www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологія соціального впливу на становлення цінностей у контексті їх структурно-смислової еквівалентності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологія соціального впливу на становлення цінностей у контексті їх структурно-смислової еквівалентності

Л. В. Романюк

ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО ВПЛИВУ НА СТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ У КОНТЕКСТІ ЇХ СТРУКТУРНО-СМИСЛОВОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ

   На становлення цінностей особистості впливає цілий ряд соціальних і внутрішньо-індивідних чинників. Соціально-психологічна сторона процесу становлення цінностей представлена соціалізуючими інститутами (організаціями) суспільства, для яких особа виступає суб'єктом впливу. До чинників зовнішніх соціально-психологічних впливів можна віднести елементи мікро-середовища (групи членства, референтні групи та їх цінності) і макросередовища (традиційна система загальнолюдських цінностей, соціальних ролей, засобів масс-медіа, соціальні інститути тощо).
   Соціалізація - це процес, в ході якого індивіди засвоюють знання, уміння та диспозиції як підґрунтя більш чи менш ефективної участі в житті суспільства [3, 76]. Ми обрали цю дефініцію соціалізації серед багатьох інших, тому що в ній визначено міру соціалізованості.
   Крос-культурні психологи [9] розглядають цінності основним аспектом культури й головним джерелом для пояснення крос-культурних відмінностей у людській поведінці. Починаючи з етапу вивчення цінностей Хофстедом [4], дослідники сформували різні набори даних, які вимірюють цінності в культурних групах в усьому світі [6, 10]. Дослідження внутрішньої структури сфери цінностей і її стабільності доречне для вирішення цілого ряду прикладних й теоретичних завдань.
   Мета даної статті з'ясувати еквівалентність внутрішньої структури та смислу цінностей та за допомогою цього виявити розходження у внутрішній структурі цінностей і показати фундаментальні впливи соціальної структури культури на психологічному функціонуванні. Це виявляє ступінь еквівалентності внутрішньої структури сфери цінностей певній соціальній групі.
   Для цієї мети, ми використовуємо дані, зібрані за допомогою методики для вивчення цінностей особистості Шалома Шварца (SVS). SVS був розроблений і призначений для того, щоб забезпечити всебічний вимір сфери цінностей. Оскільки вибірка складалася з студентів і викладачів більшості країн світу, то дані визнані рядом дослідників прийнятними для вивчення структурної еквівалентності. Перед подальшою розробкою питань дослідження вважаємо за потрібне зробити короткий огляд теорії цінностей Шварца і попередніх емпіричних досягнень.Теорія цінностей Шварца [6, 7] визначає цінності як зв'язані між собою емоцією віри бажані, трансситуативні цілі або способи поведінки, які сприяють досягненню цих цілей. Цінності структуруються один відносно одного за їх важливістю як керівні принципи життя. Вони функціонують як стандарти, що визначають вибір і оцінку поведінки людей і подій. Шварц [6] відрізнив 10 відмінних типів цінностей. Кожна цінність визначена мотиваційною ціллю, що її обслуговує. Список десяти цінностей - влада, досягнення, гедонізм, стимуляція, самостійність, універсалізм, доброта, традиція, конформність і безпека.
   Згідно з теорією динамічних відношень між ціннісними типами, що описує концептуальну організацію системи цінностей, стверджується, що дії на основі певного типу цінностей мають психологічні, соціальні й практичні наслідки. Вони можуть конфліктувати чи, навпаки, узгоджуватися з іншими типами цінностей. Зокрема, у вертикальному напрямку відносна цінність самотрансцендентності (універсалізм, доброта) протистоїть відносній цінності у самоствердженні (влада, досягнення); у горизонтальному напрямі відносно попередньої в прецеденті, відносна цінність змін (самостійність, стимуляція, гедонізм) протистоїть відносній цінності консервативності (конформізм, безпека, традиція) [5]. Загальна схема конфліктності й узгодженості між ціннісними типами, що утворюють теоретичну структуру системи цінностей, відображена на рис. 1. Конкуруючі ціннісні типи розходяться в протилежні напрями від центру, взаємодоповнюючі типи розміщуються за ступенем близькості, утворюючи коло, про що йшлося в нашій попередній розвідці [1]. Цінності Шварца стосуються всіх сфер життєдіяльності, тому автором даної статті методика Шварца для вивчення цінностей особистості адаптована до української аудиторії.Імовірна структура сфери цінностей відбиває відношення конфлікту або відповідності серед спонук, які лежать в основі 10 цінностей. Цінності з узгодженими мотиваційними цілями повинні мати позитивні взаємозв'язки. Цінності з неузгодженими мотиваційними цілями, які є невідповідними, мають відношення негативні або принаймні не позитивні. Шварц (Schwartz, 1992) стверджує, що наступні цінності взаємозв'язані позитивно: (а) влада і досягнення, (b) досягнення й гедонізм, (с) гедонізм і стимуляція, (d) стимуляція й самостійність, (є) самостійність і універсалізм, (f) універсалізм і доброта, (д) традиція й конформність, (h) конформність і безпека, і (і) безпеки й влада. Він стверджує також, що наступні цінності негативно взаємозв'язані й можливо навіть перебувають в протиріччі: (а) самостійність і стимуляція проти відповідності, традиції, і безпеки; (b) універсалізм і доброта проти досягнення й влади; і (с) гедонізм проти конформності й традиції.
   Двовимірне, кругове уявлення зображує ці структурні гіпотези графічно. Узгоджені цінності виступають суміжними одна з одною у колі, конкуруючі цінності - опозиційно зображені одна відносно одної (мал.1). На рівні абстракції, два біполярних виміри були ідентифіковані в структурі цінностей, а саме цінності самотрансцентентності (доброта і універсалізм) протистоять самоствердженню (влада і досягнення), цінності відкритості змінам (самостійність, стимуляція, і гедонізм) протиставляються цінностям консерватизму (традиція, конформність і безпека). Відповідно з цим аналізом про узгодження й конфлікт висувається основне припущення теорії цінностей - сфера цінностей може найкраще осмислюватися як мотиваційний континуум, де поступово змінюється значення, оскільки відбувається переміщення від однієї цінності до суміжних.
   Більш сучасне теоретизування пропонує альтернативний спосіб осмислення тієї ж самої двовимірної структури [8]. Цей спосіб групує цінності за критерієм вираження персональних характеристик і інтересів (особистісно-центровані: самостійність, стимуляція, гедонізм, досягнення, і влада) напроти тих, які регулюють відносини з оточенням й ефектами на них (соціально-центрований: універсалізм, доброта, традиція, конформність і безпека). Одночасно, це групує цінності в такі, що виражають саморозширення без занепокоєння (цінності росту: самостійність, універсалізм, доброта, стимуляція і гедонізм) проти тих, які виражають самозахист, що базується на занепокоєнні (цінності захисту: безпека, влада, досягнення, конформність, і традиція). Оскільки теорія вважає, що сфера цінностей - це мотиваційний континуум, тому двовимірні уявлення є змінними й сумісними з оригінальним формулюванням теорії цінностей.
   М.Вах і Б.Хаммер [7] доповнили цю модель, показуючи, що істотно було б додати ще два типи відносної цінності заради знання: раціональна, або логічна правда й нераціональна правда (віра в долю, у надприродне) (Рис. 1).
   Міжнародна практика свідчить, що ступінь еквівалентності внутрішньої структури сфери цінностей певної соціальної групи та здійснення моніторингу з подальшим аналізом й оцінюванням ситуації виступає єдино можливим способом перевірки того, який рівень підготовки мають студенти і викладачі навчальних закладів, наскільки зміст освіти відповідає сучасним вимогам суспільства та рівню міжнародних стандартів в галузі освіти, які тенденції спостерігаються у зміні якості підготовки студентів, які чинники впливають на якість навчання та освіченість молоді, яким чином можна покращити негативні явища, які зміни доцільно внести до освітніх стандартів і вимог, обов'язкових знань, умінь, навичок і цінностей студентів, виходячи з результатів проведеного аналізу рівня підготовки та запитів суспільства.
   Ці явища та елементи перелічених вище завдань освіти дозволяє відстежити, згадана уже й детально розглянута, методика Шалома Шварца [6] для вивчення цінностей особистості. Шварц (Schwartz, 1992) [6], чиї праці продовжують думку Рокіча (Rokeach, 1973) [5], запропонував список з п'ятдесятьох шести цінностей, які поєднуються в десять класів і організовуються відповідно до кругової моделі, що була виявлена у всіх країнах. Наявність цих цінностей було перевірено на 200 респондентських вибірках, проведених у більш, ніж 60 країнах світу й за участю 100 тисяч респондентів. Вибірка включала в основному учителів, викладачів і студентів університетів. Вибір учителів і викладачів як професійної групи був обумовлений тим, що вони відіграють ключову роль у ціннісній соціалізації. Проте, дотепер вітчизняні психологи не приділили моделі цінностей Шварца належної уваги, в тому числі вивченню цінностей суб'єктів освіти та моніторингу її якості.

Рис. 1. Модель структури цінностей S. Schwartz переглянута М. Wach і В. Hammer (2003)

Рис. 1. Модель структури цінностей S. Schwartz переглянута М. Wach і В. Hammer (2003)

   Структурно-смислова еквівалентність полягає в необхідності встановлення того, чи мають досліджувані цінності той самий зміст у різних соціальних групах чи культурах. Навіть використовуючи самі якісні переклади, ми не можемо бути впевненими, що вираження цінності має еквівалентний сенс різними мовами. Домінуючий акцент нашого психологічного дослідження полягає в пошуку таких універсалів когнітивного, емоційного та поведінкового характеру.
   Цю проблему еквівалентності сенсів ми спробували вирішити, з'ясовуючи, чи є структура відношень між цінностями усередині кожної досліджуваної групи подібною. Зміст цінності уточнювався за допомогою її асоціацій - позитивних, негативними або нейтральних -з іншими поняттями. Якщо цінності мали подібний сенс у різних досліджуваних групах вибірки, тоді інтеркореляції між цими цінностями виступали також подібними. Якщо ж зміст цінностей розрізнявся в досліджуваних групах, інтеркореляції між цінностями також розрізнялися. Тому нами оцінено ступінь подібності в патернах кореляційних зв'язків шляхом факторного аналізу набору цінностей, окремо в кожній досліджуваній групі. Порівняння факторів, осей виміру цінностей, які виявилися в кожній групі вибірки підтвердило еквівалентний сенс і структуру в цих групах піддослідних, оскільки цінності мають у них еквівалентний сенс. Вони розташовані в подібних факторах, або осях виміру.
   Структурно-смислова еквівалентність виступає надзвичайно актуальною в адаптації методики до україномовної аудиторії. Валідність запитальника Шварца, адаптованого нами з метою вивчення цінностей у українськомовних громадян, забезпечується тим, що в основі її лежить чітка й теоретично обґрунтована концепція автора, яка містить операціональні характеристики цінностей. Методика спрямована на вивчення універсальних, загальнолюдських цінностей, що існують у кожній культурі.
   Протягом 2005-2006 pp. нами проводилася робота з адаптації запитальника Шварца на українськомовній вибірці за відповідною процедурою адаптації тесту [2, 7-8]. Проведений кореляційний аналіз отриманих результатів російськомовного й українськомовного варіантів методики Шварца виявив сильний прямий зв'язок (0,94), що свідчить про високу ступінь адаптованості українськомовного варіанту методики.
   Протягом 2007-2008 pp. було проведено дослідження з використанням українськомовного варіанту методики. Обстежилися студенти Кам'янець-Подільського національного університету та Подільського державного аграрно-технічного університету у віці від 17 до 21 років (вибірка 509 осіб). За результатами дослідження були внесені незначні зміни у формулювання деяких пунктів запитальника й інструкцію.
   Потім було проведено емпіричне дослідження цінностей у ранньому юнацькому віці (школярі 8-9 класів) та педагогів, що відіграють найзначущішу роль у соціалізації особистості. Для кожної групи піддослідних підраховано середній бал у кожному з 10 типів цінностей на рівні нормативних ідеалів і на рівні індивідуальних пріоритетів. Результати середнього балу на рівні нормативних ідеалів представлені в таблиці 1. Середні показники дозволяють робити висновки про співвідношення значущості цінностей у різних групах піддослідних.

Таблиця 1
Середні показники значимості типів цінностей на рівні нормативних ідеалів

Типи цінностей

8-11 класи

Студенти

Викладачі

Конформность

4,08

3,80

3,94

Традиції

3,23

3,02

3,13

Доброта

4,58

4,72

4,01

Універсалізм

4,03

3,99

4,30

Самостійність

4,11

4,49

3,50

Стимуляція

3,48

3,53

3,11

Гедонізм

3,97

2,98

3,47

Досягнення

4,30

4,67

4,49

Влада

2,81

2,93

2,87

Безпека

4,60

4,55

4,23

   Аналіз середніх показників значущості типів цінностей на рівні нормативних ідеалів, дозволяє зробити висновок про їхню відносну значущість для груп дослідженої вибірки.
   Як видно з наведеної вище таблиці 1 на рівні нормативних ідеалів (тобто на рівні переконань) для обстеженої вибірки (у цілому) найбільш значущими для юнаків і дівчат груп школярів, студентів і педагогів є цінності безпеки, доброти (турбота про благополуччя близьких), а також особистісна цінність досягнення та універсалізм.
   Найменшою значущістю, як на рівні нормативних ідеалів, так і на рівні індивідуальних пріоритетів володіють такі цінності, як влада, стимуляція, традиції та конформність.
   Переважання зазначених вище ціннісних типів у досліджуваних групах дозволяє відзначити позитивну тенденцію для структурно-смислової еквівалентності їх цінностей, оскільки їх домінування передбачає пріоритет блага та добробуту людей, гальмуючи дії й спонуки, що можуть зашкодити.
   Становлення цінностей школяра, студента чи педагога здійснюється в процесі його соціалізації, але специфіка цього процесу для кожного з них полягає в тому, що студент сам обирає соціальну ситуацію, вступаючи до того чи іншого навчального закладу. Власне він робить добровільний вибір соціально-психологічної сторони відповідно до особистісного інтересу. Якщо ж він особистість не реактивна, а активна, то сам вибирає для якого соціального інституту бути суб'єктом впливу.
   Беручи до уваги розроблену Шварцем теорію динамічних відношень між ціннісними типами, можлива ще одна лінія аналізу. Це може бути аналіз зв'язків між типами цінностей. Для вивчення характеру відношень між цінностями в межах однієї системи ми виявили коефіцієнти кореляції між значимістю типів цінностей на рівні нормативних ідеалів і на рівні індивідуальних пріоритетів для кожної групи піддослідних. Результати кореляції будуть висвітлені у наступній розвідці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Романюк Л.В. Емпіричний аналіз загальних цінностей, цінностей освіти і праці у світлі західного вчення // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка, Л.А.Онуфрієвої. - Вип. 2. -Кам'янець-Подільський: Аксіома. - 2008. - С. 288-297.
2. Словарь-справочник по психологической диагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ.; Отв. ред. Крымский СБ. - Киев: Наук, думка, 1989. - 200 с.
3. Brim O.V. (1966) Socialization the live cycle// О.Brim and S.Wheeler (Ed.) Socialization after childhood. - N.Y.
4. Hofstede, G. (1980). Culture's consequences: International differences in work related values. Beverly Hills, CA: Sage.
5. Rokeach M. (1973) The nature of human values. - New York : Free Press.
6. Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. In M. Zanna (Ed.), Advances in experimental social psychology (Vol. 25, pp. 1-65).
7. Schwartz, S. H. (2005). Basic human values: Their content and structure across countries. In A. Tamayo & J. B. Porto (Eds.), Valores e comportamento nas organizacoes [Values and behavior in organizations] (pp. 21-55). Petropolis, Brazil: Vozes.
8. Schwartz, S. H. (2006). Les valeurs de base de la personne: Theorie, mesures et applications [Basic human values: Theory, measurement, and applications]. Revue Francaise de Sociologie, 45, 929-968.
9. Smith, P. В., & Schwartz, S. H. (1997). Values. In J. W. Berry, M. H. Segall, & С Kagitcibasi (Eds.), Socialbehavior and applications: Vol. Ill of handbook of cross-cultural psychology (2nd ed., pp. 77-118). Boston: Allyn & Bacon.
10. Triandis, H. С (1995). Individualism and collectivism. Boulder, CO: Westview. Van de Vijver, F. J. R., & Leung, K. (1997). Methods and data analysis for cross-cultural research. London: Sage.
11. Wach M. (2001). “Valeurs de base de la personne et dimensions professionnelles”, L/Orientation Scolaire et Professionnelle, 30, Hors-serie, Actes du colloque “Eduquer en orientation: enjeux et perspectives”, 474-480.
12. Wach M., Hammer B. (2003). La structure des valeurs est-elle universell? Genese et validation du modele comprehensif de Schwartz, Paris, L'Harmattan.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com