www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Причини виникнення неврозів та депресивних станів у процесі соціалізації підлітків
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Причини виникнення неврозів та депресивних станів у процесі соціалізації підлітків

Ю.Н. Фархутдінова

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НЕВРОЗІВ ТА ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ

   Актуальність. Ще з часів заснування шкіл ведуться дискусії про перевантаження школярів. В останні роки говорять про підвищення шкільних вимог і появу так званого “шкільного неврозу”, що веде до ослаблення здоров'я підростаючих громадян України. Складна ситуація зі здоров'ям школярів пов'язана з багатьма факторами. За період навчання в школах з 1 по 9 клас кількість здорових дітей знижується в 14 разів.
   Особистість формується на протязі всього життя людини, але підлітковий вік - найбільш важливий в становленні світогляду, системи відношень, соціальної спрямованості. Внутрішній світ підлітка дуже чуттєвий, тому всяке нетактовне відношення до світу почуттів та думок може залишити у душі дитини невидужні рубці, викликати неврози та депресивні стани. Невиявлені неврози та депресивні стани у підлітковому віці можуть сприяти суїцидам у дітей, що викликає тривогу у громадян України.
   Мета роботи - теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити причини виникнення та особливості протікання неврозів та депресивних станів у підлітків ліцею і підлітків інтернату.
   Об'єкт - невротичні та депресивні стани.
   Предмет - дослідження причин виникнення та особливостей протікання депресивних станів та неврозів у підлітковому віці.
   Гіпотезу дослідження склали припущення про те, що підлітковий вік є віком посиленого прояву неврозів та депресивних станів; має місце різниця у прояві неврозів та депресивних станів у учнів ліцею та інтернату.
   У зв'язку з цим ми виділили наступні завдання дослідження:
   1) проаналізувати причини виникнення депресивних станів і неврозів у підлітковому віці;
   2) експериментально дослідити деякі показники і рівні, які сприяють виникненню депресивних станів і неврозів підлітків ліцею та інтернату;
   3) порівняти і проаналізувати отримані показники.
   Методологічні й теоретичні засади дослідження
   Проблемою виникнення неврозів у підлітків займалися багато психологів і педагогів. Існують різні точки зору до визначення причин виникнення неврозів у підлітковому віці. Так, В.В. Лебединський у своїх дослідженнях спирався на рівневий підхід до патології емоційної системи, де кожний з рівнів пов'язаний зі ступенем активності і взаємодії дитини з навколишнім середовищем [7]. О.І. Захаров вважав, що одним з першочергових факторів походження неврозів у дітей і підлітків є порушені сімейні відносини і неправильне виховання [3]. Г. Еберлейн у своїх спостереженнях визначає страх як одну з важливих причин виникнення невротичних розладів [6].
   Виходячи з позицій багатьох психологів, на наш погляд, домінуючими причинами виникнення неврозів у дитячому віці є, по-перше, порушені сімейні відносини і неадекватне виховання, по-друге, прояв страху, і, нарешті, вікові особливості особистості дітей і підлітків.
   Розглянемо основні причини появи невротичних розладів у підлітковому віці.
   Аналізуючи вплив сімейних факторів на розвиток емоційних розладів у дітей, варто звернути увагу на характер виховання і сімейні відносини [2, 76].
   На нашу думку, факторами, що сприяють появі неврозів у підлітків у родині, є:
   1. Структура родини: тривожна мати - недовірливий батько, тривожно-недовірлива мати - батько з твердим, вольовим характером, а також присутність авторитарної бабусі по лінії матері, що конкурує зі своєю дочкою у питаннях виховання дитини.
   2. Однобічний і неповний характер виховання, коли один член родини цілком усунутий від батьківських обов'язків (у більшості випадків недостатність батьківського впливу).
   3. Надмірна прихильність дитини до матері. У результаті він знаходиться у тривожній залежності від неї, ізольований від спілкування з однолітками.
   4. Сімейні конфлікти. Постійна тривожність, агресивність, нетовариськість у відносинах між батьками сприяють розвитку емоційної чутливості і непевності у підлітків.
   5. Гіперконтроль за шкільними досягненнями. У результаті у дітей виникає почуття провини, страх супроводжується почуттям скутості.
   6. Вік батьків. У молодих, емоційно безпосередніх і життєрадісних батьків діти менш схильні до проявів тривоги і занепокоєння. У батьків більш зрілих діти неспокійні: розвиток “пізніх” дітей протікає під знаком постійних турбот. Відчуваючи тривогу батьків, діти рано виявляють ознаки занепокоєння, що приводять до інфантильності і непевності у собі.
   Одним з найважливіших факторів виникнення неврозів у дітей є страх. За спостереженнями багатьох психологів у підлітковому віці виділяються так називані “синдроми страхів” (страх розлуки, соціальний страх, нав'язливий страх). “Страхом розлуки” називають стан страху, що виникає при реальній або уявлюваній погрозі розставання дитини з близькими і значущими для нього людьми. Особливу форму такого страху представляє шкільна фобія. Критерії шкільної фобії відображують необґрунтоване занепокоєння з приводу розлуки з близькою людиною (найчастіше з матір'ю), виражену тенденцію до відхилень від занять у школі (у результаті страху розлуки з близькою людиною), нездатність залишатися у будинку на самоті. У результаті у таких дітей наростає соціальна ізоляція, виникають відставання в навчанні, прагнення утримувати поруч із собою близьку людину. Слід зазначити, що такі симптоми характерні для полохливих, неконтактних дітей і підлітків, матері яких відрізняються боязкістю і не дозволяють дітям бути самостійними [5, с 263-264].
   У багатьох дітей і підлітків страх пов'язаний з визначеними ситуаціями й об'єктами (страх темряви, страх тварин), а також спостерігаються соціальні страхи (страх прийому їжі, спілкування з особами протилежної статі і т.д.) Діти намагаються всіма силами уникати відповідних ситуацій. У зв'язку з цим виникає явище ізоляції і втрати контактів зі своїми однолітками. У залежності від особливостей особистості таким підліткам властиві замкнутість, боязкість, страх невдач, а також страх перед критикою.
   У підлітковому віці особливо виявляються явища нав'язливих страхів. Нав'язливий страх завжди має на увазі впевненість в існуванні тієї або іншої небезпеки для життя. Такого роду явища носять затяжний характер і можуть перейти у невроз. Причинами появи неврозу нав'язливих станів можуть бути: помисливість підлітків, психічне навантаження, підвищена чутливість, часті простудні захворювання, хронічні тонзиліти, алергійні реакції, вікові зміни [2, 74].
   На наш погляд, доречним є аналіз вікових особливостей, які можуть бути передумовою для появи емоційних порушень у підлітків.
   Підлітковий вік характеризується підвищеною емоційною нестійкістю, зокрема, пов'язану з перебудовою гормональної системи. Полове дозрівання супроводжується виникненням полового потягу, часто неусвідомленого, а також нових сексуальних переживань. Серед порушень сексуального розвитку і сексуального поводження у підлітковому віці виділяють такі форми як онанізм, гомосексуалізм, транссексуалізм [5, с 331-344].
   Глибокі фізіологічні процеси захоплюють і нервову систему підлітка. Слід зазначити, що в цей період у підкіркових центрах головного мозку відкладаються емоційні сліди пізнання і самопізнання, зростає роль кори півкуль як контролю емоцій. Надмірно збуджується нервова система підлітка тоном категоричності і наказу. У результаті у підлітків виникають риси агресивності, порушення сну, нервові та депресивні розлади.
   Підліток прагне бути постійно у колі однолітків, відстоює інтереси групи, до якої примикає. Тому діти особливо гостро реагують на відсутність контактів з однолітками. Деякі батьки роблять помилки, ізолюючи дітей від спілкування, скептично відносяться до інших видів інформації. У таких випадках діти живуть у своєму внутрішньому світі, замкнуті, невпевнені. Особливо малоконтактність з однолітками розвивається у дітей, які є єдиними у родині [7].
   Головне придбання даного періоду є прояв самооцінки, яка нерозривно пов'язана з почуттям самоповаги, впевненістю у собі. З одного боку, підліток прагне зберегти свою індивідуальність, а з іншого боку - бути разом з усіма, належати групі, відповідати її цінностям і нормам. Таке протиріччя породжує або егоцентризм і відхід у себе, або відмовлення від особистої волі і самостійності у судженнях і діях. У результаті спостерігається втрата контактів з однолітками, зростає стан занепокоєння, тривоги, страху бути не собою [2, 71].
   Важливою передумовою, що сприяє розвитку неврологічних станів, є патологія мови (логоневроз). Порушення плину мови називають заїкуватістю. Найчастіше в основі заїкуватості лежать психічні порушення. Ці труднощі з'являються, коли у дитини розвивається страх перед мовою. У деяких дітей такі ж прояви зустрічаються тільки у віці полового дозрівання, особливо у чуттєвих підлітків, схильних до заниженої самооцінки. У результаті виникає почуття неповноцінності, що веде до малоконтактності з однолітками [5].
   Таким чином, ми вважаємо, що появам різних неврологічних розладів у підлітковому віці сприяють такі передумови:
   - емоційна чутливість і вразливість;
   - прояви страхів;
   - сексуальні відхилення;
   - мовні розлади;
   - відсутність контактів з однолітками;
   - порушені сімейні відносини;
   - неадекватне виховання.
   Методика дослідження. У нашому дослідженні приймали участь 40 підлітків педагогічного ліцею і 40 підлітків зі школи-інтернату № 1 м. Слов'янська. Вік досліджуваних дітей - 13-15 років.
   Програма нашого дослідження була складена з наступних методик:
   1. Діагностика міжособистісних стосунків Т. Лірі.
   2. Методика діагностики рівня невротизації Л.І. Вассермана.
   3. Методика диференційної діагностики депресивного стану Зунге.
   4. Опитувальник А. Басса й А. Дарки по вивченню рівня агресії.
   5. Діагностика ступеню астенії.
   Як методику дослідження міжособистісних стосунків підлітків ми використовували опитувальник Т. Лірі. Опитувальник складається з 128 оціночних суджень, у ньому виділяється 8 типів відношень:
   1. Авторитарний. 5. Підкорений.
   2. Егоїстичний. 6. Залежний.
   3. Агресивний. 7. Дружелюбний.
   4. Підозрілий. 8. Альтруїстичний.
   За формулою (І - V) 4- 0,7 (VIII + II - VI) рахується домінування, а за формулою (VII - III) 4- 0,7 (VIII - II -IV 4- VI) рахується дружелюбність.
   З метою дослідження рівня невротизації'підлітків нами була використана методика Л.І. Вассермана. Методика складається з 40 питань, на які треба було відповісти “так” чи “ні”. За результатами методики ми виявили рівні невротизації підлітків: високий, середній чи низький.
   Для дослідження рівня депресії у підлітків ми використовували методику В. Зунге (адаптовану Т. Балашовою). Опитувальник складається з 20 тверджень, які характеризують виявлення депресивного настрою і чотирьох варіантів відповіді: “ніколи або рідко”, “іноді”, “часто”, “постійно”. Рівень депресії (РД) розраховувався за допомогою формули:

Формула

   Ця методика позволила нам простежити самопочуття підлітків останнім часом та визначити рівень депресії:
   • істинний стан депресії;
   • субдепресивний стан або маскуюча депресія;
   • наявність легкої депресії;
   • діагностується відсутність депресії.
   Для визначення рівня агресивності і ворожості ми використали опитувальник А. Басса й А. Даркі. Він складається з 75 тверджень, на які досліджений відповідає “так” чи “ні”.
   Результати дозволяють визначити наявність і перевагу у підлітка таких видів агресивності і ворожості як:
   - фізична агресія - образа
   - посередня агресія - підозрілість
   - роздратування - вербальна агресія
   - негативізм - почуття провини
   Порівняння з ключем і підрахунок балів дозволяє зробити висновок про ступінь агресивності і ворожості підлітка. Індекс ворожості містить в собі п'яту і шосту шкалу, а індекс агресивності містить в собі першу, другу, третю і сьому шкалу. Нормою агресивності автори вважають величину її індексу рівну (21 ± 4) бали, а ворожості (7 ± 3) бали.
   Дослідження ступеня астенії ми провели за допомогою опитувальника ШАС. Методика складається зі шкал, які містять 30 пунктів-тверджень, відображуючи характеристики астенічного стану. У методиці існує 4 варіанти відповіді “ні”, “мабуть так”, “вірно” і “зовсім вірно”. Середня норма індексу астенії дорівнює 37,22 ± 6,47.
   Отримані дані дозволили нам проаналізувати причини виникнення та особливості протікання неврозів та депресивних станів у підлітків ліцею і підлітків інтернату.
   При визначенні типів відношень у спілкуванні підлітків ліцею та інтернату було досліджено, що у двох групах виражені агресивність і підозрілість, що говорить про неадаптивну поведінку як підлітків інтернату, так і підлітків ліцею. Слід відмітити, що у підлітків ліцею переважає рівень авторитарності, у той час як у підлітків інтернату простежується високий рівень егоїстичності (рис. 1).

Рис. 1. Графічні показники типів відношень у спілкуванні підлітків ліцею та інтернату

Рис. 1. Графічні показники типів відношень у спілкуванні підлітків ліцею та інтернату

   Дані дослідження рівня невротизації у підлітків свідчать, що у підлітків обох груп виявлено середній рівень невротизації. Ці показники дозволяють зробити висновки про емоційну нестриманість, негативний фон хвилювання, неініціативність, залежність і соціальну дезадаптацію (рис. 2).

Рис. 2. Показники невротизації у підлітків ліцею та інтернату

Рис. 2. Показники невротизації у підлітків ліцею та інтернату

   Результати дослідження депресивного стану показують, що у деяких підлітків ліцею та інтернату виявлена легка та маскуюча депресія, що говорить про поганий настрій досліджуваних, присутність апатії, розгубленості і тривоги (рис. 3).

Рис. 3. Показники депресивного стану у підлітків ліцею та інтернату

Рис. 3. Показники депресивного стану у підлітків ліцею та інтернату

   При дослідженні рівню агресії і ворожості видно, що у окремих учнів як ліцею, так і інтернату є високі показники рівню агресії (роздратування, фізична агресія, вербальна агресія та почуття провини) (рис. 4).
   Дані щодо показника ступеню астенічного стану свідчать, що у підлітків як ліцею так і інтернату виявлена астенія. Ці результати говорять про зниження активності, працездатності, спостереження стану пригніченості, відчаю, співчування і туги. Але слід відмітити, що у підлітків інтернату показник з вираженим астенічним станом вище, ніж у підлітків ліцею (рис. 5).

Рис. 4. Показники рівнів агресії та ворожості у підлітків ліцею та інтернату

Рис. 4. Показники рівнів агресії та ворожості у підлітків ліцею та інтернату

Рис 5. Показники ступеню астенічного стану у підлітків ліцею та інтернату

Рис 5. Показники ступеню астенічного стану у підлітків ліцею та інтернату

   Висновки.
   1. Проблема дослідження депресивних станів та неврозів у підлітків є однією з актуальних, особливо на сучасному етапі розвитку суспільства.
   2. У підлітків ліцею та інтернату виражені агресивність і підозрілість, що каже про неадаптивну поведінку підлітків. Але у підлітків ліцею переважає рівень авторитарності, в той час як у підлітків інтернату спостережується високий рівень егоїстичності. Однак слід відмітити, що показники дружелюбності вище у спілкуванні у підлітків ліцею, ніж у підлітків інтернату.
   3. При виявленні показників невротизації підлітки інтернату і ліцею показали середній рівень. Це вказує на емоційну нестійкість, негативний фон хвилювань, безініціативність, труднощі у спілкуванні, соціальну залежність.
   4. У деяких підлітків ліцею та інтернату простежується легка та маскуюча депресія, що говорить про поганий настрій досліджуваних, присутність апатії, розгубленості і тривоги. Це вказує на те, що учні почувають себе непрацездатними, важко роблять те, що вміють, не вірять у майбутнє, повільно приймають рішення.
   5. Показники рівню агресії у підлітків інтернату переважають за такими шкалами, як посередня агресія, роздратування, фізична агресія, підозрілість, вербальна агресія. Це вказує на виражений негативізм як через форму, так і через зміст речових звернень до інших людей, роздратованість, готовність при мінімальному збудженні змінитися, спрямованість проти авторитетів і керівництва, схильність до недовіри, обережність. Підлітки ліцею проявили фізичну агресію, роздратування, образу. Це вказує на те, що вони використовують фізичну силу проти інших, проявляють ненависть до оточуючих, незадоволені через страждання.
   6. У підлітків обох груп взагалі виявлена астенія, що говорить про байдужість, непрацездатність, часто спостерігається стан пригніченості, відчаю, співчування і туги. Але слід відмітити, що у підлітків інтернату показник з вираженим астенічним станом вище, ніж у підлітків ліцею.

ЛІТЕРАТУРА

1. В мире подростка / Под ред. А.А. Бодалева. - М.: Медицина, 1980. - 296 с.
2. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. - М.: Педагогика, 1986. - 109 с.
3. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. - СПб: Союз, 1998. - 324 с.
4. Лебединский В.В. Нарушения психического развития у детей: Учебное пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 58 с.
5. Психотерапия детей и подростков: Пер. с нем. / Под ред. X. Ремшмидта. - М.: Мир, 2000. - 656 с.
6. Эберлейн Г. Страхи здоровых детей. Пер. с нем. Ю. Лукьянова. - М.: Знание, 1981. - 192 с.
7. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция / В.В. Лебединский, О.С. Никольская, Е.Р. Баенская, М.М. Либлинг. -М.: Изд-во МГУ, 1990. - 197 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com