www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Можливості застосування інтегративного підходу у рішенні актуальних проблем спілкування
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Можливості застосування інтегративного підходу у рішенні актуальних проблем спілкування

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ У РІШЕННІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СПІЛКУВАННЯ

   У статті наведені результати дослідження, спрямованого на виявлення актуальних проблем спілкування. Дана загальна характеристика авторського інтегративного підходу. Описані тренінги, що проведені на основі згаданого підходу. Наведені результати тренінгів, що показують, як тренінги сприяють ефективному рішенню виявлених раніше проблем спілкування їхніх учасників.
   Ключові слова: спілкування, інтегративний підхід, тренінг спілкування.
   Постановка проблеми. У раніше опублікованих нами статтях [3, 5, 6] описана тілесно орієнтована методика, заснована на авторському інтегративному підході. Основні принципи останнього наведені, зокрема, у роботі [6]. В [3, 5, 6] наведені також результати застосування згаданої методики, пов'язані з особистісним зростанням. Інші її доповнення зв'язані зі сферою соціальних відносин, формуванням екологічної свідомості, освітою й виховною сферою [2, 4]. Тут ми розглянемо модифікацію нашого підходу для вирішення актуальних проблем спілкування.
   На виявлення цих проблем було спрямоване проведене нами попереднє дослідження, описане нижче в п. З.
   Об'єктом нашого дослідження є актуальні для більшості наших співвітчизників проблеми спілкування, а його предметом - рішення згаданих проблем на основі пропонованого нами підходу. Таким чином, актуальність теми даної роботи обумовлена розглянутими в ній актуальними проблемами спілкування й новизною пропонованого підходу до їхнього рішення. Новизна його складається в пропонованій системі принципів і авторському інтегративному методі їхньої реалізації. Ціль роботи - оцінити можливість застосування пропонованого нами інтегративного підходу для рішення актуальних проблем спілкування наших співвітчизників.
   Загальна характеристика підходу. Пропонований підхід заснований на холістичной парадигмі, що представляє світ як цілісну систему, що складається із взаємозалежних і взаємодіючих елементів, кожний з яких у свою чергу являє собою систему. Зокрема, ми розглядаємо соціум, як цілісну систему взаємодіючих особистостей, включену в природну екосистему, а особистість -як цілісну психофізичну соціально детерміновану систему.
   Пропонований інтегративний підхід заснований на принципі єдності біологічного, психологічного, соціального і духовного в людині. Його походження зв'язане з наступними концепціями. По-перше, це біопсихосоціальний підхід, запропонований В.М. Бехтеревым [9], що розвивався Б.Г. Ананьевым [1] як комплексний підхід, що був покладений ним в основу антропологічної психології. По-друге, модель екзопсихіки К.Г. Юнга [18]. У третіх - гештальт-підхід, створений Ф. Перлзом. У четвер-тих - раціогуманістичний підхід Г.А. Балла [7, 8], що поєднує раціональну основу когнітивного підходу з гуманістичними принципами; в-п'ятих, -генетична психологія, що створена й розроблена С.Д. Максименко [12], у якій біологічне, соціальне й духовне розглядаються як три джерела існування особистості.
   М. Мамардашвілі [14] і Ф. Перлз [18] убачали аналогію між проявами тілесних і психічних актів людини: і в м'язовій системі, і в структурі особистості розвивається саме те й настільки, що й наскільки використовується.
   Слідом за Перлзом [18] ми думаємо, що розвитку усвідомленості належить ключова роль у процесі особистісного зростання. Дійсно, саме завдяки розвитку усвідомлення людиною того, як він проявляє себе, його уявлення про себе стає більше адекватним. Усвідомлення змінює образ “я” і, внаслідок цього, спосіб дії. Зміна способу дії може відбуватися не тільки на свідомому, але й на несвідомому рівні психіки. Таким чином, особистісне зростання може приводити до зміни людини, як цілого. Помітимо також, що зміна образа “я” відповідає психологічному аспекту людини, а зміна способу дії - біологічному й соціальному аспектам. Біологічний аспект очевидний, якщо дія здійснюється фізично (тобто тілесно). Однак і у випадку розумової або уявлюваної дії воно неминуче буде сполучено з відповідними біохімічними й біофізичними змінами в організмі. Що ж стосується соціального аспекту, то зміна способу дії неминуче виявиться в соціальних відносинах. Отже, ми логічно доходимо висновку про те, що розвиток усвідомленості приводить до зміни особистості, як біопсихосоціальной єдності. Крім того, у результаті зміни образа “я” можуть змінюватися не тільки спосіб і якість задоволення потреб, але і якість самих потреб.
   Істотну увагу ми приділяємо роботі з тілом, використовуючи його зв'язок з усіма компонентами психіки. Тілесно орієнтована психотерапія, що створена В. Райхом, стала застосовуватися з метою особистісного розвитку (зростання) вже його учнем А. Лоуеном [11]. Помітимо, що серед основних аспектів особистісного зростання Лоуен називав духовність. Для її розвитку він застосовував древні східні психофізичні техніки, спрямовані на розвиток усвідомленості. Подальший розвиток цього напрямку відбито в роботах М. Фельденкрайза [19], Р. Мастерса [15], А. Дарбона [21], Дж. Кепнера [22], В.Н. Нікітіна [17] і інших тілесно орієнтованих психотерапевтів. їхній досвід, як і наш власний, свідчить про те, що тілесний аспект людини найтіснішим образом пов'язаний з духовним. Це підтверджується й тим, яка увага приділяється роботі з тілом у всіляких духовних традиціях.
   Духовний компонент представляється нам одним з найважливіших для соціально-психологічного розвитку особистості. Духовність людини можна розглядати виходячи з тих якостей, які пропонується розвивати людям, що встали на шлях духовного розвитку. У поліетнічному соціальному середовищі, у якому співіснують різні релігії, важливо орієнтуватися на ті якості, які є загальними для різних релігій. Зіставляючи між собою заповіді світових релігій, ми одержали наступне: (1) толерантність, що розвивається в напрямку доброзичливості, поваги й любові до всього сущого й, відповідно, відмови від насильства й примусу; (2) чесність, як правдивість і повага до чужої власності, відмова від неправди й злодійства, і (3) чистота - і як дотримання гігієнічних правил (чистота тілесна), і як мінімізація дефіцитарних потреб [13], а також адекватність сприйняття й самовираження, відмова від егоцентризму. Звертаючись до розробленої Юнгом моделі екзопсихіки, можна виділити чистоту відчуттів, емоційно-почуттєвих переживань, розумових процесів і інтуїції. Причому всі перераховані аспекту психічної (душевної) чистоти пов'язані з мінімізацією перекручувань у діяльності кожної з перерахованих психічних функцій у контексті доброзичливості, поваги й чесності.
   Опис тренінгів. Тренінги проводилися як у міських (Сімферополь, Донецьк, Київ, Рига, Москва, Санкт-Петербург), так і в природних (гірські й приморські райони Криму) умовах.
   Найцікавішими з погляду соціально-психологічних процесів, групової динаміки й соціально-психологічних аспектів особистісного зростання є щорічні тренінги “Я і Природа”, що проходять на чорноморському узбережжі Криму. Специфіка цих тренінгів пов'язана із цілим складом факторів. По-перше, це значна тривалість тренінгів: від 7 до 24 днів. По-друге, учасники цих тренінгів (за винятком першого) повинні, за умовою тренінгу, самі забезпечувати свій побут: заготовлювати дрова й воду, привозити продукти, готовити їжу й т.п. При цьому розподіл ролей і навантажень здійснюється також самими учасниками. Виникаючі часом при цьому конфлікти за умовами тренінгу повинні вирішуватися на основі принципів взаємоповаги й доброзичливості. По-третє, соціально-психологічні процеси в групі відбуваються на тлі регулярної практики глибокого занурення в себе, дослідження свого тіла й тілесно-психічних процесів у собі, спеціальних вправ, спрямованих на взаєморозуміння й погоджену міжособистісну взаємодію, а також взаємодія як з окремими об'єктами взаємозв'язків природи, так і із природним середовищем у цілому.
   Істотно, що груповий процес практично не переривається в перервах між заняттями. У цей час має місце міжособистісне спілкування, зв'язане не тільки із взаємним інтересом учасників один до одного, але й зі спільною трудовою діяльністю, спрямованою на життєзабезпечення табору. Таким чином, якості, що розвиваються в ході занять, відразу проходять безпосередню практичну апробацію. Крім того, у програму тренінгу включені спеціальні вправи, спрямовані на пізнання об'єктів природи і її елементів за допомогою тілесних відчуттів і пов'язаних з ними емоційних переживань. Ці вправи сприяють розвитку патернів, корисних у міжособистісній взаємодії, а також розвитку цілісного системного світогляду. Останнє можна назвати екологічним у широкому сенсі слова, маючи на увазі взаємодію не тільки з природним, але й соціальним середовищем. Тут відбувається наступний крок у розвитку самосвідомості: від усвідомлення себе, як цілого, до усвідомлення цілісного себе як частини ще більшого цілого, своєї приналежності до нього за допомогою своїх зв'язків з іншими його елементами - як соціальними, так і природними.
   Інші тренінги відрізнялися меншою тривалістю й більш організованим побутом. У всіх тренінгах здійснювався наш інтегративний підхід, для якого характерне сполучення елементів тілесної роботи й тілесно орієнтованого психотренінгу, гештальт-підходу, медитативних психотехнік, когнітивної, поведінкової, гуманістичної й екзистенціальної психотерапії. Уважаємо доречним підкреслити, що всі згадані елементи об'єднані в нашім підході єдиною концепцією, основні принципи якої наведені вище (див. п. 2).
   У ході занять при виконанні психофізичних вправ кожному учаснику пропонується зосередити увагу на працюючих частинах свого тіла. Завдання в міру його освоєння ускладнюється скануванням увагою інших частин тіла, а також усвідомленням процесів, що відбуваються в емоційно-почуттєвій, інтелектуальній і іншій сферах особистості учасника занять. Це сприяє інтеграції особистості й розвитку психофізичної цілісності. Відкритість процесу особистісного зростання й чуйна спонтанність, що розвиваються в ході занять, забезпечують гармонізацію процесу особистісного зростання механізмами саморегуляції організму.
   Як вихідний матеріал на заняттях можуть використовуватися різні гімнастичні, психофізичні й психологічні вправи. Заняття складається з набору структурних елементів, вибір, питома вага й порядок яких визначається специфікою даної групи.
   До структурних елементів тренінгу належать: бесіди з учасниками групи; релаксація; повільні рухи, при виконанні яких можуть робитися перерви з релаксацією в незвичайних позах; швидкі й (або) несподівані рухи; вправи, що сприяють розвитку координації рухів і усвідомленню взаємозв'язків між частинами тіла; вправи, призначені для розвитку сили й формування фігури; вправи з голосом; повільні рухи з використанням уяви; вправи, спрямовані на розвиток позитивного світосприймання й прийняття реальності; дихальні вправи й ін. Всі тілесні вправи сполучаються з пильним спостереженням за своїми відчуттями, думками, процесом подиху й взаємозв'язками між ними.
   У літніх семінарах “Я і Природа”, проведених у природних умовах, крім перерахованих вище, мають місце вправи, спрямовані на розвиток чутливості при взаємодії із природними стихіями й об'єктами природи; вправи у воді, що сприяють розвитку усвідомлення свого тіла в незвичайних ситуаціях і реакції власної психіки на подібні ситуації, різні процедури, що сприяють психофізичному очищенню тощо.
   Попереднє дослідження психологічних проблем. Дослідження полягало у спостереженні за 632 учасниками наших тренінгів у віці від 13 до 62 років і стандартизоване опитування 157 студентів у віці від 17 до 40 років. Тренінги проводилися на території України, Росії, Латвії й США в період з 1997 по 2007 р. В опитуванні взяли участь студенти заочного відділення Кримського інженерно-педагогічного університету. Проведене дослідження показало, що найбільш актуальними для більшості спостережуваних є проблеми адекватного самовираження в міжособистісних взаємодіях (більше в чоловіків, чим у жінок) і безоцінного прийняття партнера по спілкуванню (більше в жінок, чим у чоловіків). У молоді (переважно студентів) вище толерантність відносно інших поглядів по якому-небудь конкретному питанню, чим у людей літнього віку. Однак проблема адекватного самовираження (у вигляді прояву своїх почуттів або чіткого викладу своїх думок) актуальна для більшості юнаків і дівчат.
   Методи дослідження і отримані результати. Основну інформацію про міжособистісні стосунки учасників тренінгів і групову динаміку ми одержали за допомогою застосування методу спостереження, дослідження письмових самозвітів, і усних зворотних зв'язків. Нижче наведені результати дослідження (632 чоловік, з них 113 - на тренінгу-семінарі “Я й Природа”). Зміни, що стосуються росту адекватного самовираження в міжособистісній взаємодії, відзначили в себе по закінченні тренінгу 418 осіб (66,1%), збереження цього ефекту рік по тому - 236 (37,3%). Більшу, ніж до тренінгу, толерантність до партнера по спілкуванню констатували відповідно 356 (56,3%о) і 218 (34,5%) учасників. Зміни в чіткості викладу власних думок звичайно погано усвідомлюються, однак 98 (15,5%) учасників відзначили, що співрозмовники стали краще їх розуміти.
   Розвиток диференційованого сприйняття своїх відчуттів і емоційних переживань у процесі спілкування відразу по закінченні тренінгу відзначають 438 (69,3%о) осіб, те ж щодо емоційного стану партнера по спілкуванню - 517 (81,8%о) осіб; через рік - 217 (34,3%) і 356 (56,3%) особа відповідно. Розвиток здатності управляти своїм психофізичним станом на заняттях відзначили - 596 (94,3%о) осіб, а в складних життєвих ситуаціях (рік по тому) - 114 (18,0). 407 (64,4%о) учасників відзначають поліпшення міжособистісних відносин у цілому (сімейних, виробничих, дружніх, побутових і друг.) протягом року після тренінгу й 138 (21,8%о) - погіршення в одній із цих сфер, з них в 7 (1,1%) - у всіх. З з 138, тобто 2,1%о, пов'язують погіршення, що відбулося, з участю в тренінгу. По результатам тестування всі троє характеризуються підвищеною тривожністю й істотним зрушенням локусу контролю назовні. Контрольне дослідження осіб, що не брали участь у наших тренінгах, необхідне для повної оцінки отриманих результатів, ми плануємо провести в найближчому майбутньому.
   Крім того, відповідно до наших спостережень і результатів тестування, більшість учасників виявляють розвиток творчих здатностей і здатності до соціально прийнятного самовираження, розвиток позитивного відношення до себе й до світу, істотне поліпшення емоційного життєвого тла, розвиток оптимізму, підвищення працездатності тощо. До цього списку варто, мабуть, додати почуття, що розвивається в деяких учасників тренінгу, власної цілісності, відмічуване у зворотних зв'язках і самозвітах. Звичайно воно народжується з відчуттів, усвідомлення яких дозволяє виявити й “відчути” взаємозв'язки між елементами тілесної структури на основі різних рухових патернів. Поступове відчуття тілесної цілісності переходить у відчуття цілісності особистісної, що спричиняє позитивну трансформацію образа себе й, як наслідок, міжособистісних відносин.
   Відповідно до зворотних зв'язків 87 з 113 (тобто 77,0%) учасників тренінгів “Я і Природа” відзначили поліпшення психофізичного самопочуття за час тренінгу, у той час як в 23 з них (20,4%) зберігся відмінний стан. Таким чином, можна говорити про загальну гармонізацію їхніх психофізичних функцій. У результаті їхня діяльність стає більше збалансованої й стійкої до зовнішніх впливів, як фізичних, так і соціальних. Формується більш адекватне й усвідомлене сприйняття себе й навколишнього світу. Усвідомленість тісно пов'язана з відповідальністю за власні вчинки або їхню відсутність. Зокрема, при аналізі зворотних зв'язків ми виявили, що формування більше адекватного й усвідомленого сприйняття своїх взаємин з харчовими продуктами, кавою й тютюном на тренінгу “Я і Природа” сприяло нормалізації харчової поведінки, а також ослабленню кавової й тютюнової залежностей. Згаданий вище розвиток адекватного сприйняття й сензітивності в міжособистісній взаємодії сприяє полегшенню соціальної адаптації й приводить до гармонізації відносин з оточуючими людьми. Про це говорили у зворотних зв'язках біля двох третин учасників.
   Важливо відзначити також пролонгованість ефекту занять за наведеною методикою. Навіть на тілесному рівні збереження позитивного ефекту від участі в заняттях (2 рази в тиждень) протягом семи-десяти місяців зберігається, відповідно до самозвітів і зворотних зв'язків учасників, протягом трьох-чотирьох місяців. При щоденних заняттях (по два рази на день) на літньому тренінгу “Я і Природа” протягом періоду від двох до трьох тижнів психофізичний ефект зберігається протягом двох-трьох місяців. Обмеження в тривалості позитивного психологічного впливу занять виявити не вдалося. Ця обставина дозволяє припустити, що наша методика тілесно орієнтованого тренінгу особистісного росту сприяє глибинній перебудові організму, що забезпечує його стабільну й гармонічну діяльність.
   Таким чином, запропонований підхід і заснована на ньому методика тренінгу особистісного зростання може сприяти не тільки психофізичному оздоровленню, але й гармонізації міжособистісних відносин.

Література

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1968. - 338 с.
2. Андреев А.С. Человек в окружающем мире. Программа курса для учащихся 9-11 классов // Сборник учебных программ по психологии для учреждений образования. - Симферополь: ДОЛЯ, 2001. - С. 73-82.
3. Андреев А.С. Телесно-ориентированный тренинг личностного роста. Таврический журнал психиатрии. № 1. - Симферополь, 2001. - С. 73-75.
4. Андреев А.С. Реформа образования: психологические аспекты / Гуманітарні науки. 2004. № 2. - С. 149-155.
5. Андреев А.С. Телесно ориентированный поход в тренингах личностного роста. Труды конференции “Современная психотерапия: теоретические проблемы и практика”. - Харьков. 17-18 февраля 2005 г.
6. Андреев О.С. Тілесно орієнтована методика особистісного зростання в умовах психологічного тренінгу. Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АНН України. -К., 2007. - Вин. 34. - С 56-62.
7. Балл Г.А. Рациогуманизм как мировоззренческий и методологический принцип// Психология в рациогуманистической парадигме. - К., 2006. -С. 117-119.
8. Балл Г.А. Принцип рациогуманизма и его значение для психологии. // Психология в рациогуманистической парадигме. К., 2006. - С. 384-399.
9. Бехтерев В.М. Объективная психология и её предмет. Вестник психологии, криминальной антропологии и гипнотизма. 1904. Вып. 3. С. 75-84.
10. Логинова Н.А. Разработка проблемы биологического и социального в комплексных исследованиях человека в целях психологического познания // Мир психологии. 2006, № 1 (45), с. 85-96.
11. Лоуэн А. Биоэнергетика. - СПб., 1998. - 382 с.
12. Максименко С.Д. Генезис существования личности. - К., 2006. - 240 с.
13. Маслоу А. Психология бытия. -М.-К., 1997.
14. МамардашвилиМ. Какя понимаю философию. -М.: Прогресс, 1990.
15. Мастере Р. Нейроречь. К., 1997. - 111 с.
16. Незнанов Н.Г., Акименко М.А., Коцюбинский А.П. Школа В.М.Бехтерева: от психоневрологии к биопсихосоциальной парадигме. - СПб., 2007. -248 с.
17. Никитин В.Н. Онтология телесности: смыслы, парадоксы, абсурд. - М., 2006.-320 с.
18. Перлз Ф. Гештальт-подход и Свидетель терапии. - М., 1996. - 240 с.
19. Фельденкрайз М. Осознавание через движение. - М., 1994.
20. Юнг К.Г. Аналитическая психология. Тавистокские лекции. - СПб., 1994.
21. Darbonne A. Creative balance: an integration of gestalt, bioenergetics and rolfing. // The Handbook of Gestalt Therapy. Jason Aronson inc. Northvale, New Jersey, 1995, pp. 603-614.
22. Kepner J. Body process. San-Francisco. Jossey-Bass Publishers. 1993. 223 p.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com