www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності професійної соціалізації студентів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності професійної соціалізації студентів

Т. В. Чаусова

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

   Постановка проблеми. Суспільно-політичні, економічні та культурні процеси, що відбуваються в Україні, ставлять перед наукою і практикою завдання пошуку шляхів персоніфікації освіти. Проблема мотивації навчальної діяльності є актуальною як в теоретичному, так і в практичному плані. Мотивація навчальної діяльності є важливим компонентом любої технології навчання, оскільки саме від неї залежить як активність включення учасників у спільну роботу, так і результат навчання. Це пов'язано з тим, що сьогоднішнє суспільство потребує від людини активної життєвої позиції, усвідомлення здійснюваних виборів, прийняття на себе відповідальності за життєве самовизначення, готовності постійно навчатися, підвищувати свій особистий та професійний рівень, ставити перед собою та вирішувати задачі самовдосконалення і т. д. Підвищена увага дослідників до даної проблеми цілком зрозуміла, адже саме мотиваційний компонент навчання не тільки забезпечує високі результати при безпосередньому педагогічному впливі, але й гарантує пролонговану пізнавальну активність тих, хто навчається, в майбутньому в будь - яких ситуаціях життєдіяльності.
   Необхідно відзначити, що хоч проблеми мотивації навчальної діяльності студентів розглядали ряд вчених (В.А. Семиченко, Є.П. Ільїн, Ю.М. Орлов, Є.М. Никіреєв та ін.), на сьогодні невирішеними залишаються актуальні питання, зокрема особливості мотивації навчальної діяльності студентів -майбутніх психологів. Питання мотивації пов'язане з розумінням сутності діяльності. Поняття діяльності відноситься до міжпредметних (загальнонаукових), має статус базової категорії у найрізноманітніших сферах пізнання: філософії, педагогіці, психології і т. д.
   Виходячи з теорії концептуальної ідеї В.А. Семиченко про необхідність розгляду мотивації навчальної діяльності студентів з позицій системного підходу, окреслимо основні положення, а саме:
   1) неможливо розглянути достатньо повно проблему мотивації навчальної діяльності студентів у відриві поза межових мотивів, тобто мотивів, які породжуються у інших життєво значущих системах (соціальних стосунків, професійного становлення, життєвої перспективи);
   2) делегувати навчальній діяльності поза межові мотиви можуть різні системи життєдіяльності, серед яких провідною є професійно -діяльнісна система;
   3) у процесі дослідження слід вивчати не лише ізольовані, уособлені одні від одного види мотивів, а і їх складні комплекси (інтегративні утворення) [6, 7].
   Вагомий внесок у розкриття теоретичних аспектів мотивації навчальної діяльності особистості здійснили А.В. Леонтьев, А.К. Маркова, В. Моргун, які акцентували увагу на дослідженні особливостей побудови мотиваційної сфери індивіда, етапів формування мотивів та механізмів їх функціонування у свідомості людини, інтенсифікації та оптимізації педагогічного процесу.
   Виклад основного матеріалу. Численні дослідження, проведенні у сфері психології професійної підготовки, переконливо довели відсутність лінійної логіки розвитку мотиваційних основ навчальної діяльності і професійної підготовки майбутніх фахівців.
   Існують також різні варіанти класифікації мотивів учіння, однак загальновизнаним є виділення двох основних типів мотивів: широкі соціальні, мотиви учіння, безпосередньо пов'язані із змістом навчальної діяльності [1].
   Загальновизнано виділяється дві сторони мотивів: змістовна сторона, що визначає вибірковість процесів, та динамічна сторона, що визначає тривалість та інтенсивність процесу, готовність до певного рівня його функціональної напруги [2, 4].
   Найбільш повно змістовні та динамічні характеристики мотивів визначені у класифікації, запропонованій А.К. Марковою [3]. Методологічно важливо для вирішення проблем професійної підготовки є думки Маркової, що вищий рівень оволодіння професією (професіоналізм) відображає не стільки продуктивність праці, скільки особливості мотивації людини, системи його потягів, ціннісних орієнтацій, смисл праці для самого працівника.
   Розгляд сутності професійної діяльності майбутніх психологів довів наявність двох смислоутворюючих (а також системноутворюючих у структурі мотивації навчання) мотивів.
   Індивід, що постає на шлях професійної підготовки, має багато мотивуючих збудників, тобто вибір ним певного виду діяльності в якості життєвої перспективи найчастіше є полі детермінованим (полі мотивованим). Це ж стосується і детермінації безпосередньої навчальної діяльності, у системі збудників якої діють не лише суто пізнавальні мотиви, а й сукупність інших детермінант. Професійний вибір часто здійснюється у сфері психології на підставі другорядних, несуттєвих мотивів, а в процесі навчання відбувається втрата професійної спрямованості, редукція професійних ідеалів, зміцнюється небажання працювати за профілем підготовки. Тому процес навчання та професійного становлення на психологічному рівні йде досить складно, суперечливо, що обумовлює необхідність проведення відповідних наукових досліджень, виявлення безпосередніх факторів, що детермінують навчальну діяльність студентів. Це дозволило висловити припущення про якісні особливості мотиваційної сфери майбутніх психологів як на рівні професійного вибору, так і на рівні детермінації поточної навчальної діяльності.
   У своєму найбільш розповсюдженому трактуванню поняття “діяльності” опирається на суб'єкт - об'єктний підхід. З точки зору цього підходу, людина, яка знаходиться у визначених відношеннях з оточуючим його світом, впливає на матеріальні об'єкти, утворюючи їх відповідно до особистих потреб та цілей. Але при цьому підході учень розглядається перш за все як об'єкт суспільного та педагогічного впливу, який утворюється в соціально бажаному напряму. При такому трактуванні не залишалося місця психологічному змісту та активності учнів. Припускалося, що задачею оптимізації навчального процесу виступає пошук ефективних форм, які, незалежно від особистих спонукань учня приводили до бажаного результату. Індивідуальні особливості виступали при цьому як однією з умов навчання. У той же таке одностороннє трактування час ряд учених заперечують.
   В.А. Семиченко стверджує, що в педагогічному процесі реалізуються всі типи відношень: як об'єктні, так і суб'єктні. Саме в деяких ситуаціях студентів доцільно ставити в позицію усвідомленої об'єктивності. В інших ситуаціях педагогові потрібно взяти на себе роль об'єкта. Тому мова повинна йти про складне співвідношення суб'єкт - об'єкт - суб'єктних зв'язків, коли в ролі об'єкта можуть виступати як учасники учбового процесу, так і система знань, учбовий матеріал, який вивчається, способи дій, основи навчальної діяльності [7]. Дане положення має великий вплив на проблему мотивації навчальної діяльності студентів. По-перше підхід до учбового процесу як гнучкої системи взаємодоповнюючих суб'єктних відношень дозволяє психологічно грамотно поставити задачу дослідження мотивації: значними для дослідження стають не тільки мотиви, але й тенденції зміни мотиваційної сфери в процесі професіоналізації студента.
   По-друге, воно переборює односторонність обох підходів: від позиції студента як сугубо відображеної суб'єктності (А.А. Леонтьева) до позиції повної само детермінації. І в тому, й іншому випадку не враховується широкий діапазон мотиваційних тенденцій, які не потрапляють у число соціально значимих або індивідуально прийнятих.
   Проведений аналіз показав, що на сьогодні, незважаючи на наявність різних концептуальних підходів до розгляду сутності мотивації, безперечними є наступні вимоги: а) необхідність цілеспрямованого впливу на мотивацію навчання учнів з боку педагогів, б) урахування особливостей мотиваційної сфери тих, хто навчається, в) створення на певному етапі навчання умов для переведення зовнішньої мотивації у внутрішню. Однак психологічні умови і механізми реалізації даних вимог ще потребують подальшого дослідження. Особливу актуальність реалізація цих вимог має в професійній підготовці майбутніх психологів. Крім того, істотні соціально-економічні і політичні перетворення в Україні об'єктивно привели до помітних змін мотивів життєдіяльності молоді. Це обумовлює необхідність проведення нових досліджень, зокрема вивчення мотивації навчальної діяльності майбутніх психологів.
   Дослідження проводилося серед студентів - магістрів Університету менеджменту освіти.
   За результатами отриманими у ході дослідження, зроблено припущення, що оптимізація мотивації навчальної діяльності студентів може бути досягнута в наслідок опосередкованого впливу як результат засвоєння і впровадження мотиваційної технології. Оволодіння мотиваційною технологією передбачає актуалізацію знань студентів про мотивацію навчальної діяльності, рефлексію власних збудників і мотиваційних детермінант, введення мотиваційних компонентів у число значущих критеріїв ефективності навчальної і професійної діяльності.
   У ході дослідження апробована програма оволодіння студентами мотиваційної технології, яка містить систему аудиторних занять, завдання на самостійну роботу з розробки психологічних проектів на мотиваційній основі.. Визначено алгоритм проектування мотиваційної технології, який складається з таких етапів:
   1) аналіз стратегічних цілей:
   2) аналіз тактичних цілей,
   3) врахування індивідуальних особливостей учнів,
   4) вибір способів мотивації,
   5) розробка сценарію мотивації і схеми бінарних дій.
   Студентам дається завдання: виходячи з аналізу відповідних даних, обрати вид мотивації для конкретного заняття, використавши конкретні способи мотивування.
   Виділені зміст і рівні засвоєння студентами навчального матеріалу про сутність мотиваційної технології та її впровадження у діяльність майбутніх психологів.
   1 рівень - наявність загального уявлення і матеріалізованих дій.
   2 рівень - виконання репродуктивної діяльності у вербальній формі, відтворення стандартних дій.
   3 рівень - виконання продуктивної діяльності у мисленнєвій і предметній формі.
   Відповідно до виділеного змісту робота зі студентами з оволодіння мотиваційними технологіями реалізовувалась у наступному напрямі.
   Основним напрямом роботи було формування знань про мотиви, мотивацію, мотиваційні технології. Методами навчання були лекція, евристична бесіда, ілюстрація, вступний і поточний інструктаж, моделювання психологічних ситуацій, рефлексивний аналіз.
   За результатами відбувалась рефлексивна оцінка власних дій, співставлення їх з вихідним проектом. В обговоренні брали участь і інші студенти, які спостерігали за роботою.
   Виявлено ряд психологічних труднощів, що ускладнюють роботу майбутніх інженерів-педагогів за мотиваційною технологією.
   Підсумки дослідження підводились за прямими та опосередкованими показниками.
   В якості прямих показників, що безпосередньо пов'язані із змістом проведеної роботи, використовувались: рівень базових знань щодо сутності і прийомів мотивації, результати виконання перевірочних завдань за критерієм сформованості психологічних умінь щодо роботи за мотиваційною технологією. За усіма показниками визначено значне випереджання експериментальної групи.
   За опосередкованими результатами визначались: а) готовність студентів працювати за мотиваційними технологіями; б) трансформація мотивів навчальної діяльності і професійної підготовки у самих студентів; в) становлення професійної позиції майбутніх психологів.
   Відповідно до першого критерію використовувалися методи опитування, педагогічного спостереження за проведенням студентами контрольної і експериментальної груп пробних уроків, анкетування, конвент - аналіз виступів студентів під час проведення диспуту на тему “Мотиваційний компонент освіти” за рядом запропонованих проблемних питань. За сукупністю використаних критеріїв підтверджено, що студенти експериментальної групи більш впевнено поводять себе під час занять, більш ґрунтовно розкривають проблемні питання, активно включаються у їх обговорення, прагнуть поглибити знання і уміння щодо мотиваційного впливу на учнів.
   Помітні зміни відбулися в характері орієнтацій студентів на певні види професій. За тестом Є.О. Клімова нами розроблена процедура аналізу структури ставлень студентів до професій типу “людина - людина”. Виділено ознаки такого роду: ФВ - формуючий вплив, IB -інформуючий вплив, ВВ - виховний вплив, ОВ - організаційний вплив. Розраховувались індекси представленості цих індикаторів у структурі індивідуальних відповідей і в середньому по групі (кількість наявних відповідей такого роду відносно до максимально можливої їх кількості).

Таблиця 1
Індекси представленості індикаторів навчальної діяльності і виборів студентів

Групи

ФВ

IB

ВВ

OB

Контр.

0,84

0,51

0,67

0,62

Експер.

0,90

0,66

0,53

0,67

   З таблиці чітко видно, що в наслідок експериментальної роботи відбулося збільшення кількості студентів, які зорієнтовані на формуючий та інформаційний вплив. Разом з тим зменшився рівень орієнтації на виховуючий вплив. Це свідчить про те, що студенти експериментальної групи надають перевагу попередженню конфліктних стосунків і пропедевтичним заходам.
   Виявлено, що певні мотиви, які детермінують навчальну діяльність студентів, є стійкими, вони майже не змінились під впливом експериментальної роботи. Це потребує подальших досліджень, присвячених вивченню ступеня такого консерватизму та наявності сензитивних періодів розвитку мотиваційної сфери студентів.
   Позитивним результатом експерименту можна вважати зміну характеру оцінювання студентами навчальних предметів. Помітно зросли кількісні показники за критеріями, що пов'язані з професійною і життєвою значущістю предметів (як в цілому, так і за окремими складовими навчального процесу). Захисні мотиви вивчення предметів помітно знизили свій вплив.
   Підвищився рівень особистісної зрілості студентів експериментальної групи. Збільшилась кількість студентів, які відносяться до вищих рівнів практично за всіма показниками. Якщо до експерименту кількість осіб з низькими рівнями мотивації досягнень складала 41,6 %, то після експерименту їх кількість зменшилась до 33,3 %. Помітно зменшилась доля осіб з негативним ставленням до себе (з 20,8 % до 7,7 %), а також нездатних до близькості з іншими людьми (з 25,0% до 10,2 %). Менш помітно змінився показник “Життєва установка” (кількість осіб з низьким рівнем сформованості до експерименту - 12,8 %, після - 18,7 %). Найбільш консервативним виявився показник “Почуття громадянського обов'язку”, він майже не змінився (39,4 %-39,6 %). Загальний показник соціальної зрілості високого та задовільного рівня збільшився в результаті експерименту з 55,7 % до 79,5 %.
   Помітні позитивні тенденції виявлено у сформованості інтегрального показника - психологічної позиції.

Таблиця 2
Розподіл студентів експериментальної групи за рівнями сформованості психологічної позиції

Етапи дослідження

Низький

Нижче середнього

Вище середнього

Високий

1,0-1,4

1,5-1,9

2,0-2,4

2,5-3,0

До експерименту

7,1

46,4

32,9

3,6

Після експерименту

-

17,9

50,0

32,1

   Помітно збільшилась кількість студентів, що відносяться до вищого рівня (з 3,6 % до 32,1%). Значна частина студентів перейшла з рівня низького та нижче середнього на рівень вище середнього. Якщо кількість студентів з низькими показниками професійної позиції складала до експерименту 53,5 %, то після експерименту таких студентів залишилось 17,9 %.
   Висновки.
   1. Проведений теоретичний аналіз розробленості проблеми мотивації у зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі дозволив визначити і обґрунтувати концептуальні положення, закладені у зміст проведеного дослідження:
   - мотивацію будь-якого виду діяльності слід розглядати як складову складного системного утворення - мотиваційної сфери особистості, структура якої визначається проекціями основних систем життєдіяльності (поточного життєзабезпечення, особистісного розвитку, навчальної діяльності, соціальної взаємодії, професійного становлення);
   - дослідження мотивації навчальної діяльності студентів значною мірою обумовлено вибором вихідної освітньої парадигми. Вибір особистісно-діяльнісного підходу як методологічної основи дослідження дозволяє органічно поєднати дві лінії онтогенезу: особистісного розвитку майбутнього професіонала і професійного становлення особистості в процесі навчання;
   - в контексті неперервної освіти завданням освітньої і виховної діяльності вищої школи стає не лише безпосереднє навчання студентів, а формування психологічних механізмів (в першу чергу мотиваційних основ) подальшого професійного розвитку особистості;
   - у процесі дослідження будь-якої мотиваційної складової слід вивчати не лише ізольовані, відокремлені один від одного види мотивів, а і їх складні, інтегративні комплекси.
   2. Мотивація навчальної діяльності студенті є складним системним утворенням, структурні компоненти якого виникають на перетині різноманітних системних проекцій. Це породжує явище полідетермінованості, тобто наявності в мотиваційній структурі навчальної діяльності різнопланових детермінант. До основних детермінант навчальної діяльності (а отже пізнавальної активності) студентів, крім пізнавальних інтересів, віднесено систему професійної діяльності, систему соціальних відносин, систему загальної життєдіяльності:
   - ставлення студентів до навчальної діяльності у цілому в контексті інших видів діяльності;
   - ставлення студентів до професійної діяльності в цілому (мотиви професійного вибору) та її окремих аспектів;
   - ставлення студентів до інших учасників процесу навчання на горизонтальному (інші студенти) і вертикальному (викладачі) рівнях;
   - ставлення студентів до майбутніх суб'єктів професійної діяльності;
   - ставлення студентів до значущих компонентів життєдіяльності, рейтинг навчальної і професійної діяльності у загальній системі життєвих цінностей;
   - професійна позиція як складна диспозиційна структура, результат особистісної інтеграції первинних мотивів навчальної і професійної діяльності.
   3. Дослідження основних детермінант навчальної діяльності, професійної підготовки з'ясувало ряд особливостей і тенденцій розвитку мотиваційної сфери студентів, у тому числі:
   - розкрито вплив на мотивацію навчальної діяльності студентів окремих педагогічних дій, прийомів. Експериментально підтверджено, що лише органічна єдність особистісного і діяльнісного підходів забезпечує надійні мотиваційні основи навчальної діяльності за умов домінування на початкових етапах навчання діяльнісних основ мотивації, які організуються та ініціюються з боку викладача, з передачею у подальшому активності та ініціативи вже підготовленої до самодетермінації особистості студента;
   - виявлено значущі для майбутньої професійної діяльності орієнтації студентів: на взаємодію або результат, домінування або співробітництво, доведено, що за традиційних умов навчання недостатньо ефективно відбувається розвиток інтегративних утворень: соціальної зрілості та професійної позиції майбутніх психологів.
   4. Експериментально підтверджено, що у процесі реалізації визначеної програми, яка охоплює аудиторні заняття, самостійну роботу студентів, виявлені: підвищення рівня готовності студентів до реалізації мотивуючого педагогічного впливу (прямий ефект), певні об'єктивно доцільні зміни у мотиваційній сфері студентів, та підвищенні рівня і показників особистісної зрілості (опосередкований ефект).
   Рішення цих і багатьох інших актуальних проблем мотивації навчальної діяльності студентів буде сприяти підвищенню ефективності професійної підготовки спеціалістів з вищою освітою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб., 2003. - 512 с.
2. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции: Конспект лекций. - М., 2001. -40 с.
3. Маркова А.К., МатисТ.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. - М.: Просвещение, 1993. - 193 с.
4. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М., 2003. - 308 с.
5. Орлов А.Б. Восхождение к индивидуальности. - М.: Просвещение, 2001. - 287 с.
6. Семиченко В.А. Елементи системного моделювання у психолого-педагогічніх дослідженнях // Післядипломна освіта в Україні. - К., 2003.
7. Семиченко В.А. Психология личности. - К., 2002. - 427 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com