www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вікові аспекти становлення духовних цінностей школярів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вікові аспекти становлення духовних цінностей школярів

О.І. Пенькова

ВІКОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ

   У статті висвітлена психологічна сутність духовних цінностей підлітків, старшокласників та їх батьків. В результаті проведеного дослідження виокремлені фактори, що впливають на розвиток духовності, представлена характеристика структурних елементів духовної сфери, розроблена методика, за допомогою якої стала можливою реалізація наукових завдань.
   Ключові слова: духовність, духовні цінності, розвиток духовності.
   Постановка проблеми. Духовні цінності особистості ми розглядаємо як цілісне утворення, яке складається із цілого ряду духовних почуттів, прагнень, потреб. Одні з них можуть займати лідируючі позиції в цьому процесі, інші -відіграють другорядну роль у контексті духовної спрямованості особистості. Формуючись у певних соціальних умовах, духовні цінності втілюють у собі високі суспільні інтереси, активізують соціальну діяльність, залучаються до свідомого втручання індивіда у справи суспільства, слугують свідомому вибору місця в ньому.
   Духовність, за М.Й. Боришевським, це багатовимірна система, складовими якої є утворення у структурі свідомості та самосвідомості особистості, в яких віддзеркалюються її морально релевантні потреби, інтереси, погляди, ставлення до навколишньої дійсності, до інших людей, до себе самої, що стали суб'єктивно значущими регуляторами активності.
   Багато дослідників стверджують, що саме цінності визначають характер відносин особистості з середовищем, з сім'єю і це, в свою чергу, детермінує особливості її поведінки (Б.Г. Ананьев [1], М.Й. Боришевський [2], А.Г. Здравомислов [3], Г.С. Костюк [4], В.Я. Титаренко [6], К.В. Шорохова [7], В.О. Ядов [5] та ін.). Так, Г.С. Костюк зазначав: “Дорослі опосереднюють формування досвіду дитини вже з перших її днів. Немає ніякої можливості провести якусь штучну межу, що відокремила б особистий досвід дитини від досвіду суспільного, а тим більше протиставити їх. Особистий досвід дитини проймається досвідом, засвоюваним від дорослих, через що набуває нової якості. Таке взаємопроникнення існує в усіх виявах свідомого психічного життя, починаючи з її осмисленого сприймання [4, с 127].
   На всіх етапах розвитку дитини в сім'ї як на неї, так і на її батьків чинять постійний вплив різні фактори соціального середовища. Але приклад батьків є тим першим соціальним досвідом, який засвоюють діти протягом свого життя. Це - спілкування специфічне, неповторне, бо воно Грунтується на почуттях взаємної любові, прихильності батьків і дітей. Як наголошує В.Я. Титаренко, “групова свідомість сім'ї - це складний соціальний феномен, діалектична єдність загального і особливого. Загальне виступає у ньому не лише як наслідок певної ідентичності поглядів, норм, орієнтацій тощо, які в тій чи іншій мірі властиві тим, хто перебуває у шлюбі, але і як продукт конкретного буття сім'ї, результат спільних форм діяльності подружжя, на основі чого утворюється новий, вищий ступінь спільності думок, оцінок, норм, ціннісних орієнтацій, соціальних почуттів та інших елементів свідомості” [6, с 110].
   Побудова експерименту та обговорення результатів. В науковій літературі представлені різні думки щодо структури духовної сфери. В одному випадку процес її розвитку і функціонування розглядається через форми суспільної свідомості, в іншому - через духовні потреби, духовне спілкування або ж через духовну життєдіяльність людей. Підставою для визначення структурних елементів духовності є те, що всі вони мають досить чіткі критерії свого відокремлення: мета, засоби її досягнення, об'єкт і суб'єкт, матеріальне забезпечення і кінцевий результат.
   Характеристику структурних компонентів духовності найкраще розпочати з аналізу ідеологічної діяльності. Вона надає якісної визначеності всім іншим структурним елементам духовної сфери, що характеризує спрямованість розвитку духовних процесів і явищ, які відбуваються в житті суспільства, сім'ї, особистості.
   Велике значення має такий елемент духовності, як масова інформація, в завдання якої входить забезпечення населення відомостями, новинами, якими воно керується у своїй трудовій і ідейно-політичній діяльності, Дана інформація передається і використовується завдяки пресі, радіо, телебаченню, масово-політичній роботі тощо. Принциповими особливостями цієї системи в сучасних умовах є повнота, оперативність, дохідливість, злободенність, врахування потреб і інтересів різних верств населення.
   Важливим структурним компонентом духовності є наука, яка визначає ступінь розвиненості інтелектуального потенціалу країни. Особливо актуальною в наш час стала практична спрямованість суспільних наук, їх реальна участь у соціальних і економічних процесах.
   І, нарешті, вагомим компонентом духовності можна вважати культуру. її роль - багатопланова: вона частково виконує функції виховання, частково -засобів масової інформації. Культура народу - яскравий покажчик його свідомості і загалом духовного і інтелектуального багатства. Вона є осередком духовних цінностей, духовних можливостей суспільства, концентрацією творчих засад в особистості. Важливу роль у цій сфері відіграють література і мистецтво. Вони спрямовані на розвиток художньої культури, на формування моральної свідомості, впливають на духовне життя суспільства.
   Всі системні елементи духовності об'єднані в єдине ціле і приймають участь у духовному житті країни, впливаючи на розвиток інтелектуального рівня суспільства, ступінь його духовної зрілості та культури.
   Методологічною базою дослідження стали положення, розроблені М.Й. Боришевським, який розглядає розвиток духовності як процес, що зумовлюється соціальними впливами на особистість, яка завдяки притаманній їй самоактивності здатна трансформувати ці впливи, поступово виробляючи власне концептуальне розуміння й ставлення до сутності життя, життєвих цілей і на їх основі визначити власний життєвий шлях, реалізуючи найважливіші духовні цінності.
   Дослідження здійснювалося у два етапи: на першому етапі вивчався взаємозв'язок між духовною спрямованістю підлітків та сімейно-родинними ціннісними орієнтаціями. Мета другого етапу роботи полягала у дослідженні змісту системи родинних ціннісних орієнтацій, що сприяють розвитку духовності старшокласників та таких, що гальмують даний процес. Згідно з метою дослідження були поставлені такі завдання:
   1. Проаналізувати і узагальнити наявні в психологічній літературі підходи, що стосуються дослідної теми.
   2. Спираючись на загальну концепцію і програму дослідження, розробити і апробувати експериментальну методику дослідження.
   3. З'ясувати взаємозв'язок між духовною спрямованістю старшокласників та сімейно-родинними ціннісними орієнтаціями, розкрити психологічні чинники, що зумовлюють цей зв'язок.
   Для реалізації поставлених завдань ми застосували анкету, у якій просили школярів (N = 100) і їх батьків (N = 100) прорангувати за ступенем значущості список з п'ятнадцяти пунктів, що включають перелік цінностей різних сфер духовного життя людини. Отримані результати подані в таблицях 1, 2.
   Результати дослідження дають змогу констатувати наступне: підлітки так само, як і їх батьки диференційовано підходять до змісту духовних цінностей. Рівень оцінки залежить не лише від змісту, що визначає дану цінність, а й від того, як досліджувані до неї ставляться. Так, перші місця вони віддають таким якостям як: національна свідомість і історична пам'ять. Також виявлено однорідність показників за параметрами стійкі патріотичні почуття, уміння самостійно здобувати знання, готовність до практичного застосування знань та вмінь, виховання творчого ставлення до праці.
   Аналіз результатів експерименту дозволяє виявити таку ієрархію пріоритетів у духовних цінностях підлітків: прагнення розвивати пізнавальні інтереси, здібності і творчу активність при опануванні знань; уміння діяти у відповідності з власними переконаннями, потреба брати участь у житті країни; виховання творчого ставлення до праці, підготовка до свідомого вибору професії.
   Батьки ж віддають перевагу іншим цінностям: негативне ставлення до нав'язування іншому власних думок, оцінок, поглядів; формування правосвідомості й виховання громадянської відповідальності. Слід підкреслити, що як підліткам, так і батькам притаманна низька зацікавленість політикою.
   Наші дані свідчать, що у свідомості досліджуваних домінують цінності, визначені матеріальними чинниками. Соціальний статус сім'ї, щоденна боротьба з матеріальними і побутовими нестатками розкривають мало можливостей для становлення духовності в її високому розумінні.
   Недостатній культурний розвиток того оточення, в якому формується підліток, зумовлює суперечності, що перешкоджають вихованню духовності. Ідейно-моральна атмосфера сім'ї не є цілісною, вона буває неоднорідною, а в деяких своїх елементах - суперечливою.

Таблиця 1

Таблиця 1

   Перейдемо до розгляду результатів другого етапу дослідження, метою якого було: з'ясувати взаємозв'язок між духовною спрямованістю старшокласників та сімейно-родинними ціннісними орієнтаціями, розкрити психологічні чинники, що зумовлюють цей зв'язок. Отримані дані подані в таблиці 2.

Таблиця 2

Таблиця 2

   Результати анкетування свідчать, що наші досліджувані, так само, як і підлітки, диференційовано підходять до аналізу духовних цінностей. Слід констатувати, що отримані дані розкривають певний взаємозв'язок між відповідями старшокласників і їх батьків. Ієрархія їх ставлень до духовності характеризується тим, що головними цінностями вони вважають такі: національна свідомість; вміння керуватися духовно-естетичними принципами у власній поведінці; уміння самостійно здобувати знання, постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки; прагнення розвивати пізнавальні інтереси, здібності і творчу активність при опануванні знань.
   Необхідно зауважити, що так само одностайно наші досліджувані визначились з останніми місцями, куди віднесли такі цінності: уміння діяти у відповідності з власними переконаннями, потреба брати участь в житті країни; стійкі патріотичні почуття, дієва налаштованість на реальні справи, в яких реалізується почуття громадянського обов'язку; усвідомлення належності до національної спільноти; негативне ставлення до нав'язування іншому власних думок, оцінок, поглядів; потреба опановувати політичні знання.
   Як бачимо, дані феномени впливають на різні структурні компоненти духовних цінностей неоднаково. Ціннісну єдність визначають у більшій мірі науково-пізнавальна та духовно-естетична спрямованість. Роль цих факторів для учнів і їх батьків важко переоцінити. Науково-пізнавальна цінність - це потреба в знаннях, в освіті, в науці тощо; духовно-естетична - потреба у видовищах, музиці, живописі, в художньому слові - що для старшого шкільного віку є найбільш актуальним. Адже саме у цьому віці соціальні устремління юнаків носять яскраво виражений характер пошуку індивідуальних шляхів у житті, власних форм соціального ствердження. Більшість батьків теж неодмінною умовою успішного життя своїх дітей вбачають освіту, престижну професію, яку неможливо отримати без необхідних здібностей і знань. Як бачимо, анкетування свідчить, що під поняттям “духовність” досліджувані розуміють соціально-значущі ідеали, культурно-естетичні цінності. Ідеологічна спрямованість кожної сім'ї виявляється дещо специфічно і залежить від багатьох факторів, в тому числі: матеріальних, культурних, громадянських тощо. Одержані дані показали, що цілісну єдність визначають науково-пізнавальна та культурно-естетична спрямованість духовних цінностей. Що ж стосується інформаційних цінностей, то учні віддають їм належне, згадуючи, що всі члени сім'ї щоденно цікавляться телевізійними новинами, читають газети та журнали, але ця обставина не сприяла виокремленню даного показника як провідного у становленні духовності сім'ї.
   У сімейній взаємодії на формування духовності справляють постійний вплив різні фактори соціального середовища. Вся система цінностей, настановлень, потреб та мотивів сім'ї орієнтована на реальні можливості їх життєдіяльності, багато в чому визначається умовами життя. З часом формується здатність адаптації цілей, установок, ціннісних орієнтацій сім'ї до реалій зовнішнього життя, які впливають на членів сімейної взаємодії. Важливим фактором розвитку духовності виступає соціально-національний аспект уявлень сім'ї про загальнолюдські цінності, правила і норми поведінки. Батьки і діти, зберігаючи загальні риси культури своєї народності, нації засвоюють почасти духовні цінності національного духовного середовища. Неабияку роль у цьому процесі відіграють соціальні контакти, тобто встановлення сприятливих відносин у різних сферах соціальної взаємодії, розширення міжособистісних взаємозв'язків, реалізація власної соціальної ролі, збереження власної індивідуальності, захист своєї неповторності, незалежності.
   Висновки. Система духовних цінностей школярів пов'язана з соціально-економічними, науково-пізнавальними та культурними перетвореннями у суспільстві і відображає стан їх потребово-мотиваційної сфери, емоційних почуттів, принципів поведінки. Стосовно кожної окремої особистості духовне життя суспільства - об'єктивне. Воно виступає як частина соціального середовища, звідки людина отримує знання політичних, правових, моральних, естетичних та інших принципів і норм, які суспільство (держава, школа, сім'я) надає своїм членам. Рівень розвитку духовності у значній мірі визначається характером і станом взаємин суспільства і особистості, мірою залежності останньої від матеріальних та вузькоутилітарних проблем.

Література

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: ЛГУ, 1968. - 338 с.
2. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. - 1977. - № 1. - С. 144-150.
3. 3дравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 1986.-223 с.
4. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.-К., 1989.-608 с.
5. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. -Л., 1979.-264 с.
6. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. - М.: Мысль, 1987. -352 с.
7. Шорохова Е.В. Проблемы “Я” и самосознание // Проблемы сознания. Материалы симпозиума. - М., 1966. - С. 217-228.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com