www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Економічна соціалізація: психосемантичні можливості дослідження
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Економічна соціалізація: психосемантичні можливості дослідження

О. І. Остапйовський

ЕКОНОМІЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ: ПСИХОСЕМАНТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ

   Під час економічної кризи, яка охопила весь світ, починають відбуватися кардинальні змін в житті суспільства, життєдіяльності людини, соціально-економічній сфері. Тому особливо актуальними є розробки, присвячені обґрунтуванню інструментарію дослідження природи та механізмів економічної соціалізації особистості.
   Проблема соціалізації особистості є актуальною продовж декількох століть. І не випадково нею у минулому та на сьогоднішній день займаються представники багатьох наук. У своєму дослідженні ми використовували напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених. А саме: О. Г. Бріма-молодшого, Е. Г. Еріксона, Ж. Піаже, А. Маслоу, 3. Фройда, І. Д. Звєрєвої, А. Й. Капської, А. Бандури, Дж.Г.Міда, В.В.Казарінова, Е. Р. Слободскої, Ю.М.Плюсніна, О. М. Леонтьева, Д. І. Фельдштейна, Е. О. Смирнова, І. Д. Зверева, І. В. Козубовська, В. Ю. Кєрецман, О. П. Пічкар та інших. Для з'ясування сутності економічної соціалізації нами було використано наукові розробки С. Б. Абрамової, В. В. Москаленко, А. Г. Аверянової, А. В. Бояринцевої, В. І. Верховіна, А. Л. Журавльова, В.А.Хащенка, П. Лунта. Для розуміння феномену асоціації у психологічній науці ми опиралися на дослідження Р. Декарта, Гоббса, Б. Спинози, Дж. Локка, Д. Гартлі, Берклі, Д. Юма, Томаса Брауна, Дж. Миля, Г. Ебінгауза, Е.Торндайка.
   У соціальну психологію термін соціалізація було введено у 40-50-ті pp. минулого століття А. Бандурою та Дж. Кульманом. Її вони розглядали як процес та результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, який здійснюється у спілкуванні і діяльності. Соціалізація може відбуватися як в умовах стихійної дії на особу різних обставин життя в суспільстві, що мають іноді характер різноспрямованих чинників, так і в умовах виховання, тобто цілеспрямованого формування особи. І. Д. Зверева, І. В. Козубовська, В. Ю. Кєрецман, О. П. Пічкар визначають завдання соціалізації, як:
   - допомогти молоді зорієнтуватися у суцільному потоці явищ( соціальних, екологічних, енергетичних, інформативних, комп'ютерних);
   - оволодіти досвідом старших поколінь;
   - зрозуміти своє покликання;
   - визначити своє місце у суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого функціонування у ньому;
   - реалізувати право на виживання і розвиток, фізичне і психічне відновлення;
   - реалізувати право на збереження індивідуальності;
   - задовольнити прагнення до самопізнання, самоосмислення, самовдосконалення;
   - розвиток активного, творчого самоствердження у суспільстві, вміння впливати на гуманізацію відносин у ньому.
   Також виділяють три групи факторів, які впливають на процес соціалізації:
   1) макрофактори (суспільство, держава, планета, космос).
   2) мезофактори (етнокультурні умови, тип поселення, де живе і розвивається людина);
   3) мікрофактори (сім'я, дитячий садок, школа, позашкільне середовище, релігійні установи, товариство однолітків тощо).
   У відповідності до факторів дослідниками виділяються три рівні соціалізації:
   1) Макрорівень у зв'язку з складною структурую соціального середовища, визначає важливість значення для соціалізації особи:
   - способу життя, тобто сукупності умов, які забезпечують життєдіяльність на всіх рівнях розвитку потреб, установок, диспозицій особистості;
   - умов, що забезпечують реалізацію нагальних потреб особистості (екологічних, житлово-побутових);
   - умов, що забезпечують самоствердження, самовиявлення особистості на рівні соціальних потреб (професійне становлення, задоволення культурних запитів тощо).
   2) Мезорівень - на цьому рівні соціалізація відбувається під час входження особистості в етнокультурні відносини, національну систему виховання та освіти.
   Він забезпечує:
   - освітні орієнтації, властиві для суспільства;
   - формування культурних цінностей та відповідність їх загальнолюдським;
   - збереження і відтворення генофонду нації і розвиток її інтелектуального потенціалу.
   3) Мікрорівень - це конкретні умови, розвитку та життя кожної особистості. її соціалізація на цьому рівні забезпечує:
   - продуктивні умови спілкування, як домінуючого виду діяльності молоді;
   - формування соціального статусу і репутації особистості;
   - розвиток нормативно-ціннісної системи відносин особистості [5,33-34].
   Особливої уваги заслуговують механізми соціалізації, тобто способи, за допомогою яких людський індивід залучається до культури і засвоює досвід, накопичений іншими людьми.
   - ідентифікація один з механізмів соціального научіння, який триває протягом усього життя індивіда. Завдяки їй людина отримує різні види соціальної та зокрема статево рольової поведінки. Постійну роботу цього механізму зумовлено тим, що його джерелом є інші люди, які є носіями цінних якостей та бажаних для індивіда моделей поведінки;
   - наслідування - механізм, який забезпечує набуття досвіду шляхом свідомого або неусвідомленого відтворення досвіду інших людей. Воно є дуже важливим в процесі первинної соціалізації, оскільки до трьох років дитина набуває досвіду у контактах з оточенням через його наслідування;
   - навіювання - це процес, під час якого людина неусвідомлено засвоює та відтворює, як власні почуття, психічні якості, думки і стани інших людей, з якими спілкується;
   - соціальна фасилітація розглядається, як позитивний стимулюючий вплив людей на діяльність інших людей в їх присутності або їх безпосередній участі;
   - конформність - це здатність пристосовуватись до чужої думки, наперед розраховуючи на те, щоб запобігти виникненню труднощів у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми, котра дає змогу досягати запланованого;
   - слідування нормам - це поведінка під час, якої індивід не маючи своєї думки або сумніваючись в її правильності, підсвідомо приймає точку зору інших людей. Така поведінка допомагає становленню власних позицій та виправленню помилок [17, с 100-101].
   В процесі життєдіяльності людина вступає у різні соціально-економічні відносини. Це сприяє засвоєнню нею економічних цінностей суспільства. Соціально-психологічний процес входження індивіда в економічну систему суспільства є його економічною соціалізацією [15, 3]. Вона є невід'ємною складовою загального процесу соціалізації особистості. В процесі економічної соціалізації визначаються та формуються економіко-психологічних характеристики людини. їхнє становлення та розвиток відбувається в процесі економічної життєдіяльності особистості та засвоєння нею економічних цінностей суспільства. Кінцевим продуктом економічної соціалізації є формування особистості як суб'єкта економічної діяльності. Цей процес здійснюється під впливом таких чинників:
   - системи цінностей суспільства;
   - потребових систем індивіда;
   - цінністних репрезентації особистості;
   - соціальних параметрів [15, 6].
   На сьогоднішній день недостатньо дослідженим є процес діагностування економічної соціалізації особистості. Це послужило поштовхом до розробки такої методики.
   Керуючись тим, що соціалізація є процесом засвоєння та активного відтворення соціального досвіду, методика, на нашу думку, повинна досліджувати суб'єктивний економічний досвід особистості, тобто систему значень та смислів. Для їхнього вивчення нами використовувалося методи психосемантики.
   Для діагностування економічної соціалізації студентської молоді вищих навчальних закладів нами було адаптовано методику Л. Б. Шнейдер [22, с 113-116], в основу якої було покладено прямий і ланцюговий асоціативний експеримент. Асоціація (від лат. associatio -з'єднання) є зв'язком між психічними явищами (переживання, образ, думка), при якому актуалізація одного з них викликає актуалізацію іншого. Вперше асоціацію як внутрішню причину виникнення психічних феноменів обґрунтував Аристотель [19, 41]. Асоціативні зв'язки, на його думку, утворюються із-за суміжності психічних явищ, їхньої схожості або контрасту.
   Асоціації виникають за певними законами. Ними є:
   - суміжність;
   - схожість;
   - контраст[ 19,75].
   Декарт, Спіноза і Лейбніц вважали асоціації основним психічним феноменом, але нижчою формою пізнання та дії у порівнянні з вищими -мисленням й волею. Т. Гоббс надавав асоціації силу універсального закону психології, якому повністю підлеглі абстрактне й раціональне пізнання, а також довільна дія [19, 75].
   У психолінгвістиці асоціації класифікують за наступними критеріями:
   - смисловій близькості (синонімічності);
   - смисловій протинаправленості (антонімічної);
   - співзвучності;
   - відношенню (вище - нижче, одиничне - загальне, причина -наслідок).
   Асоціації одного класу (типу: стіл - стілець, мати - батько і т.д.) називаються парадигмальними. Вірогідність їх актуалізації зростає з підвищенням схожості семантичного значення. Асоціації іншого класу (типу: палити- шкідливо, машина - їде і т.д.) називаються синтагматичними. Асоціації із неочевидним для зовнішнього спостерігача зв'язком (типу: скелі - щастя), обумовлені суб'єктивним досвідом випробовуваного, діяльнісним контекстом [20, с 74-75].
   Асоціативні зв'язки встановлюються в процесі набуття людиною досвіду і її діяльності. Вони також обумовлені контекстом культури, в якій особа перебуває.
   Враховуючи це нами розроблялася методика проведення дослідження. Вона передбачала такі етапи діяльності:
   Перший - організаційно-підготовчий.
   Другий - реалізації дослідно-експериментальної роботи.
   Третій - аналітико-узагальнюючий.
   На першому етапі нами було розроблено методику дослідження, визначено слова-стимули, які було закладено в основу методики проведення дослідження, а також сформовано вибірку дослідно-експериментальної роботи.
   В процесі входження людини в економічну сферу суспільства у неї формується економічне мислення та засвоєння економічних знань, що трансформуються у її компетентність, яка проявляється у економічній успішності або неуспішності особистості.
   Тому було визначено наступні слова - стимули, такі як:
   - “економічна успішність”;
   - “економічна неуспішність”;
   В процесі формування вибірки дослідження ми керувалися тим, що більшість наукових досліджень спрямовані на вивчення особливостей економічної соціалізації дітей шкільного та дошкільного віку. Поза увагою дослідників залишається проблема економічної соціалізації студентської молоді як окремої соціальної групи. Це і вплинуло на формування експериментальної групи зі студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Експериментальною базою були факультет психології (напрям підготовки: психологія), математичний факультет (напрям підготовки: математика та інформатика), філологічний факультет: (напрям підготовки: філологія (українська мова та література), економічний факультет (напрям підготовки: облік та аудит). Всього експериментальною роботою було охоплено 250 студентів перших курсів ВНУ ім. Лесі Українки.
   На другому етапі дослідження в академічних групах проводився асоціативний експеримент.
   Організовуючи дослідження, ми виходили з того, що неконтрольовані асоціації є символічною або прямою проекцією внутрішнього, часто неусвідомлюваного змісту свідомості, що дозволяє використовувати даний експеримент для виявлення і опису афектних комплексів. У контексті такого розуміння асоціацій всі проективні методики класифікуються як різновид асоціативного експерименту.
   Використання у класичному варіанті методу вільних асоціацій вимагає від досліджуваного дати якнайшвидше відповідь, що спала на думку (реакція), на пред'явлене слово (стимул). Будь-яка незвична реакція (пауза, сміх, бурмотання, скарга, поведінкові і вегетативні прояви і т.п.) розглядається як зв'язок з афектним комплексом. Сукупність таких реакцій дозволяє описати афектний комплекс. Асоціативні норми мають здатність швидко змінюватися під впливом перетворень у культурі, моді, технологіях, тематиці у засобах масової інформації. Тому для роботи з різними групами досліджуваних потрібно складати спеціалізовані асоціативні словники.
   Сукупність асоціацій, яка відтворюється людиною на певний стимул, є його семантичним полем.
   З метою дослідження семантичного поля студентів експериментальних груп нами було проведено направлений асоціативний експеримент. Для зручності його проведення було розроблено бланк відповідей та інструкцію, що складалася із двох частин.
   У першій частина інструкції пропонувалося дати по 10 асоціацій на слова - стимули, які було поміщено у бланку відповідей.
   В другій частині інструкції було запропоновано студентам дати ще по 10 асоціацій на раніше зроблені ними асоціації.
   Хід проведення експерименту:
   1. В академічних групах перед початком експерименту було з'ясовано чи знають студенти, що таке “асоціація” і чи не має у них запитань.
   2. Студенти були ознайомлені із першою половиною інструкції і їм було роздано бланки із словами-стимулами.
   3. Після виконання першої частини інструкції студентам було запропоновано виконати її другу частину.
   4. По завершенню експериментальної роботи усі матеріали дослідження було зібрано і експериментатором проведено дебрифінг.
   В процесі проведення аналітико-узагальнюючого етапу усі первинні та вторинні асоціативні реакції досліджуваних зводилися воєдино. Потім по кожному початковому слову - стимулу “економічна успішність” і “економічна неуспішність” проводилося опрацювання таким чином:

Таблиця 1

незалежність

лінь

Претензії

Зростання

економія

Втома

Промахи

надійність

Влада

Безволля

підтримка

песимізм

Відкритість

наївність

енергійність

самостійність

статус

нерозсудливість

індивідуальність

дурість

брехня

результативність

страх

починання

Суспільність

свавілля

пасивність

відповідальність

обман

розпач

Активність

насичений

професійність

кар'єра

діяльність

безволля

ціленаправленість

нездатність

бігання

Радість

компетентність

духовність

Розпач

практичність

неповага

співробітництво

розчарування

криза

Сум

втрата

нервування

Впевненість

повага

тривога

Могутність

спад

гідність

слабість

лицемірство

чесність

лідерство

безробітність

успішність

нереалізованість

сміливість

повільність

смуток

оптимізм

промахи

спокій

висміювання

інтелектуальність

крах

сила

натхненність

задоволеність

розвиток

помилки

групи слів, які складали “гніздо асоціацій”, замінялися одним словом. Слова, які співпадали в обох стимулах, відкидалися. Також відкидалися відверті і випадкові асоціації із загального переліку. На сам кінець нами було залишено ключові асоціації зі словами-стимулами, які ми занесли у таблицю 1.
   Зважаючи на велику кількість асоціацій випадковий повтор малоймовірний, таким чином ми можемо вважати, що дані асоціації є асоціативною семантичною універсаллю стимулу для досліджуваної групи. Таким чином ми отримали асоціативне відображення уявлень групи про вдалу та невдалу економічну соціалізацію. Отримані дані дають можливість для розробки семантичного інструментарію вивчення економічної соціалізації.
   В процесі проведеного дослідження виявлено шляхи подальшого наукового пошуку. Зокрема, сьогодні результати класичного асоціативного експерименту (семантичне поле) аналізуються лише якісно. Тому перспективною є побудова формальних стохастичних моделей виникнення асоціацій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
2. Андреева Г. М. Социальная психология. - М., 2004. - 365 с.
3. Білоконь І.В. Економічні цінності як фактор становлення суб'єкта економічної соціалізації//Зб. Наук. Праць Ін-ту ім. Г. С. Костюка АПН України /За ред. Максименко. Т. X, част. 1.-К., 2008. - С. 15-20.
4. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога. - Луцьк: РВВ “Вежа”, 2003. - 320 с
5. Зверева І.Д., Козубовська І.В., Кєрецман В.Ю., Пічкар О.П. Соціальна робота з дітьми і молоддю (теоретико-методологічні аспекти), ч. І. - Ужгород: УжНУ, 2000. - 192 с
6. Климов Е. А. Основы психологии. - М., 2002. - 462 с.
7. Ложкін Г. Спасенников В. Комаровська В. Особливості та структура економічної свідомості суб'єктів соціального простору // Соціальна психологія. - 2004. - №1. - С. 8-16.
8. Леонтев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. -М.,1975. -304 с.
9. Лунт П. Психологические подходы к потреблению: вчера, сегодня, завтра// Иностранная психология. - 1997. - № 9. - С. 8-16.
10. Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. - К.: Укр. Центр духовної культури, 2000. - С. 416.
11. Міненко О. О. . Особистісне змінювання в процесі професійної підготовки студентів психологів. - Автореф. дис... д-ра психол. наук:. - К., 2004. - 20 с.
12. Москаленко В. В. Соціальна психологія. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
13. Москаленко В. В. Сучасні напрямки досліджень в економічній психології// Соціальна психологія. - 2004. - №2. - С. 3-18.
14. Москаленко В. В. Проблема виховання у контексті соціалізації особистості // Соціальна психологія. - 2005. - №2. - С. 3-17.
15. Москаленко В. В. Економічна соціалізація особистості: концептуальна модель// Соціальна психологія. - 2006. - №3. - С. 3-16.
16. Москаленко В. В. Особливості суб'єктивного підходу в аналізі економічної соціалізації особистості//Зб. Наук. Праць Ін-туім. Г. С. Костюка АПН України /За ред. Максименко. Т. X, част. 1.-К., 2008. - С 300-306.
17. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М., 2003. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.
18. Психология. Словарь// Под общ. ред. А. В. Петровского. -М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
19. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: Учебник. - М., 2004. - 512 с.
20. Серкин В. П. Методы психосемантики. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 207 с.
21. Соціологія: короткий енциклопедичний словник// П ід заг. ред. Воловича В. I. - К.: Укр. центр духовної культури, 1998. - 736 с.
22. Шнейдер Л. Б. Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и методы диагностики. - М., 2007. - 128 с.
23. Социологический энциклопедический словарь// Под общ. ред. Осипова Г. В. - М.:НОРМА, 2000. - 488 с.
24. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Уклад.: В.І.Волович, В.І.Тарасенко. М.В.Зихарченко та ін.; Пізаг. ред. В. I.Воловича К.: Укр. Цонтр духовн. культури, 1998. - 786 с.
25. Соціологія: словник термінів і понять// за ред. Біленького Є.А. і Козловая М.А. - К.: Кондор, 2006. - 372 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com