www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Ставлення до грошей як психологічна проблема
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Ставлення до грошей як психологічна проблема

М.В. Сімків

СТАВЛЕННЯ ДО ГРОШЕЙ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

   Проаналізовано поняття ставлення до грошей в українських та зарубіжних дослідженнях. Виявлено, що дослідники різних країн вкладають різний зміст в це поняття. Ставлення до грошей розглядають, з одного боку, як соціальну установку, а, з іншого боку, як елемент системи ставлення особистості до навколишньої дійсності. Наведені приклади емпіричних досліджень.
   Ключові слова: ставлення до грошей, грошові установки, грошові мотиви, гроші як цінність.
   Постановка проблеми. Нестабільність в сфері соціально-економічних відносин, перехід на ринкову економіку ставить перед суспільством вимоги високої економічної ефективності. її можливо досягти тільки за умови високого рівня обізнаності в цій сфері життя суспільства. Ставлення до грошей - істотна детермінанта економічного росту нації.
   Незважаючи на актуальність і велику практичну значимість цієї тематики, психологічні аспекти грошей є мало дослідженими. В західноєвропейській та американській економічній психології існує ряд досліджень, які пов'язані із ставленням людей до грошей (А. Фарнем [17], Т.Танг [18] та ін.), виділенням грошових типів особистості (X. Голдберг, Р. Левіс [16]), вивченням психічних розладів, пов'язаних з грошима (А. Фернем, С. Ференці [17]).
   За останнє десятиліття в Україні також з'явились праці у галузі психології грошей, в яких гроші здебільшого досліджуються в контексті економічної соціалізації особистості (Г. Авер'янова [1], В. Москаленко [1;8], І. Зубіашвілі [5]) та вивчення механізмів фінансової поведінки (В.Мяленко [9]).
   Одним з центральних понять в економічній психології є поняття ставлення до грошей. Проте немає однозначності в розумінні змісту цього поняття. Ставлення до грошей можна розглядати з точки зору концепції ставлення особистості як сукупність уявлень, які становлять цілісну систему з суб'єктивно-оцінковим та свідомо-вибірковим ставленням до дійсності [10]. Таку позицію у своїх дослідженнях підтримують Ю. Семенов [14], А.Журавлев, А. Купрейченко [14]. Проте, ставлення до грошей можна розуміти і через призму поняття установка як позитивну чи негативну оцінкову реакцію, яка спрямована на когось або на щось [7]. Причиною такої двозначності розуміння одного поняття є, очевидно, складність англомовного перекладу, оскільки, у західноєвропейській та американській психології існує термін Money Attitude, який у дослівному перекладі звучить як грошова установкаабо ставлення до грошей. Термін атитюд (attitude) не зовсім співпадає з поняттям ставлення, оскільки у вітчизняній психології цей термін наділений певним психологічним змістом. Проте, в даному випадку ці поняття ототожнюються.
   Мета: визначення поняття “ставлення до грошей” в результаті теоретичного аналізу психологічної літератури.
   Аналіз публікацій і основний матеріал. Російська дослідниця О. Дейнека вважає, що ставлення до грошей - це усвідомлене і суб'єктивно-вибіркове уявлення про гроші, яке виявляє себе у грошовій поведінці. Це ставлення є економіко-психологічним феноменом, має свою структуру. Поділяється на пізнавальний, емоційний та мотиваційно-вольовий компонент; супроводжує соціальний обмін і здатний виконувати компенсаторно-терапевтичну функцію. Також, ставлення до грошей, на думку О. Дейнеки, є одним із структурних елементів економічної свідомості [3].
   Позиція А.Л. Журавлева та А.Б. Купрейченко схожа з позицією О. Дейнеки. У ставленні до грошей автори виділили декілька компонентів [14]: 1) значимість грошей для особистості, тобто ціннісний компонент; 2) емоційний компонент: мотиваційний компонент ставлення особистості до грошей: сила інтенсивність бажання володіти грошима; властивості особистості, що впливають на поведінку індивіда з грошима(жадібність - щедрість); 3) поведінковий компонент ставлення до грошей: оцінка суб'єктивної значущості операцій з грошима (витрачати, накопичувати, інвестувати та ін.); 4) соціальні уявлення про роль і функції грошей в житті особистості, суб'єктивна оцінка життєвих цілей особистості, на досягнення яких використовуються грошові засоби.
   На думку російського дослідника М.Ю. Семенова, ставлення до грошей - це “компонент цілісної системи ставлень особистості, який відображає її індивідуальний, суб'єктивно-оцінюючий, вибірковий підхід до грошей як до об'єкту дійсності, і який являє собою інтеріорізований досвід поведінки з грошима і взаємодії з іншими людьми з причин грошей в специфічній соціокультурній ситуації” [14, с 19]. У ставленні до грошей автор виділяє окремі компоненти: когнітивний компонент (монетарні уявлення); емоційний компонент (оцінка грошей); регуляторний (монетарні цінності, мотиви, соціальні установки, норми поведінки).Автор стверджує , що ставлення до грошей характеризується відносною стійкістю та узагальненістю, виявляючи життєву позицію людини відносно грошей. У своєму дослідженні особливостей ставлення до грошей у людей з різним рівнем особистісної зрілості М.Ю. Семенов за теоретичну основу дослідження ставлення до грошей приймає базові положення психологічної концепції ставлення В.О. Мясищева та диспозиційну концепцію В.О. Ядова. У цій праці дослідник в якості окремих рівнів ставлення до грошей розглядає [14]: монетарні цінності; монетарні мотиви; монетарні потреби; монетарні соціальні установки.
   Розглянемо кожен з окремих елементів детальніше.
   Дослідження грошей як цінності. М. Рокич визначив поняття грошей як цінності: це стійке переконання в тому, що з особистої чи соціальної точки зору наявність грошей краще, ніж їх відсутність. На його думку, гроші можуть виступати в якості термінальної цінності. Вони можуть бути ціллю діяльності, а в деяких випадках і сенсом життя, проте за своєю суттю вони близькі до інструментальної цінності, тобто є засобом для досягнення інших цілей [14].
   В результаті дослідження, проведеним Ю.М. Семеновим, виявилось, що гроші рідко становлять домінуючу цінність, проте зазвичай знаходяться в першій третині ієрархії цінностей. Для особистісно зрілих людей гроші та хороші умови життя є меншою цінністю, ніж захоплення певною справою. Проте, для особистісно незрілих людей, навпаки, гроші набувають більшої цінності, ніж захоплення власною справою. Отже, в процесі особистісного росту відбувається трансформація ціннісної системи особистості, і в результаті монетарні цінності поступаються духовним та соціальним цінностям [14].
   Дослідження грошей як цінності можна знайти в працях російських дослідників. Г.Е. Белицька вважає, що гроші є компонентом індивідуальної системи цінності окремої особистості [2]. Л.Ю. Кибизова розглядає питання співвідношення грошей та духовної сфери особистості. Автор зазначає, що з допомогою грошей можна проявляти хороші наміри, співчувати, проте використання грошей в егоїстичних цілях суперечить духовним цінностям [6].
   Важливим питанням постає проблема можливості досягнення матеріального благополуччя і одночасне дотримання моральних і соціальних норм [14]. О. Дейнека зазначає, що у структурі цінностей російських підприємців протиставляються орієнтація на матеріальний успіх та соціальне схвалення [3].
   С.О. Цветков та Ж.О. Жиліна виявили статеву відмінність у дослідженні грошей в системі цінностей особистості. Для мужчин гроші часто становлять надзвичайно високу цінність, вони проявляють вищий рівень схильності до ризику з метою отримання грошей. Також автори зазначають, що чим більша впевненість особи в покращенні фінансової ситуації, тим вищий рівень займають ліберальні цінності. Проте рівень доходів не впливають на ієрархію цінностей [14].
   М.Ю. Семенов провів дослідження цінностей грошей в різні вікові періоди. Результати дослідження виявили, що для групи віком 16-26 років гроші не являються важливою цінністю. А вікові групи 27-36 років та 37-49 проявили найвищий рівень цінності сім'ї та грошей. Також цим автором було проведено дослідження особливостей ставлення до грошей у самореалізованих осіб. Отримані дані дають змогу стверджувати, що для людей з високим рівнем самореалізації гроші не є домінуючою цінністю. А також, у них переважає ціннісна установка використання моральних засобів при отриманні грошей [13, 15].
   Отже, можна зробити висновок, що у різних категорій людей гроші як цінність займають різні рівні в індивідуальній системі ієрархії цінностей. Проте, чим вищий рівень самореалізованості та впевненості у хорошому особистому фінансовому й матеріальному становищі, тим меншу цінність становлять гроші. Гроші стають не життєвою метою, а засобом досягнення соціальних та духовних цілей.
   Потреба в грошах та грошові мотиви. Наступним проявом ставлення до грошей М.Ю. Семенов вважає потребу в грошах і грошові мотиви. Автор визначив: “Потреба в грошах - об'єктивна необхідність суб'єкта в грошах, яка виражається в бажанні грошей, і в прагненні їх отримати” [14, с 25]. Семенов стверджує, що людина як соціальна особа має потребу в грошах. Це обумовлено об'єктивними умова існування у сучасному соціальному середовищі.
   Потреба в грошах є не тільки матеріальною потребою, а й соціальною чи духовною. Тобто, гроші є засобом вирішення різноманітних проблем, і ці проблеми можуть мати як соціальний, так і духовний характер. X. Диттмар зазначає, що “...у Великобританії робочий клас орієнтується на власність, яка слугує для полегшення буденного життя і заповнення дозвілля, а середній клас - на власність, яка слугує символічному вираженню статусу, особистої історії та самовираженню.” [4, с 29]. Даний приклад підтверджує твердження, що потреба в грошах має в собі соціальний та духовний вияв.
   М.Ю. Семенов, провівши дослідження особливостей ставлення до грошей людей з різним рівнем самоактуалізації, зазначив, що людей, які мають високий рівень самоактуалізації, мотив витрати грошей виражається в мотиві самореалізації, творчості, пізнання, саморозвитку, альтруїстичної допомоги іншим [13].
   Оскільки існує поняття “монетарні потреби”, то ці потреби можуть бути задоволеними або ні. Звідси і виникає поняття “монетарної задоволеності” (“задоволеності в грошах”). Зазвичай в монетарну задоволеність вкладають зміст поняття забезпеченості грошима.
   Базуючись на визначенні поняття “задоволеність”, яке зробив О.П. Ільїн, М.Ю. Семенов вивів поняття монетарної задоволеності. Монетарна задоволеність - виявлення позитивного ставлення до матеріального достатку як фактору життя, матеріальних умов життя в результаті неодноразового переживання задоволення і гарантованого, з точки зору суб'єкта, отримання цього задоволення і надалі [14]. На його думку, монетарна задоволеність залежить від сили матеріальних потреб та співвідношення бажаного та дійсного матеріального достатку. Проте існує відмінність між поняттям монетарної задоволеності та поняттям матеріального задоволення. За визначенням М.Ю. Семенова, матеріальне задоволення - “...це емоційний стан, який виникає в наслідок реалізації мотиву матеріального забезпечення.” [12, с 126].
   Для вимірювання матеріальної задоволеності в емпіричному дослідженні вікової динаміки матеріальної задоволеності у мужчин та жінок М.Ю. Семенов використав авторську шкалу грошової задоволеності. Результати цього дослідження показали, що жінки, старші 39 років, оцінюють своє теперішнє та минуле матеріальне становище вище, ніж жінки молодшої (менше 23 років) та середньої (23-39 років) вікової групи, проте матеріальну задоволеність у майбутньому оцінюють значно песимістичніше. У мужчин спостерігається тенденція до підвищення оцінок матеріального становища як теперішнього, так майбутнього з віком. У старшому віці (більше 37 років) мужчини вважають, що живуть заможніше, ніж більшість їхніх знайомих. Також в ході дослідження було виявлено статеву відмінність в оцінках матеріальної задоволеності. Мужчини вище оцінюють свій матеріальний стан, ніж жінки, та оптимістичніші відносно свого матеріального майбутнього [12].
   Г.Е. Белицька зазначає, що у росіян існує опосередковане усвідомлення свого рівня матеріального забезпечення через стратегію видатків. Людина може прийняти необхідність економити гроші, відсутність грошей для задоволення власних потреб як реальність, проте не може усвідомити та визнати свою бідність і власну приналежність до найбіднішого класу суспільства. Автор це пояснює тим, що при соціалізмі уявлення про приналежність до такого класу відкидались на рівні масової свідомості [2].
   К. Рубінштейн було проведено дослідження населення у Великобританії. Вибірка достатньо рівномірно відображала британську популяцію. Результати дослідження виявили, що майже половина досліджуваних ніколи не обговорювала своїх доходів з батьками і друзями, а тим більше з братами та сестрами. Це дало змогу стверджувати, що люди постійно думають про гроші, проте, обговорюють це питання дуже рідко, і з обмеженою кількістю людей. Чим більший дохід, тим все менше люди розмовляють про гроші. Також, завдяки цьому дослідженню, В.Н. Рубінштейн вдалось класифікувати людей за критерієм задоволеності/незадоволеності матеріальним становищем та виявити певні статеві відмінності [за 16].
   В роботі К. Рубінштейн ставлення до грошей (грошові установки) є основним показником матеріальної задоволеності/незадоволеності. Автор розділила людей на два типи: матеріально задоволених та матеріально не задоволених. Перший тип людей керують своїми фінансами, а другий тип дозволяє фінансам керувати їхньою поведінкою. Після проведення емпіричного дослідження К. Рубінштейн виявила, що матеріально незадоволені особи частіше беруть гроші у борг, у них частіше виявляють емоційні розлади та психосоматичні захворювання. Також, автор виявила ряд статевих відмінностей: мужчини в більшій мірі задоволені своїм матеріальним становищем, більш впевненні у в собі у фінансових питаннях та значно оптимістичніше дивляться на власне фінансове майбутнє, ніж жінки. Жінки частіше, ніж мужчини, переживають почуття гніву, депресії, паніки та сорому з приводу грошей, а мужчини частіше виникає почуття щастя та любові стосовно грошей [16].
   Грошові установки. М.Ю. Семенов, А.Л. Журавлев та інші дослідники розглядають грошові установки як один з компонентів ставлення до грошей. Проте, західноєвропейські та американські дослідники (А. Фарнем, Т. Танг, X. Голдберг, Р. Левіс) розглядають термін грошової установки як самостійної категорії, яка не включена в систему ставлення особистості. Поняття грошова установка та ставлення до грошей ототожнюється [5].В західній науці під поняттям соціальної установки розуміється позитивна чи негативна оцінкова реакція, яка спрямована на когось або на щось [7]. Російський дослідник М.Ю. Семенов на основі праць Д.Н. Узнадзе дав своє визначення поняття монетарні соціальні установки. Це “...група соціальних установок, яка формується в результаті накопичення досвіду поведінки з грошима і взаємодії з іншими людьми з приводу грошей, пов'язана з ієрархією потреб особистості, з умовами, в яких людина діє і задовольняє монетарні потреби ” [14, с 36]. На його думку, монетарні соціальні установки не можливо безпосередньо спостерігати; вони є проміжними змінними між грошима (як об'єктом монетарних соціальних установок) та пізнавальними вербальними судженнями або вербальними судженнями про реальну грошову поведінку. Ці установки мають наступні ознаки [14]: структурність: когнітивний, поведінковий та афективний компонент; ієрархічність; валентність: позитивні, негативні, нейтральні знаки; сформованість на основі досвіду в процесі активної взаємодії людини з навколишнім середовищем.
   К. Ямаучі та Д. Темплер провели дослідження ставлення до грошей представників різних соціальних груп. Виявилось, що грошові установки практично не залежать від рівня доходів. Також отримані дані дали змогу стверджувати про статеві відмінності у плануванні та відкладанні грошей на майбутнє, а також, що жінки частіше використовують гроші як засіб боротьби за владу [16].
   М. Лінн було проведено крос культурне дослідженні в 43 країна світу, з метою вивчення національних відмінностей грошових установок. В результаті статистичної обробки були виявленні зворотні кореляційні зв'язки між цінністю грошей і національним доходом окремої людини. Отже, у більш економічно розвинутих країнах люди надають грошам меншого значення, і навпаки, чим бідніша країна, тим гостріше стає проблема грошей для кожної людини [16].
   І.Є. Резвова в процесі психотерапевтичної роботи виділила ряд грошових установок, як позитивних, так і негативних. На несвідомому рівні гроші можуть символізувати зло, хворобу, обман, смерть або любов, повагу, свободу та ін.. Крім того, існують установки, які відображають ставлення людини не тільки до грошей, а й ставлення до навколишньої дійсності загалом через призму грошей. Наприклад, у людей може бути уявлення, що підвищення рівня матеріального добробуту може призвести до погіршення стосунків з близькими людьми; що великі гроші можливо заробити тільки нечесним шляхом. І.Є. Резвова вважає, що джерелом грошових установок може виступати батьківська сім'я, особистий досвід та досвід значимих для особи людей [11].
   Американський дослідник Т. Танг вважає, що грошові установки складаються з трьох компонентів [18]: афективний (добро, зло); когнітивний (зв'язок грошей з досягненнями, повагою, свободою); поведінковий.
   Т. Тангом було проведе дослідження грошових установок у американського населення, і було виявлено, що людям з високими доходами притаманно бачити взаємозв'язок між грошима та власними досягненнями. Також був встановлений прямий кореляційний зв'язок між внутрішньою задоволеністю від роботи та уявленням, що гроші -це символ свободи та влади [за 16].
   В. Лім і Т. Тео провели дослідження динаміки монетарних установок людей в Південно-Східній Азії на прикладі Таїланду та Сінгапуру. Дослідження проходило в два етапи: до і після фінансової кризи у цих країнах. Інструментом дослідження була скорочена версія шкали грошової етики, розроблена дослідниками. Опитувальник давав можливість оцінити наступні параметри: можливість грошей давати відчуття певного досягнення, відчуття поваги, звичку до економії та уміння розпоряджатись власними фінансами, стурбованість думками про гроші. Досліджувані з Таїланду, які були найбільше вражені фінансовою кризою, гордилися своїми фінансовими перемогами, і не приховували це від своїх близьких. Люди, які зазнали значних фінансових втрат, прикладали більше зусиль, щоб отримати гроші та часто фантазували на цю тему. Аналіз результатів дослідження показує, що під час фінансової кризи люди частіше заощаджують гроші та обережніше їх витрачають [14].
   Згідно з результатами іншого дослідження, проведеного в Великобританії А. Хенлі і М. Уільхельмом, було виявлено, що люди похилого віку та люди з великими матеріальними статками більше турбуються за своє майбутнє, ніж молодь та бідняки. Також вказано, що існує взаємозв'язок між особистісними характеристиками та ставленням до грошей. Особи, які схильні до імпульсивного витрачання грошей (нав'язливі споживачі), мають нижчу самооцінку, ніж раціональні споживачі. Для нав'язливих споживачів, гроші мають символічну властивість підвищувати їхню самооцінку та вирішувати всі проблеми. Такі люди часто використовують гроші для демонстрації свого статусу та влади [16].
   Висновки. В останні роки активну участь у дослідженнях в галузі економічної психології бере Україна. Проте теоретично структурованої та практично обґрунтованої теорії в руслі психології грошей немає.
   Важливим поняттям в економічній психології є ставлення до грошей. Проте, розуміння змісту цього феномену неоднозначне. В результаті короткого огляду та теоретичного аналізу психологічної літератури, трактування змісту поняття ставлення до грошей можна умовно розділити на два напрямки.
   1. Ставлення до грошей як компонент цілісної системи ставлення особистості до навколишньої дійсності, яке виявляється в суб'єктивному, усвідомленому, оцінковому уявленні про гроші, яке формується в результаті особистого досвіду. Теоретичною основою є концепція ставлення особистості В.М. Мясищева.
   2. Ставлення до грошей як грошова установка (Money Attitude), тобто позитивна чи негативна оцінкова реакція на гроші, яка може виявлятися у формі переконань, почуттів чи готовності до дії (А. Фарнем, Т. Танг, І. Зубіашвілі та ін..).
   Отже, проблема полягає в тому, який зміст вкладати в поняття ставлення до грошей, і відповідно, яким чином його досліджувати в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авер'янова Г., Москаленко В. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства / / Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні. - К.: Укр. центр політичного менеджменту, 2003. - С. 296-318.
2. Белицкая Г.Э. Особенности отношения к деньгам: деньги как предмет личностного осмысления // Ежегодник Российского психологического общества. - СПб., 2003. Т. 1. - С. 120-125.
3. Дейнека О.С. Динамика отношения российских предпринимателей к деньгам // Ежегодник Российского психологического общества. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. Т. 2. С. 28-33.
4. Диттмар X. Экономические представления подростков // Иностранная психология / пер. з англ. К.И. Алексеева, за ред. Т.Н. Ушакової. 1997. No 9. С. 25-36.
5. Зубіашвілі І. Ставлення до грошей як фактор економічної соціалізації// Соціальна психологія. 2008. No 5 (31). С. 109-123.
6. Кибизова Л.Ю. Деньги как средство распространения власти / / Ежегодник Российского психологического общества: Материалы 3-го Всероссийского съезда психологов 25-28 июня 2003 года: В 8 т. -СПб., 2003. Т. 4. - С. 18-23.
7. Майерс Д. Социальная психология. 7-е изд. - СПб.: Питер, 2008. - 794 с.
8. Москаленко В. Сучасні напрямки досліджень в економічній психології// Соціальна психологія. 2004. No 3(5). - С. 3-21.
9. Мяленко В.В. Соціально-психологічні механізми фінансової поведінки молоді: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05/ Інститут соціальної та політичної психології АПН України. - Київ, 2008. - 20 с
10. Психология. Словарь. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
11. Резвова И.Е. Экономическая психология: установки по отношению к деньгам // Ежегодник Российского психологического общества: Материалы 3-го Всероссийского съезда психологов 25-28 июня 2003 года: В 8 т. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. Т. 5. С. 99-103.
12. Семенов М.Ю. Возрастная динамика материальной удовлетворенности у мужчин и женщин // гендерные исследования и гендерное образование в высшей школе: Материалы международной научной конференции, Иваново, 25-26 июня 2002 г.: В 2 ч. Ч. II. История, социология, язык, культура. - Иваново: Иван. гос. ун-т, 2002. С. 126-132.
13. Семенов М.Ю. Особенности отношения к деньгам у самореализующихся людей // Управление системой социальных ценностей личности и общества в мире изменений (краткосрочные и долговременные горизонты): Материалы Международного психологического конгресса. Кострома, 23-24 октября 2003 г., Т.2. -М., 2003. - С. 115-117.
14. Семенов М.Ю. Особенности отношения к деньгам людей с разным уровнем личностной зрелости: Дис...канд. психол. наук. -Ярославль, 2004.
15. Семенов М.Ю., Мацнев Ю.В. Ценность денег в разные возрастные периоды // Молодежь и ценности современного общества.- Омск, 2005. - 376 с.
16. Фенько А.Б. Проблема денег в зарубежных психологических исследованиях// Психологический журнал, 2000. No 1. С. 50-62.
17. Furnham A., Argyle М. The psychology of money. New York: Routledge, 1998. 324 p.
18. Tang T. The meaning of money revisited // J. of Organizational Behavior, 1992. No 13. P. 197-202.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com