www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Категорія змін в аспекті психології соціальної роботи
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Категорія змін в аспекті психології соціальної роботи

Н.І. Кривоконь

КАТЕГОРІЯ ЗМІН В АСПЕКТІ ПСИХОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

   Стаття присвячена аналізу актуальної проблеми визначення категорії змін в аспекті психології соціальної роботи.
   Розглядаються різнопредметні підходи та особливості розуміння та значення категорії змін як положення, що уможливлює успішне здійснення соціальної роботи в суспільстві.
   Ключові слова: зміни, соціальна робота, скрутна життєва ситуація, клієнт, соціальний працівник, психологія соціальної роботи.
   Постановка проблеми. Згідно загальновизнаного визначення соціальної роботи, сформульованого Міжнародною Асоціацією соціальних працівників, особи, що займаються цим видом діяльності, “заохочують соціальні зміни, вирішення проблем у людських стосунках, виступають агентами змін у суспільстві, а також у житті людей, сімей та громад, яким вони послуговують” [11, с 144]. І дійсно, даний вид професійної діяльності спрямований на надання допомоги та послуг особам (чи групам осіб), що мають певні проблеми, у поліпшенні їх скрутної життєвої ситуації. Інакше кажучи, дії соціальних працівників та їх клієнтів повинні мати на меті досягнення певних змін. Ці зміни повинні демонструвати ефективність процесу вирішення проблем клієнтів, а також вказувати можливі шляхи та можливості подолання кризової ситуації. І для досягнення позитивних результатів в ході вирішення проблем людей важливо показувати напрямок необхідних змін, доводити їх доцільність, а також спрямовувати активність клієнта на подолання власних негараздів шляхом внесення змін у свою життєву ситуацію.
   Таким чином, особливого значення в аспекті соціальної роботи набуває поняття змін як чинника, що визначає дієвість даного виду професійної діяльності. Слід відмітити, що зазначена категорія не є доволі окресленою як в рамках теорії соціальної роботи, так і в межах психології соціальної роботи також. Це пояснюється, передусім тим, що обидві галузі знань перебувають на стадії формування, становлення та розвитку, що вимагає детальної розробки, поглиблення і уточнення понятійно-категоріального апарату зазначених наук.
   Ось чому в даній публікації маємо на меті коротко оглянути різнопредметні підходи до розуміння категорії змін та висловити певні судження щодо місця та змісту зазначеної категорії у вимірі соціальної психології та психології соціальної роботи.
   Результати теоретичного аналізу проблеми. Категорія “зміни” в соціальній роботі є однією з визначальних з огляду на діалектичні принципи психо-соціального втручання. В науковій літературі людинознавчих галузей поняття “зміна” (англ. change) активно розглядається у філософському, соціальному та медичному аспектах. Натомість у психологічних науках зміни частіше розглядають як умову і складову процесів розвитку, формування тощо.
   Так, філософське трактування змін полягає у тому, що це поняття розглядається як таке, “що входить до складу сукупності понять, котрі характеризують рух і розвиток. Зміни розуміються як виникнення або знищення властивостей об'єкта, збільшення чи зменшення його параметрів, його переміщення або перетворення, перехід до іншої форми” [5]. Варто відмітити, що уявлення про дане поняття в процесі розвитку філософських знань постійно трансформувалось, - якщо в класичних теоріях тотожність об'єкта самому собі було умовою опису змін, що відбуваються, то в сучасних концепціях зміни стають чинником проникнення у сталі форми буття об'єкта. Наявність здатності змінюватися дає можливість особистості зберегти її основні якості, уможливити її участь у процесах існування, співвідносячи з цими процесами сили і прояви власного життя.
   У медичному контексті зміни найчастіше асоціюються з розладами. Так, у медичному словнику поняття “зміни особистості, розлади особистісні (англ. Personality Disorder)” визначаються як “довготривалий, стійкий, дезадаптивний стереотип поведінки, що формується у людини упродовж тривалого часу” [6]. Тобто даним поняттям користуються для підкреслення негативного прояву змін.
   З точки зору соціальної роботи як соціально орієнтованої діяльності, найбільш важливим виступає соціологічне розуміння даного поняття. Зокрема, у соціології змінами називають “процес руху і взаємодії предметів та явищ, перехід від одного стану до іншого, появу в них нових властивостей, функцій та відносин” [15]. Зазначимо, що найчастіше науковцями розглядається поняття “соціальні зміни” -“перехід соціального об'єкта з одного стану в інший, будь-яка модифікація в соціальній організації суспільства, його соціальних інституціях і соціальній структурі, усталених взірців поведінки” [15, с 134].Цікаво, що історія розвитку категорії змін у соціологічних вченнях посувалася від теорій соціальної еволюції та революції, через функціоналізм до системного та структурного підходів до розуміння ролі даної категорії. Сучасні соціологічні погляди стосовно змін характеризуються прагненням “до середнього рівня теорії, яка пояснює розвиток окремих інститутів, соціальних груп, культурних одиниць чи окремих ідей і переконань, а не трансформацію суспільства в цілому” [15, с 135].
   Тобто поняття “соціальні зміни” використовується для підкреслення різноманітних зрушень, що відбуваються упродовж певного часу всередині соціальних систем та у взаємовідносинах між ними, а також у суспільстві в цілому як соці стальній системі. Деякі автори [2, 18], на основі останнього положення виділяють чотири основних види соціальних змін:
   1. Структурні соціальні зміни - ті, що стосуються структури різноманітних соціальних утворень (сім'ї, професійної групи, класу, нації тощо) та соціальних інститутів (держави, системи освіти, науки і т.д.).
   2. Зміни в соціальних процесах (процесуальні) - наприклад, ті, що можна спостерігати в сфері соціальних взаємин і взаємовідносин між різними спільнотами, суспільними структурами та особистістю і т.д. це - відносини солідарності, напруження, конфлікту, рівноправності, підлеглості тощо, які постійно перебувають у процесі трансформації.
   3. Функціональні соціальні зміни стосуються функцій окремих соціальних систем, інституцій, організацій, їх ролі у суспільному існуванні.
   4. Мотиваційні соціальні зміни стосуються змін у духовній сфері, сфері мотивації індивідуальної та колективної діяльності і зачіпають передусім трансформації цінностей, норм, ідеалів, цілей та ін.
   Отже, соціологічні підходи до розуміння змін стосуються усіх сфер суспільного буття, його рівнів та складових.
   Як вже зазначалось вище особливе місце поняття змін посідає у психологічних науках. Його використовують для визначення інших важливих категорій -розвитку і формування. Психологічні словники тлумачать поняття розвитку як: 1) прогресивна зміна чогось, пов'язана з його вдосконаленням, з набуттям нових позитивних якостей та властивостей [9, с 171]; 2) цілеспрямована, закономірна, кількісно-якісна, конструктивна зміна та формування матеріальних та ідеальних об'єктів, пов'язана з перетворенням їх структури, ідеальним результатом якої є їх вдосконалення [4, с 164 ].
   Як бачимо, наведені визначення схожі перш за все пов'язуванням розвитку з процесом змін, причому зміни ці є закономірними, такими, за яких виникає новий стан об'єкта, можуть бути спрямованими і в ідеалі передбачають вдосконалення. Одним із перших вітчизняних науковців, хто обґрунтував необхідність застосування принципу розвитку до розгляду психічних процесів та охарактеризував процес становлення особистості з позицій принципу розвитку був Г.С. Костюк. Розвиток людської особистості цей видатний український вчений розумів як безперервний процес, що виявляється у кількісних та якісних змінах людської істоти. [7, с 118]. Особливістю ж поняття “формування” є те, що воно покликано підкреслити можливість цілеспрямованих впливів на особистість для надання їй бажаної “форми” (параметрів, характеристик тощо). Тобто йдеться про можливість “спрямовувати” процес змін, управляти ним.
   Таким чином, психологічне тлумачення поняття змін стосується перш за все процесів розвитку та становлення особистості, набуття нею певного досвіду, формування її як соціальної істоти.
   Повертаючись до основного завдання нашої статті спробуємо поєднати різнопредметні точки зору на категорію змін в аспекті соціальної роботи та психології соціальної роботи як інтегрованих галузей знань.
   Про необхідність досягнення змін як ключового принципу соціальної роботи вказують чимало авторів, що займаються проблемами соціального та соціально-психологічного втручання. Зокрема, в навчальному посібнику за загальної редакції М.А. Гуліної “Психологія соціальної роботи” [10, с 20-23] детально аналізується соціальна адаптація особистості з точки зору стратегії змін. Автори вказують, що будь-яка людина упродовж життя вимушена адаптуватися до соціального середовища, що змінюється, і разом із цим змінюється сама. І саме ці зміни дозволяють їй успішно інтегруватися в соціум, чи ж, навпаки, відсутність належних змін, неуспішність формування нового досвіду є причиною маргіналізації особистості.Інші автори [17, с 127; 12, с. 93] при характеристиці основних засад соціальної роботи окремо виділяють принципи розвитку, а також принципи активності, що спонукають до змін. Не можна не погодитися з твердженнями вказаних науковців щодо визначної ролі процесу досягнення змін і на основі цього вирішення проблем клієнта.
   Подібні думки зустрічаються і в доробках інших авторів [1, 3, 8, 13, 14]. Дійсно, зміни в ситуації, в житті, в самій особистості дозволяють сформувати наснажувальне ставлення (таке, яке дає надію та сили на досягнення позитиву, покращення), а, значить, досягти основної мети соціальної роботи - виходу зі скрутного становища з отриманим досвідом вирішення подібних проблем у подальшому.
   Отже, в соціальній роботі поняття змін є доволі значимою категорією, яка може бути охарактеризована за деякими критеріями:
   - За напрямком зрушень та результатами (позитивні, негативні, контрольовані, стихійні).
   - За факторами, що сприяють або зашкоджують змінам (вплив оточення, особистісні особливості, ставлення до ситуації тощо).
   - За типами та видами змін (прогресивні, регресивні, очікувані, неочікувані, керовані, не контрольовані тощо).
   - За їх рівнями (зміни на рівні суспільства, групи, особистості, близького оточення людини та ін.).
   - За тривалістю та стадіями (початкові, тривалі, короткочасні, пролонговані, перманентні та ін.).
   - За ставленням людини до означених результатів, значимістю їх для життєвого шляху особистості та ін.
   Не можна переоцінити і значення категорії змін у соціальній роботі. На нашу думку, особлива роль даного поняття для психології соціальної роботи визначається наступним.
   1. Оскільки метою діяльності соціальних працівників є досягнення змін у соціальній ситуації клієнта, то вони (зміни) виступають не лише як ціль, бажаний результат, але і як критерій успішності втручання. Тобто наявність чи відсутність змін є індикатором дієвості фахівців із соціальної роботи і рівня наснаження та вмотивованості клієнтів. Цей критерій варто використовувати при вимірюванні діяльності організацій, що надають соціальні послуги.
   2. Напрямок (спрямування) змін визначає зміст взаємодії соціального працівника та клієнта, що об'єктивується у відповідних видах послуг чи допомоги. Йдеться про необхідність чітко формулювати цілі та описувати бажані результати, види та “розміри” змін, методи їх “вимірювання” перш ніж буде укладена так звана “угода”, що регламентує відносини соціального працівника та клієнта. Тобто в даному аспекті ми говоримо про переорієнтацію соціальної допомоги (наприклад, надання соціальних послуг) із процесу на результат.
   3. Категорія змін забезпечує дотримання основних принципів соціальної роботи - принципів розвитку та гуманістичної орієнтації. Йдеться про те, що розвиток, саморозвиток, самоактуалізація особистості відбувається шляхом змін, а, отже, в даному аспекті зміни виступають як механізм, що уможливлює соціальну роботу взагалі.
   4. Говорячи про зміни в соціальній ситуації клієнта, ми маємо на увазі, принаймні, три основні різновиди їх розуміння: можна змінити саму ситуацію; можна змінити ставлення до ситуації; можна змінити себе, щоб упоратись із ситуацією. В першому випадку прикладом може бути пасивне отримання соціальної допомоги чи послуг з боку клієнта, що на певний час змінить ситуацію на краще. Другий різновид передбачає формування нових уявлень, ціннісних настанов, можливо, навіть, деякою мірою “раціоналізацію”, “зміщення акцентів” і т.д., що сприятиме зняттю напруги та підвищить власний потенціал клієнта. Отримання нового досвіду, формування нових знань, умінь, навичок, оволодіння певними різновидами діяльності та ін. дозволить реалізувати третій підхід до розуміння змін. Зазначимо, що усі три зазначені різновиди (або їх комбінація) мають місце у соціальній роботі.
   5. Оскільки сама соціальна робота здійснюється на таких основних рівнях -індивідуальний, груповий та суспільний, то аналіз змін має стосуватися як конкретної особистості, так і малої чи великої групи. Тобто для соціальної роботи важливими виступають як психологічні, так і соціальні та філософські підходи до розуміння змін. В аспекті психології соціальної роботи, якщо ми говоримо про особистісний рівень змін, то обов'язково маємо аналізувати: особливості розвитку, формування, онтогенезу особистості (психологічний вимір); зміни особистості як соціальної істоти, особливості її соціалізації, взаємодії з оточенням, аналіз самого оточення та ін. (соціально-психологічний вимір); вплив різних видів соціальних змін, суспільних трансформацій на життєву ситуацію та її динаміку (соціологічний вимір).
   Особливості категорії змін у психології соціальної роботи:
   6. В соціальній роботі обов'язково треба враховувати, що зміни можуть носити як позитивний, так і негативний характер. І хоча, звісно, треба прагнути досягнення позитивних змін, однак в соціальній роботі є такі життєві ситуації, коли і клієнт, і соціальний працівник усвідомлюють об'єктивну неможливість досягнення певних позитивних змін (наприклад, перебування людини у хоспісі, довічна інвалідність внаслідок неможливості відновлення втраченої функції (при ампутації кінцівок, приміром) та ін..), однак в цьому випадку важливим є розуміння необхідності змін у ставленні до ситуації, пом'якшення переживань, створення умов для полегшення перебування, пошуку нового сенсу існування тощо. Інакше кажучи, у соціальній роботі категорія змін повинна розглядатися більш широко, аніж з точки зору оціночного підходу.
   7. Ще одним важливим моментом розуміння змін для психології соціальної роботи є врахування положення, що дуже часто людина суб'єктивно сприймає зміни (нове, чи нововведення) як труднощі, як події, що вимагають додаткових зусиль, мобілізації сил, ресурсів, енергії тощо. А тому соціальний працівник повинен бути готовим до певного спротиву, прояву якщо не агресії, то настороженості, інертності, відсутності бажання пристосовуватися, отримувати новий досвід тощо. Тому фахівцям, що здійснюють соціальну роботу вкрай необхідно мати теоретичні знання та практичний досвід “роботи зі змінами”, сформовані відповідні навички та вміння ініціювання та впровадження нового.
   8. І, нарешті, хочемо ми того, чи ні, але зміни в суспільному житті та особистісному розвитку - об'єктивне явище, яким характеризується все життя взагалі. Тому в соціальній роботі постійно треба пам'ятати, що зміни відбувалися, відбуваються і будуть відбуватися. А тому важливо їх вміти сприймати, аналізувати, спрямовувати, контролювати, відслідковувати. В цьому аспекті важливо пам'ятати про спонукання, мотивацію до змін як один із найважливіших чинників “включення” активності особистості. Йдеться про так зване “наснаження в соціальній роботі”. Даний термін означає активізацію життєвої позиції клієнта під впливом соціального працівника. Причому, внаслідок такої активності відбувається усвідомлення відповідальності особи за стан вирішення власної проблеми, а також формуються навички самодопомоги. Власне, і головне призначення соціальної роботи визнається як допомога людині допомогти самій собі. Без бажання та прагнення до змін з боку самого клієнта не варто навіть і говорити про успішність діяльності по вирішенню проблем людини.
   Висновки. Таким чином, категорія змін, безперечно, виступає однією з провідних як у теорії, так і у психології соціальної роботи. Це визначається гуманістичною та соціальною спрямованістю даних галузей знань, з одного боку, а також основними принципам соціальної роботи як професійної діяльності, - з іншого. Важливим також уявляється розуміння особливого змісту даної категорії з точки зору соціальної психології та соціальної роботи, оскільки інтегрований характер останньої вимагає врахування багатьох чинників соціально-психологічного втручання і супроводу.
   Зрозуміло, що в межах однієї статті неможливо досить повно розкрити глибокий та всеохоплюючий зміст категорії змін. На нашу думку, подальше дослідження методологічних проблем і визначення та формування понятійно-категоріального апарату психології соціальної роботи є доволі перспективним та необхідними напрямком наукових пошуків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання). - К., 2002. - 164 с
2. Волков Ю.Г., Мостовая И.В. Социология. - М., 2003. - 432 с
3. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. - К., 2001. - 288 с
4. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. - Воронеж, 1996.-224 с.
5. Краткая философская энциклопедия. - М., 1994. - 564 с.
6. Медицинский словарь
7. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М., 1969. -375 с.
8. Основи практичної психології. - Київ: Либідь, 1999. - 533 с.
9. Психологічна енциклопедія. - К.: “Академвидав”, 2006. - 424 с
10. Психология социальной работы. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.
11. Семигіна Т., Брижовата О. Міжнародне визначення соціальної роботи// Соціальна політика і соціальна робота. - 2002. - № 3,4 - с 144-145.
12. Социальная работа. - Ростов н/Д: “Феникс”, 1999. - 576 с.
13. Соціальна робота в Україні. - К., 2004. - 256 с
14. Соціальна робота: технологічний аспект. - К., 2004. - 352 с
15. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. - К., 2002. - 480 с
16. Технологии социальной работы. - М., 2001. - 400 с.
17. Фирсов М.В., Студёнова Е.Г. Теория социальной работы. - М., 2000. -432 с.
18. Jane Devine “Social Work Changes Lives”/ Article

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com