www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Економічна соціалізація як психологічна проблема
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Економічна соціалізація як психологічна проблема

І. К. Зубіашвілі

ЕКОНОМІЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

   Соціалізація є однією з центральних проблем соціальної психології. А в умовах переходу сучасного українського суспільства на рейки ринкових економічних відносин ця проблема у площині економічної психології преломляється в не менш актуальну проблему економічної соціалізації. В широкому розумінні економічна соціалізація - це процес входження індивіда в економічну сферу суспільства, формування у нього економічного мислення, процес інтеріоризації економічної реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, формування економічних уявлень, знання економічних категорій, засвоєння і реалізацію ролей і навичок економічної поведінки.
   Для більш чіткого розуміння сутності економічної соціалізації особистості доцільно уточнити ще декілька понять. Поняття “економічна соціалізація” є більш конкретним у порівнянні з поняттям “економічний розвиток”, у тому розумінні, що воно виражає процес становлення у людини тих властивостей, які обумовлені історичним типом економічної системи, в якій живе людина.
   Економічна соціалізація - це процес, який детермінується конкретними соціально-економічними умовами, його не можна вважати завершеним на якомусь етапі життєдіяльності людини. Економічна соціалізація, як і економічний розвиток, охоплюють все життя людини.
   Метою економічної соціалізації є вироблення адекватних і гармонійних уявлень про економіку, знання економічних категорій, розвиток навичок економічної поведінки. Варто відмітити, що цілі й задачи економічної соціалізації багато в чому збігаються з цілями і задачами економічного виховання, оскільки останнє є цілеспрямованою формою економічної соціалізації.
   Для розуміння безперервності економічного розвитку особистості важливим є розрізнення понять “економічна соціалізація” і “економічна соціалізованість”. Останнє В.В. Москаленко визначається [18] як відповідність людини соціально-економічним вимогам, які пред'являються до даного вікового етапу, як наявність особистісних і соціально-психологічних передумов, які забезпечують нормативну поведінку. Отже, підкреслюється швидше не процесуальна, а результативна сторона соціалізації як розвитку. Порівняно з поняттям “економічна соціалізованість”, на думку В.В. Москаленко, “економічна соціалізація” є більш широким поняттям, яке включає в себе, окрім економічної соціалізованості, готовність переходу в нові ситуації соціально-економічного розвитку. З урахуванням сказаного економічну соціалізацію та економічну соціалізованість доцільно співвідносити як процес та його результат в кожен конкретний момент економічного розвитку особистості.
   Отже, економічна соціалізація - безперервний динамічний процес економіко-психологічного розвитку особистості, який відбувається як активний внутрішньо мотивований процес прийняття особистістю умов її існування в певних соціально-економічних ситуаціях, можливість використання інтеріоризованих економічних цінностей суспільства.
   Тому, подальше наше дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню такої моделі спричинення специфіки процесу економічної соціалізації індивіда, яка б відображала каузальний зв'язок між основними його детермінантами та соціалізаційними ефектами, і могла б використовуватись в якості чіткого інструменту дослідження психологічних чинників економічної соціалізації на різних її етапах.
   Складність вивчення економічної соціалізації полягає в недостатній прогнозованості напрямків цього процесу на індивідуальному рівні. Інша справа, коли розглядаються великі соціальні групи, об'єднані різнорідними ознаками відносно парасоціальної ситуації і особистісних особливостей [14]. Намагання осмислити сутність економічної соціалізації можуть виявитись марними поза розглядом наукового доробку філософів, соціологів, психологів, економістів з проблем розвитку людини економічної.
   Так, засновник політекономії А. Сміт заклав підґрунтя для розвитку теорії економічної соціалізації індивіда, розробивши уявлення про “економічну людину” як егоїстичну, раціональну, схильну до обміну [17].
   Сучасні уявлення про макроекономічний вимір економічної соціалізації розроблені в працях американських економістів. Так Дж. Кейнс значну роль в економічному розвитку віддає підприємливості. Значення грошей при цьому виступає як вирішальний фактор мотивації економічної дії. Розглядаючи гроші як інструмент досягнення економічних цілей, монетаризм не поглиблюється в їхню теоретичну суть, однак його аналіз впливу грошей на соціальну поведінку людей дає можливість краще зрозуміти їхнє універсальне значення в житті суспільства [14].М. Гегель ясно бачив, що гроші відіграють особливу роль у суспільстві, у якому усе виробляється для обміну. Із суспільної ролі грошей, що забезпечують зв'язок речей як товарів і визначальний соціальний статус товаровласників, випливає влада над людьми [3].
   Класичним зразком соціально-психологічного дослідження економічних явищ є роботи Г. Зіммеля [12]. Класик німецької соціології покладає великі надії на психологію у вивченні грошей і в пошуку детермінант їхньої всемогутності в ринковому суспільстві. Г. Зіммель аналізує кілька проблем - це проблеми цінності, обміну, грошей і грошової культури. Розвинута грошова культура припускає зміну психології людини, з'являються накопичення і скнарість. Грошова культура створює екстравагантність - це показна, зайва витрата грошей для акцентування свого багатства і соціального стану. Саме категорія грошей послужила Зіммелю тим збільшуваним склом, завдяки якому удалося розглянути сховані механізми соціального життя [21].
   Француз Г. Тард був чи не найпершим з соціальних психологів, хто звернув увагу на роль соціально-психологічних факторів, таких, як монокультурні особливості, традиції мікросоціального оточення в регуляції економічної поведінки індивіда. Ці ідеї знайшли своє відображення в праці “Економічна психологія” ще в 1902 році.
   Кожне зі здійснених наукових досліджень так чи інакше висвітлювало багатогранність і складність процесу становлення людини економічної.
   Дослідження економічної соціалізації у вітчизняній психології розпочались лише в останнє десятиліття (Г.М. Авер'янова, В.В. Москаленко, Н.А. Побірченко, А.Б. Фенько, О.В. Щедрина).
   Так, на думку В.В.Москаленко [18], економічна соціалізація -конкретно-культурне та історичне явище. На кожному етапі історії суспільство по-своєму вирішує питання, пов'язані з економічною соціалізацією. На переломних етапах соціально-економічного розвитку (на якому, наприклад, перебуває сучасне українське суспільство) вони стають особливо актуальними.
   В західній психології історія дослідження проблем економічної соціалізації налічує вже декілька десятків років. А. Стросс, К. Данцігер, Р. Саттон, Г. Ферт, Г. Ягода у 50-ті роки минулого століття роблять спробу опису процесу набуття дитиною економічних знань і рівня розуміння економічних відносин поза впливом інших факторів. Так, А. Стросс, зокрема, виділяв дев'ять стадій у формуванні концепції грошей у дітей (вік 4,5-11,5 років). Пізніше К. Данцігер виокремив чотири стадії розвитку монетарних уявлень у дітей від 5 до 8 років. Як і А. Стросс, К. Данцігер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біологічного дорослішання, але залежить і від досвіду поводження з грошима. Р. Саттон виявив шість стадій, а Г. Ферт -п'ять.Крім робіт, в яких вивчались стадійність економічної соціалізації, існує багато досліджень, присвячених вивченню факторів, які впливають на даний процес. Особливо цікавими є роботи, в яких розглядаються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать. Як відмічає О.Б. Щедрина [24], в дослідженнях Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду, отриманого в сім'ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робітничих сімей засвоюють прямий асоціативний зв'язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільше накопичують гроші на майбутні трати. Інші автори (А. Фернам, П. Томас), показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки із робітничого класу. Автори зробили припущення, що більш ранній досвід поводження з власними грішми повинен сприяти більш ранній соціалізації, кращому застосуванню грошей. Проте в дослідженнях цих авторів суттєвих відмінностей в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Було зроблено висновок, що класові відмінності мають місце, але вони немов би розмиваються і навчанням, і різнорідністю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.
   Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уявлень дитини, яка вивчалась в західних дослідженнях, - це її стать. Було виявлено (А. Фернам, П. Томас), що дочкам будь-якого віку батьки видають грошей на кишенькові витрати менше, ніж синам. Виявлення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встановити статеві відмінності у рівні сформованості окремих економічних понять. Було виявлено, що хлопчики дещо краще розуміють призначення страйків і те, звідки беруться гроші для виплати зарплати. У хлопчиків також сильніше виявляється тенденція вважати, що здібна людина повинна отримати за свою роботу більше грошей. В уявленнях про працю і способах отримання грошей у хлопчиків теж було виявлено більшу обізнаність і варіативність, ніж у дівчат.
   Досить інформативними є результати численних досліджень зарубіжних вчених ( М. Сігал, Д. Швальб, А. Фернам, Г. Ягода) щодо визначення впливу національно-територіальних особливостей на формування у дітей економічних уявлень. Вони показали суттєві відмінності в уявленнях дітей, що мешкають в країнах з різним рівнем економіки. Так, діти, які мешкають в південно-азіатському районі (Японія, Китай, Гонконг) і південно-африканських країнах, вважають, що потрібно більше платити тим, у кого є багаточисельна сім'я (за рівних можливостей), і схильні дотримуватись традиційних цінностей. Між тим, діти із названих регіонів раніше, ніж діти із європейських країн засвоюють поняття вигоди. Останнє пояснюється тим, що ці діти значно раніше за європейців включаються у сферу бізнесу.
   Роль макропсихологічних факторів в господарській діяльності людини вивчалась і російськими вченими.
   Питанням впливу власності на особистість присвячені праці російських вчених - Т.Д. Бурменко та О.Д. Карнишева [13]. Зокрема, підкреслювались наступні моменти: власність є детермінантою соціального статусу людини в ієрархічній структурі сучасного суспільства; власність є цільовим орієнтиром для ділової людини; вивчалось ставлення власників до економічних обов'язків.
   З точки зору О.Д. Карнишева, власність є складним психолого-економічним феноменом, що опосередковує прояв психолого-економічних якостей людини. Власність становить фундамент соціальної та економічної активності людини і дозволяє й далі просуватися на шляху до самоактуалізації та самовдосконалення. Так, позитивні складові змісту власності зумовлюють, в першу чергу, систему мотивів і самооцінку людини. Дослідник вважає, що людина, яка зуміла примножити власність, значно збільшити її розмір, за своїм почуттям самоповаги и, за своєю гідністю стає якби іншою особистістю, оскільки інакше осмислює свою самоцінність, інакше живе й мислить [13].
   Пошук суттєвих соціально-психологічних факторів, які визначають специфіку економічної свідомості та поведінки особистості при зміні форм власності на виробництві проведено А.Л. Журавльовим [11]. Зокрема, дослідник резюмує, що форма власності підприємства (організації) впливає на процес формування економічної свідомості працівника.
   Такі компоненти соціального мікросередовища, як економічна освіта в сім'ї, система економічних уявлень, знань у дітей через посередництво ЗМІ та вплив однолітків у процесі спілкування чи сумісної економічної діяльності розглядаються А.Л. Журавльовим та Т.В. Дробишевою [10].
   Аналіз же досліджень в області внутрішньоособистісних феноменів та ефектів економічної соціалізації, здійснених науковцями на пострадянському просторі, показує, що вивчаються переважно монетарні уявлення й економічна поведінка дітей, підлітків та працездатного населення.
   Так, А.Л. Журавльов [11], вивчаючи специфіку економічної поведінки особистості працівника, доводить, що суттєвими у виборі працівниками підприємства для постійної роботи є такі компоненти економічної свідомості: сформовані соціальні уявлення про економічні об'єкти (багатство, гроші тощо), ціннісна структура свідомості (або ієрархія ціннісних орієнтацій) та суб'єктивно-економічний статус.
   Дослідження О.С. Дейнеки [6;7] присвячені обґрунтуванню регулятивної ролі грошей в процесі соціально-економічної комунікації, трактуванню їх як джерела повсякденної свідомості та соціальної поведінки індивіда.
   Гендерні відмінності ставлення до грошей вивчались Г.Б. Фенько [22].
   С.А. Цветков і Ж.А. Жиліна підкреслюють, що існуючий рівень розвитку суспільства обумовлює необхідність економічної соціалізації особистості, починаючи з дошкільного віку, коли закладаються засади соціокультурного ставлення до предметів і явищ оточуючого світу та формуються соціально-перспективні моделі економічної поведінки: споживчої, заощаджувальної, інвестиційної [23].
   Відповідно до класифікації О.В. Козлової [15] можна виділити проблеми економічної соціалізації в перехідному періоді суспільства.
   1. Методологічна проблема. Вона виходить з більш загальної проблеми соціалізації - співвідношення прийняття соціальних норм суспільства (соціалізація у вузькому смислі) і відокремлення, виділення й усвідомлення своєї соціальної сутності (індивідуалізації). З одному боку, це присвоєння зовнішніх економічних норм і ролей, стереотипів і цінностей суспільства, а з іншого - формування та розвиток економічної мотивації, мислення, відповідних здібностей, навичок та індивідуальних стилів економічної поведінки.
   2. Етична проблема. Економічні цінності ринкових відносин відповідають західній етиці протестантизму, тоді як українська етика має православні корені. Православ'я не націлює на одержання благ тут і тепер, а, навпаки, закликає відмовлятися від них, тому що основна мета православ'я - піклування про порятунок душі. Ментальність слов'янської культури у відношенні таких економічних категорій як власність, багатство, гроші дуже яскраво відбита в народному фольклорі.
   3. Трансформаційна проблема. Ломка економічного і життєвого укладу співвітчизників йде дуже болісно. Сформована система цінностей радянського способу життя, правил і норм поведінки, традицій і звичаїв господарювання ще залишається діючої і вступає в протиріччя з новими реальними умовами.
   4. Дидактична проблема. Ця проблема виражається у виді системи питань: кого, чому, коли і як вчити? Ці питання тісно взаємозалежні між собою. Відповідаючи на питання “кого”?, необхідно також припускати питання і “коли”?, з якого віку необхідно цілеспрямовано давати економічну інформацію - з дошкільного, молодшого шкільного, підліткового або юнацького віку, а також чому вчити на кожному віковому етапі. У питанні “чому”? теж можна виділити три рівні - загальний, поведінковий і професійний.
   5. Діагностична проблема виникає у зв'язку з необхідністю вимірювати рівень економічної соціалізації на різних етапах розвитку особистості. Зазначена проблема може припускати цілий комплекс заходів, орієнтованих на діагностику цілого ряду критеріїв сформованості економічного мислення і поведінки, знань й установок особистості.
   Підкреслюючи стадіальність процесу економічної соціалізації, більшість дослідників акцентують увагу на тому, що процес економічної соціалізації здійснюється зі значними якісними відмінностями двох вікових періодів: дитинства і етапу юнацтва. Ці два періоди визначаються особливостями провідного фактору, через який здійснюється входження людини в економічну сферу суспільства: у дитинстві економічна реальність засвоюється за посередництвом грошей, у юнаків входження в економічну реальність здійснюється завдяки економічній діяльності, особливості якої визначаються сутністю соціально - економічних відносин суспільства Процес економічної соціалізації в юнацькому віці пов'язаний не тільки з повсякденним життям юнаків, але і з досить загальними соціально-економічними проблемами [16]. Провідна роль належить тут реальній включеності в ті сфери діяльності, у яких відбувається засвоєння економічних знань і досвіду економічної поведінки.
   Економічна соціалізація розглядається нами в межах єдиного процесу соціалізації особистості як його складова і визначається як процес засвоєння нею економічних цінностей суспільства в результаті здійснення економічної життєдіяльності.
   Економічні цінності, закріплені в певних нормах і правилах, є компонентом соціальної системи, які спонукають індивіда відповідати певним експектаціям щодо прийнятих даним суспільством “зразків” поведінки та особистісних характеристик. Економічні цінності, інтеріоризуючись індивідом, стають “внутрішніми” регуляторами його поведінки, саморегуляторами, тобто умовами реалізації в діяльності активної позиції особистості щодо зовнішнього світу. Отже економічні цінності - це важливий чинник соціалізації особистості [8].
   Важливим моментом у системному підході до економічної соціалізації, як вже зазначалося, є виокремлення системоутворюючого компонента системи економічних цінностей. У системі цінностей системоутворюючим елементом вчені [1 ;2] називають власність, що з одного боку є основою суспільних відносин, визначаючи особливості всієї системи відносин суспільства; а з іншого боку - об'єктом відносин людини, її переживань, цінностей, основою формування її економічної суб'єктності.
   Власність у всіх своїх об'єктивних і суб'єктивних проявах знаходить концентрований прояв у грошах. Отже, гроші - найважливішій засіб економічної соціалізації особистості на всіх етапах цього процесу. Через гроші людина поєднується з іншими людьми в єдину економічну реальність. Гроші є необхідним атрибутом функціонування економічної сфери суспільства, стимулюючи економічний і соціальний прогрес через ті функції, які вони виконують. Формування перших монетарних уявлень тісно пов'язано з використанням дітьми грошей, через посередництво яких відбувається ознайомлення з іншими соціально-економічними явищами і інститутами.
   На етапах первісного накопичення капіталу, на думку науковців, є небезпека перетворення грошей у самоцінність, у єдину цінність і надцінність. Чисто грошовий вимір цінності як ринкової вартості приводить до перекручування уявлень про справжню значимість, суспільну корисність речей, благ. У цьому випадку людина впадає в найбільш дисгармонійний стан: гроші повинні служити життю людини, а не гаманцеві. Особливості прояву соціальної цінності грошей залежать не тільки від історично сформованого національного менталітету (що визначає розходження західної, слов'янської і східної культур), але і від соціальних характеристик її конкретних носіїв - індивідів; у тому числі віку людини, її приналежності до певного покоління. Сучасне українське суспільство виступає простором взаємодії чотирьох поколінь з приводу формування системи цінностей. Цінності попереднього періоду зштовхнулися з цінностями перехідного періоду, що модернізується, що призвело як до кризи внутрішнього, духовного світу на рівні окремої особистості, так і трансформації ціннісної підсистеми всього суспільства. Розглядаючи покоління як суб'єктів, необхідно відзначити, що в процесі взаємодії вони активно впливають один на одного, заперечуючи або переймаючи соціальні цінності і моделі поведінки, а також виробляють власні адаптаційні механізми.
   Необхідність аналізу ситуації, в якій здійснюється процес економічної соціалізації особистості, стала підставою нашого звернення до концепції соціальних уявлень С. Московічі. Будучи однією з провідних теорій соціального пізнання в європейській соціально-психологічній традиції, концепція соціальних уявлень дозволяє вивчати надіндивідуальні фактори, що впливають на соціалізацію особистості.
   Поняття “монетарні уявлення”, в першу чергу стосується того, як соціальні суб'єкти сприймають та розуміють грошово-кредитну політику держави, економічну інформацію, яка в ній поширюється. Поняття “монетарні уявлення” відноситься до знань, які зазвичай називаються природним мисленням на противагу мисленню науковому. Це знання, яке соціально вироблене та розділяється з іншими людьми. Його численні аспекти спрямовані на засвоєння людиною навколишнього економічного середовища, розуміння та пояснення фактів та ідей, які існують в економічному світі. Таким чином, монетарні уявлення є одним з видів відтворення у свідомості людей економічних процесів, які відбуваються у суспільстві. На основі тих або інших монетарних уявлень особистість будує різні моделі монетарної поведінки.
   Західні психологи активно вивчають економічні уявлення у дітей. Про це свідчить не тільки велика кількість досліджень з даної теми, але й сам факт існування окремої галузі психології - вікова економічна психологія, яка вивчає етапи формування економічних уявлень у дітей, стадії економічної соціалізації. Як відмічає англійський психолог А. Фернам [25], який має досить багато робіт з даної теми, вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати більш реалістичну інформацію про процеси їх мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення.
   Процес економічної соціалізації відбуватиметься тим успішніше, чим більше монетарні уявлення відповідатимуть узгодженості вимог суспільства (експектацій) з потребовою системою індивіда.
   Аналіз соціально-психологічних досліджень показує [18], що ступінь спрямованості на економічні цінності визначають не тільки об'єктивні соціально-економічні умови, але й феномени свідомості, зокрема, суб'єктивні уявлення, соціальні установки, психологічне ставлення. Зокрема, особливості монетарної поведінки детермінуються уявленнями, оцінками, мотивацією та ін., що пов'язані з грошима. Без знання особливостей сприйняття грошей і ставлення до них з боку їх суб'єктів неможливо зрозуміти сутність процесу економічної соціалізації особистості.
   Поняття економічної соціалізації багатьма авторами розуміється як адаптація. Швидкі соціально-економічні і політичні зміни, що відбуваються в суспільстві, ведуть до змін стереотипів поведінки. У цій ситуації виникає необхідність адаптації до нової соціальної реальності для більшої частини населення нашої країни. Особливого значення набуває психологічна, внутрішня адаптація особистості як умова адаптації зовнішньої, соціальної. Ступінь адаптації до ринку, варіанти економічної поведінки відрізняються залежно від віку, статі, приналежності до соціальної верстви і професійної спільності, від особових якостей суб'єкта та ін.
   Як вже було зазначено, процес економічної соціалізації особистості відбувається як безперервне встановлення відповідності між рівнем і особливостями структури внутрішньої мотиваційно-потребової системи і відповідними їй об'єктивними обставинами, нормативно-ціннісною системою суспільства. В такому ракурсі, з урахуванням впливу зовнішнього ціннісного середовища на економічну свідомість особливості ми можемо розглядати процес економічної соціалізації як психолого-економічну адаптацію до умов мінливого ціннісного середовища. Психолого-економічна адаптація - це не просто поведінкове “пристосування”, а активний внутрішньо мотивований процес соціалізації, який означає можливість використання індивідом інтеріоризованих соціальних (зокрема, й економічних) цінностей в певних соціально-економічних ситуаціях для реалізації своїх цілей і прагнень. Отже, соціальна адаптація і економічна соціалізація - це сторони єдиного процесу життєдіяльності людини, в якому безперервно і циклічно встановлюється відповідність між об'єктивними обставинами і її потребами та можливостями. Така точка зору дозволяє визначити рівень соціалізованості особистості її соціальною адаптованістю.
   У працях вітчизняних і зарубіжних авторів, які досліджують соціальну адаптацію, виокремлюються такі структурні компоненти соціальної адаптації: вихідні параметри діяльності особистості, ступені інтеграції особистості з макро- і мікро середовищем, ступінь реалізації внутрішнього особистісного потенціалу, емоційне почуття. Врахування цих критеріїв дає підставу характеризувати соціальну адаптацію як стратегію соціальної поведінки [20].
   Сутність економічної соціалізації в перехідний період розвитку суспільства О.С. Дейнека визначила як економіко-психологічну адаптацію. Під цим автор розуміє адаптацію суб'єкта господарювання до економічних умов, які змінюються, проявляються у бідності або матеріальному статку, тобто в економічному статусі і якості життя людини, в його очікуваннях та ставленнях до економічних реформ, ринку, грошей; вона пов'язана з системою цінностей, економічними мотивами, економічними нормами та інтересами [6].
   Процесу соціальної адаптації особистості в умовах трансформації суспільства приділяється велика увага у вітчизняній соціологічній і психологічній науках. Згідно А.С. Готліб [4], кінцевою метою адаптивної поведінки є досягнення певного матеріального становища, що забезпечить задоволення фізіологічних та соціальних потреб. Знаковим вираженням матеріального становища людей є гроші, що дають можливість жити, задовольняти широке коло потреб, виступають засобом самоствердження, забезпечують певний суспільний статус. На наш погляд, ставлення до грошей впливає на особливості соціальної адаптивності, що є в сучасній ситуації найбільш актуальною для більшості людей, тому що дозволяє благополучно відчувати себе в соціумі, мікросередовищі, відчувати підтримку і повагу оточуючих.
   Аналіз соціально-психологічних досліджень показує, що діти і підлітки, представники юнацтва найлегше адаптуються до умов суспільної кризи, у тому числі і економічної, оскільки це покоління виросло в перехідний період. Поява нових ідеалів у суспільстві (наприклад, фінансова успішність) обумовлює швидкі зміни в системі їх цінностей. Вони прагматичні, самостійні і орієнтовані на успіх. Представники старшого покоління проходять активний етап ресоціалізації. Проблеми виникають у зв'язку з тим, що цей процес відбувається в умовах суперечливості, спонтанності процесів соціально-економічних перетворень, а також у необхідності подолання радянських традицій. Згідно дослідженням О.С. Дейнеки [5], більшості людей старшого покоління притаманна вимушена адаптація до ринкових умов. Г.Г. Дилігенський [5] описує три типи їх адаптивних реакцій. Особистість, яка має схильність до реакцій першого типу, демонструє низький рівень адаптації, її психологічними характеристиками є пасивність, терпіння, тривожність. Особистості, яким притаманні реакції другого типу, відрізняються активною практичною адаптацією, яка має прояв у прагненні до заробітків, покращення свого рівня життя, але разом з тим їм притаманне відчуття ненадійності свого існування. Особистості, реакції яких відносяться до третього типу, орієнтовані на максимальний економічний та соціальний успіх, такі реакції характерні для підприємців, політиків, журналістів та інших активних категорій населення.
   Отже, економічна соціалізація особистості є процесом поступового формування економічної свідомості особистості на основі розвитку наукових та повсякденних знань про економічну реальність, системи особистісних цінностей з домінуючою функцією власності та грошей як системоутворюючих чинників.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гальчинський А. С. Теорія грошей: навч. посіб. / А. С. Гальчинський. - К.: “Основи”, 2001. - 411 с
2. Гальчинский А. С. Основи економічної теорії: [підруч.] / Гальчинский А. С, Єщенко П. С, Палкін Ю. І.- К.: Вища школа, 1995.- 471 с
3. Гегель Г. В. Ф. Работы ранних лет / Г. В. Ф. Гегель. В 2 т. М., 1971. -Т. 2.
4. Готлиб А. С. Адаптация россиян к новым экономическим условиям: масштабы, динамика, факторы успешности / А. С. Готлиб/ / Проблемы экономической психологии / отв. ред. А. Л. Журавлев, А. Б. Купрейченко. - М.: Изд-во ИП РАН, 2004. - Т. 1. - С.460 - 480.
5. Дейнека О .С. Экономическая психология : [уч. пос] / О. С. Дейнека. - Спб : Питер, изд. С.Петерб. ун-та, 2000. - 160 с.
6. Дейнека О. С. Экономическая психология в российской политике переходного периода: дис...доктора психол. наук: 19.00.12 / Ольга Сергеевна Дейнека. - Спб, 1999. - 266 с.
7. Дейнека О.С. Динамика отношения российских предпринимателей к деньгам / О. С. Дейнека // Материалы 3-го Всероссийского съезда психологов. - СПб., 2003, т.З. - С. 38 - 40.
8. Дембицька Н. М. Соціально-психологічні проблеми економічної соціалізації молоді / Н. М. Дембицька// Соціальна психологія. - 2008.- №3 (29). - С 53-67.
9. Дилигенский Г. Г. К проблеме социального актора в России / Г. Г. Дилигенский // Куда идет Россия?... Власть, общество, личность/ под общ. ред. Т. И. Заславской. - М.: Моск. высш. шк. соц. и экон. наук, 2000. - С. 410-418.
10. Дробышева Т. В. Исследование раннего экономического образования как фактора экономической социализации (на примере ценностных ориентации) /Т. В. Дробышева, А. Л. Журавлев // Проблемы экономической психологии; под ред. А.Л.Журавлева, А.Б.Купрейченко. - М.: Изд-во “ИП РАН”, 2004. - Т. 1. - С. 412 - 444.
11. Журавлев А. Л. Особености экономического сознания работников предриятий с разными формами собственности/А. Л. Журавлев // Проблемы экономической психологии; под ред. А. Л. Журавлева, А. Б. Купрейченко - М.: Изд-во “ИП РАН”, 2004.-Т.1. - С. 167-204.
12. Зиммель Г. Философия денег. Теория общества/ Г. Зиммель.- М., 1999. -416 с.
13. Карнышев А. Д. Психология собственности как область исследования в экономической психологии / А. Д. Карнышев // Проблемы экономической психологии. - М.: Изд-во “ИП РАН”, 2004.-Т.1. - С.139 -166.
14. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег/Дж. Кейнс. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.
15. Козлова Е. В. Психологические основы экономической социализации: уч. пос. / Е. В. Козлова. - Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого, 2004. - 160 с.
16. Козлова Е. В. Психологические особенности экономической социализации молодежи в современных условиях / Е. В. Козлова // Социология: Рефер. Журнал - М. ИНИОН РАН - 2000. - №6. - С. 193 - 211.
17. Мазараки А.А. - Философия денег : монографія. /А. А. Мазараки, В. В. Ильин. - К.: Киев. нац. торг.- эконом, ун-т, 2004. -719 с.
18. Москаленко В. В. Соціальна психологія: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Москаленко. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 624 с.
19. Москаленко В. Сучасні напрямки досліджень в економічній психології / В. Москаленко // Соціальна психологія. - 2004. - №3 (5).- С 3-21.
20. Москаленко В. Методологічні засади дослідження економічної соціалізації особистості / В. В. Москаленко // Проблеми загальної та педагогічної психології. - К., 2006. - Т. 8. - Вип. 1. - С. 250-257.
21. Московичи С. Машина, творящая богов/ С. Московичи; [пер. с фр. Т. П. Емельяновой, Г. Г. Дилигенского]. - М.: “Центр психологии и психотерапии”, 1998.- 560 с.
22. Фенько А. Б. Гендерные различия в отношении россиян к деньгам /А. Б. Фенько // Проблемы экономической психологии; под ред. А.Л.Журавлева, А. Б. Купрейченко. - М. : “Ин-т психологии РАН”, 2004. -Т.1. - С. 261-279.
23. Цветков С. А. Анализ модели оберегающе-инвестиционного поведения у детей старшего дошкольного возраста / С. А. Цветков, Ж. А. Жилина // Актуальные проблемы экономической теории и практики. Материалы межвузовской конференции. Владимир: ВГПУ, 2002. - С.36-38.
24. Щедрина Е. В. Исследования экономических представлений у детей / Е. В. Щедрина // Вопросы психологии. - 1991. - №2. - С. 157-164.
25. Furnham A. Children's understanding of the economic world / A.Furnham // Australian J. of Education. - 1986. 30. N 3. - P. 219 - 240.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com