www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow До проблеми діагностики екзистенціальних ресурсів особистості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

До проблеми діагностики екзистенціальних ресурсів особистості

І.В. Бринза
О.Ю. Рязанцева

ДО ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ОСОБИСТОСТІ

   В статті представлена інформація про адаптацію авторської методики, яка дає змогу визначати комплекс екзистенційних ресурсів особистості. Ключові слова: екзістенційні ресурси особистості.
   Служба психологічної допомоги, яка активно розвивається за останнє десятиріччя, відзначає високе зростання кількості осіб, в запитах яких наполегливо звучить екзистенційна тема - проблема способу буття, співіснування в сучасному світі, пошук своїх екзистенційних опор та ресурсів. У зв'язку з цим, перед психологами-практиками встає абсолютно нове завдання - діагностика ресурсних можливостей екзистенційно-буттєвої сфери особистості.
   Незважаючи на те, що в теоретичному аспекті проблема ресурсів і ресурсного потенціалу особистості розробляється досить інтенсивно як вітчизняними вченими, так і вченими близького та далекого зарубіжжя, проте, практики відзначають недостатність і обмеженість розкриття багатьох її аспектів. Зокрема, в цей же час відзначаються методологічні та методичні труднощі виявлення і виміру екзистанційних ресурсів особистості, це питання є ще мало вивченим в психодіагностичній науці і представляється нам актуальним та потрібним [5-7 та ін.].
   Огляд наукових праць, присвячених даній проблемі, дозволив виявити невеликий перелік методик, що вивчають окремі аспекти або грані ресурсного потенціалу екзистенційної сфери особистості, багато з яких до того ж ще перебувають у процесі доопрацювання. Серед них можна виділити такі вимірювані екзистенційні особливості особистості як: інтернальність (Т. Андерсон, С. Карвер, М. Шейер), оптимізм (С. Карвер, К. Муздыбаев, К. Олдвин, М. Селигман), почуття зв'язку з світом (А. Антоновски), свідомість життя, життєві цінності, сенсожиттєві орієнтації (О.І. Бабич, Б.С. Братусь, Д.О. Леонт'єв, Рокіч, В. Франкл), життєстійкість (С. Мадді і С. Кобейса), рішучість (Дж. Гринберг), систему вірувань, самоактуалізацію, самоефектив-ність та самоповагу (А. Бандура, Н.Ф. Каліна, Т.Л. Крюкова, Р. Моос, Д. Террі, Ш. Фолкман), інформаційну винахідливість (Розенбаум), екзистеаційні мотивації (А. Ленгле), самодистанціювання, самотрансценденція, свобода, відповідальність (СВ. Кривцова, А. Лэнгле, К. Орглер).
   Необхідність в надійному психодіагностичному інструменті, спрямованому на вивчення комплексу основних екзистенційних ресурсів особистості спонукала нас до створення оригінального тесту-опитувальника.
   Відповідно до вимог психометрики створення тесту-опитувальника, проходило в два етапи. На першому, здійснювалося обгрунтування теоретико-гіпотетичного конструкта методики, пошук показників, що відображають психологічний зміст екзистенційних ресурсів особистості, розробка інструкції, форм реєстрації і оцінки результатів. На другому - перевірка розробленого конструкта методики на психометричну ефективність.
   Підходячи до розробки теоретико-гіпотетичного конструкта методики, ми зіткнулися із труднощами семантичної ідентифікації та диференціації понять "ресурс" і "потенціал".Французьке значення слова "ressource" - "допоміжний засіб", латинське значення "resurgere" - "розпрямлятися, підніматися". Синонімами до слова "засіб" є слова “прийом”, "спосіб", "інструмент", таким чином, ресурс можна позначити як засіб, можливість для здійснення чого-небудь, або інструмент для досягнення якої-небу дь мети [8, 9].Слово "потенціал" походить від латинського "potentia" - сила, можливість, і означає також "засоби, запаси, джерела, що є в наявності і здатні бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану; розв'язання якого-небудь завдання" [5, 6].
   Аналіз характеристик понять "ресурс" і "потенціал", що включають параметри змісту і обсягу, виявив наступне: за обсягом поняття "ресурс" -одиничне, складається з одного елемента, обсяг поняття "потенціал" - загальне, тобто клас, що полягає більш, ніж з одного елементу; за змістом: поняття "ресурс" - конкретне, "потенціал" - абстрактне.
   Однак потенціал не є лише сукупність ресурсів, що є в наявності, принциповою відмінністю між термінами "ресурси" і "потенціал" в психології є те, що "потенціал", крім сукупності ресурсів (засобів) включає і здатність суб'єкта до їх ефективного використання.
   Узагальнюючи сказане, надалі ми будемо розглядати потенціал як "модус можливостей особистості" [2], а ресурси - як засобу, умови перетворення, знаходження і розкриття яких приводить до доступу і максимальної реалізації потенціалу особистості, повноцінному і автентичному існуванню.
   Під екзистенційними ресурсами особистості ми розуміємо складні інтегративні індивідуально-психологічні утворення, що визначають суб'єктивну екзистенційну позицію особистості стосовно основних екзистенційних даностей: свободі, сенсам, милосердю, прийняттю і вірі.
   В інтерперсональному плані екзистенційні ресурси переживаються як відновлення контакту зі своєю суб'єктністю, відчуття цілісності, внутрішньої сили, емоційної стабільності і стійкості; в інтраперсональному плані проявляються у вигляді руху у бік творчого творення, підвищення ступеня усвідомленості і більшої свідомості свого буття, збільшення повноти способів переживання і присутності в актуальному життєвому процесі.
   У психічній структурі особистості екзистанційні ресурси представлені на когнітивному, емоційному, мотиваційно-вольовому, поведінковому і вітальному рівнях, зокрема: на когнітивному рівні у вигляді духовних, ціннісних, сенсожиттєвих орієнтацій та переконань; на емоційному рівні у вигляді системи відносин до власного "Я", іншим, миру і т.д.; на мотиваційно-вольовому рівні у вигляді самоактуалізаційних прагнень і потреб; на поведінковому рівні у вигляді дій, чинків та практичного здійснення рішень; на вітальному рівні у вигляді життєвої активності, витривалості, життєстійкості.
   У структурі самосвідомості екзистенційні ресурси виконують регулятивну, рефлексивну, ціннісно-орієнтаційну, емоційно-комунікативну функції.
   Як філософська і психологічна основа теоретичного конструкта створюваної методики виступили уявлення екзистанційних філософів (С. Кьеркегора, Е. Гуссерля, М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, М. Бубера та ін.) і екзистанційних психологів (Л. Бінсвангер, Дж. Бюджентал, М. Босе, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, В. Франкл, І. Ялом, К. Ясперс та ін.) про фундаментальні питання людського буття або екзистанційних даностях існування, в просторі яких людина робить свій вибір - це даність свободи, вибору, відповідальності і даність залежності, детермінізму; даність сенсу, спрямованості, ціннісних орієнтирів і даність відсутності сенсу, хаосу; даність прийняття, зв'язаність, відвертості і даність відкидання, ізоляції; даність людського милосердя і даність жорстокості, безсердечності; даність віри, духовності і даність дезинтеграції, деструкції [3, 10, 11].
   У суб'єктивному розв'язку цих фундаментальних питань закладені колосальні ресурси автентичного існування, що сприяють екзистенційнії модифікації особистості і більш повної реалізації свого буття.
   В результаті виконаної теоретико-аналітічної роботи, що охоплює аналіз літературних джерел, бесід з психологами-практиками, клінічних спостережень за людьми, що переживають життєві труднощі нами було виділено п'ять екзистенційних ресурсів особистості: "ресурс свободи", "ресурс сенсу", "ресурс милосердя", "ресурс прийняття" і "ресурс віри".
   Формою тестових завдань для діагностики виділених нами ресурсів ми обрали твердження. Для діагностики кожного екзистенційного ресурсу було розроблено 20 тверджень, представлених у вигляді шкал. У цілому тест-опитувальник охопив 100 тверджень, які склали п'ять шкал. Для респондентів варіативність відповідей на твердження припускала змушений вибір із чотирьох запропонованих: "безумовно, так"; "мабуть, так"; "мабуть, ні"; "безумовно, ні". Твердження містили як прямі, так і протилежні значення відповідей.
   На наступному етапі, для перевірки очевидної валідності складений текст і інструкція тесту-опитувальника були запропоновані групі експертів-психологів (15 осіб у віці від 30 до 50 років) і групі респондентів (240 осіб у віці від 18 до 60 років). В результаті виконаної ними роботи деякі із тверджень тесту-опитувальника були відредаговані, замінені або вилучені. Після даної процедури в тесті-опитувальнику залишилося 87 тверджень, які проходили подальші статистичні перевірки.
   Для перевірки дискримінаційності тестових завдань і тесту в цілому нами було обрано статистичний метод визначення величини коефіцієнта рангової кореляції Спірмена між сумою балів кожної шкали і загальним показником (сумою всіх п'яти шкал тесту-опитувальника).
   Результати кореляційного аналізу наочно продемонстрували позитивно значимі кореляційні зв'язки (на р< 0,01) між всіма показниками шкал із загальним показником по тесту-опитувальникові, що підтвердило його дискримінаційність.
   Для перевірки надійності нами було обрано метод “розщеплювання навпіл”, що дозволяє виявити гомогенність (узгодженість) частин тесту-опитувальника. Процедура полягала в наступному: для кожного випробовуваного окремо обчислювалися значення по першій половині кожної шкали тесту (X) і так само по другій половині шкали тесту (Y). Значення, отримані з двох частин тесту піддавалися кореляційному аналізу.
   Виявлені позитивно значимі коефіцієнти кореляцій (р < 0,01) між значеннями (X) і (Y) свідчить про однорідність тестових завдань і про внутрішню узгодженість тесту-опитувальника в цілому.Для підтвердження конструктної валідності тесту-опитувальника ЕРЛ нами використовувався факторний аналіз. Нагадаємо, що конструктна валідність (construct validity) встановлюється шляхом доказу правильності теоретичних концепцій, покладених в основу тесту [ 1,4]. У психодіагностиці для перевірки методики на конструктну валідність найчастіше використовують факторний аналіз [1]. Ми не стали винятком.
   Для виявлення факторної структури тесту-опитувальника були використані метод знаходження головних компонентів і метод ротації (Extraction Method: Principal Component, Analysis and Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization).
   У результаті факторизацій масиву даних з методу головних компонентів виявлена 16-факторна модель, після ротації - 5-факторна модель. Отримана 16-факторна модель структури тесту-опитувальника ЕРЛ була громіздкою та не відповідала всім вимогам статистики, що дається до пояснення отриманих чинників, тому тут вона не аналізується. Зупинимося детально на аналізі 5-факторної моделі тесту-опитувальника ЕРЛ.
   У результаті ротації угрупування тверджень та структура самої факторної моделі претерпіли зміни. Ретельний відбір тверджень, за принципом максимально припустимої кількості тверджень у кожному факторові, а також величини факторної ваги, дозволив зберегти п'ять факторів, кожний з яких наповнився тільки 10 твердженнями, що пояснюють у сумі 64% дисперсії кожного фактора. Внаслідок цього, прояснилася загальна кількість тверджень включених у тест-опитувальник, їх залишилося рівно 50.
   У перший фактор "Свобода - Несвобода" увійшли 10 тверджень тесту-опитувальника, що відображають відношення особистості до питання екзистенційної свободи - несвободи.
   Респондентів, що набирають максимальні значення по твердженням даного фактору відрізняє здатність робити усвідомлений вибір і відповідати за наслідки свого вибору, відчуття "авторства" власному житті, усвідомленість і задоволеність можливістю приймати власні рішення. Характерною для них є також віра у свою самоцінність, прагнення до саморозвитку, переживання внутрішньої свободи переконань, усвідомлення своїх суб'єктивних можливостей і моральних обмежень.
   Респондентів, що набирають мінімальні значення - відрізняє вузьке бачення можливості самостійного життєвого вибору, відмова від відповідальності за своє життя, відсутність віри у свої сили і можливості контролювати події власного життя. Для таких людей характерні деформації Я-концепції, знижене прагнення до саморозвитку, самореалізації, детермінована поведінка і спосіб суджень.
   Другий фактор “Сенс - Відсутність сенсу” представлений 10 твердженнями, що відносяться до проблеми особистих сенсів людини -безглуздя існування.
   Респондентів, що набирають високі оцінки по цьому фактору, характеризує переконаність у цінності власного життя, як можливості реалізувати свій людський потенціал, максимальне розкриття своєї суб'єктивності, усвідомлене і осмислене проживання, "смак до життя", інтерес, життєлюбство, висока життєстійкість, переживання повноти та задоволеності життям.
   Респондентів, що набирають мінімальні значення відрізняє втрата інтересу до життя в сьогоденні, зниження її емоційної насиченості і особистісного сенсу, зміна ціннісно-смислової сфери (ламання цілей майбутнього, тобто колишні цілі втратили свою цінність, а нові виявилися не сформованими). Для таких людей характерні відчуття нудьги, безглуздості, безцільності, не розуміння, як і навіщо жити, екзистенційний вакуум.
   Третій фактор "Милосердя - Черствість" об'єднав 10 тверджень, що розкривають здатність або нездатність людини творити добро, бути милосердними, приносити користь іншим.
   Респондентів, що набирають високі значення по даному фактору характеризує повне виникнення у процес і переживання повноти буття, висока самоорганізація особистості, стійка самоідентичність, здатність до подолання себе, доброта, людяність, розвинена свідомість, совість, здатність до емпатії, співчуття, самовідданості.
   Респондентів, що набирають низькі значення - нездатність вийти за межі вузькоегоїстичних потреб, що приводить до самоізоляції, яка проявляється в розриві людської солідарності, нерозумінні, замкнутості, відчуженості, внутрішній порожнечі.
   Четвертий фактор " Прийняття - Неприйняття" включає 10 тверджень, що відображають взаємини з іншими у світі з позицій установки прийняття-неприйняття.
   Для респондентів, що набирають високі значення по цьому фактору характерне переживання повної внутрішньої згоди з тим, що є, прийняття себе та інших такими які є, що сприяє повному контакту з реальністю, установленню міцних міжособистісних зв'язків на основі взаємного визнання, довіри, поваги та любові, що свідчить про особистісну зрілість та мудрість.
   Респондентів, що набирають низькі значення - відрізняє емоційна незрілість, психічне нерівноваження. їх характеризує нетерпимість, жорстокість, висока внутрішня конфліктність, домінуюча позиція в стосунках, тенденція до аутизації особистості.
   У п'ятий фактор "Віра - Невір'я" увійшли 10 тверджень, об'єднаних темою віри та невіри людини у вищі цінності, у Бога, у справедливість, у себе, у свої можливості та здатності.
   Респондентів з високим значенням по даному фактору відрізняє спрямованість на духовно-практичну діяльність, за допомогою якої здійснюється перетворення у бік самотворення та самовизначення, прийняття вищих духовних цінностей, що дають почуття гармонії, зв'язку зі світом, самим собою та вічністю, а також що визначають межі етичної поведінки.
   Низькі значення по даному фактору характеризують респондентів егоцентричних, себелюбних, схильних до високої зарозумілості, цинічних, проголошуючих утилітарні цінності. На глибинному психологічному рівні домінує базисна недовіра у формі вираженого відчуження та прихованої ворожості. Таким чином, статистичний і психологічний аналіз 5-факторної моделі тесту-опитувальника ЕРЛ переконливо підтверджує його конструктну валідність.
   Для перевірки конкурентної валідності нами був обраний метод паралельного тесту. В якості паралельних тестів виступив комплекс методик, які перевірені практикою, мають підтверджений високий ступінь надійності та валидности, серед них: "Тест життєстійкості" (ЖС), автори Д.О. Леонтьев, Е.І. Расказова, що вивчає три субшкали: залученість (3), контроль (К), прийняття ризику (ПР) і загальний бал життєстійкості; “Тест сенсожиттєвих орієнтацій” (СЖО), що вимірює п'ять параметрів: свідомість життя (СЖ), мети життя (МЖ), процес життя (ПЖ), результат життя (РЖ), локус-контроль-я (ЛКЯ), локус-контроль-життя (ЛКЖ); і опитувальник "Заповіді блаженства" (ЗБ) по Ф. Хопко, призначений для дослідження десяти духовних особливостей: скромність (Скр), співчуття (Сп), смиренність (См), правдивість (Пр), милосердя (Мил), щиросердечність (Щ), миролюбність (Мир), справедливість (Спр), готовність до мучеництва (ГМ), радість подвижництва (РП).
   Проведений кореляційний аналіз між показниками тесту-опитувальника екзистанційних ресурсів особистості (ЕРЛ), тесту життєстійкості (ЖС), тесту сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) і опитувальник заповіді блаженства (ЗБ) виявив неоднозначні кореляційні зв'язки (на р< 0,01 рівні значущості) між шкалами тесту-опитувальника "Екзистанційні ресурси особистості" та показниками останніх тестів. Проведений кореляційний аналіз між показниками тесту-опитувальника екзистанційних ресурсів особистості (ЕРЛ), тесту життєстійкості (ЖС), тесту сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) та опитувальника заповіді блаженства (ЗБ) виявив неоднозначні кореляційні зв'язки (на р < 0,01 рівні значимості) між шкалами тесту-опитувальника "Екзистанційні ресурси особистості" і показниками інших тестів.
   Так, шкала "ресурс свободи" тесту-опитувальника ЕРЛ виявила позитивні зв'язки (на р< 0,01) з усіма показниками тестів ЖС та СЖО, і не однієї з опитувальником ЗБ. Між шкалою "ресурс сенсу" та показниками тестів ЖС і СЖО виявлені значимі позитивні зв'язки (на р < 0,01), однак з опитувальником ЗБ зв'язку не виявлені. Шкала "ресурс милосердя" виявляє позитивно значимі зв'язки з чотирма показниками тесту ЖС (крім показника прийняття ризику) і трьома показниками тесту СЖО (крім показників локусу-контролю-Я та життя).
   Між шкалою "ресурс милосердя" та показниками опитувальника ЗБ виявлено лише два позитивно значимі зв'язки (на р< 0,01) з показниками співчуття, милосердя та одна негативна з показником справедливість (на р < 0,01). Шкала "ресурс прийняття" позитивно корелює із трьома показниками тесту ЖС (крім показника контролю), тесту СЖО (крім показників процес життя та локалізації контролю Я і життя). Також виявлені негативно значимі зв'язки з показниками смиренність, справедливість, готовність до мучеництва опитувальника ЗБ.
   Між останньою шкалою "ресурс віри" і тестами ЖС та СЖО значимих зв'язків не виявлено. "Ресурс віри" виявляє тільки один позитивний зв'язок (на р < 0,01) з показником радості подвижництва.
   Між шкалою "ресурс милосердя" і показниками опитувальника ЗБ виявлено лише дві позитивно значимі зв'язки (на р < 0,01) з показниками співчуття, милосердя і одна негативна, з показником справедливість (на р < 0,01). Шкала "ресурс прийняття" позитивно корелює з трьома показниками тесту ЖС (окрім показника контролю), тесту СЖО (окрім показників процесу життя і локалізації контролю Я і життя). Також виявлені негативно значимі зв'язки з показниками смиренності та справедливості.
   Отримані результати можна прокоментувати наступними положеннями. Сукупність зв'язків, виявлена між шкалами екзистенційних ресурсів і показниками життєстійкості, сенсожиттєвими орієнтаціями, духовними особливостями особи вказує не лише на їх психологічну спорідненість, але також і на їх відмінність.
   Аналіз літератури показує, що і концептуальні і прикладні аспекти життєстійкості дозволяють розглядати дану особистісну змінну як категорію екзистенційного ресурсу. Адже поняття життєстійкості включає систему переконань про себе, про світ, про відносини з миром. Сенсожиттєві орієнтації також можуть розглядатися як екзистенційні ресурси, адже свідомість життя, її процес, результат, а також контроль і відповідальність за події, які відбуваються з людиною в продовж життя - це також екзистенційні категорії.
   Що стосується "ресурсу віри" (відсутність тісних багаточисельних зв'язків з аналізованими тестами), то необхідно сказати наступне. Сама по собі віра явище багатовимірне і складне. З особистісними показниками життєстійкості, що вивчаються, і сенсожиттєвими орієнтаціями вона тісно не зв'язана. Більшість неоднозначних зв'язків, отриманих з духовними особливостями особистості лише підтверджують багатоаспектність віри (духовна, соціальна, релігійна, психологічна і так далі).
   Таким чином, сукупність приведених статистичних доказів підтверджує конкурентну валідність всіх шкал тесту-опитувальника, а представлені результати етапів апробації - її психометричну ефективність. Тест-опитувальник “Екзистенційні ресурси особистості” спрямований на діагностику комплексу екзистенційних ресурсів особистості може використовуватися як для наукових так і для практичних цілей.
   В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
   1. Проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення екзистанційної сфери особистості, зокрема її ресурсів виступає як гостре і актуальне завдання сучасного етапу розвитку психологічної теорії і практики.
   2. Обгрунтований теоретико-гіпотетичний конструкт оригінального тест-опитувальника "Екзистенційні ресурси особистості" (ЕРЛ), автори І.В. Бринза, О.Ю. Рязанцева, який включає систему індикаторів (50 тверджень), згрупованих в 5 шкал (по 10 тверджень у кожній): перша шкала - "ресурс свободи", друга шкала - "ресурс сенсу", третя шкала - "ресурс милосердя", четверта шкала - "ресурс прийняття", п'ята шкала - "ресурс віри".
   3. За допомогою представленої сукупності статистичних процедур перевірена і доведена психометрична ефективність тесту-опитувальника "Екзистенційні ресурси особистості" (ЕРЛ) по критеріях дискримінаційності, надійності та валідності.

Литература

1. Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика, 1982. -Кн. 1.-320 с; Кн. 2. -295 с.
2. Братусь Б.С. Аномалии личности. - М.: Мысль, 1988. - 301 с.
3. Братченко С.Л. Экзистенциальная психология глубинного общения. Уроки Джеймса Бюджентала. -М., 2001. - 197 с.
4. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. - К.:ПАН ЛТД, 1994.-276 с.
5. Леонтьев Д. А. Личностный потенциал как основа само детерминации. Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова, вып.1.-М., 2002.-С. 56-65.
6. Личностный потенциал как объект психодиагностики. Психологическая диагнгостика. - 2007. - №1. - С. 4-7.
7. Татенко В.О. Суб'єктна психодіагностика: критеріальна модель // 36. наук, праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.,2002. - T.IV, ч. 6.
8. Толковый словарь русского языка /Под. ред. Д.Н. Ушакова. -М., 1935-1940.
9. Чунаєва А.А., Мисик И.Г. Філософія в короткому викладі. - Одеса: Фенікс; Суми: Університетська книга; М.: Трансліт, 2007. - 312 с
10 Шумский В.Б. Экзистенциальная психология и психотерапия: онтологическое и персоналистическое направления // Вестник Московского гос. областного ун-та, Серия “Психологические науки”. - № 3. - 2007. -С. 359-368.
11. Seligman М.Т.Р. Authentig Happiness: Using the New Positiv Psychology to Realize Yuor Potential for Lasting Fulfillment/N.Y.: Free Press, 2002.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com