www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особливості характерних рис жінок з ускладненнями вагітності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості характерних рис жінок з ускладненнями вагітності

B.I. Кузнецова

ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРНИХ РИС ЖІНОК З УСКЛАДНЕННЯМИ ВАГІТНОСТІ

   Стаття присвячена проблемі дослідження ускладненої вагітності. Викладено результати експериментального багатостороннього дослідження особистості жінок з ускладненнями вагітності, показані достовірні розбіжності в особливостях особистості у жінок з ускладненнями вагітності та жінок з гладким перебігом вагітності. Описаний внутрішній конфлікт у жінок з ускладненнями вагітності, який за несприятливих умов може привести до розвитку психосоматичних розладів. Показано доцільність окремого дослідження груп з різними ускладненнями вагітності.
   Актуальність теми. На протязі усього життя кожна людина стикається з різноманітними емоційно-складними ситуаціями. Вони піддають її випробуванню і пред'являють вимоги, які перевищують його звичайний адаптивний потенціал. Для жінки однією з таких ситуацій є вагітність - дуже сильний по рівню переживань та специфічний по комплексу відчуттів період в житті, вивченню якої останнім часом приділяється все більше уваги [1, 5, 6]. У цей час жінка переживає значні перебудови в організмі, зміни в соціальному статусі, а так само в духовному житті та самовідчутті. Спеціалісти відмічають як позитивну, так і негативну роль вагітності [5, 6]. Багато дослідників вважають, що це - самий уразливий період для психіки жінки: період тривалої емоційної напруги та адаптації до нових умов. У той же час мати є для дитини джерелом як фізичного, так і психічного розвитку, отже психологічні складності під час вагітності неодмінно впливають на розвиток дитини [5, 6]. Крім того в сучасному акушерстві спостерігається велика кількість випадків ускладнень вагітності, серед яких перше місце займають загрози передчасних пологів та пізні гестози [2]. Ці ускладнення переважають у структурі причин летальних випадків під час вагітності. Ускладнена вагітність як тяжка ситуація, яка несе реальну загрозу життю, впливає на якість життя в силу фізичних наслідків, з одного боку, та психотравматичних впливів - з другого. Порушення фізичного здоров'я викликає порушення звичного способу задоволення вітальних та соціальних потреб, супроводжується довгим переживанням втрати будь-якої важливої частини життя, змінами соціального статусу ситуації, можуть приводити до виникнення хронічного психологічного стресу. При вітальній емоційно-складній ситуації від жінок вимагаються більш високі затрати та більш тривалий час на адаптацію, ніж це необхідно при дії повсякденних мікростресорів. При цьому здоров'я вагітної жінки залежить від багатьох факторів, в тому числі і психологічних [1]. Зокрема, особливості особистості вагітної жінки можуть сприяти успішності виношування дитини, чи навпаки, заважати фізіологічному перебігу вагітності та успішності лікування у випадку ускладнень. Тому необхідне формування комплексного підходу при спостеріганні вагітності та лікуванні ускладнень. Але роль психологічних факторів в ситуації ускладненої вагітності вивчена не достатньо.
   Метою нашого дослідження було виявлення особливості характерних рис жінок з ускладненнями вагітності.
   В дослідженні прийняли участь 27 жінок з ускладненнями вагітності (з них - 19 жінок з загрозою передчасних пологів (ЗПП), 8 жінок з пізніми гестозами), віком від 22 до 33 років, термін вагітності від 25 тижнів, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в пологових будинках м. Харкова. Контрольну групу склали 27 жінок без ускладнень вагітності відповідного віку та терміну вагітності.
   Для досягнення мети був використаний стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості СМИЛ [4]. Методика СМИЛ представляє собою модифікацію тесту ММРІ, автори якого І. Маккінлі та С. Хатеуей. Тест був адаптований Л.Н. Собчик. Використовувався жіночий варіант, який супроводжувався стандартною інструкцією та складався з 566 питань. Відповіді досліджувані заносили в реєстраційний бланк. Результати оброблялись за допомогою ключа. Математична обробка даних проводилася за допомогою статистичних методів, достовірні розходження експериментальної і контрольної вибірки обчислювалися за допомогою t-критерію Стьюдента [3].
   Результати та їх обміркування. В результаті дослідження були одержані дані по двом основним групам: група жінок з ускладненнями вагітності та контрольна група. В рамках групи жінок з ускладненнями вагітності ми виділили окремо групу жінок з загрозою передчасних пологів (далі ЗПП) та групу жінок з пізніми гестозами та порівняти їх між собою та з контрольною групою. Для кожної групи були розраховані середні значення по кожній шкалі СМИЛ та побудовані усереднені профілі. Статистичні дані по значенням шкал СМИЛ в групах наведені в Таблиці 1.
   У жінок з ускладненнями вагітності встановлено порівняно з контрольною групою достовірне підвищення середнього значення по шкалі 4, що вказує на більшу імпульсивність, активність позиції особистості. Для жінок з ускладненнями вагітності характерні більші прагнення до самостійності та незалежності, високий рівень домагань, одночасно більші нетерплячість, схильність до ризику, та менший свідомий контроль. На ряду з цим у жінок з ЗПП відмічається достовірне підвищення середнього значення по шкалі 2 порівняно з контрольною групою та групою жінок з гестозом, тобто одночасно вони більш песимістичні та пасивні в позиції особистості. Для жінок з ЗПП більш притаманні наступні властивості: високий рівень освідомлення існуючих проблем крізь призму невдоволеності та песимістичної оцінки своїх перспектив, схильність до роздумів, інертність в прийнятті рішень, виражена глибина переживань, аналітичний склад розуму, скептицизм, самокритичність, деяка невпевненість у собі та своїх можливостях. Слід відмітити, що група жінок з гестозом окремо не дала достовірних розбіжностей по значенням шкал ні з контрольною групою, ні з групою з ЗПП.

Таблиця 1
Аналіз числового ряду шкал СМИЛ

Таблиця 1. Аналіз числового ряду шкал СМИЛ

   Примітка. * - достовірні розбіжності з контрольною групою (р<0,01).
   Крім базисних шкал групи мають достовірні розбіжності по середнім значенням додаткових шкал (Таблиця 2).
   Як видно з таблиць достовірні розбіжності по базисним шкалам виявлені між групою жінок з ЗПП та контрольною групою (шкали 2 та 4). Жінки з ЗПП є більш песимістичними та імпульсивними, до того ж вони більш депресивні, емоційно незрілі, мають спробу контролювати свою ворожість, схильні до головних болів, не мають потреби в емоційних переживаннях. Від групи жінок з гестозом група жінок з ЗПП відрізняється більшою тривожністю, ворожістю, стремлінням наговорити на себе. Група жінок з гестозом від контрольної групи відрізняється лише меншою тривожністю та емоційною сенситивністю. В цілому група з ускладненнями вагітності відрізняється від контрольної групи більшою імпульсивністю, бажанням уникнути рішення проблем, більшою ворожістю та меншою потребою в емоційних переживаннях.

Таблиця 2

   Примітка. < - середнє значення шкали першої групи менше середнього значення шкали другої групи (у назві колонки таблиці), > -середнє значення шкали першої групи більше середнього значення шкали другої групи (у назві колонки таблиці). Достовірні розбіжності в групах: * - р<0,01; ** - р<0,05.
   Усереднені профілі СМИЛ по групам подані на малюнку 1.
   Значення шкал усередненого профілю СМИЛ для контрольної групи розміщаються в діапазоні 48-59 Т-балів, що в цілому відповідає лінійному профілю, тобто конкордатній нормі. Відмічається деяке підвищення по шкалі оптимістичності (шкала 9), що відображає активність позиції, високий рівень життєлюбності, впевненість у собі, позитивну самооцінку, високу мотивацію досягнення, радісне сприйняття усього навколишнього світу та сприйняття життєвих труднощів як таких, що можливо легко подолати.

Малюнок 1.

   Значення шкал усередненого профілю СМИЛ для групи жінок з ускладненнями вагітності розміщаються в діапазоні 48-62 Т-балів. Усереднений профіль в даній групі характеризується вираженим підвищенням по шкалі 4, та деяким підвищенням по шкалам 2, 5, 9. Аналогічний профіль характеризує групу жінок з УПП. Це означає, що жінки даної групи мають активну позицію особистості, високу пошукову активність. В структурі мотиваційної направленості переважає мотивація досягнення, впевненість та бистрота в прийнятті рішення, які тісно пов'язані з волею реалізації сильних бажань. Але це не завжди підпорядковується контролю свідомості, що може приводити до проявів спонтанної активності, яка направлена на реалізацію миттєвих поривів, незважаючи на здоровий глузд та інтереси соціуму. Притаманні вільна поведінка, безпосередність у прояві почуттів. Існує тенденція до протидії зовнішньому тиску, прихильність спиратися на власну думку, відсутність вираженої конформності, тяга до самостійності та незалежності. В стані емоційної захопленості переважають яскраво виражені емоції, полярні по своєму знаку. Захисний механізм - витиснення із свідомості неприємної або шкідливої для самооцінки особистості інформації, яке супроводжується відповідним реагуванням на рівні поведінки.
   В той же час високий показник 2 шкали послаблює агресивність, неконформність та імпульсивність, оскільки має місце більш високий рівень контролю свідомості над поведінкою. Високий показник песимістичності (шкала 2) вносить слідуючи характеристики: пасивна позиція особистості; відсторонення від невдач, як ведуча мотиваційна направленість; високий рівень усвідомлення існуючих проблем крізь призму невдоволеності та песимістичної оцінки своїх перспектив; схильність до роздумів; інертність в прийнятті рішень; виражена глибина переживань; аналітичний склад розуму; скептицизм; самокритичність; деяка невпевненість в своїх можливостях. В той же час вищий показник імпульсивності вносить свої корективи. В стилі міжособової поведінки є риси залежності, які найбільш примітні в контактах з авторитарною особистістю або з об'єктом прив'язаності. При цьому може мати місце загострене відчуття власної гідності. Потреба в розумінні, любові, доброзичному відношенню до себе ніколи не задовольняється повністю і є найбільш фрустрованою. В ситуаціях стресу - залежна поведінка. Захисний механізм - відмова від самореалізації та посилення контролю свідомості. Механізм отримання негативних емоцій під контролем свідомості, роль якої посилюється в соціально значимих ситуаціях, приводить до психосоматичних розладів. Можливі депресивні реакції, але при наявності високих показників імпульсивності тривожне очікування виходу із ситуації, соціальна депривація може викликати реакції протесту, активного самозатвердження.
   Два піка 2 і 4 виявляють внутрішній конфлікт, який виходить із першоджерельного протиріччя типу реагування, в якому поєднуються різнонаправлені тенденції - висока пошукова активність і динамічність процесів збудження (4) та виражена інертність та нестійкість (2). Психологічно це проявляється протиріччям в поєднанні високого рівня домагань з невпевненістю в собі, високої активності зі швидкою виснажливістю, що характерно для неврастенічного патерна дезадаптації. При несприятливих соціальних умовах це може приводити до розвитку психосоматичних розладів. Крім того існує одночасне підвищення 2-й та 9-й шкал, що відображає схильність змін настрою, циклотимний варіант особистості.
   Деяке підвищення шкали мужності-жіночності (шкала 5) вказує на відхилення від типової рольової поведінки. Мають місце риси мужності, незалежності, прихильність до самостійності в прийнятті рішень.
   Значення шкал усередненого профілю СМИЛ для групи жінок з гестозом розміщаються в діапазоні 49-60 Т-балів. Усереднений профіль СМИЛ в групі жінок з гестозом характеризується вираженим підвищенням по шкалі імпульсивності (шкала 4), але меншим ніж в групі жінок з ускладненнями вагітності. На тому самому рівні відмічається самим підвищенням по шкалі мужності-жіночності (5). Порівняно з групою жінок з ЗПП в них більш сприятлива ситуація в плані ризику психосоматичних розладів. У жінок з гестозом неоднозначна ситуація. З одного боку в них нема суттєвих розбіжностей по основним шкалам з контрольною групою, з другого боку нема розбіжностей з жінками з ЗПП. Гестозні жінки відрізняються від жінок контрольної групи та жінок з ЗПП меншими показниками тривожності та ворожості.
   Таким чином ми прийшли до висновку, що жінки з ускладненнями вагітності мають характерологічні особливості порівняно з жінками з гладким перебігом вагітності. Для останніх притаманні активність позиції, високий рівень життєлюбності, впевненість у собі, позитивна самооцінка, висока мотивація досягнення, радісне сприйняття усього навколишнього світу та сприйняття життєвих труднощів як таких, що можливо легко подолати. Жінки з ускладненнями вагітності більш імпульсивні, активні в позиції особистості. Для них характерні більші прагнення до самостійності та незалежності, високий рівень домагань, одночасно більші нетерплячість, схильність до ризику, та менший свідомий контроль. В складній ситуації переважають яскраво виражені емоції, полярні по своєму знаку та відбувається витиснення із свідомості неприємної або шкідливої для самооцінки особистості інформації, яке супроводжується відповідним реагуванням на рівні поведінки.
   Для жінок з ЗПП крім того притаманні високий рівень освідомлення існуючих проблем крізь призму невдоволеності та песимістичної оцінки своїх перспектив, схильність до роздумів, інертність в прийнятті рішень, виражена глибина переживань, аналітичний склад розуму, скептицизм, самокритичність, деяка невпевненість у собі та своїх можливостях. Вони одночасно імпульсивні та песимістичні, активні в позиції особистості та пасивні. Із першоджерельного протиріччя типу реагування, в якому поєднуються різнонаправлені тенденції - висока пошукова активність і динамічність процесів збудження та виражена інертність та нестійкість виходить внутрішній конфлікт який психологічно проявляється протиріччям в поєднанні високого рівня притязань з невпевненістю в собі, високої активності зі швидкою виснажливістю, що характерно для неврастенічного патерна дезадаптації. При несприятливих соціальних умовах це може приводити до розвитку психосоматичних розладів. Крім того існує схильність змін настрою, циклотимний варіант особистості. Можливі депресивні реакції, але при наявності високих показників імпульсивності тривожне очікування виходу із ситуації, соціальна депривація може викликати реакції протесту, активного самозатвердження.
   У жінок з гестозом неоднозначна ситуація. З одного боку в них нема суттєвих розбіжностей по основним шкалам з контрольною групою, з другого боку нема розбіжностей з жінками з ЗПП. Порівняно з групою жінок з ЗПП в них більш сприятлива ситуація в плані ризику психосоматичних розладів через відсутність описаного вище внутрішнього конфлікту. Гестозні жінки відрізняються від жінок контрольної групи та жінок з ЗПП меншими показниками тривожності та ворожості. Така ситуація може складатися внаслідок особливостей проявів пізнього гестоза, які симптоматично менше виражені ніж у випадку ЗПП. Ми можемо стверджувати про наявність психологічних факторів в структурі цих ускладнень, але здається доцільним диференціювати такі ускладнення як пізні гестози, та ЗПП.
   Висновки.
   1. Виявлені достовірні розбіжності в особливостях особистості у жінок з ускладненнями вагітності та жінок з гладким перебігом вагітності.
   2. Виявлено внутрішній конфлікт у жінок з ускладненнями вагітності, який за несприятливих умов може привести до розвитку психосоматичних розладів.
   3. Показано доцільність окремого дослідження груп з різними ускладненнями вагітності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. - 352 с.
2. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М., Тимошенко Л.В. и др. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии. - К.: Здоровье, 2000. - 672 с.
3. Сидоренко Е.В. Математические методы обработки в психологии. - СПб., 2001. - 350 с.
4. СобчикЛ.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. - СПб.: Издательство “Речь”, 2003. - 624 с.
5. Учебное пособие по психологии материнства. Для факультетов: психологических, медицинских и социальной работы - Самара: Издательский дом БАХРАХ-М, 2003. - 784 с.
6. Филиппова Г.Г. Психология материнства: Учеб. пособие / Филиппова Г.Г. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. - 239 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com