www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Професійна етика як морально-психологічний вимір соціалізації майбутніх менеджерів (на матеріалах емпіричного дослідження
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Професійна етика як морально-психологічний вимір соціалізації майбутніх менеджерів (на матеріалах емпіричного дослідження

О.М. Чуйко

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ЯК МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВИМІР СОЦІАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

   Актуальність дослідження. Сучасне українське суспільство характеризується суттєвими політичними та економічними перетвореннями, нестабільністю у багатьох сферах суспільного життя, практично, перебуває на межі економічної кризи. Особливо актуальним постає проблема впливу вказаних перетворень на сучасну молодь, оскільки зміни в суспільстві на етапі соціалізації піддають значній трансформації ціннісні орієнтації особистості. Інтерес до молоді зростає ще й у тому аспекті, що вирішення динамічних соціальних та політичних проблем потребує втручання фахівців нової формації, особливо у сфері соціального управління. Адже одним з найбільш виразних наслідків динамізму сучасного життя стає високий рівень соціальної і професійної мобільності людини. А це також вимагає дотримання певного рівня загальних та професійних морально-етичних основ. Завдання формування належної професійної етики майбутнього фахівця можливо повноцінно здійснити в навчально-виховному процесі.
   Як відмічає низка дослідників, успіхи розвитку психологічної теорії й практики зумовили посилення уваги до формування професійної етики менеджерів в процесі їх професійної підготовки. Поступово в усіх розвинених країнах серйозна етико-психологічна підготовка стала невід'ємною складовою підвищення кваліфікації у і галузі менеджменту та бізнесу, а вимірювання рівня сформованості професійної етики -однією з визначальних умов їх професійного відбору. З переходом до ринкової економіки, зростанням активності соціальних та політичних змін застосування західного досвіду етико-психологічної підготовки менеджерів стало актуальним і в Україні [7, с 171].
   Результати останніх наукових розвідок даної проблеми. Теоретичні розвідки питання специфіки соціалізації студента у процесі професійної підготовки ґрунтуються на дослідженнях сучасних науковців. Зокрема, в основі розгляду проблеми - вивчення соціально-психологічних особливостей соціалізації. Актуальними є дослідження різних аспектів соціалізації сучасної молоді: соціально-психологічної, моральної, політичної, економічної, професійної. Слід звернути увагу на проблеми, пов'язані з питанням формування духовності молоді в умовах трансформації українського.
   Питання формування професійної етики розглядаються у контексті аналізу професійної культури фахівця.
   Разом з тим, у зазначених дослідженнях практично не розглядаються проблеми формування професійної етики як морально-психологічної основи соціалізації студентів-менеджерів.
   Слід зазначити, що формування етичного підґрунтя професійної культури менеджерів офіційно, формально проголошується у навчальних планах підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, але практичній реалізації цих намірів перешкоджає відсутність ефективних технологій розвитку його компонентів. У той же час результати дослідження свідчать, що в діяльності менеджерів виникає значна кількість проблем, ефективне вирішення яких унеможливлює відсутність у них відповідної етико-психологічної підготовки [7].
   Морально-психологічна непідготовленість управлінців, яка проявляється в патологічному ставленні до грошей, нерозумінні важливості спрямування доходів на розвиток, підвищення конкурентоздатності організації. Вона не сприяє позитивній репутації керівника серед партнерів та в суспільстві загалом. Великої шкоди репутації керівників завдає незнання етико-технологічних аспектів ведення переговорів, психологічних прийомів переконуючого впливу, етнопсихологічних особливостей етики інших народів (міжнародної етики), етики відносин зі співробітниками, споживачами, партнерами, конкурентами тощо [2].
   Мета: аналіз феномену професійної етики в процесі соціалізації майбутніх менеджерів; виявлення рівня сформованості професійної етики студентів-менеджерів.
   Етика як система моральних принципів, як загальна характеристика поведінки людей, котра відповідає або не відповідає моральним вимогам, роз'яснює моральне значення конкретних дій, мотивів, характерів, які вивчають психологи. Специфіка дотримання моральних принципів полягає в тому, що забезпечення загального блага іншої людини є особистісним мотивом, потребою [2].
   Універсальна етика виступає, з одного боку, як орієнтир для морального розвитку особистості, як складова її духовної культури, а з іншого - як узагальнення моральних норм, що характеризують відповідність поведінки людини вимогам морального закону й узвичаєним в суспільстві зразкам моральної поведінки. Необхідно підкреслити, що універсальна етика узагальнює норми поведінки, які є обов'язковими для всіх людей, незалежно від їхньої професійної приналежності або соціальних функцій.
   У межах реалізації професійної діяльності виділяється окремий вид етики - професійна етика, під якою розуміють узагальнення специфічних моральних, норм, пов'язаних з особливостями функціонування різних професій, зокрема таких, які передбачають безпосередній вплив на психічну реальність людини [2; 6; 7].
   В основі вивчення даної проблеми лежать наукові розробки чинників, моделей розвитку професійної культури спеціаліста. Зокрема, О.С. Пономарьов відмічає, що одним з основних напрямів стратегії гуманізації освіти має бути формування високої професійної культури фахівця, яка водночас стає одним з визначальних компонентів його професійної компетенції. Являючи собою результат своєрідного синтезу зусиль самих студентів та професорсько-викладацького складу вищого закладу освіти, спрямованих на професійне навчання і всебічне виховання майбутніх фахівців, насамперед на підвищення їхньої загальнокультурної, морально-етичної, психолого-педагогічної і управлінської підготовки, вона, на думку, дослідника, найбільшою мірою відповідає соціальним очікуванням і вимогам до фахівців моделі XXI століття. Саме наявність високої професійної культури виступає і однією з головних цілей формування національної управлінської еліти [5].
   Професійна етика часто забезпечує позитивний вплив на розв'язання етично спірних питань, що виникають у процесі здійснення різних професійних діяльностей, зокрема у процесі професійної діяльності менеджерів.
   Як відмічає Л.Е. Орбан-Лембрик, теоретичні етико-психологічні засади управлінської діяльності є підґрунтям професійної етики керівника, яка передбачає наявність теоретико-прикладних етичних знань і практичних рекомендацій, зорієнтованих якісне виконання адміністративно-господарських функцій. Вона охоплює передовий досвід морально-психологічного розв'язання конкретних проблем управління. До основних її принципів належать: гуманізм і демократизм; соціальна справедливість; суверенність особистості (особиста гідність кожного є недоторканною); розкриття інтелектуального потенціалу людей, які працюють поруч; постійне вивчення людей, знання їх потреб та інтересів; дбайливе ставлення до природи; особистий приклад безперервності духовного і професійного вдосконалення [2].
   Згідно Л.М. Карамушки, структуру професійної етики менеджера утворюють наступні компоненти: етичні ставлення (прийнятність або неприйнятність сумнівних з моральної точки зору дій у конкретних ситуаціях професійної діяльності); етична поведінка (нормовідповідне виконання менеджером власне професійних функцій); налаштованість на етичні стосунки в процесі здійснення менеджером управлінських комунікацій [7].
   Основи професійної етики закладаються в індивіда в процесі соціалізації. Як відмічають дослідники, кожен соціальний інститут, а відтак і кожна професійна група має свій “набір” цінностей, завдяки яким відбувається інтеграція індивіда в групу, групи - в соціальну структуру, різних елементів соціальної структури - в соціально-професійну систему. Соціальні цінності, інтеріоризуючись індивідами, стають їх ціннісними орієнтаціями. Суспільство лише тоді функціонує успішно, коли його ціннісна система знаходить своє відображення у ціннісних орієнтаціях індивіда. Через такі орієнтації здійснюється зв'язок зовнішнього, об'єктивного світу особистості з її внутрішнім суб'єктивним світом, в результаті чого формуються певні соціальні параметри людини [1; 2; 3; 6]. Соціалізація відбувається як за умов стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і за умов цілеспрямованого формування особистості. Двосторонній процес соціалізації передбачає засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків і активне відтворення цих зв'язків. Тобто студент не лише адаптується до умов соціуму, елементів культури, норм, що пропонує йому ВНЗ та суспільство загалом, але й перетворює їх у власні цінності, орієнтації, установки завдяки власній активності.
   Згідно М. Пірен, під час соціалізації у людини формуються соціальні якості, вміння, навички, знання, що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин та затребуваних епохою змін. Соціалізуючись у суспільстві, людина спостерігає за іншими людьми, за владою, політиками, керівниками трудових колективів [4].
   В процесі соціалізації особистості на етапі дотрудової стадії відбувається формування моделі спілкування та взаємодії з представниками різних професій, здобуття соціального, морально-психологічного досвіду, ціннісного ставлення до діяльності, мотиваційної готовності, які є невід'ємними показниками майстерності й професіоналізму. Тобто, професійна культура не з'являється у фахівця несподівано й відразу. Дослідження свідчать, що несформовану на початку життєвого шляху професійну культуру важко компенсувати на наступних етапах, це негативно впливає як на особистісний, так і на професійний розвиток [2; с.314].
   Тобто, професійна етика менеджера виникає не відразу в процесі професійної діяльності. Даний феномен формується впродовж соціалізації особистості професіонала. Основним етапом формування професійної етики можна вважати саме студентські роки, період професійної підготовки у ВНЗ. Як слушно відмічає М.Пірен, в процесі соціалізації людина має набувати не тільки професійні знання. Духовні знання вона повинна набувати паралельно з професійним зростанням. Соціалізуючись в суспільстві, людина повинна вміти усвідомлено контролювати свої вчинки, бути щирою [4]. Під час навчання у ВНЗ відбувається здобуття професійно важливих знань, умінь, вивчається специфіка управлінської діяльності, що включає також і засвоєння морально-психологічних основ управління.
   В контексті соціалізації студентської молоді важливо з'ясувати соціально-психологічні феномени, пов'язані зі ставленням молодої людини до суспільних процесів, соціально-психологічне відображення суспільного життя у свідомості студента безпосередньо фіксується у вигляді оціночних суджень, переживань, вірувань, вольових актів суб'єкта, сприймань. Саме вони дають уявлення про стан суспільної свідомості, ставлення суб'єкта до ціннісних орієнтацій та інших психологічних компонентів суспільного життя. Фундаментом творення світогляду молодої людини є соціальні цінності, тобто узагальнені уявлення про мету й норми поведінки. Ціннісні орієнтації студентства формуються в процесі соціалізації під час засвоєння нових знань та соціально-психологічного досвіду і проявляються в цілях, інтересах, переконаннях, спілкуванні й діяльності особистості. Цінності молоді реалізуються у процесі життєдіяльності й підтверджуються або відкидаються життєвим досвідом. Сформовані норми поведінки, мораль, ціннісно-смислові орієнтації знаходять своє відображення у подальшій професійній діяльності, реалізуючись у професійній етиці та професійній культурі управлінця [3].
   Як відмічає Л.Е. Орбан-Лембрик, у сучасному суспільстві процес соціалізації молоді ускладнюється труднощами, що виникають унаслідок переоцінки традицій, норм і цінностей: якщо раніше молодь значною мірою спиралася на досвід попередніх поколінь, то тепер молоді люди засвоюють і творять новий соціальний досвід, покладаючись переважно на себе, що значною мірою зумовлює наявність суперечливих тенленіїій у свідомості й поведінці сучасної молоді [3].
   Результати емпіричного дослідження. Для виявлення рівня сформованості професійної етики майбутніх менеджерів використано методику “Етичні ставлення менеджера” [7; с 179-181]. Основна частина опитувальника - це опис шістнадцяти ситуацій, кожна з яких включає ту чи іншу дилему, пов'язану з реалізацією менеджерами етичних норм у професійній діяльності. Важливо відмітити, описані ситуації є сумнівними з етичної точки зору. Досліджувані мають відмітити правильну, на їх думку, оцінку ситуації за семибальною шкалою - від “абсолютно неприйнятне” до “абсолютно прийнятне”. Крім того, методика передбачає відповідь на запитання, чи брав опитуваний участь у подібній ситуації, чи спостерігав у реальній практиці. Опитувальник дозволяє виявити три рівні оцінки прийнятності етичних дилем: високий (“ніколи не прийнятне”), середній (“іноді прийнятне”), низький (“завжди прийнятне”). Також використано авторську анкету, яка включає питання стосовно актуальності дотримання норм етики та моралі в сучасній управлінській діяльності, їх вплив на ефективність управління, виявлення моральних принципів, які, на думку студентів, будуть важливими у їх професійній діяльності.
   В опитуванні брало участь 52 (з них - 25 - парубки, 27 - дівчата) студенти III курсу спеціальності “Менеджер організацій”, “Менеджер зовнішньої економічної діяльності”. Аналіз результатів опитувальника “Етичні ставлення менеджера” дозволив виявити серед опитуваних середній та низький рівні прийнятності етичних дилем. Тобто, для всіх опитуваних не досить етичні ситуації є іноді або завжди прийнятними. Зокрема, 86,54 % студентів характеризуються середнім рівнем оцінки прийнятності етичних ставлень. Низький рівень оцінки етичних ставлень характерний 13, 46 % опитуваних. Тобто, для зазначеної кількості студентів неморальні ситуації у професійній діяльності завжди прийнятні. Слід відмітити, що високий рівень оцінки етичних ставлень менеджера серед опитуваних не виявлено. Жоден студент описані ситуації не оцінив як “ніколи не прийнятне”. За ґендерною ознакою серед парубків переважає середній рівень (72 %), виявлено також низький рівень (28 %). Для всіх дівчат (100 %) характерний середній рівень оцінки етичних ставлень менеджера.
   Детально проаналізовано участь кожного студента у кожній з описаних ситуації. Слід відмітити, більшість опитуваних не приймали участі у подібних ситуаціях. Зокрема, 61,54 % не брали участь у ситуації 16 (даний показник- найменший). У ситуації 7 та 8 не брало участі 82, 69 %. Не прийняття участі в описаних ситуаціях знаходиться в межах 61,54 % - 82,69 %. Відповідно, у ситуації 16 брало участь найбільша кількість опитуваних - 13,46 %. 9,62 % брало участь у ситуації 4. Найменша кількість студентів брала участь у ситуаціях 1,5,6,9,15. Тобто, у всіх сумнівних ситуаціях опитувані брали участь, хоча їх відсоток є досить незначним.
   Для прикладу приведемо опис ситуації 16: “Власник малого підприємства одержав безкоштовну копію захищеної авторським правом комп'ютерної програми від товариша, замість того, щоб витратити 500 американських доларів на придбання цієї програми у місцевого продавця програмного забезпечення”.
   Згідно результатів опитування хлопці виявились більш задіяними у сумнівних етичних ситуаціях. Зокрема, їх кількість участі у кожній ситуації коливається від 4,17 % до 25 %. Серед шістнадцяти запропонованих дилем майбутні менеджери-чоловіки брали участь у тринадцяти. Кількість дівчат, задіяних у етично сумнівних ситуаціях дещо менша -від 3,57 % до 7, 14 %. Причому, з шістнадцяти описаних ситуацій дівчата брали участь у вісьмох. Цікавим є факт, що дівчата виявились задіяними у ті ситуації, в яких хлопці участі не брали.
   Актуальним є аналіз результатів опитування стосовно можливості спостерігати вказані етичні дилеми в реальному житті. Зокрема, найчастіше спостерігали ситуацію 2 (25 %). Поширеними виявились ситуації 10 та 14 (відповідно по 23,8 % кожна). Можливість спостерігати за подібними дилемами мали від 7,69 % до 25 % залежно від ситуації. Помітні гендерні відмінності у кількості спостережень за подібними до описаних ситуацій. Зокрема, у хлопців даний показник вищий - від 8,33 % до 29,17 % залежно від ситуації. Дівчатам характерні наступні дані - від 7,14 % до 17,86 %.
   Загалом, результати опитувальника показують, що серед майбутніх менеджерів домінує середній рівень оцінки етичних ставлень, що проявляється у частковому прийнятті етично сумнівних ситуацій. Виявлено незначну кількість осіб, яким властивий низький рівень оцінки етичних ставлень. Опитуваних, для яких етично сумнівні ситуації були не прийнятні не виявлено. Більшість опитуваних не брало участі у подібних ситуаціях. Проте, все ж таки є студенти ставали їх учасниками (хоча і в невеликій кількості). Дещо більша кількість студентів мала змогу спостерігати не досить етичні ситуації. За гендерною ознакою дещо вищі показники оцінки етичних ставлень спостерігаються у дівчат.
   Проте, слід враховувати, що опитувані - студенти, які тільки проходять навчально-професійну підготовку до майбутньої управлінської діяльності у ВНЗ. Тобто, зустрічатись із етично сумнівними ситуаціями в роботі менеджера вони можуть переважно опосередковано - або спостерігати або брати участь в інших сферах життя.
   Згідно результатів аналізу авторської анкети 90,38 % опитуваних підкреслюють важливість дотримання професійної етики в сучасному управлінні. Разом з тим, 51,92 % вважають, що сучасні менеджери іноді дотримуються норм моралі у своїй професійній діяльності, на думку 23, 08 % менеджери все-таки дотримуються норм моралі, згідно 25 % опитуваних не відбувається дотримання моральних норм у роботі менеджерів. Практично всі опитуванні наголошують на актуальності знань з психології в управлінській діяльності.
   Серед студентів виявлено 57,7 %, які часто спостерігають недотримання професійної етики в будь-якій галузі діяльності. 21,15% не часто зустрічаються із такою ситуацією, 21,15% - іноді.
   Майже всі опитувані (98,1 %) вважають, що під час навчання у ВНЗ та в процесі особистісного вдосконалення важливо формувати моральну свідомість як основу успішної майбутньої професійної діяльності.
   Серед чинників, які є важливими у вирішенні сучасних управлінських проблем, опитуванні надають суттєвого значення дотриманню норм моралі, професійної етики (63,5 %), специфіці діяльності організації (63,5 %). Менш значимими виявились одержання фінансово-економічних винагород організацією (32,7 %), одержання особистої (нематеріальної) вигоди керівником (21,2 %), одержання фінансово-економічних винагород керівником (11,5 %).
   Більшість студентів (78,85 %) вважає, що без дотримання професійної етики, норм моралі неможливо встановлювати та підтримувати ефективні ділові відносини. 11,5 % впевнені у можливості успішних ділових контактів без дотримання моральних норм. На думку 9,6 % опитуваних іноді вдається встановити ефективні ділові відносини без дотримання професійної етики.
   Згідно відповідей студентів проаналізовано основні моральні цінності, норми, визначені досліджуваними як основа майбутньої професійної діяльності. Опитувані виокремили: повагу (30,8 %), професійну етику загалом (25 %), чесність (23,1 %), дотримання норм моралі (19,2 %), компетентність (19,2 %), розуміння іншого, відповідальність (по 13,5 %), вихованість (11,5 %), комунікабельність, гуманність, рішучість (по 7,7 %), чіткість, довіра (по 3,9 ). Рангування даних моральних цінностей зображено на рис.1.
   Тобто, результати анкетування вказують на актуальність моральних норм, принципів в управлінській діяльності. Студенти усвідомлюють

Рис. 1. Рангування основних моральних принципів майбутньої професійної діяльності студентів-менеджерів

Рис. 1. Рангування основних моральних принципів майбутньої професійної діяльності студентів -менеджерів

важливість дотримання професійної етики в управлінні. Проте, як відмічають опитувані, сучасні менеджери не часто, а іноді й рідко дотримуються морально-психологічних основ професійної діяльності.
   Така суперечність актуалізує вивчення даної проблеми, зокрема, розроблення шляхів формування професійної етики ще на етапі соціалізації особистості майбутнього управлінця в ситуації ВНЗ.
   Загалом, теоретичний аналіз наукових джерел та результати опитування дозволяють зробити наступні висновки:
   1. Професійна етика - це сукупність узагальнених специфічних моральних норм, пов'язаних з особливостями функціонування різних професій, зокрема таких, які передбачають безпосередній вплив на психічну реальність людини. Під професійною етикою менеджера розуміють наявність теоретико-прикладних етичних знань і практичних рекомендацій, зорієнтованих якісне виконання адміністративно-господарських функцій.
   2. Дотримання моральних норм і цінностей, вияв моральної самосвідомості сприяють ефективності управління. Саме тому професійна етика виступає важливим морально-психологічним виміром соціалізації управлінця нової формації. У сучасного студента соціалізаційні процеси ускладнюються економічними, політичними, соціокультурними перетвореннями суспільства. Формування професійної етики повинне відбуватись в процесі цілісної професійної підготовки майбутнього фахівця у ВНЗ. Несформовану морально-етичну основу професійної діяльності під час навчання важко компенсувати на етапі зрілості особистості.
   3. Результати опитування показали, що серед студентів-менеджерів домінує середній рівень етичних ставлень, високий рівень відсутній. Студенти усвідомлюють важливість дотримання моральних норм в управлінні, визначають найактуальніші, на їхній погляд, моральні принципи майбутньої професійної діяльності. Разом з тим, більшість опитуваних спостерігають недотримання професійної етики як сучасними менеджерами, так і спеціалістами в різних галузях професійної діяльності.
   Перспективи дослідження: визначення детермінант сумнівної з етичної точки зору поведінки сучасних управлінців, аналіз психологічних та суспільних чинників формування професійної етики майбутніх менеджерів, розроблення шляхів оптимізації розвитку професійної етики як складової цілісної професійної підготовки студентів у ВНЗ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Москаленко В.В. Економічна соціалізація особистості: концептуальна модель// Соціальна психологія. - К., 2006. - № 3 (17). - С. 3-16.
2. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 568 с
3. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник. - К.: Либідь, 2004. - 576 с
4. Пірен М. Єдність тілесного і духовного в процесі соціалізації особистості
5. Пономарьов О.С. Формування професійної культури фахівців у системі спеціальної та соціально-гуманітарної підготовки // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць. - Випуск 1 (5). - Харків: НТУ (ХПІ), 2003. -С 164-173.
6. Словарь психолога-практика. - Мн.: Хервест, 2001. - 976 с.
7. Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів та слухачів ін-тів післядиплом. освіти. -К.: Фірма “ІНКОС”, 2005. - 366 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com