www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особливості дослідження рівня комунікативної толерантності в багатопоколінній сім’ї
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості дослідження рівня комунікативної толерантності в багатопоколінній сім’ї

А.В. Галичанська

ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В БАГАТОПОКОЛІННІЙ СІМ'Ї

   У статті розкрито проблему комунікативної толерантності особистості у контексті міжпоколінної взаємодії та соціально-педагогічних основ формування толерантності у дітей і підлітків. Подано фактичні дані щодо рівня комунікативної толерантності у представників різних поколінь в межах багатопоколінної сім'ї.
   Ключові слова: покоління, терпимість, толерантність, ін толерантність, комунікативна толерантність, складові толерантності (когнітивна, аксіологічна, інструментальна).
   Проблему комунікативної толерантності особистості у контексті міжпоколінної взаємодії та соціально-педагогічних основ формування толерантності у дітей і підлітків ми почнемо розглядати, визначившись в категорії “толерантність”.
   Толерантність розглядалась найбільш детально в сферах філософії та психології. Першими до питань толерантності звертались ще античні філософи, коли нагальною стала потреба терпимого ставлення до представників інших релігій та культур. Надалі поняття толерантності активно полемізувались у трактатах Дж. Локка (“Послання про толерантність”) та Вольтера (“Трактат про віротерпимість”). Активно продовжили вивчення питань толерантності та ненасильницьких дій філософи новітнього періоду.
   На сучасному етапі вивчення проблеми толерантності варто звернути увагу на дослідження Л. Вишневської, О.А. Гриви, П. Комогорова, А. Погодіна, В. Шаліна.
   Аналізуючи різні підходи до толерантності, зазначимо, що толерантність розглядається як соціальна цінність, норма соціального життя, принцип людських взаємовідносин, поведінки, особистісна якість. Існує поняття про різні типи толерантності. Найбільш повно їх проаналізував В.А. Лекторський:
   1. байдужість до існування різних поглядів і практик;
   2. повага до іншого, із яким безпосередньо не відбувається взаємодії;
   3. терпимість до слабкості іншого;
   4. розширення власного досвіду та критичний діалог, що спирається на діалогічність природи розуму [5, с 58].
   Беручи до уваги класифікацію В.А. Лекторського та аналіз праць інших авторів, О.А. Грива виокремлює наступні підходи до толерантності:
   1. як риса пасивного характеру, не спрямована на дії, яка виражається в ліберальному сприйнятті відмінностей (В.В. Величко, А.В. Дергай, Г.Д. Дмитрієв, Д.В. Карпович, О.М. Славчик);
   2. як активну позицію, критично підтримуючу іншу даність, збагачуючи власний досвід (Г.У. Солдатова, А.А., Погодіна, Л.А. Шайгерова, О.Д. Шарова).
   О.А. Грива виокремлює наступний аспект змістотворення толерантності. На думку автора толерантність сприймається як активна, сенсоутворююча позиція, яка проявляється в поведінці та діяльності [1. с 16].
   Варто звернути увагу на те, що толерантність зазвичай орієнтована на створення кокону терпимості представників інших культурних та релігійних осередків, тоді як вміння співіснувати із представникам різних поколінь в межах багатопоколінної сім'ї, навіть немаргінального спрямування науковцями не сприймається як проблема й відповідно не вимагає вирішення. У той час, як відсутність міжпоколінної толерантності самими респондентами визнається однією із найяскравіших проблем взаємодії між підлітками і дорослими [2].
   Оскільки ми вже зазначали, що поняття толерантності-інтолерантності досить умовне і не в повній мірі відображає особливості формування особистості підлітка й виокремлюється в умовах соціальної взаємодії ми виділимо характеристики толерантної та інтолерантної особистості і подамо їх у таблиці:

толерантна особистість

інтолерантна особистість

1

Когнітивна складова

 

 

Підліток повинен знати й розуміти:
- історію та культуру країни та регіону, основи релігійних знань;
- гендерні, вікові, соціальні відмінності;
- процеси, характерні для сучасності: глобалізація, кризовість.

Не має знань, обмежений рівень конкретизації уявлень, небажання засвоювати нову інформацію.

2

Аксіологічна складова

 

 

Підліток повинен мати ціннісні установки на:
- цінність особистості в межах самобутності традицій;
- паритетні стосунки із представниками інших поколінь;
- соціальну відповідальність;
- подолання стереотипів, упереджень, агресії щодо традицій.

Установки або повністю відсутні, або розвинені недостатньо, однобоко і не враховують прав представників інших поколінь.

3

Інструментальна складова

 

 

Підліток повинен вміти:
- відкрито, неупереджено вступати в контакт із представниками інших поколінь;
- паритетно спілкуватись із представниками старших поколінь;
- толерантно мислити при взаємодії із дорослими, здійснювати саморегуляцію.

Вміння або відсутні, або сформовані на недостатньому рівні, наявні комунікативні бар'єри та упередження у взаємодії.

4

Якісна складова

 

 

Підліток повинен мати достатньо розвиненими наступні якості:
- врівноваженість;
- терплячість;
- емпатійність;
- критичність мислення;
- соціальна гнучкість при відсутності повної конформності;
- соціальна перептивність;
- емоційна стабільність;
- самостійність;

Якості або повністю відсутні в дисплеї особистісних характеристик, або розвинені недостатньо, або наявність певних установок блокує прояв даних якостей.

   Таким чином, аналізуючи толерантність з точки зору соціальних установок, знань, якісних рис та інструментальних умінь, ми дійшли висновку, що критеріями толерантності є такі інтегративні характеристики особистості як:
   - терпимість;
   - емпатійність;
   - комунікативність;
   - емоційна стабільність;
   - соціальна активність;
   - достатній рівень освіти та культури;
   - достатній рівень розвитку мислення [1, 3, 4].
   Традиції в даному випадку виступають одночасно і джерелом виховання вищезазначених якостей та контролюючою ланкою їх засвоєння. Отже виховання толерантності через традиції - є історичним механізмом, що на протязі тривалого часу забезпечував культурну та соціальну толерантність, а також сприяв інтеграції, надто коли ми говоримо про сімейні традиції. А толерантність ми розуміємо, як активне ставлення сформоване на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини, а не потурання, поступка, чи поблажливості. Саме на такому підґрунті, на нашу думку, повинне відбуватись формування толерантності у підлітків в межах міжпоколінної взаємодії [7, с 415].
   Для порівняльного дослідження рівня комунікативної толерантності, було використано методику В.В. Бойко після проведення серії тренінгів спрямованих на підвищення рівня толерантності та зниження рівня показника конфліктності.
   Використання даної методики, як посткорекційного зрізу в межах нашого дослідження обумовлено позитивно корелюючою залежністю рівня толерантності та конфліктності в сім'ї.
   Для перевірки результатів тренінгової роботи ми взяли до уваги ті критерії поділу вибірки, які визначаються, як найбільш значущі у протіканні міжпоколінного конфлікту: стать, вік.
   Порівнюючи за гендерним критерієм відповіді респондентів, ми під час діагностичного дослідження отримали наступні результати: респонденти, без урахування віку, освіти та місця проживання відносяться до високого рівня комунікативної толерантності (жінки - 42 %, чоловіки -31 %), дещо нижчі в жінок і вищі в чоловіків показники середнього рівня комунікативної толерантності (жінки - 34 %, чоловіки - 54 %), найнижчі показники як у жінок, такі в чоловіків за показником - низький рівень комунікативної толерантності (жінки - 24 %, чоловіки - 15 %).
   Після проведення серії тренінгів, повторне проведення методики дало наступні результати: високий рівень (жінки - 44 %, чоловіки - 37 %). Так наглядно бачимо, що у жінок рівень толерантності зріс на 2 %, а у чоловіків на 6 %. Така тенденція самими респондентами пояснюється відсутністю, або незначною кількістю уваги, яка приділяється чоловіками проблемі терпимості й толерантності. гендерний дисплей для них більш обмежений щодо прояву емпатії, співпереживання. Середній рівень толерантності після корекційної роботи дещо знизився за рахунок зростання у респондентів рівня толерантності до високого рівня. Так для жінок показник зменшився на 2 %, а для чоловіків на 4 %. (жінки - 32 %, чоловіки - 50 %). Показники низького рівня толерантності майже не змінилися, найнижчі показники як у жінок, так і в чоловіків за показником (жінки - 24 %, чоловіки - 13 %) для жінок відсотки залишились незмінними, для чоловіків показники знизились на 2 %.
   Беручи основним критерієм для порівняння вік ми отримали наступні результати:
   Люди старшого віку (50-65): високий рівень комунікативної толерантності - 29,1 %, середній рівень комунікативної толерантності - 37,5 %, низький рівень комунікативної толерантності - 35 %;
   Серед представників середнього віку (27-50): високий рівень комунікативної толерантності - 36,6 %, середній рівень комунікативної толерантності - 31,6 %, низький рівень комунікативної толерантності - 33,3 %.
   Молоде покоління (підлітковий, юнацький вік): високий рівень комунікативної толерантності - 21,6 %, середній рівень комунікативної толерантності - 33,3%, низький рівень комунікативної толерантності -46,6 %. Такий великий відсоток низького рівня комунікативної толерантності зумовлений на нашу думку особливостями становлення особистості, а також формуванням світогляду.
   Після проведення серії тренінгів в яких приймали участь представники всіх трьох поколінь показники толерантності змінилися. Див. рис. 1

Рис. 1

   Високий рівень проявили 31,6 % респондентів старшого віку, 41,6 % опитаних середнього та 28,3 % підлітків. Така тенденція чітко вказує на пластичність установок підлітків, показник зріс на 6,7 % та ригідність для людей старшого віку - 2,5 % приросту. Для людей середнього віку показники збільшення 5 %. Див. рис. 2.
   Середній рівень толерантності після проведення корекційної роботи зафіксовано у 34,1 % людей старшого віку (зменшення показника на 3,4 %) , 27,5 % - середнього (зменшення на 4,1 %) та 31,6 % підлітків і юнаків (зменшення на 1,7 %). Показники середнього рівня толерантності дещо знижуються, але не за рахунок зниження рівня толерантності, а внаслідок збільшення показників високого рівня толерантності. Див. рис. 3.

Рис. 2,3

   Низький рівень терпимості та ригідність поведінкових патернів зафіксовано у 37,5 % діагностованих старшого віку (показник зріс на 2,5 %), 31,6 % респондентів середнього віку (зменшення на 1,7 %), та 40 % підлітків та юнаків (зменшення показників на 6,6 %). Зростання показника низького рівня толерантності для людей похилого віку можна пояснити сталістю установок і стереотипів. В ході проведення тренінгу, представники старшого покоління частіше використовували правило “стоп” та відмову від виконання вправ ніж інші учасники. Показники людей середнього віку не зазнали значних змін, що певним чином демонструє сталість позиції та ціннісно-орієнтаційних настанов. Показники ж отримані після корекційної роботи з підлітками свідчать про гнучкість та пластичність установок, готовність до конструктивної взаємодії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Грива О.А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища. - К., 2005 - 228 с
2. Зинченко В. П. Толерантность к неопределенности: новость или психологическая традиция? // Вопросы психологии. - 2007. - N 6. -С. 3-20.
3. Каргалова М.В.Протестующее поколение. - М., 1987. - 174 с.
4. Коваленко В. Воспитательный потенциал школьных традиций / / Народное образование : Общественно-педагогический журнал. -2004. - N8. -С. 165-171.
5. Кравцов О.Г. Истоки становления и развития толерантной\интолерантной личности в подростковом возрасте. Мир психологии. Научно- психологический журнал № 4 (52) октябрь -декабрь Москва - Воронеж, 2007 С. 58.
6. Можгинский Ю.Б. Агрессия подростков: эмоциональный и кризисный механизм. - СПб, 1999. - С. 38-39.
7. Повалій Л. В. Сучасні тенденції виховання молодого покоління на українських національних традиціях / Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти: матеріали методологічного семінару АПН України 16 груд. 2004 p.. - К., 2005. -С. 415-420.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com