www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вплив окремих моральних якостей на розвиток совісті особистості юнацького віку
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив окремих моральних якостей на розвиток совісті особистості юнацького віку

О.М. Молчанова

ВПЛИВ ОКРЕМИХ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ НА РОЗВИТОК СОВІСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

   В статті висвітлено деякі моменти впливу окремих моральних якостей на розвиток совісті. Подано теоретико-аналітичний огляд основних підходів до її вивчення і результати дослідження прояву совісті у сучасного юнацтва та її взаємозв'язку з окремими моральними якостями.
   Ключові слова: совість, відповідальність, ємпатія, самоконтроль, моральні цінності, справедливість, альтруїзм, чесність, вихованість.
   У сучасних умовах існування суспільства дуже актуальною є проблема духовного розвитку особистості, її саморозвитку. Найсильніше ця проблема торкається особистості в юнацькому віці, тому, що цей вік є сензитивним для активного становлення моральної самосвідомості та життєвої позиції. Однією з рушійних сил, що штовхає людину до саморозвитку, виступає совість. Саме вона визначає нормативно-ціннісну межу дозволеного і бажаного в структурі діяльності людини, надає її поведінці природності та цілісності. Тому, метою даної статті стало висвітлення стану дослідження проблеми совісті, впливу окремих моральних якостей на розвиток совісті в різних наукових джерелах, з'ясування рівня прояву совісті в сучасної молоді.
   Завдання статті: 1) проаналізувати стан дослідження проблеми совісті та впливу окремих моральних якостей на її розвиток в різних наукових джерелах; 2) провести експериментальне дослідження рівня совісті у сучасного юнацтва; 3) визначити, чи впливає вік на рівень розвитку моральних якостей особистості юнацького віку.
   Проблемою совісті цікавились дуже багато дослідників ще з часів давніх греків, але на сьогодні не існує єдиного визначення цього поняття та не розкриті психологічні механізми цього явища. Феномен совісті багаторазово досліджений та описаний на емпіричному рівні, але її психологічні механізми досліджені дуже мало. А.Н.Леонтьев вважав, що “традиційній психології нема чого робити з такими категоріями як совість, ... так як вона не має понять, в яких етичні категорії можуть бути психологічно розкриті” [11, с 83]. Дослідники виділяють різні складові совісті, але найчастіше вказується на важливість для її формування самоконтролю, емпатії, відповідальності та моральних цінностей, які стали моральними мотивами поведінки.
   Т.О. Флоренська пов'язує совість з моральними нормами поведінки, які в свою чергу поєднує зі співчуттям, співпереживанням до людей. Вона вказує, що співпереживання, співчуття - емоційна основа совісті, адже коли людина відчуває докори сумління, то вона ставить себе на місце тієї людини, перед якою винна, ставить себе в її положення. Почуття спільності, співучасті до іншого, на думку вченої, живе у кожної нормальної людини. Коли людину мучать докори сумління, “болить душа”, підкреслює дослідниця, то це вказує на те, що людина перебуває в стані внутрішнього конфлікту через моральний вибір. В ситуації морального вибору частіше всього суперечка відбувається між двома “Я” у людини: нижчим, егоїстичним та вищим, яке вважають ідеальним “Я”, “внутрішнім суддею” [10].
   Совість, вважає Т.А.Флоренська, відіграє сигнальну, пізнавальну роль в житті людини, дає їй знати про правильність чи неправильність вчинку з точки зору суспільної природи, єдності людей. Вчена виділяє дві сторони в розумінні совісті: емоційну (пов'язану з почуттям спільності, співпереживанням) та свідому (пов'язану з засвоєнням моральних норм, свідомою оцінкою свого вчинка) [10].
   О.С. Шимановський визначає совість як найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної самосвідомості, її ядро Вона, на думку вченого, є показником рівня соціальної зрілості та виражає моральну сутність особистості. Глибоке усвідомлення і переживання особистістю своєї моральної неправоти часто викликає каяття - почуття жалю про вчинки, що супроводжуються зреченням від своїх аморальних дій і вчинків, самоосудом і готовністю індивіда спокутувати вину за допомогою добрих справ [11].
   О.С. Шимановський виділяє загальні ознаки совісті, які відрізняють її від інших проявів моральної самосвідомості. Це знання того, що є добро та зло, здібність використовувати моральні критерії в оцінці інших. Але найголовніше, вказує автор зазначених положень, це - засвоєні особистістю моральні уявлення, які стали моральними переконаннями. Основою совісті, вважає вчений, є відповідальність як міра правоти чи провини особистості перед суспільством та собою, яка визначається з урахувнням суб”єктивних можливостей особистості, об“єктивних умов та наслідків добровільно зроблених вчинків [11].
   І.С. Булах також вказує на значну роль совісті у морально-духовному розвитку особистості взагалі та становленні її морально-духовної самосвідомості. Це духовне осягнення особистістю з позиції моральної самооцінки цілісності власних життєвих звершень. Совість, констатує вчена, є автономною духовною інстанцією, яка керується власними інтимними підставами, даючи змогу особистості оцінювати реальні умови дотримування загальних норм моралі у ситуаціях конфлікту. Вона “є потаємною, внутрішньо прихованою здатністю особистості. Голос сумління постає як таїна людської душі, що мало піддається гучному озвученню, він заявляється у самих глибинах єства - у самості, скеровуючи дії і вчинки “Я” особистості” [2, с 155].
   Характеризуючи совість І.С. Булах виділяє такі її складові: моральна саморефлексія і самооцінка, моральні норми як стійкі мотиви особистісної поведінки та внутрішній самоконтроль, як найважливіший регулятивний агент. Автор зазначених положень зазначає, що про наявність совісті як стійкого явища можна говорити тоді, коли особистість здатна дотримуватися моральних норм, не примушуючи себе до цього [2].
   І.Д. Бех вважає совість інтегративним показником високоморальної людини, яка орієнтується у своїй поведінці та діяльності на загальнолюдські духовні цінності. Про совість можна говорити за умови сформованості моральних рис особистості на достатньому рівні стійкості та узагальненості. На її появу вказують засвоєні моральні норми, що стали звичними регуляторами поведінки. В основу совісті, вказує І.Д. Бех, покладено самоконтроль, яким має володіти особистість, рівень якого можна визначити за сформованістю у людини вміння планувати свої дії, ступенем організованості, наполегливості, стійкості щодо негативних впливів, здатності стримувати свої імпульсивні бажання. Формування самоконтролю, зазначає вчений, здійснюється за допомогою самоінструкції та мисленевого “програвання” ситуації, які збільшують імовірність соціально цінних учинків особистості” [1, с 592].
   За психологічною природою совість є емоційно-когнітивною структурою, вважає І.Д. Бех. її становлять загальнолюдські моральні цінності - щедрість, милосердя, чесність, правдивість, терпимість, любов до людей. Виховання цих цінностей потребує тонких, науково-обґґрунтованих дій. Стратегія виховної роботи, вважає вчений, повинна приводити до формування особистісної поведінки, детермінованої самозаохоченням та самопокаранням. Така мотивація особистісної поведінки, зазначає І.Д. Бех, забезпечується розвитком почуття провини, адже вона і є покаранням людиною самої себе. Почуття провини пов'язане з осудженням свого вчинку незалежно від ставлення оточуючих. Якщо осуд власного вчинку відбувається внаслідок зовнішніх оцінок, то особистість відчуває не лише провину, а й сором. Почуття провини, констатує вчений, виникає лише в ситуаціях, де виявляється особиста відповідальність, яку можна розглядати як вагомий показник моральної зрілості. “Крім того, це почуття є складовою совісті. Адже совість людини - це і здатність утримуватися від спокуси, і прагнення до каяття, до відчуття провини. Без цього люди втратили б розуміння моралі як форми своєї суспільної свідомості” [1, с 593].
   Найактивніший розвиток моральної самосвідомості особистості, а відповідно і совісті як її структурного утворення, відбувається в ранній юності. В розвитку самосвідомості настає новий етап, відбуваються якісні зрушення в моральній самосвідомості, засвоєння змісту та форм суспільної свідомості що підтверджують дослідження багатьох вчених (П.П. Блонський, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Г. Гермес, Е. Еріксон, Л. Кольберг, І.С. Кон, А.В. Мудрик, О. Тумліц, Е. Шпрангер, Е. Штерн). Показником росту самосвідомості юнака є сильно виражене явище неспівпадіння реального та ідеального “Я”. При переході від дитинства до юності рівень самокритичності зростає. І чим більший рівень інтелекту у юнака, тим більше розходження між реальним та ідеальним “Я”.Зв'язок моральної свідомості особистості та її поведінки, вказує І.С. Кон, неоднозначний. Знання моральних норм та правил полегшують людині прийняття вірного рішення. Недарма серед юнаків популярні диспути на етичні теми. Але приклади, взяті з літератури, фільмів чи приклади з реального життя, - це не одне й те ж саме. Інколи юнаки просто не “впізнають” поставлених перед ним моральних завдань, хоча правила чи рішення йому добре відомі. Крім того, дуже часто, моральні дилеми, які хвилюють юнаків не співпадають з тими, які пропонують їх вчителі чи психологи [3].
   Справжня моральність, вказує Л. Кольберг, досягається лише на постконвенційному рівні розвитку і не раніше 20 років. На цьому рівні людина розглядає поведінку, виходячи з власних критеріїв, “автономної моралі”. “Автономна мораль” переносить моральне рішення всередину особистості. Вона починає формуватись, коли особистість усвідомлює відносність та умовність моральних правил та вимагає їх логічного доведення за принципом корисності. Потім релятивізм змінюється визнанням існування вищого закону, який виражає інтереси більшості. Лише після цього формуються стійкі моральні принципи, дотримання яких забезпечується власною совістю, безвідносно до зовнішніх обставин [3, с 206].
   Беручи до уваги положення вчених про те, що совість становлять засвоєні особистістю моральні уявлення, які стали моральними переконаннями (О.С. Шимановський); совість має свідому сторону, яка пов”язана з засвоєнням моральних норм (Т.О. Флоренська); важливою складовою совісті є загальнолюдські моральні цінності ? щедрість, милосердя, чесність, правдивість, терпимість, любов до людей (І.Д. Бех, І.С. Булах), ми вирішили дослідити совість, якемоційно-когнітивне утворення особистості, рівень розвитку якого залежить від засвоєних моральних цінностей, які стали мотивами поведінки. Для цього ми розробили опитувальник, який складається з 3 питань про ставлення до совісті як риси людини, та 23 питань про прояви окремих загальнолюдських моральних цінностей, які можуть бути мотивами моральної поведінки особистості. Такими цінностями ми вважаємо справедливість, альтруїзм, чесність та вихованість. Високий рівень розвитку зазначених цінностей, на нашу думку, вказує на наявність совісті як стійкого явища та здатності дотримуватись моральних норм не примушуючи себе до цього. Рівні прояву совісті були розроблені на основі виділених М.С. Савчиним типів відповідальності [9], яка також є важливою складовою процесу формування совісті.
   ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВУ СОВІСТІ
   Інструкція. “Дайте, будь-ласка, відповідь на питання, вибираючи один із запропонованих варіантів.”
   Шкала відповідей: “так”, “скоріше так, чим ні”, “не можу сказати”, “скоріше ні, чим так”, “ні”.
   1. Як Ви вважаєте, совість є важливою рисою сучасної людини?
   2. Чи часто Ви переживаєте почуття совісті?
   3. На Вашу думку, Ви проявляєте совісність частіше, ніж Ваші друзі та однолітки?
   4. Чи важко вам збрехати близькій людині?
   5. Ви часто допомагаєте оточуючим з власної ініціативи, коли вони цього потребують?
   6. Чи дотримуєтесь Ви моральних норм та вимог, які прийняті в суспільстві?
   7. Якщо Ваші друзі вирішать пропустити заняття, чи спробуєте ви зупинити їх?
   8. Ви побачили, як у перехожого, що йшов попереду, випали з кишені гроші. Чи повернете Ви їх перехожому?
   9. Якщо Ви вчинили негарний вчинок, чи відчуваєте Ви докори сумління?
   10. До Вас з проханням звертається однокласник (одногрупник), який вважається “не популярним”, чи виконаєте Ви його прохання?
   11. Чи часто в колі друзів Ви вживаєте ненормативну лексику?
   12. Ви порушуєте правила поведінки в навчальному закладі?
   13. Якщо ви списали контрольну роботу у свого однокласника (одногрупника), а він отримав оцінку гіршу, ніж у Вас, чи скажете Ви про це викладачеві?
   14. Ви побачили, що Ваш знайомий ображає тварину, чи зробите Ви йому зауваження?
   15. Ви завжди з повагою ставитесь до незнайомих та літніх людей?
   16. Ви брали у знайомого невелику суму грошей в борг, а він про це забув. Чи нагадаєте Ви йому про цей борг?
   17. Ви завжди говорите правду, навіть якщо це може Вам зашкодити?
   18. Якщо Ви зробили негарний вчинок, про який ніхто не знає, чи будете Ви відчувати докори сумління?
   19. Чи важливо, щоб оточуючі були гарної думки про Вас?
   20. Ви ніколи не обманюєте батьків?
   21. Про Вашого знайомого, який Вам не подобається, розповідають неприємну негарну інформацію і Ви знаєте, що це неправда, чи спростуєте Ви цю інформацію?
   22. Вам подобаються два хлопця (дві дівчини), чи будете Ви з ними зустрічатися відразу з обома, обманюючи їх?
   23. Чи виконаєте Ви доручену Вам роботу до кінця, якщо будете знати, що її результати не будуть перевірятись?
   24. Ви завжди дотримуєтесь своїх обіцянок, навіть якщо це може вам зашкодити?
   25. Чи завжди Ви намагаєтесь виправити свої помилки?
   26. Якщо Ви ненароком образили людину, чи попросите Ви в неї пробачення?
   Обробка результатів
   Відповіді на питання переводяться в бали за такою схемою: “так”
   - 5 балів, “скоріше так, чим ні” - 4 бала, “не можу сказати” - 3 бала, “скоріше ні, чим так” - 2 бала, “ні” - 1 бал.
   Бали на питання № 11 - 12 та 22 підраховуються у зворотному порядку: “так” - 1 бал, “скоріше так, чим ні” - 2 бала, “не можу сказати”
   - З бала, “скоріше ні, чим так” - 4 бала, “ні” - 5 балів.
   Коефіцієнт прояву совісті підраховується за формулою:
   Кс = Сума балів: 26
   I. Шкала справедливості: 8, 13, 14, 16, 22, 25.
   II. Шкала альтруїзму: 5, 7, 10, 15, 23, 24.
   III. Шкала чесності: 4, 17, 20, 21.
   IV. Шкала вихованості: 6, 9, 11, 12, 18, 19, 20.
   Інтерпретація результатів
   4,5 - 5 бала - дуже високий рівень прояву совісті - інтегральна совість. Проявляється в постійному дотриманні моральних норм та правил поведінки, повазі до оточуючих, готовності прийти на допомогу, коли це потрібно, дотриманні своїх обіцянок, чесній та відповідальній поведінці.
   4 - 4,49 бала - рівень прояву совісті вище середнього -виокремлена совість. Проявляється в намаганні дотримуватись моральних норм та правил поведінки, повазі до близьких та значимих оточуючих та готовності прийти їм на допомогу, дотриманні по-можливості своїх обіцянок та прагненні поводити себе чесно та відповідально.
   З - 3, 99 бала - середній рівень прояву совісті - прагматична совість. Проявляється в дотриманні моральних норм та правил поведінки тільки коли це вигідно, повазі тільки до значущих людей та готовності прийти на допомогу тоді, коли від цього буде якась користь, дотримуванні обіцянок, які були дані значущим людям, чесна та відповідальна поведінка в окремих випадках.
   2 - 2,99 бала - низький рівень прояву совісті - безсовісність. Недотримання правил та норм поведінки, повага тільки до окремих людей, ніколи не приходить на допомогу, недотримання обіцянок, безвідповідальне та нечесне поводження.
   0-1,99 бала - дуже низький рівень прояву совісті -психопатична безсовісність. Навмисне порушення правил та норм поведінки, неповага до людей, навіть близьких, навмисне порушення обіцянок, безвідповідальне поводження, готовність допомагати відсутня.
   Емпіричне дослідження особливостей прояву совісті ми проводили в навчальних закладах м. Кіровограда та Кіровоградської області, в якому взяли участь учні та студенти юнацького віку від 15 до 18 років в кількості 244 особи. Найбільше вираження в відповідях респондентів отримала складова “вихованість” - 3,94 бала, складові “справедливість” та “загальний рівень прояву совісті” набрали по 3,72 бала, “альтруїзм” - 3,66 бала, “чесність” - 3,37 бала (таб.1, діаграма 1) Аналізуючи важливість складових для кожної вікової групи ми отримали такі результати:
   - “вихованість” найважливіша для групи юнаків 18 років (3,94 бала);
   - “загальний рівень прояву совісті” найвищий також у юнаків 18 років (3,77 бала);
   - “справедливість” найбільше проявляють юнаки 18 років (3,84 бала);
   - “альтруїзм” - юнаки 17 років (3,78 бала);
   - “чесність “ - юнаки 15 років (3,42 бала).
   Якщо прослідкувати вікову динаміку виділених складових, то можна побачити збільшення рівня прояву майже всіх складових з віком. Наприклад, якщо рівень справедливості у юнаків 15 років становить 3,73 бала, то в юнаків 18 років він збільшується до 3, 84 балів, рівень вихованості збільшується з 3,92 балів до 3,94. Якщо оцінювати вікові зміни показників складових совісті в середньому, то найменшу кількість балів мають юнаки 16 років за всіма параметрами. В юнаків 15 та 17 років вони майже однакові. Тобто прослідковується така особливість вікового прояву совісті -збільшення рівня прояву совісті від 16 до 18 років, але зменшення від 15 до 16 років. Порівнюючи отримані результати між статтю, ми маємо більший рівень за всіма показниками совісті у дівчат (таблиця 1.).
   Багато вчених вказують на велике значення для розвитку совісті відповідальності, самоконтролю, емпатії. Тому ми вирішили дослідити рівень розвитку цих якостей у юнаків та визначити, чи впливає вік на їх рівень. Відповідальність ми досліджували за “Методикою вивчення відповідальності М.А. Осташевої”, самоконтроль - за “Опитувальником для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності та поведінці (Г.С. Нікіфоров)”, емпатію - за методикою “Дослідження емоційного відгуку (T.I. Т.І. Пашукова)”. Проаналізувавши отримані результати, ми отримали дані, які вказують на те, що рівень відповідальності має вікову динаміку, тобто з віком збільшується. Наприклад, в юнаків 15 років відповідальність відповідає 21,73 балам, в юнаків 16 років - 22,66 бала, в юнаків 17 років - 23,75, а в юнаків 18 років - 24,77 бала. Рівень самоконтролю та емпатії такої вікової динаміки не мають (див. табл. 2). Між статями в проявах самоконтролю немає такої чіткої різниці, як в проявах совісті.

Таблиця 1,2

   Висновки.
   1. За психологічною природою совість є емоційно-когнітивною структурою. її становлять загальнолюдські моральні цінності - щедрість, милосердя, чесність, правдивість, терпимість, любов до людей та ін.
   2. Рівень розвитку совісті залежить від засвоєних моральних цінностей, які стали моральними мотивами поведінки.
   3. Найбільше значення для опитаних юнаків має цінність “вихованість” як складова совісті - 3,94 бала, цінність “справедливість” набрала 3,72 бала, “альтруїзм” - 3,66 бала, “чесність” - 3,37 бала.
   4. Вікові прояви совісті мають свої особливості - від 16 до 18 років рівень прояву совісті збільшується, але зменшується від 15 до 16 років. Дівчата мають вищий рівень прояву совісті чим хлопці.
   5. Рівень відповідальності та рівень прояву совісті у юнаків з віком збільшуються, а на рівень самоконтролю та емпатії вік не має такого впливу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник. - К.: Либідь, 2008. -848 с.
2. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка: Монографія. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - 340 с
3. Кон И.С.Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.
4. Муздыбаев К. Психология ответственности. - Л.: Наука, 1983. - 239 с.
5. Никифоров Г.С. Самоконтроль человека. - Л., 1989. - 192 с.
6. Практикум із загальної психології. - К.: “Знання”, КОО, 2000. - 204 с.
7. Психология. Словарь/ Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
8. Райе Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. -Спб.: Изд. “Питер”, 2000. - 624 с.
9. Савчин М.В. Відповідальність: смисловий принцип мотивації регуляції поведінки особистості // Педагогіка і психологія. - 1996. -№1. С.10-17
9. Флоренская Т.А. Я - против “я”. - М.: Знание, 1985. - 80 с.
10. Шимановский О.С. Моральное самосознание личности. - М.: “Знание” - 1986. - 164 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com