www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Предметно-педагогічні здібності викладачів психології
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Предметно-педагогічні здібності викладачів психології

О.В. Мамічєва

ПРЕДМЕТНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ПСИХОЛОГІЇ

   Для сучасного етапу розвитку педагогічної та вікової психології характерний пошук провідних, ядерних, стратегічних, термінальних та інструментальних і т.п. компонентів здібностей. У дослідженнях предметно-педагогічних (спеціальних) здібностей викладача виділяються дві основні групи робіт. Перша група, достатньо широко представлена у психології, - роботи, у яких ці здібності розглядаються як загальнопедагогічні, властивим усім викладачам, незалежно від їхньої предметної спрямованості. Менш представлена друга група робіт, у яких ці здібності діляться на загальні і спеціальні педагогічні здібності. Однак відсутня єдність підходів до їхнього розуміння і класифікації. Поряд з цим існує крайня розмаїтість у визначенні як сутності, компонентного складу і кількості здібностей (від однієї до двохсот), так і їхньої структури. Незважаючи на визнання більшості психологів, що ядром професійного становлення є професійні здібності, роботи, в яких вивчаються психологічні механізми і динаміка розвитку здібностей, представлені у набагато меншому ступені. Практично не розглядається специфіка розвитку і взаємозв'язку предметних і педагогічних здібностей викладача на різних етапах його професійного становлення. Між тим зміст і психологічні особливості педагогічної праці викладача психології вищого навчального закладу, висуваючи певні вимоги до його психіки та особистості, обумовлюють необхідність наявності у нього професійних здібностей, які мають відмінності від здібностей викладача іншої навчальної дисципліни та етапу професіональної діяльності.
   Проблема предметно-педагогічних здібностей викладача психології (здібностей до психології) у сучасній науковій літературі обговорюється у зв'язку з розглядом вимог до підготовки викладача психології, визначенням необхідних знань, умінь, навичок, складанням професіограм. Серед професійно важливих якостей практичного психолога, у тому числі викладача психології відзначаються: уміння орієнтуватися у поведінці і станах людини, знання і любов до неї, широкий кругозір, особлива спостережливість, чутливість, розвинене образне і предметне мислення, чуттєве сприйняття. Як обов'язкова складова ефективної діяльності психолога багатьма дослідниками виділяється розвинене почуття особистості, що пов'язується з емоційним мисленням і вивченням особистості, естетичним почуттям, розумним спогляданням і насолодою, з вивченням і пізнанням психічного світу людини [1-3]. До важливих умінь психологи відносять також здібність багатобічно сприймати життя людини і робити узагальнення, синтезуючи отримані факти у психологічні поняття, спостереження особистості у цілісності, у взаємозв'язку і взаємодії її компонентів [4-5].
   Основним у роботі психолога вважається дослідницький метод. Методисти відзначають необхідність як для психолога, так і для викладача психології зокрема, дослідницького інстинкту, конкретності мислення, зацікавленості до усього, що пов'язано з життям, уміння володіти методом простого спостереження та експерименту [6-7]. Викладач психології не може допустити навчання зі своєї навчальної дисципліни без спостереження, експерименту, без практичної роботи.
   Психологічна освіта дозволяє розвивати спостережливість, рецепторне сприйняття предметів та явищ навколишнього середовища за заздалегідь наміченим планом і у безпосередньому зв'язку з мисленням. Нерозривним з психологічним мисленням є володіння відповідною термінологією. Важливим для викладача психології є вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між психологічними фактами, здібність сприймати красу та духовний світ особистості здібність до дослідницької роботи.
   Проведений аналіз наукових джерел з даної проблематики дозволяє зробити наступні висновки. Вимоги до викладача психології визначені з опорою на професіограми, ознаками придатності вважаються розвинені педагогічні здібності і рівень розвитку власне психологічних знань, умінь та навичок. Достатньо повно відображена діяльність викладача психології, розглянута його особистість, відзначені необхідні для нього якості та уміння, засоби викладання своєї навчальної дисципліни.
   Дослідження педагогічних здібностей епізодичні і суперечливі, не визначений їхній зміст щодо викладача психології, невідомі їхня структура, співвідношення предметно-педагогічних, професійно-педагогічних здібностей і властивостей його особистості. Практична відсутність емпіричних досліджень у цій сфері, особливо з боку вітчизняних психологів робить вивчення психолого-педагогічних здібностей викладача вищого навчального закладу актуальним завданням. Метою експериментального дослідження було вивчення педагогічних здібностей викладача психології в процесі його професійного становления. Завданнями даного дослідження були:
   1) вивчення компонентного складу і структури психологічних здібностей викладача вищого навчального закладу;
   2) виявлення стажевих змін структури його психологічних здібностей;
   3) вивчення характеру відносин психологічних і професійно-педагогічних здібностей, структури педагогічних здібностей на різних етапах його професійного становлення.
   Педагогічні здібності викладача психології досліджувалися у два етапи. На першому етапі вивчалася структура психологічних здібностей студентів і викладачів; на другому етапі - специфіка взаємозв'язків професійно-педагогічних і психологічних здібностей і структура педагогічних здібностей викладача вищого навчального закладу на різних етапах його професійного становлення.
   Аналіз структури предметно-педагогічних здібностей доцільно почати з вибірки студентів-психологів. У результаті кореляційного аналізу було виявлено, що між усіма дванадцятьма показниками психологічних здібностей студентів існують великі статистично достовірні позитивні зв'язки, причому різні показники високо значимим чином корелюють один з одним, досягаючи часом 99,9 % довірливого рівня.
   Три показники (схильність до професій типу “людина-людина”, рівень розвитку здібностей та успішність з предметів психологічного циклу) мають статистично достовірні зв'язки з усіма іншими показниками. Усього виділено 54 зв'язки, з них - 39 зв'язків на рівні р < 0,001; 11 зв'язків на рівні р < 0,01; 4 зв'язки на рівні р < 0,05. У такий спосіб виділений симптомокомплекс властивостей, що характеризує психологічні здібності студентів. У результаті кореляційного аналізу взаємозв'язку показників психологічних здібностей викладачів зі стажем 5-10 років виявлена наявність широких статистично достовірних позитивних зв'язків між усіма 11 показниками здібностей. Усього виявлено 50 статистично достовірних зв'язків, 41 з них - високозначимі (р < 0,001), що говорить про високий рівень інтеграції компонентів психологічних здібностей.
   У вибірці викладачів психології зі стажем 15-20 років у результаті кореляційоного аналізу виявлені статистично достовірні позитивні зв'язки між усіма 11 показниками психологічних здібностей. Спостерігається достатньо велика щільність зв'язків між показниками здібностей: усього виявлено 43 статистично достовірні зв'язки, 30 них - високозначимі (р < 0,001). Порівняльний аналіз виявив велику кількість однакових зв'язків: у вибірках студентів і молодих викладачів виявлений 41 загальний зв'язок; досвідчених психологів і студентів -38; викладачів психології з різним стажем роботи - 40. Тобто предметно-педагогічні здібності викладачів психології характеризуються наявністю щільних зв'язків між їхніми компонентами.
   Виявлені також і специфічні для кожної з вибірок зв'язки. На відмінність від студентів і досвідчених педагогів, у молодих психологів не виявлено зв'язків показника схильностей до професії типу “людина-людина” з психологічною спрямованістю мислення і почуттям особистості; тобто у молодих викладачів мотиви діяльності не пов'язані з емоційним ставленням до особистості та психологічним світоглядом.
   Однак викладачі психології зі стажем 5-10 років, на відміну від студентів, підключають психологічне мислення при безпосередній роботі з об'єктами психологічного знання. У досвідчених педагогів показник здібності аналізувати психічні процеси пов'язаний з показниками дослідницької роботи і психологічною інтуїцією, що свідчить про вміле спільне використання теорії і практики і т.д. Для більш повного вивчення структури предметно-педагогічних здібностей був проведений факторний аналіз.
   У структурі психологічних здібностей студентів виділено 2 значимих фактори: “психологічний світогляд” і “чутливість до особистості”. Виділення даних факторів свідчить про те, що у структурі психологічних здібностей студентів присутні раціональний (психологічний світогляд) та емоційний (чутливість до особистості) компоненти.
   У вибірці викладачів психології зі стажем 5-10 років також виділено 2 значимих фактори. До 1-го фактору “здібності до дослідницької роботи” з найбільш значимими вагами увійшли 9 з 11 показників здібностей. До 2-го фактору увійшли із протилежними знаками показники чутливості до особистості та психологічної спрямованості мислення, він позначений як “чутливість-раціональне ставлення до особистості”. Цей факт можна інтерпретувати як наявність на даній стадії професійного становлення двох типів викладачів: викладачів з емоційним і раціональним ставленням до предмету своєї діяльності (особистості). У зрілих викладачів (15-20) структура психологічних здібностей включає у себе “здібності до дослідницької роботи” і “спрямованість на особистість”.
   Порівняльний аналіз виявлених структур предметно-педагогічних здібностей викладачів психології різних етапів професійного становлення показує, що структури цих здібностей викладачів містять раціональну (психологічне мислення) і емоційну (чутливість до особистості) складові. Співвідношення цих підструктур є різним: у студентів - відносини автономії, у молодих викладачів - антагонізму, у їх зрілих колег - синергії. Психологічні здібності студентів і молодих викладачів містять основний (базовий) фактор, що має найбільше значення (частка дисперсії, яка може бути пояснена, відповідно 47,8 % і 57,9 %) і додатковий фактор (частка дисперсії, яка може бути пояснена, відповідно 12,4 % і 13,9 %); у структурі здібностей зрілих викладачів представлені два рівнозначних фактори (частка дисперсії, яка може бути пояснена, відповідно 39,8 % і 32,3 %).
   Структури психологічних здібностей викладачів мають більшу подібність порівняно зі студентами. Тут виділені підструктури, які характеризують здібності викладача до дослідницької роботи і ставлення до особистості (раціональне та емоційне). їхній зміст у різних групах відрізняється деякою своєрідністю. Виявлена у такий спосіб структура предметно-педагогічних здібностей викладачів психології має своєрідність на кожному етапі їхньої педагогічної діяльності.
   На другому етапі дослідження вивчався характер взаємозв'язку предметно-педагогічних і професійно-педагогічних здібностей і структура педагогічних здібностей викладачів психології. Із цією метою застосовувався кореляційний і факторний аналіз. У вибірці студентів у результаті кореляційного аналізу виявлені статистично достовірні зв'язки між 3-ма показниками професійно-педагогічних і 8-ю показниками психологічних здібностей, усього 10 зв'язків. Причому, 8 зв'язків негативних (80 %) і 2 позитивні (20 %).
   Найбільшу кількість негативних зв'язків виявлено у показника педагогічних схильностей, у тому числі і з показниками схильностей до психології. Позитивні зв'язки виявлені у показника професійно-педагогічних здібностей - емпатії з такими показниками психологічних здібностей, які характеризують емоційне ставлення до особистості (почуття особистості) і здібність працювати у ній (дослідницька робота). Тобто, незважаючи на переважання негативних зв'язків, можна говорити про формування вже у студентів інтегральної чутливості, що дозволяє випускникові вищого навчального закладу успішно здійснювати психолого-педагогічну діяльність.
   У вибірці викладачів психології зі стажем 5-10 років у результаті кореляційного аналізу виявлені статистично достовірні зв'язки між 5 показниками професійно-педагогічних і 10 показниками психологічних здібностей, усього 32 зв'язки. Причому половина з них - негативні (50 %). Серед показників психологічних здібностей по два позитивних зв'язки мають почуття особистості та психологічне мислення, тобто здібності, які характеризують психологічний світогляд викладача; а негативні зв'язки мають в основному здібності, що належать до процесу психічної діяльності. Ймовірно, успіху у викладанні психології молодий викладач досягає за рахунок гармонізації відносин деяких показників професійно-педагогічних і психологічних здібностей.
   У вибірці викладачів психології зі стажем 15-20 років виявлена наявність статистично достовірних зв'язків між 5 показниками професійно-педагогічних і 7 показниками психологічних здібностей, усього 19 зв'язків. Причому, усі зв'язки є позитивними. Найбільшу кількість зв'язків серед показників професійно-педагогічних здібностей виявлено у педагогічної культури (6 зв'язків) та емпатії (5 зв'язків); серед показників психологічних здібностей - у почуття особистості (5 зв'язків) та психологічного мислення (4 зв'язки). Розвиток даних здібностей є передумовою формування психолого-педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу. Порівняльний аналіз взаємозв'язків показників психологічних і професійно-педагогічних здібностей у різних групах викладачів показує, що кількість позитивних зв'язків збільшується від студентської вибірки до виборки зрілих викладачів (відповідно 20 %, 50 % і 100 %). Інтегруючими показниками серед психологічних здібностей є почуття особистості та психологічне мислення, серед професійно-педагогічних - емпатія і педагогічна культура.
   До етапу професійної зрілості (15-20 років стажу) спостерігається гармонізація відносин усередині симптомокомплексу педагогічних здібностей викладача вищого навчального закладу, що проявляється у скороченні зв'язків негативних і збільшенні позитивних. Далі для більш повного вивчення структури педагогічних здібностей був проведений факторний аналіз.
   Оскільки під час навчання на факультеті студенти мають дві спеціалізації - психологія і дефектологія, до симптомокомплексу педагогічних здібностей були включені здібності до психології, здібності до дефектології і професійно-педагогічні здібності. Проведений кореляційний аналіз показав різноспрямованість не лише психологічних і професійно-педагогічних, але й психологічних здібностей і здібностей до дефектології (з 13 зв'язків 11 негативні). У результаті факторного аналізу виділилося 3 значимих фактори, позначених як “здібності до дефектології”, “психологічні здібності”, “професійно-педагогічні здібності”.
   Отже, структура педагогічних здібностей студентів містить у собі три автономні складові: перша визначається симптомокомплексом здібностей до дефектології, друга - психологічних, третя - професійно-педагогічних. У результаті факторного аналізу у структурі педагогічних здібностей викладачів психології зі стажем 5-10 років виділено три значущих фактори: “психологічні здібності”, “задоволеність процесом педагогічної діяльності”, “спрямованість на природу і людину”. До структури педагогічних здібностей викладачів психології зі стажем 15-20 років увійшли три значимих фактори, що отримали назву “психологічні здібності”, “спрямованість на природу і людину”, “задоволеність організацією педагогічної діяльності”.
   Порівняльний аналіз виявлених факторних структур показує, що в усіх трьох вибірках виявлено загальний фактор, що характеризує психологічні здібності. Якщо у вибірці студентів усі основні підструктури педагогічних здібностей автономні одна від одної, то у вибірках викладачів відбувається процес інтеграції професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей. У вибірках викладачів виділено загальний фактор, що характеризує спрямованість на природу і людину, що поєднує показники професійно-педагогічних і психологічних здібностей. Зміст цього фактору у зрілих викладачів збагачено за рахунок включення додаткових показників (педагогічна культура, рівень розвитку психологічних і професійно-педагогічних здібностей та ін.). У кожній групі виявлено і специфічні фактори, що характеризують структуру педагогічних здібностей викладача залежно від етапу його професійного становлення.
   Підводячи підсумки емпіричного дослідження педагогічних здібностей викладача психології, можна зробити наступні висновки. Структура психологічних здібностей викладача містить у собі як стабільну, незалежну від стажу педагогічної діяльності, складову, яка характеризує емоційне ставлення до людини, так і специфічні для кожного етапу професійної діяльності. Відносини між емоційним і раціональним компонентом психологічних здібностей є специфічними на кожному етапі професійного розвитку: на етапі отримання професії ці компоненти автономні, на етапі професійного удосконалювання (5-10 років стажу) вони вступають у відносини антагонізму, а на етапі професійної зрілості (15-20 років стажу) - синергії.
   Структури предметно-педагогічних здібностей викладачів вищого навчального закладу мають більшу подібність порівняно зі студентським віком, містячи у собі здібності до дослідницької роботи і ставлення до людини. Структура педагогічних здібностей викладача містить у собі як стабільну, незалежну від стажу педагогічний діяльності, складову, яка характеризує психологічні здібності, так і специфічні для кожного етапу професійної діяльності. Співвідношення між предметно-педагогічною і професійно-педагогічною підструктурами педагогічних здібностей викладача психології специфічно на різних етапах його професійного становлення: у студентській вибірці вони перебувають в автономії, входячи до різних факторів; у викладачів з'являються відносини інтеграції між підструктурами, що досягають гармонії на етапі професійної зрілості. Виявлено, що у студентів-психологів переважає або предметно-педагогічна, або професійно-педагогічна спрямованість, у молодих (5-10 років стажу) і зрілих (15-20) викладачів - і перша, і друга водночас гармонійно поєднані.

ЛІТЕРАТУРА

1. Долинська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Автореф. дис... кандидата психол. наук/ Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2000. - 19 с
2. Завіниченко Н.Б. Особливості розвитку комунікативної компетентності майбутнього практичного психолога системи освіти: Автореф. дис. кандидата психол. наук / Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с
3. Федотюк Т.І. Психологічні особливості становлення емпатії як елементу комунікативної здатності практичного психолога: Автореф. дис... кандидата психол. наук / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 1997. - 19 с
4. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: Автореф. дис. доктора психол. наук / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 36 с
5. Данилова Т.М. Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога: Автореф. дис... кандидата психол. наук/ Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. - К., 2003. - 20 с
6. Сургунд Н.А. Психодіагностика професійної придатності майбутнього практичного психолога: Автореф. дис... кандидата психол. наук/ Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2004. - 22 с
7. Шумакова Л.П. Особливості розвитку мотивації досягнення особистості психолога-практика в процесі професійної підготовки: Автореф. дис... кандидата психол. наук / Український держ. педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 1997. - 24 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com