www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психолого-педагогічні аспекти формування навичок дотримання особистої безпеки слідчих прокуратури
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психолого-педагогічні аспекти формування навичок дотримання особистої безпеки слідчих прокуратури

М.В. Бриков

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ДОТРИМАННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ СЛІДЧИХ ПРОКУРАТУРИ

   У статті визначено головні напрямки, заходи забезпечення особистої безпеки працівників слідчих підрозділів прокуратури. Охарактеризовані поняття та складові професійної захищеності працівника слідчого підрозділу прокуратури. Викладено результати власних наукових досліджень провокаційних дій в службовій діяльності працівників слідчих підрозділів прокуратури України.
   Ключові слова: особиста безпека слідчих прокуратури, професійна захищеність, провокаційні дії.
   Докорінні зміни суспільно-економічних відносин в країні завжди тягнуть за собою суттєве вдосконалення правоохоронних органів. Зокрема, не є винятком система прокурорського нагляду та слідчий апарат.
   Сучасний підхід до формування нового корпусу органів прокуратури передбачає їх комплектування спеціалістами, які за своїми індивідуально-психологічними якостями максимально наближені до правоохоронної діяльності. Реформування органів прокуратури в цьому дискурсі обов'язково потребують науково обгрунтованого професійно-психологічного відбору, психометричної оцінки кадрів та їх оптимальної розстановки, комплектування кадрового резерву при висуненні на керівні посади, а також просування по службі найбільш здібних і талановитих, професійно придатних і перспективних працівників прокуратури.
   Незважаючи на гостру потребу психологічного забезпечення усіх зазначених елементів правоохоронної діяльності на суто науковій основі подібні заходи в органах прокуратури, на відміну від системи МВС України та СБУ, досі не розроблялися.
   Особливої актуальності питання психологічного забезпечення набувають в контексті дотримання працівниками прокуратури особистої безпеки. Особливо це стосується слідчих прокуратури, які на відміну від слідчих органів внутрішніх справ не мають повного набору владних повноважень при здійсненні посадових повноважень, зокрема, при необхідності застосування чи використання вогнепальної зброї та спеціальних засобів примусу.
   У відповідності до закону України „Про міліцію" працівники органів внутрішніх справ мають право використовувати й застосовувати вогнепальну зброю та спецзасоби, прийоми й засоби фізичного впливу, спецтехніку тощо у випадках, передбачених цим законом.
   Працівники слідчих підрозділів прокуратури таких повноважень не мають. Саме тому на перший план висувається актуальність формування навичок дотримання особистої безпеки у самих слідчих прокуратури, що мають бути засновані на індивідуально-особистісних властивостях, обумовлених професійно важливими особистісними і типологічними якостями.
   Проблемам особистої безпеки працівників слідчих підрозділів прокуратури останнім часом спеціальною літературою приділяється певна увага, в усіх інших органах прокуратури проводиться чимала робота з цього ж напрямку. Але, з іншого боку, численні факти злочинних посягань на життя, здоров'я працівників правоохоронних органів в нашій країні свідчать, що стан справ на краще майже не змінився.
   Об'єктом злочинних посягань часто виступає сам працівник правоохоронного органу, як правило, в якості безпосередньої мети, або коли він стає перешкодою для досягнення головної мети злочинця.
   Реалізація організаційних засад формування навичок безпечної поведінки слідчих прокуратури нами вбачається у трьох основних формах: соціально-психологічній, педагогічній та спеціально-тактичній. На нашу думку, в основу стратегії формування навичок безпечної поведінки слідчих прокуратури доцільно покласти їх власну діяльність з підвищення свого професійного рівня, активне осмислення власного сенсорного досвіду та врахування досвіду попередніх поколінь професіоналів і старших колег (чужих помилок).
   З метою розробки комплексу заходів психологічного забезпечення службової діяльності працівників слідчих підрозділів прокуратури нами було проведено соціально-психологічне вивчення організаційних засад слідчої діяльності.
   За результатами проведеного конвент-аналізу нормативно-правової бази прокуратури України нами було встановлено, що забезпечення особистої безпеки працівників слідчих підрозділів прокуратури здійснюється комплексом заходів, спрямованих на зниження рівня професійного ризику до реально можливого мінімуму, який дозволяє, за умов ефективного вирішення оперативно-службових задач, гарантувати працівникам збереження життя та здоров'я, нормального психічного стану та працездатності.
   Як нам вдалося з'ясувати під час експериментальних досліджень різних аспектів прокурорської діяльності, особиста безпека слідчих прокуратури визначається специфікою умов, змісту і форм їх професійної діяльності; ступенем професійної захищеності працівників слідчих підрозділів прокуратури, в тому числі - наявністю спеціальних заходів матеріально-технічного та управлінського характеру, цілеспрямованої роботи зі працівниками в цьому напрямку; ступенем загальної професійної підготовленості працівника та сформованості в нього спеціальних знань і навичок щодо забезпечення особистої безпеки при вирішенні типових професійних задач, або в ситуаціях, пов'язаних з ризиком для здоров'я та життя [1].
   Таким чином, нами було визначено, що головними напрямками забезпечення особистої безпеки працівників слідчих підрозділів прокуратури мають стати наступні [2]:
   - професійно-психологічний відбір кандидатів на службу в слідчих підрозділах прокуратури, що передбачає поглиблену діагностику можливих реагувань в повсякденних та екстремальних умовах діяльності;
   - поточне спостереження за поведінкою слідчих прокуратури та динамікою її змін;
   - критичний аналіз власних дій та результатів професійної діяльності;
   - навчання прийомам і засобам психопрофілактичної роботи в дискурсі особистої безпеки, а також формування індивідуальних та групових алгоритмів безпечної поведінки;
   - формування навичок самоконтролю за власним станом особистої безпеки.
   Соціально-психологічне опитування досвідчених працівників прокуратури, до якого було залучено понад 250 фахівців з вищою юридичною освітою та з досвідом роботи в слідчих підрозділах прокуратури понад 10 років, надало нам можливість виокремити основні елементи професійно-психологічної підготовки слідчих прокуратури в контексті забезпечення особистої безпеки.
   Зокрема, під час професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів прокуратури основні зусилля потрібно спрямовувати на опанування наступних питань [3]:
   - визначення й понятійний апарат особистої безпеки як дефініції та чинники, що її зумовлюють;
   - професійний ризик та особиста безпека в конкретних ситуаціях службової діяльності слідчих прокуратури;
   - тактика й методи забезпечення особистої безпеки в ситуаціях шантажу та провокації;
   - засоби локалізації конфліктів та безконфліктного вирішення психологічно складних ситуацій;
   - методи протидії маніпулятивному та сугестивному впливу;
   - прийоми безпечного спілкування;
   - прийоми нейтралізації постстресових симптомів;
   - алгоритми забезпечення особистої безпеки в позаслужбовий час та дотримання безпеки сім'ї.
   При розробці психологічних моделей особистої безпеки слідчих прокуратури слід враховувати, що заходи превентивної психопрофілактики є неефективними без свідомої позиції та активної діяльності самого працівника слідчого підрозділу прокуратури.
   На нашу думку при розробці тактики й стратегії дотримання особистої безпеки необхідно систематично вдосконалювати методи та прийоми забезпечення особистої безпеки та безпеки своїх колег, особливо, якщо мова йде про виконання службових задач в екстремальних умовах. Окрім цього, є необхідним не лише засвоєння таких знань, але й створення системи формування готовності до їх постійної реалізації в ході вирішення оперативно-службових задач. З метою формування групових норм безпечної поведінки доцільно проводити обговорення та тлумачення певних висловів, сентенцій щодо основних життєвих цінностей, орієнтацій [1].
   При вирішенні службових завдань правоохоронної діяльності працівники слідчих підрозділів прокуратури вступають у протиборство з правопорушниками та злочинцями переважно в екстремальних умовах, коли результат протиборства залежить як від рівня фізичної підготовленості, так і від рівня психологічної готовності швидко й ефективно застосовувати прийоми самозахисту та нападу.
   Можна навести чимало фактів, коли зустрічі з озброєними злочинцями внаслідок невмілих дій працівників слідчих підрозділів прокуратури призводили до їх поранень і, навіть, загибелі.
   Сучасне життя вимагає сьогодні від працівників слідчих підрозділів прокуратури не лише міцного фізичного стану, високого рівню спеціальної та фізичної підготовленості, але й значного обсягу розвинутих морально-вольових та психологічних якостей.
   Таким чином, у процесі проведення соціально-психологічних досліджень ми дійшли висновку, що запорукою збереження життя й здоров'я працівника слідчого підрозділу прокуратури, а також гарантом забезпечення ефективності професійної діяльності та особистісної успішності є дотримання ним правил особистої безпеки [1, 3].
   Вітчизняна наука визначає особисту безпеку як систему організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, що дозволяють забезпечити збереження життя і здоров'я працівника слідчого підрозділу прокуратури і тримати на високому рівні ефективність його професійних дій.
   У відповідності до нормативно-правових вимог чинної юридичної бази правоохоронної діяльності гарантом забезпечення особистої безпеки працівників слідчих підрозділів прокуратури з боку держави та органів виконавчої влади, виступає система професійної захищеності [1, 3].
   Професійна захищеність - це звільнення працівника слідчого підрозділу прокуратури від необхідності особисто вирішувати комплекс проблем, що безпосередньо впливають на безпеку, розв'язання яких лежить поза межами його реальних можливостей або компетенції.
   Професійна захищеність працівника слідчого підрозділу прокуратури складається з таких елементів:
   1) правова захищеність - відповідність правової та нормативної бази об'єктивним умовам та завданням оперативно-службової діяльності;
   2) організаційна захищеність - забезпечення організаційно-управлінськими заходами згідно з чинним законодавством;
   3) кадрова захищеність - забезпечення професійної придатності, кваліфікаційного рівня та можливості подальшого вдосконалення професійної майстерності працівника;
   4) матеріально-технічна захищеність - наявність необхідних для ефективного вирішення оперативно-службових завдань зброї, транспорту, індивідуальних засобів безпеки, засобів зв'язку, спеціальних засобів активного захисту, спецтехніки тощо;
   5) економічна захищеність - можливість задоволення матеріальних потреб працівника та членів його сім'ї;
   6) соціальна захищеність - наявність соціальних гарантій працівників слідчих підрозділів (обов'язкове страхування, медичне обслуговування, відповідні побутові умови для праці та відпочинку під час тривалих чергувань тощо) та формування позитивного іміджу професійної діяльності;
   7) фізична захищеність - уміння застосовувати заходи протидії злочинним зазіханням на життя та здоров'я (фізичний розвиток, володіння прийомами рукопашного бою тощо);
   8) психологічна захищеність - сформований стан психологічної готовності до дій у психологічно складних та екстремальних умовах, здійснення профілактики негативних наслідків психотравмуючих впливів та професійної деформації, наявність відповідних знань і навичок безпечної професійної діяльності, створення позитивного соціально-психологічного клімату та керованих службових і особистісних взаємин у колективі;
   9) технологічна захищеність - наявність і запровадження в практичну діяльність працівників слідчих підрозділів прокуратури технологій, що забезпечують найменший ризик при виконанні службових завдань [3].
   Найважливішим чинником особистої безпеки працівника слідчого підрозділу прокуратури, що вимагає перебудови стереотипів соціальної поведінки, є уміння протистояти провокаціям [1,2].
   Провокаційні дії в службовій діяльності працівників слідчих підрозділів прокуратури трапляються часто.
   Для того, щоб зрозуміти, що являє собою провокація, як аспект оперативно-службової діяльності працівників слідчих підрозділів прокуратури, розглянемо її структуру.
   Першим компонентом структури провокаційної дії являється її мета, другим компонентом - засоби досягнення поставленої мети, третім - види провокаторів, і, врешті, четвертим компонентом провокації є психологічний портрет жертви провокації.
   Отже, за структурно-логічною схемою провокаційна дія виглядатиме таким чином [2]:
   По-перше: „Для чого?" - мета провокаційної дії;
   По-друге: „Яким чином?" - засоби досягнення мети провокації (ознаки провокаційних дій);
   По-третє: „Хто?" - види провокаторів, їх психологічний портрет;
   По-четверте: „Стосовно кого?" - риси особистості "жертви" провокації.
   За результатами наших власних наукових досліджень нами був визначений перелік найпоширеніших провокаційних дій, які працівники слідчих підрозділів прокуратури України визначають для себе найбільш небезпечними.
   Небезпечні види провокаційних дій, які можна очікувати з боку провокаторів у рейтинговому значенні:
   1) залякування і психологічний тиск (вплив);
   2) негласна перевірка спецслужб;
   3) наказ про виконання незаконних дій з боку керівництва;
   4) позичання в борг;
   5) скидки й пільги при здійсненні торгівельних операцій;
   6) надання послуг з метою постановки в залежність;
   7) пропозиції просування по службі;
   8) спонсорська допомога;
   9) тиск на політичну свідомість;
   10) політична агітація;
   11) статево-рольове поводження;
   12) флірт і нав'язування інтимних стосунків;
   13) нав'язування дружніх стосунків;
   14) дача хабарів, дарування подарунків.
   Водночас, під час проведення нами спеціалізованих досліджень у професійному середовищі слідчих прокуратури працівниками були визначені найбільш поширені аспекти власного поводження, що обумовлюють (викликають) провокаційні дії з боку провокаторів.
   Власна поведінка, що може викликати провокаційні дії:
   1) нахабне поводження;
   2) висловлювання негативного характеру в адресу громадян;
   3) необережні і необдумані висловлювання;
   4) неохайний вигляд;
   5) п'яний вигляд;
   6) порушення правил носіння форменого одягу;
   7) помилки в професійній діяльності;
   8) корупційні діяння;
   9) емоційне реагування на грубість з боку провокаторів з метою виклику агресивних дій;
   10) зниження порогу відчуття безпеки;
   11) утрата пильності;
   12) завищена оцінка власних сил і можливостей;
   13) недостатня кваліфікація дій безпосереднього керівництва;
   14) стрес, психічна неврівноваженість;
   15) свідоме порушення законності;
   16) кумівство;
   17) прояви агресії.
   Мотиваційно-ціннісні особистісні установки та переконання, що можуть викликати провокаційні дії:
   1) низький рівень моральності, безчесність, користолюбство;
   2) безвідповідальність у роботі;
   3) недисциплінованість;
   4) недобросовісність;
   5) виражена мотивація уникнення невдачі.
   Інтелектуальні властивості, що можуть обумовити раптове неконтрольоване виникнення провокаційних дій: інтелектуальна ригідність; виражена емоційна деструкція; нерозвинена уява.
   При здійсненні своїх посадових повноважень працівник слідчого підрозділу прокуратури повинен пам'ятати, що його легкодухість, вади характеру, необережне і нерозбірливе ставлення до "вигідних" пропозицій, спонсорства, подарунків та сувенірів, випадкових зустрічей і знайомств чи підтримка у сфері бізнесу, яким займаються члени його родини, можуть бути першими індикаторами та ознаками початку провокуючого і дискредитуючого тиску.
   Отже, в результаті проведених соціально-психологічних досліджень нами було чітко сформульовано мету й напрями подальших наукових пошуків -шляхи, форми та методи формування навичок дотримання особистої безпеки слідчих прокуратури.
   Досягнення поставленої мети нами вбачається через формування й удосконалення поведінкових установок на збереження життя і здоров'я в екстремальних оперативно-службових умовах, підтриманні професійно-психологічної готовності як системи правил і техніки поведінки з забезпечення особистої безпеки слідчих прокуратури в складних штатних та позаштатних службових ситуаціях.

Література

1. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., ЮхновецьГ.О. та ін. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків: Науково-практичні рекомендації. - К.: НАВСУ, 1999.
2. Ірхін Ю.Б. Психопрофілактична робота з персоналом органів внутрішніх справ. - К.: РВЦ НАВСУ, Київський юридичний ін-т, 2005.
3. Берназ В.Д. Психология как средство решения задач следственной деятельности: монография. - Одесса, 2003.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com