www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Прояв етнопсихологічних особливостей представників окремих країн – реципієнтів трудової міграції
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Прояв етнопсихологічних особливостей представників окремих країн – реципієнтів трудової міграції

Бойко С.М.

ПРОЯВ ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРЕДСТАВНИКІВ ОКРЕМИХ КРАЇН – РЕЦИПІЄНТІВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

   У статті досліджувалися гендерні особливості представників країн реципієнтів трудової міграції.
   Ключові слова: гендер, етнопсихологічні особливості, адаптація.
   Постановка проблеми. Проблема прояву етнопсихологічних особливостей народів світу знаходить своє відображення через призму залежності від декількох факторів: національного характеру, культури, традицій, сталих моделей виховання та спілкування, статусом конкретної держави в світовій спільноті, та ін.
   Потрібно зазначити, що перш ніж аналізувати ті чи інші психологічні особливості, які відрізняють один народ від іншого, необхідно чітко притримуватися декількох принципів. По-перше, враховуючи, що характер етносу не є сумою характерів окремих його представників, характер етносу - це фіксація типових рис, які притаманні в різній мірі і в різних варіаціях для більшості індивідів даного етносу. По-друге, неприпустимим є розгляд певних домінуючих рис особистості через призму їх приналежності чи здобутку певного етносу, “...мова йде не так про певні риси, як про міру їх вираженості, про специфіку їх прояву” [2]. Крім того, риси характеру можна зрозуміти лише при їх співвідношенні з загальною системою цінностей, яка залежить від соціально-економічних, географічних умов, від способу життя народу.
   Мета статті: дослідити прояв етнопсихологічних особливостей представників окремих країн - реципієнтів трудової міграції.
   Теоретичний аналіз проблеми. Саме дослідження таких елементів як культура, цінності, традиції, норми набуло широкого висвітлення в сучасній етнопсихологічній літературі. При розгляді даних факторів в якості структури взаємопов'язаних елементів, головна увага останнім часом приділяється особливостям прояву елементів культури в поведінці більшості членів її етносу. Такий підхід є характерним для багаточисельних спроб відшукати одну або декілька стрижневих особливостей культури. К. Стефані визначила [6] такі основні виміри культур:
   • індивідуалізм/колективізм або орієнтація на індивідуальні/групові цілі;
   • рівень толерантності до відхилень від прийнятих в культурі норм;
   • рівень уникнення невизначеності і, відповідно, потреби в формальних правилах;
   • маскулінність/фемінінність, тобто оцінка в культурі якостей, які розглядаються як стереотипні для чоловіків/жінок, і рівень схвалення традиційних гендерних ролей;
   • оцінка природи людського існування як “нормальний”, “незадовільний” або “середній” рівень;
   • складність культури, рівень її диференціації;
   • емоційний контроль, рівень прийнятної емоційної експресивності;
   • близькість контактів, або доступні під час спілкування дистанції і дотики;
   • дистанція між індивідом та “владою”, рівень нерівності між керуючими та підлеглими;
   • висока/низька контентність або максимізація/мінімізація відмінностей у поведінці індивідів залежні від ситуації;
   • дихотомія “людина-природа” або рівень домінування людини над природою [6].
   В контексті нашого дослідження вважаємо необхідним вивчення особливостей національного характеру та особливостей прояву гендерної диференціації корінних жителів окремих країн, які приймають значну кількість українських трудових мігрантів, а саме: Великобританії, Італії та Чехії. Це дасть змогу виявити гендерні особливості національного характеру мешканців країн реципієнтів,спрогнозувати основні моделі їх відношення до суб'єктів трудової міграції, попередити певні труднощі які виникають в процесі взаємодії мігрантів з корінними мешканцями країн-реципієнтів.
   Великобританія є однією з держав до якої вже доволі довгий час мігрують наші співвітчизники з метою працевлаштування, причому останніми роками спостерігаємо тенденцію до зростання в цій країні чисельності наших заробітчан. Дослідники В. Крисько та С. Саракуєв звертають увагу на парадокси англійського характеру - дивне поєднання конформізму та індивідуалізму, ексцентричності та логічності, привітності й замкнутості, відчуженості та співчутливості, простоти й снобізму [1; 3]. Стверджується, що однією з рис національної психології англійців є високий практицизм, який проявляється у всьому, в томі числі й у спілкуванні. Тому, будь-яку ситуацію вони розглядають з точки зору практичного застосування її результатів. Англійці при вирішенні певних завдань спокійні, врівноважені, холоднокровні, але не байдужі, не бездіяльні по відношенні до оточуючих. Разом з тим, як зазначають дослідники (Н. Стефаненко, В. Крисько, Н. Лебедева), потрібно навчитися бачити за зовнішньою стриманістю англійців їх емоційність та душевне сприйняття навколишнього світу. Незважаючи на комунікабельність англійців, вони не індивідуалісти. В їхньому житті особливу роль відіграють традиції [2, 3,6].
   Щодо особливостей гендерної диференціації англійців, то за допомогою аналізу етнопсихологічної літератури ми виявили, що англійці-чоловіки є більш владними, ніж жінки. Однак жінки вважаються більш відповідальними та стабільними у вчинках, ніж особи протилежної статі [3]. Англійці обох статей здебільшого є інтерналами. Переважна більшість жінок оцінюють себе, користуючись при цьому лише позитивними характеристиками (охайна, чесна, надійна, цілеспрямована, уважна та ін.). В чоловіків такої ж тенденції не спостерігається, вони дещо критичніше оцінюють себе у порівнянні з представницями протилежної статі, звертаючи увагу на власну нетерплячість, кар'єризм, скептицизм [6].
   Конформність більше притаманна англійцям ніж англійкам [6].
   Б. Фагот [8] і В. Хартуп [8] пишуть, що жінки англійки в порівнянні з чоловіками англійцями не прагнуть до лідерства, тому що більш боязкі і сором'язливі, невпевнені у своїх силах, більш конформні, легше піддаються фрустраціям[8; 6]. Е. Іглі зі співавторами [1] висловлюють думку, що чоловіки є інструментальними лідерами, а жінки - соціальними.
   Керол Джилліган (С. Gilligan) за допомогою методики Л. Кольберга, що визначає рівень морального розвитку, дослідила, що англійські дівчата і жінки звичайно одержують більш низькі оцінки за розв'язання моральних дилем, у порівнянні зі своїми співвітчизниками чоловічої статі. Однак К. Джилліган вважає, що це ще не свідчить про те, що особи жіночої статі мають більш низький рівень морального розвитку. В даному випадку, вони використовують інші критерії для винесення своїх моральних суджень. Адже хлопчиків і дівчаток з дитинства навчають цінувати різні якості. Джилліган вважає, що існують два різних типи морального міркування: один базується на понятті абстрактної справедливості, а інший - на людських відносинах і турботі про ближнього. Перший тип характерний для чоловічого мислення, другий - для жіночого. Чоловіки часто будують свої міркування навколо прав людини; жінки ж розглядають моральні проблеми з погляду турботи про нестатки інших людей. Однак і дані відмінності не є категоричними, тому що багато жінок висловлюють моральні судження, керуючись пріоритетом справедливості, а деякі чоловіки вирішують моральні питання з погляду турботи про людей [7].
   Ставлення англійців до представників інших країн, які займають статус трудових мігрантів як у чоловіків так і у жінок залежать від національності мігранта, його попереднього місця проживання, рис характеру, стилю спілкування та ін. В переважній більшості, ставлення корінних жителів Великобританії до вищевказаних осіб є нейтральним, без конфліктних та ворожих проявів з їх боку.
   На відміну від жителів Великобританії, італійці належать до легко збудливих, емоційних народів, що безперечно відображається на характері спілкування. Італійцям притаманні: любов до радощів життя, винахідливість, гострий розум, тонке сприймання усього прекрасного, художній смак та гумор [3]. Італійці - народ, у характері якого домінує експресивність, тобто схильність повністю підкорятись своїм емоціям і відкрито виражати їх. Любити й ненавидіти, радіти чи сумувати - значить у їхній уяві повністю віддаватись своїм почуттям всередині й зовні. Стримування емоцій вони вважають чимось протиприродним, ототожнюючи це із лицемірством. Італієць поєднує в собі французьку життєрадісність з іспанською серйозністю, твердістю. Важлива риса італійця людяність. У спілкуванні вони люб'язні, ввічливі, дотепні. В цілому італійці оптимістичні, веселі, комунікабельні, вони життєрадісні, відверті [5].
   Особливості прояву гендерної диференціації італійців полягають в тому, що жінки є менш фемінізованими та емансипованими у порівнянні з жительками інших країн. В італійській культурі традиційно схвалюють жінку, яка є “берегинею дому”. Італійки мають дещо занижені самооцінки в порівнянні зі своїми співвітчизниками протилежної статі [3]. Чоловіки ж займають більш домінантну роль у між статевих взаємовідносинах. Чоловіки італійці є здебільшого екстерналами, у жінок переважає інтернальність [3].
   Що стосується ставлення італійців до представників інших націй, то ситуація тут прямо протилежна до відповідної характеристики наших співвітчизників. Упередження щодо осіб іншої національності у чоловіків і жінок виявляються по-різному. У більшості чоловіків-італійців етноустановки виявляються на емоційному рівні, а в жінок - на когнітивному [5].
   Основною характеристикою національного характеру чехів є висока нормативність поведінки, традиційність у життєдіяльності, точність, акуратність, практичність, працелюбність. Дослідники звертають увагу на вміння чехів планувати свої майбутні дії [6]. Вони є дисциплінованими, але в непередбачуваних ситуаціях нерідко губляться. Разом з тим чехи вразливі, і відносно легко піддаються навіюванню. Однак їх вразливість та навіюваність поширюється лише на факти, цифрові розрахунки, інші практичні цінності [7]. Чехи дуже сконцентровані на собі. Для них найважливішими є їхні проблеми, те, що вони про себе думають і що думають про них інші. Для чеха важливо все, що його стосується. На першому місці для більшості чехів - заробіток, облаштування власного побуту а вже тоді вони думають про відпочинок. Це впливає й на ритм їхнього життя: по-перше, вони дуже рано прокидаються, по-друге: багато працюють, не відпочивають навіть у неділю; по-третє, у них усе набагато швидше - вони швидше рухаються, думають, ухвалюють рішення і діють, що позначається і на кількості виконаної роботи, і на її якості.
   В цілому, у спілкуванні чехи демократичні, незалежні. Для них властива відданість національній культурі, традиціям [6, 7]. Вони комунікабельні, водночас обережні у висловлюваннях, заощадливі але не скупі, цінують в людях порядність, точність, відповідальність, почуття гумору, працьовитість, інтелект [6].
   Дослідники часто виокремлюють уміння маніпулювати як одну з найхарактерніших і, зрозуміло, негативних рис чехів. Чехи - дуже працьовиті люди. Чеські жінки нічим не відрізняються від наших і несуть на собі весь тягар домашніх обов'язків, єдина відмінність - у цьому їм радо допомагають чоловіки [6, 2].
   Чоловіки-чехи є лідерами по відношенні до жінок своєї національності. Жінки у чеському суспільстві займають менш домінантні позиції.
   І чоловіки, і жінки-чехи оцінюють себе досить високо, вони прагнуть відповідати усталеним нормам поведінки, які є схвальними на теренах їхньої держави [6].
   Ставлення до трудових мігрантів з їх боку є дещо негативним, оскільки чехи розцінюють суб'єктів трудової міграції як загрозу у ракурсі дешевої робочої сили, що може призвести до втрати заробітку корінними жителями. Не можна, щоправда, сказати, що чехи непривітні до іноземців, проте зазвичай вони дотримуються дистанції.
   Етнопсихологічні прояви представників вищевказаних країн кардинально не відрізняються один від одного, адже незважаючи на національність, місце проживання людини, набір основних якостей особистості, її рис характеру моделі поведінки в певних ситуаціях залишаються практично однаковими. Змінними тут виступають характерність проявів, сила та частота вияву певних особливостей, що набуваються в процесі виховання, спостереження та наслідування за поведінковими проявами групи людей.
   Теоретичний аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень у сфері етнопсихології дозволив нам визначити певні відмінності у національних характерах представників окремих країн, до яких мігрують українські заробітчани.
   У кожної країни є певний набір стереотипних характеристик, якими відповідно й характеризують їх корінних жителів. Так, англійці широковідомі у світі як такі, що є консервативними в поглядах, замкнуті, врівноважені; італійці - емоційні, комунікабельні, експресивні (див.табл. 1)

Таблиця 1
Порівняльний аналіз етнопсихологічних особливостей громадян Англії, Італії, України, Чехії

Таблиця 1

   Етнопсихологічні прояви є насамперед груповою характеристикою національності, а не конкретної особи, котра до неї належить.
   Цікавим, на наш погляд, є також гендерні відмінності у етнопсихологічних проявах мешканців конкретної держави.
   Так, на основі проведеного нами теоретичного аналізу основних етнопсихологічних характеристик наших співвітчизників та громадян країн, що є реципієнтами українських трудових мігрантів, а саме Англії, Італії та Чехії, ми виокремили їх гендерні особливості. Так, англійські чоловіки у порівнянні з нашими співвітчизниками та італійцями більш стримані, чехи на відміну від інших мають високу самооцінку (рис. 1).

Рис. 1. Результати порівняльного аналізу етнопсихологічних особли-востей чоловіків - представників Англії, Італії, України, та Чехії

Рис. 1. Результати порівняльного аналізу етнопсихологічних особливостей чоловіків - представників Англії, Італії, України, та Чехії

   Жінки-англійки схильні до лідерства більше ніж представниці інших країн. Італійки та чешки більше схильні до інтернальності, українки та англійки- здебільшого екстернали (див.рис.2).
   Отже, як бачимо, гендерні відмінності в етнопсихологічних особливостях представників даних країн існують.
   Так, чоловіки-італійці відрізняються з поміж усіх інших екстернальним локусом контролю, тобто вони впевнені, що їх життя частково залежить від зовнішнього впливу. Наближеними у психоемоційній сфері до українок є представниці Англії, у шлюбно-сімейних стосунках та ставленні до звичаїв - чешки. Жінки-італійки у порівнянні з іншими найбільше прозаїчні в судженнях.

Рис. 2. Результати порівняльного аналізу етнопсихологічних особливостей жінок - представників Англії, Італії, України, та Чехії

Рис. 2. Результати порівняльного аналізу етнопсихоло-гічних особливостей жінок - представників Англії, Італії, України, та Чехії

   Викладений вище матеріал дозволяє зробити висновок про те, що етнопсихологічні особливості як конкретного індивіда, так і нації, є логічним взаємозв'язком між культурою та традиціями певного народу. Під впливом різноманітних чинників формуються і особливості гендерної державної спільноти.
   У статті досліджувалися гендерні особливості представників країн реципієнтів трудової міграції. З визначених результатів ми можемо зробити висновок про те, що рівень та результат соціокультурної адаптації трудових мігрантів залежить від взаємостосунків із корінними мешканцями країн куди виїжджають на заробітки громадяни України.
   Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці певних методик, типографічних та організаційних заходів щодо покращення умов перебування наших співвітчизників у новому для них інокультурному середовищі.

Література

1. Лебедева Н.М. Социальная психология этнических миграций. - М., 1993.
2. Орбан-Лембрик Л.І. Соціальна психологія. - К., 2003. -568 с.
3. Орбан-Лембрик Л.І. Соціальна психологія. - К.: Либідь, 2004. - 576 с.
4. Почебут Л.Г. Этнические факторы развития лично-сти// Введение в этническую психологию / Под ред. Ю.П. Платонова. -СПб., 1995.-С. 66-83.
5. Солдатова ГУ. Психология межэтнической напряженности. - М., 1998.
6. Стефаненко Т.Г. Методы подготовки к межкультурному взаимодействию // Стефаненко Т.Г, Шлягина Е.И., Ениколопов С.Н. Методы этнопсихологичес-ого исследования. — М., 1993. — С. 55-78.
8. Фрейнкман-Хрусталева Н.С., Новиков А.И. Эмиграция и эмигранты: История и психология. — СПб., 1995.
9. Berry J.W. Immigration, acculturation and adaptation // Applied psychology: An international review. 1997. Vol. 46 (1) . P.5-34.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com