www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічні особливості службово-бойової діяльності миротворців з числа працівників ОВС України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічні особливості службово-бойової діяльності миротворців з числа працівників ОВС України

С.В. Спринчук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИРОТВОРЦІВ З ЧИСЛА ПРАЦІВНИКІВ ОВС УКРАЇНИ

   На сучасному етапі розвитку України як держави її авторитет зумовлений поряд з іншим, виконанням міжнародних миротворчих функцій, в тому числі й за участю працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України. Тому приоритетне значення мають впровадження нових форм та методів роботи з кадрами, зокрема, професійно-психологічного відбору кандидатів до участі в міжнародних миротворчих операціях цивільної поліції Організації Об'єднаних Націй (ООН) з метою забезпечення психологічної надійності персоналу як основи їх ефективної службової діяльності.
   Сучасні науковці-дослідники проблем професіографії у загальній структурі професійного відбору виділяються чотири її компоненти: психологічний; медичний; соціальний; педагогічний. Провідним із них визначається саме психологічний [1], [4-7], [13, 14].
   З метою розробки моделі психологічного відбору працівників ОВС України для участі в міжнародних миротворчих операціях нами були здійснені дослідження, які дозволили визначити їх психологічні особливості, зміст, структуру і функції службово-бойової діяльності.
   Для визначення провідних психологічних особливостей службово-бойової діяльності миротворців у міжнародних операціях нами було проаналізовано основні завдання та функціональні обов'язки і повноваження цивільних поліцейських ООН.
   До основних функціональних завдань спеціальних поліцейських підрозділів міжнародної поліції відносяться [11]:
   - активне й ефективне реагування на факти незапланованих і незаконних демонстрацій, мітингів та масових порушень порядку, а також застосування відповідних заходів щодо їх припинення;
   - створення відповідних умов для захисту прав людини, особливо національних меншин;
   - оперативне реагування на порушення громадського порядку під час проведення масових заходів та вжиття спеціальних заходів щодо припинення масового безладу, злочинів та правопорушень;
   - проведення спеціальних операцій зі знешкодження або затримання особливо небезпечних злочинців та звільнення заручників без залучення до цього військових;
   - надання допомоги та охорона майна міжнародних правозахисник та інших недержавних організацій, надання їм можливості виконувати їх безпосередні функції;
   - охорона установ ООН, проведення спеціальних операцій з деблокування та звільнення їх у разі захоплення;
   - охорона конвоїв, особливо важливих персон під час їх перебування в місії, різноманітних спеціальних об'єктів (тюрем, приміщень судів, банків тощо) без застосування військових;
   - проведення спецоперацій із захоплення контрабандистів, порушників правил прикордонного режиму в прикордонній смузі та виконання інших функцій.
   Як видно, наданий перелік завдань та функціональних обов'язків і повноважень цивільних поліцейських ООН мало чим відрізняється від основних завдань, покладених на міліцію згідно Закону України “Про міліцію” [12].
   Однак, враховуючи, що миротворчі операції, як правило, здійснюються в країнах з поствоєнним режимом, з нестабільною соціально-економічною, політичною, суспільною та соціальною обстановкою, виконання правоохоронних функцій працівниками цивільної поліції ООН носить яскраво виражений екстремальний характер.
   Таким чином, з урахуванням підвищеної екстремальності та надзвичайності, проходження служби в міжнародних миротворчих місіях ООН можна віднести до екстремального виду діяльності працівників ОВС України.
   Виходячи з цього, складання професіограми працівника ОВС України в складі цивільної поліції ООН, здійснення професіографічного опису службово-бойової діяльності працівника ОВС України в складі цивільної поліції ООН як окремого виду професійної діяльності в органах внутрішніх справ України, вивчення акмеологічних аспектів миротворчої діяльності та емпіричне дослідження професійно важливих індивідуально-психологічних якостей кандидатів до участі в міжнародних миротворчих місіях ООН слід будувати на принципах підвищених професіологічних вимог, діагностування та формування підвищеної психологічної надійності миротворців, а також підвищеної психологічної готовності працівників до здійснення службово-бойової діяльності в екстремальних та надзвичайних умовах.
   З метою вивчення психологічних особливостей службово-бойової діяльності миротворців та здійснення психологічного аналізу функціональних повноважень і завдань цивільних поліцейських нами було проведено анкетування працівників ОВС, які мають досвід перебування в міжнародних миротворчих місіях ООН.
   До складу групи респондентів нами було включено 120 осіб молодшого та середнього начальницького складу органів внутрішніх справ України чоловічої статі, які упродовж 2004-2007 років проходили службу в Спеціальному миротворчому підрозділі в Косово.
   За віком:
   - 20-25 років — 30 осіб;
   - 25-30 років - 70 осіб;
   - 30-35 років - 20 осіб.
   За освітою:
   - середня спеціальна - 23;
   - вища - 97.
   В якості установчого завдання респондентам було запропоновано за умов анонімності відповісти на поставлені в анкеті запитання. Ключові запитання були сформульовані спеціально для визначення психологічних особливостей й виконання суто миротворчих функцій у відрядженні.
   Зокрема, до кожного пункту функціональних повноважень ставилось кілька вірогідних варіантів відповідей стосовно психологічної сфери миротворчої діяльності.
   Для оцінки складності виконуваних завдань було запропоновано обрати з визначеного переліку чинник, який на думку респондентів у психологічному сенсі є найбільш загрозливим і небезпечним у миротворчій діяльності. До експертного оцінювання було надано такі чинники:
   - фізичний;
   - соціальний;
   - психологічний;
   - економічний;
   - політичний;
   - героїчний.
   З усього переліку завдань за результатами опитування основні думки респондентів стосовно найбільш небезпечних чинників службово-бойової діяльності розподілилися наступним чином.
   1. При виконанні функцій з активного й ефективного реагування на факти незапланованих і незаконних демонстрацій, мітингів та масових порушень порядку, а також застосування відповідних заходів щодо їх припинення найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: психологічний - 45 (37,5 %); фізичний - 34 (28,3 %); політичний - 21 (17,5 %); соціальний - 13 (10,8 %); економічний - 4 (3,3 %); героїчний - 3 (2,5 %).
   2. При виконанні функцій створення відповідних умов для захисту прав людини, особливо національних меншин найбільш небезпечними рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: психологічний - 33 (27,5 %); соціальний - 31 (25,8 %); політичний - 30 (25,0 %); героїчний -21(17,5 %); фізичний - 3 (2,5 %); економічний -2(1,6 %).
   3. При виконанні функцій оперативного реагування на порушення громадського порядку під час проведення масових заходів та вжиття спеціальних заходів щодо припинення масового безладу, злочинів та правопорушень найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: фізичний - 67 (55,8 %); психологічний - 42 (35,0 %); героїчний - 8 (6,7 %); політичний - 3 (2,5 %); соціальний - 0 (0 %); економічний - 0 (0 %).
   4. При виконанні функцій проведення спеціальних операцій зі знешкодження або затримання особливо небезпечних злочинців та звільнення заручників без залучення до цього військових найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: психологічний -59 (49,1 %); фізичний - 25 (20,8 %); соціальний - 23 (19,2 %); героїчний -11 (9,1 %); економічний - 2 (1,6 %); політичний - 0 (0 %).
   5. При виконанні функцій надання допомоги з охорони майна міжнародних правозахисник та інших недержавних організацій, надання їм можливості виконувати їх безпосередні функції найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: психологічний -40 (33,3 %); соціальний - 35 (29,1 %); політичний - 23 (19,2 %); героїчний - 10 (8,3 %); економічний - 7 (5,8 %); фізичний - 5 (4,1 %).
   6. При виконанні функцій з охорони установ ООН, проведення спеціальних операцій з деблокування та звільнення їх у разі захоплення найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: психологічний -72 (60,0 %); соціальний - 24 (20,0 %); політичний - 11 (9,1 %); героїчний - 8 (6,6 %); фізичний-3 (2,5 %); економічний - 2 (1,6 %).
   7. При виконанні функцій з охорони конвоїв, особливо важливих персон під час їх перебування в місії, різноманітних спеціальних об'єктів (тюрем, приміщень судів, банків тощо) без застосування військових найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрозив порядку убування було визначено чинники: психологічний -53 (44,1 %); соціальний - 39 (32,5 %); політичний - 22 (18,3 %); героїчний - 4 (3,3 %); фізичний - 2 (1,6 %); економічний - 0 (0 %).
   8. При виконанні функцій з проведення спецоперацій із захоплення контрабандистів, порушників правил прикордонного режиму в прикордонній смузі найбільш небезпечними у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування було визначено чинники: фізичний - 68 (56,6 %); психологічний - 30 (25,0 %); героїчний - 15 (12,5 %); соціальний - 6 (5,0 %); економічний — 1 (0,8 %); політичний - 0 (0 %).
   У підтвердження основної гіпотези нашого дослідження показовим є те, що психологічний чинник визначається респондентами високою оцінкою в усіх функціях, причому в першій трійці найбільш небезпечних і загрозливих.
   За результатами опитування у проведеному експерименті провідні чинники у рейтинговому рангуванні за ступенем небезпеки та загрози в порядку убування посіли наступні рейтингові позиції.
   1. Фізичний чинник:
   1 місце-25,0 %;
   2 місце - 25,0 %;
   3 місце - 0 %;
   4 місце - 0 %;
   5 місце - 37,5 %;
   6 місце - 12,5 %;
   Позиція за медіаною - 4 місце.
   2. Соціальний чинник:
   1 місце-0 %;
   2 місце - 50,0 %;
   3 місце - 12,5 %;
   4 місце-25.0 %;
   5 місце - 12.5 %;
   6 місце - 0 %;
   Позиція за медіаною - 2 місце.
   3. Психологічний чинник:
   1 місце-75,0 %;
   2 місце - 25,0 %;
   3 місце - 0 %;
   4 місце - 0 %;
   5 місце — 0%;
   6 місце - 0 %.
   Позиція за медіаною - 1 місце.
   4. Економічний чинник:
   1 місце - 0%;
   2 місце - 0%;
   3 місце - 0%;
   4 місце - 0%;
   5 місце - 50,0 %;
   6 місце - 50,0 %.
   Позиція за медіаною — 6 місце.
   5. Політичний чинник:
   1 місце - 0 %;
   2 місце - 0 %;
   3 місце - 62,5 %;
   4 місце - 12,5 %;
   5 місце - 0 %;
   6 місце - 25,0 %.
   Позиція за медіаною - 3 місце.
   6. Героїчний чинник:
   1 місце - 0 %;
   2 місце - 0 %;
   3 місце - 25,0 %;
   4 місце - 62,5 %;
   5 місце - 0 %;
   6 місце - 12,5 %.
   Позиція за медіаною - 5 місце.
   За рейтинговою градацією шкала значимості чинників загрози та небезпеки службово-бойової діяльності працівників цивільної поліції ООН у міжнародних миротворчих місіях ООН у порядку убування розподілилася таким чином:
   1 місце - психологічний чинник;
   2 місце - соціальний чинник;
   3 місце - політичний чинник;
   4 місце - фізичний чинник;
   5 місце - героїчний чинник;
   6 місце - економічний чинник.
   Таким чином, у службово-бойовій діяльності працівників ОВС України, які беруть участь у миротворчій діяльності, серед найбільш загрозливих та небезпечних переважають психологічні, соціальні та фізичні чинники. Останні місця у рейтинговому рангу ванні посідають політичні, героїчні та економічні чинники.
   Значимість впливу психологічних, соціальних і фізичних чинників на різні аспекти службово-бойової діяльності миротворців обґрунтовується:
   - високою вірогідністю потрапити в зону ведення військових дій;
   - постійною небезпекою наразитися на прояви фізичної агресії з боку невдоволеного цивільного населення;
   - потенційною загрозою вчинення терористичних актів у зоні дислокування підрозділу;
   - ворожим ставленням місцевого населення до миротворчих сил як до чужинців;
   - стереотипним уявленням представниками екстремістських сил миротворців в якості окупантів;
   - реальною загрозою несподівано отримати соматичне захворювання унаслідок зміни клімату чи інфікування під час прийому їжі та вживання води;
   - деривацією окремих природних потреб у фізіологічній та соціальній сфері життя людини.
   Враховуючи, що тривале перебування працівників ОВС України у зазначених умовах потребують високого ступеню усвідомленості і психологічної готовності, зазначені аспекти службово-бойової діяльності за своєю суттю перш за все відносяться до психологічних особливостей миротворчої діяльності. Саме це і зумовлює превенцію психологічного профвідбору у загальній системі професійної орієнтації в ОВС України [2].
   Варто зазначити, що можливість впливу власних дій на політичну ситуацію у світі (у межах професійної компетентності) для українських миротворців з числа працівників ОВС розглядається ними як важливий чинник, і посідає третє місце за рейтингом важливості. Це свідчить про високий рівень усвідомленості ними своєї ролі у міжнародних відносинах та про високий рівень самосвідомості. Цей висновок має для нас суттєве значення в контексті визначення мотиву вибору цього виду діяльності кандидатами.
   Отримані нами результати дослідження підтверджуються результатами досліджень інших вітчизняних науковців. Зокрема, на думку вітчизняних науковців у сучасних умовах загострення міжетнічних, національних чи соціальних конфліктів є велика вірогідність застосування психотропної зброї, яка працює на інформаційному рівні з індивідуальною і суспільною свідомістю людей. Виконання службово-бойових завдань за таких умов потребує від організму людини стабільності всіх його функціональних систем, і в першу чергу -центральної та вегетативної нервової системи [10].
   Враховуючи це, для успішного здійснення профвідбору, збереження і підвищення психологічних і функціональних можливостей особового складу миротворчих підрозділів у складі цивільної поліції необхідно вжиття таких заходів:
   - проведення об'єктивної оцінки функціонального і психологічного стану працівників;
   - забезпечення можливості прогнозування стабільності цих станів;
   - здійснення моніторингу функціонального стану в різних умовах професійної діяльності;
   - забезпечення можливості корекції порушень функціонального стану і профілактики неадекватних психологічних реакцій;
   - підготовка особового складу до екстремальних умов служби. Для отримання базового психофізіологічного профілю ми використали результати дослідження функціональної реактивності регуляторних систем -нормергічної, гіперергічної і гіпоергічної, проведеного вітчизняними науковцями До складу експериментальної групи увійшли 620 здорових чоловіків у віці 20-45 років. Це солдати і офіцери Збройних Сил України, курсанти військового училища, інспектори Дорожньо-патрульної служби ДАІ та працівники спецпідрозділів внутрішніх справ у рівній кількості. Результати дослідження розподілилися таким чином:
   - нормергічний тип, коли показники знаходяться у межах фізіологічного коридору норми практично здорових осіб, був виявлений у 44,7 % спостережень;
   - гіперергічний - у 53,7 %;
   - гіпоергічний - у 1,6 %.
   Враховуючи те, що це дослідження здійснювалося у звичайних, повсякденних, не екстремальних умовах, можна припустити, що на психофізіологічний стан випробуваних стороннього подразнюючого впливу не здійснювалось. Таким чином, експеримент довів, що базова функціональна реактивність регуляторних систем організму працівників силових структур у звичайних не екстремальних умовах за середніми показниками коливається від норми до підвищеного рівню.
   Дані, отримані під час цих досліджень дають змогу дійти висновку, що базові критерії психофізіологічних показників, зокрема, середні і підвищені, є притаманними обраному фаху - мілітаризованій службі.
   У застосуванні до умов миротворчої діяльності це означає, що психофізіологічні показники при здійсненні психологічного профвідбору мають бути дещо завищеними.
   Цей висновок, зокрема, підтверджується й іншими психофізіологічними дослідженнями вітчизняних науковців [8]. Зокрема, у типовій психофізіолограмі еталонного працівника міліції зазначається, що пороги відчуття (абсолютні, диференціальні та оперативні у провідних аналізаторах) для кожного виду оперативно-службової чи службово-бойової діяльності в ОВС повинні мати дещо завищені показники.
   У відповідності до визначених нами експериментальним шляхом психологічних особливостей оперативно-службової та службово-бойової діяльності миротворців з числа працівників ОВС України професійне навчання працівників цивільної поліції у складі миротворчих сил 00Н повинне бути спрямованим на [3]:
   - забезпечення належної підготовки всіх поліцейських та надання підтримки службовцям поліцейських сил з метою виконання своїх функцій на найвищому рівні;
   - сприяння доведенню до відома всіх поліцейських оперативних завдань та національних пріоритетів поліції;
   - активне надання поліцією різноманітних послуг з урахуванням потреб різних соціальних груп;
   - поліпшення системи керівництва поліцейськими силами;
   - високий рівень професійної підготовки працівників;
   - виконання поліцейських функцій у максимальній відповідності до потреб місцевих громад, стратегічних завдань та національних пріоритетів поліції;
   - підвищення довіри до поліції шляхом постійного зростання професійної компетентності поліцейських служб;
   - більш ефективне використання ресурсів;
   - здатність найбільш повно використовувати найновіші науково-технічні досягнення;
   - забезпечення позитивного ставлення всіх зацікавлених осіб шляхом установлення партнерських зв'язків та проведення консультацій.
   Враховуючи виявлені нами психологічні особливості та зазначені завдання професійної підготовки і подальшого професійного навчання миротворців психологічний профвідбір працівників ОВС України до участі в міжнародних миротворчих операціях нами визначається як система заходів з прогностичного оцінювання взаємовідповідності людини і екстремального виду правоохоронної діяльності ОВС України, заснована на співвідношенні професійно важливих індивідуально-психологічних якостей особистості працівника ОВС та специфічних вимог миротворчої діяльності цивільної поліції ООН.
   Ґрунтуючись на цьому визначенні, в якості провідного концептуального підходу до застосування засобів психологічного профвідбору кандидатів до служби працівників ОВС України в складі цивільної поліції ООН нами був обраний особистісний підхід. З урахуванням загальних основ психології праці та професіографії в якості допоміжного концептуального підходу нами був обраний діяльнісний підхід.
   Таким чином, ми в загальних рисах здійснили теоретичне обґрунтування системи психологічного відбору кандидатів до участі в міжнародних миротворчих операціях та намітили основні положення щодо подальшого дослідження їх мотиваційних спонукань та професійної спрямованості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія. - К.: Ніка-Центр. 2002. - 296 с
2. Барко В. І. Професіографічний опис основних видів діяльності в органах внутрішніх справ України. - К., 2007. - 100 с
3. Заросило В. О., Басе В. О., Курилін І. Р., Братков С. І. Організація діяльності поліції зарубіжних країн. - К., 2007. - 250 с
4. Ірхін Ю. Б. Організація та здійснення психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України. - К., 2005. - 164 с
5. Ірхіна С. М. Методологічне регулювання системи професійно-психологічного відбору кандидатів до участі в миротворчих місіях ООН С. М. Ірхіна// Нормативно-правові основи та особливості миротворчої діяльності внутрішніх військ МВС України: матеріали науково-практичного семінару. - Харків, 2008. - С. 127-132.
6. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. -Л.: Медицина, 1984. - 216 с.
7. Кулагин Б.В. Психодиагностика личности военных специалистов. -М.: ВВА им. Ю.А. Гагарина, 1985. - 287с.
8. Майдіков Ю. Л. Нервова система і психічна діяльність людини :навчальний посібник. - К., 2007. - 280 с
9. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психологического отбора военных специалистов. - К., 1996. -336 с.
10. Оноприенко В. В., Маслова М. Г. Перспективні технології оцінки функціонального стану та адаптаційних резервів особового складу // Актуальні проблеми надійності особового складу силових структур. Медико-біологічні та інженерно-технічні аспекти профвідбору. - К., 2001. -С. 99-105.
11. Про внесення змін до Закону України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”: Закон України від 10.07.2003 р. // Офіційний Вісник України. - 2003. - № 32. - Ст. 1683.
12. Про міліцію : Закон України від 20.12.1990 №565 - XII // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 4, Ст. 20.
13. Психологический словарь. - М.: Педагогика-Пресс, 1997. -440 с.
14. Психология. Словарь. - М., 1990. - 494 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com