www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Феномен психологічної готовності молодого подружжя до гармонізації стосунків
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Феномен психологічної готовності молодого подружжя до гармонізації стосунків

Е.В. Козловська

ФЕНОМЕН ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МОЛОДОГО ПОДРУЖЖЯ ДО ГАРМОНІЗАЦІЇ СТОСУНКІВ

   Розглядається проблема сутності психологічної готовності молодого подружжя до гармонізації стосунків. Виокремлюються необхідні компоненти структури цієї готовності, які дозволяють сім 'ї бути гнучкою в пристосуванні до змін.
   Ключові слова: гармонійні сімейні стосунки, самогармонізація сімейної системи, психологічна готовність, рефлексія, відповідальність, комунікативна компетентність.
   Постановка проблеми. Перші роки подружнього життя є стратегічно важливими для подальшої життєдіяльності сім'ї. Подружжя є спроможним подолати труднощі, які мають місце на цьому етапі, у випадку наявності необхідних внутрішніх ресурсів. Таким ресурсом є психологічна готовність молодого подружжя до гармонізації стосунків. Вивчення структури цього явища дасть змогу пошуку ефективних шляхів стимуляції внутрішніх резервів молодої сім'ї для самостійного конструктивного вирішення існуючих проблем.
   Мета дослідження полягає у визначенні компонентів психологічної готовності молодого подружжя до гармонізації стосунків.
   Аналіз основних досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел показує, що проблемі сімейних стосунків та факторів, що впливають на їх розвиток, присвячено низку досліджень у вітчизняній і зарубіжній психології. Зокрема, вітчизняні дослідники досить багато уваги приділяють дисфункційним стосункам у сім'ї; розглядають фактори, соціальні та психолого-педагогічні, виникнення неблагополучних сімей - порушення міжособистісних сімейних стосунків, деформування ціннісних орієнтацій членів сім'ї, відчуження між батьками та дітьми; пов'язують якість сімейних стосунків із сумісністю партнерів, із рівнем адаптації подружжя одне до одного та задоволеністю потреб особистості у шлюбі, з наявністю позитивної моделі стосунків у батьківській сім'ї. Проте, важливою є саме сукупність факторів, їх взаємодія, підсилення дії один одного, тому ми говоримо, що перелік факторів, що впливають на функціональні стосунки в сім'ї є неповним. Саме питання якості сімейних стосунків, класифікація сімей за типом функціональність/ дисфункційність також залишається дещо розмитою, відсутня чітка модель благополучної, здорової сім'ї.
   Західні дослідники, прихильники системного підходу до вивчення сім'ї більш повно виокремлюють основні ознаки та особливості функціональних процесів у сім'ї, що мають місце протягом усієї її життєдіяльності. Нормальне функціонування тут визначається характеристиками взаємодії у родині, інтеграції та підтримки сімейного союзу, його можливості виконувати завдання щодо забезпечення добробуту членів родини. Однак, кожна з моделей нормального функціонування сім'ї, запропонована американськими дослідниками, сконцентрована більшою мірою на характері комунікації у сім'ї, не торкаючись ані установок партнерів, ані мотивації вступу в шлюб. Специфіка останніх, на нашу думку, є не менш важливим фактором розвитку гармонійних стосунків. Тобто, незважаючи на те, що у сучасній психології багато уваги приділяється комплексу чинників, які призводять до сімейного неблагополуччя, відсутній чіткий перелік умов розвитку здорових, гармонійних стосунків у сім'ї. Окрім того, нерозкритим поки що залишається поняття готовності молодої сім'ї до самогармонізації та структура цієї готовності.
   Основний матеріал і результати дослідження. Актуальним на сьогодні є підхід до вивчення сім'ї, що розглядає її як вид соціальної системи, тобто комплекс елементів та їх властивостей, що знаходяться в динамічному зв'язку та відносинах один з одним. Розуміння сімейних процесів неможливе без знання та врахування законів функціонування системи.
   Гармонізація соціальних систем, у тому числі й сімейних, включає в себе низку організаційних дій, що мають на меті перетворення об'єкта, налагодження внутрішнього порядку, пропорційності частин цілого [11]. Якщо говорити про співвідношення нормального та гармонійного в сімейній системі, то найбільш відповідає поняттю гармонії концепція оптимального функціонування сім'ї, де нормою вважається її успішність у виконанні своїх завдань, сприяння добробуту та особистісному зростанню кожного члена родини, тобто це таке унікальне пропорційне співвідношення якостей сімейної системи, яке забезпечує сприятливі умови для особистісного розвитку кожного члена сім'ї.
   З метою визначення компонентів психологічної готовності молодого подружжя до гармонізації стосунків нами було проведено діагностику молодих сімейних пар, які задоволені своїми подружніми стосунками, та, тих, які незадоволені своїми подружніми стосунками, і вважають їх негармонійними. У ході дослідження нами було застосовано метод структурованого інтерв'ю, тест Роршаха [10], проективну методику “Лінія сімейного життя” (наша модифікація методики „Лінія життя" [5]).
   Першим компонентом готовності молодої сім'ї до самогармонізації є приклад батьківських подружніх стосунків. У дослідженнях російського психолога Т.І. Димнової, спрямованому на виявлення залежності характеристик подружніх сімей від батьківських, було виявлено, що вони відіграють досить вагому роль при утворенні та розвитку молодої сім'ї. Цей вплив поширюється і на стабільність та благополуччя подружньої пари [1, с 149].
   Батьківська модель стосунків, була нами оцінена як загалом позитивна, якщо обоє партнерів виросли у повних, функціональних сім'ях. Далі - позитивний досвід тільки одного партнера, тобто тільки з однієї сторони маємо повну, функціональну сім'ю. Негативною модель батьківських стосунків ми вважаємо, якщо в сім'ях партнерів був досвід розлучення, дисфункційних стосунків або якщо сім'я була неповною. Серед досліджуваних з першої групи, тобто серед пар, які задоволені своїми стосунками, більша кількість сімей мають позитивну батьківську модель стосунків. Серед сімей, які незадоволені своїми стосунками переважна більшість (72%) мають позитивний досвід батьківських стосунків тільки когось одного з партнерів. Проведений якісний та кількісний аналіз підтверджує, що позитивний досвід подружніх стосунків батьків сприяє задоволеності шлюбом, що підтверджує результати попередніх досліджень цієї проблеми. Поясненням цьому явищу може бути те, що в умовах адекватного функціонування сім'ї, дитина оптимально задовольняє свої вітальні потреби: у неї розвиваються природні здатності, незалежність, формуються позитивні емоційні установки до оточення, довіра, котрі мотивують прагнення до кооперації, співпраці; ця дитина є високоадаптивною, має комплементарні образи батька й матері, що дозволить зробити вірний шлюбний вибір та відтворити адекватні батьківські стосунки в своїй сім'ї. Дійсно, у сім'ї дитина отримує незамінний досвід міжособистісного спілкування, модель поведінки з протилежною статтю, набір сімейних ролей. Якщо цей досвід є позитивним, то молодій людині в своїм житті буде набагато простіше створювати та підтримувати близькі стосунки, бути адекватним та автономним суб'єктом сімейних взаємовідносин.
   Вагомим компонентом готовності молодого подружжя до гармонізації стосунків є сумісність партнерів: фізична (фізичний комфорт у шлюбі), персональна (персональний комфорт) та духовна (ступінь співпадіння духовних цінностей) [6]. Проведений якісний та кількісний аналіз показує, що сім'ї, які задоволені своїми стосунками, мають порівняно вищі показники за всіма видами сумісності, ніж сім'ї, які незадоволені своїми стосунками. Розрив між цими двома групами зростає, у залежності від виду сумісності. Так, за показником фізичного комфорту, ця різниця невелика, у обох групах жодна з пар не опинилась на низькому рівні. Це пояснюється тим, що фізична сумісність є тим необхідним базисом, за відсутності якого, подружні стосунки мало можливі. Розподіл показників персональної сумісності має більший розрив, так, переважна більшість досліджуваних першої групи (62,5%) знаходиться на високому рівні за цим показником, переважна більшість другої - має низький та середній рівень комфорту (по 43%)). Ще більший розрив групи досліджуваних мають за показниками духовної сумісності. Так, переважна більшість досліджуваних, які задоволені своїм шлюбом (75%) мають високу ступінь співпадіння духовних цінностей, переважна більшість досліджуваних другої групи (57%) - навпаки, низьку ступінь співпадінь. Отже, якщо фізична сумісність є базисом, без якого близькі стосунки мало ймовірні, то персональна та, особливо, духовна сумісність роблять стосунки більш комфортними, гармонійними, приносять більше задоволеності шлюбом обом партнерам.
   Наступним компонентом готовності ми виділили взаєморозуміння партнерів на комунікативному рівні. Виділяють такі ознаки сприятливого комунікативного поля в сім'ї: уміння та навички слухання, прозорість та прямий характер висловлювань, конгруентність висловлювань, саморозкриття членів сім'ї у спілкуванні один з одним, постійність комунікації та її емоційне забарвлення [13]. Отже, поряд із комунікативною компетентністю кожного партнера, особливе значення має той факт, як партнери спілкуються одне з одним, що проявляється у ступіні довірливого спілкування в сім'ї, ступіні кооперації в парі, прояві емпатії та вербалізації емоцій (відчуття підтримки та розуміння з боку партнера). Сім'ї, які у цілому задоволені своїми подружніми стосунками мають значно вищі показники за усіма цими ознаками. 75%) досліджуваних пар цієї групи мають високий рівень взаєморозуміння, тобто краще відчувають розуміння та підтримку з боку іншого партнера, більше довіряють одне одному, мають високу ступінь кооперації в парі, що дозволяє їм конструктивно вирішувати проблеми та приймати спільні рішення. Серед пар, які не задоволені своїми стосунками, жодна не має високих показників за цими ознаками, що говорить про те, що такі пари практично не спілкуються конструктивно між собою.
   Наступним компонентом готовності до самогармонізації є рефлексія партнерів. Рефлексія як метакогнітивний процес, забезпечує організацію та регуляцію інтелектуальної діяльності, формуючись на основі синтезу і координації аналітичних (когнітивних) процесів, проявляє себе у вигляді здатності до цілепокладання, планування, прогнозування, прийняття рішень тощо [12]. Окрім того, рефлексія є вагомим фактором ефективного спілкування та оптимізації міжособистісних стосунків, дає можливість побачити „розриви", проблемні моменти у ситуаціях та спільно знайти ефективні шляхи їх подолання.
   Так, 62,5%о досліджуваних пар, які задоволені своїми подружніми стосунками, і лише 7%о досліджуваних другої групи мають позитивну далекоглядну перспективу спільного подружнього життя, із зазначенням вагомих для сім'ї та подружніх стосунків подій: народження дитини, переїзд у новий будинок, криза середнього віку, дорослішання дітей, поява онуків, турбота про здоров'я тощо. У більшості досліджуваних другої групи (93%), навпаки - перспектива спільного подружнього життя недалека, обривається переважно на появі дитини. Типові пояснення: “важко передбачити, що може бути далі”, “життя покаже”, “ніхто не знає, що буде далі, безглузде завдання!”. З наведених даних яскраво видно, що подружні пари, які задоволені своїми стосунками на початковому етапі спільного життя мають більш чітку, позитивну далекоглядну перспективу подальшого сімейного життя, краще його планують, ніж пари, що не задоволені своїми стосунками.
   Прояви здатності партнерів до самоаналізу ми спостерігали по таким показникам як уміння знайти причинно-наслідкові зв'язки свого стану, ситуації в сім'ї. Так серед пар, які задоволені подружніми стосунками (93%) спостерігається наявність розгорнутої аргументації, під час відповідей на питання, заглиблення в себе та уміння виявити причинно-наслідкові зв'язки свого стану, ситуації в сім'ї (“ми обоє сильні особистості, тому іноді можемо конкурувати один з одним”). Серед пар, які не задоволені подружніми стосунками, у 57% досліджуваних спостерігається поверховість відповідей або труднощі у віднайденні реальних причинно-наслідкових зв'язків.
   Останнім компонентом готовності молодої сім'ї до самогармонізації є ступінь прийняття відповідальності за процеси в сім'ї, яка визначається за такими показниками, як прийняття рішень стосовно сім'ї та подружніх стосунків; цінність сім'ї для партнерів; мотивація створення сім'ї, прийняття партнерами один одного.
   Прийняття партнерами рішень стосовно сім'ї та подружніх стосунків виявляється у тому, яку позицію, активну чи пасивну, вони займають у вирішенні сімейних проблем. Так, у висловлюваннях більшості досліджуваних, які задоволені своїми подружніми стосунками (81%) присутні ознаки суб'єктності (наявність активних граматичних конструкцій), що говорить про прийняття відповідальності за рішення стосовно сімейних стосунків (“коли ми сваримось, то я першим іду на поступки, або закликаю до розумних переговорів, оскільки розумію, що сім 'я для мене важливіша за почуття правоти і відстоювання своєї думки”). У пар, які задоволені своїми стосунками, спостерігається більш активна позиція партнерів у вирішенні сімейних проблем, покращенні стосунків, ніж у тих, які не задоволені своїм шлюбом - 81%) та 64%> відповідно. Кількість висловлювань, що говорять про прийняття партнерами одне одного (позитивна оцінка особистості та діяльності, наприклад, “мені дуже подобається те, що мій чоловік ніколи нікого не засуджує, проте іноді ревную його до його друзів”) так само вища в групі задоволених подружніми стосунками (93,5%), якщо є певна незадоволеність, то критикується не особистість, а висловлюються свої переживання стосовно цього (“...мене дратує те, що він часто не дотримує слова”), або побажання (“хотів би дружині додати більше кінестетизму”). Серед незадоволених, навпаки -спостерігається більше обвинувачень на адресу один одного (“він дуже непослідовний, невпевнений у собі”) - 61%) досліджуваних цієї групи.
   Цінність сім'ї для партнерів виявляється по тому, наскільки сім'я є важливою та пріоритетною для партнерів, тобто наскільки вона представлена в ієрархії їх цінностей. Так, у 62%> досліджуваних, які задоволені своїми подружніми стосунками, цінності пов'язані із сім'єю названі серед основних життєвих цінностей. Серед досліджуваних, які не задоволені своїми подружніми стосунками - у 42%о. Окрім того, серед сімей, які задоволені своїми подружніми стосунками переважає зріла мотивація вступу в шлюб, (бажання мати сім 'ю з цією людиною, бажання мати дитину тощо), у той час як для другої групи досліджуваних пар більш характерною є зріла мотивація тільки одного партнера та незріла іншого (провідний мотив полягає не у створенні сім'ї як такої, а спрямований на задоволення інших потреб - бажання незалежного життя, цікавість тощо).
   Отримані результати емпіричного дослідження дозволяють нам стверджувати, що усі виділені показники є значимими для задоволеності парою своїми подружніми стосунками. Окрім того, було виявлено наявність тісного, позитивного двостороннього зв'язку між компонентами готовності до самогармонізації та складовими гармонійних стосунків: узгодженість образу сім'ї, чіткість рольової структури, автономність партнерів, емоційна наповненість стосунків [2] (кореляція значима на рівні 0,01), що свідчить про наявність залежності між показниками готовності до самогармонізації та рівнем гармонійності стосунків у сім'ї.
   Це дає нам можливість стверджувати, що визначені нами компоненти входять до структури готовності до самогармонізації, та виділити такі рівні цієї готовності: низький, середній та високий.
   Так, пари, які задоволені своїми подружніми стосунками переважно мають високий та середній рівень готовності до самогармонізації.Такі пари здатні розуміти процеси, які відбуваються в їхній сім'ї, адекватно прогнозувати своє сімейне життя; відчувають себе суб'єктами сімейних процесів, приймають рішення стосовно сім'ї, оскільки сім'я для них є однією з найважливіших життєвих цінностей (табл. 1).
   Більшість сімей, які незадоволені своїми сімейними стосунками дійсно мають низький рівень готовності до самогармонізації. У таких пар на низькому рівні представлені прояви навичок рефлексії, прогнозування та цілепокладання у сімейному житті, прийняття відповідальності за сімейні стосунки партнерами. Окрім того, на низькому рівні спостерігається уміння побудови емоційного та мовленнєвого контакту, труднощі у прояві та вербалізації емоцій (переважно у чоловіків). Відповідно, такі пари мають різної ступіні труднощі у прогнозуванні свого сімейного життя, цілепокладанні та самоаналізі, а відтак - у розумінні процесів, які відбуваються в сім'ї.

Таблиця 1
Розподіл досліджуваних подружніх пар за показниками компонентів готовності до самогармонізації (у %)

Компонент готовності

Рівні

Задоволені подружніми стосунками

Незадоволені подружніми стосунками

Всього досліджуваних

Сумісність

партнерів

Середній

0

40

40

Високий

53

7

60

Батьківська модель стосунків

Негативна обох

6,5

6,5

13

Позитивна Одного партнера

14

33

47

Позитивна обох

33

7

40

Взаєморозуміння на комунікативному рівні

Низький

0

33

33

Середній

7

13

20

Високий

47

0

47

Рефлексія

Низький

0

20

20

Середній

20

27

47

Високий

33

0

33

Прийняття відповідальності

Низький

6,5

6,5

13

Середній

7

40

47

Високий

40

0

40

   Нами так само було виділено середній рівень готовності до самогармонізації, оскільки половина досліджуваних сімейних пар мають нерівномірний розподіл показників: високі показники за одними компонентами готовності та середні або низькі - за іншими. Так, наприклад, у сім'ї може бути високий рівень комунікативної компетентності, проте недостатність рефлексії та прийняття відповідальності.
   Отже, сімейні пари, які задоволені своїми стосунками, мають вищі показники за всіма компонентами готовності до самогармонізації, а відповідно, й самої готовності, ніж пари, які не задоволені своїм шлюбом.
   Висновки та перспективи дослідження. Проведене емпіричне дослідження дає підстави вважати, що молоді сімейні пари, які задоволені своїми подружніми стосунками, є більш здатними до самоаналізу, прояву активності у прийнятті рішень стосовно сім'ї, володіють у повній мірі здатністю побудови словесного та емоційного контакту, що є вагомим для визначення принципів виявлення рівня ресурсу готовності молодої сім'ї до самогармонізації.
   Готовність молодого подружжя до гармонізації стосунків містить такі компоненти: батьківська модель подружніх стосунків, сумісність партнерів, здатність подружжя до рефлексії, прийняття партнерами відповідальності за стосунки в сім'ї, взаєморозуміння партнерів на комунікативному рівні. Це і є той необхідний внутрішній ресурс молодої сім'ї, за допомогою якого вона спроможна справлятись із труднощами, конструктивно вирішувати проблеми та приймати спільні рішення.
   Перспективним напрямом дослідження у цій сфері є визначення структури психологічної готовності молодої сім'ї до самогармонізації та створення ефективної моделі її формування у сімей с дисгармонійними стосунками.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андреева Т.В. Психология современной семьи. - СПб.: Речь, 2005. - 436 с.
2. Козловська Е.В. Гармонійні стосунки в сім'ї як фактор особистісного зростання / Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 41. - Рівне: РДГУ, 2008. - С 82.
3. Личность: внутренний мир и самореализация. Идеи, концепции, взгляды. -Спб., 1996. - 175 с.
4. Ложкін Г. Поняття відповідальності в історико-філософському психологічному дискурсі / Психологія і суспільство. - 2003. - № 4. - С. 61.
5. Максимова Н.Ю Основи психології девіантної поведінки: підручник. - К., 2008.-439 с.
6. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К., 1990. - 191 с.
7. Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М., 1989. - 216 с.
8. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. - М., 1994. -478 с.
9. Системная семейная терапия: Классика и современность. - М., 2005. - 400 с.
10. Соколова Е.Т. Модификация теста Роршаха для диагностики нарушений семейного общения / Вопросы психологи - 1985. - №4. - С. 145.
11. Сороко Э.М. Золотые сечения, процессы самоорганизации и эволюции систем: введение в общую теорию гармонии систем. - М., 2006. - 264 с.
12. Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. -СПб., 2004.-384 с.
13. Normal family processes /edited by Froma Walsh. - 2n ed. - NY: The Guilford Press, 1997. - 511 p. - (The Guilford family therapy series).

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com