www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Диспозиції особистості психологічно благополучних підлітків-ґімназистів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Диспозиції особистості психологічно благополучних підлітків-ґімназистів

Т. Б. Партико

ДИСПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГІЧНО БЛАГОПОЛУЧНИХ ПІДЛІТКІВ-ҐІМНАЗИСТІВ

   Постановка проблеми. Питання психологічного благополуччя у психології розглядається в контексті більш широкої проблеми щастя і пов'язується із задоволеністю життям та позитивними емоціями людини. На думку таких дослідників, як Л. Куликов, М. Дмитрієва, О. Доліна, М. Розанова і Т. Тимошенко [2], це поняття виражає узагальнене, особливо значиме для особистості переживання і виявляється в узгодженості усіх психічних процесів і функцій, відчутті цілісності, внутрішньої рівноваги. Іноді його використовують як синонім суб'єктивного благополуччя або душевного комфорту [2]. Низка робіт присвячена взаємозв'язку між особистісними рисами людини і суб'єктивним відчуттям благополуччя.
   Останнім часом увагу вітчизняних науковців привернули окремі аспекти емоційного комфорту учнів загальноосвітньої школи [3]. Учні ґімназій у контексті даної проблеми досліджувались значно менше. Очевидно, що соціальна ситуація розвитку підлітків-ґімназистів відрізняється від ситуації, у якій знаходяться учні загальноосвітніх шкіл. Ці відмінності, насамперед, пов'язані з тим, що учні ґімназій проходять конкурсний відбір. Отож, у початковій школі вони були академічно успішними, що вже само по собі могло бути вагомим чинником їхнього психологічного благополуччя. Змінивши навчальний заклад, вони опинились у новому більш конкурентному середовищі, що могло вплинути на особистісні риси.
   Незважаючи на підвищений інтерес науковців до психологічного благополуччя підлітків, вивчення цього питання в контексті особистісних диспозицій рідко стає предметом психологічних досліджень.
   Метою нашої роботи було дослідити психологічні чинники суб'єктивного благополуччя підлітків-ґімназистів та ролі диспозицій особистості у цьому переживанні. Особлива увага була звернута на емоційно-вольовий та комунікативний аспекти.
   Аналіз теоретичних джерел. Психологічне благополуччя людини, на думку Л. Куликова, М. Дмитрієвої, О. Доліної, М. Розанової і Т. Тимошенко, має свою структуру. До її складу входять когнітивний та емоційний компоненти. Когнітивний компонент благополуччя зумовлений цілісною відносно несуперечливою картиною світу; емоційний - гармонійним, емоційно комфортним функціонуванням усіх сфер особистості. Крім того, у психологічному благополуччі в узагальненій формі представлена актуальна успішність поведінки і діяльності, задоволеність міжособистісними зв'язками і спілкуванням [2]. Отож, суб'єктивне благополуччя як відносно стійке переживання посідає значну роль у формуванні особистості, впливаючи на процес її соціалізації.У зв'язку з тим, що психологічне благополуччя особистості за своєю природою є суб'єктивним явищем, при аналізі теоретичних джерел увага була звернута на питання його показників. У кінці 80-х років XX ст. К. Ріф, вивчаючи цю проблему, запропонував брати до уваги такі головні соціально-психологічні чинники благополуччя: самоприйняття, позитивне ставлення до інших, незалежність, контроль над обставинами, наявність цілей ужитті та особистісний ріст. Незважаючи на те, що вони утворюють єдиний фактор, автор зазначає, що кореляції між цими чинниками досить низькі [1, с 25]).
   Важливим показником психологічного благополуччя є також емоційний комфорт людини, на що вказує низка досліджень [2]. Г. Мешко і О. Мешко, аналізуючи емоційне благополуччя учнів сучасної школи, звертають увагу на такі чинники його погіршення, як перевантаженість, хронічне переживання дитиною неуспіху, психологічне насилля над учнями, несприятливий психологічний клімат, неадекватну самооцінку учнів [3].
   На нашу думку, одним з основних моментів психологічного благополуччя людини є гармонійне поєднання окремих його складових. Це, очевидно, передбачає несуперечливість особистісних рис, які взаємопов'язані з переживанням суб'єктивного благополуччя. Нашим завданням було з'ясувати, в який спосіб це виражається в підлітків.
   Результати емпіричного дослідження. У нашому дослідженні взяли участь 78 підлітків-ґімназистів віком від 13 до 15 років, з них 39 хлопців і 39 дівчат. Дослідження проводилось в одній із ґімназій м. Львова.
   Основними показниками психологічного благополуччя були шкали самоприйняття, прийняття інших, емоційного комфорту та інтернальності з методики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса-Р. Даймонда [4], а додатковими показниками - шкала адаптації цієї методики і шкала незалежності - залежності методики Q-сортування В. Стефансона [4].
   Для діагностики емоційних та комунікативних рис особистості ми використали окремі фактори підліткового варіанту методики “Шістнадцятифакторний особистісний опитувальник” Р. Кеттелла (Sixteen Personality Factor Questionnaire, 16 PF): замкнутість-відкритість (фактор “А”), емоційна нестійкість-стійкість (фактор “С”), жорсткість-лагідність (фактор “І”), низька-висока нормативність поведінки (фактор “G”), підпорядкованість-домінантність (фактор “Е”), самовпевненість-невпевненість (фактор “О”), консерватизм-радикалізм (фактор “Q,”), конформність-самодостатність (фактор “Q2”) і низький-високий самоконтроль (фактор “Q3”). Крім того, були враховані показники шкал “втеча від проблем” та “прагнення домінування” методики К. Роджерса-Р. Даймонда і “компанійськість-некомпанійськість” та “змагальність-втеча від змагань“ методики Q-сортування В. Стефансона. Для статистичного опрацювання отриманих даних в програмі Statistica 6.0 ми використали такі математичні методи: порівняльний аналіз (t-критерій Стьюдента), кореляційний аналіз (r-Пірсона) і факторний аналіз (факторні навантаження та ротацію факторів).
   Для виявлення психологічних особливостей підлітків-ґімназистів з різним рівнем сформованості окремих показників психологічного благополуччя ми поділили досліджуваних на дві групи: з високим і середнім рівнем самоприйняття, прийняття інших, емоційного комфорту, інтернальності, адаптації та незалежності.
   Порівняння виділених груп за t-критерієм Стьюдента показало, що підлітки з високим рівнем самоприйняття виявляють вищий рівень адаптації (t=7,71 при р=0,0000), прийняття інших (t=3,99 при р = 0,0001), емоційного комфорту (t = 4,66 при р = 0,0000), інтернальності (t=4,68 при р=0,0000) та більше прагнення до домінування (t=3,80 при р=0,0002), ніж підлітки зі середнім рівнем самоприйняття (рис. 1). Вони також є конформніші (t=2,11 при р=0,03), лагідніші (t=2,46 при р=0,01) і менше уникають своїх життєвих проблем (t=4,51 при р=0,00002).

Рис. 1. Середні значення інтегральних показників для групи досліджуваних з високим та середнім рівнем самоприйняття за різними шкалами методики «Соціально-психологічної адаптації»

Рис. 1. Середні значення інтегральних показників для групи досліджуваних з високим та середнім рівнем самоприйняття за різними шкалами методики “Соціально-психологічної адаптації”

   Ті самі відмінності рис, крім лагідності та втечі від проблем, виявлені для підлітків з високим і середнім рівнем прийняття інших (для домінування t=3,24 при р=0,001; для конформності t=2,62 при р=0,01).
   Підлітки-ґімназисти, які відчувають високий емоційний комфорт, порівняно зі середнім, виявили високий рівень домінантності (t=2,81 при р=0,006), вищий самоконтроль (t=2,13 при р=0,03) і впевненість (t=2,45 при р=0,01), проте демонструють консерватизм (t=2,46 при р=0,01) і конформність (t=2,09 при р=0,04) (рис. 2). Зазначимо, що у методиці Р. Кеттелла про вищу впевненість, консерватизм і конформність судять на підставі низьких стенів. Такі підлітки також менше уникають своїх проблем (t=5,84 при р=0,0000) і демонструють вищі інтегральні показники адаптації.

Рис. 2. Середні значення стенів для групи досліджуваних з високим та середнім рівнем емоційного комфорту за різними шкалами методики Р. Кеттелла

Рис. 2. Середні значення стенів для групи досліджуваних з високим та середнім рівнем емоційного комфорту за різними шкалами методики Р. Кеттелла

   Інтернальні учні виявили вищу домінантність (t=2,21 при р=0,03) і емоційну стійкість (t=2,53 при р=0,01), проте меншу втечу від проблем (t=5,77 при р=0,000) і невпевненість (t=2,29 при р=0,02), порівняно з тими, які не мають однозначної тенденції до інтернальності чи екстернальності.Підлітки-ґімназисти, які добре адаптовані до навколишнього середовища, демонструють домінантність (t=2,40 при р=0,01), меншу втечу від проблем (t=5,59 при р=0,000) і конформність (t=2,30 при р=0,02). Ті учні, які виявили високу незалежність від групи, схильні до змагальності (t=3,38 при р=0,001) і мають високий рівень домінантності (t=2,39 при р=0,02), порівняно з тими, які не мають яскраво вираженої тенденції стосовно своєї залежності від групи.
   Порівняння основних та додаткових показників психологічного благополуччя для хлопців і дівчат показало, що за всіма показниками, крім незалежності від групи, дівчата демонструють вищі значення. Стосовно незалежності як тенденції поведінки у групі різниці між хлопцями-ґімназистами та дівчатами-ґімназистками виявити не вдалось.
   Провівши факторний аналіз отриманих даних, ми виділили сім факторів, які пояснюють найвагоміші чинники психологічного благополуччя підлітків-ґімназистів і диспозиції особистості. Вони описують 70,57 % сукупної дисперсії даних. Найвагомішим виявився фактор 1 “Соціально-психологічної адаптованості”, який пояснює 25,81 % сукупної дисперсії і який об'єднав високі показники за шкалами “Адаптація”, “Самоприйняття”, “Прийняття інших”, “Емоційний комфорт”, “Інтернальність” і низький показник за шкалою “Втеча від проблем” (табл. 1).
   На вагомість цього фактора вказують також результати кореляційного аналізу: між усіма зазначеними вище показниками, на відміну від літературних даних - дослідження К. Ріфа (за [1, с 25]), для підлітків виявлений прямий взаємозв'язок (при р<0,01). Кореляції шкал, які увійшли до фактора 1, з особистісними рисами такі. Найбільше кореляцій виявлено для особистісної риси, яка характеризує невпевненість підлітків: при зменшенні невпевненості зростають адаптація (г=-0,30 при р<0,01), інтернальність (г=-0,33 при р<0,01), емоційний комфорт (г=-0,41 при р<0,01) і зменшується втеча від проблем (г=0,26 при р<0,05).

Таблиця 1
Показники факторного навантаження

Фактор

Шкали

Факторне навантаження

Фактор 1

Адаптація

0,95

Самоприйняття

0,89

Прийняття інших

0,60

Емоційний комфорт

0,80

Інтернальність

0,78

Втеча від проблем

-0,80

Фактор 2

Незалежність від групи

-0,83

Змагальність

-0,76

Фактор 3

Відкритість

0,76

Самодостатність

-0,80

Фактор 4

Нормативність поведінки

0,82

Фактор 5

Компанійскість

0,80

Лагідність

0,61

Фактор 6

Емоційна стійкість

-0,86

Фактор 7

Невпевненість

-0,66

Самоконтроль

0,70

   Статистично достовірні кореляції виявлені також між трьома шкалами фактора “Соціально-психологічної адаптованості” і схильністю підлітків-ґімназистів до підпорядкованості чи домінантності: що сильніше в них виражена домінантність як риса особистості, то вони є більш адаптованими до соціального довкілля (г=0,28 при р<0,05), відчувають вищий емоційний комфорт (г=0,35 при р<0,01) і вищу інтернальність (г=0,28 при р<0,05), та навпаки, що слабше виражена домінантність, то зазначені вище складові психологічного благополуччя є вираженими менше (рис. 3).
   Кореляційний аналіз показав статистично достовірний обернений взаємозв'язок між трьома шкалами, які увійшли до фактора “Соціально-психологічної адаптованості”, і конформністю-самодостатністю як рисою особистості підлітків-ґімназистів. При зменшенні самодостатності (це означає зростання конформності) спостерігається  ріст адаптації (г=-0,24 при р<0,05), емоційного комфорту (г=-0,25 при р<0,05) й прийняття інших (г=-0,30 при р<0,01), і навпаки (рис. 4).

Рис. 3. Кореляційна плеяда між домінантністю, показниками психологічного благополуччя та особистісними рисами підлітків

Рис. 3. Кореляційна плеяда між домінантністю, показниками психологічного благополуччя та особистісними рисами підлітків

   Другим за силою виявився фактор 2 “Залежність від групи”, який пояснює 10,68 % сукупної дисперсії даних. Він пов'язаний з низькими показниками за шкалами “Незалежність від групи” і “Змагальність” (табл. 1). Ці дві шкали мають тісний прямий взаємозв'язок між собою (г=0,46 при р<0,01), а також зв'язок зі шкалою домінування: підлітки, які домінують у міжособистісних взаємовідношеннях, мають схильність до змагань з одногрупниками (г=0,30 при р<0,01) (рис. 3).

Рис. 4. Кореляційна плеяда між самодостатністю, показниками психологічного благополуччя та особистісними рисами підлітків

Рис. 4. Кореляційна плеяда між самодостатністю, показниками психологічного благополуччя та особистісними рисами підлітків

   Третім за вагою є фактор 3 “Конформність”, який пояснює 8,6% сукупної дисперсії. До нього увійшла шкала “Відкритість” з високим показником і “Самодостатність” - з низьким (табл. 1). Ріст самодостатності зменшує відкритість і контактність підлітків (г=-0,41 при р<0,01), лагідність у взаємовідносинах (г=-0,32 при р<0,01) і прагнення до домінування (г=-0,27при р<0,05), а також, як зазначалось вище, має обернений взаємозв'язок з емоційним комфортом, адаптацією та прийняттям інших (рис. 4).
   Фактор 4 “Нормативність поведінки” (7,34 % сукупної дисперсії) має лише одну шкалу - шкалу нормативності поведінки з високим факторним навантаженням. Ця шкала не скорелювала з жодним показником психологічного благополуччя. Тому при подальшому аналізі ми її не будемо брати до уваги.
   Фактор 5 “Комунікабельність” включає високі показники за шкалами “Компанійскість” та “Лагідність” і пояснює 6,79% сукупної дисперсії даних. Кореляційного зв'язку між цими шкалами ми не виявили. Не виявлено також взаємозв'язку між компанійскістю та показниками психологічного благополуччя підлітків-ґімназистів. Кореляція між лагідністю як особистісною рисою і самодостатністю описана вище.
   Фактор 6 “Емоційна нестійкість” (6,07 % сукупної дисперсії) включає одну шкалу - шкалу “Емоційної стійкості” з низьким факторним навантаженням. Між цією шкалою та інтернальністю підлітків виявився прямий взаємозв'язок (г=0,30 при р<0,01): емоційно стійкіші підлітки є більш інтернальними, а емоційно нестійкіші - більш екстернальними.
   Останній з виділених факторів є фактор 7 “Самоконтроль”. Він описує усього 5,33% від сукупної дисперсії даних і включає низькі показники за шкалою “Невпевненість” і високі - за шкалою “Самоконтроль”. Як зазначалось вище, невпевненість як риса особистості має обернену кореляцію з емоційним комфортом, адаптація та інтернальністю. Самоконтроль не скорелював ні з одним із показників психологічного благополуччя. Взаємного зв'язку між цими шкалами також не виявлено.
   Ротація факторів вказала на зворотну тенденцію між, з одного боку, адаптацією, емоційним комфортом, інтернальністю і самоприйняттям, з другого, - втечею підлітків від своїх проблем. Важливо зазначити, що незалежність як один із показників психологічного благополуччя у дорослому віці, не інтегрований з іншими показниками благополуччя підлітків. Також до єдиного симптомокомплексу психологічного благополуччя підлітків-ґімназистів не увійшли досліджені нами емоційні чи комунікативні риси особистості. Звертає на себе увагу протилежні тенденції у показниках таких особистісних рис, як відкритість і високий самоконтроль, що підтверджується наведеними вище даними кореляційного аналізу.
   Проведене емпіричне дослідження дає змогу описати внутрішню картину психологічно благополучних підлітків-ґімназистів.
   Найвагомішими психологічними чинниками їхнього благополуччя є здатність пристосуватися до найближчого соціального середовища, позитивна Я-концепція і позитивне ставлення до інших, емоційний комфорт, прийняття відповідальності за свої вчинки і життєві досягнення. Водночас стан суб'єктивного благополуччя частіше будуть переживати ті підлітки, які намагаються самі долати життєві труднощі, а не втікати від них або перекладати вирішення проблем на інших.
   З одного боку, підлітки-ґімназисти, які відчувають себе суб'єктивно благополучними, є особами домінантними. Це виявляється в незалежності й самостійності їхніх суджень, наполегливості й сміливості дій. Домінантних підлітків характеризує непоступливість, самовпевненість і авторитарність, схильність до самоствердження й протиставлення себе іншим. З другого боку, благополучні підлітки-ґімназисти виявляють певну конформність і є прихильними до групи. Вони орієнтуються на соціальне схвалення і надають перевагу сумісній з однолітками діяльності. Саме ці риси допомагають їм краще контактувати з ровесниками, встановлювати з ними невимушені й довірливі стосунки. Чим більше вони стають залежними від групи однолітків, тим більше вони уникають змагань і конкурентних стосунків з іншими. Таким чином, будучи незалежними у своїх поглядах, психологічно благополучні підлітки-ґімназисти залишаються у той самий час залежними від групи. Разом з тим тенденція до незалежної поведінки у групі ще не інтегрується у загальний фактор психологічного благополуччя, а також має слабкий зв'язок з особистісними рисами.
   Отож, підлітки-ґімназисти, які є добре адаптовані до соціального довкілля, в яких сформувалась позитивна Я-концепція і які відкриті до прийняття інших людей, мають розвинутий внутрішній контроль за своїми діями і відчувають психологічний комфорт демонструють суперечливі риси особистості. З одного боку, вони прагнуть домінувати над іншими однолітками, що буде виявлятись у їхній наполегливості, незалежності у судженнях і поведінці, сміливості, непоступливості і авторитарності, схильності до лідерства і конкуренції. З другого боку, вони демонструватимуть свою прихильність до групи, певну залежність від неї, орієнтацію на соціальне схвалення і суспільну думку, надаватимуть перевагу співпраці з іншими. Напевно, таке поєднання і створює необхідні психологічні умови для переживання психологічного благополуччя у підлітковому віці. Ця амбівалентність рис - від домінантності до конформності - свідчить, з одного боку, про суперечливість особистісної сфери підлітків, з другого, говорить про гнучкість диспозицій особистості. У результаті досягається психологічне благополуччя.
   На суб'єктивне благополуччя підлітків-ґімназистів значною мірою також впливає така риса, як впевненість у своїх успіхах і можливостях, задоволеність собою і оптимістичність. Відчуття емоційного комфорту в них, насамперед, пов'язане з більшим консерватизмом у поглядах, з дотриманням традицій і терпимістю до труднощів.
   Певну роль у збереженні психологічного благополуччя відіграє також емоційна стійкість підлітків, а саме емоційно стійкіші підлітки частіше переживатимуть своє благополуччя, зокрема в плані локус контролю.
   Висновки. Найвагомішим чинником психологічного благополуччя підлітків-ґімназистів є їхня соціально-психологічна адаптація до найближчого довкілля. Вона включає адаптивні здатності, емоційний комфорт, самоприйняття, прийняття інших, інтернальність і прагнення вирішувати свої проблеми, а не втікати від них. Тенденція до незалежної поведінки у групі в підлітковому віці ще не інтегрувалась у загальний фактор психологічного благополуччя.
   Психологічне благополуччя підлітків-ґімназистів пов'язане з амбівалентністю диспозицій особистості, а саме з єдністю домінантності та конформності. Поєднання цих суперечливих рис у внутрішній картині суб'єктивного благополуччя підлітків вважаємо їхньою віковою особливістю, яка, з одного боку, відкриває шлях до самоствердження, з другого, - дає змогу зберегти соціальні контакти з однолітками. При порушенні цього балансу буде погіршуватись почуття психологічного благополуччя.
   Більшого суб'єктивного благополуччя підліткам-ґімназистам придає емоційна стійкість, впевненість у своїх силах, лагідність у стосунках з однолітками, певна міра консерватизму, самоконтроль за своїми діями, а також здатність вчасно вирішувати свої проблеми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аргайл М. Психология счастья. - СПб.: Питер, 2003. - 271 с.
2. Куликов Л. В., Дмитриева М. С, Долина О. В., Розанова М. А., Тимошенко Т. Г. Факторы психологического благополучия личности / / теоретические и прикладные вопросы психологии: Материалы юбилейной конференции “Ананьевские чтения - 97”. - Вып. 3. - Ч. 1. -СПб.: Изд-во СПбГУ, 1997, с. 342-350.
3. Мешко Г. М., Мешко О. І. Емоційне благополуччя учнів у сучасній школі: бажане і реальне // Практична психологія та соціальна робота. -2008. - №4. -С. 11-16.
4. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. - Самара: Издательский Дом “БАХРАХ-М”, 2001.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com