоідентичність, Дф-дифузія ідентичності, М-мораторій ідентичності, Пр-передчасна ідентичність На осі X розташовані показники видів рефлексивності, на осі Y - їх значення, які являють собою середню оцінкою кожного показника усіх представників даних груп. Значення, які потрапляють в область від 28 до 37 балів відповідають нормальному рівню рефлексивності, значення вище 37 -характеризують тенденцію до підвищеної рефлексивності, а нижче 27 -тенденцію до слабкої вираженості діагностованого параметра. Медіана проходить через відмітку 31,14. При аналізі профілів нас цікавили однойменні показники, які мають статистично достовірні відмінності.В якості статистичного критерія достовірності відмінностей у досліджуваного показника був використаний U-критерій Манна-Уітні для непов'язаних вибірок. Комп'ютерна обробка даних відбувалася з допомогою статистичного пакету SPSS 13.0.
   У результаті отриманих даних ми можемо відмітити, що випробовувані з досягнутою ідентичністю мають нормальний рівень рефлексивності. На тлі оцінювання минулих подій, схильності аналізувати свої помилки і промахи, вони можуть осмислити і проаналізувати те, що відбувається з ними, здатні співвідносити з предметною ситуацією власні дії, координувати, контролювати елементи діяльності відповідно до сучасних умов. Це проявляється у тому, що вони часто вдаються до обдумування того, що відбувається, схильні до самоаналізу в життєвих ситуаціях. У той же час їм властиво обмірковувати майбутню діяльність і планувати, прогнозувати імовірний результат діяльності. У поведінці це проявляється у вигляді ретельного планування деталей, які мають велике значення для виконання майбутньої діяльності; частому уявному зверненні суб'єкта до майбутньої діяльності; занепокоєнні про майбутнє.
   Високі значення рівня розвитку рефлексії спілкування і взаємодії, дозволяють нам охарактеризувати представників цієї підгрупи як здатних усвідомлювати, як вони сприймаються партнером по спілкуванню, здатних розуміти причини будь якої поведінки іншої людини та передбачати реакцію соціального середовища на свої дії.
   Порівнюючи профілі рефлексивності при різних статусах ідентичності, ми виявили, що у осіб з псевдоідентичностю разом з нормальним рівнем рефлексії сьогоднішньої і майбутньої діяльності, можна відмітити наявність тенденцій до пониження рефлексивності в області минулої діяльності (р<0,01), що значно відрізняє цю підгрупу від попередньої. На наш погляд, це можна пояснити, з однієї сторони, вираженою орієнтацією респондентів з псевдоідентичністю на отримання задоволення і насолоди в сьогоденні, а, з іншої, тенденцією до сприйняття теперішнього, яке треба переносити з покірністю і смиренням. В силу його незмінності вони не вважають потрібним звертатися до отриманого життєвого досвіду, аналізувати події і помилки, що сталися. У цій підгрупі відмічена тенденція до слабкої рефлексивності спілкування і взаємодії з іншими, що значно відрізняє підгрупу з псевдоідентичністю від випробовуваних з досягнутою ідентичністю (р<0,01). На наш погляд, саме із слабкістю цього параметра пов'язані поглиненість своїм соціальним статусом, завищена самооцінка власних якостей, порушення довірливих і гнучких стосунків з соціумом, прагнення респондентів з псевдоідентичністю досягти мети будь-якими засобами.
   Між профілем рефлексивності при досягнутій професійній ідентичності і дифузії у підгрупах виявлені значні відмінності по рефлексії минулої діяльності (р<0,01), рефлексії актуальної діяльності (р<0,05), рефлексії майбутньої діяльності (р<0,01). У цілому, можна відмітити, що при дифузії професійної ідентичності усі види рефлексії діяльності мають тенденцію до слабкої вираженості, тобто випробовуваним цієї підгрупи у меншій мірі властиво замислюватися над тим, що відбувається, над причинами своїх дій, над їх наслідками, вони не завжди планують свою діяльність, бувають імпульсивні і обмежуються розглядом меншої кількості деталей при ухваленні рішень.
   При аналізі профілей рефлексивності у підгрупах зі статусом мораторію і досягнутої ідентичності ми бачимо, що значення як по рефлексії діяльності, так і по рефлексії спілкування і взаємодії у першій дещо підвищені. Значущі відмінності між даними групами відзначаються по рефлексії минулої і майбутньої діяльності (р<0,05), ситуативній рефлексії (р<0,01). Це підтверджує наше припущення про те, що підвищення рівня рефлексивності спостерігається у критичні періоди життя, коли доводиться робити життєвий вибір, приймати важливі рішення (закінчення університету, проблема працевлаштування), а саме мораторій є статусом ідентичності, при якому людина знаходиться в стані кризи ідентичності, активно прагнучи її вирішити.
   При статусі передчасної ідентичності у студентів спостерігається тенденція до зниження рефлексії минулої діяльності, що значно (р<0,01) відрізняє цю підгрупу від підгрупи з досягнутою ідентичністю. Зниження рефлексивності по параметру минулої діяльності можна розцінити як деяке витіснення подій минулого, які мають негативне забарвлення. З іншого боку, при ретроспективній рефлексії її предметами є - передумови, мотиви, причини події і допущені помилки, у разі ж статусу передчасної професійної ідентичності суб'єкт не схильний аналізувати свій досвід, він орієнтований на привласнення чужого досвіду, запозичення поглядів і залежність в ситуації життєвих виборів.
   Слід зазначити, що рефлексія спілкування і взаємодії у випробовуваних з різними статусами ідентичності, за винятком псевдоідентичності, знаходиться в зоні нормальних значень. Пояснення цьому полягає, на наш погляд, в особливостях вибірки, що складається із студентів, професійний вибір яких лежить у сфері "людина-людина" і вміння відображати внутрішній світ іншої людини, здатність зрозуміти партнера по спілкуванню є професійно важливим, через що його розвитку в ході навчального процесу приділяється особлива увага.
   Узагальнивши показники по рефлексії діяльності і рефлексії спілкування, ми отримали значення показника загальної рефлексії по підгрупах з різними статусами ідентичності (рис. 2).

Рис. 2

   Примітка: Ді-досягнута ідентичність, Пс-псевдоідентичність, Дф-дифузія ідентичності, М-мораторій ідентичності, Пр-передчасна ідентичність, ЗР-загалъгий рівень рефлексивностіНа осі X розташовані значення показника загальної рефлексії, на осі Y групи з різними статусами професійної ідентичності. Зона низьких значень на цій діаграмі знаходиться в області від 0 до 107, зона середніх з тенденцією до низьких в області від 108 до 122, зона середніх значень з тенденцією до високих в області від 123 до 137, високий рівень рефлексії діагностується при показниках > 137.
   Таким чином, можна відмітити, що особи з досягнутою ідентичністю мають нормальний, з тенденцією до високого рівень рефлексії. Для них властиво звертатися до аналізу своєї діяльності і вчинків інших людей, виявляти причини і наслідки своїх дій, як у минулому, так і в сьогоднішньому і майбутньому, обмірковувати свою діяльність в найдрібніших деталях, ретельно її планувати і прогнозувати усі можливі наслідки. їм характерно ставити себе на місце іншого, передбачати його поведінку, робити спробу зрозуміти, що думають про них самих.
   Особи з дифузією професійної ідентичності і передчасною професійною ідентичністю мають нормальний з тенденцією до низького рівень рефлексії, зниження цього рівня відбувається за рахунок зниження показників по рефлексії діяльності. Особам з псевдоідентичністю також властивий нормальний з тенденцією до низького рівень рефлексії, але його зниження відбувається за рахунок показника рефлексії спілкування.
   Респондентам із статусом мораторію властива підвищена рефлексія, що характерно для осіб, що переживають кризовий період.
   Отже, в результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
   1. Нормальний рівень ретроспективної, актуальної і перспективної рефлексії діяльності і взаємодії відзначається у осіб з досягнутою професійною ідентичністю.
   2. У представників з псевдоідентичністю на тлі зниження рефлексії взаємодії, можна відмітити зниження показників рефлексивності в області минулої діяльності, тобто разом з відсутністю необхідності звертатися до отриманого життєвого досвіду, аналізувати події, що сталися, і помилки, ці індивіди поглинені своєю значущістю, не схильні підтримувати довірливі і гнучкі стосунки з професійним співтовариством.
   3. У представників з дифузією професійної ідентичності можна відмітити низький рівень розвитку рефлексивності, що заважає їм серйозно замислюватися над тим, що відбувається, над причинами своїх дій, над їх наслідками, планувати свою діяльність.
   4. У осіб з мораторієм професійної ідентичності був відзначений найвищий рівень рефлексії, що характерно для кризової ситуації, коли необхідно зробити життєвий вибір.
   5. Зниження показників по рефлексії минулого у представників статусу передчасної ідентичності говорить про бажання витіснити події минулого, не аналізувати їх, присвоїти собі чужий досвід.
   Таким чином, на підставі проведеного аналізу, ми можемо стверджувати, що рефлексивність як особистісна риса бере участь у процесах професійної ідентифікації, причому рівень її розвитку впливає на успішність становлення вираженої професійної ідентичності.

Література

1. Барцалкина В.В. О взаимосвязи самосознания и рефлексивности в онтогенезе / Тезисы научно-практической конференции: Проблемы логической организации рефлексивных процессов. - Новосибирск, 1986. - С. 232-234.
2. Вачков И.В. Структура профессионального самосознания учителя / Школьный психолог. - 2000. - № 3, 5, 13.
3. Зак А.З. Экспериментальное изучение рефлексии у младших школьников / Вопросы психологии. - 1978. - № 2. - С. 102-110.
4. Исаев Е.И. Становление и развитие профессионального сознания будущего педагога / Е.И. Исаев, С.Г. Косарецкий, В.И. Слободчиков // Вопросы психологии. - 2000. - № 3. - С. 57-67.
5. Карпов А.В. Психология рефлексивных механизмов деятельности. - М., 2004.-424 с.
6. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / Психологический журнал. - 2003. - Т. 24. - № 5. - С. 45-57.
7. Слободчиков В.И. Генезис рефлексивного сознания в младшем школьном возрасте / В.И. Слободчиков, Г.А. Цукерман // Вопросы психологии. - 1990. -№ 3. -С. 25-26.
8. Шнейдер Л.Б. Личностная, гендерная и профессиональная идентичность. Теория и методы диагностики. - М.: МПСИ,2007. - 128 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com