www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічні детермінанти навчальної успішності студентів технічних спеціальностей
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічні детермінанти навчальної успішності студентів технічних спеціальностей

О.О. Євдокімова

ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ НАВЧАЛЬНОЇ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

   Актуальність. Існують щонайменше два міркування, що спонукали нас звернутися до аналізу названої проблеми. Перше з них належить практичній області. Якщо між рівнем розвитку особистості й успішною діяльністю існує тісний взаємозв'язок, то важливо знати найбільш діючі психологічні характеристики особистості, які прямо пов'язані із цією успішністю. Це необхідно, по-перше, при організації професійного відбору студентів у технічні вузи, а по-друге, при організації навчальної діяльності студентів у самому вузі. Знаючи психологічні детермінанти навчальної успішності, викладач може вести цілеспрямовану роботу зі створення таких умов навчальної діяльності студентів, які б стимулювали в них розвиток необхідних якостей.
   Друге міркування лежить у контексті добування додаткових аргументів на користь гіпотези про цілісність особистості. Якщо вважати центральними ланками психологічного механізму цілісності єдність спрямованості особистості й індивідуального стилю діяльності, важливо встановити конкретні психологічні характеристики.
   Метою нашої роботи було проаналізувати характер зв'язків між особистісними й поведінковими параметрами в групах неуспішних, середньо успішних й успішних студентів.
   Хід дослідження. Серед переліку психологічних параметрів, що характеризують динамічні тенденції особистості, ми використовували показники загальної спрямованості (“спрямованість на справу”, “спрямованість на взаємодію” і “спрямованість на себе”), а також мотиваційні показники, такі як “потреба в досягненні”, пізнавальні й професійні навчальні мотиви.
   Про індивідуальний стиль діяльності і його значення для студентів ми судили за такими психологічними характеристиками, як регулярність навчальної діяльності, самоконтроль (шкала Q3), організованість, відповідальність і сумлінність (шкала G), самостійність і незалежність у поведінці (опитувальник Дж. Роттера й шкала “самостійності”). Необхідним позитивним фоном, що полегшує процес формування індивідуального стилю, варто вважати високу й адекватну самооцінку особистості (шкала MD опитувальника Р. Кеттелла). Зрозуміло, що людина з низькою самооцінкою просто не ставить перед собою важких завдань, для успішного вирішення яких потрібна наявність “доцільної системи взаємозалежних дій”, тобто того, що називають індивідуальним стилем діяльності.
   Нами були досліджені наступні фактори навчальної успішності досліджуваних всієї вибірки в цілому - потреба у досягненнях, спрямованість на справу, регулярність у навчанні, Роттер (інтернальність), самоконтроль, організованість, самостійність, самооцінка, незалежність, енергійність, соціальна сміливість, професійний мотив, витонченість, мрійливість, гнучкість. Мова йшла про ті фактори, до складу яких поряд з показником навчальної успішності зі значимими перевагами увійшли різні психологічні показники.
   Отримані дані переконливо свідчать про наявність досить стійких психологічних детермінантів навчальної успішності студенток. При цьому їх можливий перелік в основному вичерпується параметрами спрямованості особистості й стилю навчальної діяльності. Помітним було й те, що на експериментальному рівні підтвердилося положення про провідну роль спрямованості особистості в порівнянні з індивідуальним стилем діяльності. Останній формується тільки за умови наявності спрямованості, тобто виражених й значимих для особистості відношень до будь-яких цілей діяльності. Про це говорить сталий характер показників спрямованості у всіх вибірках.
   Що ж стосується психологічного змісту детермінантів успішності, то їх аналіз у цілому не суперечить психологічному змісту тієї частини загального фактора успішності, що пов'язаний з параметрами спрямованості особистості. Відсутність в ньому показників, що презентують індивідуальний стиль діяльності, говорить лише про потужний домінуючий вплив спрямованості особистості.
   Вище вже відзначалося, що з'ясування психологічних детермінантів навчальної успішності необхідно при організації професійного відбору студентів у технічні вузи. Адже, відбираючи абітурієнтів, ми прогнозуємо їх навчальну й у більш далекому майбутньому професійну успішність. Таким чином, основний підтекст проблеми профвідбору - це проблема прогнозування успішної діяльності (навчальної й професійної).
   Одним з можливих способів практичного вирішення цієї проблеми є залучення кореляційного, факторного й регресійного аналізу. Кореляційний і факторний аналіз дозволив установити перелік показників, тісно пов'язаних з навчальною успішністю студентів. В [1-2] докладно описані процедури відбору прогностичних показників, а також наведені рівняння регресії для студентів всіх курсів. Тут приведемо деякі рівняння регресії для студентів УКРДАЗТ. Усього було виділено 9 психологічних показників, що характеризують стильові й активаційно-мотиваційні характеристики студентів. За цими показниками були побудовані рівняння регресії, що дозволяють прогнозувати навчальну успішність студентів, що є результатом суми добутків коефіцієнтів і значень змінних і постійного члена рівняння. Підставивши в рівняння кількісні значення діагностичних параметрів і вирішивши це рівняння можна отримати прогнозований бал навчальної успішності студента. Можна підрахувати можливий навчальний бал на першому курсі й всіх наступних курсах навчання у вузі.
   1 курс:
   Навчальна успішність = 0.016[Q3] 4- 0.002[Роттер] - 0.025[G] 4-0.027[Q4] -0.008[невротизм] - 0.008[О] 4- 0.006[С] - 0.012[МЗ] - 0.041 [МІ] + 4.2;
   2 курс:
   Навчальна успішність = 0.036[Q3] 4- 0.001 [Роттер] - 0.035[G] 4-0.019[Q4] -0.0014[невротизм] 4- 0.018[О] - 0.023[С] +0.015[МЗ] 4-0.0002[М1] +3.81;
   3 курс:
   Навчальна успішність = 0.017[Q3] + 0.007[Роттер] + 0.05[G] + 0.009[Q4] + 0.0005[невротизм] + 0.045[О] - 0.045[С] - 0.035[МЗ] + 0.0068[М1] + 3.37;
   4 курс:
   Навчальна успішність = 0.019[Q3] + 0.002[Роттер] - 0.032[G] + 0.0t4[Q4] + 0.004[невротизм] + 0.023[О] - 0.03[С] + 0.004[МЗ] + 0.027[М1] +4.22;
   5 курс:
   Навчальна успішність = 0.038[Q3] - 0.0005[Роттер] - 0.026[G] + 0.005[Q4] + 0.0001 [невротизм] + 0.04[О] + 0.028[С] - 0.009[МЗ] -0.026[М1] +3.82;
   Аналіз значень коефіцієнтів у рівняннях регресії показав, що найбільшою прогностичною силою володіють показники шкал G (сила-слабкість “Я”), С (емоційна стабільність-нестабільність), МІ (пізнавальна мотивація) і шкали О (тривожність-самовпевненість). Меншою прогностичною здатністю володіють шкали невротизму і Роттера.
   Узагальнюючи сказане, підкреслимо, що навчальна успішність студентів обумовлюється взаємною дією двох провідних системоутворюючих факторів - спрямованістю особистості й індивідуального стилю діяльності. Ця дія реалізується за допомогою конкретних психологічних параметрів, знання яких допоможе викладачам і самим студентам вирішувати практичні педагогічні й навчальні завдання.
   Тепер розглянемо психологічні особливості і навчальну діяльність студентів - хлопців технічних спеціальностей. Вище було показано, що навчальна успішність студента тісно пов'язана з мірою структурованості й інтегрованості його особистості. Рівень навчальної успішності обумовлюється єдністю особистісних і діяльнісних характеристик. Інакше кажучи, успішна діяльність гарантується в тому випадку, якщо поведінка людини, її дії і вчинки узгоджуються з її особистісними особливостями й дозволяють оптимальним способом досягти бажаного результату. Поведінка успішної людини є особистісною, а поведінка неуспішної -формальною. Однак варто визнати, що прямих доказів цієї єдності поки не представлено в повному вигляді. Одним з доказів цього стали результати аналізу факторних матриць успішних, середньоуспішних і неуспішних студентів. Але перш ніж дати розгорнуту відповідь, уточнимо деякі дані по вже сказаному раніше.
   Коли в структурі людини ми виділяємо різні рівні її організації (індивід, особистість, суб'єкт діяльності), ми додержуємось традиційної логіки наукового дослідження: розчленовуючи єдине ціле, ми одержуємо можливість для уважного й глибокого вивчення кожної його частини. У живому організмі все є тісно взаємопов'язаним, інтегральним, все підтримує й допомагає одне одному навіть тоді, коли, на перший погляд, така підтримка неможлива. Наприклад, коли “погані”, з погляду оточуючих, та й самого суб'єкта, якості особистості допомагають йому успішно перебороти складну для нього життєву ситуацію, або, навпаки, - “гарні” якості виявляються непотрібними у значимій для індивіда ситуації. Все це говорить про умовності оцінних суджень у відношенні тих або інших якостей особистості й дивного взаємозв'язку між ними, заданого природою й умовами самого життя. Тому, розглядаючи особистість як ціле, ми завжди повинні пам'ятати й про її цілісність, тобто взаємозв'язок різних рівнів організації. У цьому контексті особистість не може бути “стерильною”, позбавленою діяльнісної, поведінкової окраски навіть тоді, коли ми намагаємося вичленувати саме особистісний аспект у структурі людини. Якщо ми підемо іншим шляхом, то будемо змушені штучно звузити особистісний пласт у людині, вивести за його рамки багатьох особистісних утворень, наприклад саморегулятивних. Останні найбільш тісно відносяться до вольових, поведінкових аспектів особистості, і ми повинні пам'ятати це. Саме тому твердження про те, що для сформованої особистості є характерним високий ступінь структурованості й інтегрованості утворень, стосується й підструктури саморегуляції, самоорганізації особистості, що презентуює у ній поведінковий, діяльнісний аспект людини.
   Однак наші аргументи дійсно будуть неповними, якщо ми не наведемо емпіричні свідчення наявності тісного зв'язку між психологічними особистісними й поведінковими характеристиками в успішних студентів, і відсутності (у крайньому випадку, його слабкої вираженості) у групі неуспішних. Саме для виявлення наявності або відсутності такого зв'язку в програму дослідження була включена соціологічна анкета “Студент про своє навчання”, за допомогою якої вивчалися наступні аспекти навчальної праці й життя студентів: 1) стиль навчальної роботи за допомогою фіксації таких параметрів навчальної діяльності, як планомірність, систематичність, готовність до занять, повне використання студентом всіх своїх можливостей, рівень розвитку деяких навчальних умінь, характер роботи на лекції, 2)рівень інтенсивності навчальної діяльності, як дається студентові засвоєння теоретичних, суспільних, технічних дисциплін, а також іноземної мови, за рівнем напруженості навчальної праці, наявності “боргів” по предметам, ступенем задоволеності навчальною працею; 3) ставлення студентів до професії інженера; 4) різні види труднощів, що відчувають студенти у навчальному процесі, у науковій праці, у спілкуванні з колегами, з викладачами, труднощі в родині й т.п.
   Були названі тільки ті показники, які надалі ввійшли в загальну кореляційну матрицю даних разом із уже дослідженими особистісними параметрами.
   Виходячи з логіки наукової гіпотези про психологічний механізм цільної особистості, необхідно проаналізувати характер зв'язків між особистісними й поведінковими параметрами в групах неуспішних, середньо й успішних студентів. У цільної особистості ці зв'язки повинні носити яскраво виражений характер; для нецільної особистості характерні слабкі, нестійкі зв'язки або повна їх відсутність.
   За результатами дослідження нами були представлені три факторні моделі неуспішних, середньо-успішних й успішних студентів технічних спеціальностей УкрДАЗТ. До складу факторів входили психологічні і поведінкові показники, що характеризують, з одного боку, особистість студентів, а з іншого боку - їхню навчальну діяльність і умови життя у вузі.
   Із чотирьох наявних вибірок ми звертаємося тільки до двох — механічного факультету і факультету “Автоматика, телемеханіка, зв'язок”, у силу того, що обидві вони мали у своєму розпорядженні достатнє число досліджуваних для проведення кореляційного й факторного аналізу. Справа в тому, що загальне число використаних у цьому фрагменті показників склало майже 50 пунктів. Для того щоб бути впевненими в обґрунтованості факторного вирішення, число об'єктів вибірки повинне бути у 2-3 рази більше кількості показників. Цій вимозі задовольняють тільки вибірки двох вказаних факультетів.
   Аналіз факторної моделі неуспішних студентів показав, що до складу трьох факторів із шести представлених зовсім не увійшли або поведінкові характеристики, або психологічні. У факторній моделі середньоуспішних можна виділити вже тільки два фактори, у складі яких відсутні параметри поведінки студентів. Зате у факторній моделі успішних немає жодного фактора, у якому б не були одночасно представлені психологічні й діяльнісні параметри. Таким чином, ми бачимо, що в міру зростання навчальної успішності студентів, зростає рівень взаємозв'язку між психологічними й поведінковими параметрами.
   Якщо продовжити аналіз факторів з погляду співвідношення в них психологічних і поведінкових параметрів, то видно, що в міру зростання навчальної успішності збільшується й число діяльнісних характеристик, що входять у кожний з факторів. Якщо в першій факторній моделі можна було нарахувати 26 психологічних і 14 діяльнісних показників, у другій - 22 і 15, то в третій (моделі успішних) їх 20 і 21 відповідно. Таким чином, у факторній моделі неуспішних кількість психологічних показників майже в 2 рази більше, ніж поведінкових (діяльнісних), у факторній моделі середньоуспішних приблизно в 1,5 рази, а у факторній моделі успішних виникла принципово нова ситуація: баланс між обома групами показників. Виникає питання: це прояв випадковості або загальної закономірності?
   Наведемо підсумкові відомості, що випливають із аналогічних факторних моделей студентів іншого факультету. У факторній моделі неуспішних налічувалося 4 “очищених” фактора, у яких відсутні або поведінкові (2 фактора), або психологічні (2 фактора) показники. У факторній моделі середньоуспішних не було жодного “очищеного” фактора, а у факторній моделі успішних знову з'являвся один фактор, у якому відсутні психологічні показники.
   Якщо у факторній матриці неуспішних баланс між особистісними й поведінковими показниками у 2,3 більше на користь перших, у факторній матриці середньоуспішних він в 1,8 рази більше на користь особистісних показників, то в матриці успішних знову рівне співвідношення особистісних і поведінкових показників. У цілому перед нами знайома картина, виявлена у вибірці факультету АТЗ, що дозволяє говорити про прояв загальної закономірності.
   Ці дані підкріплюються результатами кореляційного аналізу. Відомості про кількість значимих коефіцієнтів кореляцій між особистісними й поведінковими показниками в групах успішних, середньо й неуспішних студентів показують, як у міру зростання успішності пропорційно збільшується число зв'язків між двома групами показників, тобто підвищується рівень структурованості й інтегрованості цілісного утворення, що включає особистісні й поведінкові характеристики студентів.
   Особливий інтерес представляє якісний аналіз цих даних. Аналіз даних про динаміку значимих кореляційних зв'язків між окремими особистісними утвореннями (блоки саморегуляції, екстраверсії, емоційної стабільності, духовної організації особистості, мотивації й спрямованості, раніше виділені в структурі особистості студентів технічних вузів) з усіма іншими поведінковими параметрами, що характеризують навчальну діяльність студентів, показав, як у міру зростання навчальної успішності зростає роль і значення в загальній системі зв'язків тих або інших особистісних підструктур. Ще раз демонструється велике значення блоку саморегуляції, самоорганізації в загальній структурі особистості й поведінці успішних студентів. Надзвичайно цікава динаміка ролі загальної спрямованості особистості. Імовірно, різке зростання ролі цього блоку в структурі особистості середньоуспішних є необхідним мотиваційним фактором, що стимулює посилення ролі навчальної мотивації, а слідом за нею й пошук оптимальних стилів поведінки, що є можливим за умови сформованого механізму саморегуляції. Саме тому в групі середньоуспішних відбувається збільшення ролі навчальної мотивації й одночасно різке посилення блоку саморегуляції, самоорганізації.
   Отже, аналіз кореляційних зв'язків і факторних моделей неуспішних, середньо й успішних студентів виявляє одну загальну закономірність у характері відносин між особистісними й поведінковими показниками: у міру зростання навчальної успішності зростає інтенсивність зв'язків між цими параметрами. У теоретичному плані це означає, що успішність людини залежить від ступеня інтегрованості зв'язків між параметрами особистості й суб'єкта діяльності, їхньої єдності, а також міри структурованості кожного особистісного утворення й всієї системи в цілому. Таким чином, висновок про особистісно обумовлену поведінку успішних студентів, а також у формальну, відсталу, безлику поведінку неуспішних одержує ще одне підтвердження. В основі особистісної поведінки успішних лежить добре структурована особистість, представлена єдністю особистісних і діяльнісних характеристик. Тільки цільна людина здатна на особистісну поведінку. Формальній й відсталій поведінці неуспішних сприяє ефект протистояння особистісних параметрів діяльнісним, в основі чого - несформована, неінтегрована структура особистості. Обґрунтованість цього висновку підтверджується результатами якісного аналізу отриманих факторних моделей.
   Мова йде про гармонійний характер відносин між особистісними й поведінковими параметрами в успішних студентів і відсутності таких відносин у неуспішних. Успішність буде тим вище, чим більш гармонійними будуть зв'язки між більш-менш однорідними особистісними й поведінковими характеристиками. Зрозумілим є тісний зв'язок між саморегулятивними параметрами особистості й поведінковими характеристиками стилю навчальної діяльності, що й забезпечує високий рівень успішності студента. І навпаки, низький результат - це наслідок “взаємодії” між собою якісно різнорідних особистісних і поведінкових параметрів. Звернемося до вже відомих отриманих факторних моделей студентів механічногофакультету.
   У групі неуспішних до складу першого, найбільш значимого фактора увійшли показники стилю навчальної діяльності студентів і три показники саморегуляції (регулярність у навчальній роботі, шкала організованості G і шкала L). Поряд з ними серед особистісних характеристик присутні шкала І (чутливість, витонченість, артистичність) і шкала М (мрійність, розвинена уява). Ці шкали, як відомо, представляють фактор духовної організації особистості.
   Таким чином, у структурі першого, найбільш вагомого фактора в структурі особистості неуспішних ми спостерігали сполучення двох психологічно різних за змістом підструктур особистості - саморегуляції й духовної організації особистості. Це говорить про несформованість цих утворень, що в остаточному підсумку виражається в слабкій структурованості особистості неуспішних студентів. Аналізуючи склад всіх факторів у групі неуспішних, ми зіштовхуємося зі своєрідним “протистоянням” особистісних і поведінкових характеристик. Параметри особистості й суб'єкта діяльності поводяться так, немов не зауважують присутності один одного. Такий характер взаємин особистісних і діяльнісних параметрів у групі неуспішних обумовлений невисоким рівнем сформованості структури особистості. У свою чергу, низький рівень розвитку особистості обумовлює дивергентний характер зв'язків між параметрами особистості й суб'єкта діяльності, у той час як високий рівень особистісного розвитку обумовлює конвергентний характер цих відносин. Остання частина цього твердження наочно ілюструється характером зв'язків між особистісними й поведінковими характеристиками в групі успішних студентів. Приміром, особистісний зріз першого, провідного фактора представлений підструктурою саморегуляції, до складу якої ввійшли майже всі використані нами показники (самоконтроль - Q3, самооцінка - МД, самостійність у поведінці - Роттер, організованість - G, регулярність у навчальній роботі). Поведінковий зріз цього ж фактора також представлений майже повним набором параметрів, що характеризують стиль навчальної роботи студентів - систематичність, постійна готовність до занять, планомірність, використання всіх своїх потенційних можливостей, задоволеність результатами навчальної роботи. Таким чином, якісний зміст особистісних показників органічно відповідає якості діяльнісних. Крім того, ми пам'ятаємо, що особистість успішних являє собою добре структуроване й інтегроване утворення. Саме ця обставина, очевидно, і обумовлює тісний і психологічно виправданий взаємозв'язок особистісних і поведінкових параметрів.
   Таким чином, який би з підходів до аналізу отриманих даних ми б не використали, всі вони приводять нас до висновку про те, що успішність - функція єдності особистості й суб'єкта діяльності. Саме ця єдність і виражає поняття цілісності, вжити яке ми можемо до особистості добре структурованої й інтегрованої, що використовує адекватні своїм можливостям способи (прийоми) діяльності для вирішення актуальних завдань.
   Поряд із сказаним, аналіз отриманих факторних моделей надає інформацію, що має практичне, прикладне значення для педагогів. Оскільки отримані дані дозволяють виявити тісні зв'язки між певними особистісними характеристиками, з одного боку, і відповідними їм поведінковими комплексами - з іншого, то в педагога з'являється можливість управляти процесом розвитку особистості. Організувати навчальний процес і насамперед самостійну навчальну роботу студента для вироблення відповідних особистісних характеристик для успішного виконання навчальних завдань, а викладач буде управляти процесом розвитку особистості студента.
   Дані про зв'язок між особистісними утвореннями й поведінковими паттернами важливі й при організації професійного відбору студентів. Підбираючи студентів із заданими особистісними утвореннями, можна розраховувати на відповідні поведінкові реакції, що забезпечують успішний характер навчальної діяльності.
   Аналіз факторних моделей студентів дозволив виявити наступні стійкі зв'язки між особистісними й поведінковими характеристиками.
   Стильові параметри навчальної діяльності студентів, у тому числі систематичність, планомірність, готовність до занять, використання своїх можливостей і задоволеність навчальною діяльністю, виявляються тісно пов'язаними із саморегулятивними характеристиками особистості - відповідальністю й сумлінністю, самоконтролем і цілеспрямованістю, самостійністю й незалежністю в поведінці, регулярністю в навчальній роботі.
   Рівень професійної спрямованості студентів пов'язаний, з одного боку, із саморегулятивними характеристиками, зокрема самостійністю й незалежністю в поведінці й регулярністю в навчальній роботі, а з іншого боку - з показниками загальної спрямованості особистості й насамперед зі спрямованістю на справу.
   Рівень інтенсивності навчальної праці студента значною мірою визначається рівнем сформованості в нього організованості, відповідальності, здатності до самоконтролю й цілеспрямованості.
   У студента тим менше труднощів у спілкуванні із друзями, викладачами, у проведенні дозвілля, чим вище його потреба в спілкуванні, чим він більше відкритий до людей, у соціальних контактах, активний і енергійний.
   Процес засвоєння студентами теоретичних і технічних дисциплін іде легше в тих студентів, для яких характерні виражена спрямованість на пізнавальну й практичну діяльність й при цьому вони емоційно стабільні, витримані, емоційно зрілі.
   Нарешті, студентам з вираженою пізнавальною мотивацією й відсутньою утилітарною, навчання, як правило, дається без особливої праці, вони при цьому не відчувають особливих труднощів і задоволені результатами своєї діяльності.
   Підкреслимо, що успішно діюча особистість - це особистість не тільки цілісна, але й цільна, у якій у нерозривній єдності виступають особистісні й діяльнісні її характеристики. У свою чергу, основою цієї єдності й гармонії є добре структуровані, диференційовані й тісно взаємозалежні особистісні утворення.
   Висновки.
   1. В ході роботи у структурі особистості студентів технічних вузів виявлені основні особистісні утворення й характер відносин між ними. Установлено структуру особистості успішних, середньо й неуспішних, на основі рівневих даних представлені психологічні портрети успішних, середньо й неуспішних студентів. Виявлено, що в психологічному плані успішні студенти проявляють більшу індивідуальність, ніж неуспішні: психологічний портрет останніх є більш однорідним.
   2. Показано, що в міру зростання навчальної успішності зростає ступінь диференційованості особистісних утворень і рівень структурованості всієї структури особистості в цілому.
   3. Виділено особистісні й діяльнісні кореляти навчальної успішності студентів-інженерів. Провідна роль належить мотиваційним (спрямованість) і саморегулятивним (стильові параметри) показникам.
   4. Провідна роль у процесі структуроутворення особистості успішних студентів належить блокам мотиваційних і саморегулятивних показників.
   5. Установлено, що в міру зростання навчальної успішності студентів зростає рівень інтенсивності й ступінь гармонізації зв'язків між особистісними й поведінковими параметрами.
   6. Розкрито конкретні види зв'язків між великими особистісними утвореннями, з одного боку, і поведінковими паттернами, з іншого, що дозволяє доцільно регулювати процес розвитку особистості студентів, а також прогнозувати можливі форми поведінки на основі психодіагностичних даних.
   7. Показано, що несформованість структури особистості неуспішних студентів проявляється в суперечливому й незбалансованому характері відносин між особистісними й поведінковими характеристиками.
   8. Установлено, що конвергентний тип зв'язку між особистісними й поведінковими параметрами характерний для успішних студентів, а дивергентний тип - для неуспішних студентів.
   Перспективою роботи може стати формулювання підходів до прогнозування навчальної успішності студентів-інженерів і створення моделі прогнозу навчальної успішності на основі рівнянь множинної регресії.

ЛІТЕРАТУРА

1 Аверин В.А. Личность студента и успешность его обучения в вузе: Монография/Под ред. В.В.Шкарина, В.А.Аверина. - Н. Новгород, 1991. - 126 с.
2 Образцова Л.Ю. Особенности индивидуально-дифференцированного подхода к студентам младших курсов: Автореф. дисс. канд. пед. н. - Л., 19 79. -16 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com