www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особливості самосвідомості засуджених неповнолітніх у виховній колонії
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості самосвідомості засуджених неповнолітніх у виховній колонії

A.M. Грись

ОСОБЛИВОСТІ САМОСВІДОМОСТІ ЗАСУДЖЕНИХ НЕПОВНОЛІТНІХ У ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ

   Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку психологічної науки загострились проблеми не лише суто теоретичного характеру, а й практико-орієнтованого - проблеми, необхідність наукового вирішення яких зумовлюється особливостями соціально-економічних відносин та соціокультурної ситуації українського суспільства. Однією з таких проблем є погіршення соціальної ситуації розвитку великих груп дітей, що призводить до емоційної та інтелектуальної депривації, дисгармоній самосвідомості, а відтак неспроможності усвідомлення себе як суб'єкта власної активності. Необхідність актуалізації розв'язання проблем пов'язаних із дезадаптацією зростає в умовах соціально-політичної та економічної кризи в усьому світі.
   Несприятливі умови життя в яких опиняються діти обумовлюють виникнення таких дезадаптивних груп як соціальні сироти, безпритульні та ті, що мають досвід саморуйнівної поведінки. Постійне зростання кількості дезадаптованих груп дітей та необхідність надання їм кваліфікованої допомоги визначають актуальність звернення психологів до вказаної проблематики і детальне вивчення психологічних закономірностей виникнення феномена дезадаптації, а також пошук адекватних науково обгрунтованих психологічних засобів і методів роботи з дезадаптованими дітьми різних типів.
   На сьогодні, за даними Державного департаменту України з питань виконання покарань, у виховних колоніях для неповнолітніх відбувають покарання близько 3-х тисяч засуджених. Більше 50 % засуджені за розкрадання та крадіжки, 25 % - за розбій чи пограбування, 10 % - за нанесення тяжких тілесних ушкоджень чи вбивство. 13 % засуджених у віці 14-16 років, 28 % - 16-17 років та 39 % у віці 17-18 років. Майже кожного третього засуджено на строк від 1 до 3 років позбавлення волі, половину - від 3 до 5 років, та майже 18 % - на термін більше 5-ти років. 97 % засуджених неповнолітніх відбувають покарання у вигляді позбавлення волі вперше, але 42 % раніше мали умовну судимість. Виходячи зі складу засуджених неповнолітніх, які перебувають у виховних колоніях, то 41 % із них до засудження ніде не працювали і не навчались. Щорічно до виховних колоній надходить 70-90 неписьменних підлітків. 49 % - виховувались у неповній сім'ї; 9,5 % взагалі не мають батьків, 7 % виховувалися у спеціальних закладах Міністерства освіти і науки.
   Чинниками зростання кількості неповнолітніх, що потрапляють до виховних колоній виступають: різкий спад виробництва, розбалансування економічних відносин, зростання безробіття, зниження сукупного доходу сім'ї, руйнування інституту дитячих дошкільних закладів, зменшення доступності медичних послуг, погіршення екологічних умов тощо. Ці обставини призводять до підвищення дитячої безпритульності, зростання дитячої злочинності.
   Вивчення особливостей самосвідомості засуджених неповнолітніх у виховній колонії дасть змогу оптимізувати процес ресоціалізації неповнолітніх в динамічних умовах сьогодення.
   Виклад основного матеріалу. В.Д. Менделевич наголошує, що діагностика девіантної поведінки ускладнена з причин скоріше суб'єктивних, аніж об'єктивних. Це пов'язано із тим, зазначає вчений, що спроби визнання будь-якої поведінки однозначно як такої що відхиляється від норми, або навіть патологічної, призводить до ігнорування основного принципу діагностики девіантної поведінки, спрямованого на врахування реальності навколишньої дійсності. Девіантна поведінка - це не просто поведінка, що відхиляється від норм і прийнятих у суспільстві стандартів, а й поведінка, яка не відповідає соціальним очікуванням. У свою чергу соціальні очікування зумовлені поняттями соціального статусу людини, етнічної і культуральної приналежності, вікового діапазону, статі, професії тощо.
   Дослідження самосвідомості засуджених неповнолітніх здійснювалося нами під керівництвом Державного департаменту України з питань виконання покарань на базі Курязької та Мелітопольської виховних колоній.

Таблиця 1
Результати дослідження особливостей самосвідомості засуджених неповнолітніх у виховній колонії Мелітополь

Досліджувані моменти

%

1. Чи задоволені Ви організацією навчання у Вашому закладі?

94 (так) 6 (ні)

2. Які заняття Вам найбільше подобаються?

- Ті, що пов'язані з моральною проблематикою -(20)
- інші предмети (за інтересами) (80)

3. Що б хотілося змінити у процесі навчальних занять?

- проведення практичних дослідів з різних предметів(85)
- побільше уваги до себе (15)

4. Чи достатньою є для Вас та кількість уроків, які у Вас є?

- так 90
- ні 10

5. 3 яких предметів хотілося б дізнатися більше?

з алгебри, геометрію, географії, біології, фізики та ін.

6. 3 якими труднощами зустрічаєтесь у процесі навчальних занять?

- з тим, що багато пропущено матеріалу, а тепер важко зрозуміти новий навчальний матеріал 97

Досліджувані моменти

%

7. Яким має бути ідеальний вчитель чи вихователь?

Добрим, щирим, терплячим, цікавим, чесним, уважним, спокійним, порядним, турботливим, вміє правильно оцінювати, радісним, ласкавим, комунікабельним, вимогливим, вміє слухати, не кричить на учнів, не звинувачує, справедливим, людиною, що самовдосконалюється

8. Які проблеми Вас турбують зараз?

- моє життя після звільнення 90;
- сімейні 5,
- труднощі з розумінням навчального матеріалу, як мені виправитися, моє перевиховання, які будуть реакції людей на те, що я була засуджена, те, що немає можливості навчатися далі 5

9. Що для Вас найважливіше у житті?

майбутнє життя на волі 70;
- родина 10,
- майбутня професія 10
- здоров'я, ставлення до мене інших, доброта і щирість по відношенню до інших людей 10

10. Чого Вам не вистачає у Вашому навчальному закладі?

- підтримки та розуміння 85,
- вільного часу 5,
- змін 5,
- серйозності 5

11. Що хотілося б покращити?

- бібліотеку 15,
- навчання 55,
- щоб було більше вільного часу 10, ставлення вчителів та інших працівників 15 клас 5

12. Яка Ваша заповітна мрія?

- звільнитися 40,
- мати вищу освіту та отримати професію 50,
- допомагати іншим, бути добрим, ніжним, бути помічником для тих, кому важко, стати нормальною людиною, подорожувати, про особисте життя.

Таблиця 2
Результати дослідження особливостей самосвідомості засуджених неповнолітніх у виховній колонії Кураж

Досліджувані моменти

%

1. Чи задоволені Ви організацією навчання у Вашому закладі?

так 98
ні 1
не зовсім 1

2. Які заняття Вам найбільше подобаються?

Інформатика 85,
інші предмети (алгебра, біологія, геометрія, фізкультура, математика, слюсарна справа) 15

3. Що б хотілося змінити у процесі навчальних занять?

- нічого 75
- побільше занять за компютером 10;
- щоб була менша тривалість уроків 5;
- щоб тему уроку пояснювали довше, щоб можна було краще зрозуміти 5, незнаю 5

4. Чи достатньою є для Вас та кількість уроків, які у Вас є?

Так-16

5. 3 яких предметів хотілося б дізнатися більше?

інформатики, з хімії, економіки, алгебри, географії, математики, геометрії, з усіх 2, з слюсарної справи ін.

Досліджувані моменти

%

6. 3 якими труднощами зустрічаєтесь у процесі навчальних занять?

- немає труднощів 80;
- не вистачає знань 10;
- із - із англійською мовою 7;
-запам'ятовуванням 3;

7. Яким має бути ідеальний вчитель чи вихователь?

всеодно, таким яким є насправді, по барабану, щоб ми розуміли один одного, таким, що прислухається до думки учня, розуміє та допомагає 3, добрим 6, ввічливий, суворим, спокійний 2, строгий, серйозний, вміє оцінювати знання учня, має почуття гумору, незнаю, вихованим 3, веселим, культурним, врівноваженим, добродушним.

8. Які у Тебе стосунки з товаришами?

- нормальні 11,
- різні 5

9. Що б хотілося змінити у Вашому навчальному закладі?

- нічого 6
- все 1
- навчатися в дві зміни;
- мати більше комп'ютерних класів, щоб можна було працювати поза зоною, харчування, дозвіл виходити за зону 6, ставлення до нас, спортзал, щоб хоча б раз на рік відпускали додому

10. Ким Ти мрієш стати у майбутньому?

Бізнесменом 2, хакером, ще  не визначився 5, зварювальник 2, механіком, водієм 7, таксистом, будівельником, програмістом, нормальною людиною, шахтарем, автослюсарем, президентом, поваром, космонавтом, програмістом

   Таким чином, результати проведеного експериментального дослідження показали, що вихованці в цілому задоволені організацією навчального процесу у їхньому закладі. Стосовно занять, які їм найбільше подобаються існують гендерні відмінності - хлопці більше бажають поглиблювати свої знання з інформатики та виробничої справи у процесі загальноосвітньої та професійної підготовки. А дівчатка найбільш потребують знань з гуманітарних дисциплін, бажаними для них є заняття на яких розглядаються питання морального вибору та моральної поведінки. На запитання, що хотілося б змінити? Хлопчики та дівчатка також відповідають по-різному. Зокрема дівчатка вважають, що практичної роботи у процесі вивчення навчальних дисциплін та побільше уваги до себе, а у хлопчиків виявляється більш пасивна позиція - 75 % не бажає змінювати нічого побільше занять за компютером 10, щоб була менша тривалість уроків 5 %, щоб тему уроку пояснювали довше, щоб можна було краще зрозуміти матеріал 5 %, незнають, що хотіли б змінити 5 %. Чи достатньою є кількість навчальних занять? Відповіді в усіх одностайні - так. З якими труднощами Ви зустрічаєтесь у процесі навчальних занять відповіді у хлопчиків та дівчаток також розійшлися.
   Так дівчатка свої труднощі пов'язують із тим, що багато пропущено матеріалу, а тепер важко зрозуміти новий навчальний матеріал ? 97 %, в той час 80 % хлопчиків стверджують, що труднощів у них немає, 10 % все ж таки відзначає, що не вистачає знань, у 7 % труднощі із вивченням англійської мови, 35 свої труднощі повязують із запам'ятовуванням навчального матеріалу. Яким має бути ідеальний вчитель чи вихователь? Дівчатка відмічають - добрим, щирим, терплячим, цікавим, чесним, уважним, спокійним, порядним, турботливим, вміє правильно оцінювати, радісним, ласкавим, комунікабельним, вимогливим, вміє слухати, не кричить на учнів, не звинувачує, справедливим, людиною, що самовдосконалюється. У хлопчиків також на першому місці доброта, справедливість вимогливість. Серед інших характеристик вони відзначають, що вчитель має бути таким яким він є насправді, щоб ми розуміли один одного, таким, що прислухається до думки учня, розуміє та допомагає, ввічливий, суворий, спокійний, строгий, серйозний, вміє оцінювати знання учня, має почуття гумору, вихованим, веселим, культурним, врівноваженим, добродушним.
   Однак значний відсоток відмічає, що їм байдуже яким є учитель чи вихователь (мені по барабану), або “незнаю” яким він має бути. Ці результати узгоджуються із думками самих вчителів колонії про зростаючу з кожним роком пасивність та байдужість своїх вихованців. На запитання які проблеми Вас турбують зараз? Більшість вихованців відповідає - моє життя після звільнення 90 %, сімейні 5 %, труднощі з розумінням навчального матеріалу, як мені змінити свою поведінку, моє перевиховання, які будуть реакції людей на те, що я була засуджена, те, що немає можливості навчатися далі 5%. У хлопців тут також більш пасивна позиція. Що для Вас найважливіше у житті? - майбутнє життя на волі 70 %; - родина 10 %, майбутня прфесія 10 %, здоров'я, ставлення до мене інших, доброта і щирість по відношенню до інших людей 10 %. Для хлопців - майбутня професія. Чого Вам не вистачає у Вашому навчальному закладі? підтримки та розуміння 85 %, вільного часу 5 %, змін 5 %, серйозності 5 %. Що хотілося б покращити? навчання 55 %, бібліотеку 15 %, щоб було більше вільного часу 10 %, ставлення вчителів та інших працівників 15 %. Яка Ваша заповітна мрія? - звільнитися 40 %, мати вищу освіту та отримати професію 50%, клас допомагати іншим, бути добрим, ніжним, бути помічником для тих, кому важко, стати нормальною людиною, подоружувати, про особисте життя 10 %.
   Отримані дані дають змогу намітити перспективні напрямки роботи із вказаним контингентом виявити найбільш вразливі аспекти самосвідомості неповнолітніх у виховній колонії та більш чітко визначати мішені терапевтичного впливу не лише за гендерними відмінностями, а й за індивідуальними особливостями самосвідомості кожного вихованця.
   Більш поглиблене психологічне і соціально-психологічне вивчення особистості підлітків з поведінкою, що відхиляється, показало, що вони також характеризуються різним ступенем деформації системи внутрішньої поведінкової регуляції - ціннісних орієнтацій, установок потреб.
   Помітне неблагополучия виявляється і в системі міжособистісних відносин. Все це свідчить про те, що поведінка, що відхиляється, є результатом несприятливого соціального розвитку порушення процесу соціалізації. Процес порушення соціалізації неповнолітніх особливо інтенсивно відбувається тоді, коли особистість випробовує певні негативні впливи, як середовища в цілому так найближчого оточення.
   У зв'язку з цим, негативні десоціалізуючі впливи, які випробовує підліток зі сторони найближчого оточення можна розділити на прямі і непрямі. Зокрема прямі виявляються з боку найближчого оточення, яке прямо демонструє зразки асоціальної поведінки - антигромадські орієнтації і переконання, коли діють антигромадські норми і цінності, групові настанови, поведінкові петтерни спрямовані на формування особистості асоціального типу. У таких випадках йдеться про так звані ситуацій десоціалізації. У ролі таких інститутів можуть виступати криміногенні неформальні підліткові групи, групи злочинців, спекулянтів, осіб без певних занять і т.д. Цю ж роль можуть грати і частина сімей аморального типу, де аморальний спосіб життя, сварки і батьків стали нормою повсякденних відносин.
   Проте, як свідчать результати численних досліджень процес десоціалізації далеко не завжди відбувається лише в результаті безпосередньої дії прямих десоціалізуючих впливів середовища.
   У значної частини підлітків, що виховуються в цілком сприятливому середовищі також можлива соціальна дезадаптація з асоціальними поведінковими проявами. В даному випадку мають місце ефекти непрямої десоціалізації, що виявляються у відчуженні індивіда від своїх інститутів соціалізації, в його несприйнятливості до норм і цінностей найближчого оточення. Вони можуть бути обумовлені різноманітними чинниками соціально-психологічного і психолого-педагогічного характеру. Так, соціально-психологічні чинники, що призводять до непрямої десоціалізації полягають у відсутності необхідних умов для реалізації та “запуску” провідних механізмів і способів соціалізації, на основі яких відбувається засвоєння соціального досвіду.
   Таким чином, попередження десоціалізації припускає не лише нейтралізацію прямих десоціалізуючих впливів середовища (аморальний спосіб життя сім'ї тощо), а й створення виховуючого середовища в колективах шкільних і позашкільних установ, що дасть змогу знайти повноцінне середовище спілкування, оскільки саме їм віддається перевага як референтним в очах підлітків у порівнянні із сім'єю і, тим самим виконувати повною мірою функції провідних інститутів соціалізації.З урахуванням вищесказаного стає очевидно, що ранню профілактику правопорушень неповнолітніх слід розглядати не стільки з позиції соціального контролю, скільки з позиції попередження процесу десоціалізації.
   На сьогодні соціалізація особистості розуміється не лише як процес засвоєння соціальних норм і цінностей чи процес входження в соціальне середовище. А розглядається як двосторонній процес, що передбачає активне відтворення та перетворення індивідом суспільних відносин в результаті чого він стає повноправним членом суспільства.
   Соціалізація передбачає адаптацію до соціального середовища з урахуванням індивідуальних особливостей. За позицією особистості в соціумі можна виділити наступні основні варіанти соціальної адаптації: гармонійна адаптація-самореалізація особистості в соціумі через орієнтацію на соціальні вимоги; девіантна адаптація-самореалізація шляхом виходу за межі існуючих соціальних вимог (норм); конформістська адаптація-пристосування за рахунок придушення індивідуальності, блокування самореалізації. Ці особливості соціалізації з необхідністю слід враховувати вже на етапі планування та розробки корекційних заходів з метою ресоціалізації неповнолітніх засуджених з тим, щоб пропоновані психологічні засоби впливу узгоджувалися як із індивідуальними особливостями вихованців, так із особливостями їхнього середовища.
   Цілеспрямоване управління процесом соціалізації неповнолітніх полягає в нейтралізації як прямих, так і непрямих десоціалізуючих впливів, а також у здійсненні заходів психолого-педагогічної корекції і соціально-психологічної реабілітації. Розгляд ранньої профілактики з позиції попередження процесу десоціалізації дає змогу значно поглибити знанння про несприятливі чинники, які обумовлюють асоціальну поведінку неповнолітніх, і в свою чергу істотно, розширити сферу застосування профілактичних заходів з попередження відхилень у самосвідомості та поведінці неповнолітніх.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авельцева Т. З досвіду соціальної роботи з підлітками -вихованцями колоній // Соціальна політика і соціальна робота. - 2000. - № 2 (14). - С.107-109.
2. Гошовський Я. Ресоціалізація депривованої особистості як парадигма генетичної психології // Lubelsky Rocznik Pedagogiczny. -2004. - Т. XXIY. - С. 195-203.
3. Димитров А.В., Сафронов В.П. Основы пенитенциарной психологи. Учебное пособие. - М., 2003. - 176 с.
4. Кондратьев М.Ю. Социальная психология закрытых образовательных учреждений. - СПб.: Питер, 2005. - 304 с.
5. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [ В 2 т.]. - К.: Форум, 2002. - Т. 2. - 335 с.
6. Робоча книга пенітенціарного психолога / За заг. ред. В.М. Синьова, B.C. Медведева. - К.: МП “Леся”, 2000. - 224 с.
7. Синьов В.М., Радов Г.О., Кривуша B.I., Беца О.В. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. - К.: МП “Леся”, 1997. - 272 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com