www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Розвиток громадянської спрямованості української молоді
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Розвиток громадянської спрямованості української молоді

О. Пенькова,
Л. Пилипенко

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОЇ СПРЯМОВАНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

   Зміни умов і вимог життя в сучасній Україні знайшли своє відображення в процесі особистісного розвитку, самовизначення молодих українців.
   В нових соціальних умовах, що замінили тотальну систему програмування соціальної поведінки особистості, успіх “особистісного вживання” в житті, яке диктує розвиток індивіда в умовах ринкових відносин, залежить від зовсім нового рівня активності й творчої ініціативи людей, їх нової громадянської позиції. В ціннісному виборі реалізується суттєва людська потреба у самореалізації, у досягненні максимальної повноти життя. Предметом ціннісного вибору стає будь-яка сфера життєдіяльності особистості: трудова, суспільно-політична, сімейно-побутова та ін., оскільки в кожній з них людина рано чи пізно повинна визначитись.
   В ранній юності у людини загострюється увага до свого духовного світу, виникає прагнення і активізуються пошуки можливостей до самовизначення і самоствердження, проявляється особливий інтерес до самопізнання, самовипробування. В підлітковому віці вперше в розвитку особистості акти свідомості - самопізнання, самоспостереження, самовизначення, саморегуляції - стають однією з найнеобхідніших потреб особистості. Ступінь цієї потреби стимулює формування найважливіших особистісних утворень, в тому числі громадянської самосвідомості.
   До підліткового віку розвиток самосвідомості здійснювався стихійно, переважно без залучення самого суб'єкта в процес його формування. Поряд із збереженням стихійної лінії розвитку в цей період з'являється ще одна основна лінія його розвитку, що передбачає активність самого суб'єкта у цьому процесі. Самопізнання підлітків, а потім і юнаків, їх ставлення до себе, розвиваючись у процесі спілкування, в ході різних видів діяльності одночасно формує й більш-менш стійку самооцінку. Учень мусить регулювати свою поведінку в системі взаємин з іншими не лише з точки зору співвідношення окремих своїх дій з вимогами інших, а й з точки зору відповідності власних вимог до себе. Незадоволеність цими вимогами пов'язана з різними напруженими емоційними станами. Вони ж, в свою чергу, сприяють прояву самоактивності особистості, є сигналом до перебудови поведінки. Потреба в самовизначенні, самореалізації є важливою складовою самоактивності школяра, детермінантою його поведінки, стимулом до розвитку громадянської свідомості і самосвідомості [2, 5].
   Головна особливість юнацького віку - це усвідомлення власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. Це означає, що багато в чому в цей період людина започатковує свою долю, свій життєвий шлях. В підлітковому віці з'являється потреба в самовизначенні і самоствердженні, але інтенсивно вона розвивається в юнацькому віці. Коли формується особистісна точка зору, особистісні установки, відбувається осмислення раніше здобутих знань, власного досвіду. Потреба юнака у саморозкритті часто перевищує інтерес до пізнання внутрішнього світу інших. Іде процес самовизначення, в тому числі і громадянського. Юність завжди орієнтована на майбутнє: переоцінка цінностей, розчарування в друзях, батьках, нові ідеали -все це пов'язано з баченням себе у майбутньому, з конструюванням, вибудовуванням свого перспективного “Я”, в якому (вибудовуванні) основне місце посідає вибір власного життєвого шляху [4, 8].
   Громадянська спрямованість виникає за умови оволодіння особистістю відповідними громадянськими цінностями. Саме громадянські цінності є внутрішньо-психологічною основою громадянської спрямованості. За М.Й. Боришевським, “громадянська спрямованість є відносно стійкою системою мотивів, яка виникає на основі присвоєних індивідом громадянських цінностей, що набрали для нього суб'єктивної значущості і виступають внутрішніми спонуканнями до вияву самоактивності з метою реалізації таких цінностей у процесі життєдіяльності ... Громадянська спрямованість є результатом виникнення у індивіда стійкої самоідентифікації зі змістом громадянських цінностей, що виступають як внутрішня потреба, засіб самоствердження й самореалізації, як умови визначення основних життєвих орієнтирів ... [6, с 6]”. М.Й. Боришевський підкреслює, що громадянська спрямованість є інтегральною характеристикою особистості як члена національної спільноти і що саме в ній віддзеркалюється рівень, глибина усвідомлення людиною світу прав та обов'язків перед співвітчизниками, перед українською державою. Сучасні юнаки та дівчата, що входять у доросле життя, відчувають на собі неоднозначний вплив зовнішньої ситуації: змінилися вимоги, які ставить суспільство перед молоддю, а умови сучасного життя кардинально відрізняються від умов життя 20-30 років назад. Соціально-економічна, політична ситуація в країні нелегка, напружена, що, природньо, позначається і на розвитку життєвого самовизначення.
   Система соціальних потреб та інтересів являє собою глибоку основу громадянської спрямованості особистості. Система соціальних орієнтацій і цінностей - це сукупність цілей, установок, оцінних критеріїв, які об'єктивуются у відповідне надання переваги і реалізації в поведінці потреб суспільства і людини-громадянина. Спрямованість відбиває внутрішнє ставлення особистості до свого статусу, до суспільства, до зовнішнього світу, надає орієнтації активний характер, суб'єктивну мотиваційність і особистісний смисл [5].
   Основною для самовизначення та самореалізації слугує шерег якісних перетворень, які відбуваються в розвитку особистості в ранній юності. Саме у цьому віці відбувається бурхливий розвиток процесів самосвідомості, становлення цілісного образу “Я”, що включає в себе в складову “Яв майбутньому”, куди входить, насамперед, “Я і професія”, “Я і протилежна стать” і, не в останню чергу “Я як громадянин України”. Пізнання людиною самої себе - процес складний і багатоваріантний. Дитина намагається уявити, що про неї думають інші люди, аналізує себе, свою поведінку, особливості спілкування, свої якості і можливості, тобто з'ясовує, якою вона є у взаємодії з іншими. Завдяки цьому вона починає розуміти свої позитивні та негативні сторони, що має суттєве значення для самопізнання й самовиховання особистості [1, 4, 9].
   Дитина поступово починає оволодівати громадянськими цінностями, які з часом стають важливими утвореннями у структурі свідомості і самосвідомості, зумовлюючи низку сутнісниххарактеристик особистості. Це можна пояснити тим, що проблема цінностей - це, значною мірою, проблема ставлення суб'єкта до об'єктивних матеріальних і духовних результатів людської діяльності. У поняття цінностей включається оцінка суб'єктом суспільних явищ, їх об'єктивного значення в певних історичних умовах. Саме цінності розкривають способи бачення світу, його прийняття чи заперечення. Цінності є світоглядними, ідеологічними орієнтирами, що визначають сенс, зміст та цілі життя особистості. Ціннісними орієнтаціями вважаються цінності, що певною мірою вже інтеріоризувались у свідомість індивіда і почали відігравати суттєву спонукальну роль у його життєтворчості (Мартинюк І.В.). Це - факт, який свідчить про те, що відбувся перехід цінностей із суспільних орієнтирів у цінності суб'єктивно значущі для самої особистості. Суттєву роль у розвитку зрілої особистості відіграють її громадянські орієнтації: патріотизм, потреба віддавати свої сили, талант служінню співвітчизникам, знання історії України, її мови, культури, правова освіченість, свідоме ставлення до прав та обов'язків громадянина тощо. Надзвичайно важливим є те, як особистість бачить саму себе як громадянина на різних вікових етапах, як формується її досвід носія різних громадянських чеснот. Значна роль у цьому процесі належить, насамперед, самоактивності і соціальній рефлексії.
   Цінності, будучи за своєю природою соціально-історичними, є одним з механізмів взаємодії особистості та суспільства. Вони одночасно виступають як суспільні ідеали, узагальнені уявлення, які існують в масовій свідомості, і як мотиваційна структура особистості, що визначає найбільш загальні орієнтири її життєдіяльності. Будь-яка цінність нібито розділена між особистістю та суспільством, існує тільки в їх стосунках. Будучи провідними мотивами, інтересами, переконаннями, світоглядом, цінності визначають особливості і характер стосунків особистості з навколишньою дійсністю. Конкретизуючись в життєвих планах, вони виступають передумовою формування поведінки особистості.
   З точки зору ціннісного підходу до вивчення особливостей формулювання громадянської спрямованості особистості всі явища навколишньої дійсності можуть бути подані у вигляді набору цінностей, стосовно яких індивід висловлює суб'єктивну оцінку з позиції їх необхідності для задоволення його потреб та інтересів. Ціннісні орієнтації, як одне з центральних особистісних утворень, відбивають усвідомлене ставлення людини до соціальної дійсності і в цій своїй якості визначають широку мотивацію її поведінки, здійснюють широкий вплив на всі сторони її діяльності, будучи основою самовизначення особистості. Юнацький вік сензитивний, дуже сприятливий для утворення ціннісних орієнтацій як стійкої риси особистості, що стимулює становлення світогляду учнів, їх ставлення до навколишньої дійсності. Існує два підходи до дослідження ціннісних орієнтацій особистості. В центрі уваги першого - генеза власне психологічного механізму даної риси, структурного компоненту особистості; в другому ж підході на перший план висувається оцінка розвитку особистості з точки зору її моральних, соціально значущих якостей. Саме останні значною мірою можуть характеризувати готовність особистості до знаходження свого місця, співвіднесення системи своїх цінностей з системою ціннісних координат суспільства. В залежності від того, на які цінності орієнтується учень, до чого прагне в житті, що для його найважливіше, що хоче зробити чи отримати, в чому бачить особистісну цінність спілкування чи своєї діяльності - можна говорити про його моральну, соціальну та, врешті решт, і громадянську спрямованість. Природньо, у кожної особистості існує своя система цінностей, де цінності розміщаються в певній ієрархічній залежності. Однак, слід зазначити, що ці системи індивідуальні лише постільки, оскільки індивідуальна свідомість відбиває суспільну свідомість [4, 6].
   В ході вивчення системи ціннісних орієнтацій старшокласників як показника певного рівня розвитку їх громадянської свідомості та самосвідомості ми враховували два основні параметри: ступінь сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій та зміст ціннісних орієнтацій (їх спрямованість), який характеризується конкретними цінностями, що входять в структуру. Перший параметр важливий для оцінок рівня особистісної зрілості школяра. Слід враховувати, що інтеріоризація цінностей як усвідомлений процес відбувається лише при умові наявності у людини здатності виокремити із множини явищ ті, що мають для неї певну цінність, задовольняють її потреби, інтереси, а потім перетворить їх у певну структуру залежно від умов існування, цілей свого життя, можливостей їх реалізації тощо. Другий параметр стосується особливостей функціонування ціннісних орієнтацій. Він дає можливість визначити змістову характеристику спрямованості особистості залежно від того, які конкретні цінності входять в структуру ціннісних орієнтацій особистості, яке поєднання цих цінностей, міра переваги одних над іншими і т. ін. Таким чином можна з'ясувати, які життєві орієнтири поставила перед собою людина, на що спрямована її діяльність. Завдяки аналізу змістової сторони ціннісних орієнтацій старшокласників можна судити про рівень розвитку їх громадянської свідомості та самосвідомості, по розвиток громадянської спрямованості їх особистості.
   В процесі дослідження застосовувались наступні методи: теоретичний аналіз психологічної сутності, самовизначення та самореалізації в контексті процесів самосвідомості людини та їх роль у становленні громадянської спрямованості особистості, включене спостереження за поведінкою досліджуваних у звичайних та спеціально створюваних ситуаціях, бесіди, анкетування.
   Загальна кількість досліджуваних - 270 учнів Економіко-правового ліцею Деснянського району міста Києва.
   Результати нашого дослідження дозволили виявити низку суттєвих відмінностей в особливостях громадянського самовизначення учнів старшого шкільного віку. Перш за все це стосується ступеня сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій. При обробці і аналізі одержаних даних з'ясувалось, що вміння диференціювати цінності виражене у досліджуваних по-різному: є учні з сильною диференціацією (які використовують увесь спектр оцінок), є ті, обходяться двома оцінками. За ступенем сформованості диференціації цінностей було виділено три групи.
   Перша група - це досліджувані, у яких диференційована структура громадянських ціннісних орієнтацій ще не склалась. Такі учні довго вагаються, у відповіді на питання, дають “випадковий”, довільний бал всім цінностям, не зважаючи на міру їх значущості для себе (наприклад, усім цінностям надається найвищий чи найнижчий бал). До другої групи ми віднесли старшокласників, у яких диференційована система цінностей починає формуватись. До третьої групи віднесено учнів, у яких диференційована система громадянських цінностей значною мірою склалась. Слід зазначити суттєві вікові відмінності в кожній групі. Помітна тенденція до підвищення ступеня сформованості ієрархічної структури громадянських ціннісних орієнтацій (найнижчий спостерігався у 8-ому, найвищий - у 11-ому класі).
   Дані про диференціацію основних громадянських цінностей старшокласниками свідчать, що на першому плані у старшокласників знаходяться, здебільшого, цінності особистісної спрямованості: 1 ранг - власне здоров'я та матеріальне благополуччя, 2 - здоров'я близьких та рідних, 3-є рангове місце посідають цінності “мати в країні мир та спокій”, 4 - “жити в Україні”, що свідчить про наявність серйозних громадянських ціннісних орієнтацій у певної частини сучасних старшокласників.
   Слід зазначити, що дехто (в першу чергу це учні 11-х класів) проявляв деяку непевність в оцінці своїх подальших можливостей у сучасній Україні, пов'язуючи її із суспільними змінами. В основному, старшокласники досить усвідомлено і адекватно, хоч і дещо романтично, оцінювали те, що відбувалось.
   Звичайно, слід враховувати різні впливи на формування їх ставлення: сучасний інтенсивний інформаційний, суспільний та емоційний тиск, появу, нарешті, яскравих зразків сучасних молодих романтиків типу учасників “Пори”.
   Нові умови соціального життя ставлять і нові вимоги до виховання молодого українця. Громадянськість сучасної молоді проявляється, насамперед, в чесному, відповідальному ставленні до самого себе, до реалізації своїх здібностей на благо як власне, так і суспільне.
   Розглянемо результати аналізу однієї з важливих подій ліцейного життя. Протягом кількох років учні проводять вибори ліцейного парламенту. Вибираються президент, його заступник та кілька міністрів. Склад міністерств (кожен має свій напрямок роботи), в основному, підбирається з бажаючих працювати на тій чи іншій ниві учнівського життя (дозвілля, чергування, художнє оформлення різних заходів, ліцейна газета тощо). Якщо перші вибори парламенту проходили досить формально (кандидатуру президента запропонувала адміністрація), без широкого обговорення, то вже з наступних все було “по-справжньому”. Тепер кожні вибори - це серйозна подія. Кожен клас (або їх об'єднання) висуває своїх кандидатів; кандидат розробляє власну програму з пропозиціями, як поліпшити життя в ліцеї; проводиться передвиборча компанія з агітгазетами, виступами в інших класах і т.ін. Таким чином, цей захід об'єднує майже всіх, даючи учням непоганий досвід суспільної роботи, готуючи їх до участі у дорослому житті.
   Як бачимо з таблиці 1, у судженнях досліджуваних є деяка розбіжність. В анкеті закладено відповіді по двох напрямках: колективний - діловий (2; 4; 5; 8) і особистісний (1; 3; 6; 7; 9). Слід зазначити, що нема суттєвої переваги тих чи інших мотивів. У відповідях, на наш погляд, віддзеркалюються, в першу чергу, вікові особливості ліцеїстів. Восьмикласники ще тільки що прийшли в ліцей і не мають необхідного досвіду виборів. Саме тому на першому місці у них судження “моя участь допомагає вибрати в парламент однокласника”, а судження “це дає змогу здобути важливі для мене знання, уміння” стоїть на сьомому, хоч у десяти- та одинадцятикласників воно займає перше місце. Про важливість цього аспекту виборів учні наголошують у бесідах з експериментатором. Віра у власні сили, сили своїх ровесників у поліпшенні життя в ліцеї також мало притаманна восьми і дев'ятикласникам (9 місце) отримало судження “це допоможе з'ясувати і розв'язати деякі наші проблеми”, хоч розуміння того, що “від виборів парламенту залежить рівень суспільної роботи у ліцеї” у них дещо вищий - відповідно 5 і 4 місце. Старші школярі (10 і 11 класів) оцінюють свою участь у подальшому житті так: “це допоможе з'ясувати і розв'язати деякі наші проблеми” - 10 клас - 3 місце, 11 клас - 6; “від виборів парламенту залежить рівень спільної роботи в ліцеї” -відповідно 5 і 4 місце. Так, старші ліцеїсти мають певний досвід і більш диференційовано і усвідомлено оцінюють ту чи іншу особливість життя ліцею і можливого впливу на неї. Вони набагато вище оцінюють набуття досвіду, знань, умінь у процесі таких заходів (відповідно - 1 місце і у десяти, і у одинадцяткласників). Особистісний мотив виступив у них і у виборі суджень “це цікава справа, і я маю від цього задоволення” - у десятикласників 2 місце, в одинадцятикласників - третє. Для восьми і дев'ятикласників це виявилось не досить значущим - всього-навсього 8 місце.

Таблиця 1
Розподіл суджень учнів стосовно участі у виборах ліцейного парламенту

№ п/п

Варіанти відповідей

Ранг

класи

8

9

10

11

1.

Це дає змогу здобути важливі для мене знання, уміння

7

3

1

1

2.

Моя участь допомагає вибрати в парламент мого (ю) однокласника (цю)

1

1

4

5

3.

Це цікава справа, і я маю від цього задоволення

8

8

2

3

4.

Від виборів учнівського парламенту залежить рівень суспільної роботи в ліцеї

5

4

5

4

5.

Це допоможе з'ясувати і розв'язати деякі інші проблеми

9

9

3

6

6.

Брав (ла) участь тому, що не хотів (ла) бути "білою вороною"

6

6

7

7

7.

Хотів (ла) отримати схвалення вчителів, батьків, ровесників

4

5

8

8

8.

Мені подобається бути серед ровесників, займатися спільною справою

3

2

6

6

9.

Всі брали участь, то пішов (ла) і я

2

7

9

9

   У подальшому дослідженні з'ясувалось, що найповніше ліцеїсти усвідомлюють ціннісні орієнтації (мотиви) на суспільну діяльність. Учням пропонувалось відповісти на кілька запитань на кшталт “Що спонукало тебе брати активну участь у виборах? Які твої очікування щодо твоєї діяльності в парламенті, чого хотів (ла) би досягти чи яку мету переслідуєш?” Опитування проводилося після значних виховних заходів (виборів парламенту, КВК, конкурсів “Козацькі розваги”, “Вечорниці”, “Україна - країна моя” тощо).
   На основі контент-аналізу відповідей ліцеїстів можна виокремити кілька груп ціннісних орієнтацій участі в тому чи іншому заході. Результати аналізу відображені в таблиці 2.

Таблиця 2
Розподіл ціннісних орієнтацій старшокласників стосовно участі в ліцейних заходах

№ п/п

Мотивація участі у суспільних заходах

Ранг

1.

Потреба в спілкуванні, комунікативні проблеми

1

2.

Самовизначення, самопізнання, розвиток здібностей, оволодіння новими знаннями і вміннями

2

3.

Мотивація престижу, потреба в лідерстві

3

4.

Привабливість суспільних справ, цікавий захід, нові можливості

 

5.

Брати участь, щоб уникнути зауважень в неактивності, небажанні працювати від вчителів та однокласників

5

   Перша група мотивувань зустрічалась майже у кожного учня (особливо у восьми і дев'ятикласників). Для них участь у великому чи малому заході - можливість проявити себе, показати свої кращі риси, оцінити однокласників, з'ясувати їх позитивні якості (Навчання в ліцеї починається з 8-го класу, тому для учнів це ще й входження в новий колектив. В цю групу мотивувань ми включили прагнення оволодіти досвідом спілкування, бажання спілкуватись у процесі цікавої діяльності, розв'язання власних комунікативних проблем.
   До другої групи було віднесено мотивування, пов'язані з бажанням з'ясувати рівень своїх здібностей; перевірити свої сили в серйозній справі, показати, на що здатний.
   Третя група - мотивування, пов'язані з престижністю певного посту в системі ліцейних взаємин, можливістю виділиться з класу, прагнення зайняти позицію лідера тощо. Привабливість суспільних справ полягає, врешті-решт, в тому, що дає можливість здійснити все те, що включено до попередніх трьох груп.
   Підсумовуючи сказане, можна зазначити, що в ранній юності основою розвитку громадянської спрямованості особистості є феномен її самовизначення та самореалізації. Поява внутрішньої потреби у формуванні певної смислової системи, розвиток ціннісно-орієнтаційної діяльності і почуття відповідальності, стабілізація та ієрархія мотиваційної сфери старшокласника складають суб'єктивну сторону передумов громадянського самовизначення особистості в даному віковому періоді. З'ясовано, що в сучасних старшокласників відбувається певна трансформація ціннісних орієнтацій (в порівнянні з 70-80-ими та 90-ими роками XX століття). Спостерігається тенденція переходу від колективістської до індивідуалістської системи цінностей. Найбільш значущими цінностями є конкретні життєві цінності (майбутнє, здоров'я, матеріальна забезпеченість, любов, дружба і т.ін.). Процес трансформації цінностей значною мірою опосередкований реаліями життя та корінними політичними й економічними змінами в нашому суспільстві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авер'янова Г.М., Дембицька Н.М., Москаленко В.В. Особливості соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства. - К.: ППП, 2005.
2. Алексеева М.І. Чинники формування потребово-мотиваційної сфери громадянської особистості // Українська еліта та її роль в державотворенні. - К., 2000.
3. Боришевський М.Й. Національна свідомість у становленні особистості громадянина // Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження. - К., 1999.
4. Выготский Л.С. Динамика и структура личности подростка // Собр. соч. в 6 т. - М., 1984. - Т.4.5. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: у 2-х т. / За ред. М.Й. Боришевського. - К., 2001.
6. Психолого-педагогічні умови виховання громадянської спрямованості в юнацькому віці / За заг. Ред. М.Й. Боришевського. -К.: Міленіум, 2004.
7. Рубинштейн С. Основы общей психологии. В 2-х т. - М., 1989.
8. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. - М., 1996.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com