www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вплив соціально-психологічного тренінгу на характер розподілу сімейних ролей у молодій сім’ї
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив соціально-психологічного тренінгу на характер розподілу сімейних ролей у молодій сім’ї

О. В. Шечишена

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ НА ХАРАКТЕР РОЗПОДІЛУ СІМЕЙНИХ РОЛЕЙ У МОЛОДІЙ СІМ'Ї

   В статті розглядаються результати впливу соціально-психологічного тренінгу на динаміку розходжень у характері розподілу сімейних ролей у молодих сім'ях. Показано, що використання активних форм та методів дає можливість на соціально-психологічному та соціокультурному рівнях зміцнити узгодженість сімейних ролей і зменшити конфліктність у молодих сім'ях.
   Ключові слова: молода сім'я, сімейна роль, конфліктна сім'я, стереотип.
   На виникнення рольових конфліктів у сім'ї впливають гендерні стереотипи закріплення соціальних ролей за відповідною статтю, що в багатьох аспектах є предметом дослідження в роботах B.C. Агєєва [3], Ю.Е. Альошиної, І.Ю. Борисова [4], Ш. Берна [6], І.В. Головньової [7]. М.Г. Горлач [8], П.П. Горностая [9, 10], Н.Н. Дорошенко [13], І.С Кліциної [15], І.С. Кона [16], В.П. Левкович, О.Є. Зуськової [17]. Дослідження вказаних авторів акцентують увагу на трансформації рольових відносин в сім'ї, що є важливою стороною сучасної перебудови шлюбно-сімейних відносин. Невизначеність норм, які регулюють в нинішній час шлюбно-сімейні, в тому числі і рольові відносини, ставлять перед сучасною сім'єю ряд соціально психологічних проблем. На думку І.В. Головньової, в наш час особливого значення набуває сімейно-рольова сумісність подружжя, оскільки уявлення про ті ролі, які повинні виконувати подружжя в спільному житті, стали менш жорстко детермінованими, тому уявлення про те, яким повинен бути “справжній чоловік” та “справжня дружина”, у вступаючих у шлюб можуть різко розходитися [7].
   Саме поняття сімейної ролі як конкретизація соціальних ролей чоловіка, жінки, матері, батька є за своєю суттю соціологічним.
   Поняття сімейної ролі у вітчизняній науці опирається насамперед на уявлення вітчизняних авторів про соціальну роль. Роль - це “соціальна функція особистості, яка відповідає прийнятим нормам, спосіб поведінки людей відповідно до їх статусу, або позиції в суспільстві, в системі міжособистісних відносин” [21, с 700].
   Серед причин великої кількості розлучень не останнє місце займає відсутність у юнаків і дівчат адекватних уявлень про зміст ролі подружжя. Як підкреслюють Е.А. Донченко і Т.М. Титаренко: “Роль подружжя в значній мірі відрізняється від ролі закоханого. Приймати її, усвідомлювати всю її складність і неминучість можна лише в результаті взаємних зустрічних зусиль, терпіння, готовності до компромісів. Конфлікт неприйняття ролі може бути пов'язаний не лише зі складностями усвідомлення її змісту, але і з небажанням її прийняти. Якщо в першому випадку мова йшла про деяку незрілість, невміння взяти на себе визначену роль, то тут мова йде про усвідомлену відмову від ролі, прояв негативного до неї відношення” [12, с 99]. Що стосується компромісу, то з приводу цього питання дуже влучно висловився О.В. Тимченко: “В товариських, дружніх, сімейних стосунках компроміс - ознака сили, а не слабкості, зрілості, а не інфантильності” [22, с 271].
   Н.А. Бердяев писав, що “сім'я являє собою необхідний соціальний інститут і підпорядкована тим же законам, що і держава. Сім'я дуже тісно пов'язана з господарським ладом і має мале відношення до кохання. Елементи рабства завжди були сильніші в сім'ї, і вони не зникли до нинішнього часу. Сім'я являє собою ієрархічний заклад, що базується на главенстві і покорі” [5, с 134].
   Проте, як стверджують вітчизняні дослідники [4], [3], [11], [8], [9, 10], [13], [15], [16], [17], [7] правила рольової поведінки і відносин сім'ї встановлюються в процесі життєдіяльності сім'ї, в тісному взаємозв'язку з міжособистісними відносинами і спілкуванням членів сім'ї. Сімейні ролі повинні створювати таку систему, яка могла б задовольнити психологічні потреби. Суттєвим моментом є те, наскільки уявлення члена сім'ї про свою роль співпадає з уявленням про неї інших.
   Існує ряд обставин, які роблять проблему рольової внутрішньої структури особливо актуальною для сучасної сім'ї. У XX ст. здійснилась своєрідна революція у сімейно-шлюбних стосунках, в результаті якої і змінилась сама сім'я. Роль жінки як домогосподарки, виховательки дітей відходить нині на другий план. А на першому з'являється нова жінка, яка на рівні з чоловіком є джерелом забезпечення сім'ї і тому вона стає економічно самостійною особистістю. Ситуація розподілу і перерозподілу функцій та сімейних обов'язків складна і насичена конфліктами, і тісним чином пов'язана з уявленнями про гендерні ролі. Е.В. Юркева та І.С. Клецина відмічають, що гендерні конфлікти, в основному, викликані потребою в перерозподілі традиційних жіночих та чоловічих ролей [20].
   Сучасні молоді люди в своїх дошлюбних очікуваннях іноді змішують риси традиційної і егалітарної сім'ї. Г. Новайтіс наводить дані опитування великої вибірки майбутніх молодожонів (438 пар), за якими 17,6 % юнаків орієнтувались на псевдо традиційну модель сім'ї з верховенством чоловіка без його відповідальності за матеріальне забезпечення сім'ї, а 38,4 % наречених притримувались псевдоеголітарної моделі, в якій була б повна рівність в перевантаженні побутовою працею, і в той же час приписували чоловіку традиційний обов'язок утримувати сім'ю [19].
   Т.А. Гурко, яка вивчала фактори стабільності молодої сім'ї у великому місті на вибірці із 300 пар зробила висновок про важливість узгодженості поглядів молодого подружжя про те, в якій мірі дружина повинна посвятити себе професійній діяльності, а в якій - сімейним обов'язкам. Від вирішення цього питання залежить стиль стосунків -традиційний або сучасний. Чоловіки, на думку Т.А. Гурко, частіше, ніж жінки, відстоюють традиційні погляди, особливо в невдалих шлюбах. Співпадіння поглядів з цього питання зустрічалось у 74 % вдалих шлюбів і лише в 19 % невдалих. З іншого боку, у 52 % виступаючих в шлюб пар повністю розходяться установки про ступінь участі одружених жінок в соціальній діяльності [11].
   Метою статті є аналіз впливу соціально-психологічного тренінгу на динаміку розходжень у характері розподілу сімейних ролей у молодих сім'ях.
   Опис вибірки і методів дослідження. Відповідно до мети дослідницьку вибірку склали: 50 молодих осіб (25 сімейних пар), які є студентами Хмельницької педагогічної академії, Хмельницького національного університету і які є вчителями загальноосвітніх шкіл м. Хмельницького (експериментальна група) і 50 молодих осіб (25 сімейних пар), які є студентами Хмельницької педагогічної академії і Хмельницького національного університету (контрольна група).
   Для діагностики розходжень у характері розподілу сімейних ролей у молодих сім'ях до і після формувального експерименту ми використали наступні методики:
   1. Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” В. Століна, Т. Романова і Г. Бутенка [14], який призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності - незадоволеності шлюбом обох членів подружжя. Опитувальник являє собою одномірну шкалу, яка складається із 24 тверджень, які відносяться до наступних сфер: сприйняття себе і партнера, поглядів, оцінок, установок.
   2. Для дослідження впливу гендерних стереотипів на виникнення рольових конфліктів у молодій сім'ї ми використали опитувальник “Розподіл ролей в сім'ї” Ю.Е. Альошиної, Л.Я. Гозмана, Е.М. Дубовської [20], який призначений для вивчення установок особистості стосовно розподілу сімейних ролей між чоловіком та жінкою. Він складається із 21 твердження, які дають змогу виявити установки молодих людей стосовно розподілу ролей в семи сферах сімейного життя: 1) виховання дітей; 2) матеріальне забезпечення сім'ї; 3) підтримка емоційного клімату в сім'ї; 4) організація розваг; 5) виконання ролі “господаря” / “господарки”; 6) відповідальність за задоволення інтимними стосунками; 7) організація сімейної субкультури. Інтерпретація включає в себе дослідження системи показників за цими шкалами.
   Виявлення дії впливу стереотипів, пов'язаних із закріпленням сімейних і професійних ролей, на виникнення конфліктів у молодій сім'ї експериментальної та контрольної груп проводилось перед початком формувального експерименту та після його завершення. Оцінка достовірності розбіжностей показників до і після формувального експерименту здійснювалась з допомогою критерію “хі-квадрат” та U-критерію Манна-Уітні.
   Корекція стереотипів, пов'язаних із закріпленням сімейних і професійних ролей шлюбних партнерів у молодій сім'ї здійснювалась за допомогою розробленої нами тренінгової програми “Гармонізація стосунків у молодій сім'ї”.
   Результати дослідження. Вагомим виявився вплив реалізованої нами програми на зменшення стереотипів, пов'язаних із закріпленням сімейних і професійних ролей.
   Дані стосовно динаміки щодо кількості учасників експериментальної групи, у яких відбулися зміни у розподілі ролей в сім'ї, висловлені жінками (по факторах: організація сімейної субкультури; сексуальний партнер; роль господаря (господарки); організація розваг; емоційний клімат; матеріальне забезпечення; виховання дітей) порівняно із контрольною групою представлені у таблиці 1.
   Як свідчать дані таблиці, після формувального експерименту відбулися зміни щодо розподілу ролей у сім'ї жінками. Оскільки за анкетою “Розподіл ролей” чим вищий одержаний бал, тим більшою мірою дана роль в сім'ї повинна реалізовуватися дружиною, а чим менший бал - чоловіком, то виходячи з одержаних даних, до початку експерименту 34 % жінок вважали, що основну частину сімейних ролей повинен виконувати чоловік, 36 % - що дружина, 30 % жінок вважали, що сімейні ролі повинні ділитися приблизно в однаковій мірі обома членами подружжя.

Таблиця 1.
Характер розподілу сімейних ролей у сім'ї жінками незадоволеними шлюбом до і після формувального експерименту

Рівень оцінювання

До експерименту

Після експерименту

Контрольна група

Експериментальна група

Контрольна група

Експериментальна група

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Низький

16

32

17

34

16

32

4

8

Середній

17

34

15

30

15

30

38

76

Високий

17

34

18

36

19

38

8

16

   Після експерименту кількість жінок, які вважають, що відповідні сімейні ролі повинні виконуватися одним з членів подружжя зменшилася (16%, що дружиною і 8 %, що чоловіком), а кількість жінок що вважають, що виконання сімейних ролей повинно реалізовуватися обома членами подружжя зросла до 76 %. Саме в тих сім'ях, де ролі розприділені рівномірно, конфліктність менша, адже рішення в таких сім'ях приймається на основі визнання права кожного із подружжя на самостійне рішення. Оскільки сучасні жінки на рівні з чоловіками несуть відповідальність за матеріальну базу в сім'ї, то чоловіки повинні їм допомагати у веденні домашнього господарства, вихованні дітей і т. д.
   Описану динаміку змін, які відбулися у характері розподілу сімейних ролей жінками до і після експерименту проілюстровано на рисунку 1.

Рис. 1

   Як бачимо з рисунка 1. у характері розподілу сімейних ролей жінками відбулись зміни. Після експерименту основна частина жінок вважають, що чоловіки повинні розділити з ними виконання усіх сімейних ролей, тобто стереотипність уявлень про розподіл ролей у жінок після експерименту знизилась.
   Для доведення статистичної достовірності зміни отриманих результатів ми обчислили критерій X2 шляхом порівняння відсоткових розподілів даних в експериментальній групі до і після експерименту. Отримане значення X2 = 12,3 (р < 0,01) дозволяє нам стверджувати про позитивний вплив навчальної програми на характер розподілу сімейних ролей жінками.
   Дані стосовно динаміки щодо кількості учасників експериментальної групи, у яких відбулися зміни у розподілі ролей в сім'ї, висловлені чоловіками (по факторах: організація сімейної субкультури; сексуальний партнер; роль господаря (господарки); організація розваг; емоційний клімат; матеріальне забезпечення; виховання дітей) порівняно із контрольною групою представлені у таблиці 2.

Таблиця 2
Характер розподілу сімейних ролей у сім'ї чоловіками незадоволеними шлюбом до і після формувального експерименту

   Як свідчать дані таблиці, після формуючого експерименту відбулися зміни щодо розподілу ролей у сім'ї чоловіками. Виходячи з одержаних даних, до початку експерименту 36 % чоловіків вважали, що основну частину сімейних ролей повинна виконувати дружина, 26 % - що чоловік, ЗО % жінок вважали, що сімейні ролі повинні ділитися приблизно в однаковій мірі обома членами подружжя. Після експерименту кількість чоловіків, які вважають, що відповідні сімейні ролі повинні виконуватися одним з членів подружжя зменшилася (20 %, що дружиною і 16 %, що чоловіком), а кількість чоловіків що вважають, що виконання сімейних ролей повинно реалізовуватися обома членами подружжя зросла 64 %.

Таблиця 2. Характер розподілу сімейних ролей у сім'ї чоловіками незадоволеними шлюбом до і після формувального експерименту

   Описану динаміку змін, які відбулися у характері розподілу сімейних ролей чоловіками до і після експерименту проілюстровано на рисунку 2.

Рис. 2

   Як бачимо з рисунка 2. у характері розподілу сімейних ролей чоловіками відбулись зміни. Після експерименту основна частина чоловіків вважають, що жінки повинні розділити з ними виконання усіх сімейних ролей, тобто стереотипність уявлень про розподіл ролей у чоловіків після експерименту знизилась.
   Для доведення статистичної достовірності зміни отриманих результатів ми обчислили критерій X2 шляхом порівняння відсоткових розподілів даних в експериментальній групі до і після експерименту. Отримане значення X2 = 11,1 (р < 0,01) дозволяє нам стверджувати про позитивний вплив навчальної програми на характер розподілу сімейних ролей чоловіками.
   Оскільки за результатами наших спостережень і психологічних досліджень менша конфліктність у тих сім'ях, де існує гармонійне поєднання при розподілі ролей, то ми порівняли вибірки розподілу ролей чоловіками і жінками респондентів до і після формувального експерименту.
   Описану динаміку змін розходжень між вибірками розподілу ролей чоловіками і жінками респондентів до експерименту і після експерименту проілюстровано на рисунку 3.
   Як видно з рисунка 3. після експерименту більша частина чоловіків і жінок мають бажання реалізовувати сімейні ролі, не поділяючи їх на чоловічі та жіночі. А це дозволяє нам стверджувати про позитивний вплив навчальної програми на зменшення рівня стереотипності у подружніх пар при розподілі сімейних ролей. Оскільки при розподілі ролей після експерименту, як у чоловіків так і у жінок переважають середні значення оцінювання, то виникає припущення про зменшення розходження між вибірками після проведеної роботи з членами подружжя. Вибірки порівнювалися за допомогою U-критерію Манна-Уітні. (див. табл. 3)

Рис. 3, Таблиця 3

   Примітка. Знаком “-” позначено відсутність статистично значущих розходжень між показниками зазначених вибірок за досліджуваною ознакою.
   За підсумками дослідження ми дійшли висновку, що між вибірками респондентів після експерименту менше розходжень, ніж між вибірками респондентів до експерименту, тобто гармонійне поєднання при розподілі ролей після експерименту стало вищим, ніж до експерименту. Якщо до експерименту розходження між вибірками спостерігались по всіх сімейних цінностях, а по таких вибірках як виховання дітей, організація розваг, господарська діяльність, сексуальний партнер розходження було на вищому рівні статистичної значущості, то після експерименту розходження між вибірками на нижчому рівні статистичної значущості зафіксовано тільки по двох сімейних цінностях (господарська діяльність і сексуальний партнер). По всіх інших сімейних цінностях після проведеного експерименту розходжень між вибірками не виявлено. Це свідчить про позитивний вплив проведеного тренінгу “Гармонізація стосунків у молодій сім'ї” на зміну стереотипності поглядів щодо розподілу ролей у сім'ї.
   В кінцевому рахунку збільшилась кількість егалітарних сімей, тобто сімей, які характеризуються спільним поділом сімейним ролей без поділу їх на чоловічі та жіночі.
   Дані стосовно динаміки кількості подружніх пар експериментальної групи, у яких відбулися зміни щодо поділу сімейних ролей на чоловічі та жіночі, порівняно із контрольною групою представлені у таблиці 4.

Таблиця 4
Результати впливу навчальної програми на зміну типу сімей

Типи сімей

До експерименту

Після експерименту

Контрольна група

Експериментальна група

Контрольн а група

Експериментальна група

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Егалітарні сім'ї

3

12

3

12

3

12

18

72

Проміжні сім'ї

5

20

5

20

4

16

5

20

Традиційні сім'ї

17

68

17

68

18

72

2

8

   Як свідчать дані таблиці, після формуючого експерименту відбулися зміни щодо розподілу ролей у сім'ї членами подружжя. Якщо до експерименту було 68 % сімей, де всі домашні обов'язки ділились на чоловічі і жіночі, то після експерименту таких сімей залишилось всього 8 %. Після експерименту суттєво зросла кількість егалітарних сімей (було 12 % до експерименту і стало 72 % після експерименту).
   Для доведення статистичної достовірності зміни отриманих результатів ми обчислили критерій ч2 шляхом порівняння відсоткових розподілів даних в експериментальній групі до і після експерименту.
   Отримане значення ч2 = 17,9 (р ? 0,01) дозволяє нам стверджувати про позитивний вплив навчальної програми на зниження рівня стереотипності, пов'язаної з розподілом сімейних ролей.
   Висновок. Отже проведена робота дала можливість на соціально-психологічному і соціокультурному рівнях зміцнити узгодженість сімейних ролей, життєвих позицій, мотивів соціальної поведінки і тим самим зменшити конфліктність у сім'ях.

ЛІТЕРАТУРА

1. Августинавичюте А. Исследования психологической совместимости в семье //Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). - М., 1981. - С. 79-80;
2. Агарков СТ., Дейнега Г.Ф., Мальерова Н.В. Азбука для двох. -М., 1991. - 192 с;
3. Агеев B.C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопросы психологи, № 2. 1987.
4. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Половая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов //Вест. Моск.гос. ун-та. Сер. 14. Психология, 1989. - №2. - С. 44-56.
5. Бердяев Н.А. Размышление об эросе. // Эрос и личность. - М.: Прогресс, 1989. - С. 134-142.
6. Берн Ш. гендерна психология/Ш.Берн. Секреты психологии. -СПб., 2001. - 320 с;
7. Головнева И.В. Изменение традиционных внутрисемейных ролей: новые модели поведения и конфликты. //Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 4, С. 12-16.
8. Горлач М.Г. гендерный аспект семейно-ролевого диссонанса. Соц. исслед. - 2002. - №1. С. 135-136.
9. Горностай П.П. Вимірювання параметрів рольового конфлікту: зарубіжний досвід/ Конфліктологічна експертиза: теорія та методика. - Вип. 1. - К., 1997. - С 116-125.
10. Горностай П.П. Диагностика и коррекция ролевых конфликтов //Журн. практик, психолога. 1999. - № 1.- С. 44-51;
11. Гурко Т.А. Становление молодой семьи в крупном городе: условия и факторы стабильности. Дис. ... канд. филос. наук. М., 1983.
12. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. - К., 1989. - 175 с.
13. Дорошенко Н.М. гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки у конфліктах / Н.М.Дорошенко. Автореф. дис. на здоб, наукового ступеня канд. псих. наук. - Київ, 2003. Інститут психології ім.Г.С.Костюка. АПН Укр. - 19 с
14. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб.: Питер, 2006. - 544 с.
15. Клецина И.С. гендерный подход и внутриличностные конфликты /И.С.Клецина//Женщина. Образование. Демократия: Материалы 2-ой междунар. междисциплин, научн.-практ. конф. (3-4 декабря 1999 г.).
16. Кон И.С. Меняющиеся мужчины в изменяющемся мире/Вестн. высш. школы “Alma-mater”. 2001. - № 11.
17. Левкович В.П., Зуськова О.Э. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов // Псих. журн. - 1985. -№3. - С.126-137.
18. Николе М., Шварц Р. Семейная психотерапия. Концепции и методы //Пер. с анг. О. Очкур, А. Шишко. - М., 2004. - 960 с.
19. Новайтис Г. Муж, жена и ...психолог. - М.: Издательство “Институт практической психологии”, Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1995. - 128с.
20. Практикум по гендерной психологии /Под ред. И.С. Клециной.- СПб.: Питер, 2003. - 480 с.
21. Словарь психолога-практика. - Мн.: Хорвест, 2001. - 976 с.
22. Створи собі кумира: Психологія сім'ї /Авт.- упоряд. О.В. Тимченко, В.Б. Шапар. - X., Прапор, 1997. - 604 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com