www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вплив моральної мотивації подружжя на стабільність молодої сім’ї
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив моральної мотивації подружжя на стабільність молодої сім’ї

О. В. Шевчишена

ВПЛИВ МОРАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ПОДРУЖЖЯ НА СТАБІЛЬНІСТЬ МОЛОДОЇ СІМ'Ї

   В статті представлений аналіз отриманих результатів дослідження співвідношень між задоволеністю шлюбом і рівнем моральної мотивації в молодих подружніх парах. Описані особливості впливу низького рівня моральної мотивації подружжя на характер протікання конфліктів у молодих сім'ях.
   Ключові слова: молода сім'я, благополучна сім'я, проблемна сім'я, очікування, рівень моральної мотивації, духовна сумісність, ціннісні орієнтації.
   Постановка та актуальність проблеми. При мотивації своєї поведінки людина часто керується тими цінностями, які у неї сформувалися в процесі її життя та виховання. За даними Г. Олпорта, жінки на першому місці ставлять естетичні, соціальні та релігійні, тобто духовні цінності. Для чоловіків найбільш важливими являються теоретичні, економічні і політичні цінності, що можна поєднати з їх інтересом до абстрактних знань, потребою в практичному досягненні та прагненням до престижу і влади [3]. Однак часи змінюються, а разом з ними погляди та цінності. За даними А.І. Пенькової, у дівчат на першому місці в якості цінності стоїть матеріальне становище, а духовні цінності та креативність виражені найменше [6].
   В останнє десятиріччя (окрім 2002 р.) спостерігається систематичне падіння абсолютних і відносних показників народжуваності, особливо значне воно в міських поселеннях. Рівень дітородної активності в Україні фахівці оцінюють як дуже низький: народжуваність компенсує смертність лише наполовину. Більшість молодих сімей обмежуються народженням однієї дитини або залишаються бездітними. Негативні тенденції в динаміці народжуваності швидко посилюються, призводячи до поглиблення депопуляції. В сучасних умовах в молодих сім'ях задоволення потреби в дітях, у материнстві і батьківстві конкурує з низкою інших потреб. У першу чергу це мотиви виживання та пристосування до існуючих соціально-економічних умов, необхідність отримання освіти та подальшого працевлаштування для забезпечення матеріального добробуту, бажання повнішої самореалізації в житті. У свідомості сучасної молоді відбувається радикальна переоцінка цінностей, формується чітке уявлення про важливість “проринкових” якостей для досягнення успіху в житті, змінюються ціннісні орієнтації у бік матеріального комфорту, успішної кар'єри, цікавого дозвілля [4].
   Результати вказаних досліджень дають нам змогу констатувати факт, що одна і та ж цінність може займати різне порядкове місце в різні періоди життя людини. Для досягнення духовної сумісності необхідне узгодження шкали цінностей, світоглядних, життєвих орієнтацій кожного з подружжя, що психологи називають ціннісною орієнтаційною єдністю. Вона - найважливіший показник сімейної згоди.
   Психологічний клімат нерозривно пов'язаний з ідейно-моральними цінностями і є показником якості міжособистісних стосунків в сім'ї. Ось чому його нерідко називають морально-психологічним кліматом, маючи на увазі емоційну єдність, загальний стиль життя сім'ї, характер стосунків у ній [2].
   Найяскравіше психологічний клімат проявляється в сумісності людей. Зовнішнім і об'єктивним показником сумісності є сам факт збереження сім'ї. Внутрішнім і суб'єктивним показником цього є відчуття у членів сім'ї психологічного комфорту, надійності, захищеності, задоволення від спілкування один одним [1].
   В результаті “Породжується зовсім новий психологічний фундамент шлюбу: тепер це не просто потяг почуттів, як раніше, а багатогранна особиста сумісність чоловіка та дружини; сумісність їх почуттів, сумісність характерів, темпераментів, сумісність поглядів, інтересів, сумісність звичок, поведінки. Сумісність - означає близькість, схожість або така різниця, коли характери, погляди, звички не ворожі один одному, а доповнюють, допомагають один одному. Саме від такої багатошарової сумісності - емоційної, духовної, моральної, сексуальної - залежать зараз долі шлюбу: чим повніша ця сумісність, чим більше у чоловіка та дружини близьких сторін, тим краще їм один з одним; чим менша - тим похмурішим стає їх життя” [10, с 17].
   Багато психологів вважають, що подружня сумісність являється важливою умовою стабільності і благополуччя подружньої пари. Н.Н. Обозов і А.Н. Обозова стверджують: “Сумісність виступає як самий сильний фактор не лише стійкості, але і благополуччя подружжя” [5, с 48].
   Слід зазначити, що справжнє кохання, а, отже, духовна єдність, а відтак і щасливий шлюб неможливі між людьми, які по різному дивляться на світ, мають неоднакові життєві цілі і плани, життєву спрямованість. Якщо психологічні і фізіологічні сторони можна гармонізувати як при їх тотожності у партнерів, так і при їх протилежності, то соціальна сумісність вимагає повного збігу поглядів [11].
   Іншим випадком прояву соціальної сумісності (чи несумісності) є різний ступінь збігу поглядів на способи досягнення тих чи інших цілей, які способи вважати прийнятними, гідними, які - ні. Причинами виникнення соціальної несумісності часто є різниця в освіті, віці, загальному культурному рівні подружжя [8].
   В.Ф. Рибаченко стверджує, що “Спільне опанування культурно-мистецькими скарбами допомагає формуванню спільної системи культурних цінностей, полегшує досягнення взаєморозуміння, поглиблює повагу до супутника життя, розвиває культуру почуттів і подружнього спілкування.
   Звичайно, освіта зовсім не гарантує досягнення духовної сумісності, бо для цього потрібні не стільки спеціальні знання, які дають здебільшого навчальні заклади, скільки високий рівень духовного розвитку особи, її емоційної та етичної зрілості. Передумову духовної сумісності становить повага до індивідуальності шлюбного партнера, до його уподобань, прагнення розділити діапазон його духовних інтересів, зрозуміти його запити, світоглядні принципи. Справжня, а не егоїстична любов визнає духовну суверенність шлюбного партнера, його право на своє духовне життя, навіть якщо на перших порах воно не завжди зрозуміле” [7, с 22].
   Постановка завдання. Мета статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження взаємозв'язку між благополуччям сім'ї та рівнем моральної мотивації шлюбних партнерів.
   Опис вибірки та методів дослідження. Відповідно до мети роботи дослідницьку вибірку склали 250 осіб (125 молодих пар) віком від 19 до 29 років. Дослідження проводилося на базі Хмельницького національного університету, Хмельницької педагогічної академії, загальноосвітніх шкіл м. Хмельницького.
   Респондентам було запропоновано наступні методики:
   1. Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” В. Століна, Т. Романова і Г. Бутенко [3], який призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності-незадоволеності шлюбом обох членів подружжя. Опитувальник являє собою одномірну шкалу, яка складається із 24 тверджень, які відносяться до наступних сфер: сприйняття себе і партнера, поглядів, оцінок, установок.
   2. Тест “Методика взаємодії подружніх відносин” В.П. Левкович, О.Є. Зуськової [3], який дає змогу визначити, як впливають на виникнення конфліктів очікування, які сформувалися у партнерів до моменту вступу в шлюб під впливом їх особистих особливостей, нахилів і специфіки соціокультурного середовища.
   Методика являє собою набір 5-бальних шкал, що створює опитувальник із 168 пунктів. їх зміст інтегровано в наступних сферах життєдіяльності сім'ї: сімейні ролі, потреба в спілкуванні, пізнавальні потреби, матеріальні потреби, потреби в захисті Я-концепції, культура спілкування, велика інформованість, рівень моральної мотивації, проведення дозвілля, частота конфліктів і способи їх вирішення.
   Для дослідження впливу моральної мотивації подружжя на стабільність молодої сім'ї ми аналізували результати емпіричного дослідження за трьома сферами життєдіяльності: пізнавальні потреби, потреби в захисті Я-концепції і рівень моральної мотивації.
   Результати дослідження. Кількісні результати діагностики рівня задоволеності шлюбом за допомогою тесту В.В. Століна, Т.Л. Романова та Г.П. Бутенко представлені у табл.1.

Таблиця1
Задоволеність шлюбом у молодій сім'ї

Рівень задоволеності шлюбом

Кількість

%

1

Абсолютно незадоволені шлюбом

15

12,0

2

Незадоволені шлюбом

24

19,2

3

Скоріше незадоволені шлюбом

19

14,4

4

Перехідна задоволеність

18

9,6

5

Скоріше задоволені шлюбом

12

15,2

6

Задоволені шлюбом

21

16,8

7

Абсолютно задоволені шлюбом

16

12,8

   Як свідчать дані таблиці 1. із 125 сімейних пар найбільший відсоток (19,2 %) становлять сім'ї незадоволені шлюбом, тоді як задоволені шлюбом сім'ї становлять 16,8 %. Кількість абсолютно незадоволених шлюбом (12 %) майже не відрізняється від кількості абсолютно задоволених шлюбом сімей (12,8 %).Скоріше незадоволені шлюбом сім'ї становлять 14,4 %, а скоріше задоволені - 12,8 %. Найменший відсоток сімейних пар виявили перехідну задоволеність шлюбом (9,6 %).
   Наступним етапом нашого дослідження є діагностика сімейних пар, які включають в себе групу абсолютно незадоволених шлюбом (15), незадоволених (24) і скоріше незадоволених шлюбом (19) сімей. Ці сім'ї ми будемо називати сім'ями незадоволеними шлюбом. їх кількість становить: 15+24+19=58, і діагностика сімейних пар, які становлять групу абсолютно задоволених (12), задоволених (21) і скоріше задоволених шлюбом (16) сімей. Ці сім'ї ми будемо називати сім'ями задоволеними шлюбом. їх кількість становить: 12+21 + 16=49. Дослідження проводились за тестом В.П. Левкович, О.Є. Зуськової “Методика взаємодії подружніх відносин”.
   У проблемних і нестабільних подружніх пар найбільше розходження між очікуваннями і реальними оцінками спостерігається у задоволенні потреби в духовному рості, а саме по блоку “Пізнання”. Так як інтелектуальні цінності шлюбних партнерів є дуже важливими для благополучності сім'ї, то вони є високо конфліктогенними при наявності асиметрії в подружній парі. Незадоволеність у шлюбі виникає внаслідок духовної несумісності членів подружжя, що розцінюється як недооцінка членами подружжя прагнення партнера до духовного вдосконалення. І у проблемних і нестабільних сім'ях, спостерігається більше розходження між очікуваннями і реальними оцінками, самооцінками і реальними оцінками у сфері “Пізнання”. Так у стабільних сімей очікування шлюбних партнерів такі: 0,44 і 0,43 бали, реальні оцінки - 0,46 і 0,45; самооцінки - 0,42 і 0,42балів. Проблемні сім'ї: 0,41 і 0,43; 0,19 і 0,17; 0,21 і 0,20. Нестабільні сім'ї: 0,40 і 0,43; 0,18 і 0,09; 0,33 і 0,29. Відтак конфліктність у сфері “Пізнання” у тих сім'ях така: 1,67(стабільні сім'ї), 2,54 (проблемні сім'ї), 2,76 (нестабільні сім'ї). Найнижчий рівень конфліктності у сфері “Пізнання” спостерігається у тих сім'ях, де чоловік і дружина займаються однаковим видом діяльності. Адже духовне спілкування можливе тоді, коли їх об'єднують спільні інтереси, коли їхні духовні потреби близькі. Життя в сім'ї може значно розширити духовні горизонти, а може і звузити їх. Духовне спілкування подружжя дозволяє їм узгодити життєві позиції, ціннісні орієнтації, погляди на навколишній світ і своє місце в ньому, інтереси і мотиви соціальної поведінки. Духовна сумісність проявляється як співпадіння оцінок і цінностей. Як бачимо серед очікувань членів подружжя яку стабільних так і проблемних і нестабільних сімей є потреба в інтелектуальному, духовному партнері (стабільна: 0,45 (ч); 0,43(ж); проблемна: 0,41; 0,43; нестабільна: 0,40; 0,43), тобто в тому, щоб він був духовно близькою людиною із спільними інтересами, поглядами, ідеями. Найбільш показовими ознаками духовної гармонії є: високе взаєморозуміння, схвалення життєвої позиції партнера, висока повага до нього як до члена суспільства. Але дуже часто у сім'ях спостерігається духовна несумісність. Вона може проявлятися в двох видах несумісності: ціннісна орієнтація і способи досягнення життєвих цілей. Причинами духовної дисгармонії здебільшого є відмінність в освіті членів подружжя, їх культурному розвитку, віку. Але відмінності можна подолати, якщо шлюбні партнери будуть терплячими, робитимуть кроки назустріч, залучатимуть одне одного до нових цінностей поступово. Проте, якщо це робитиме лише один з них , зусилля будуть марними, бар'єр відчуження залишиться. Встановлено кореляційний зв'язок високого рівня значущості позитивної спрямованості між духовним ростом членів подружжя і культурою спілкування (г = 0,144; р < 0,01). Адже, саме духовне спілкування регулює між членами подружжя такі моральні відносини як ввічливість, чесність, тактовність, доброзичливість, уважність і інші. Встановлено кореляційний зв'язок високого рівня значущості позитивної спрямованості між духовним ростом і рівнем моральної мотивації (г= 0,139; р < 0,01); духовним ростом і захистом Я-концепції (г = 0,145; р < 0,01). І це так, бо якщо в людини розвинені такі якості як пізнання навколишнього світу і свого місця в ньому, суті і призначення свого існування, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення, то вона обов'язково прагне проникнути у духовний світ іншої людини і тоді у таких подружніх пар спостерігається високий рівень моральної мотивації і задоволення потреби в захисті “Я концепції”.
   Наступним етапом нашого дослідження є визначення загального рівня очікувань, взаємних оцінок і самооцінок по блоку “Рівень моральної мотивації”.
   Кількісні результати загального рівня очікувань, взаємних оцінок і самооцінок по блоку “Рівень моральної мотивації” представлено у табл. 2.

Таблиця 2
Рівень моральної мотивації респондентів задоволених шлюбом і респондентів незадоволених шлюбом

Таблиця 2. Рівень моральної мотивації респондентів задоволених шлюбом і респондентів незадоволених шлюбом

   Середні значення рівня моральної мотивації партнерів стабільних, проблемних і нестабільних сімей представлені на рис. 1.

Рис. 1

   Так у стабільних сімей середній рівень моральної мотивації становить 0,49, у проблемних - 0,24, а у нестабільних - 0,14. Як бачимо рівень моральної мотивації найвищий у стабільних сім'ях. Рівень моральної мотивації за методикою включає в себе три пункти: безпосередня ситуація, зовнішній контроль і внутрішній контроль. Зовнішній контроль - це процес формування людиною мотиву, який відбувається під впливом ззовні, а внутрішній контроль - це процес формування мотиву завдяки внутрішній потребі індивіда без постороннього втручання на вибір мети і способу її досягнення. Внутрішній контроль є мотиваційною структурою вищого типу, так яку ній переважає орієнтація на самооцінку в якості головного мотиву, замість орієнтації на оцінку оточуючих. Результати дослідження показали, що у стабільних сімей мотивація членів подружжя більш внутрішньо організована, ніж у проблемних і нестабільних. Так оцінювання партнерів по сфері “внутрішній контроль” у стабільних сім'ях таке: 0,57 і 0,59, у проблемних і нестабільних: 0,19 і 0,17; 0,06 і 0,01 відповідно. Рівень моральної мотивації визначає специфіку моральних позицій шлюбних партнерів. Так у стабільних сімей прослідковується спільність моральних позицій партнерів, що веде за собою спільність у сфері моральних якостей членів подружжя (совісті, честі, обов'язку і т.д.). У проблемних і нестабільних сім'ях відсутня така спільність, що веде до неузгодженості членів подружжя в сфері виховання дітей, розподілу домашніх обов'язків, відповідальності членів подружжя перед сім'єю і т.д., що призводить до виникнення конфліктів у сім'ї. Конфлікти виникають в результаті неоднозначного розуміння членами подружжя ролей, неоднозначного уявлення про виконання кожним партнером тої чи іншої сімейної ролі, небажання брати участь у вихованні дітей, у господарській діяльності. Рівень конфліктності по всіх рольових сферах найбільший у нестабільних сім'ях, а найменший у стабільних. Так у сфері батьківського виховання у стабільних сім'ях рівень конфліктності становить 1,67, у проблемних - 3,31 і у нестабільних 4,27; у сфері розподілу домашніх обов'язків: 1,84; 4,03; 4,24; матеріальні потреби: 1,41; 3,51; 3,95 відповідно. В ході дослідження встановлено кореляційний зв'язок позитивної спрямованості між рівнем моральної мотивації і сферою виховання дітей (г = 0,129); р < 0,01); між рівнем моральної мотивації і сферою розподілу домашніх обов'язків (г = 0,137); р< 0,01); між рівнем моральної мотивації і сферою задоволення сім'ї матеріальними потребами (г = 0,128); р< 0,01).
   При мотивації своєї поведінки людина в основному керуються тими цінностями, які у неї сформувались в процесі його життя і виховання і тому кожен з членів подружжя повинен прагнути до самовдосконалення з метою покращення психологічного клімату у своїй сім'ї.
   Результати дослідження дали змогу припустити, що рівень конфліктності корелює з рівнем моральної мотивації шлюбних партнерів.
   Для доведення цієї гіпотези, ми провели експеримент, у якому взяли участь 30 респондентів з низьким рівнем моральної мотивації, 30 з середнім рівнем і 30 з високим рівнем моральної мотивації. Кількісні результати дослідження представлено у табл. 3.

Таблиця З
Взаємозв'язок між рівнем моральної мотивації і рівнем конфліктності

Таблиця З. Взаємозв'язок між рівнем моральної мотивації і рівнем конфліктності

   З таблиці 3. видно, що рівень конфліктності корелює з рівнем моральної мотивації шлюбних партнерів, тобто, чим вищий рівень моральної мотивації шлюбних партнерів, тим нижчий рівень конфліктності в їх сім'ях, і навпаки. Факти достовірні при X2к = 33,98, р < 0,01.
   Висновок. Чим вищий рівень моральної мотивації членів подружжя, тим в більшій мірі вони усвідомлюють себе суб'єктами власної діяльності, а не об'єктами зовнішніх впливів і тим в більшій мірі вони керуються в своїх діях совістю, яка виступає головним регулятором їх поведінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Галичанська Альона. Психологічний клімат молодої сім'ї. // Соціальна психологія № 1, 2003. -С. 116-121.
2. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. - М.: Просвещение, 1991. - 158 с.
3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб: Питер, 2006. - 544 с.
4. Молода сім'я в Україні: проблеми становлення та розвитку: Тематична державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року. - К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2003. - 140 с.
5. Обозов Н.Н., Обозов А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. 1982. Т.З. № 2.
6. Пенькова А.И. Изучение ценностных ориентации //Психология XXI века: Тезисы Международной межвузовской научно-практической студенческой конференции. - СПб., 2000. - С. 49-50.
7. Рибаченко В.Ф. Грані сумісності. - К., 1987. - 110 с.
8. Рыбалко Е.Ф., Попова Е.Ф. Влияние оценки и самооценки личностных качеств на напряженность семейных отношений //Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). - М., 1981. - С. 192-193.
9. Семья и общество. Подготовка к семейной жизни. - Минск, 1987. - 63 с.
10. Совет да любовь! - М., 1981. - 239 с.
11. Шилов И.Ю. Фамилистика. (психология и педагогика семьи). Практикум. - Санкт-Петербург, 2000, - 416 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com