www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Соціально-психологічні механізми формування авторитету військовослужбовців збройних сил України в процесі їх первинної підготовки
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Соціально-психологічні механізми формування авторитету військовослужбовців збройних сил України в процесі їх первинної підготовки

О.Ф. Приліпко

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ АВТОРИТЕТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ЇХ ПЕРВИННОЇ ПІДГОТОВКИ

   Вступ. Однією з умов формування авторитету військовослужбовця ЗСУ є рівень сформованості особових якостей: загальнокультурних (культури професійної діяльності, ввічливості, тактовності); професійно-психологічних (діловитості, дисциплінованості, сумлінності, симпатії, емоційної стійкості, комунікабельності). Ми вважаємо, що в процесі навчання в учбових центрах Збройних сил України можлива оптимізація розвитку даних якостей.
   Аналіз показав, що експерти оцінюють недостатню ефективність вживаних форм і методів навчання - 93 %. Для оптимізації учбового процесу було запропоновано: збільшити кількість навчальних годин -91 %, збільшити кількість навчальних годин, відведених на практичне навчання, - 86 %, збільшити кількість годин, відведеного на вивчення теми “Професійна етика і моральна зовнішність військовослужбовця ЗСУ” - 64 %. З цього можна зробити висновок, що при організації учбового процесу в експериментальній групі по вказаних дисциплінах необхідно збільшити кількість навчальних годин і перерозподілити їх так, щоб більше часу відводилося відробітку практичних навиків і умінь.
   Постановка проблеми у загальному вигляді. З цією метою в даний час практично покладений початок серйозної реформації діяльності підрозділів ЗСУ, що безпосередньо зачіпає і учбові центри даної системи, які покликані не тільки щепити слухачам шанобливе відношення до служби в Збройних силах України, але і готувати ті кадри, які в змозі змінити ситуацію в позитивному напрямі, збільшити ступінь збігу інтересів і намірів населення і військовослужбовців Збройних сил України.
   Виключно значуща і відповідальна в процесі первинної підготовки роль учбових центрів, покликані розвинути в результаті навчання і виховання слухачів професійно-психологічні завдатки; перетворити їх в надійну систему властивостей якостей, навиків, здібностей, призначену і готову для реалізації в умовах складної і часто екстремальної практики.
   Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано рішення даної проблеми і на які спирається автор. На думку В.Ю. Кузнецова, успішність процесу психологічної і професійної підготовки слухачів багато в чому залежить і визначається особливостями його соціальної адаптації до нових умов життя, оскільки адаптаційний період тісно пов'язаний з процесом соціалізації і спричиняє за собою неодмінне освоєння слухачем групових цінностей, принципів і норм. При цьому треба враховувати, що залежно від особових особливостей слухачів “процес адаптації може носити або пасивний (тобто направлений на пристосування до умов життєдіяльності), або активний (тобто направлений на активну і цілеспрямовану зміну умов життєдіяльності з метою їх поліпшення) характер. Ознаки активної адаптації, як правило, вказують на успішність протікання всього процесу в цілому” [1].
   Серед чинників, що впливають на адаптацію слухачів учбових центрів, особливе місце займає стан їх психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності, що є “цілісним проявом світоглядною, етичною, мотиваційною, професійною, емоційною, вольовою, естетичною, фізіологічною характеристик особистості” [2].
   Як вважає Е.А. Пономарева “в структуру професійно -психологічної підготовки військовослужбовців ЗСУ в сучасних умовах входять професійно - етичні якості” [3].
   Професійна етика військовослужбовців ЗСУ є сукупністю етичних принципів, норм, етичних категорій, що виражають і визначають його відношення до свого службового обов'язку як обв'язка професійного, а за допомогою його, до цивільному, громадського [4].
   Специфічні професійні відносини в діяльності різних структурних підрозділів ЗСУ неминуче породжують своєрідні форми моральних вимог, розпоряджень і оцінок. Все це підтверджує необхідність оволодіння військовослужбовцями ЗСУ системою знань з проблем професійної етики, де є щось загальне для всіх і особливе для кожної конкретної сфери службової діяльності.
   У будь-яких службових ситуаціях, щоб уникнути негативного сприйняття, він повинен дотримуватись етичних норм, проявляти такт, коректність, гуманне, шанобливе і справедливе ставлення до людей, дотримуватися правил професійного етикету.
   Якщо військовослужбовець ЗСУ не дотримується даних етичних норм, то, на думку П.П. Баранова, це “сприяє деградації правосвідомості військовослужбовців ЗСУ”. Низький рівень правосвідомості особового складу є разом з іншими, причиною низького авторитету ЗСУ в суспільстві. У свою чергу, невисока авторитетність військових функцій серед населення, громадськості вельми сильно впливає на стан правосвідомості, враховується ним” [5].
   Мета статті. Розглянути поняття “процесу психологічної і професійної підготовки слухачів”, “професійних звичок”, вивести основні принципи діяльності ЗСУ, зміст професійної культури, мету психологічної підготовки військовослужбовців ЗСУ.
   Виклад основного матеріалу дослідження. Одним з основних принципів діяльності ЗСУ є їх нерозривний зв'язок з народом, вірне служіння його інтересам, опора на самодіяльні організації трудящих. Кожен військовослужбовець повинен виходити в своєму відношенні до справи з цієї вимоги у вигляді ряду принципів, відповідно до яких повинен бути підготовлений військовослужбовець:
   - професійно-етичний моральний принцип. Виключно важливе місце в діяльності ЗСУ займає загально правовий принцип суворого дотримання законності. Його дотримання витікає з самого розуміння служби як етичної вимоги до самого себе, організованості в діях, дисципліни, професійної грамотності, внутрішньої та зовнішньої зібраності, що повинне виступати як принципова професійно-етична вимога до кожного військовослужбовця ЗСУ;
   - принцип відданості своїй професійній справі, постійне прагнення удосконалювати свою службову майстерність. Це положення, будучи загально моральним, переломлюється крізь призму службових завдань ЗСУ і прямо виражає етичне відношення людини до своєї професії.
   Окрім вище перерахованих загальних принципів, на думку Г.С. Улько, існують деякі особливі, менш загальні вимоги професійної етики, які можуть бути віднесені до ряду її норм. До таких особливих вимог професійної етики слід віднести: ввічливість, уважне відношення до громадян, само володіння, відчуття вдячності людям, що сприяють військовослужбовцям ЗСУ, віру в людину, в можливості її виправлення, об'єктивність, чесність і непідкупність, уміння зберігати службову і професійну таємницю і інші вимоги, які містяться в багатьох наказах, повчаннях, інструкціях, директивах, що регламентують діяльність ЗСУ і визначальних суть етичних вимог до її військовослужбовців.
   На думку В.А. Балашова, Н.М. Дудіна, Н.И. Зайцева, важливим принципом професійною діяльності військовослужбовців ЗСУ є етичні ідеали. Ідеал - це приваблива перспектива майбутнього, свобода від суперечностей і компромісів повсякденності, це прагнення до досконалості в людині, у відносинах між людьми, в суспільному ладі [6].Н.А. Катаев, акцентуючи увагу в своїй роботі на професійній моральності військовослужбовців ЗСУ, пише, що через специфіку своєї праці вони тісно пов'язані з людьми і тому постійно отримують принципову не тільки професійну, але і етичну оцінку, що виражається в авторитеті. Особливість професійної моральності військовослужбовців ЗСУ полягає в тому, що вона виступає елементом змісту професійної діяльності. Не випадково тому її норми іноді носять імперативний характер оформляються юридично, стають службовими, професійними нормами [7].
   Вищесказане по-різному знаходить своє віддзеркалення в роботах. Так, Н.Л. Гранат зміст професійної культури визначає як:
   - об'ємні, глибокі знання, перш за все, правових норм;
   - професійне відношення до норм має рацію (солідарність з ними, переконаність в справедливості, корисності і необхідності);
   - потреба і звичка виконувати накази;
   - професійні уміння, прийоми і навики;
   - професійний етикет;
   - наявність умов для наукової організації праці;
   - захищеність Батьківщини як стан і результат діяльності.
   Всі названі компоненти професійної культури взаємозв'язані і взаємозалежні, а їх якісна характеристика визначає рівень або ступінь розвиненості професійної культури [8].
   А.Ф. Дунаев, А.С. Батищев психологічним аспектом професійної культури називають професійні звички.
   Професійні звички - дії, стани, що стали стійкою своєрідною потребою, якістю особи. Коли така потреба не задовольняється, співробітник переживає неприємні почуття, неспокій, незадоволеність. Тому звичка спонукає поступати певним чином, викликає відповідну реакцію на ситуацію. Професійна культура є, коли ввічливе і уважне відношення до людей, акуратність, обов'язковість стали звичною потребою, нормою поведінки. Військовослужбовець високої професійної культури тактовно цікавий, принциповий, педантичний, він скрупульозно точний і дійсний у всьому, що стосується справи, обов'язків [9].
   Основною метою психологічної підготовки є практична підготовка військовослужбовця до успішного подолання психологічних труднощів оперативно-службової діяльності і правильного обліку її психологічних аспектів, інтенсивність, що підвищує її, і ефективність. Основними завданнями психологічної підготовки, що визначають її основний зміст, виступають:
   - професійний розвиток у навчаємих співробітників психологічних якостей, важливих для успіху оперативно-службової діяльності і професійних здібностей до неї;
   - формування професійно-психологічних умінь: аналітико-психологічних, тактико-психологічних і техніко-психологічних;
   - підвищення професійно-психологічної стійкості;
   - формування психологічної орієнтованості особи, що виражається в стійкому інтересі і увазі до психологічних аспектів діяльності, схильності і звичці до їх обліку при вирішенні оперативно-службових задач.
   Ми згідні з думкою A.M. Столяренко, що вважає, що слабка психологічна підготовка військовослужбовця ЗСУ ускладнює аналіз, регулювання людських вчинків і відносин в процесі рішення службових задач, що приводить до використання силових методів, домагання, насильства, погроз і інших незаконних заходів, служить причиною формалізму, черствості, гіпертрофованій владності, порушенням моральності і законності.
   Психологічна підготовка включає:
   - мотиваційну готовність (позитивне відношення до навчання в навчальному центрі);
   - вольову готовність (достатньо високий рівень розвитку довільності поведінки);
   - розумову готовність (наявність певного запасу знань, умінь і навиків);
   - етичну готовність (сформованість якостей, що забезпечують встановлення суспільних взаємин, входження в життя колективу, виконання спільної діяльності) [10].
   Отже, психологічна підготовка слухачів навчальних центрів ЗСУ України є системою спеціальних знань, що постійно діє, установок, способів, прийомів, навиків, за допомогою яких в процесі професійного навчання досягається практична адаптація слухача до своєї майбутньої професійної діяльності, гарантується йому успішне виконання службових функцій як військовослужбовця. Психологічна підготовка повинна включати і розвиток комунікативних умінь. Так, B.C. Лурі указує, що справжній успіх під час виконання свої службових обов'язків може бути досягнутий тільки за умови навмисної і ретельної підготовки військовослужбовців ЗСУ з акцентом на соціальний зміст і людські аспекти його діяльності [11].
   Психологічна підготовка як істотна частина загально професійного становлення майбутніх військовослужбовців ЗСУ створює надійну основу для фіксації, вдосконалення, розвитку, затвердження всіх найважливіших аспектів психології, а кінець кінцем - професійної свідомості військовослужбовців ЗСУ. П.П. Баранов, А.В. Мещерякова вважають, що “дійсна цінність позитивно-професійної свідомості військовослужбовців ЗСУ виявляється в повному ступені тільки в складних практичних, екстремальних, надзвичайних умовах, коли і перевіряється - наскільки готовий професіонал успішно діяти саме в критичних ситуаціях, реалізовуючи свої оперативно-службові функції”[10].
   Психологічна підготовка дозволяє найкращим чином використовувати способи, прийоми, засоби і психологічний потенціал особистості для досягнення мети. Психологічна підготовка направлена перш за все на розвиток системи умінь, адекватних класу вирішуваних військовослужбовцями ЗСУ оперативно-службових завдань.
   Уміння - це успішне рішення завдань на основі набутих знань і розвитку психічних і фізичних властивостей та якостей особистості [12]. Відповідно до цього визначення з'ясовуються дві головних психічних складових структури умінь.
   По-перше, уміле рішення задач на основі набутих знань. При цьому мається на увазі те, щоб володіти уміннями виявляти і враховувати психологічні чинники оперативно-службових ситуацій; встановлювати довірчі відносини; попереджати і вирішувати конфлікти; військовослужбовцю ЗСУ мало мати знання з психології, треба ще уміти їх застосовувати.
   Таким чином, уміння формується на основі широкого кола знань з психології. Чим глибше і ґрунтовніше військовослужбовець розуміє все те, що пов'язане з його роботою, тим успішніше він вирішує завдання, що стоять перед ним. Чим складніше завдання і умови, в яких вони виконуються, тим більше знань потрібно військовослужбовцю, тим глибше вони повинні бути, тим краще він повинен ними опанувати.
   Наступна психологічна складова професійної майстерності військовослужбовця - навички. Людина опановує умінням вирішувати ті або інші завдання спочатку свідомо, а потім його дії зводяться до автоматизму, актуально не контролюються свідомістю. Для навички характерною є “стереотипність, що виникла в результаті багатократних розумових, рухових вправ і тренувань” [12]. Більшість навичок отримуються на практиці, разом з тим важливе формування навичок у процесі первинної підготовки, тобто на початку служби в підрозділах ЗСУ, при рішенні професійних завдань на практичних заняттях з “Психологічної підготовки”.
   Навички звільняють військовослужбовця від зайвого усвідомлення контрольованих дій, прискорюючи тим самим процес мислення, економлячи час і фізичні сили. Навички звільняють свідомість військовослужбовця від пригадування різних відомостей, від контролю за діями, що постійно реалізовуються, і дозволяють зосередитися на головному в роботі, на творчих пошуках, проблемах, що важко вирішуються. Навички дозволяють йому успішно діяти в складній, небезпечній обстановці.
   Уміння і навички розвиваються в нерозривному зв'язку. З одного боку, оволодіння визначеним довкола навичок необхідно для формування умінь, з іншого - військовослужбовець, що володіє уміннями, може легше опанувати і нові навички.
   Висновки. Підводячи підсумок, слід сказати, що проведений аналіз підтверджує можливість розвитку професійно-психологічних якостей (діловитості; дисциплінованості; сумлінності; емпатії; емоційній стійкості; комунікабельності), що впливають на формування авторитету військовослужбовця ЗСУ в процесі вивчення дисципліни “Психологічна підготовка”. Це і є перспективою подальших розвідок у даному напрямку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кузнецов В. Ю. Проблемы адаптации слушателей вузов // Известия методического центра профессионального образования и координации научных исследований. - М., 1997. - № 1. - С. 180.
2. СуровицкаяТ. Б. Формирование профессиональной пригодности в процессе подготовки юристов для ВС // Психопедагогика в правоохранительных органах. - Омск, 1996. - № 1. - С. 65.
3. Пономарёва Е. Л. Психологические факторы обеспечения личной безопасности военнослужащих. - М., 1998. - С. 4.
4. Кукушин В. М. Твоя профессиональная этика. - М., 1994. - С. 6.
5. Баранов П.П. Профессиональное правосознание военослужащих: теоретические и социологические аспекты. - М., 1992. - С. 133.
6. Профессиональная этика и эстетическая культура: Учеб. пособие / Под ред. В. А. Балашова, Н. М. Дудина, Н. И. Зайцева и др. - Воронеж, 1998.- С.12.
7. Катаев Н. А. Некоторые аспекты профессиональной нравственной подготовки военнослужащих: Сб. науч. тр. - Рязань, 1996. - С. 7.
8. Гранат Н. Л. Профессиональное сознание и социалистическая законность военнослужащих. - М., 1984. - С. 56.
9. Психология и педагогика в профессиональной подготовке военнослужащих/ Под ред. А. Ф. Дунаева, А. С. Батищева. - М., 1992. -С. 5.
10. Баранов П.П. Правовая психология курсантов/ П.П. Баранов, А.В. Мещерякова. - Ростов-на-Дону, 2001.
11. Лури В. С. Анализ современного опыта психологической подготовки сотрудников полиции США. - М., 1991. - С. 34.
12. Психологический словарь/ Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М., 1990. - С. 297-298.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com