www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Типи узгодженості цінностей в родині
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Типи узгодженості цінностей в родині

Н.В. Власова

ТИПИ УЗГОДЖЕНОСТІ ЦІННОСТЕЙ В РОДИНІ

   В даній статті розглядаються особливості ціннісно-орієнтаційної сфери сучасних сімей, які виховують дітей юнацького віку. Підкреслюється значущість та роль погодженості ціннісно-орієнтаційної сфери батьків у ході формування ціннісних орієнтацій в юнацькому віці. Виділяються типи сімей з різними конфігураціями погодженості цінностей. Дається характеристика даних типів сімей.
   Ключові слова: ціннісні орієнтації, погодженість цінностей, юнацький вік, ідентифікація, інтернацізація, типи сімей.
   Актуальність проблеми вивчення цінностей виникає саме в ті історичні періоди, коли існуюча в суспільстві ідеологія зазнає краху. У сучасному суспільному просторі спостерігається зміна та переоцінка основних ціннісних орієнтирів, ломка традицій та світосприйняття. Найбільш уразливою в даному випадку стає сім'я, тому що вона виступає транслятором цінностей між поколіннями, а також ціннісно-смисловим простором для людини, в якому формуються основні життєві орієнтири, світогляд, цінності, будується система відношень. Нестабільність, суперечливість, розбіжність інтересів різних соціальних груп указують на відсутність чітких орієнтирів збоку суспільства. Домінують цінності матеріальні, розмиті етичні орієнтири та моральні норми, спостерігається орієнтація на саморозвиток та самореалізацію у несімейній сфері, досягнення соціального статусу, кар'єри, що не сприяє сім'ї в реалізації її основних функцій. Нестабільність, протиріччя в системі ціннісної організації родини приводить до дестабілізації та відчуженості, а також складних, конфліктних відносин в сімейних стосунках. Зміни які відбуваються у всій системі суспільних відносин не можуть не відобразиться на цінностях юнацтва, які знаходяться в процесі становлення. Даний вік, на думку багатьох дослідників, стає сензитивним в становленні основних ціннісних орієнтацій, які визначають особливості та характер відносин юнаків та дівчат з оточуючим світом, виступають детермінантами їх поведінки. Ступінь погодженості ціннісних орієнтацій батьків та дітей сприяє формуванню ціннісно-орієнтаційної єдності та близьких, довірливих стосунків в родині.
   Аналіз останніх досліджень. Теоретичний аналіз літератури дозволив відмітити існуючи типології сімейної організації та моделі сімейних відносин. За основу класифікації сімей брали ті чи інші критерії. Так, типи сімейної організації визначають в залежності від форм шлюбу (симетричний-комплементарний), складу сім'ї (повна-неповна-поширена), її структури (патріархальна-дитиноцентрична-подружня), здатності протистояти життєвим труднощам (нормально функціонуючи сім'ї - дисгармонійні), сімейних кордонів (закриті-відкриті), стилів виховання та особливостей взаємин (демократичний-авторитарний-ліберальний) та ін. В літературі представлені різні типи сімей та моделі сімейних відносин.
   Так, А.С. Співаковська виділяє типи сімей згідно з особливостями відносин між подружжям та зовнішнім світом. В. Сатір розглядає профілі шлюбу, які побудовані на моделях комунікативних взаємин [3].
   Психологічну модель (тип) сім'ї пропонує В.Н.Дружинін, де основною характеристикою виступають структура та відносини [2]. Характер відносин розглядається крізь таки показники як влада - підпорядкування, відповідальність та емоційна близькість (аффіліація). Між цими відносинами, які характеризують психологічну модель сім'ї, існують певні зв'язки.
   Представлені моделі сім'ї та сімейних відносин базуються на системному підході, який розглядає сім'ю як відкриту систему, елементи якої взаємодіють між собою та оточуючим світом. Системний сімейний підхід переймає з загальної теорії систем основні положення: ціле більш ніж сума усіх частин; всі частини та процеси цілого взаємно обумовлюють та взаємно впливають один на одного.
   Сім'я як система припускає вплив її членів один на одного, який проявляється у взаємному проникненні цінностей. Наприклад, сумісне життя матері та батька сприяє формуванню взаємозалежних діад цінностей, а виховні впливи батьків на дітей стають трансляцією даних цінностей в їх ціннісну структуру. Характер розвитку відносин, становлення психологічного клімату в родині, особливості спілкування залежать від ціннісно-смислового простору сім'ї. Система ціннісних орієнтацій сім'ї виступає змістовною характеристикою спрямованості сім'ї, складає основу її світосприйняття та відносин.
   Актуальність вивчення ціннісних орієнтацій в контексті сімейної організації, а також, як важливої детермінанти становлення особистості у юнацькому віці, обумовлено виникненням низькі праць, присвячених різним аспектам даної проблематики.
   Головним завданням розвитку особистості, на думку науковців, стає самовизначення в загальнолюдських цінностях та будування своєї особистісної системи цінностей. Ціннісні орієнтації - це складний соціально-психологічний феномен, який характеризує спрямованість та зміст активності людини. Ціннісні орієнтації становлять багаторівневу системну структуру. Система ціннісних орієнтацій не є непорушною, навпаки вона суперечлива, динамічна та відображує істотні зміни взаємозв'язків особистості зі світом. Найбільш важливого значення набуває ціннісно-смисловий простір родини для дітей юнацького віку. Головним завданням юнацтва виступає особистісне самовизначення, яке обумовлено визначенням та прийняттям головних цілей і цінностей певної життєвої перспективи. Як указувала Л.І. Божович [1], “только в юношеском возрасте моральное мировоззрение начинает представлять собой такую устойчивую систему нравственных идеалов и принципов, которая становится постоянно действующим побудителем, опосредствующем все их поведение, деятельность, отношение к окружающей действительности и к самому себе”.
   Вплив ціннісно-смислової орієнтації батьків, сімейних чинників на формування ціннісної сфери особистості, взаємозв'язок ціннісних орієнтацій з рівнем сімейної згуртованості та задоволеності шлюбом розглядався в працях багатьох вчених.
   Проведені дослідження дали підстави стверджувати, що становлення єдиної системи сімейних цінностей приводить до успішного функціонування сімейної організації та залежить від погодженості систем цінностей між членами родини, виділяє узгодженість цінностей подружжя як системостворювальний чинник сім'ї, що веде в процесі подружніх стосунків до становлення єдиної системи родинних цінностей.
   Сім'я виступає для молоді тією соціальною групою яка допомагає їм визначити свої життєві сенси. Юнакам та дівчатам необхідне спілкування з батьками, звернення до їх життєвого досвіду у вирішенні проблеми самовизначення. Ціннісно-смислова динаміка спілкування торкається обміркування різноманітних тем: взаємостосунків, професійного самовизначення, особистісних справ, особливостей свого розвитку. Значну роль в процесі засвоєння цінностей грають характер відносин юнацтва з батьками. Тільки довірливі, відкриті стосунки в умовах взаєморозуміння та поваги допомагають зробити вибір в системі ціннісних пріоритетів та побудувати свою ієрархію цінностей.
   Опираючись на теоретичний аналіз робіт І.С. Кона, Е. Еріксона, Г. Крайг, Л.С. Виготського можна виділити наступні сімейні фактори, які впливають на становлення ціннісної сфери юнацтва:
   1. структура сім' ї;
   2. характер відносин між батьками;
   3. особливості виховання;
   4. рівень освіти та соціальний статус сім'ї;
   5. етичні та релігійні первні сім'ї.
   Ю.В. Трофімова [6] вивчаючи сім'ю з позиції загальної психології, виділяє процеси персоналізації та персоніфікації, як показники відкритої взаємодії між членами родини. Персоналізація - це трансляція передача ціннісно-змістовних характеристик особистісного світу. Персоніфікація - це народження особистісних цінностей у разі проникнення до змісту та цінностей іншого, та втілення їх в особистісний образ світу. Дані процеси виступають механізмами взаємодії, вони обумовлюють народження нового, єдиного для всіх ціннісно-смислового простору і сприяють стабільним відносинам в родині.
   М.С. Яницький указує, що формування ціннісних орієнтації особистості в процесі соціалізації, здійснюється за допомогою ідентифікації (уподібнення себе іншому) і шляхом інтеріоризації - привласнення цінностей суспільства. Основним механізмом соціалізації виступає ідентифікація. Даний механізм розглядається як процес міжособистісної взаємодії, пізнання іншої людини, входження в його систему мотивів, цілей і цінностей [7]. Соціальна ідентифікація це не тільки результат спілкування і взаємодії, але і процес переживання значущих цінностей, їх осмислення, ухвалення і засвоєння цих особистісних сенсів. Особливу роль тут грає факт значущості і авторитету тієї людини, цінності якої приймаються, в контексті сім'ї - це батьки. Процес соціалізації обмежується ухваленням або неприйняттям тих або інших цінностей. Погодженість цінностей членів сім'ї - це орієнтаційна єдність поглядів, відносин та способів дій в реалізації ціннісних орієнтирів родини.
   Таким чином, враховуючи існуючи дані стосовно вивчення типів сімейної організації та проблеми ціннісних орієнтацій в контексті сімейних відносин, метою нашої статті стає виявлення погодженості ціннісних орієнтацій батьків, батьків та дітей юнацького віку та визначення типів сімей згідно погоджених цінностей.
   Для досягнення поставленої мети, нами були висунуті наступні завдання:
   1. Виявити погодженість термінальних та інструментальних цінностей матерів та батьків.
   2. Виявити погодженість термінальних та інструментальних цінностей матерів (батьків) та дітей юнацького віку.
   3. Виявити типи сімей з різними конфігураціями погодженості цінностей.
   Методологічною основою нашого дослідження є системний підхід, який дозволяє розглядати сім'ю цілісною системною організацією.
   Для вивчення особливостей ціннісної сфери у членів родини ми використовували методику М. Рокича, яка направлена на визначення термінальних та інструментальних цінностей. Термінальні цінності - цінності мети, до якої потрібно прагнути. Інструментальні цінності - цінності засоби, це певний образ дій в тій чи іншій ситуації.
   У досліджені взяли участь 126 сімей, які виховують дітей юнацького віку. Середній вік юнаків та дівчат складав 18 років, батьків - 44 роки, а матерів - 42 роки.
   Основний матеріал та результати дослідження. На першому етапі нашого дослідження ми запропонували членам родини визначити рангове місце цінностей, які представлені в двох групах: термінальні та інструментальні. Кореляція ієрархії ціннісних орієнтацій юнаків та батьків між собою є відображенням погодженості цінностей усередині сім'ї. Ураховуючи різні співвідношення цінностей, можна виділити 6 варіантів їх погодженості.
   Термінальні цінності:
   1. Погодженість цінностей батька та матері: МА+ПА.
   2. Погодженість цінностей батька та дитини: ПА+РА.
   3. Погодженість цінностей матері та дитини: МА+РА
   Інструментальні цінності:
   1. Погодженість цінностей батька та матері: МБ+ПБ
   2. Погодженість цінностей батька та дитини: ПБ+РБ
   3. Погодженість цінностей матері та дитини: МБ+РБ
   Ми припустили, що існують типи сімей з різними конфігураціями погодженості цінностей. З метою емпіричного виділення даних типів ми використали кластерний аналіз. Для виявлення кількості кластерів був застосований метод деревовидної класифікації. Було встановлено, що найбільш інформативними виступають п'ять кластерів.
   Як бачимо (див. мал. 1), кожен кластер відображує шість варіантів співвідношення цінностей. В ході аналізу типів сімей слід вважати рівень погодженості цінностей між членами родини. Сім'я, як цілісне об'єднання та динамічна система, не може існувати гармонійно коли між її членами існують певні протилежні цінності. Тому ступінь зв'язку (кореляції) термінальних та інструментальних цінностей буде існувати в кожній родині на різних рівнях. Ми виділяємо наступні рівні погодженості цінностей:
   - Низький рівень кореляції (від “-1” та нижче) свідчить про низьку погодженість цінностей; цінності різні.
   - Середній рівень кореляції (від “-0,5 до + 0,5)- статистично не значна кореляція.
   - Високий рівень кореляції (від “1,0 та вище) - цінності погоджені.

Мал. 1

   Проаналізуємо дані типи сімей.
   Тип 1. Даний тип відносно до всієї вибірки включає до себе 24% сімей (п = 30). Сім'ї які об'єднуються в даний кластер характеризуються підвищеною погодженістю інструментальних цінностей батька та дитини. Процес опанування цінностей обумовлений механізмами ідентифікації та інтерналізації [7]. Ідентифікація пов'язана з пізнанням іншого, уподібненням йому, а також входженням в його систему цілей та цінностей. Інтерналізація - це прийняття, вбирання в себе того, що було виділено в ході взаємних відносин. У результаті спілкування та взаємодії, відбувається осмислення цих соціальних відносин, будується їх емоційна оцінка. Зразком привабливих рис, поглядів та дій завжди буде авторитетна людина. В даному випадку ми спостерігаємо уподібнення певним способам дій батька, а також їх присвоєння. Таким чином, даний кластер включає до себе сім'ї, в яких батько та діти мають погоджені способи дій. Сумісна діяльність, авторитет батька та спілкування з ним сприяють формуванню інструментальних цінностей юнаків та дівчат. Ураховуючи вище вказані показники, сім'ї даного типу ми визначаємо як “взаємодія з батьком”.
   Тип 2. Даний тип сімей складає 24 % від всієї вибірки (п = 30). Ми спостерігаємо достатній рівень погодженості між термінальними цінностями батька, матері та дитини. Опираючись на дані факторного аналізу, який ми проводили на даній вибірці сімей, члени родини прагнуть до життєвих цілей, пріоритетами яких виступають “здоров'я”, “щасливе сімейне життя”, “матеріальне забезпечення”, “любов” та “мудрість”. Найбільш високого рівня погодженості набувають інструментальні цінності між батьком та матір'ю, вони здатні діяти в одному напрямку. Слід відмітити ще одну особливість даних сімей. Юнаки та дівчата використовують інші способи дій, в тих чи інших ситуаціях, ніж батьки. Це спостерігається у відсутності або незначності кореляцій між інструментальними цінностями батьків та дітей. На нашу думку це свідчить про самостійність та незалежність юнаків та дівчат, як кажуть, сучасний погляд на життя та засоби досягнення своїх цілей. Ураховуючи вище вказані показники, сім'ї даного типу ми визначаємо як “погодженість цілей сім'ї ”.
   Тип 3. Сім'ї які увійшли в даний кластер складають 14 % від всієї вибірки (п=17). Батько та мати мають слабку погодженість між термінальними та інструментальними цінностями. Батьки живуть кожен своїм життям. Ступінь узгодженості цінностей подружжя виступає для сім'ї як системо-створювальний чинник. Єдність цінностей подружжя обумовлює розвиток взаємин між членами родини, а дитячо-батьківських тим паче. В даному випадку ми відмічаємо, що між батьком та матір'ю існують певні протиріччя у відносинах. У матерів та дітей спостерігається також низька погодженість термінальних та інструментальних цілей. А ось батьки з дітьми мають достатній рівень погодженості в цілях та способах дій. Це свідчить, що з батьками у дітей більш гармонійні відносини, чим з матір'ю. Батько стає дуже важливим для юнаків та дівчат. Він виступає провідником дитини до дорослого життя. Сім'ї даного типу ми визначаємо як “орієнтація на батька”.
   Тип 4. Даний кластер об'єднує 20% сімей від всієї вибірки (п = 25). Ми спостерігаємо не значний зв'язок між термінальними та інструментальними цінностями батьків, що свідчить про наявність існуючих суперечливостей у їх відносинах. В даних сім'ях ми бачимо низький рівень погодженості ціннісної сфери у батьків та дітей. Батько не виступає достатнім авторитетом для юнаків та дівчат. Спілкування та взаємодія можуть проходити на формальному рівні. Існує слабкий зв'язок між цінностями інструментальними, тобто спосіб дій батьків, відносно досягнення цілей, відрізняється від засобів які використовують діти.
   Відносини матерів та дітей навпаки відрізняються більшою близькістю. Мати та діти здатні діяти в одному напрямку та мають певні способи узгоджених дій. Ми бачимо високий рівень погодженості в системі інструментальних цінностей. В даних сім'ях авторитетну позицію у відносинах з дітьми займає матір. Термінальні цінності батьків та дітей мають незначну кореляцію. Враховуючи вище вказані особливості співвідношення цінностей ми визначаємо дані сім'ї як “взаємодія з матір'ю”.
   Тип 5. Сім'ї які увійшли в даний кластер складають 19% (п = 24). Ми спостерігаємо незначну погодженість цінностей матерів та батьків. Особливо відмічаються існуючі слабкі зв'язки між цінностями батьків та дітей. Значно знижена кореляція термінальних цінностей у юнаків, дівчат та батька. Даний тип сімей має достатньо неузгоджену систему цінностей. Цінності батьків можуть не виступати значущими для дітей, що ускладнює процес вибору життєвих орієнтирів юнацтва. Успішне функціонування сім'ї залежить від погодженості систем цінностей між членами родини. В даних сім'ях ми не спостерігаємо ціннісно-орієнтаційної єдності та визначаємо їх як “неузгоджені цінності”. Тому відносини між членами родини можуть відзначатися конфліктністю, дистанційністю, низьким рівнем погодженості у поглядах та діях.
   Висновок. В ході проведеного дослідження ціннісно-орієнтаційної сфери сучасних сімей, які виховують дітей юнацького віку, були виявлені типи сімей з різним рівнем погодженості термінальних та інструментальних цінностей між її членами. Ми розділили дані типи сімей на нормативні та сім'ї з особливостями узгодженості цінностей. До нормативних сімей ми відносимо три типа сімей, які увійшли до першого, третього та четвертого кластеру: “взаємодія з батьком”, “орієнтація на батька”, “взаємодія з матір 'ю”. Як ми бачимо, значну роль у формуванні цінностей юнаків та дівчат грає батько. Сім'ї з особливостями узгодженості цінностей, характеризуються дихотомією, та належать до другого і п'ятого кластерів: “погодженість цілей”- “слабо погоджені цінності”.
   Нами були виявлені наступні особливості існуючих в родині зв'язків в ціннісно-орієнтаційному просторі.
   1. Якщо між батьками існує низька погодженість в системі термінальних та інструментальних цінностей, то діти орієнтуються у способах дій на мати, а у виборі цілей - на батька.
   2. При середньому рівні погодженості термінальних та інструментальних цінностей у батьків, діти схильні діяти як батько і орієнтуватися на нього.
   3. При середньому рівні погодженості цінностей між батьками, може спостерігатися низька погодженість термінальних та інструментальних цінностей батьків і дітей. Це свідчить про порушення передачі цінностей, батьки замкнуті тільки на собі. Діти не орієнтуються на батьків.
   4. Високий рівень погодженості цінностей батьків стає орієнтиром для вибору цінностей цілей як батька, так і матері. Діти схильні діяти більш незалежно та самостійно.
   Таким чином, ми виявили, що тільки четверта частина сімей в нашій вибірці характеризується високим рівнем погодженості цінностей між членами родини. Ціннісно-орієнтаційна єдність батька та матері виступає фактором успішного функціонування сімейних відносин. Значну роль у формуванні цінностей юнаків та дівчат грає батько Останні сім'ї характеризуються незначною погодженістю в ціннісно-оріентаційній сфері, як батьків так і дітей. Це може свідчити про наявність різноманітних труднощів у відносинах між членами родини. Батькам важливо не тільки мати цінності, а вміти, бути здатними їх передавати молоді, орієнтуючись на рівноправні відносини у спілкуванні та діяльності.
   Опанування цінностями дорослих, утворення особистісної системи життєвих сенсів, сприяє досягненню внутрішньої та зовнішньої незалежності, а також ствердженню свого “Я” у юнаків та дівчат.

ЛІТЕРАТУРА

1. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968. - 464 с.
2. Дружинин В.Н. Психология семьи. - Екатеринбург, 2000.
3. Сатир В. Как строить себя и свою семью. - М., 1992.
4. Леонтьев Д.А. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании: виды, детерминанты и изменения во времени
5. Крупська О. Особливості взаємозв'язків ціннісних орієнтацій підлітків із цінностями їхніх батьків \ Вісник Львівського Університету: Філософські науки. -2007. - Вин. 10. - С 354-364.
6. Трофимова Ю.В. Общепсихологический подход к изучению семьи
7. Яницкий M.C. Ценностные ориентации личности как динамическая Система /Кемерово, 2000.-204 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com