www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Соціальна роль матері у рольовій структурі особистості жінки у період ранньої зрілості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Соціальна роль матері у рольовій структурі особистості жінки у період ранньої зрілості

М.Б. Перун

СОЦІАЛЬНА РОЛЬ МАТЕРІ У РОЛЬОВІЙ СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ ЖІНКИ У ПЕРІОД РАННЬОЇ ЗРІЛОСТІ

   Постановка проблеми. За даними сучасних досліджень, материнство починає втрачати своє місце в ієрархії цінностей жінки [8]. Л. Шнейдер наголошує на тому, що у жінки зростає прагнення до високого професійного статусу та кар'єри, яке суперечить материнству. Ю. Евсенкова та А. Портнова [1] звертають увагу на те, що в кінці 20-го на початку 21-го століття відбувається ломка традиційної статевої стратифікації, що призводить до зміни ґендерних ролей, у тому числі і батьківських. Проблеми сім'ї як соціального інституту та як соціальної системи, питання сімейного виховання, вплив сім'ї на розвиток особистості дитини і дорослого, соціалізуючої функції сім'ї стають все більш актуальними.
   Більшість сучасних дослідження материнства так чи інакше опираються на зарубіжні психоаналітичні теорії [7]. Хоча зустрічаємо також і дослідження які проводяться в рамках рольових теорій [5]. Саме тому вважаємо актуальним провести емпіричне дослідження з метою визначення місця соціальної ролі матері у рольовій структурі особистості жінки - молодої матері.
   Аналіз основних досліджень та публікацій. Період ранньої дорослості має ряд своїх особливостей, що стосуються набуття людиною нових соціальних ролей, досягнення зрілості та подолання кризових періодів [5]. Про ці характеристики ми можемо говорити і в контексті вивчення материнства. Коли жінка стає мамою, вона набуває нової для себе соціальної ролі - ролі матері. Інтерналізуючи її, досягає нового рівня зрілості та материнської ідентичності.
   Тільки з настанням вагітності та народженням першої дитини жінкою набувається соціальний статус матері і у неї появляється реальна рольова поведінка, а сформовані раніше компоненти материнства конкретизуються та уточнюються у взаємодії з власною дитиною.
   О. Подобіна використовує поняття “етап прийняття ролі матері” як особливий період в ґенезі материнської сфери особистості жінки, що характеризується: появою реальної рольової поведінки, узгодженням батьківських установок жінки, її уявлень про себе як про матір, соціальних очікувань оточуючих, перебудовою рольового віяла особистості, появою чи актуалізацією потреби у материнстві, перебудовою особистісних смислів [5].
   Якщо співвіднести таку концепцію розвитку материнства з концепцією Г. Філіппової [7], то можемо вважати, що етап прийняття ролі матері починається з моменту планування чи виявлення вагітності, триває під час вагітності та у післяпологовому періоді і приблизно завершується тоді, коли дитина досягає одного-двох років.
   Роль матері достатньо складно стандартизувати. На відміну від інших ролей, вона не задана чіткими правилами, інструкціями і навіть соціальні очікування є дуже розмитими.
   Структура соціальної ролі матері яку визначила О. Подобіна включає в себе очікування ролі, концепцію ролі (розуміння жінкою своєї ролі), прийнятність чи не прийнятність ролі (ставлення жінки до своєї ролі) та рольову поведінку [5]. Соціальні очікування стають особливо важливими для будь-якої жінки, що вперше стала матір'ю і адаптовується до своєї нової ролі. їх протилежність чи не сформованість може значно ускладнити процес прийняття цієї ролі.
   На вміння жінки пристосуватися до своєї нової ролі впливає величезна кількість чинників. Для матері такими є: соціальна підтримка, особливо з боку чоловіка, подружнє щастя в період вагітності, оцінка жінкою своїх подружніх відносин та вагітності, самооцінка (у тих у кого вона вища, пристосуватися легше) [2].
   Н. Оліфірович, Т. Зінкевич-Куземкіна, та Т. Велента чинниками, що дозволяють швидше та легше освоїти батьківські ролі визначають: тривалість періоду залицяння - не менше року і не більше трьох років; наявність діадичного періоду у розвитку подружніх відносин, впродовж якого партнери можуть приготуватися до народження дитини та прийняття нових соціальних ролей. Народження дитини відразу після одруження чи у перший рік подружнього життя ускладнює процес прийняття факту материнства та батьківства. Якщо перша дитина не народжується у перші 3-5 років сімейного життя, це може свідчити про наявність проблем у пари [3].
   Метою даної статті є висвітлити результати емпіричного дослідження з визначення рольових пріоритетів жінок у віці ранньої зрілості та вияву серед них місця соціальної ролі матері.
   Результати емпіричного дослідження. Нами було досліджено 35 жінок віком від 20-ти до 39-ти років (середній вік досліджуваних склав 27 років). У кожної з них є дитина віком від 1-го місяця до 1-го року. Для більшості жінок (80 %) це перша дитина, для 17 % - друга, для 3 % - третя. Всі жінки у графі сімейний стан зазначили одружена.
   Для реалізації поставленої мети нами було використано модифікований варіант методики “Хто Я?” Куна і Мак-Портленда, методику “Страхи” В. Панка, Л. Бартишевої та анкету на визначення необхідних особистісних рис, якими повинна володіти жінка, щоб бути готовою до материнства.Оригінально тест “Хто Я?” Куна і Мак-Портленда [6] представляє собою техніку, що базується на використанні не стандартизованого само опису з наступним контент-аналізом. За задумом авторів методики, досліджуваному необхідно впродовж 12 хвилин дати 20 різних відповідей на питання “Хто Я?”, звернене до самого себе. Спонтанні відповіді записуються у будь-якій послідовності незалежно від логіки та грамотності. У методиці всі відповіді розділяються на чотири групи: фізичне Я (як об'єкт в часі і просторі), соціальне Я (місце в групі, соціальна роль), рефлексивне Я (індивідуальний стиль поведінки, особливості характеру), трансцендентне Я (абстрактна рефлексія незалежна від конкретної ситуації). Зазвичай відповіді першої та останньої груп складають меншість, тому переважно аналізуються відповіді другої та третьої груп. Визначається кількість відповідей, де людина відповідаючи, відносить себе до тої чи іншої групи та тих, де вона фіксує свої особистісні риси чи характеристики.
   Зважаючи на особливості групи досліджуваних (матері дітей віком від одного місяця до одного року, які очевидно є ще достатньо залученими до постійного догляду за дитиною), тест ми модифікували. Досліджуваним жінкам спочатку пропонувалося дати десять відповідей на питання “Хто Я?”, у довільному порядку, після чого їм пропонувалося проранжувати ці відповіді відповідно до їх пріоритетності на даний момент. У такий спосіб ми хотіли спочатку визначити перелік соціальних ролей жінки - молодої матері, а потім визначити, яким з них вони надають пріоритетів. Слід зауважити, що навіть зменшення кількості відповідей не полегшило жінкам виконання даного завдання. Даючи відповіді, жінки з легкістю вписували перші чотири відповіді, після чого у них виникали деякі труднощі. Лише 20 % досліджуваних дали всі десять відповідей (середня кількість відповідей 6,6). Самі жінки пояснювали такі труднощі знаходженням у декретній відпустці та деяким обмеженням сфери своїх зацікавлень та діяльності межами сім'ї та домашніми справами.
   Для визначення домінуючих страхів та переживань матерів нашої групи ми використали методику “Страхи” В. Панка, Л. Бартишевої [4]. Відповідно до інструкції досліджуваним у довільній формі пропонувалося написати про те, що їх турбує, чого? (кого?) вони бояться, за що? (кого?) вони переживають. У результаті всі відповіді класифікуються за такими категоріями: страхи, пов'язані із загрозою для життя та здоров'я; соціальні страхи; економічні страхи; страхи приниження; страхи перед тваринами; містичні (релігійні; фантастичні) страхи; страхи перед явищами природи. Нашим завданням було виявити, скільки та які з них будуть стосуватися їхньої дитини та реалізації їхньої материнської ролі.
   Третім завданням для досліджуваних жінок було назвати, зважаючи на їхній досвід, перелік тих рис та особистісних характеристик завдяки яким жінка зможе швидше підготуватися до материнства та позитивно прийняти роль матері.
   Інтерпретація отриманих нами результатів проводилася у декілька етапів. На першому етапі аналізу отриманих результатів ми визначили групи ролей за методикою “Хто Я?”. Зважаючи на особливості наших завдань та досліджуваних ми їх групували за такими категоріями: сімейне Я, соціальне Я, індивідуальне Я, професійне Я. До групи “сімейне Я” ми віднесли такі ролі, як дружина, мама, донька, сестра, тітка, внучка та інші (всього жінки зазначили десять різних відповідей). Групу “соціальне Я” склали такі ролі, як подруга/друг, громадянка, клієнт та інші (всього одинадцять відповідей). Такі ролі, як жінка, особистість, людина, красуня, комунікабельна та інші ми об'єднали у групу “індивідуальне Я” (вона виявилася найбільш різноманітною і тут жінки запропонували тридцять варіантів). У свою чергу ролі, які ми позначили як спеціаліст (вибір, який вказував на професійну приналежність, наприклад, вчитель, юрисконсульт, економіст та ін.) та такі, як керівник чи співробітниця/колега увійшли до групи “професійне Я” (всього 29 різних варіантів, враховуючи і самі професії). Ці чотири групи, на нашу думку, можна співвіднести зі сферами життя жінок, тобто сімейною, соціальною, індивідуальною (особистою) та професійною.
   Отже, бачимо, що найбільш різноманітною виявилася група, до якої увійшли ролі, що відображають індивідуальне Я жінок. Такий результат може свідчити про те, що власне самосприйняття жінки є більш різноманітним та багатогранним, що і відобразилося у їхніх відповідях. Решта груп виявилися більш-менш однорідними за кількістю названих відповідей тобто ті чи інші ролі однієї з чотирьох груп виявилися схожими для більшості жінок.
   Наступним етапом інтерпретації отриманих результатів за методикою “Хто Я?” був аналіз рольових пріоритетів досліджуваних жінок. Ми виділили шість пріоритетних ролей притаманних для більшості матерів. Ними стали: мама, дружина, донька, спеціаліст, подруга/ товариш, жінка. Ці ролі ми визначили за їхніми місцями на перших позиціях у структурах та частотою появи у цих структурах (наявність у виборах більшості матерів). Як бачимо, не зважаючи на більше представлення відповідей групи “індивідуальне Я”, пріоритетнішими для досліджуваних жінок виявилися ролі групи “сімейне Я”.

Рис. 1. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі матері

Рис. 1. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі матері

   66 % досліджуваних жінок соціальну роль матері поставили на перше місце (рис.1), 25 % на друге і 9 % на третє (всього 100 % жінок зазначили цю роль у своїх відповідях). З цього випливає, що для двох з трьох матерів найпріоритетнішою на даний момент у їхньому житті є материнська роль. Таким чином роль матері у рольовій структурі жінок з дітьми віком від одного місяця до одного року посіла перше місце.

Рис. 2. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі дружини

Рис. 2. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі дружини

   Роль дружини 32 % матерів поставили на друге місце і така ж кількість на третє місце (рис. 2), а також 11 % на четверте (всього 80 % виборів). Отже, для певної групи матерів у віці ранньої зрілості пріоритетнішими за інші виявилися соціальні ролі матері та дружини.

Рис. 3. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі доньки

Рис. 3. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі доньки

   Наступними у нашій структурі йдуть ролі доньки (рис. 3) та спеціаліста (рис. 4), по 20 % досліджуваних надали їй третього місця за значимістю (всього 63 % виборів кожної ролі). Визначальною постаттю для позитивного розвитку материнської сфери жінки є її досвід, тепер таудитинстві, взаємодії з власною матір'ю. Для більшості досліджуваних матерів це перша дитина, а отже і материнська сфера знаходиться ще у процесі розвитку (оскільки знаємо, що цей процес за ситуації норми поступово має завершуватися лише коли дитина досягає одного - двох років). Однак ідентифікація жінок з роллю доньки може мати й іншу сторону. Одне з пріоритетних місць цієї ролі може свідчити про психологічну незрілість жінки та невміння розмежувати своє теперішнє життя з життям у батьківській сім'ї.

Рис. 4. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі спеціаліста

Рис. 4. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі спеціаліста

   Середній вік жінок нашої групи складає 27 років і вони стали матерями вперше, а це означає, що більшість з них вже мали можливість здобути фах та реалізувати, чи почати реалізовувати, себе у професії. Саме цим ми і пояснюємо таке високе місце ролі спеціаліста у їхніх рольових пріоритетах.

Рис. 5. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі подруги/товариша

Рис. 5. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі подруги/товариша

   Роль подруги/товариша (рис. 5) 11 % жінок поставили на третю позицію та по 14 % поставили її на четверте та п'яте місця (всього 49% виборів). Кожен з нас є соціально заанґажованим і наявність соціальних контактів та комунікацій є цілком нормальним та навіть потрібним у житті людини не зважаючи на сімейний стан чи професійне навантаження.

Рис. 6. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі жінки

Рис. 6. Відсотковий розподіл пріоритетів ролі жінки

   Роль жінки по 14% матерів поставили на перше та друге місце (Рис. 6) та 6 % на третє місце у їхніх рольових ієрархіях (всього 40 виборів). Не зважаючи на високі місця у структурах, менша кількість виборів дещо знизила місце ролі жінки. Народження дитини, особливо першої, у житті жінки є переломним етапом у сприйнятті самої себе і саме тепер роль жінки відходить на нижчі позиції у порівнянні, наприклад, з роллю матері, яка з'являється лише після пологів і одразу займає свої “впевнені” перші місця.
   На наступному етапі ми проаналізували результати, отримані за методикою “Мої страхи”. Після систематизації відповідей всіх жінок, ми уточнили групи відповідно до поставленої мети.
   Ми отримали такі групи страхів та переживань: страхи пов'язані із загрозою для життя та здоров'я; страхи, пов'язані з дитиною; соціальні страхи; економічні страхи; страхи перед явищами природи; страхи простору; містичні страхи; професійні страхи.
   До першої групи ми віднесли такі страхи, як страх за власне здоров'я та страх нещасного випадку ці два страхи виявилися найпоширенішими у цій групі. Також сюди увійшли страх смерті та боязнь важкої старості та ін.
   Другу групу склали страхи та переживання жінок які стосувалися їхньої дитини та прийняття свого материнства. Деякі жінки звертали увагу на наявність у них страху бути поганою матір'ю, проте він не виявився домінуючим у цій групі. Страхи за життя, здоров'я та майбутнє дитини переважали у досліджуваних матерів.
   Найчисельнішою виявилася група соціальних страхів. Сюди ми включили також підгрупу, яка стосувалася страхів сімейного життя (зрада чоловіка, розлука з сім'єю, тривога за стабільність шлюбу). Переважна більшість тривог матерів стосувалися життя та здоров'я їхніх родичів та близьких. Також сюди увійшли страхи самотності, непотрібності, заздрості і не щирості людей, а також війни та ін.
   Решта груп не виявилися настільки чисельними як попередні. До групи економічних страхів увійшли: страх бідності, нестабільності у майбутньому, страх незадовільного фінансового становища, а також страх втрати чи пошкодження житла. Ряд жінок вказали на страх природних катаклізмів, який увійшов до групи страхів перед явищами природи. Однакова кількість матерів вказали на страхи простору (висота, глибина, темрява) та містичні страхи (страх Бога, чарів, потойбічного). Незначну групу утворили переживання за майбутню професійну діяльність. Матері вказали на побоювання втратити кваліфікацію чи роботу за час декретної відпустки, або взагалі не реалізувати себе у житті в професійному плані.
   Отримані результати свідчать, що страхи та переживання жінок, які стосуються дитини та реалізації жінкою ролі матері, не є домінуючими у їхньому житті. Решта тривог є достатньо стандартними, оскільки переживати і боятися за здоров'я та життя своїх близьких, матеріальну нестабільність та ін. є притаманним для кожної людини у більшій чи меншій мірі.

Рис. 7. Значущі риси характеру для засвоєння ролі матері (у %)

Рис. 7. Значущі риси характеру для засвоєння ролі матері (у %)

   Останнім етапом інтерпретації результатів став аналіз тих особистісних рис, які на думку матерів є особливо важливими та необхідними для того щоб бути готовою прийняти своє материнство. Найпріоритетнішими з них виявилися: терпіння, любов, доброта, чуйність та мудрість та ін. (рис. 7). Риса терпіння отримала перше місце, оскільки догляд за дитиною вимагає значної кількості зусиль, ресурсів та вміння виконувати декілька справ водночас. Без любові та доброти, на думку матерів, позитивно прийняти свою дитину та роль матері жінці може виявитися складно. Не оминули вони і характеристики мудрості, врівноваженості та наявності досвіду, які очевидно набуваються лише з віком та часом.
   Окрім рис характеру які жінки вважають необхідними у їхні переліки потрапили також і інші характеристики. Серед них матері окремо виділяли необхідність наявності любові до дітей та бажання мати дитину. Важливою особливістю яка є пріоритетною вони визначили стан здоров'я жінки, який би дав змогу виносити, народити та виховати дитину. Наявність матеріальної бази, фінансової стабільності та забезпеченості також мали б сприяти позитивному прийняттю жінкою ролі матері та легшому подоланню всіх труднощів з цим пов'язаних.
   Висновки. Результати проведеного нами дослідження показали, що соціальна роль матері у рольовій структурі особистості жінки для двох з трьох досліджуваних жінок посідає перше місце.
   Жінки з дітьми віку раннього дитинства пріоритетними у своєму житті вважають сімейні соціальні ролі: матері, дружини та доньки, що пов'язуємо з орієнтацією на реалізацію сімейних функцій певної групи жінок на час декретної відпустки. Така роль “індивідуального Я”, як наприклад, роль жінки для більшості матерів, відступає у цьому періоді життя на другий план.
   Як виявилось страхи та тривоги жінок є різносторонніми і стосуються всіх сфер їхнього життя. Окрему групу складають переживання, які стосуються їхньої дитини, її здоров'я та майбутнього, а також страх бути поганю мамою та неможливості поставити її “на ноги” та виховати “хорошу людину”. Проте страхи цієї групи не виявилися пріоритетними у житті жінок.
   Згідно з аналізом власного досвіду материнства, жінкам вдалося визначити ряд особистісних рис та соціальних характеристик, володіючи якими жінці буде легше прийняти роль матері.
   Отримані нами результати дали нам відповіді на деякі наші запитання, але водночас і поставили нові. Тому плануємо продовжувати нашу роботу в цьому напрямку і ставимо перед собою завдання ґрунтовнішого вивчення соціальної ролі матері та її місця у житті сучасної жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Евсенкова Ю.В., Портнова А.Г. Отцовство как структурно-динамический феномен // Сибирская психология сегодня: Сборник научных трудов. - Вып. 2. - Кемерово: Кузбассвузиздат, 2003. - С.104-110.
2. Крайг Г. Психология развития. - СПб., 2000. - 992 с.
3. Олифирович Н.И., Зинкевич-Куземкина Т.А., Велента Т.Ф. Психология семейных кризисов.- СПб.: Речь, 2007. - 360.
4. Панок В. Батищева Л. Методика (страхи) // Психолог. - 2004. -№46. - С. 10-12.
5. Подобина О.Б. Совладеющее поведение женщины на этапе принятия роли матери. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук. - СПб. 2005. - 14 с.
6. Румянцева Т.В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре. Учебное пособие. - СПб.: Речь, 2006. - 176 с.
7. Филиппова Г.Г. Психология материнства. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
8. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. - М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 512 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com