www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Апаратурні вимірювання психофізіологічної готовності до людиноорієнтованої фахової діяльності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Апаратурні вимірювання психофізіологічної готовності до людиноорієнтованої фахової діяльності

АПАРАТУРНІ ВИМІРЮВАННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ЛЮДИНООРІЄНТОВАНОЇ ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

   В статті узагальнено процес розвитку протягом останнього століття апаратурної бази вимірювань психофізіологічної готовності людини до виконання нею різних видів професійної діяльності і, особливо, -людиноорієнтованої фахової діяльності.
   Розкрито внесок українських психологів і наукового колективу Інституту психології імені Григорія Костюка Академії педагогічних наук України в розроблення, виготовлення і застосування у фаховій діяльності вітчизняних психофізіологічних апаратів та їх комплексів.
   Наведено дані про результати апаратурних вимірювань психофізіологічних станів людини за допомогою сучасних українських приладів “Вектор 01.1” і “Хист 01.1”.
   Ключові слова: апаратурні вимірювання, психофізіологічні стани, людиноорієнтована фахова діяльність, об'єктивізація показників готовності.
   Відкриття у галузі природничих наук та пов'язаний з ними технічний розвій витребували і зробили актуальною давню латинську ідею apparatus як шляху оснащення усім потрібним, пильного підготування і вишуканої обробки знарядь, пристроїв і засобів психометрії людської життєдіяльності.
   Так, на початку XX століття український психолог І.О. Сікорський з'ясував, що на час реакції людини її втома впливає, але незначною мірою, подовжуючи час реагування на звуковий, світловий або дотиковий подразник. Незначним є і вплив вправляння, оскільки швидкість психічного процесу підтримується поза вимірювальнимапаратом щоденним досвідом, завдяки якому усе можливе вже досягнуто. Натомість душевні хвилювання суттєво уповільнюють швидкість реагування, збільшуючи час реакції, залежно від ступеня схвильованості, до значень, які можуть досягати 20-25 %, подовження, порівняно із звичайним психофізіологічним станом організму. Взимку час реакції коротший, а влітку - довший; у жвавих людей (сангвініків і холериків) реакція довша, а у спокійних і стриманих (флегматичних) -коротша, що відображає психофізіологічну закономірність перерозподілу сил і діяльностей [5, с 308].
   Серед психологів “ери пару і телеграфів”, як гордо називали позаминуле XIX століття сучасники, одним із перших звернув увагу на психофізіологічне відображення в людині певної професії 1.0. Сікорський. Розумові та почуттєві особливості, втілені у рисах обличчя, постави й специфічних рухах всього тіла, були типологізовані за п'ятьма основними професіями того часу: фабричного і чорнороба, до них належать зображені К.А. Савицьким і М.О. Касаткіним “Ключник” і “Шахтарка”, лакея і швейцара, відтворені у роботі В.Ю. Маковського “Швейцар”, банкіра, міняйли і занепадника (лихваря), представлені картиною “Міняйло і його дружина” М.В. Реймерсвале (Marinus V.Reymerswale).
   Так, за І.О. Сікорським, “фабрика, ставлячи людину в монотонні умови, перетворюючи її на простий, нікчемний гвинтик колеса величезної машини, яке швидко обертається, тим самим звужує її духовне існування. Таким чином, виникає огрубления і шаблонність душі, а особливо, якщо робітник позбавлений благотворного впливу сім'ї і витверезвлюючих впливів розумних розваг” [5, с 736].
   Розглядаючи особистість безробітної жінки як типовий приклад ослаблення волі, І.О. Сікорський констатує: “Вона зробилась ледаркою, не тільки нічим не хоче займатись, але цілком опустилась у своїй діяльності, уникає роботи і обмежується найбільш поганим виконанням необхідних або неминучих домашніх робіт. Всю решту часу вона перебуває в повній бездіяльності, спить або займається дріб'язковими розмовами зі своїм співвипивохою - чоловіком” [5, с 745].Як видно з наведеного досвіду типізації наслідків впливу соціально-психологічних чинників, протягом періоду оптимістичного піднесення, викликаного успіхами природничих наук і промисловою революцією кінця XIX століття - початку XX століття, предмет, створюваний людиною, перетворює її саму.
   Предмет праці, який визначає сенс людської діяльності, має своє психофізіологічне відображення, що експериментально було підтверджено І.О.Сікорським у праці “Даровитість і талановитість у світлі об'єктивного дослідження за даними психофізичних корелятивів” [7]. Зокрема, була експериментально доведена залежність між узвичаєним виконанням стандартизованих трудових дій і її відображенням в амплітуді (лат. - amplitudo - величина, її вираженість) ритмів серцевої діяльності і дихання людини. І, навпаки, особам, що вирізняються з-поміж інших (із тих, на яких одноманітність загальноприйнятих стандартів діяльності вже наклала свій відбиток, і яким вийти за їх межі забракло снаги), була притаманна неповторна, тільки для них характерна амплітуда, котра визначалась особливою вираженістю. Видавалась за розмірами і конфігурацією, тобто була характерною для видатної людини, як, наприклад, обстежений таким чином знаний український мовознавець Павло Гнатович Житецький.
   Певна подібність еволюційної ситуації свого часу була окреслена М.О. Бернштейном: “Стародавні ящури, з їхнім тугим, непіддатливим для навчання безкорковим мозком, вимирають і винищуються енергійною молодою расою ссавців, — володарів коркової пірамідальної системи (мозку, - Примітка СІ. Болтівця), які вперше на землі застосували своє власне вправляння і виховання” [8, с 243].
   Назване обдаровання, яким є коркова пірамідальна система сучасної людини, вже не є задатком, достатнім для безпеки її побутування у соціальному світі, який постійно ускладнюється. Про це, як про соціально-психологічну закономірність цивілізаційного поступу на початку XX століття звернула увагу український соціальний психолог Софія Русова (С.Ф. Ліндфорс): “Увесь соціальний світ щодалі стає складніший, і це вимагає від індивіда більш високого розвитку, глибокої свідомості, правильного аналізу поводження інших і певного контролю над самим собою” [9, с 144].
   Натомість духовна, в основі якої - вакуум сенсу “себе-для-інших” і “себе-в-інших”, порожнина суспільної ідентичності, в якій “свій свого не познаша”, має своїм наслідком політичні, соціальні й економічні метастази сучасного соціуму.
   Заповнення цієї об'ємної лакуни (латинське поняття lacuna - яма, заглиблення, борозна; пробіл, шкода, втрата), замість особистісного зростання й самостворення, що потребує значних зусиль, в масовій проекції тяжіє до заміщення власного сенсу хімічним способом, що передбачає введення до стравоходу С2Н5ОН, тобто алкоголю або його різновидів у поєднанні з фенолами, моноамінами, кадаверином (трупною отрутою), які містять такий небезпечний вид алкогольної сполуки, як пиво.
   Як видно з наведеного зіставлення особливостей світосприймання людей різних епох упродовж останніх двох століть, серед основних закономірностей суспільного розвитку варто виділити постійну ускладнюваність соціальних взаємин, зумовлену більшою зосередженістю інтелектуальної дільності в галузі вироблення засобів реалізації потягів і бажань оволодіння пізнаним світом, і меншою - в галузі регуляції й гармонізації власних психофізіологічних станів, витребовування задатків нереалізованих здібностей і здатності до самодостатньої творчої діяльності. Стисло резюмуючи, можна сказати, що людина сприймає як загрозу те, чим їй не вдалось ще оволодіти, виключаючи з життєвого континууму себе саму як суб'єкта і безпеки, і небезпеки для самої себе.
   Протягом останнього півстоліття в дослідженнях Інституту психології України значне місце належало розробленню ужиткових методів апаратурної оцінки, контролю, прогнозування і регуляції, а також корекції функціональних станів діяльності людини на основі використання біологічно активних точок шкіри - реєстрації біофізичних параметрів біологічно активних точок і впливу через ці точки за допомогою електричних, магнітних сигналів і випромінювання гелій-неонових та інфрачервоних лазерів. Теоретично обгрунтовано і експериментально підтверджено доцільність використання цих апаратурних розроблень в галузі ергономіки, інженерної психології, психофізіології праці, профілактичній і реабілітаційній медицині, що дозволило накопичити значний досвід регуляції психофізіологічних станів людини і підвищення її стійкості до дії стрес-факторів, попередження втомлюваності, ефективній діяльності в змінюваних і ускладнюваних умовах [10, с 3].
   До розроблюваної у цей період апаратури належить: пристрій для локального лазерного впливу на точки акупунтури [11], тренажер психічної саморегуляції з реєстрацією ефективності автосугестії за станом біологічно активних точок [12], спеціалізований обчислювальний пристрій для автоматичної безперервної оцінки психофізіологічного стану за рівнем потенціалів біологічно активних точок [13, 16], пристрій для визначення енергії біопотенціалів [14], прилад для фотореєстрації ефекту Кирліан біологічно активних точок у високочастотному полі [15], експериментально-дослідницький прилад для електропунктури [17], апаратура для контролю і оцінки операторської діяльності в режимі двохвимірного спостереження [18], малогабаритний багатоканальний прилад для лазеропунктури [19], експериментальний комплекс перетворення біопотенціалів активних точок шкіри у цифровий код і записування його на перфострічку [20], устрій для реєстрації точок акупунктури [21], комплекс для дослідження динамічної провідності і температури біологічно активних точок шкіри [22], аналоговий устрій для фільтрації і нормування сигналів біологічно активних точок [23].
   Застосування цієї розробленої і виготовленої психофізіологічної апаратури в лабораторії психофізіології Інституту психології України дозволило дослідити залежність між індивідуально-особистісними особливостями і реакцією відповіді на стимуляцію біологічно активних точок [31], вплив лазерної стимуляції біологічно активних точок на показники уваги і психомоторику - Г.А.Євдокимова і Т.В.Кружева [32], на підвищення ефективності короткочастотного запам'ятовування, стійкості короткочасної пам'яті студентів до емоційних навантажень в ситуації екзамену, емоційних станів із застосуванням техніки гіпнозу, регуляції короткочасної пам'яті на основі індивідуального добору біологічно активних точок шкіри - М.К.Ісаєвський, Ю.Т.Рождественський, М-Л.А.Чепа [34, 35, 36, 37, 38, 39, 40]. Керівником психофізіологічної лабораторії проф. А.М.Карпухіною, яка розробила біоенергетичний підхід до контролю і регуляції психофізіологічного стану людини [41], досліджено вплив лазерного випромінювання низької інтенсивності на ефективність діяльності людини і психофізіологічні процеси, що визначають цю ефективність [42], використання гелій-неонового лазера для регуляції, корекції і контролю психофізіологічного стану людини, прогнозування психофізіологічних станів людини і ефективності її діяльності [43757].
   Експериментальні дослідження професора М.Ю. Малкова, виконані в лабораторії психофізіології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України із застосуванням апаратурних методик, дозволили з'ясувати специфіку пізнавальних процесів в юнацькому віці. Зокрема, було зроблено висновок про те, що чим меншою є розумова витривалість піддослідних, тим більш парціальною є концентрація їхньої уваги. На цій основі було сформульовано положення про винятково важливе значення встановлених особливостей уваги в процесуальному перебігу різних видів психічної діяльності. Дослідження індивідуальних відмінностей у витривалості коркових клітин протягом коротких інтервалів часу в процесі безперервної розумової діяльності дозволили розвинути теорію і методику мікроінтервального аналізу розумової працездатності. Так, здатність деяких піддослідних працювати без мікропауз у декілька разів довша, ніж інші, дозволила використовувати методику мікроінтервального аналізу Миколи Малкова для визначення надійності персоналу на основі психологічних параметрів прогнозування їхньої готовності до переживання майбутніх ризиків і небезпек. У зв'язку з цим було проведено вивчення індивідуальних особливостей сенсорних процесів, що дозволило встановити взаємозв'язки між чутливістю нервової системи людини і її реактивністю. Встановлено, що чим складнішою за своїм психофізіологічним механізмом є діяльність людини, тим різкіше виявляються її природні індивідуальні характеристики [58760].
   Організацію та керівництво системними дослідженнями у галузі психологічного відбору військових льотчиків, водіїв автотранспорту, операторів складних технічних систем, а також досліджень психолого-технологічних проблем організації високоточного виробництва в Інституті психології України упродовж близько чверті століття здійснював професор Є.О. Мілер'ян.
   Базуючись на методі електроенцефалографії, він конструює експериментальний прилад для вивчення біоелектричної активності мозку - електроенцефалотопометр (“Електронно-променевий прилад для спостереження динамічної картини просторового розподілу електричних потенціалів”). На основі цього приладу були проведені дослідження змін активності кори головного мозку під впливом різних звукових подразників при наявності чи відсутності спрямованої на них уваги. Були досліджені зміни нормальної біоелектричної активності мозку при електросудомному нападі в клінічній психіатрії (спільно з Є.Б. Глузман). Було також експериментально доведено (спільно з В.Г. Ткаченко), що величина просторового порогу шкірної чутливості насамперед визначається закономірностями роботи центральної частини аналізатора, а не будовою його периферії. В цих дослідженнях були розкриті можливості використання електричних явищ кори головного мозку як об'єктивних показників, що характеризують локалізацію та взаємодію основних нервових процесів в осередках оптимальної збуджуваності.
   Йому належить ідея про всезагальну увагу в розумінні цілісного взаємозв'язку її властивостей. Визначаючи увагу як форму організації психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості, зосередженості та відносній стійкості, Є.О. Мілер'ян виділив названі властивості як основні і визначив низку похідних властивостей уваги: переключення, розподіл, об'єм. На основі дослідження нерозривних зв'язків безумовного та умовного орієнтованих рефлексів ним здійснено обгрунтування класифікації видів уваги (мимовільна, довільна та післядовільна), досліджено вікові особливості довільної уваги, визначень стадії та умови її розвитку.
   На цих теоретичних засадах Є.О. Мілер'яном розроблено і впроваджено у виробництво комплекс психологічних апаратурних методик, до складу якого входить:
   - методика дослідження здібностей до утворення та перебудови сенсомоторних навичок - апарат для дослідження вищої нервової діяльності (ВНД);
   - методика дослідження розподілу та переключання уваги (атенціометр);
   - методика дослідження сенсомоторної координації та емоційної стійкості (емокоординометр);
   - методика вимірювання шидкості реакцій на комплексні сигнали (апарат КМ-3);
   - методика дослідження зорового сприйняття в ускладнених умовах (перцептометр);
   - методика дослідження мобільності мислення оператора;
   - методика дослідження вольових зусиль (волюнтограф);
   - методика дослідження впізнавання об'єктів за їх формою;
   - методика дослідження запам'ятовування показників приладів;
   - конструктори для дослідження образного мислення, думкотахістоскоп, комплікаційний апарат та інші.
   Важливо підкреслити, що створений вченим комплекс методик для широкого кола лабораторно-експериментальних психологічних досліджень, не мав аналогу. Цим комплексом була покладена основа для впровадження лабораторного експерименту в українській психології особистості, психофізіології, психології праці і психологічному доборі. Результати цих досліджень були опубліковані в монографії, присвяченій психологічному добору льотчиків [61].
   Визначаючи вміння як засновану на знаннях та навичках здатність людини успішно досягати свідомо поставленої мети діяльності в умовах її змінюваності, Є.О. Мілер'ян довів, що вміння нерозривно пов'язані з творчим мисленням людини. Утворення та функційонувння вмінь здійснюється на основі активного, свідомого, цілеспрямованого використання представленого в знаннях та навичках досвіду в умовах, коли діяльність пред'являє до людини нові, більш складні вимоги.
   Рішуче виступаючи проти теорії трансформації вмінь у навички, вчений розглядає вміння як синтетичну властивість особистості, що визначає собою продуктивність, якість, швидкість оволодіння певним видом діяльності в різноманітних умовах її перебігу. Здійснюючи цілісний, особистісний підхід, Є.О. Мілер'ян трактує вміння як складне структурне поєднання чуттєвих, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей особистості, що формуються і проявляються у свідомому, цілеспрямованому, успішному здійсненні нею системи перцептивних, мисленнєвих, мнемічних, вольових, сенсомоторних та інших дій, які забезпечують досягнення поставленої мети діяльності в ускладнених умовах її перебігу.
   Навчики функціонують у струкутрі вмінь як автомтизовані їх компоненти, що набувають дійовості в стереотипних, незмінних умовах. Структурно-функціональний підхід, здійснений вченим, дозволив визначити вміння як своєрідний синтез, структурний ансамбль природних і набутих властивостей особистості, які відповідють специфічним вимогам певного виду дільності. Тому кожне вміння характеризується власною, специфічною по відношенню до змісту та цілей діяльності, структурою якостей особистості.
   Визначаючи шляхи формування загальних умінь, Є.О. Мілер'ян підкреслював, що варіативність умов навчання, поступове ускладнення навчальних задач, посилення неоднозначності можливих їх розв'язків, широке використання проблемних методів, що потребують пошуків нових способів подолання протиріч у складних ситуаціях, - все це утворює ефективні шляхи розвитку гнучких, якісних вмінь, що легко переносяться в нові, змінювані, ускладнені умови діяльності, формуючи психофізіологічний стан готовності людини до переживання ризиків і небезпек.
   Визначаючи роль умінь у розвитку особистості, дослідник наголошує, що в процесі їх формувння людський потенціал знаходить свою реалізацію, стає важливим засобом індивідуального розвитку. Вчений доводить, що у процесі розвитку вмінь формуються і проявляються її здібності, розумовий потенціал в цілому і, зокрема, мислиннєві операції, когнітивна, емоційно-вольова, мотиваційна сфери, певні риси характеру. Оволодіваючи вміннями, особистість отримує можливість безперервно прогресувати у своєму розвитку [62].
   Результатом багаторічних досліджень в цьому напрямку стала розробка технологічної системи професійно-технічної підготовки фахівців електроенергетичного профілю, що представлена в монографії “Технологічна система професійного підготовлення учнів середніх професійно-технічних училищ” [63].
   Таким чином, якість ускладненої діяльності може бути охарактеризована за такими параметрами, як надійність, ефективність, різнобічність, гнучкість, точність та темп роботи, що становлять собою критерії об'єктивного вимірювання названих параметрів та визначення їх інтегрального показника.
   Експериментально-апаратурне дослідження характеру впливу емоційних станів на становлення та функціонування динамічного стереотипу показало наявність прямої залежності між швидкістю утворення динамічних стереотипів та емоційною стійкістю людини. На цій основі зроблено важливий практичний висновок про можливість прогнозування надійності та емоційної стійкості людини в екстремальних умовах на основі врахування характеру кривої вправ та швидкості утворення сенсомоторних навичок у навчально-тренувальному режимі роботи.
   В звичайних, типових умовах діяльності, в процесі автоматизації професійних навичок, функціонування динамічного стереотипу поступово призводить до згасання емоцій, зниження свідомого контролю, довільної уваги, а також до заощадження вольових зусиль та пов'язаних з ними нервово-психічних витрат.
   Формування загальних вмінь, безперечно, взаємопов'язане з розвитком сенсомоторної, інетелектуальної, мотиваційної, моральної, емоційно-вольвої сфер особистості, стає потужним фактором особистісного зростання. Досліджуючи механізми функціонування емоційно-вольової сфери особистості, Є.О. Мілер'ян визначає емоцію як спрямовану на задоволення життєво важливих потреб організму, певним чином організовану мимовільну мобілізацію його внутрішніх сутнісних сил.
   Натомість увага виступає основною формою організації діяльності, що обумовлює цілісніть, вибірковість, спрямованість, стійкість та саморегуляцію психічної діяльності стосовно об'єктів, що є засобом задоволення її актуальних потреб. Виражена в увазі воля спрямована на регулювання та управління діями. Виникаючи і розвиваючись на основі емоцій, увага, почуття та воля стають основним засобом свідомої організації та регуляції людиною своєї поведінки. Виходячи з цього, Є.О. Мілер'ян розвинув домінантну теорію емоційно-вольових дій, визначивши емоції як базальну форму активності особистості, над якою надбудовуються організаційні (увага), регуляторні (вольові), мотиваційні (чуттєві) та інтелектуальні компоненти психічної діяльності. Основним механізмом функціонування емоційно-вольової сфери особистості є домінанти, що виникають і взаємодіють на різних рівнях вищої нервової діяльності.
   Розробка комплексу психодіагностичних апаратурних методик здійснювалася Є.О.Мілер'яном на основі узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень, присвячених вивченню природи здібностей та визначенню об'єктивних методів їх виявлення. Вихідними визнавались положення про те, що здібності не тільки проявляються, але і формуються в діяльності; здібності є синтезом природних і набутих властивостей; здібність є ансамблем різноманітних властивостей, тому для кожної здібності характерна певна структура властивостей особистості; здібності можна оцінювати тільки за швидкістю та легкістю оволодіння діяльністю, її майстерністю, продуктивністю, якістю.
   Підкреслюючи важливу роль вмінь як об'єктивних критеріїв, за якими можна виявляти рівень тих чи інших здібностей, Є.О. Мілер'ян розкрив можливість якісної та кількісної оцінки здібностей на основі оцінки якості, різнобічності та швидкості функціонування вмінь, що формуються в процесі оволодіння певною діяльністю.
   Важливим внеском вченого в розробку теоретичних проблем психологічного добору є визначення основних принципів його побудови. Так, принцип навчання дає можливість під час дослідницького навчання відстежувати вплив здібностей на швидкість та характер оволодіння вміннями та навичками в умовах, що моделюють певну діяльність. Цей принцип вимагає оцінювати кожну здібність не тільки з точки зору її стану в даний момент, але створювати такі умови дослідження, що дозволяли б передбачати тенденції подальшого розвитку. Реалізація принципу навчання докорінно відрізняє розроблені Є.О. Мілер'яном апаратурні діагностичні методики від тестових, тому що останні виключали можливість навчання в процесі тестових вимірювань.
   Другим важливим принципом побудови психодіагностичних апаратурних методик професійного добору став принцип моделювання ускладнень професійної діяльності, що передбачає необхідність схематичного моделювання умов та проблемних ситуацій, характерних для окремих компонентів діяльності.
   Принцип об'єктивності апаратурно-психологічних вимірювань полягає у максимальній стандартизації діагностичної процедури, з метою уникнення суб'єктивних впливів. Він визначає розробку уніфікованих шкал, що будуються на основі статистичної обробки даних апробації відповідної методики на контингенті досвідчених фахівців.
   Принцип оптимальності передбачає розробку дослідницьких завдань оптимального рівня складності (відповідно до оптимального рівня складності завдань реальної діяльності), а також побудову програми на основі завдань, складність яких поступово зростає, що стимулює досліджуваного досягати нових, більш складних цілей.
   Суспільні перетворення останніх десятиліть, що зумовили зміну мотивації вступу на державну службу, службу в силових і фінансових структурах, роботу на потенційно небезпечних виробництвах та інші види ускладненої діяльності, пов'язаної з виникненням ризиків і небезпек, призвели до виникнення необхідності визначення психофізіологічної готовності людини до відповідних форм професійного функціонування.
   З цією метою Державним підприємством “Центральне конструкторське бюро “Арсенал” спільно з Військово-медичним управлінням Служби безпеки України та Інститутом психології ім.Г.С.Костюка АПН України розроблено індикатор емоційної напруженості людини “Вектор 01.1”, який дозволяє виявляти факти і схильність до вживання наркотичних речовин, наркотичну залежність; зловживання алкоголем; зв'язок з кримінальними структурами та злочинне минуле; факти суїцидальної поведінки в минулому; уточнювати мотиви вступу на службу, надійність або лояльність співробітників організації тощо.
   Основою спеціалізованого психофізіологічного обстеження є реєстрація емоційної напруженості, що змінюється у відповідь пред'явлення психологом відповідного стимульного матеріалу. Крім такого, прямого використання індикатора емоційної напруженості людини “Вектор 01.1”, універсальне значення має його зворотнє застосування з метою вимірювання індивідно-типових особливостей емоційної напруженості та здатності до емоційно-вольової самореалізації.
   Універсальне психофізіологічне призначення має розроблений Інститутом психології ім.Г.С.Костюка АПН України спільно з кафедрою акустики і акустоелектроніки Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут” та виготовлений Державним підприємством “Телеком-пневматик” апаратурний комплекс “Хист 01.1” для визначення задатків здібностей як стійких індивідно-типових властивостей людини у взаємозв'язку з параметрами їх змінюваності під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Комплекс складається з трьох блоків -лабіліометра, реактотетра і тремометра, з'єднаних з комп'ютером, що за результатами тестування дозволяє сортувати дані за прізвищами та іменами, датами і часом, переглядати дані в повному обсязі або за окремими пробами, конвертувати дані в Excel, видруковувати їх на принтері.
   Таким чином, розвиток психологічних досліджень в галузі апаратурних вимірювано психофізіологічних станів людини є базовим компонентом об'єктивізації показників готовності до зіткнення з неминучими труднощами, ускладненнями, ризиками і небезпеками, уявлення про які в поєднанні з усвідомленням способів оволодіння собою для їх подолання, відвернення або уникнення суттєво відрізняються. Ця розбіжність є психологічною закономірністю, властивою більшості обстежених реципієнтів у онтогенетичному інтервалі від 5 до 80 років життя. Особливого значення набуває встановлення обсягів згаданої розбіжності при визначенні психофізіологічних станів готовності людини до прийняття на себе відповідальності з неминучі ризики професійної діяльності в особливих умовах або здійснення функцій, які включають у себе неминучі ризики, визначені суспільним розподілом професій. В цьому континуумі апаратурне вимірювання психофізіологічним засобом формування особистісної здатності до саморегуляції, усвідомлення вираженості і константності способів емоційно-вольового, сенсорного або психомоторного розв'язання індикаційних задач.
   Психогігієнічне значення апаратурних вимірювань полягає в освоєнні об'єктивного усвідомлення припустимих і безпечних способів діяльності, які мінімізують ризики і цим самим унеможливлюють реалізацію загроз і небезпек міжособистісного, а отже ? суспільного, а також техногенного або природного походження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Еколого-психологічні фактори сучасного способу життя. -Житомир, 2009. - 458 с
2. Korzeniowski L. Securitologia. Nauka о bezpieczenstwie czlowieka і organizacji spolecznych/ Leszek Friderik Korzeniowski. - Krakow: European Association for Security, 2008. - 312 s.
3. Болтівець C.I. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. -К., 2000. - 302 с.
4. Dr Sholz. Дієтетика духа / Фрідріх Шольц; [пер. Е.Н.Герстфельд і К.Н.Ковалевской]; под ред. проф. П.И.Ковалевского. - X.: “Издание архива психиатрии, нейрологии и судебной психопатологии”, 1888. -248 с. (Харьков: Типография М.Ф.Зильберберга, Рыбкая, 25).
5. Сикорский И.А. Всеобщая психология. - К., 1911. - 768 с.
6. Сучасний словник іншомовних слів. - К.: Довіра, 2006. - 789 с.
7. Сикорский И.А. Даровитость и талантливость в свете объективного исследования по данным психофизических коррелятивов. - К.: Тип. С.В.Кульженко, 1912. - 30 с.
8. Бернштейн Н.А. О ловкости и её развитии. - М.: Фізкультура и спорт, 1991. - 282 с.
9. Русова С.Ф. Значення соціальної психології для виховання / Софія Федорівна Русова // Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта. - К., 1998. - 196 с
10. Биологически активные точки в задачах диагностики и коррекции психофизиологического состояния и эффективности деятельности человека. - К., 1990. - 60 с.
11. Девятков Н.Д. Устройство для локального лазерного воздействия на точки акупунктуры. Применение методов и средств лазерной техники в биологии и медицине. - К., 1981. - С.240-241.
12. Демин В.В.Тренажор психической саморегуляции с регистрацией эффективности аутосуггестии по состоянию БАТ / В.В.Демин /Информативность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований. - Харьков, 1984. - С.108-109.
13. Евдокимов В.Ф. Специализированное вычислительное устройство автоматической непрерывной оценки ПФС по уровню биопотенциалов БАТ/ В.Ф.Евдокимов, Л.М.Карпухина//Психофизиологическое состояние человека и информативность биологически активных точек кожи: (тез.докл. всесоюзн.конф.). - К. - 1979. - С.142-144.
14. Евдокимов В.Ф., Малясов A.M. Ю, Недашковская В.И., Плющ Ю.А. / Устройство для определения энергии биопотенциалов // Теоретическая электротехника и электроника. - К., 1979. - С.127-128.
15. Ерасов П.И. Прибор для фоторегистрации эффекта Кирлиан БАТ в высокочастотном поле // Информативность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований: (тез.обл.научн.-практич.конф.). -Харьков, 1984. - С. 104-105.
16. Специализированное вычислительное устройство для автоматической непрерывной оценки ПФС по уровню биопотенциалов БАТ /[Карпухина A.M., Евдокимов В.Ф., Малясов A.M., Плющ Ю.А., Тяпченко Ю.А.] // ПФС человека и информативность БАТ кожи. - К., 1979. - С.142-144.
17. Экспериментально-исследовательский прибор для электро-пунктуры/ [Карпухина A.M., Исаевский Н.К., Лепихов И.А., Калибердин Г.В.] // Психофизиологическое состояние человека и информативность БАТ кожи. - К., 1979. - С. 145-147.
18. Карпухина A.M. Аппаратура для контроля и оценки операторской деятельности в режиме двумерного слежения /А.М.Карпухина, В.И.Недашковская //Вопросы медицинской электроники: (межвузовский тематический научный сборник). - Таганрог: РТП, 1981. - Вып. 3. - С. 106-112.
19. Малогабаритный многоканальный прибор для лазеропунктуры /[Карпухина A.M., Чепа М.-Л.А., Цап В.И., Игнатенко Л.Н.] // Применение рефлексотерапии в курортной медицине. - Пятигорск, 1986. - С.78-82.
20. Козлов Е.И. Экспериментальный комплекс преобразования биопотенциалов активных точек кожи в цифровой код и записи его на перфоленту/ Е.И.Козлов, В.И.Недашковская, Л.А.Пичугин // Психофизиологическое состояние человека и информативность биологически активных точек. - К., 1979. - С.152-155.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com