www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Духовність та професійна діяльність особистості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Духовність та професійна діяльність особистості

Т.Д. Хенкіна

ДУХОВНІСТЬ ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

   У статті розглядаються теоретичні та практичні проблеми духовності та професійного розвитку особистості. Особлива увага приділена поданню сучасної системи психологічного супроводу професійної діяльності та становлення особистості. Предметом дослідження виступають поняття: професійний відбір, професійна адаптація, необхідність прогнозу механізмів професійної та психологічної адаптації. Отже, духовність проявляється в професійній діяльності.
   Ключові слова: духовність, професійна діяльність особистості, сучасна система професійного відбору, психологічний супровід профвідбору.
   У становленні та розвитку громадянської особистості професійна діяльність є одним з основних проявів духовності. Теоретико-методологічні основи психологічного супроводу професійної діяльності актуальні в сучасній системі наукового пізнання, з духовною особистістю, як суб'єктом професійної діяльності.
   Теоретико-методологічні основи духовності у становленні та професійному розвитку громадянської особистості; психологічного супроводу професійної діяльності та рівень емпірично-практичних завдань професійної діяльності, їх означення, осмислення та вирішення безперечно актуальні в системі діалектики наукового пізнання та в умовах розвитку суспільства, в цілому, з особистістю, як суб'єктом професійної діяльності. Незважаючи на те, що визначення суті професійної діяльності займає важливе місце в теоретико-методологічних та експериментальних дослідженнях психологів, педагогів, соціологів, філософів та інших науковців, які працюють у суміжних з психологією науках, звернення до неї обумовлено багатозначністю психологічних аспектів професійної діяльності особистості.
   Теоретичний аналіз вітчизняних досліджень з проблеми професійного становлення дає можливість виділити основні напрямки, за якими проводиться вивчення духовності:
   - духовність у становленні та розвитку особистості професіонала;
   - громадянська особистість у професійній діяльності;
   - процесів професійного самовизначення в руслі загальних вимог до вибору професії;
   - місця й ролі здібностей та інтересів у процесах професійного становлення;
   - формування людини як суб'єкта професійної діяльності;
   - розробки проблеми життєвого шляху (професійний рівень);
   - професійна адаптація особистості, як складова соціально-психологічної адаптації;
   - психологічний супровід суб'єкта професійної діяльності.
   Особливістю існуючих вітчизняних досліджень з вивчення професійного самовизначення є їх автономність відносно загальновизнаних у психологічній науці зарубіжних теорій, в яких питання професійного розвитку можна поділити за напрямками: диференційно-діагностичний; психоаналітичний; теорії рішень; теорії розвитку; типологічний, особистісний.
   Системний підхід у розгляді професійного розвитку людини виступив результатом розвитку теоретико-методологічного рівня психології, де людина стала інтегральною ланкою системи професійної діяльності. Вивчення професійної діяльності як цілісного об'єкта неможливе без виділення суб'єкта професійної діяльності - “людини-професіонала” як ланки, що організовує систему, спрямовує її на досягнення певного, заздалегідь заданого результату.
   Особистість є суб'єктом своєї професійної діяльності, отже суб'єктивність дуже тісно пов'язана з поняттям “професійна діяльність”, і розуміти її можна як індивідуальну реалізацію особистості у її діях та вчинках. Суб'єктом професійної діяльності виступає інтегральна цілісність особистості, а сутність її активності - не тільки у набутті способів діяльності, створенні та управлінні людськими відносинами, а й у самореалізації своєї суб'єктивності, що апріорно розуміється як духовність особистості.
   У вітчизняній психології комплексний підхід у вивченні професійної діяльності особистості, запропонований Б.Г. Ананьєвим, базується на ідеях психотехнічних принципів, методів і прийомів вивчення професійної діяльності. Ретельний психофізіологічний аналіз різноманітних професій з метою профвідбору і профконсультації, вивчення професійного стомлювання і навчання, реконструкції та проектування професій.
   Виділяють такі напрямки досліджень галузі професійної діяльності:
   - розвивальні характеристики суб'єкта професійної діяльності (орієнтованість, спрямованість, професійно важливі якості, знання, вміння й навички, професійна компетентність тощо);
   - розвивальні інтегральні характеристики особистості (інтереси, спрямованість, емоційна й поведінкова гнучкість);
   - періоди вікового психічного розвитку людини як суб'єкта праці с точки зору домінуючих її життєвих або професійних завдань;
   - етапи професійного становлення особистості (профорієнтація, профпідготовка, профадаптація, профмайстерність);
   - форми професійного становлення особистості (індивідна, особистісна, індивідно-особистісна) у відповідності з формами психічної регуляції діяльності;
   - динаміка професійного функціонування (адаптація, становлення, стагнація);
   - стадії психологічної перебудови особистості (самовизначення, самовираження, самореалізація), в зв'язку з адаптивною поведінкою або розвитком особистості в професії.
   Сутність проблеми формування особистості в професійній діяльності можна звести до основних положень:
   1) “особистість проявляється в професії” - в процесі вибору і оволодіння професією, професійного удосконалення і реалізації особистості професіонала, визначення його місця в суспільстві, досягнення матеріальних і духовних цінностей, задоволення особистих пізнавальних інтересів;
   2) “розвиток особистості в діяльності” - формування професіонально орієнтованих якостей людини (її організму і особистісних рис), розширення сфери пізнання оточуючого світу і його смислового змісту, розвиток форм і змісту предмету спілкування.
   Останнім часом при аналізі професійної діяльності дослідники прагнуть дотримуватись принципу суб'єкта діяльності, де особистість розглядається у таких напрямках: продуктивному (особистість розглядається в процесах формування нових цілей та цілеутворення) та інструментальному (розглядається характер і здібності особистості).
   До продуктивних проявів особистості як суб'єкта діяльності належить не тільки перетворення себе, а й перетворення, які людина своїми вчинками та діями вносить у смислову сферу інших людей, культуру, суспільне виробництво, науку тощо. Актуалізація себе в інших є основним шляхом розвитку індивідуальності особистості. Таким чином, у процесах особистісного вибору, постановки нових цілей, оволодіння різноманітними критичними ситуаціями, в змінах себе проявляється творча природа особистості як суб'єкта професійної діяльності.
   До інструментальних проявів особистості як суб'єкта діяльності належить характер і здібності особистості. Теоретичний аналіз генезису здібностей дає можливість визначити їх як міру успішності й ефективності діяльності. Через це поелементне зіставлення професійно важливих якостей особистості, власне психотехніці, замінюється співвідношенням компонентів структури особистості, що, як засвідчують дослідження, можуть збігатися з вимогами діяльності або, навпаки, їм суперечити.
   Узагальнюючи скористаємось розглядом особистості як суб'єкта професійної діяльності, щодо визначення його основних передумов:
   - успішність професіоналізації визначається рівнем відповідності індивідуально-психологічних особливостей особистості вимогам професії;
   - кожна людина відповідає вимогам низки професій;
   - рівень співвідношення індивідуально-психологічних особливостей і професійних вимог визначає рівень інтересу до професії, задоволеності нею, прагнення до професійного удосконалення тощо;
   - характер співвідношення індивідуально психологічного складу, здібностей і вимог професії визначає особливості професійного і психологічного розвитку особистості.
   Отже, професійна діяльність особистості - це процес поетапного вирішення комплексу протиріч, узгодження різноманітних тенденцій і вимог, які задаються базовим протиріччям між соціально-професійними вимогами, що ставляться до суб'єкта професійної діяльності та його бажанням і можливостями з їх реалізації.
   Розглядаючи основні проблеми професіоналізації особистості такі, як професійна орієнтація, вибір професії, професійне самовизначення, професійна адаптація, психологічний супровід професійної діяльності слід зазначити, що це вибір, який здійснюється в результаті аналізу внутрішніх ресурсів суб'єкта вибору професії та співвідношення їх із вимогами професії. Дане визначення розкриває суб'єктно-об'єктний зміст явища вибору професії (той, хто обирає - суб'єкт вибору та професія, яку обирають - об'єкт вибору) і обумовлює динаміку направленості професійної діяльності.
   І суб'єкт і об'єкт вибору мають характеристики. Конкретизуючи психологічні основи професійної діяльності, зауважимо, що слід розрізняти дві самостійні, в той же час взаємопов'язані, групи факторів характеру, форми і динаміки відображення об'єктивної реальності суб'єктом праці:
   - об'єктивні фактори, до яких належать соціальні, виробничо-технічні, економічні, санітарно-гігієнічні характеристики професійної діяльності;
   - суб'єктивні фактори, які містять особистісні, професійно-психологічні, психофізіологічні та індивідуально-типологічні якості суб'єкта праці.
   Вивчення саме суб'єктивних характеристик професійної діяльності розкриває момент, як у свідомості суб'єкта праці переломлюється задана об'єктивна реальність, та як вона впливає на професійну діяльність і результати праці. Це підкреслює питання про головну роль індивідуального підходу до проблем суб'єкта професійної діяльності.
   Вивчення представлених психологічних ознак професійної діяльності розкриває обумовленість взаємозв'язків мотиваційних, когнітивних, операційних і афективних компонентів діяльності; суб'єкта діяльності з його соціальними установками, професійною спрямованістю й певною підготовленістю індивідуально-типологічних властивостей, а це, в свою чергу, вимагає відповідної професійної підготовки.
   Рівень мотиваційно-вольового потенціалу особистості розглядався багатьма вченими психологами в різних країнах, до якої галузі психології чи наукової школи не відносились ці психологи, всі вони були єдині в трактуванні сутності мотивації як спонукальної сили, що лежить в основі життєспрямованності та життєдіяльності особистості.
   Блоки когнітивних аспектів професійної діяльності, а саме її тактики, планування, оцінки ситуації та прогнозів. Таке своєрідне “майбутнє” у професійній діяльності характеризується ймовірністю здатності особистості відходити від дійсності у формі творчих задумів і проектів.
   Під професійним відбором звичайно розуміють складну спеціалізовану процедуру вивчення й оцінки придатності того чи іншого суб'єкта; систему засобів, які забезпечують прогностичну оцінку взаемовідповідності людини та професії у тих видах професійної діяльності, які здійснюються в нормативно заданих умовах, що вимагають від людини підвищеної відповідальності, здоров'я, працездатності, емоційно-вольової регуляції.
   Під професійною придатністю особистості до певної діяльності в психології розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення суспільно прийнятної ефективності в тій чи іншій професійній діяльності. Професійна придатність не дається людині з її народженням, вона формується в процесі навчання і наступної професійної діяльності при наявності позитивної мотивації.
   Поняття суб'єкта професійної діяльності тісно пов'язане з таким багаторівневим і багатофункціональним утворенням як індивідуально-психологічні особливості людини від яких залежить успіх в певному виді діяльності, і властивості, які виробляються лише в процесі певним чином організованої діяльності.
   В останнє десятиліття розглядаються проблеми здібностей, робиться спроба подолати обмеження поведінкових визначень феномену здібностей і розкрити його психологічну сутність. Робиться висновок, що поняття “здібність” є психологічною конкретизацію філософської категорії “властивість”. Згідно з цим, найбільш загальним поняттям, яке описує психологічну реальність, є поняття психічної функціональної системи, функціонування якої (психічний процес) забезпечує досягнення корисного людині результату, наприклад , успішності професійної діяльності.
   Конкретизуючи концепцію рівнів індивідуальності, виділяють в ній біологічний, соматичний, нейрофізіологічний і особистісний рівні. Детермінація представляє собою закономірний причинно-наслідковий зв'язок між явищами, звідси, зв'язок між різними рівнями індивідуально-психологічних властивостей виступає як причинно-наслідкова закономірність, в якій властивості нижчих рівнів це - причини, а властивості вищих - наслідки. Процеси, що протікають на різних рівнях, відносно незалежні, нижчі рівні забезпечують можливість протікання процесів, які відносяться до вище розташованих рівнів, не визначаючи, проте, конкретного характеру і змісту цих процесів. Також, виділяється аспект сомодетермінації майбутніми життєвими цілями. У багаторівневій побудові життєвої перспективи перед особистістю стоїть проблема власної активності, яка спрямовується на узгодження діяльності особистості з актуальною життєвою ситуацією Поняття “особистість” розглядається у зв'язку з вищим рівнем індивідуальності і фіксує, перш за все, соціальні риси людини. В різних визначеннях особистість розуміється як продукт соціалізації людини, її життя в суспільстві, де вона існує і діє в складній системі суспільних відносин, отже духовність особистості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ. - К., 2002.
2. Вірна Ж. П. Основи професійної орієнтації. - Луцьк, 2003.
3. Вітковська О. Г. Професійне самовизначення особистості. - К., 2001.
4. Практична психологія : Теорія, Методи, Технологія. - К., 1997.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com