www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вплив музичного мистецтва на формування особистості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив музичного мистецтва на формування особистості

М.В. Максимов

ВПЛИВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

   Сприяння особистісному зростанню своїх громадян є завданням цивілізованого суспільства, оскільки духовний потенціал нації визначається загалом осіб із високим ступенем особистісної зрілості.
   З'ясування механізмів впливу музичного мистецтва на формування особистості відкриває можливість виховання засобами музики. В наших попередніх дослідженнях [3, 4] показано, що гармонійність та особистісна зрілість людини позначається на її музичних уподобаннях; доведено зв'язок певних рис особистості з позитивним ставленням до класичної музики.
   Мета дослідження, результати якого викладено в даній статті полягала у визначенні напрямів формування особистості соціально дезадаптованих осіб, шляхом гармонізації їх внутрішнього світу засобами мистецтва.
   У психології було висунуто надзвичайно багато різноманітних теорій, з яких кожна по-своєму роз'яснювала сприймання творів мистецтва. Проте й досі не має жодної повністю завершеної і загальновизнаної теорії впливу музичного мистецтва на формування особистості. Бідність і хибність гедоністського розуміння впливу мистецтва показав ще Вундт [1], коли він з вичерпною ясністю довів, що в сприйманні творів мистецтва момент задоволення відіграє непостійну і часто незначну роль. Вундт вважає, що психологія сприймання мистецтва найкраще пояснюється виразом "вслуховування", оскільки, з одного боку, воно вказує, що в основі цього психічного процесу лежать почуття, а з іншого боку, вказує на те, що почуття в даному випадку переносяться суб'єктом, що сприймає, на об'єкт.
   Аналізуючи вплив мистецтва на особистість спираючись на теорію 3. Фрейда, слід зазначити, що в ній йдеться про залучення несвідомого із указуванням на те, яким чином несвідоме в мистецтві стає соціальним. Мистецтво, як вважає 3. Фрейд, - ілюзія, що відводить від життя за допомогою фантазії. Мистецтво збуджує нас як слабкий наркотик і дає нам тимчасове сховище від труднощів. Його вплив не настільки сильний, щоб дати нам забуття реальної злиденності. Естетична діяльність не допомагає в наших стражданнях, але дає значну компенсацію. 3. Фрейд твердить, що сублімація інстинкту є дуже помітною рисою культурної еволюції і робить можливими вищі розумові дії, наукову, художню, ідеологічну активність, щоб відігравати таку важливу роль у цивілізованому світі. Культура має в собі значну частину психічної енергії. Культура потребує брати її із сексуальності, - заявляє основоположник психоаналізу [7].
   Вчення про катарсис як основу естетичної реакції — центральний феномен психології мистецтва - Л.С. Виготський наповнює іншим змістом, ніж Фрейд. Для 3. Фрейда катарсис - засіб захисту особистості від нестримних патогенних імпульсів, свого роду клапан, який рятує її від примітивних сексуальних інстинктів. Як в інших моделях психоаналізу, у поясненні 3. Фрейда катарсис виступає в ролі такого акту поведінки, детермінантою якого є минуле - приховані в глибинах організму, в бурхливому "котлі емоцій" темні психічні сили. Л.С. Виготський [2] вносить в поняття про катарсис ознаку, яка вказує на спрямованість цієї реакції в майбутнє. Від того, який напрям надає мистецтво психічному катарсису, залежить і те, які сили він надасть життю. Мистецтво є, скоріше, організацією нашої поведінки на майбутнє, установка вперед, вимога, яка можливо, ніколи і не буде здійснена, але яка змушує нас прагнути йти поверх нашого життя, до того, що лежить за ним. Отже, мистецтво осмислюється як засіб організації реальної, земної поведінки, спрямованої в соціальну далечінь.
   Сучасні дослідження [5] впливу музичного мистецтва на особистість доводять, що його особливістю є те, що, викликаючи протилежно спрямовані афекти, музика затримує (тільки завдяки початку антитези) моторний вираз емоцій і, зіштовхуючи протилежні імпульси, знищує афекти змісту, афекти форми, призводячи до вибуху, до розряду нервової енергії. У цьому перетворенні афектів, в їх самозгорянні, у вибуховій реакції, що призводить до розряду тих емоцій, які тут же були викликані, і полягає катарсис естетичної реакції.
   На нашу думку, механізм впливу мистецтва на людину може бути представлений приблизно в такому вигляді: основою естетичної реакції є афекти, що викликаються мистецтвом і переживаються людиною зі всією реальністю і силою, але знаходять собі розрядку в тій діяльності фантазії, якої вимагає сприйняття мистецтва. Завдяки цьому затримується і пригнічується зовнішня моторна сторона афекту, і людині починає здаватися, що вона переживає тільки ілюзорні відчуття. На цій єдності почуття і фантазії і засноване будь-яке мистецтво.
   Виходячи з аналізу літературних джерел, висока оцінка і визнання класичної музики як важливого елементу формування духовності особистості виникають у людини як результат певної зрілості його просоціальних установок, вибору стилю життя, обумовленого системою позитивних ціннісних орієнтацій особи, створюючих в своїй сукупності те, становить “Я-концепцію”, яка є уявленням про самого себе як цивілізованої людині.
   З розвитком психології, психотерапії, психоневрології та психофізіології з'явилися теорії, в основі яких було показано використання мистецтв з терапевтичною метою: арт-терапія, музикотерапія, психодрама, бібліотерапія тощо. Термін арт-терапія особливо поширений в англомовних країнах і частіше всього означає лікування пластичним образотворчим мистецтвом. Проте, у світовому просторі йдеться про використання різних аспектів мистецтва, які сприятливо зливаються в один життєдайний струмінь фольклору, особливо пісенного, з метою лікування психічних розладів або для розширення границь самопізнання. Так, лікарі-клініцисти використовують музику головним чином під час лікування невротиків, психопатів та навіть психічно хворих, зокрема в разі емоційних порушень, - для заспокоєння при збудженні і для тонізації та покращення настрою в умовах пригніченості і депресії.
   Гуманістичні ідеї К. Роджерса [6] лягли в основу центрованої на людині терапії із використанням експресивних мистецтв. Термін "експресивна терапія" чи "терапія на основі експресивних мистецтв" означає музичну терапію, танцювальну терапію і арт-терапію. Музика, театр, танок, живопис, а останнім часом екранні мистецтва сприяють самовираженню, самоекспресії засобами рухів, звука, письма. Цей процес - терапевтичний, бо слугує визволенню переживань людини, розвитку інтелектуальної сфери, підйому духовних здібностей.
   Зазначене вище дає можливість досягти оптимальних умов підтримки психологічної рівноваги людини з оточуючим середовищем. Відбувається це через компенсацію несвідомої установки установкою свідомості. В іншому випадку - свідомість придушується несвідомими імпульсами, а душа людини насичується конфліктними станами, деструктивні імпульси яких у будь-який час можуть вийти з-під контролю і штовхнути людину на аморальні чи кримінальні вчинки. Отже, музичне мистецтво - це той вид діяльності, який дає можливість гармонізації внутрішнього із зовнішнім, тобто є важливою складовою формування особистості.
   Емпірична частина дослідження полягала у з'ясуванні впливу негативного життєвого досвіду на сприймання музики та пошук відмінностей у показниках значущих параметрів формування особистості.
   Методи дослідження: у процесі дослідження реалізовувався комплексний підхід, що включає сукупність емпіричних (опитування, тести, проективні методики, експеримент) методів та методів математичної статистики.
   З метою визначення характеристик музичних фрагментів був застосований метод фокус групи та контент-аналіз. Для вивчення особистісних якостей були застосовані: РСК Роттера, метод наративу (О. Назарук), методика "Я, Значущі, Інші" О. Купреєвої, мотиваційний тест X. Хекхаузена, тест фрустрації Розенцвейга, метод непрямого дослідження самооцінки О. Федотової Для виявлення рівня соціальної адаптованості був застосований метод аналізу документів та метод експертних оцінок.
   Відповідно до завдань дослідження ми намагалися виявити зв'язок емоційних переживань, викликаних від прослуховування музичних фрагментів, що являли собою певний музичний дискурс творів з тими особистісними якостями людини, які забезпечують їй успішну соціальну адаптацію.
   У дослідженні особливостей сприймання музики ми відібрали осіб з різними (контрастними) соціально-психологічними характеристиками. В нормативну групу входили студенти віком 17-18 років, які за визначенням експертів були особистісно зрілими, добре навчалися та перебували в сприятливій соціальній ситуації. Експериментальну групу - складали соціально дезадаптовані особи, а саме засуджені віком 17-18 років, які перебували у місцях позбавлення волі.
   Аналіз виборів музичних фрагментів студентами та засудженими показав, що тут існують статистично достовірні відмінності. Якісний аналіз отриманих результатів показав, що стосовно висловлювань, якими респонденти характеризують музичні фрагменти також є відмінності.
   Виявилося, що студенти (нормативна група) сприймають музику адекватніше, ніж особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Слід зазначити, що визнаючи адекватність сприймання музичних фрагментів ми спирались на співпадіння їх інтерпретації досліджуваних з висновками фахівців-експертів, що були визначені як еталон у наших попередніх дослідженнях. Наведемо опис музичних фрагментів, які являли собою певні музичні дискурси. Зазначимо, що музичні фрагменти були створені відповідно до психологічного змісту світосприйняття, який відображала музика. Фрагмент № 1 - ритм нестійкий, основна його риса - текучість, мелодика практично не простежується. Динаміка характерна своєю однорідністю, має невелику гучність. Музика не має чіткої музичної форми. За психологічним змістом ця музика відображає пасивність, байдужість, відмову від цілеспрямованої діяльності. Фрагмент № 2 - ритмічна складова нагадує широкий подих. Чітко й виразно звучить ніжна мелодія, постійне чергування мажоро-мінорних кольорів спонукають слухача емоційно напружуватись та співчувати. Психологічний зміст цієї музики відображає складні душевні переживання людини. Фрагмент № 3 -простий чіткий ритм, що дає імпульс енергії. Мелодія стрімка, постійно прямує до кульмінаційного сходження, а потім починає рух знову, - знизу до гори. Психологічний зміст: музика, яка спонукає до дії та руху. Фрагмент № 4 -простий мотив, який можна легко та швидко запам'ятати. Має риси розважальної, популярної естрадної музики. Психологічний зміст: музика відображає характер людини, яка має легковажний, спрощений підхід до життя. Фрагмент № 5 - Ритміка проста, мелодика консонантна, врівноважена. Динаміка звучання контрастна та відповідає класичним музичним засобам виразності. Психологічний зміст: витонченість та досконалість гармонії викликає благоговіння перед величчю та красою вічних істин. Фрагмент № 6 - повторна ритмічна фраза звучить протягом всього твору без змін. Темп Рухливий.
   Мелодична лінія не має чіткої характеристики. Переважають низькі частоти, що дає ефект збудженості та агресії. Психологічний зміст: імітація руйнівного або хаотичного дійства, що викликає відчуття поглинутості, втрати суб'єктності, бажання бездумно приєднатися до вакханалії.Результати аналізу сприймання музичних фрагментів показали, що на музику, яку ми умовно позначили як "гармонічна", "драматична", — досліджувані експериментальної групи набагато частіше писали і згадували про образи з негативними модальностями. Якщо для респондентів нормативної групи при описі музики фрагменту під назвою "гармонійна" були характерні такі висловлювання: “велика бальна зала”, “королівський прийом”, “весняне поле, вкрите квітами”, то респондентів експериментальної групи — “нецікавий радянський фільм про старовину”. Подібне проектування власного внутрішнього світу на зміст музичного твору виявлялося в наших дослідах постійно. Так, при сприйнятті музичного фрагменту № 3 ("енергійна") у засуджених виникали образи, пов'язані з агресією (бій, полювання, битва). Спостерігалося це в три рази частіше, ніж у студентів (нормативної групи), у яких ця музика викликала в уяві картини напруженості та динамічності — катання з гір, змагання, досягнення мети. У студентів (нормативна група) музика фрагменту №3 ("енергійна") агресивних образів викликала небагато. Якщо вони свою увагу акцентували на фактах святкування перемоги у змаганнях між боксерами, то у осіб експериментальної групи — на самих агресивних діях. Однак, річ у тому, що подібні образи зустрічаються у осіб експериментальної групи в 3 рази частіше, ніж у студентів осіб нормативної групи.
   Ми можемо констатувати значної величезної різниці в рівні соціальної зрілості особи людини, коли, сприймаючи одну і ту ж музику, одна людина бачить картини новорічного карнавалу або святкового шоу, а інша — ситуацію урочистостей з нагоди досягнення суспільно значущій мети. Недостатність особистісної зрілості у досліджуваних експериментальної групи виявлялася й у тому, що у висловлюваннях на музику фрагменту під назвою "драматична" вони дали малу кількість відповідей, в яких можна було б прослідити співчуття іншій людині, що потрапила у важку життєву ситуацію. Респонденти експериментальної групи могли добре уявити собі в цій ситуації своє власне нещастя, але їм було важко це зробити по відношенню до іншої людини. У цьому факті виявляється недостатність у досліджуваних цієї групи здатності до емпатії, суть якої полягає в умінні співпереживати і відгукуватися на біль іншої людини.
   Було також доведено, що особи, які є консервативними у своїх поглядах на життя, а отже й ригідними у поведінці віддають перевагу простим музичним творам (одночастинна або двочастинна музична форма з малим розвитком музичної ідеї). Навпаки, особи, які прагнуть до змін, які ініціативні, динамічні, креативні віддають перевагу серьозній складній музиці (складна багаточастна музична форма з постійним розвитком або варьюванням декількох музичних ідей водночас).
   Виходячи з результатів проведеного дослідження стало можливим розробити проективну методику діагностики осіб, яким притаманний низький рівень соціальної адаптації. Розробка саме проективної методики було зумовлено її здатністю звернутися до тих складових психіки, які знаходяться на несвідомому рівні, та виявити дисгармонії особистості досліджуваного. Основа розробки нашої методики полягала у визначенні патернів вибору музичного дискурсу досліджуваним. На основі кореляційного аналізу із всього розмаїття можливих варіантів вибору музичних фрагментів нами були визначені певні сполучення, побудовані на основі контрастних оцінок респондентів. В цьому сенсі музичний дискурс був конституюючою характеристикою обстеженого. Крім вибору певного патерну музичного дискурсу ми оцінювали також висловлювання досліджуваних стосовно кожного фрагменту. Завдяки застосування методу контент-аналізу були визначені нормативні висловлювання, які були переведені в бали, що дозволяло надати узагальнену оцінку всього музичного дискурсу.
   Змістові критерії діагностики в нашому дослідженні включали такі ознаки, визначені за результатами констатуючого експерименту, як наявність порушення міжособистісних стосунків та відсутність соціальної підтримки; відхилення у формуванні мотиваційної сфери, зокрема: уникаюча мотивація, несформованість функції прогнозу та цілепокладання, низький рівень самоусвідомлення та рефлексії, а отже, й здатності до інтеграції свого життєвого досвіду.
   Визначення ступеня соціальної адаптованості обстежуваного відбувалося так: 1) аналіз вибору музичних фрагментів та їх порівняння з визначеними нами музичними дискурсами; 2) в разі співпадіння із певним музичним дискурсом, нарахування балів за схемою - порядковий номер музичного дискурсу відповідно до рівня соціальної адаптованості х2; 3) аналіз висловлювань їх порівняння з визначеними нами нормативними висловлюваннями; 4) в разі співпадіння із певним нормативними висловлюваннями нарахування відповідних балів; 5) визначення загальної суми балів, що отримані за методикою.
   Таким чином, визначення осіб, формування особистості яких передбачає психокорекційні впливи можливо із застосуванням зазначеної методики. Ефективність впливу музичного мистецтва на формування особистості також можливо визначити зазначеною методикою, шляхом аналізу динаміки вибору музичних фрагментів.
   Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки:
   - особи у яких наявні внутрішні конфлікти, агресивність, яким притаманний ірраціональний вихід із ситуації фрустрації, неадекватна самооцінка віддають перевагу музиці деструктивного характеру;
   - особи, яким притаманна висока особистісна зрілість, розвинуті навички рефлексії, продуктивність психологічного захисту обирають музику драматичного змісту або гармонійну;
   - особи, у яких яскраво проявилася відсутність суб'єктності, недостатність функцій прогнозу та цілепокладання, слабка здатність до інтеграції свого життєвого досвіду подобалась музика аморфного характеру;
   - особам з низьким рівнем соціальної адаптованості подобається музика, яка має небезпечний вплив на психічний стан людини (підвищена гучність, неприродні звукочастотні характеристики, надмірна повторність, яка несе гіпнотичний, трансовий ефект.
   Перспективним напрямом застосування музики з метою формування особистості є розробка психокорекційних програм, що спрямовані на гармонізацію внутрішнього світу соціально дезадаптованих осіб, а саме програма зміни їх музичного простору.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вундт В. Основы физиологической психологии. - СПб: б/р, Т.З.
2. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Педагогика, 1987.
3. Максимов М.В. Роль музики у вирішенні проблем психологічної допомоги особистості // Всеукраїнська науково-практична конференція "Психологічна допомога особистості: сучасний стан та перспективи розвитку" - Рівне, 2008.
4. Максимов М.В. Проективний метод визначення ступеню соціальної адаптованості особистості // Міжнародна науково-практична конференція “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” - К., 2009.
5. Носуленко В.Н. Психология слухового восприятия. - М., 1988.
6. Роджерс Н. Путь к целостности: человеко-центрированная терапия на основе экспрессивных искусств. - М., 1995.
7. Фрейд 3. Неудовлетворенность культурой. - М., 1990.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com