www.VuzLib.com

Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування основ моральної поведінки дітей старшого дошкільного віку в умовах суспільного виховання

М.В. Богомолова,
Ю.Г. Давиденко,
А.Е. Кожевникова,
I.C. Морозова,
I.E. Силиванова

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ МОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ СУСПІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

   В статті представлені результати емпіричного дослідження аспектів моральної поведінки дітей в умовах дитячих садків різних видів. Проведений огляд комплексних програм морального розвитку дітей. В статті також представлений досвід морального виховання дітей дошкільного віку.
   Ключові слова: моральна поведінка, моральне виховання, комплексні програми морального виховання.
   Духовно-моральне виховання підростаючого покоління є одним з пріоритетних напрямків психолого-педагогічного супроводу розвитку дітей у зв'язку зі зростаючими показниками агресивності, тривожності, емоційної нестійкості та порушенням поведінки сучасних дошкільників. Ці проблеми спостерігаються на фоні зростання інтелектуальних показників особистості, розширенням соціальних контактів дітей та дорослих, інтеграції культур та одночасно змінами у сім'ях.
   Актуальність проблеми обумовлена тим, що поведінка дитини дошкільного віку у сім'ї та у дошкільному закладі амбівалентна. Старші дошкільники по-різному поводять себе вдома та у дитячому садку, в різних ситуаціях, у відносинах з однолітками та дорослими. Спостерігаються значні розходження між реальними вчинками дитини та уявленнями про “добро” та “зло”, “чесність” та “брехливість”, “справедливість”та інші етичні поняття. Виникає закономірне питання, чим керуються діти в процесі міжособистісної взаємодії.
   Сучасні наукові дослідження розвитку духовно-моральної сфери особистості виявили, що процес формування духовно-моральної сфери має соціальну обумовленість, а тому залежить від правил та установок, прийнятих у даному суспільстві. В той же час духовно-моральне виховання залежить від моральних установок, норм, традицій виховання у конкретній сім'ї. Необхідно відзначити, що у сучасних сім'ях відбулися значні зрушення. Педагоги та психологи відзначають, що соціоцентрична модель сімейних відносин змінилася на так звані людиноцентричну та дітоцентричну моделі. В той же час у частини сучасних батьків спостерігається повна неуважність до проблем духовно-морального та соціально-морального розвитку дитини. Це пояснюється їхньою надзайнятістю на роботі.
   Скорочення часу спілкування з дітьми в умовах сімейної мікросередовища призводить до підвищення ролі суспільного виховання.
   В сучасних системах освіти використовується широкий спектр комплексних та парціальних програм, які забезпечують варіативність освітніх підходів до праці з дітьми у дитячих садочках. Дошкільні установи відрізняються за видами, які забезпечують всім дітям якісну освіту в залежності від індивідуальних особливостей психічного та фізичного розвитку дитини та запитами сім'ї.
   Зміст соціально-морального виховання дітей дошкільного віку розроблено авторським колективом сучасних освітніх програм для дошкільних установ Росії: “Витоки” (Алиева Т.І., Давидчук А.І., Новоселова С.Л., Обухова Л.Ф., Парамонова Л.А., Тарасова А.К. та ін. - 1999,2001); “Дитинство” (Бабаева Т.І., Гуровіч Л.М., Логінова В.И, Михайлова ЗА, Ноткіна НА та ін. - 1995); “Програма виховання та навчання у дитячому садку” (Васильєва М.А., Гербова В.В., Комарова Т.С., Петрова В.І., СтульнікТ.Д. та ін. - 2005, 2008).Як зазначають P.В. Овчарова та Н.В. Мельникова у процесі морального виховання діти набувають систему стійких морально-ціннісних мотивів, моральних якостей, які спостерігаються у відносинах дитини до одноліток та дорослих, його поведінки в цілому, які засновані на еталонах та нормах [5, 17]. Одним з критеріїв сформованості моральної сфери особистості дошкільника є єдність моральної свідомості, почуттів та поведінки [5, 158]. В процесі морального виховання дитина привласнює моральні норми, узагальнює їх, перетворює їх на внутрішні “моральні” інстанції, які реалізуються у поведінці. При цьому моральна поведінка розуміється як сукупність вчинків особистості, яка має моральне значення та яка здійснюється їм у відносно довгий період часу у постійних чи змінюваних умовах.
   Таким чином, виникає проблема пошуку відповідних базових основ особистості старшого дошкільника, які можуть бути регуляторами його моральної поведінки незалежно від конкретної ситуації чи відносин з учасниками міжособистісної взаємодії.
   У проведеному нами дослідженні у квітні-травні 2009 року здійснювався середовищний підхід до вивчення питання розвитку моральної сфери дитини-дошкільника.
   С.Л. Рубінштейн особливо відмічав, що всі зовнішні впливи переломлюються через внутрішні умови суб'єкта “які самі формуються у результаті зовнішніх впливів” [1, с 209]. До таких внутрішніх умов відносять основи моральної поведінки.
   Таким чином, дослідження детермінації розвитку моральності дітей, наведені в даній статті, з одного боку було спрямоване на аналіз зовнішніх факторів формування внутрішніх утворень особистості, які в подальшому забезпечать позитивну поведінку дитини дошкільного віку. З іншого боку, була здійснена спроба виявити внутрішні інстанції, які забезпечують успішність морального виховання дитини дошкільного віку в умовах суспільного виховання. Через такі внутрішні умови, як знання та уявлення; емоційна сфера старшого дошкільника, моральні почуття; прагнення до участі в спільній діяльності дітей та дорослих переломлюються зовнішні впливи на дитину.
   Таким чином, ми припускаємо, що при систематичній та цілеспрямованій роботі у дітей формуються базові основи моральної поведінки. Ці основи в майбутньому забезпечать розвиток моральності дитини, яка є регулюючою функцією поведінки людини [9, с.347].
   Метою дослідження було вивчення сформованості основ моральної поведінки дітей старшого дошкільного віку в умовах суспільного виховання.
   Об'єкт дослідження: потреба в людині, розуміння спільності людей, уявлення по рідний дім та життєвий шлях у дітей 5-7 років, як базові основи моральної поведінки людини.
   Предмет дослідження: суспільне виховання, як середова умова формування основ моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.
   Для проведення дослідницької роботи була сформована творча група у складі:
   Керівник Богомолова Марина Валентинівна, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри педагогіки і методики дошкільної освіти Московського інституту відкритої освіти.
   Учасники: Андріанова Н.Е., старший вихователь ДОУ Центр розвитку дитини - дитячий садок №151 ЮЗАО Москви; Антонова Т.Н., старший вихователь ДОУ Центр розвитку дитини - дитячий садок № 1754 ЮАО Москви; Давиденко Ю.Г., вихователь старшої групи ДОУ дитячий садок № 1656 ЮАО Москви; Кожевникова А Е., педагог-психолог ДОУ дитячий садок №1656 ЮАО Москви; Морозова И.С., педагог-психолог ДОУ дитячий садок компенсуючого типу №2408 ЮВАО Москви; Пашковская Т.Ф., старший вихователь ДОУ дитячий садок № 2618 ЮАО Москви; Силіванова И.Е., вихователь старшої групи ДОУ дитячий садок компенсуючого типу №2408 ЮВАО Москви; Цветкова Е.Л., соціальний педагог, вихователь старшої групи ДОУ Центру розвитку дитини - дитячий садок №1754 ЮЗАО Москви.В дослідженні прийняли участь 109 дітей 5?7 років - вихованців старших та підготовчих груп 6-ти дошкільних освітніх установ Москви різних видів: Центр розвитку дитини, дитячий садок компенсуючого виду та дитячий садок загальнорозвиваючого типу, з яких 56 хлопчиків та 53 дівчинки та 29 співробітників дитячих дошкільних закладів, з яких 15 вихователів, 4 старших вихователя, 4 педагога-психолога та 6 завідуючих.
   Діагностика дітей старших та підготовчих груп включала цілий ряд проективних методик, опитування, інтерв'ю, діагностику пізнавальних здібностей, тести інтелекту та креативності. В рамках комплексного психолого-педагогічного дослідження відбувався пошук відповідей на питання, які особливості сформованості основ моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку?
   У відповідності з метою дослідження був проведений аналіз:
   - потреби дитини в іншій людині (методика “Робінзон”, автор В.В. Абраменкова; малюнки “Моя група”, модифікація P.P. Калініної та “Рідний дім”, модифікація Богомолової М.В.);- розуміння спільності людей та наявність у них загальнозначимого (малюнок “Моя група”, модифікація P.P. Калініної, інтерв'ю);
   - сформованості образу рідного дому (“Рідний дім”, модифікаціям Богомолової М.В., інтерв'ю);
   - добре сформованого образу свого життєвого шляху, уявлення про майбутнє (опитування, розроблене Богомоловою М.В.).
   К.С. Болдирева та Д.В. Колесов визначили ці характеристики як основи моральної поведінки людини [4, с.29-33].
   Дослідження сформованості основ моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку в умовах варіативності освіти.
   Для отримання відповіді на питання про рівень сформованості основ моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку були проаналізовані результати діагностики дітей з урахуванням особливостей практичної роботи з дітьми у конкретних дошкільних освітніх закладах.
   На протязі навчального року в ДОУ дитячий садок №1656 ЮАО Москви вихователь Ю.Г. Давиденко втілювала педагогічну діяльність за вимогами “Програми виховання та навчання у дитячому садочку”. У 2008-2009 навчальному році з дітьми 5-6 років проводились заняття, ігри, екскурсії. З лютого 2009 року кожен день вихователь після ранкової гімнастики проводила бесіду про те, як “... ми будемо товаришувати на протязі цілого дня, допомагати один одному, разом грати”. Бесіда закінчувалась побажанням “ми всі одно команда. Уявіть собі щось добре, нехай радість та щастя наповнюють кожного”. У травні 2009 року проводилась робота по ознайомленню дітей з працею дорослих - співробітників дитячого садочка.
   В ДОУ дитячий садочок компенсую чого виду № 2408 ЮВАО Москви вихователь I.E. Селиванова працювала і продовжує працювати з дітьми, які мають Дитячий церебральний параліч та інші порушення опорно-рухливого апарата. Робота проводилась за програмою “Дитинство”. У зв'язку з особливостями стану здоров'я дітей вихователь виконувала спрямовану роботу за темами: “Як себе поводити”, “Уроки добра”, “Терпіння та праця все перетруть” та інше. На протязі навчального року окрім занять проводились “Уроки ввічливості”. З дітьми програвалися та обговорювалися ситуації на тему: “Давайте познайомимося”, “Моє ім'я”, “Я зустрічаю гостей”, “Правила доброти” та ін. Була проведена серія занять та екскурсій по ознайомленню з працею дорослих. Діти грали у сюжетно-рольові ігри “Сім'я”, “Дитячий садок”, “Лікарня”, “Приймаємо гостей”. I.E. Селиванова є переможцем окружного конкурсу “Вихователь року 2009” та лауреатом місцевого конкурсу “Вихователь року”.
   У ДОУ ЦРЛ - дитячий садок №1754 ЮАО Москви вихователь Е.Л. Цветкова проводить експериментальну роботу з проектно-дослідницької діяльності дошкільників. Сумісна творча діяльність сім'ї та дитячого садка спрямована на розвиток комунікативних навичок та пошуку засобів ефективної взаємодії. Особливу увагу вихователя, який реалізує свою діяльність у програмі “Витоки” на протязі року, було приділено створенню “Язика когнітивної графіки”. Діти повинні були самостійно придумати “значок”, який потім використовувався як на заняттях, так і у повсякденному житті. Смисл цієї роботи полягав у тому, що діти повинні погодитися з груповим рішенням, навіть якщо раніше відстоювали свій варіант.
   У ДОУ ЦРЛ - дитячий садок №151 ЮЗАО Москви весь колектив працює над питаннями ефективної взаємодії дитячого садочка та сім'ї. Дошкільний заклад працює як експериментальна площадка по реалізації програми “Московська сім'я - компетентні батьки”.
   Дошкільний заклад № 163 та № 2618 Південного округу Москви є новобудовою. Діти познайомились одне з одним у вересні 2008 року.
   Колективи дитячих закладів працюють за програмою “Виховання та навчання у дитячому садку”.
   Таким чином, сучасні діти дошкільного віку володіють різним досвідом практичної та соціальної взаємодії зі світом. Цей досвід вони отримують в умовах сімейного та суспільного виховання. В дошкільних закладах працюють спеціалісти з різним стажем, освітою та професійними інтересами.
   Результати дослідження.
   1 .Дослідження потреб дітей старшого дошкільного віку <<В людині”. Рівень сформованості першої основи моральної поведінки виявився за допомогою методики “Робінзон”. Ця діагностична методика являє собою проективну ситуацію, в якій дитина, уявляючи себе на безлюдному острові з чудовими фруктовими деревами та добрими тваринами, може замовити по рації будь що чи будь кого. Ця рація працює у визначений час. “Дитина -Робінзон може замовити собі будь що з наступного списку: 1) солодощі, морозиво, 2) книги, журнали, газети, 3) ігри, іграшки, 4) радіоприймач, 5) телевізор, 6) комп'ютер, 7) “відік” з касетами, 8) одноліток (друг, подруга), 9) мама, 10) тато.
   Інструкція завершується звертанням: “По рації, яка запрацює через годину після твого прибуття на острів, потім на наступний день, потім через тиждень, потім тільки через місяць і в останній раз - через рік, ти зможеш заказати зі списку все, що ти бажаєш, але тільки щось одне. Що ти хочеш, щоб тобі привезли на безлюдний острів через годину, через день, через тиждень, через місяць, через рік?”.
   За думкою автора методики В.В. Абраменковой, за наведеними 10 назвами стоять визначені цінності, серед яких - реалізуючі потребу в спілкуванні з родичами та однолітками (мама, тато, одноліток).
   Динаміка виборів усіх дітей в залежності від часу знаходження на “безлюдному острові” представлена у таблиці 1.

Таблиця 1
Результати діагностики за методикою “Робінзон”. Динаміка виборів дітей

список

Через годину

Через день

Через тиждень

Через місяць

Через рік

Сума виборів

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

мама

31

28,5

19

17,4

17

15,6

13

11,9

7

6,4

87

тато

5

4,6

23

21,1

21

19,3

13

11,9

13

11,9

75

одноліток

1

0,9

5

4,6

9

8,3

12

11

16

14,7

43

   Примітка. У останній графі таблиці немає даних про процентне відношення виборів до загальної кількості дітей, тому що деякі діти обирали маму, тата або однолітка декілька разів.
   Таким чином, порівняльний аналіз показує, що за мірою руху в уявленій часовій перспективі - від часу до року спостерігаються кількісні зміни у виборах, як у хлопчиків, так і у дівчаток.
   Через годину 15 хлопчиків та 16 дівчаток бажають бачити маму; З хлопчика та 2 дівчинки - тата; 1 дівчинка - однолітка.
   Через день 10 хлопчиків та 13 дівчинок бажають бачити тата; 6 хлопчиків та 10 дівчинок бажають бачити маму; 4 хлопчиків та 1 дівчинка
   - однолітка.
   Через тиждень 10 хлопчиків та 11 дівчинок хочуть бачити тата; 12 хлопчиків та 5 дівчинок - маму, 3 хлопчика та 6 дівчинок - однолітка.
   Через місяць спостерігається зниження потреби в батьках та зріст потреби в однолітках. Через місяць 8 хлопчиків та 5 дівчинок бажають бачити маму; 8 хлопчиків та 5 дівчинок - тата; 6 хлопчиків та 6 дівчинок
   - однолітка.
   Через рік 8 хлопчиків та 8 дівчаток бажають бачити однолітка; 11 хлопчиків та 2 дівчинки - тата; 5 хлопчиків та 2 дівчинки - маму.
   Загальний аналіз усіх виборів показав, що в цілому найбільша кількість виборів (у 5 випадках пред'явленого списку) спрямована на задоволення потреби в насолоді - 91 вибір з 545 можливих виборів. На другому місці - потреба у спілкуванні з мамою - 87 виборів. На третьому місці - потреба у спілкуванні з татом - 75 виборів. Потреба в однолітку представлена 43 виборами. Це-сьоме місце. Найбільш важливим для дітей 5-7 років є потреби в грі та іграшках, комп'ютері та телевізорі.
   В.О. Сухомлинський писав, що “... Пізнання дитиною світу починається з пізнання людини, а людина відкривається перед дитиною в образі матері, батька та вчителя”[10,с.12]. Аналіз малюнків “Моя група” показав, що тільки 35 дітей намалювали себе, інших дітей та дорослих. У бесіді по малюнку 46 старших дошкільників згадали, що в групі дитячого садка можуть знаходитися люди. Необхідно відзначити, що лише 2 дитини намалювали вихователя та 1 дитина - помічника вихователя.
   Результати аналізу малюнків “Рідний дім” показали, що людина (дитина, дорослий, автор малюнка) відображена у 25 роботах. Про себе, рідних та друзів розповіли 59 дітей. Кількість дітей, які відображають в малюнці та розповіді уявлення про людину, неоднакова в різних дитячих садках. Найбільші результати продемонстрували вихованці з групи, в якій виховуються діти-інваліди та з дитячого садка, працюючого за програмою “Московська сім'я - компетентні батьки”. Найменші показники - у дітей садків - новобудівель.
   Отримані результати відображають особливості сучасної ситуації морального виховання дітей, які зазнали дефіцит спілкування з батьками та брак особистісного спілкування з вихователем, який більшість часу приділяє підготовці дітей до навчання у школі на шкоду іншим направленням розвитку дітей.
   2. Аналіз розуміння загальності людей та наявності у них загально значимого.
   Розуміння загальності продемонстрували 11 дітей на малюнку “Моя група” та 5 дітей на малюнку “Рідний дім”. У розповіді за двома малюнками розуміння загальності людей показали 33 та 44 дошкільників відповідно. Загалом близько третини дітей розповіли про те, що у групі дитячого садка можна гратися та займатися спільною справою з друзями та вихователем. Менше половини дошкільників у розповіді про рідний дім казали “Ми”, згадували про батьків та друзів.
   В.О. Сухомлинський вважав, що “... суспільна сутність людини відображається в його відносинах, зв'язках, взаємовідносинах з іншими людьми” [10, с.8]. Аналіз отриманих результатів відображає недостатній рівень соціального розвитку старших дошкільників, що може бути наслідком порушення соціалізації дошкільників та причиною неуважності дітей до проблем рідних та друзів, егоїзму та черствості у більш старшому віці. Детальний аналіз практичної діяльності у дитячих садках показав, що питанням соціально-морального розвитку дітей у дитячих садках вибірки приділяється достатньо уваги, причину низького рівня сформованості досліджуваного признаку необхідно шукати у сім'ї. Це ще раз підкреслює необхідність відповідального ставлення педагогів та психологів до питань організації співробітництва сім'ї та загальноосвітнього закладу.
   3. Дослідження сформованості образу рідного дому.
   Зі 109 дітей образ рідного дому сформований у всіх дітей. Однак ЗО дошкільників важчають рідною домівкою не міську квартиру, а дачу чи дім у селі. 4 дошкільника вважають, що їх рідний дім знаходиться далеко від Москви (в Оренбурзі, Ліпецьку, Єревані, Мінську). Одна дівчинка сказала, що її рідний дім - це дитячий садок. У якості рідного дому одна дитина назвала пологовий будинок. Три дитини продемонстрували не розуміння завдання. Таки чином, у 100 дітей, що складає 92% від загальної кількості, сформований образ рідного дому. Однак цей образ не для всіх дітей є емоційно привабливим. 5 дітей зі 100 продемонстрували стрес, 13 дошкільників - тривогу, 27 дітей - негативне відношення. У 23 старших дошкільників - амбівалентне відношення до рідного дому. Амбівалентність дітей визначалась нами в співвідношенні з характеристикою виявлених прояві та пошуком причин виявленого факту, які досліджені О. А. Ореховою (с.46-47).
   Таким чином, ми виявили, що тільки у Зідитини ( 28% дітей від загальної кількості досліджених) сформований емоційно привабливий образ рідного дому.
   4. Вивчення добре сформованого образу життєвого шляху, уявлення про майбутнє.
   Під час бесіди дітям пропонувалось відповісти на 4 запитання:
   1. Що з тобою буде в твоєму майбутньому?
   2. Що з тобою буде через 10 років?
   3. Що в майбутньому буде з твоєю родиною?
   4. Ким ти будеш за фахом, ким хочеш працювати в майбутньому?
   Аналіз результатів показав, що конкретні, чіткі, ясні уявлення про своє майбутнє мають 70 дітей(64,2%); про своє життя через 10 років -84 дошкільника (77%); про майбутнє своєї родини - 79 дітей (72,5%); про майбутню професію - 103 старших дошкільника (94,5%).
   Таким чином, діти продемонстрували високі показники в уявленнях про свій життєвий шлях, часовій перспективі, які також необхідні для морального розвитку людини. Найбільш повні уявлення сформовані про вірогідну професію. Необхідно зазначити, що в дитячих садках заняття по ознайомленню з працею дорослих проводяться регулярно у відповідності з методичними рекомендаціями по реалізації завдань дошкільних навчальних програм.
   Отже, значна більшість дітей старшого дошкільного віку демонструє високі показники рівня сформованості уявлень про майбутнє. В той же час потреба в людині, уявлення про загальність людей та позитивне емоційне ставлення до рідного дому сформовані у менший кількості дітей. Виявлені особливості сформованості основ моральної поведінки сучасних дітей, можливо, є одною з причин розбіжністю між словом та ділом, наміром та вчинком, тобто амбівалентної поведінки дошкільників в умовах сімейного та суспільного виховання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бытие и сознание. Человек и мир. / Рубинштейн С.Л. - СПб.: Питер, 2003. - 512 с.
2. Детство: Программа развития и воспитания детей в детском саду/ В.И. Логинова, Т.И. Бабаева, Н.А. Ноткина и др.; Под ред. Т.И. Бабаевой, З.А. Михайловой, Л.М. Гурович. - СПб.: Детство-Пресс, 2005. - 244 с.
3. Истоки: Базисная программа развития ребенка-дошкольника. / Под ред. Т.И. Алиевой, Т.В. Антоновой, Е.П. Арнаутовой др. - М. Издательский дом “Карапуз”, 2001. - 304 с.
4. Нравственность / С.К. Бондырева, Д.В. Колесов. - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО “МОДЭК”, 2006. - 336 с.
5. Овчарова Р.В., Мельникова Н.В. развитие нравственной сферы личности дошкольника: Монография. - СПб.: Изд-во “НПФ “Амалтея”, 2008. - 336 с.
6. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка. - СПб.: “Речь”, 2006. - 112 с.
7. Петрова В.И., СтульникТ.Д. нравственное воспитание в детском саду. Программа и методические рекомендации. - М.: Мозаика-Синтез, 2008, - 80 с.
8. Программа воспитания и обучения в детском саду / Под ред. М.А. Васильевой, В.В. Гербовой, Т.С. Комаровой. - М.: Мозаика-Синтез, 2005.-208 с.
9. Словарь практического психолога / Сост. СЮ. Головин. - Минск: Харвест, 1998. - 800 с.
10. Сухомлинский В.А. Потребность человека в человеке. - М.: Сов. Россия, 1981. - 96 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com