www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Концепції використання музики в навчанні іноземних мов
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Концепції використання музики в навчанні іноземних мов

КОНЦЕПЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКИ В НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

   У статті висвітлюються теоретичні основи використання музики в навчанні іноземних мов. Дається коротко основна характеристика чотирьох стратегій вивчення іноземної мови. Особлива увага приділяється використанню музики та пісні в процесі вивчення іноземної мови з використанням відповідних стратегій.
   Ключові слова: музика, вивчення іноземних мов.
   Суспільно-економічні зміни, процеси глобалізації та розвиток інформаційного суспільства, зростання соціальної ролі особистості, швидка зміна техніки й інформаційних технологій в усьому світі вимагають удосконалення національної системи освіти, що передбачає її відповідність суспільним потребам, соціальним запитам та світовим стандартам.
   Одна з найактуальніших проблем сучасної методики навчання іноземних мов - орієнтація всього навчального процесу на активну роботу студентів, створення умов для їхнього самовиразу та саморозвитку, забезпечення відповідного освітнього середовища для формування їхньої особистісної активності. Особистісна активність є основою активного відношення до знань, систематичності й наполегливості в навчанні, позитивних результатів та успішної безперервної освіти.
   Як відомо, особистісна активність у навчанні не належить до природжених якостей особистості. Вона формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується прагненням до пізнання, розумовою напругою й проявом морально-вольових якостей студентів.
   Метою дослідження не є аналіз потенційного застосування музики і пісні як ефективних процедур в навчанні іноземних мов.
   Однак труднощі з визначенням стратегії як поняття певної наукової сфери завжди зумовлюються різними критеріями категоризації. Сьогодні більшість стратегічних концепцій, розроблених сучасною психолінгвістикою та педагогічною психологією, стосуються процесів користування мовою, а не онтологічного чи керованого оволодіння нею. Найпоширенішими у педагогічній психології є поведінковий підхід до диференціації стратегій, у руслі якого діяльність учнів і студентів розглядається за процесуальними характеристиками розв'язання навчального завдання, та комунікативний підхід, у якому стратегії є організаційним засобом комунікації. Спроби побудови цілісної стратегічної концепції у когнітивістиці, якою може послуговуватися лінгводидактика, належать Т. ван Дейку, Дж. О'Маллі, Дж. Рубін, Р. Оксфорд, Р. Еллісу.
   Аналіз чинників, які зумовлюють засвоєння і використання як мови так і музики вказує на потенціальні цінності, які може мати використання іншомовної пісні в поцесі вивчення іноземної мови. Формальний навчальний процес з яким маємо справу на занятті з іноземної мови створює певні обмеження діяльності студента та викладача. Саме тому звернемо увагу, яку роль може відіграти пісня в різних сучасних підходах до вивчення іноземної мови.
   Дидактика вивчення іноземної мови, ще до тепер не визначила основної теорії вивчення іноземної мови. Когнітивно-комунікативна теорія вивчення мови, яка домінує в дидактиці на даний момент, за мету має розвиток мовної компетенції студента, складовими якої є:
   - лінгвістична компетенція (слова та правила, які сприяють мовленню);
   - соціолінгвістична компетенція (здатність правильно використовувати і розуміти мовленнєві форми відповідно до ситуації);
   - дискурсивна компетенція (вміння поєднати висловлювання відповідно до комунікативних зразків);
   - стратегічна компетенція (вміння застосовувати різноманітні стратегії, які компенсують прогалини в мовленні);
   - соціокультурна компетенція (певний рівень асиміляції з соціокультурним контекстом, в якому використовується мова);
   - суспільна компетенція (бажання взаємодіяти з іншими, впевненість в собі, а також вміння поводитися в суспільних ситуаціях) [5; 1-2].
   Комунікативні здібності потрібно розвивати згідно з актуальними потребами студентів. На даний момент існують різні альтернативні розв'язки, яких називають підходами чи стратегіями навчання. Однак не вистачає визначених гомогенних критеріїв, згідно з якими можна було б порівняти конкуруючі підходи чи стратегії вивчення, на що звернув увагу в своїй праці, присвяченій сучасним стратегіям вивчення мови В. Мартон [2; 1—2]. В своєму аналізі приймаємо концепцію В. Мартона, який вважає, що існують чотири ефективні стратегії вивчення мови, це: рецептивна, комунікативна, реконструктивна і еклектична. Аналізуючи стратегії автор використовує гомогенні критерії, тобто подає, які особливості даної стратегії вивчення згідно природи мови, природи розвитку мовної компетенції, а також функції, які виконує процес вивчення. Крім того, автор визначає підстави, для кого дана стратегія буде дійсно ефективною. Під терміном “стратегії навчання” розуміємо дидактичні процедури, які сприяють певному процесу вивчення, і безпосередньо впливають на розвиток іншомовної компетенції. Звернемо увагу на те, наскільки музика та пісня є ефективними техніками навчання, якщо їх використовувати в цих стратегіях.
   Першою розглянемо рецептивну стратегію вивчення мови. В стратегії важливим елементом є внутрішнє перетворення мовних даних, без потреби у продукції мови яка вивчається, з метою набуття іншомовної компетенції. Основною умовою є розуміння мовних даних, які повинні бути значущими для студента. Рецептивна стратегія навчання базується на вродженому механізмі перетворення мовних даних, який відповідає як за процес засвоєння рідної мови, так і за засвоєння мови іноземної. Розвиток рецептивних навичок має безпосередній вплив на розвиток продуктивних навичок, які трактують як доказ того, що процес набуття компетенції проходить правильно.
   Прихильники рецептивної стратегії вивчення стверджують, що надаючи студенту значущі для нього мовні дані, як в формі письмових так і усних текстів, дає йому можливість набувати іншомовну компетенцію, а згодом здатність розмовляти чи писати іноземною мовою, яка вивчається. Однією з відомих методик, яка базується на рецептивнії стратегії є TPR (цілковито фізична реакція).
   В. Мартон розрізняє тип студентів і контекст навчання, в якому ця стратегія є ефективною. Стратегія ефективна для дорослого, зосередженого студента (спостерігає за правильними мовними даними) на початковому етапі інтенсивного навчання.
   Пісня та музика можуть відігравати важливу роль в цій стратегії. Студент може слухати музику та одночасно виконувати завдання, метою яких є показати розуміння тексту, який є в даному музичному творі. Для рецептивної стратегії важливим є кількість і якість мовних даних. Використання музики та пісні сприяє покращенню контакту студента з певними мовними даними (слухання поза заняттями). Тексти пісень, як автентичний матеріал, якісно збагачують мовні дані, з якими зустрічається студент. Тут важливо звернути увагу на важливі умови, в яких відбувається перехід від рецептивних навичок до продуктивних. Як зазначає В. Мартон, розуміння тексту не зовсім має сприяти засвоєнню системи мови і негайному переходу від рецептивних навичок на продуктивні. Все залежить від того, яку рецептивну стратегію застосує учень. Можливим є застосування: семантичної (використання загальних знань) та синтактичної (зосередження на формальних рисах мови). Наскільки студент, який слухає пісню в вільний час може розуміти мовні дані використовуючи семантичну стратегію, що має незначний вплив на розвиток мовної компетенції, то на занятті, завдяки відповідно сформульованим завданням, обов'язковим може бути використання синтактичної стратегії. Й. Бамбергер підкреслює, що спонукання студента виконувати завдання під час слухання музики сприяє покращенню процесу мислення. Це також підтверджує С. Медіна котра говорить, щоб використовувати пісень-розповідей в навчанні мови. Це дозволить збагатити словниковий запас, та засвоїти мовні структури підсвідомо [7]. М. Андервуд наголошує, щоб перед прослуховуванням, чи під час прослуховування студенти виконували завдання пов'язані зі змістом пісні [8; 53].
   Отже, подрібно зазначити, що використання музично-текстового матеріалу в процесі вивчення іноземної мови та робота з текстами, метою яких є розуміння тексту чи засвоєння правильних мовних форм, відповідають основам рецептивної стратегії вивчення мови.
   Наступною стратегію, на яку варто звернути увагу є комунікативна стратегія. Ключовим для засвоєння мови, згідно з комунікативною стратегією є використання мовлення, навіть якщо на початковому етапі вивчення мови висловлювання є граматично неправильними. Прихильники комунікативної стратегії, вважають, що вивчення мови є результатом вивчення того, як вести розмову іноземною мовою, а створення умов наближених до природніх, є невід'ємною частиною навчання [9, 1]. Викладач значною мірою обмежений в своїх дидактичних функціях. В. Мартон зазначає, що ця стратегія ефективна тоді, коли застосовується викладачем, який налілений високим рівнем володіння іноземною мовою, а також, коли стратегія використовується в інтенсивному вивченні мови.
   Комунікативна стратегія використовує концепції гуманістичної психології К. Роджерса, яка звертає увагу на емоційні потреби студента. Зазначається, що важливим є набуття іншомовної компетенції методом спроб і помилок, порозуміння і непорозуміння. Будь-які розбіжності в сприйманні, розумінні, вираженні думки - є важливим приводом до дискусії, обміном аргументами як в усній так і письмовій формі.
   Однак практика показує, що не так легко примусити студента спонтанно спілкуватися, та ще й іноземною мовою. Прихильники гуманістичного підходу вивчення іноземної мови з використанням комунікативної стратегії, радять використовувати техніки, які подобаються студентам, тобто не викликають стресу, а дозволяють використовувати емоції при виконанні певного завдання. До таких технік відносять: гру, музику і пісню [2].
   Індивідуальний відбір естетичних цінностей, які присутні у творі як в музиці, так і в ліриці, може сприяти обміну інформацією, а дискусія щодо змісту тексту твору - приводом до групової взаємодії. Розбіжності в судженнях є природнім процесом. Музика та пісня допомагають збагатити комунікативний контекст на занятті де використовується комунікативна стратегія, створюючи, одночасно, відповідний емоційний клімат вивчення мови (психологічний аргумент).
   Наступна стратегія - це стратегія реконструктивна. Згідно з цією стратегією студент засвоює мову, виконуючи вправи реконструктивного характеру. Його компетенція розвивається поступово. Студент використовує іншомовний текст для повторення, узагальнення, перекладу, тощо.
   Для реконструктивної стратегії надзвичайно важливим компонентом є правильна вимова. Багаторазове повторення тексту веде до запам'ятовування. Одночасно з поступовим розвитком навичок реконструювання текстів, студент поступово розвиває здатність конструювати власне мовлення, яке має базуватися на інформації текстів. В. Мартон зазначає, що ця стратегія є ефективною в навчанні як дітей так і дорослих, яким притаманний зосереджений тип особистості.
   Текст відповідно підібраної іншомовної пісні може стати моделлю, яка призначена для реконструкції. Оскільки багаторазове повторення є процесом нецікавим та слабомотивованим, в чому переконалися прихильники аудіолінгвальної методики навчання іноземних мов, настільки повторення в пісні є природнім явищем. Також багаторазове повторення пісні вважається процесом природнім, з погляду на естетичні та емоційні цінності, які викликає музичний твір. Слова пісень засвоюються швидше і легше, що підтверджують як щоденні спостереження, так і найновіші нейрологічні дослідження, які вказують на сприяння руху нейронів, а в результаті пришвидшення процесу вивчення мови (психологічний аргумент). С Медіна зазначає, що добре заплановані вправи, які грунтуються на текстовому матеріалі пісні, дозволяють збільшити можливість повторення слів та мовних структур [3].
   Еклектична стратегія вивчення становить комбінацію згаданих трьох стратегій. Оскільки метою дослідження не є оцінка ефективності визначених стратегій (чи їх комбінацій) для певного контексту навчання, а тільки аналіз потенційного застосування музики і пісні як ефективних процесів при вивченні іноземних мов, то обмежимося твердженням, що в залежності від прийнятої комбінації стратегій вивчення, можливим є застосування музики та пісні в таких функціях, які властиві даній комбінації основних складових стратегії. Тим самим, еклектична стратегія створює найбільше можливостей використання музичних творів у процесі вивчення іноземних мов.
   Отже, теоретичні роздуми над потенційною цінністю використання музики та пісень для дидактичного процесу вивчення іноземної мови, дозволяють визначити дійсно важливу роль, особливо на початкових етапах вивчення мови. Застосування музики та пісень на занятті іноземної мови не пов'язане з прийняттям певної стратегії навчання. В кожній з них текстово-музичний твір може відігравати важливу функцію стимулювання розвитку мовної компетенції студента, чи то через активацію вроджених механізмів перетворення мовних даних, чи мотивуючи студента до виконання певних завдань. Крім того, музика сприяє зниженню емоційного напруження, яке дуже часто спостерігається при вивченні іноземної мови, особливо у студентів, створюючи кращий клімат для навчального процесу. Текст пісні може використовуватися по-різному, чому й присвячені різноманітні практичні публікації [4]. Можна звернути увагу на ізольований аспект лінгвістичної компетенції, наприклад на вибраний вокабуляр чи мовні структури. Можна також розвивати рецептивні здібності, пов'язані з розумінням тексту. Ітерпретація сенсу, який виражає пісня може бути приводом до письмової чи усної комунікації. Учні можуть виражати свої думки щодо змісту чи естетичних вражень, дискутувати, тощо.
   У подальшій діяльності планується дослідити використання музики в процесі вивчення іноземної мови, зокрема визначити вплив музики на дидактичний процес, особливо приділяючи увагу впливу музики на загальний розвиток студента, розвиток навичок читання, слухання, говоріння, а також визначити вплив музики на засвоєння іноземної мови загалом.

Література

1. BrumfitC. J. 1984. Communicative methodology in language teaching: The roles of fluency and accuracy. Cambridge, Cambridge University Press.
2. MartonW. 1988. Methods in English language teaching. New York, Prentice Hall.
3. Medina S.L. 1993. "The effects of music on second language vocabulary acquisition". FLES News. National network for early language learning, 6/3: 6-8.
4. Murphy T. 1992. Music and songs. Oxford, Oxford University Press.
5.SheilsJ. 1993. Communication in the modern language classroom. Strasbourg, Council for Cultural Co-operation, Council of Europe Press.
6. Siek-Piskozub T. 2002. Umuzykalnienie glottodydaktyki. Muzyka і piosenka na lekcji j^zyka obcego. Poznan, Motivex.
7. StawnaM. 1991. Podejscie komunikacyjne do nauczania j^zykow obcych. Od teorii do praktyki. Warszawa, WsiP.
8. Underwood M. 1989. Teaching listening. Longman Handbooks for Language Teachers. London, Longman.
9. Widdowson H.G. 1978. Teaching language as communication. Oxford, Oxford University Press.
10. Wierszylowski J. 1981. Psychologia muzyki. Warszawa, PWN.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com