www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Диференціально-психологічний аналіз особистісних детермінант схильності до ризику
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Диференціально-психологічний аналіз особистісних детермінант схильності до ризику

С.В. Предко

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБИСТІСНИХ ДЕТЕРМІНАНТ СХИЛЬНОСТІ ДО РИЗИКУ

   Стаття присвячена виявленню індивідуально-психологічних властивостей особистості спортсменів підводного плавання, які закономірно пов'язані зі схильністю до ризику. Застосування факторного аналізу дозволило згрупувати простір показників взаємопов 'язаних зі схильністю до ризику.
   Ключові слова: схильність до ризику, індивідуально-психологічні властивості, спортсмен-підводник.
   Постановка проблеми. Психологія, яка все активніше включається у вирішення важливих для спорту завдань, зіштовхується з необхідністю осмислення семантичного простору особистісного аспекту ризикованої поведінки спортсменів. Ризик є невід'ємною особливістю багатьох видів спорту. Ступінь і виправданість ризикованої поведінки спортсменів зумовлює ефективність їх тренувальної і спортивної діяльності [9, 12].
   Нині термін “ризик” є досить поширеним у сучасній психологічній, економічній, медичній літературі [1, 5, 6, 8], проте більшість його гносеологічних характеристик знаходяться в межах уявлень, які співвідносяться із дослівним перекладом цього слова, яке з французької мови (risque) означає “наражатися на небезпеку”.
   Розглядаючи психологічну сутність поняття “ризик” умовно можна виділити три основні напрями. Перший визначає ризик як ситуативну характеристику дій людини, що відзеркалює невизначеність результату для діючої особи і можливість негативних наслідків в ситуаціях неуспіху. Ризик розглядається в межах концепції надситуативної активності і теорії мотивації досягнення [2, 3, 10]. Другий напрям розглядає ризик з точки зору теорії прийняття рішення як ситуації вибору між альтернативними варіантами дій. Ця позиція пов'язана із дослідженням імовірності похибки прийняття рішення в ситуації з декількома альтернативами [7, 11, 13]. І, нарешті, третій напрям вивчає взаємозв'язок індивідуальної і групової поведінки в ситуаціях ризику і репрезентує собою соціально-психологічний аспект ризику [1, 3, 5, 6]. Спільним у вищеперерахованих концепціях є те, що вони одностайно вважають ситуацію ризику ситуацією оцінки. Ризик відображає “прогностичну оцінку імовірності негативних наслідків ситуації, що розгортається. Ризик не описова (атрибутивна) характеристика ситуації, а оціночна категорія, що нерозривно пов'язана з діями суб'єкта, з його оцінкою, “оцінкою себе”.
   Ризик в структурі спортивної діяльності може виконувати різні психологічні функції, по-різному в ній виявлятися, по-різному відбиватися на її плині та результатах. Втім поведінка спортсмена в небезпечній ситуації залежить не лише від її об'єктивних умов, але і від того, наскільки адекватно ці умови відображаються в його свідомості. Ступінь же адекватності віддзеркалення суб'єктом небезпечних ситуацій, як показують дослідження (Дж.Аткінсона, М. Баллах, Д. Катца і др.) значною мірою залежить від його особистісних властивостей.
   Мета дослідження полягала у виявленні індивідуально-психологічних властивостей особистості спортсменів підводного плавання, які закономірно пов'язані зі схильністю до ризику.
   Методи та організація дослідження. В роботі застосовано комплекс методів: теоретичні методи - аналіз, синтез, осмислення та узагальнення положень літератури; психодіагностичні методи -опитування, тестові методики, серед останніх: тест-опитувальник якісних показників схильності до ризику О. Саннікової, опитувальник О. Коржової, 16-PF особистісний опитувальник Р. Кеттела, опитувальник імпульсивності В. Лосенкова. Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп'ютера на базі пакета статистичних програм SPSS 10.0.
   Результати та їх обговорення. Перший крок дослідження полягав у визначенні компоненту (емоційного, когнітивного, поведінкового та регулятивного), що є стрижневим в індивідуальній структурі схильності до ризику у спортсменів-підводного плавання. Отримана конфігурація відображає якісну своєрідність схильності до ризику і виявляється в особливостях вибору індивідуальних стратегій і способів поведінки особистості в різних екстремальних ситуаціях.
   Використання методу середніх величин дозволяє виявити показники, досягнуті межі яких можуть свідчити про розподіл мінімально низьких та максимально високих значень компонентів схильності до ризику у спортсменів підводного плавання (табл. 1).

Таблиця 1

   Із результатів, поданих у табл. 1 видно, що найвищий ранг (у групі спортсменів із максимальною вираженістю схильністю до ризику) зафіксовано за показником емоційного компоненту, що дозволяє говорити про різноманітність, насиченість, силу емоційних переживань, пов'язаних з ризиком. Високі значення показника свідчать про яскраву емоційну палітру (різного знаку і модальності), яка супроводжує схильність до ризику (ЕСР). Друге рангове місце посів показник дійового компоненту схильності до ризику. Високі значення показника (ДКР) свідчать про те, що схильність до ризику має досить яскраве експресивне забарвлення, що ззовні має вияв у виразних рухах, міміці, жестах, поведінці в конкретних ризикових діях. Третю рангову позицію займає показник когнітивного компоненту, що свідчить про розумові характеристики схильної до ризику людини, за допомогою яких вона може в нейтральній ситуації знайти можливість для міркувань про ризик. Останню рангову позицію займає показник контрольно-регулятивного компоненту схильності до ризику, основне призначення якого вбачається у самоконтролі і саморегуляціі. Високі значення показника (КрКР) засвідчують прагнення спортсмена до оцінки і контролю власних “ризикових” переживань, думок, дій або вчинків.
   У групі спортсменів із мінімальною вираженістю схильності до ризику перше рангове місце посів показник контрольно-регулятивного компоненту, що вказує на відсутність активності, спрямованої на контроль над схильністю до ризику (над переживаннями, думками, діями тощо). Друге рангове місце займає когнітивний компонент схильності до ризику, який відображає відсутність думок, фантазій, переживань предметом яких є ризик. Третє рангове місце обіймає дійовий компонент, що вказує на відсутність схильності до ризикових вчинків, дій або ризикованої поведінки. Четверте рангове місце займає емоційний компонент схильності до ризику, що засвідчує про відсутність або слабкий прояв емоційних переживань.
   З метою поглибленого вивчення чинників, що забезпечують успіх спортивної діяльності, реалізацію внутрішніх потенцій спортсменів і досягнення ними стратегічних цілей, було використано серію діагностичних методик, спрямованих на вивчення особистісних характеристик. Саме індивідуально-психологічні властивості особистості, які з одного боку, забезпечують адекватну поведінку, а з іншого - релевантні спортивній діяльності спортсмена-підводника, виступили предметом подальшого аналізу емпіричного дослідження.
   Аналіз індивідуально-психологічних особливостей спорстменів, котрі відрізняються між собою високим і низьким рівнем загального показника схильності до ризику здійснювався за допомогою методу профілів (рис.1).

Рис. 1

   На рис. 1 представлені профілі особистісних факторів у групах спортсменів-підводників з максимальною та мінімальною вираженістю загального показника схильності до ризику. На осі X розміщені фактори за Р.Кеттеллом, на осі У - їх значення. Середня лінія тренду проходить через крапку 5,5 стенів. Значення кожного показника в профілях представлені в стенах та являють собою середню арифметичну оцінку відповідного показника усіх представників кожної групи випробуваних.
   Якісний аналіз отриманих профілів дозволяє упорядкувати фактори Р.Кеттелла застосовуючи процедуру визначення їх рангів за ступенем відхилення від середньої лінії ряду.
   Це дозволило виявити, що група спортсменів-підводників в яких максимально виражена схильність до ризику (КОР-тах) характеризуються незалежністю, агресивністю, домінантністю, впертістю (Е+); соціальною сміливістю, авантюрністю, спонтанністю (Н+); практичністю, реалістичністю, незалежністю, відповідальністю, твердістю, самовдоволеністю (І-). Цим спортсменам властиві також наївність, простота, спонтаннійність (N-); радикалізм, новаторство (Q1+); самовдоволеність (Q2+). Спортсмени з високим рівнем схильності до ризику впевнені у собі, в своєму успіху та в своїх можливостях, їм характерне позитивне ставлення до нових ідей, події, що вносять щось нове та несподіване.
   Спорстмени-підводники з мінімальною вираженістю схильністю до ризику характеризуються: залежністю, недостатньою самостійністю, безпорадністю, сензитивністю (І + ); проникливістю (N + ); консервативністю (Q1-). Крім того, такі спортсмени невпевнені у своїх силах, стримані у прояві своїх відчуттів, мають вузьке коло спілкування (Н-). їм притаманна покірність, що виявляється в залежності від інших людей, вони потребують підтримки та шукають її у соціальному оточенні, схильні орієнтуватися на групові норми, конформні, скромні, м'які (Е-).
   Відомо, що факторний аналіз, компенсує недоліки кореляційного аналізу, спрямованого на фіксацію, констатацію зв'язків між показниками, що вивчаються, у вигляді сукупності кореляцій, зокрема, деякою мірою розкриває характер взаємозв'язків. В роботі використано факторний аналіз з подальшою ротацією, який здійснювався за допомогою комп'ютерної програми SPSS 10.0 for Windows. Серед ряду факторний моделей, була обрана чотирьохфакторна модель, як така, що відповідає вимогам, які висуваються до відбору факторних моделей. Обов'язковими вимогами й перевагами цього виду аналізу є розгляд факторного аналізу в контексті єдності, субординації, взаємозалежності та взаємодоповнюваності. В табл.2. наведено остаточний варіант чотирьохфакторної моделі, яка певним чином структурує індивідуально-психологічні властивості особистості спортсменів-підводників із різним ступенем вираженості схильності до ризику. Під час аналізу матриці як граничний критерій було обрано факторну вагу 0,50. Відповідно до цього критерію в результаті факторизації 25 показників виокремлено чотири найбільш значущих фактори (табл. 2).
   В табл. 2 представлені ті показники, що мають найбільшу факторну вагу. Передусім слід відмітити, що всі фактори даної моделі є біполярними, тобто складаються з двох полюсів, яким властиве протилежне змістове наповнення.

Таблиця 2

   Перший фактор - “схильність до когнітивного переживання ризику - чутливість”. Один з полюсів, який названо полюсом когнітивного переживання ризику (когнітивний компонент схильності до ризик має найвищу факторну вагу 0,863), об'єднав показники, що характеризують не тільки різноманітність думок, роздумів, суджень, міркувань, фантазій про ризик, а й такі властивості, як доброта, сердечність, схильність до спілкування, готовність до співробітництва. Протилежний полюс -“чутливість” - об'єднав такі показники, що характеризують переживання (почуття провини, мість, сила “зверх-Я”), які перешкоджають актуалізації схильності до ризику.
   Другий фактор умовно можна назвати фактором “оцінки і контролю власних “ризикових” переживань - напруженість”, що також розподіляються на два полюси: додатного, який об'єднує такі показники, як сила “Я”, трансситуативний локус контролю і від'ємного, що характеризується напруженістю, імпульсивністю, трансситуативною змінністю.
   Третій фактор - “м'якість - високий інтелект”. В додатному полюсі даного фактора містяться властивості особистості, що перешкоджають виникненню проявам схильності до ризику. Від'ємний полюс цього фактора утворений розумовими характеристиками схильної до ризику особи, за допомогою яких вона може в нейтральній ситуації знайти можливість для міркувань про ризик.
   Четвертий фактор - “розумний, мотивований ризик - мрійливість” розподіляється на два полюси: додатного, який об'єднує показники зовнішніх проявів ризик-риси як у висловлюваннях, так і у ризиковій поведінці. Від'ємний полюс представлений такими показниками як мрійливість, проникливість. Структура індивідуально-психологічних властивостей особистості спортсменів із мінімальною вираженістю загального показника схильності до ризику представлена чотирьохфакторною моделлю: “схильність до когнітивного переживання ризику - чутливість”, “оцінка і контроль власних “ризикових” переживань або дій - напруженість”, “м'якість - високий інтелект”, “розумний, мотивований ризик - мрійливість”.
   Логіка нашого дослідження також передбачала з'ясування структури індивідуально-психологічних властивостей особистості спортсменів із максимальною вираженістю загального показника схильності до ризику (табл.З).
   Перший фактор - “схильність до емоційного переживання ризику - імпульсивність”. Один з полюсів, який названо полюсом емоційного переживання ризику (емоційний компонент схильності до ризику має найвищу факторну вагу), об'єднав показники, що характеризують не тільки різноманітність, насиченість, силу емоційних переживань, пов'язаних з ризиком, а й такі властивості, як кортикальну живість, силу “Я”, сміливість, домінантність, високий самоконтроль та цілеспрямованість. Протилежний полюс - “імпульсивність” - об'єднав такі показники, що характеризують підозрілість і рефлексивний аналіз ризикованих ситуацій, ризикованої поведінки, а також властивості особистості (підозрілість та імпульсивність).
   Другий фактор умовно можна назвати фактором “оцінки і контролю власних “ризикових” переживань або дій - схильність до відчуття провини” також розподіляється на два полюси: додатного, який об'єднує такі показники, як сила “Я”, домінантність, напруженість і від'ємного, що характеризується мрійливістю, схильністю до відчуття провини.

Таблиця 3

   Третій фактор - “ризикована поведінка - трансситуативна змінюваність”. Зміст цього фактору характеризує ризиковану поведінку (експресивні рухи, міміку, жести) спортсменів із максимальною вираженістю схильності до ризику, що виступає необхідною умовою самоствердження, а також прагнення пізнати нове у навколишньому світі, вдосконалити свій внутрішній світ.
   Четвертий фактор - “надситуативний ризик - проникливість” відображає здатність спортсмена-підводника підніматися над рівнем потреб ситуації. Обираючи небезпечні варіанти дій такі спортсмени йдуть на ризик не заради якоїсь винагороди.
   Отже, структура індивідуально-психологічних властивостей особистості спортсменів із максимальною насиченістю показника схильності до ризику представлена чотирьохфакторною моделлю, що включає такі фактори, як: “схильність до емоційного переживання ризику - імпульсивність”, “оцінка і контроль власних “ризикових” переживань - схильність до відчуття провини”, “ризикована поведінка - трансситуативна змінюваність”, “надситуативний ризик -проникливість”.Апостеріорний аналіз дозволив виокремити особистісні детермінанти, що обмежують ризиковану поведінку спортсмена-підводника а саме: чутливість, м'якість, напруженість, схильність до перцептивно- функціональної репрезентації ризикованих ситуацій, імпульсивність.
   До особистісних детермінант, що актуалізують ризиковану поведінку спортсмена належать: цілеспрямованість, емоційність, сміливість, високий самоконтроль. Такі спортсмени не схильні до побудови смислових конструктів, пов'язаних із поведінкою в небезпечних ситуаціях.
   Висновки. На основі аналізу індивідуально-психологічних властивостей спортсменів-підводників в яких максимально виражена схильність до ризику (КОР-max) побудовано психологічний портрет, основними рисами якого є: незалежність, агресивність, домінантність, впертість (Е+); соціальна сміливість, авантюрність, спонтанність (Н+); практичність, реалістичність, незалежність, відповідальність, твердість, самовдоволеність (І-).Спорстмени-підводники з мінімальною вираженістю схильністю до ризику характеризуються: залежністю, недостатньою самостійністю, безпорадністю, сензитивністю (І + ); проникливістю (N + ); консервативністю (Q1-). Крім того, такі спортсмени невпевнені у своїх силах, стримані у прояві своїх відчуттів, мають вузьке коло спілкування (Н-). їм притаманна покірність, що виявляється в залежності від інших людей, вони потребують підтримки та шукають її у соціальному оточенні, схильні орієнтуватися на групові норми, конформні, скромні, м'які (Е-).

ЛІТЕРАТУРА

1. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности. - М.: Институт психологии РАН, 2006. - 617 с.
2. Волков A.M. Деятельность: структура и регуляция. - М., 1987. -163 с.
3. Зазыкин В.Г. Основные направления исследований деятельности человека-оператора в особых и экстремальных условиях // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 26-41.
4. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. - М.: МГУ, 1987. - 208 с.
5. Корнилова Т.В. Психология риска и принятие решений. - М., 2003. - 286 с.
6. Котик М.А. Беседы психолога о безопасности дорожного движения. - М.: Транспорт, 1990. - 141 с.
7. Кочетков В.В. Индивидуально-психологические проблемы принятия решения. - М.: Наука, 1993. - 143 с.
8. Ложкин Г.В. Особые условия и деятельность: определение понятий /Г.В. Ложкин, СВ. Предко // Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах. - К.: НАУ, 2008. - С. 63-64.
9. Маничев С.А. Риск в трудовой деятельности человека. - Л.: ЛГУ, 1988. - С. 140-148.
10. Петровский В.А. Психология неадаптивной активности. - М.: ТОО “Горбунок”, 1992. - 224 с.
11. Пономаренко В.А. Профессия - психолог труда. - М., 2007. -398 с.
12. Рудашевский В.Д. Риск, конфликт, неопределенность в процессе принятия решений и их моделирование / В.Д.Рудашевский // Вопросы психологии. - 1974. - № 2. - С.84-94. 13. Шадриков В.Д. Способности человека. - Ярославль, 20 01. -С. 73-87.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com